Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Життєвий й творчий шлях Василя Симоненка. Трагчна доля поета за його життя та неоднозначне ставлення до нього по цей час. Синонмка прикметникв у поезї Симоненка: фразеологзми, метафори, порвняння. Визначення стилстики синонмв у його творах.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 01.11.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Василю Симоненку судилося коротке життя - 28 років прожив він на землі. І вже близько сорока років живе його поезія. Почавши писати на зламі епох, Симоненко відобразив у своїй творчості трагізм того часу, його подвійну суть, сподівання на нове життя.
Поет - і як творча індивідуальність, і як людина - неповторний у своїй безкомпромісності і правдолюбстві. Якщо окреслити духовний світ Симоненка, то неважко помітити у ньому домінанту: постійну увагу до звичайної людини, її тривог і проблем, буденного життя, ці мотиви зробили з Василя Андрійовича улюбленого народного поета, який відзначається високою майстерністю письма. Поезія його сама йде до людей, із вуст в уста, із серця в серце. Читача вражає високо-художність його творів, а головне - простота. Поет не вдавався до складних тропів, майже не використовував лексики, пов'язаної з науково-технічним прогресом, для конструювання образів. І якщо уважно вчитуватись у Симоненкову поезію, то можна помітити, що в ній, мов намистини, розсипалися народнопісенні епітети, довершені метафори, разючі порівняння. Та надзвичайно поетичні твори Василя Андрійовича насичені синонімічними фігурами, які допомагають авторові дати вичерпну характеристику явищам дійсності, найяскравіше змалювати їх глибину. Саме тому цікаво роглянути. яку роль виконують синоніми-прикметники в лексиці видатного поета Василя Симоненка.
Питання лексичної синоніміки належать до однієї з мало розроблених галузей мовознавчої науки як у теоретичному, так і в практичному плані.
Незважаючи на те, що протягом останніх років ці питання почали привертати до себе увагу все ширшого кола мовознавців, відставання у вивченні синоніміки загалом таке велике, що окремі навіть серйозні спроби і намагання в цьому напрямку ще не дали особливо відчутних результатів.
Лексична синоніміка найтісніше пов'язана з питанням культури мови. Знання синонімів та синонімічних виразів відіграє першорядну роль у підвищенні культури мови.
Висока мовна культура, точність у вживанні слова значною мірою зумовлюються глибоким його розумінням, тонким розрізненням значеннєвих відтінків слова, відчуттям його стилістичних барв. А це неможливе без достатнього оволодіння багатою синонімікою рідної мови, без усвідомлення семантико-стилістичної специфіки синонімів та досконалого уміння користуватися ними. Особливо цікава прикметникова синоніміка. Порівняно з іншими чатинами мови прикметник має більші потенциальні можливості вступати в синонімічні відношення. Крім широкої, розгалуженої системи значень та відтінків у значеннях, які закріпилися в загальній мові, прикметники вільніше і частіше за інші частини мови виступають у переносному чи фігуральному значеннях1. Прикметникові синоніми не мають самотійного вживання, а значення і відтінки прикметників зумовлюють тим іменником, до якого вони належать, бо саме іменник диктує можливість використання відповідного прикметника2.
Прикметники додають мові краси, роблячи кожен охарактеризований ними іменник прекрасним і неповторним, допомагаючи ширше розкрити його значення.
При розгляді прикметникової синоніміки у творах В.А. Симоненка вражає повнота якісної характеристики осіб, предметів, явищ та ін., якої досягає автор широким і вдумливим добором синонімічних слів.
_______________
1Колесник Г.М. Слово крилате, мудре, пристрасне. Лексична синоніміка поетичної мови М.Т.Рильського. К.: Наукова думка, 1965. 74-75 с.
2Полюга Л.М. Слово у поетичному тексту І.Франка. К.: Наукова думка, 1977. 78-79 с.
Крім численних словникових синонімів, значення яких чітко усвідомлюється поза контекстом і які становлять собою стійку основу кожного синонімічного ряду, поет шероко залучає прикметники, що набувають синонімічних властивостей під впливом контексту. Істотним джерелом і характерним складником прикметникової синоніміки в творах Василя Симоненка є індивідуально-авторські синоніми. Вони великою мірою визначають манеру поета.
Симоненко шляхом словоскладання творить нові мовні одиниці, необхідні для певних, художньо-поетичних означень. Цю особливість письма поета ми наважуємся пояснити його прагненням до образно-художнього синтезу у висловленні своїх думок почуттів, яке реалізується в художній мові.
Хоча на сьогодні у деяких дослід-ників синоніміки склалася не зовсім вірна думка про те, що прикметникова синоніміка дуже бідна, на основі ана-лізу мови поетичних творів В.А. Симоненка можна зробити ін-ші висновки.
Вивчення синоніміки певного автора або окремого твору тісно змикається з завданням вивчення мови художньої літератури. В процесі втілення ідейно-творчого замислу письменник користується багатющими словесно-виразовими ресурсами мови, серед яких синонімічні засоби відіграють першорядну роль. Основою мови творів письменника, а значить, і основою синоніміки його творів є загальнонародна мова з її лексико-синонімічним запасом. Саме вона є головною передумовою створення талановитим митцем слова значущих художніх цінностей.
Співвідношення синоніміки загальнонародної української мови з синонімікою окремого письменника становить собою відношення загального і окремого в їх нерозривній діалектичній єдності та взаємообумовленості.
"Поет - майстер художнього слова, поет-творець, - пише акад. І. К. Білодід3, - не пасивно ставиться до мовного матеріалу, який є в його розпорядженні. Загальнонародна мова дає йому не лише свій словник і фразеологію, свої синтаксичні засоби і образність, а й широку можливість добору цих засобів для реалізації ідейно-творчих задумів, для розгортання на цій базі своєї індивідуальної мовотворчості Вибір синоніма фразеологізму, метафори, порівняння, способу сполучення слів і речень, вибір і встановлення певної ритмомелодики твору - все це залежить від творчої особистості поета."
Дослідження мовних явищ у творах В.А. Симоненка має важливе значення для розвитку поетичного стилю й української літературної мови взагалі. Воно допомагає глибше зрозуміти стилістичні можливості української мови, її функціонально-диференційні особливості.
Багатство мовних засобів і стильових прийомів у поетичній тканині творів Симоненка не дає можливості охопити їх у цілому. Тому робота присвячена одному з аспектів поетичного мовлення цього письменника - лексичному, з погляду синонімічних засобів мови.
Актуальність теми дослідження визначається тим, що вона:
1) належить до кола робіт, які висвітлюють проблеми цілісного аналізу слова в поетичній мові. Для розв'язання цього питання важливим є дослідження мови кожного поета, особливо такого своєрідного, як В.Симоненко;
2) присвячена вивченню лексичної системи поета;
3) присвячена дослідженню синонімічних засобів, що становлять інтерес як для мовознавців, так і для літературознавців, оскільки висвітлюють цілу низку питань індивідуального поетичного мовлення.
______________
3Білодід І.К. Крилате слово поета. “Українська мова в школі”, 1962, № 6. 14 с.
Синоніміка того чи іншого письменника або поета являє собою певну систему як різновид синонімічної системи загальнонародної мови. Істотною специфічною рисою цієї системи є художньо-естетична цілеспрямованість її елементів. У ній надзвичайно відчутний творчий момент, творчий струмінь, спрямований на художньо-поетичне оновлення, освіження звичних, а то й просто притертих, заштампованих від частого вживання словесних засобів. Виходячи з сучасного стану вивчення синоніміки, можна сказати, що ми ще дуже далекі від того, щоб подати більш чи менш повний, систематичний опис лексичної синоніміки української мови. Безперечно, широкому й повному описові лексико-синонімічної системи сучасної української літературної мови передуватиме дослідження синоніміки окремих літературних творів, окремих авторів, а також аналіз окремих синонімічних рядів.4
З цього погляду дослідження синоніміки творів поета Симоненка, мовно-художня практика якого є відображенням найновіших рис і тенденцій розвитку загальнонародної мови, матиме велике значення для вивчення лексичної синоніміки сучасної української літературної мови.
Методологічною основою дослідження є найважливіші положення загального мовознавства про взаємозв'язок мови, мислення і реальної навколишньої дійсності, сучасні наукові положення про мовну картину світу взагалі і про зв'язок мови поета з його психічним складом.
Предметом цього дослідження є лексика поетичних творів В.Симоненка.
Мета курсової роботи - виявити особливості лексичної організації поетичного мовлення В.Симоненка, зокрема визначити особливості функціонування синонімів контекстах, що є однією з суттєвих ознак стилю поета.
Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання більш конкретних завдань:
1)визначити низку лексичних синонімів у поезії В.Симоненка;
2)встановити їх основні функції синонімів у поетичному мовленні поета;
3) схарактеризувати способи стилістичного використовування синонімів у мові поезій В.Симоненка;
4) з'ясувати взаємозв'язок і взаємодію синонімії у поетичних текстах Симоненка.
Здійснюється цей аналіз на матеріалі поетичних творів автора.5
Народився Василь Андрійович 8 січня 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім'ї колгоспників. В дитинстві майбутній поет пізнав усі жахи війни, але, не зважаючи на тяжке положення, закінчив школу та 1952 року вступив на факультет журналістики Київського університету. Одержавши через п'ять років диплом "літописця сучасності", працював у редакціях газет "Молодь Черкащини", "Черкаська правда", "Робітнича газета". Проте змістом і сенсом його життя була поезія і тільки поезія.
Уже перша збірка поета “Тиша і грім” полонила зрілістю думок і справжністю почуттів. Вона засвідчила, що в літературу прийшов самобутній митець. Своєю творчість він, за словами О. Гончара, “став чистим, непідкупним сумлінням своїх ровесників”, “витязем молодої української поезії”.5
Такий творчий старт легко міг запаморочити молодого поета, але Симоненка нітрохи не манила вся ця мішура. За велінням серця Василеві боліли рани рідного народу, його злиденність, безправ'я, загроза національного виродження. Саме оприлюдненню цих пекучих проблем він і посвятив своє талановите перо. Звичайно ж, не могло подобатися партноменклатурі.
_______________
4Василенко В.А. Дисертація на тему: ”Синонімія та антонімія у поезіях Ігоря Муратова”. Харківський держ. пед. університет ім. Г.С. Сковороди, 1999. 8 с.
5Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973;
Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001;
Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986.
А ще більше не подобалася їй поетова непідкупність, його загострена соціальна чутливість, причетність до суспільно-політичного руху, породженого розвінчанням злочинів сталінізму неконформістським племенем шістдесятників.
Аби позбутися будь-якої конкуренції в боротьбі за вплив на маси, партійні вожді мобілізували всі ресурси пропагандистського, адміністративного та карального апаратів для дискредитації, обпльовування, а то й фізичного винищення справжніх народних речників. Ось чому смерть двадцятивосьмирічного лицаря української поезії (а відійшов Василь Симоненко за межу життя 14 грудня 1963 року) уже три десятиліття оповита ядучим туманом загадок, легенд, міщанських пліток.
З неймовірними труднощами Василевим друзям доводилося "пробивати" у світ кожну його книжку. І все ж завдяки колективним зусиллям читач дістав змогу одержати Симоненкові "Земне тяжіння" (1964), збірку новел "Вино з троянд" (1965), "Поезії" (1966), "Избранная лирика" (1968), "Лебеді материнства" (1981), том вибраних поезій (1985) та дві книжечки для дітей. А у 2001 році вийшло найповніше видання творів Симоненка “Ти знаєш, що ти - людина”.
Дослідження прикметникової синоніміки може служити матеріалом для вивчення індивідуальних особливостей мовно-поетичного стилю В.А Симоненка, для висвітлення джерел, умов та закономірностей його формування, - в такій мірі, в якій риси індивідуального стилю просвічуються через систему лексико-синонімічних засобів поета.
______________
5Бернадська Н.І. Українська література ХХ столяття: Навчальний посібник для старшоклассників та вступників до вищих навчальних закладів. К, 2002. 216-217 с.
Перш ніж перейти до безпосередньої характеристики си-нонімічних гнізд, доцільно зупинитися на деяких теоретич-них питаннях, які треба врахувати при подальшому розгляді.
СИНОНІМИ (від гр. synonymia - однойменний) - слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами. Наприклад, горизонт, обрій, небозвід, край-неба, круговид; виразний, чіткий, розбірливий; пильнувати, доглядати, глядіти. Слова-синоніми, як правило, належать до однієї частини мови і допускають взаємну заміну. Синоніми об'єднуються в синонімічні ряди, або гнізда. У синонімічному ряді видіяється стрижневе слово, або домінанта. Це слово найбільш чітко визначає основний зміст, властивий синонімічному ряду, воно носієм головних прикмет, спільних усім носіям синонімічного ряду, і здебільшого належить до нейтральної лексики, а в синонімічному словнику його використовують як реєстрове слово. Синоніми за характером відмінностей, які існують між ними, поділяються на ідеографічні, стилістичні та семантико-стилістичні.
Синоніми ідеографічні (понятійні, семантичні) - це стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики: одноманітна, важка, скупа, убога, мертва; непоборний, непереможний. Синоніми стилістичні - це тотожні за значенням слова, але різні за емоційно-експресивним забарвленням, сферою вживання, приналежністю до функціональних стилів мови. В одних рядах стилістичних синонімів стрижневе слово нейтральне, а решта - емоційно забарвлені, в інших - усі слова мають емоційно-експресивне забарвлення: ворожий, чужий, чорний, злий, лютий. Синоніми семантико-стилістичні - це стилістичні слова, що відрізняються і додатковими значеннєвими відтінками, і стилістичною забарвленістю: хороший, добрий, чудесний, фантастичний, святий. Синоніми абсолютні - слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням: німий, безмовний. Синоніми вільні (постійні, загальномовні) - слова, що перебувають у синонімічних зв'язках незалежно від контексту, бо їх значення усталене, пов'язане з лексичною системою мови в цілому:
Синоніми контекстуальні - слова, які зближуються своїм значенням і вступають в синонімічні зв'язки лише у межах певного контексту. Поза контекстом слова повний і мертвий, глибокий і німий не усвідомлюються як слова-синоніми, але вони синонімізуються, коли вживаються як означення до іменника тиша. В умовах контексту прикметники холодний, спокійний вживаються як синоніми до слів байдужий та черствий: Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні, і ми стаєм холодні та спокійні, такі собі чиновники черстві.6 Синоніми однокореневі - синонімічні слова, що мають спільний корінь, а різняться семантичними відтінками, особливостями стилістичного забарвлення чи можливістю поєднання з іншими словами: темрява, темінь, темнота, тьма, пітьма.
СИНОНІМІКА. 1. Розділ лексикології, що вивчає синоніми. 2. Сукупність синонімів певної мови.
Слід розглянути також такий синонімічний засіб як синонімічний ряд. Синонімічний ряд - це група слів, об'єднаних спільним основним значенням. Синонімічні ряди об'єднують слова з гранично близькою семантикою, які належать до однієї чатини мови. Синонімічні слова групуються в синонімічний ряд навколо стрижневого слова, або домінанти.7
_______________
6”Ще один протест”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. К.: Наукова думка, 2001. 155 с.
7Галич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 249-251 с. Приклади взяті з віршів В.А. Симоненка.
Синоніми серед інших мовних засобів у художньому творі займають особливе місце. І не лише тому, що вони дають для письменика можливість вибору, оскільки кожний синонім має свою смислову і стилістичну своєрідність, тонкі специфічні смислові відтінки, а й тому, що саме синоніми урізноманітнюють і збагатчують словесно-художне зображення, поліпшують стиль викладу, сприяють змалюванню яскравих картин та створенню колоритних образів. “Синоніміка - це сфера безконечних можливостей мовної творчості…- зауважує О.І. Єфімов.”8 Робота над добором синонімів розкриває творчі здібності письменника, даючи йому можливість внести свій вклад у збагачення лексичного складу мови.
У поетичних творах В.Симоненка вражає багатство й різноманітність словника, за допомогою якого автор відтворює різноманітну дійсність та багатий внутрішній, духовний світ людини. Одною з найбільш дійових засобів їх вираження є лексична синоніміка. Кількість та широта синонімічних рядів - один з найголовніших показників і доказів словникового багатства мови. Кількісне багатство лексико-синонімічних засобів зображення у творах талановитого поета поряд з їх майстерним застосуванням свідчить про те, що автор широко і вільно володіє невичерпними словесними скарбами рідної мови. Як слушно помітив М. Рильський: “Багатство синонімів - одна з питомих ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці - невід'ємна риса справжнього майстра”9. Наявність кількісно великого синонімічного складу дає можливість точно, чітко і ясно висловлювати свої думки, передавати найтонші емоційні характеристики. Особливо допомагають в цьому синоніми-прикметники, які можуть влучно відтінити іменник, описати його властивості.
На прикладі сполучення прикметника гордий з різними означувальними іменниками ми зможемо простежити його відтінки, а значить, і потенціальні можливості вступати в синонімічні стосунки з досить широким колом прикметників, іноді далеких від його основного значення:
гордий - добрий, щасливий, кращий: “Щоб знали майбутні передтечі в щасливій і гордій добі…”10;
гордий - складніший, але новий, кращий: “Для нас під силу горді плани, що зріли в ленінськім чолі…”11;
гордий - власницький, поганий, нічого не вартий: “Захищають горді ідеали, перегонять в гроші кров і піт…”12;
гордий - прекрасний та непідступний: “Буду Я приходити до Тебе, і до інших йтимуть горді Ти…”13;
гордий - прекрасний, але здобутий важкою працею: “Твій гордий подвиг не принизять жорна…”14.
_______________
8Ефимов А.И. Стилистика художественной речи. М., 1957.
9М.Т. Рильський. Передмова до “Матеріалів до синонімічного словника української мови” А. Багмета. “Вітчизна”, 1959, № 2. 1 с.
10”Баба Онися”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 65 с.
11”Чуття великої любові”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 150 с.
12”Варвари”. Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 153 с.
13”Ну скажи - хіба не фантастично…” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 154 с.
14”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
З поданого, хоч і не до кінця вичерпаного, переліку можна зробити чітке і переконливе уявлення про синонімічні можливості прикметників як лексико-граматичної категорії. Перш ніж безпосередньо приступити до розгляду лексико-синонімічного матеріалу, коротко викладемо розуміння лексичної синоніміки як мовного явища та методи її дослідження. В основі лексичної синонімії лежить саме близькість у значенні слів-синонімів, а не їх тотожність.
Таке розуміння синоніміки грунтується на принципі, суть якого полягає в нерозривній єдності спільного і відмінного в словах-синонімах. Окреме не існує інакше яку тому зв'язку, який веде до загального. Загальне існує лише в окремому, через окреме. Всяке окреме є (так чи інакше) загальне. Це повністю стосується внутрішньої сутності лексичної синоніміки прикметників.15
Перейдемо до самої характеристики синонімічних гнізд, яка допоможе яскраво висвітлити багатсво прикметникової синоніміки.
Різноманітними і синоніми прикметників, що позначають щось погане, зле. Вони групуються навколо слів ворожий та чорний: Дарма біситься злість ворожа, чорна16
Сам прикметник чорний є нейтральним в емоційному і стилістичному відношенні. Всі інші члени синонімічного гнізда, передаючи основне значення цього ряду, вказують на відповідні відтінки. Хоча прикметник чорний, якщо він є контекстуальним синонімом, може нести різке негативне забарвлення: Сажа в'їлася чорним глумом у пелюстки її долонь.17 Зрозуміло, що сажа чорного кольору, але в даному випадку слово чорний вживається в розумінні поганий. Поет наче засуджує ту пічну сажу, що зіпсувала тендітні руки жінки, і це засудження читається між рядків. Вживається чорний і у значенні байдужий, непохитний для підсилення експресії: Щоб ті слова хитали чорні трони.18 Інший нюанс значення - нещасний: І став я малим і чорним голодни вороном.19 Взагалі спершу важко пов'язати звичайний чорний колір і контекстуальними значеннями цього прикметника, але варто лише пригадати, що чорний - колір трауру, і стає зрозумілим, що синонімом до цього прикметника буде слово із негативним відтінком.
Іншим синонімом до чорного, поганого буде страшний. Це семантико-стилістичний синонім, який додає значенневого відтінку та стилістичного забарвлення: І чи тоді мізерне і смішне не оберталось раптом у страшне?20 Інший синонім - злий: Інші кохатимуть люди - добрі, ласкаві і злі.21 Або: І минуле зле розтане, ніби привиди сумні.22
Інший нюанс значення - червоний. Цей колір асоціюється у людській свідомості із тривогою, страхом, передчуттям поганого, тому прикметник червоний стає контекстуальним синонімом до слова чорний (в решті решт, обидва ці прикметники на позначення кольору окреслюють погані явища та пригнічений стан): І червоним ліхтарем тривоги зупиняю поїзда твого.23
Наступна низка слів-синонімів до поганого є більш зрозумілою, бо ці синоніми сталі, часто вживані та зрозумілі поза контекстом: Ми часто чуєм радісну зловтіху у голосі ворожому, чужім, що заглядали кривда і люте лихо у наш - для щастя виведений - дім.24 В даному разі лихо є символом нехорошого, тому ясно, що воно погане, а ворожий відразу зіставляється з ворогом - людиною, яка намагається зробити щось зле.
_______________
15Колесник Г.М. Слово крилате, мудре, пристрасне. Лексична синоніміка поетичної мови М.Т. Рильського. К.: Наукова думка, 1965. 17 с.
16”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
17”Піч”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 66 с.
18”Леся Українка”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973.
19”Ворон”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 152 с.
20”Маленьке - не смішне”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 153 с.
21”Ти знаєш, що ти - людина?” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 151 с.
22”Не бажаю я нічого, хочу тільки одного…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.
Наступним синонімом виступає докірливий: Для них за біль своїх образ і мук ти не знайшла докірливого слова.25
Прикметник дикий виступає у значенні поганий у наступних рядках: Коли грозує далеч небокрая у передгроззі дикім і німім.26 Сам іменник передгроззя вже є ознакою приближення чогось недоброго, тому даний прикметники влучно підкреслюють цей мотив тривоги.
У ролі членів цього синонімічного гнізда вжиті також прикметники сліпий та безсилий. Хоча за своєю основною семантикою ці слова віддалені від групи синонімів поганий, все ж у наведеному прикладі вони є контекстуальними синонімами аналізованого ряду: Сліпа і безсила лють прийшла і взяла за горло.27
Таким чином, до синонімічного ряду з поняттям поганий на основі поезій В.Симоненка можна віднести слова: ворожий, чорний, страшний, злий, червоний, лютий, докірливий, дикий, сліпий, безсилий.
Близько до зазначених синонімів прилягають слова, що групуються навколо прикметника сумний: І минуле зле розтане, ніби привиди сумні.28 Чи: Журливо мліли очі сумовиті.29 У даному випадку однокореневий синонім сумовитий використовується на позначення меншої ступені суму, ніж прикметник сумний. Читачеві уявляються засмучені очі людини, яку щось турбує та печалить. Саме цей вдало підібраний прикметник дає можливість більш яскраво побачити стан описуємої людини, передати її настрій.
______________
23”Берег чекання”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 129 с.
24”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
25”Цвіла ромашка в полі на межі”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 115 с.
26”Ворон”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 152 с.
27”Україні”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 136 с.
28”Не бажаю я нічого, хочу тільки одного…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти - людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.
29”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
30”Леся Українка”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 71 с.
Прикметник невеселий є вільним синонімом до слова сумний: Ти на папері почуттів моря переливаєш в строфи невеселі. В тій же ролі постає синонім зажурений: І ти одна в зажуреній оселі замріяно схилилась до стола.30 Дуже близько проходить прикметник тужливий: Я люблю тебе просто - отак, без надії, без тужливих зітхань і без клятвених слів.31 Любов, що не знаходить відгуку, справжнє горе, сум для закоханого.
Цілий ряд прикметників, далеких за своїм семантико-семантичним значенням від слова сумний, використовується поетом для опису свого зажуреного, пригніченого стану в період зими, яка навіває смуток: Я не люблю зими, вона така убога, одноманітна, барвами скупа, і місяць білий - круглий, як лупа, втопає в царстві мертвого й німого... Усе важке й безмовне, мов каміння.32
Синонімом виступає і прикметник самотній. Кожній живій істоті потрібен хтось, бо ніщо не може існувати самостійно. Особливо важко самотнім людям, бо люди існують одне заради одного. Тому зрозуміло, що одинокій людині наврячче добре.
Логічним висновком є те, що людині сумно, тобто сумний та самотній виступають синонімами, особливо в зверненному на це контексті: Часто я самотній, ніби Крузо. З цих рядків, згадуючи твір Д.Дефо стає зрозумілим, що герой вірша почувається нещасливим - йому сумно.
Ряд таких прикметників як дикий, убитий, гострий не є синонімами слова сумний поза конкретним контекстом. Але в контексті ці слова підсилюють ефект сприйняття читачем стана печалі героя вірша, примушуючи поспівчувати йому, пропустити крізь себе його емоції, відчути їх в самому серці: На своєму дикому острові в шкірянці з убитих надій штрикаю небо очима гострими - де ти, П'ятнице мій?33
Зустрічається і прикметник сірий на позначення суму. Взагалі дуже часто Симоненко використовує символічні значення прикметників кольору, використовує метафоричні перенесення. Кожен окремий колір окреслює якусь грань людської душі або її емоційне становище. Також кольори у поета виступають показником обставин, за яких відбувається подія. Все у віршах Симоненка діє, змінюється та гармонійно доповнює одне одного. Все и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.