На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Залежнсть стану мови вд стану суспльства, як вдображення змни в усх сферах суспльства, що рзнить мову вд нших суспльних явищ. Мова як найважливша етнчна ознака. Мова, наця держава. Фактори формування взаємовпливу у систем мова-держав.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
Реферат на тему
Мова - невід'ємна ознака народів і держав.

ПЛАН
1. Залежність стану мови від стану суспільства
2. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава
3. Фактори формування і взаємовпливу у системі «мова-держав».
Використана література
1. Залежність стану мови від стану суспільства

Розвиток і стан мови значною мірою залежать від стану суспільства. Мова відображає зміни в усіх сфе-рах суспільства, що суттєво різнить мову від інших суспільних явищ.
Як суспільні зміни позначаються на мові? Зупини-мося на найголовніших із них.
1. Мова відображає особливості соціальної організа-ції суспільства. Стан мови залежить від характеру економічних формацій і форми держави. Так, скажімо, для феодалізму характерний розпад держави на дрібні фе-оди. У зв'язку з цим виникає багато дрібних територі-альних говірок. За капіталізму колишні дрібні терито-ріально-адміністративні одиниці об'єднуються, виника-ють нації. Спільний ринок вимагає єдиної мови для держави. Усе це зумовлює нівеляцію діалектів і фор-мування національної мови. Дві тенденції в національ-ному питанні (інтернаціоналізм і націоналізм) призве-ли до двох тенденцій у мовній практиці: з одного боку, стимулюються пошуки світових мов (живі міжнародні мови -- французька, німецька, англійська, штучні міжнародні мови типу есперанто, піджини та ін.), з іншого -- пуристичні тенденції (прагнення очистити літературну мову від іншомовних запозичень).
У мові відображається соціальна диференціація суспільства. Суспільство диференціюється за класо-вою, становою, майновою і професійною ознаками. Це позначається на класовому використанні мови, функ-ціонуванні професійних підмов, жаргонів, арго. До різновидів соціальної диференціації мови, на думку Б. М. Головіна, належить також диференціація за типом діяльності соціального колективу (функціональні стилі).
У мові відображаються демографічні зміни. Збіль-шення чи зменшення населення, зміни в його складі, чисельності етносів, зрушення у співвідношенні між міським і сільським населенням -- все це певною мірою впливає на мову. Так, скажімо, наплив російськомовно-го населення в Україну, що свідомо сплановував союз-ний центр, призвів до того, що міста, де в основному поселялися переселенці, поступово русифікувалися, ви-тіснивши з ужитку українську мову. Збільшення насе-лення зрусифікованих міст за рахунок вихідців із села, що мало місце в повоєнний період, призвело до ще біль-шого скорочення носіїв української мови. Приплив сільського населення в міста Росії позначився на змі-нах у російській літературній мові: до неї ввійшла велика кількість так званих просторічних слів та зво-ротів, відбулася «демократизація» російської літера-турної мови внаслідок розкованості в уживанні неліте-ратурних елементів.
Мовознавцям ніяк не вдається встановити межу між російською та білоруською мовами. Річ у тім, що в часи тривалої боротьби між Росією і Литвою порубіжні землі (Смоленщина) перемінно переходили від однієї держави до іншої і відповідно сюди прибували то росіяни, то бі-лоруси. Переселення норвежців в IX--X ст. на острів Ісландію і відсутність мовних контактів із прабатьків-щиною сприяло призупиненню розвитку норвезької мо-ви, внаслідок чого сучасна ісландська мова є по суті законсервованою норвезькою.
4. У мові відображені відмінності в рівнях економічного розвитку. Так, наприклад, національна чи державна мова складається, як правило, на основі діалекту тієї території, яка є найрозвиненішою в культурному й економічному аспектах. Діалект Аттики ліг в основу давньогрецької мови, діалект провінції Лаціум -- в основу латинської мови, діалект провінції Іль де Франс -- в підґрунтя французької мови, московські говірки стали базовими для російської мови, полтавсько-київські -- для української, бо саме ці території в час формування названих літературних мов були економічно найпотужнішими і високорозвиненими в культурному аспекті.
Від рівня економічного розвитку залежить і ступінь діалектного членування мови. Так, зокрема, в еконо-мічно слаборозвиненій Гвінеї майже кожне поселення має свій діалект, а на декілька тисяч аборигенів Австра-лії припадає 200 Діалектів.
5. У мові знаходять відображення явища надбудовного характеру. Наприклад, прийняття християнства в Київській Русі призвело до поширення тут старослов'янської мови як мови богослужіння та й загалом релігійної літератури і проникнення старослов'янізмів у давньоруську мову. У період поширення ісламу серед східних народів їх мови увібрали велику кількість арабських слів.
Певний вплив на розвиток мов справляють суспіль-ні течії й погляди. Наприклад, явище пуризму в Росії було пов'язане з поглядами і діяльністю О. С. Шишко-ва, Ф. В. Булгаріна, М. І. Греча, М. П. Погодіна і якоюсь мірою В. І. Даля. Сильний вплив мали ці тенденції на чеську літературну мову, в якій переважна більшість іншомовних запозичень була замінена власними утво-реннями. Роль суспільних течій та поглядів у розвитку мови засвідчує і культивування в роки революції в ро-сійській мові жаргону і навіть арго як «мови пролетарі-ату» на противагу «буржуазно-інтелігентській мові».
Незаперечний вплив на розвиток мови має творчість письменників, діячів культури та мистецтва. Як правило, саме письменників уважають основоположни-ками і зачинателями літературних мов, наприклад, Т. Шевченка в Україні, О. Пушкіна в Росії, А. Данте в Італії, В. Шекспіра в Англії, М. Сервантеса в Іспанії.
6. У мові відображений розвиток культури суспіль-ства. Саме з розвитком культури пов'язане збагачення словника, розширення сфери вживання літературної мо-ви, її стилістична диференціація. Впровадження пи-семності, а з нею поширення перекладів може навіть зумовити зміни в структурі мови. Як доведено мово-знавцями, складнопідрядні речення набувають інтен-сивного поширення тільки з виникненням і розповсю-дженням письма.
Незважаючи на те що мова є об'єктивною реальніс-тю, яка розвивається за своїми законами, історія різ-них мов засвідчує немало фактів свідомого впливу сус-пільства на розвиток мови (див. про це в темі «Мовна політика»). Однак можливості цілеспрямованого впливу суспільства на мову не є безмежними. Вони, як правило, обмежуються такими сферами, як графіка й орфогра-фія, термінологія та нормативно-стилістична система мови. Ці сфери належать до периферії мови. А ядро мови, її фонологічну, граматичну й лексико-семантич-ну структури свідомо змінити неможливо.
2. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація і держава

У деяких мовах значення «мова» і «народ» виража-ються синкретично в одному слові. Так, ці два значен-ня експлікує російська мова (рядки О. Пушкіна «Слух обо мне пройдет по всей Руси великой, И назовет меня всяк сущий в ней язык: И гордый внук славян, и финн, и ныне дикий Тунгус, и друг степей калмык»), де слово язык означає «народ» і «мова». Це свідчить про те, що в свідомості людей поняття «мова» і «народ» тісно пов'язані: один народ -- це ті, хто розмовляє однією мовою. Саме мова об'єднує народ і відрізняє його від інших народів. Таким чином, етнічний і мовний роз-поділ людей взаємопов'язані і, як правило, збігаються. Спільність мови, культури і самосвідомості є суттєвими ознаками нації.
Зв'язок мови з характером етносу чи не найкраще відчувають письменники, слово для яких є головним інструментом творення народних характерів, типажів, зображення самобутніх рис психології етносу. М. Го-голь зауважив: «І всякий народ, що носить у собі запо-руку сил, повний творчих здібностей душі, своєї яскра-вої осібності й інших дарів Божих, своєрідно відзна-чився своїм власним словом, що ним, висловлюючи яку тільки є річ, передає цим висловом частину влас-ного свого характеру» («Мертві душі»).
Болгарська поетеса Блага Димитрова вбачає залеж-ність мовної форми навіть від географічного ландшаф-ту, на якому проживає етнос, уважаючи, що географіч-ні умови суттєво позначаються на характері і мові етносу: «Коли я чую іспанську, чую в ній глибоке від-луння: цілий континент -- Південна Америка -- від-гукується Іспанія. За широкою, дактилічною плавною російською інтонацією відчувається безмежність ро-сійських степів, неосяжна сніжна рівнина, що перели-вається через край горизонту. Моя рідна мова стисну-та вузькими гірськими ущелинам и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.