На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Етнокультурн особливост вживання комплментарних висловлювань. Комплмент аналзується як певна мовна форма, що мстить визначений набр функцй. ллокутивна сила комплменту. Комплмент як соцальна дя. Стереотипн комплментарн висловлювання.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 24.09.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
ВСТУП

Комплімент, лінгво-специфічне і культуро-специфічне висловлювання з метою похвалити когось чи зробити комусь приємність, є досить важливим елементом у спілкуванні представників англомовної (британської та американської) культури. Адже позитивна оцінка мовця, його позитивна реакція на певний предмет чи особу, а також прагнення мовця принести задоволення адресату і тим самим виявити своє прихильне ставлення до нього є тими факторами, що впливають на стосунки між комунікантами, а, отже, впливають і на результат спілкування в цілому.
Актуальність теми визначається загальною спрямованістю лінгвістики на вивчення функціонування мови та мовлення, їх соціального характеру, комунікативної поведінки мовців.
Метою наукової роботи є дослідження компліменту як єдності іллокутивного акту, перлокутивного акту та соціальної дії.
Поставленою метою передбачено коло конкретних завдань:
- розглянути комплімент як мовленнєву дію;
- визначити основні комунікативно-прагматичні характеристики компліментарних висловлювань;
- проаналізувати етнокультурні особливості вживання компліменту в британській, американській та українській культурах.
Об'єктом дослідження є компліментарні висловлювання у мовленнєвій поведінці представників англомовної культури.
Предметом аналізу є комунікативно-прагматичні та етнокультурні характеристики компліментарних висловлювань.
Матеріалом дослідження слугували фрагменти дискурсів з компліментарними висловлюваннями, відібрані методом суцільної вибірки з художніх творів англійських та американських письменників.
Методологічна основа. При вирішенні поставлених у роботі завдань було використано ряд методів сучасної лінгвістики, зокрема контекстно-ситуативний аналіз, інтенціональний аналіз, мовленнєвоактовий аналіз, а також метод анкетування.
Практичне значення наукової роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані при вивченні та подальшому дослідженні даної проблематики.
Структура наукової роботи. Наукова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатка.
Особистий внесок дослідника полягає у проведенні анкетування, спрямованого на виявлення етнокультурних особливостей вживання компліментарних висловлювань.
РОЗДІЛ 1. КОМПЛІМЕНТ ЯК МОВЛЕННЄВА ДІЯ
Комплімент - важлива складова мовленнєвого спілкування носіїв англійської мови (британців і американців), яка впливає на характер міжособистісних стосунків комунікантів, ступінь їх взаєморозуміння, а, відповідно, і на успішність комунікації в цілому.
Зазвичай комплімент описується та аналізується як певна мовна форма, що містить визначений набір функцій. Проте комплімент доцільно розглядати ще й як одиницю мовленнєвої поведінки, як особливий вид мовленнєвих вчинків.
Такий підхід дає можливість розкрити характер залежності між потребами, мотивами, цілями, бажаннями, почуттями, емоціями комунікантів, з одного боку, і формою та змістом самих висловлювань, з іншого.
Мовленнєва дія є складною єдністю дій, спрямованих на якісно різні комунікативні цілі, що утворюють ієрархічну систему: іллокутивні цілі підпорядковані через перлокутивні цілі соціальним цілям.
Отже, здійснюючи мовленнєвий вчинок „комплімент”, мовець виконує три різні дії, які втілюються в одному висловлюванні.
1.1. Комплімент і його іллокутивна сила

За Ф.С. Бацевичем, іллокутивний акт - це втілення у висловлюванні, породжуваному в процесі мовленнєвого акту, певної комунікативної інтенції, комунікативної мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості [1,171]. У характеристиці компліменту як іллокутивного акту найсуттєвішими моментами є іллокутивні цілі компліменту, його місце в системі мовленнєвих актів та відмінності компліменту від подібних до нього за формою іллокутивних актів.
Кожен комплімент обов'язково повинен містити позитивну оцінку. Виходячи з цього, іллокутивною ціллю компліменту повинно бути повідомлення про те, що мовець хоче, щоб адресат взнав, що мовець думає про нього щось хороше.
Хоча позитивно оцінне судження, як правило, входить в структуру іллокутивного акту компліменту і складає його пропозиційний зміст, саме по собі воно ще не вказує на іллокутивну ціль. Висловлювання, в пропозиційний зміст яких входить позитивна оцінка, можуть бути спрямовані на різноманітні іллокутивні цілі і, відповідно, реалізовувати різні іллокутивні акти, наприклад, оцінки як такої, поздоровлення, вдячності, поради, згоди тощо. При цьому необхідно визнати, що на відміну від усіх перерахованих іллокутивних актів для компліменту позитивна оцінка (експліцитна чи імпліцитна) є обов'язковим елементом пропозиційного змісту.
Основною іллокутивною ціллю компліменту є повідомлення не про те, як мовець оцінює адресата, а про те, які почуття та емоції він відчуває у зв'язку з позитивною оцінкою, тобто ця ціль полягає у вираженні позитивного психологічного, чи так званого інтенційного (за Дж. Серлем [18]) стану мовця, репрезентативний зміст якого складає позитивна оцінка. Так, вимовляючи висловлювання “Ви гарно виглядаєте” з іллокутивною силою компліменту мовець має на увазі приблизно наступне: Я радий / мені приємно / я відчуваю задоволення від того, що ви гарно виглядаєте.
Варто відмітити, що в іллокутивному акті компліменту для адресата становить цінність і приносить йому задоволення не тільки і не стільки сама позитивна оцінка, як той факт, що мовець захотів повідомити про неї адресату з власної ініціативи. Так, наприклад, побачивши на співробітниці нове плаття і визнавши про себе, що воно гарне і добре на ній сидить, ми можемо сказати їй про це, але можемо і змовчати.
Як правило, ми прагнемо зробити словами приємність співрозмовникові лише в тому випадку, коли ми до нього гарно ставимося, тобто відчуваємо до нього симпатію, любов, повагу та інші позитивні почуття, або хочемо, щоб у нього склалося враження, ніби ми до нього гарно ставимося.
Таким чином, коли мовець здійснює іллокутивний акт компліменту, його цілі є відкритими для розпізнання адресатом і вони зводяться до наступного:
1) виразити позитивний інтенційний стан, репрезентативний зміст якого становить позитивне оцінне судження;
2) виразити намір / прагнення / бажання принести задоволення адресату;
3) виразити позитивне ставлення до адресата.
Для вираження позитивного інтенційного стану мовець може використовувати цілий набір конвенційних засобів. Головним формальним індикатором іллокуції компліменту, як вже зазначалось, є позитивне оцінне судження. Воно може виражатися за допомогою як лексичних, так і синтаксичних засобів.
Типовими лексичними засобами вираження позитивної оцінки є лексичні одиниці, в семантичну структуру яких входить значення позитивності. Такі одиниці належать до різних частин мови: іменників (angel, beauty, genious), прикметників (good, nice, wonderful, lovely), дієслів (to like, to love, to admire), прислівників (well, nicely, wondеrfully).
Згідно з результатами дослідження, проведеного Л.О.Кокойло [9], стереотипними синтаксичними моделями, за якими будуються оцінні висловлювання, що прямо виражають іллокутивну силу компліменту, є наступні:
(1) You + V be/look + Adj complimentary;
“You are lovely” (Updike).
(2) You + V be + Adj complimentary + N;
“You are a capable man, McCan” (Pinter).
(3) You + V be + N complimentary;
“You're a wonder” (Updike).
(4) NP + V be + Adj complimentary;
“Your Italian's pretty good” (Pinter).
(5) PRO demonstrative + V be + Adj complimentary + N;
“This is a very beautiful house” (Dunne).
(6) You + V have + NP complimentary;
“You have a beautiful natural swing” (Updike).
(7) You + V + Adv complimentary;
“You know, you really play extraordinarily well, Miss Cutts” (Pinter).
(8) I + V complimentary + NP;
“I like the stuff you've been doing on India” (J. Cooper).
(9) Окличні речення з підсилювальними інтродукторами what i how;
“What a lovely apron!” (Pinter).
“How marvellous everything looks!” (Shannon).
(10) Неповні речення, що виникають при редукції підмета і дієслова-зв'язки:
Adj complimentary: “Very cozy (Krantz);
Adj complimentary + N: “Bright boy (Hemingway).
У компліментарних висловлюваннях широко використовуються інтенсифікатори - слова для підсилення змісту (quite, such, very, so, really, awfully, terribly).
Дані лексико-синтаксичні моделі характерні для прямих іллокутивних актів компліменту. До них відносяться ті іллокутивні акти компліменту, в яких оцінне судження виражене експліцитно за допомогою вищезазначених лексико-синтаксичних моделей, тобто компліменти-формули. Для прямих іллокутивних актів компліменту характерні такі ознаки:
а) об'єкт позитивної оцінки та оцінний предикат виражені експліцитно і утворюють оцінне судження, що має форму двоскладного стверджувального (чи окличного) речення;
б) автором оцінного судження є мовець, а об'єкт позитивної оцінки має безпосереднє відношення до адресата.
Слід також розглянути непрямі та імпліцитні іллокутивні акти компліменту. До непрямих відносяться іллокутивні акти компліменту, реалізовані за допомогою висловлювань, в яких і об'єкт позитивної оцінки, і оцінний предикат виражені експліцитно, але при цьому:
а) висловлювання має форму питального речення:
Your fiancй, hasn't he got a lovely smile? (J. Cooper);
б) оцінне судження не вичерпує пропозиційного змісту висловлювання:
Would you think, I said, “it's just another example of male chauvinism if I tell you you look very youthful?” (W. Cooper).
До імпліцитних іллокутивних актів компліменту відносяться:
а) іллокутивні акти, пропозиційний зміст яких імпліцитно виражає хоча б одну із складових позитивного оцінного судження (об'єкт позитивної оцінки (1) чи оцінний предикат (2) чи оцінне судження як таке (3)):
(1) Observe him carefully. There, there, I must not alarm you. Writing, thinking, yes, action, no. Let him take his time. I'm glad he has such a good friend (Murdoch). /Дане висловлювання імплікує, що об'єктом, до якого відноситься оцінний предикат a good friend, є адресат/.
(2)“Do I look like a grandmother?” she repeated.
You can never look like a grandmother,Darcy replied (Krantz). /У даному висловлюванні позитивно-оцінний предикат імплікується за допомогою заперечення негативної ознаки, вираженої за допомогою порівняння/.
(3)“Where the hell's your husband?”
“He got held up at the office. We had a row about my coming alone.” Instantly she felt disloyal.
“He's quite right. If I were married to you, I'd keep you locked up” (J. Cooper). /Дане висловлювання імплікує таке оцінне судження: You are very pretty/.
б) висловлювання, в яких зв'язок між об'єктом позитивної оцінки і оцінним предикатом не є предикативним:
“I couldn't possibly marry a glamour puss like you, I'd find you far too distracting. I'd never get to work in the morning” (J. Cooper).
в) висловлювання, в яких об'єкт позитивної оцінки відноситься не (чи не лише) до „безпосереднього”, а й до „побічного” адресата:
He put his arms round both of them: “Sneaking out on me, huh? With the prettiest girl in the room?
“We're just off to dine,” said Richard (J. Cooper).
г) висловлювання, в яких мовець не є автором позитивно-оцінного судження, що становить пропозиційний зміст:
“I don't think you lot need me all that much,” said Jenkin in a tentative tone. “I've always felt like the odd man out.” <…>
“What perfect nonsense!” said Gerard, regaining a little confidence. “You're central, you're essential, even Crimond saw this. He said you were the best” (Murdoch).
Можливі випадки, коли в одному іллокутивному акті компліменту поєднуються більше, ніж одна ознака імпліцитності:
A.J. looked slightly embarrassed. He glanced at Jessica, then back at Lila. “<…> I'm A.J. Morgan,” he said.
Aaron grinned. “See, I told you, A.J. No shortage of gorgeous girls.
Lila tossed back her hair. She obviously took Aaron's comment as if it were directed especially at her (Pascal). /У даному висловлюванні об'єктом позитивної оцінки є побічний адресат і, крім цього, оцінне судження виражене імпліцитно/.
Окрему категорію становлять іллокутивні акти компліменту, в яких позитивно-оцінне судження виражене за допомогою метафори.
Oliver whistled. “Jessica!” he said incredulously. “Little Jessica Eliot. My God!” He turned her round,You have come out of the chrysalis. You'll need a body guard” (J. Cooper).
При розмежуванні прямих і непрямих іллокутивних актів компліменту виникають проблемні випадки, коли висловлювання-формули з іллокутивною силою компліменту мають пропозиційний зміст, що не відповідає повідомленню мовця, а саме: об'єкт позитивної оцінки, що становить буквальне, власне семантичне значення висловлювання, не відповідає тому конкретному об'єкту, що був в дійсності позитивно оцінений мовцем та викликав у нього позитивний емоційний стан:
Trish came in carrying the soufflй and we all exclaimed.
Trish, you're marvellous,” said Mollie, watching her serve it out (J. Cooper). /Гостя виражає своє захоплення частуванням за допомогою компліментарного висловлювання, в якому оцінний предикат відноситься не до частування, а до хазяйки, що його приготувала/.
Для того, щоб адекватно описати подібні іллокутивні акти компліменту, доцільно розмежовувати поняття „об'єкт вираженого інтенційного стану” і „об'єкт позитивної оцінки”, маючи на увазі під першим об'єкт, що є безпосередньою причиною виникнення вираженого інтенційного стану мовця, а під другим - об'єкт, до якого відноситься позитивна оцінка, що становить власне семантичний зміст компліментарного висловлювання. Хоча дані іллокутивні акти компліменту мають властивість, характерну для непрямих іллокутивних актів компліменту (імпліцитно виражене значення), доцільніше відносити їх до прямих, оскільки вони за всіма параметрами відповідають прямим іллокутивним актам компліменту. Відповідно до цього розрізняють прямі іллокутивні акти компліменту, в яких об'єкт позитивної оцінки збігається з об'єктом вираженого інтенційного стану, і ті, в яких дані об'єкти не збігаються.
Характеристика компліменту як іллокутивного акту була б неповною без вказівки на місце, яке він займає в системі іллокутивних актів. Однією з найбільш популярних класифікацій мовленнєвих актів є класифікація Дж. Серля. Релевантність даної класифікації для нашої роботи обумовлена тим, що головною класифікаційною ознакою в ній виступає іллокутивна ціль. Аналіз компліменту з точки зору цих ознак дозволяє зробити висновок про те, що іллокутивний акт компліменту слід віднести до класу експресивів. Іллокутивна ціль класу експресивів полягає в тому, щоб виразити психологічний стан, що задається умовою щирості відносно положення речей, визначеного в рамках пропозиційного змісту. Основну іллокутивну ціль компліменту можна сформулювати як вираження позитивного психологічного стану мовця, викликаного позитивною оцінкою, що становить пропозиційний зміст. За Дж. Серлем, важливою ознакою експресивів є те, що їхній пропозиційний зміст приписує певну властивість мовцю або слухачу. Комплімент, як уже зазначалося, характеризується тим, що в його пропозиційний зміст повинна входити позитивна оцінка (експліцитна чи імпліцитна) адресата або предметів чи осіб, що мають до нього безпосереднє відношення.
Та обставина, що пропозиційний зміст компліменту, як правило, являє собою оцінне судження, робить даний іллокутивний акт подібний за формою до іллокутивних актів похвали, схвалення, захоплення. Однак компоненти, з яких складаються ці різновиди іллокутивних сил, неоднакові. Принципова відмінність іллокутивної сили компліменту полягає в тому, що її обов'язковими компонентами є додаткові іллокутивні цілі:
а) виразити намір /бажання/ прагнення принести задоволення адресату;
б) виразити позитивне ставлення до адресата.
Наявність цих іллокутивних цілей обумовлює ще одну обов'язкову ознаку іллокутивної сили компліменту, а саме безпосередній зв'язок об'єкта позитивної оцінки з адресатом. Це означає, що можна хвалити когось / щось, схвалювати щось, захоплюватись кимось / чимось, що не має ніякого відношення до адресата, але не можна сказати комплімент людині, яка не присутня при розмові.
Слід підкреслити, що індикатором додаткових іллокутивних цілей компліменту є не стільки формально-семантичні особливості висловлювання, скільки його контекст (хто говорить, кому, за яких обставин, в яких умовах спілкування), а також інтонація мовця, його міміка (особливо посмішка), жести.
1.2. Комплімент як перлокутивний акт

Перлокутивний акт - це наслідки впливу іллокутивного акту на конкретного адресата. Розглядаючи перлокутивний акт як дію, спрямовану на зміну психологічного стану адресата, під перлокутивним актом компліменту слід розуміти дію, ціль якої полягає в тому, щоб викликати в адресата позитивну емоційну реакцію, принести йому задоволення.
Механізм впливу на адресата компліменту базується на тому, що позитивна оцінка, яка входить до пропозиційного змісту висловлювання, за допомогою якого реалізується цей перлокутивний акт, а також виражений позитивний емоційний стан мовця як наслідок цієї оцінки, його позитивне ставлення до адресата і його бажання зробити адресату приємність сприяють задоволенню такої потреби адресата, як бути визнаним і достойно оціненим іншими членами суспільства. Якісний характер перлокутивного ефекту, а, отже, і успішність перлокутивного акту обумовлені тим, наскільки будуть задоволені ці потреби, що в свою чергу залежить не від самого компліменту як типу іллокутивного акту, а від його аспектів, тобто від того, як він був сказаний (мовленнєве оформлення), ким (маються на увазі рольові та міжособистісні стосунки комунікантів), з якого приводу (об'єкт позитивної оцінки), за яких умов тощо.
У прикладах (1) і (2) реалізація перлокутивних актів компліменту є успішною, тобто викликає появу позитивного (запланованого) перлокутивного ефекту, однак ці перлокутивні акти різняться силою емоційного впливу. У першому прикладі спостерігається значний позитивний емоційний вплив на адресата, у другому - цей вплив менш помітний.
(1) As they had waffles after the movie Melvin said solemnly, “You are the most beautiful girl in the world, Teddy Lunel”. <…>Teddy blushed, her ears buzzed and she was afraid that tears were about to come into her eyes. None of the compliments she had received in her life from grown-ups had ever meant anything, but this! (Krantz).
(2) Trish came in carrying the soufflй and we all exclaimed.
Trish, you're marvellous”, said Mollie, watching her serve it out.
Trish gave her a bright bird-like glance - It's quite easy, really (Cooper).
Перлокутивні акти компліменту є неуспішними, якщо їхня реалізація не викликає запланованих перлокутивних ефектів.
Edna made a significant little face at Elmer. Daisy did not see. She was standing back from the stove, where Edna was at work, looking at the baby.
He can talk pretty good, can't he? Dwight couldn't say anything but mama when he was that little”.
Edna's back was turned. She said meaningly:
“Now, Elmer's come in for dinner, Daisy, we'll have to hurry. You must help me get on the dinner. You can cut bread and get things on the table. You must help, you know. That's what you're supposed to do”.
Daisy looked startled, a little scared and resentful (Suckow).
Не всі перлокутивні акти знаходяться під контролем мовця, можливі ситуації, коли реалізуються перлокутивні акти і спостерігаються перлокутивні ефекти, які не були ціллю мовця. О.Г. Почепцов описує три типи ситуацій, в яких спостерігаються неінтенційні перлокутивні акти та ефекти. До першого типу відносяться ситуації, коли мовець не розглядає адресата як об'єкт впливу, в той час як адресат вважає себе чи є ним. У ситуаціях другого типу адресат виявляється не лише об'єктом того впливу, який був запланований, але ще й якогось іншого впливу. До третього типу відносяться ситуації, коли адресат виявляється об'єктом не того впливу, який мовець хотів здійснити, а якогось іншого впливу.
Отже, перлокутивні акти компліменту можуть бути успішними і неуспішними, інтенційними і неінтенційними.
РОЗДІЛ 2. СТЕРЕОТИПНІ КОМПЛІМЕНТАРНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ
2.1. Комплімент як соціальна дія

Кінцевою комунікативною ціллю компліменту, як і будь-якої мовленнєвої дії, є ціль соціальна, пов'язана з організацією та координацією взаємодії між комунікантами. Здійснюючи іллокутивний і перлокутивний акти компліменту, мовець використовує їх як засіб керування поведінкою адресата.
Оскільки соціальна дія співвідноситься з такою одиницею дискурсу, як мовленнєвий хід, комплімент може виступати в якості окремого самостійного мовленнєвого ходу і може бути складовою частиною складного мовленнєвого ходу, що містить декілька різних мовленнєвих актів чи кроків.
Розглядаючи компліменти як мовленнєві дії, спрямовані на соціальні цілі, слід розглядати їх як два основних класи - етикетні компліменти та інструментальні компліменти, залежно від того, у склад якої соціальної дії - етикетної чи інструментальної - входить той чи інший іллокутивний акт компліменту. Найбільш очевидним критерієм, що дозволяє досить чітко визначити приналежність конкретного компліментарного висловлювання до одного з класів, є обов'язковість вживання компліменту, продиктована соціо-культурними нормами, етикетними приписами. Якщо мовець не має на меті якось змінити поведінку адресата і здійснює іллокутивний акт компліменту тому, що цього вимагає ситуація, якщо він знає, що адресат очікує саме такої поведінки зі сторони мовця і що невиконання експектацій адресата призведе до негативних в їхніх стосунках наслідків, то такий комплімент називається етикетним. У випадку, коли з точки зору норм і правил спілкування вживання компліменту необов'язкове, і даний іллокутивний акт здійснюється з власної ініціативи мовця з метою, щоб позитивно вплинути на адресата і тим самим вплинути на його поведінку, такий комплімент називається інструментальним.
Для інструментальних компліментів ознакою подальшої класифікації є стереотипний варіант зміни поведінки комунікативного партнера, що визначає конкретний зміст соціальної цілі, якій підпорядкований даний іллокутивний акт компліменту. Етикетні компліменти не класифікуються за цією ознакою, оскільки всі вони направлені на одну соціальну ціль: збереження неантагоністичних стосунків між комунікантами. Релевантною характеристикою етикетних компліментів, яка дозволяє виділити різні типи в середині цього класу, є їх жорстке закріплення за стереотипними ситуаціями спілкування і їх включення до складу певних етикетних мовленнєвих ходів.
Розглянемо ситуації, в яких правила етикету чи, інакше кажучи, правила нормативної ввічливості в англомовних культурах досить суворо передбачають вживання компліменту.
1. „Реакція на елемент новизни”. Потрібно обов'язково сказати комплімент комунікативному партнеру, якщо в його зовнішності чи серед його речей з'явилось щось нове, наприклад, зачіска, одяг, автомобіль тощо. Це необхідно зробити незалежно від вашої справжньої оцінки зміни зовнішності чи нової покупки і вашого ставлення до цієї події.
“The evening of the party Estelle wore a dress I hadn't seen before: a simple frock with an embroidered jacket. She looked very well in it… “You look lovely”, I said, kissing her (Tushnet).
2. „Вечірка”. На вечірках (cocktail parties) комплімент незмінно входить до ритуалу привітання, при цьому формули привітання як такі (Hi! Hello!) нерідко опускаються:
“Rose!” screamed Lily, “What a perfectly scrumptious dress! You always get it right! So simple, so absolutely you!”
“You look lovely” said Rose, “rather oriental. I adore those trousers” (Murdoch).
3. „Зустріч після довгої розлуки”. При зустрічі друзів, родичів, знайомих, колег, які не бачились довгий час, після привітання практично завжди іде комплімент:
Elizabeth came in carrying in her arms a baby girl.
“Oh John!” she said. She settled the baby in the father's lap. “It's grand to see you. I'm awfully glad you could come”…
You've hardly changed at all,” Elizabeth said, “but it has been a long time.”
“Eight years” (McCullers).
4. „Вираження вдячності”. В ситуаціях, коли треба якимось чином відреагувати на зроблену вам послугу, виявлену до вас турботу (мова, в основному, йде про сферу побуту), комплімент заміняє формули подяки, будучи найбільш прийнятним способом вираження вдячності:
“I'll have it” said Tod, forking up the two pieces of chicken, “You've excelled yourself as usual, Jonty” (J. Cooper).
Ключовим фактором, що обумовлює таку мовленнєву поведінку, є рольові експектації. Наприклад, в більшості традиційних американських сімей вважається, що жінка повинна готувати їжу, це є її прямим обов'язком. Тому подяка за цю послугу зі сторони чоловіка була б не зовсім доречною. Оптимальним вираженням вдячності в такій ситуації буде комплімент з приводу того, що їжа смачна.
5. „Прийняття подарунка”. До етикетних також відносяться компліменти, які супроводжують формули подяки у відповідь на зроблений подарунок.
Lush (shyly): … Well, you see, the fact is, Colonel, I've… I've got a present for you… (He takes a cigar from his pocket and hands it to Roote).
This is it.
Roote: I say! That looks a fine one.
Lush: Just a little token, sir.
Roote: Well, that's a very nice thought, Lush my lad. I'm deeply gratified.
Lush: I'm glad you like it, sir.
Roote (beaming): Yes, very nice. I shall smoke it before I go to bed (Pinter).
6. „Поздоровлення”. Ще однією типовою ситуацією, в якій комплімент постійно вживається, є поздоровлення:
“Congratulations, Roscoe”, Philip Johannsen, president of Mid Continent Rubber said, “you've really moved this bank into the big league. More power to you, fella”…
Harold Austin, who had heard the exchange, winked knowingly. “Our little trip paid off. You're riding high…”
Even Leonard L. Lingswood… had a good word as he passed by. “Hear you corralled Supranational, Roscoe. That's first class business”.
Other directors were equally complimentary (Hailey).
Наведені типи етикетних компліментів співвідносяться зі стереотипними ситуаціями спілкування: „Реакція на елемент новизни”, „Вечірка”, „Зустріч після довгої розлуки”, „Вираження вдячності”, „Прийняття подарунка”, „Поздоровлення”.
Мовець також включає комплімент до складу мовленнєвих ходів, соціальними цілями яких є певні стереотипні варіанти зміни поведінки комунікативного партнера. Розглянемо різні типи інструментальних компліментів.
1. „Встановлення / зміцнення дружніх стосунків”. У спілкуванні малознайомих людей комплімент дозволяє мовцю проявити своє дружнє ставлення до адресата, дати йому зрозуміти, що він цікавий і симпатичний мовцю і тим самим прихилити його до себе:
“Won't your wife be upset?”
“I'm not married. I was, but I'm afraid university life was rather confini и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.