На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Сутнсть та значення в мов фразеологї. Паремологя як наука про прислвя та приказки, її мсце в фразеологї. Методи вдтворення прислвїв та приказок з української мови на англйську. Лексичн одиниц паремй, що мають у своєму склад зоонм.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 16.10.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


22
Вступ
Фразеологія як наука виникла лише на початку 20 століття. На сьогоднішній день нез'ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто є основоположником даної дисципліни та велика кількість проблем з теорії даної науки. До нерозв'язаних питань належать невизначеність терміну фразеологічної одиниці та предмету фразеології. Нез'ясованою залишається теорія еквівалентності, проблема словотворчих компонентів та інші. Науковий пошук у цих напрямках продовжується. Досить плідними є дослідження вітчизняних (зокрема російських та українських) мовознавців. Розробкою питань теорії фразеології займалися В.В. Виноградов, [6; 7] Л.А. Булаховський, В.Л. Архангельський, В.М. Мокієнко, В.П. Жуков, О.М. Мелерович, В.Г. Гак, Л.Г. Скрипник, М.Ф. Алефіренко, [3] Л.Г. Авксентьєв, [1] М.Т. Демський. Такі лінгвісти як О.І. Смирницький, О.В. Кунін, [11] Н.М. Амосова, А.І. Альохіна досліджували фразеологію англійської мови. Серед західних мовознавців слід відзначити Ш. Баллі та Л.П. Сміта. [20] На жаль, на заході приділяється дуже мало уваги цій галузі мовознавства.
Наша увага буде зосереджена на компонентах фразеологізмів, а саме тих лексемах, які відображають культуру та психологію народу-носія української та англійської мов - паремій (прислів'їв та приказок).
Прислів'я і приказки - широко поширений жанр усної народної творчості. Вони супроводжують людей з давніх часів. Такі виразні засоби, як точна рима, проста форма, стислість, зробили прислів'я і приказки стійкими, такими, що запам'ятовуються і необхідними в мові.
Прислів'я і приказки - стародавній жанр народної творчості. Вони виникли в далекі часи, і йдуть своїм корінням углиб століть. Багато які з них з'явився ще тоді, коли не було писемності. Тому питання про першоджерела стоїть ще відкритим.
Проблема паремій, зокрема історія виникнення й походження прислів'їв та приказок, їх функціонування та класифікація здавна привертали увагу дослідників. Зацікавленість цим жанром усної народної творчості зумовлена сучасним станом лінгвістики. Дослідженням паремій, з'ясуванням їх історії та значення, займалося багато дослідників різних країн. Але на сучасному етапі розвитку пареміології, яка розглядається в усіх дослідницьких роботах видатних лінгвістів, як частина фразеології (тобто паремія - фразеологічна одиниця) спостерігається пасивність що до розгляду цих проблем. У цьому полягає актуальність даного дослідження.
Хоча багато з відомих лінгвістів розглядають фразеологію загалом, її частини: ідіоми, крилаті вислови, прислів'я, приказки та ін. ніхто з них конкретно не досліджує проблему відтворення зоонімів в українській та англійській мовах. Тож, у дослідництві зоонімів у фразеологічних одиницях лексики (а саме прислів'їв та приказок) полягає новизна нашої дослідницької роботи.
Об'єкт дослідження - характер ситуації та тип паремії в українській та англійській мовах (а саме такі, що мають у своєму складі зоонім - назву тварини чи птаха, [16] а саме вовка та коня у нашому дослідженні).
Мета даної курсової роботи дослідити такі фразеологічні одиниці, як прислів'я та приказки (паремії), та порівняти зоохімічну лексику паремій в англійській та українській мовах.
Завдання дослідження цієї курсової роботи такі:
1) визначити, що таке фразеологія;
2) визначити яку роль у фразеології грає наука паремологія (наука про прислів'я та приказки);
3) винайти основні методи відтворення прислів'їв та приказок з української мови на англійську та навпаки;
4) порівняти лексичні одиниці паремій, що мають у своєму складі зоонім - назву тварини чи птаха.
Предметом дослідження даної курсової роботи є саме народні мудрості двох народів-носіїв англійської та української мов - прислів'я та приказки цих народів. А також такі лексичні одиниці в цих творах, як зооніми - назва тварин та птахів, а саме вовка та коня.
Теоретична значущість роботи полягає в комплексному аналізі паремології (що являється складовою наукою фразеології), визначення основних способів відтворення прислів'їв та приказок з англійської мови на українську і навпаки, та аналіз лексикологічних одиниць (а саме зоонімів - назв тварин чи птахів) в обох мовах: виявлення, чи виконують ці лексикологічні одиниці ті ж самі функції в обох мовах та у чому полягають особливості їх значення.
Практична значущість дослідження даної курсової роботи полягає в тому, що отриманні результати можна використовувати в процесі викладання курсу лексикології сучасної української та англійської мови та під час проведення спецкурсів і спецсемінарів з тем паремологія та специфіка лексичних одиниць у прислів'ях та приказках української та англійської мов, а також отриманні знання можна використовувати у перекладацькій діяльності у майбутньому, а саме переклад фразеологічних одиниць - паремій (прислів'їв та приказок).
1. Фразеологія

Предмет фразеології - це сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні. А входять у нього як готові блоки з певними значеннями. Часто значення фразеологізму не зводиться до суми значень слів, що входять у нього. Фразеологізмам властива метафоричність та образність, вони можуть належати до стилістично забарвленої лексики (розмовної, чи навпаки, книжної). Дослідження цього розділу лексичної системи доводить що, як і слова, вони можуть входити до синонімічних рядів, можуть мати антоніми та можуть мати варіанти (поруч із фразеологізмами жорстокої структури є й такі, що мають змінний компонент - тобто алоформу фразеологізму). Визначення фразеологізму як структури, семантично цілісної, відтворюваної у готовому вигляді у мовленні і ідіоматичної, є загальноприйнятим. Однак у теоретичних дослідженнях і української, і англійської лексики часто обмежується чи розширюється визначуване поняття ще певними умовами.
Тож фразеологізм - це стійкі сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні, а входять у нього як готові блоки з певними значеннями. [18]
Існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація В.В. Виноградова. Він виділяє 3 типи фразеологізмів:
- фразеологізми-зрощення;
- фразеологічні єдності;
- фразеологічні сполуки. [7]
Як пояснює М.П. Кочерган, дана класифікація ґрунтується на критерії аналітичності фразеологізму.
П.Г.Єрченко, наприклад, класифікує фразеологізми за смислорозрізнювальною функцією компонента на фразеологічні одиниці (ФО) ФО з нормативним смислом, проміжні ФО, ФО з ідіоматичним смислом та ілюстративні. [25]
У О.В. Куніна знаходимо розподіл фразем у відповідності з трьома розділами, на які автор поділяє фразеологію: власне ФО, або ідіоми, ідіофразеоматизми та фразеологізми неідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням. Цей розподіл ґрунтується на різних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених. [11]
Та все ж таки, як правило, при класифікації фразеологізмів учені нашої країни використовують запропоновану ще в 1977 році російським академіком В.В. Виноградовим систему виділення з-посеред фразеологічних одиниць трьох основних класів за ознакою їх умотивованості чи то збереження словами-компонентами в тій чи іншій мірі значень цих слів. За звичай поділяються:
1. фразеологічні зрощення - немотивовані одиниці, значення яких нібито зовсім не виводиться зі значень компонентів. Звичайно приводяться приклади таких сполучень, що або мають у своєму складі слово-архаїзм, відсутнє в активному словнику мовця, або метафоричність виразу настільки відсунула значення слова у складі фразеологізму від основного, що він уже ніяк не асоціюється з певною денотативною семантикою слів-компонентів. Такі фразеологізми у реченні виступають своєрідним синтаксичним монолітом, не допускають ніякої реструктуризації чи вкраплень у вигляді додаткових означень чи уточнень.
2. фразеологічні сполучення - це такі, один з компонентів якого є зв'язним, а інший зберігає своє денотативне значення і легко дешифрується. До таких сполучень часто входять слова що мають обмежену валентність. Кількість фразеологічних сполучень у такому розумінні надзвичайно велика; сюди звичайно відносять дієслівно-іменні перифрази простих дієслів, прикметникові сполучення з постійним епітетом, прийменникові групи з усталеним порядком слів у функції прислівника чи прикметника.
3. фразеологічні єдності - це такі фразеологізми, що є семантично неподільними, але загальне значення мовцями все ж таки сприймається як мотивоване, асоціації.
Невисоким ступенем ідіоматичності характеризуються парні сполучення слів будь-якої частини мови, компоненти яких є або синонімами чи антонімами, або словами спорідненими за значенням у якомусь іншому сенсі. Експресивні та емфатичні, вони зустрічаються як в англійській, так і в українській мовах, хоча ступінь мотивованості може бути різним. [6]
Для порівняльного дослідження фразеологічної системи мови проблема мотивованості все ж не настільки важлива, щоб порівнювати фразеологічні одиниці у двох мовах за цією ознакою, тим більше що у реальному мовленні фразеологізми виявляються не настільки непорушними і можуть піддаватися пере розкладу та семантичному оновленню, особливо у художній літературі.
Тоді, коли фразеологізм мотивований, і має у другій аналог, що базується на інших асоціаціях і то його перерозподіл у мовленні (тобто заміна якогось його одного компонента) призводить до того, що цей аналог (або майже еквівалент) не працює в іншій.
В англійській мові широко відомі такі сполучення дієслова, що служать для вираження однократної дії. Можна сказати, що такі структури характеризуються певним узагальненим значенням і іноді вони розглядаються як граматикалізовані структури, що слугують для вираження більш розчленовано основних граматичних значень. Цікаво, що такі структури в українській мові мають аналоги системно однослівними дієсловами.
Англійські дієслівно-іменникові перифрази простих дієслів з компонентом give/ offer - take, get тощо мають додаткове значення стану (пасивний-активний) - give advice - take advice легко співвідносяться але мають більші можливості для уточнення advise - be advised (give a good, timely, unwanted advice). Для української мови теж характерні певні види сполучень давати раду, зівка, ляпасу, пораду. Такі сполучення можна вважати перемінно-стійкими з граматичною спрямованістю - тобто такими, що засобами лексики передають значення тієї чи іншої граматичної категорії
(хай навіть і такої, що іншого способу, як лексичний, не має - в англійській мові аспектне значення однократності дії по-іншому, ніж give + a N не виражається).
Також існує декілька класифікацій за джерелами походжень фразем. Л.А. Булаховський [5] виділяє такі типи: 1) прислів'я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті вислови письменників; 7) влучні вирази видатних людей. О.В. Кунін також виділяє декілька груп ФО на основі їх походження, однак ця класифікація у даного автора не є домінуючою: 1) власне англійські ФО; 2) міжмовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з іноземних мов шляхом того чи іншого виду перекладу; 3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з американського варіанту англійської мови; 4) ФО, що запозичені в іншомовній формі. [11]
Узагальненою класифікацією фразеологізмів за джерелом походження є розподіл В.М. Мокієнка [15] фразем на дві групи - природні та умовні. Перша група - фразеологізми, що виникають самостійно в різних мовах і відображають явища природи, тваринний та рослинний світ, фізичний та психічний стани людини, до другої належать сполучення, що обумовлені специфікою національного розвитку і відображають факти матеріальної та духовної культури того чи іншого народу.
Особливу увагу походженню фразеологізмів приділяє англійський фразеолог Л.П. Сміт. [20] Основним джерелом виникнення ідіом є життя та діяльність людей: «в своїй більшості образні та ідіоматичні вирази створювалися народом і тісно пов'язані з інтересами та повсякденними заняттями простого люду. Нові слова та ідіоматичні вирази є, як правило, результатом мовотворчості неграмотних людей; наші найкращі ідіоми, найбільш яскраві образні вирази виникли не в бібліотеках та вітальнях, а в майстерні, на кухні чи в льоху». Отже, англійський вчений виділяє ті сфери життя, звідки беруть початок ФО. Це різні галузі людської діяльності
(вирази, притаманні носіям різних професій; ідіоми, пов'язані з сільським господарством, побутом, тваринним світом, спортом), предмети повсякденного вжитку. В особливий розряд ідіом Л.П. Сміт виокремлює такі, джерелом яких є людське тіло, і ще групу фразем, до складу яких входять так звані «фразеологічні дієслова» - словосполучення, які складаються з дієслів та прислівників чи прийменників. До того ж він виділяє запозичені ідіоми, біблійні ідіоми та шекспіризми.
Тож ми вияснили, що до фразеологічної системи обох мов відносимо і паремії (саме те, що найпильніше ми роздивимось у нашому дослідженні) - прислів'я та приказки, яким також властива відтворюваність і непряма номінація. Звичайно такі мовні утворення стоять у проміжному за мотивованістю єдності. Прислів'я та приказки (паремії) звичайно мають свою національну специфіку і відображають світобачення того чи іншого народу.
Крилаті слова - це стійкі афористичні вирази, що мають фольклорне, частіше літературне походження. Це слова якихсь відомих осіб у критичних чи типових ситуаціях; вони часто перекладаються дослівно і мають у багатьох мовах прямі еквіваленти. Велику групу становлять слова і вирази, взяті з біблії - біблеїзми.
Для порівняльного аналізу фразеології англійської та української мов класифікація фразеологізмів за ознакою їхньої немотивованості, безумовно, важлива - тоді, коли за фразеологізмом, крім власне фразеологічного значення, не стоїть нічого, годі шукати асоціації у порівнюваній мові, і єдиним критерієм еквівалентності буде експресивність та стилістична маркованість.
Два інші підходи до виділення окремих груп (без особливої уваги до однорідності групи) - це структурний та семантичний.
Дієслівні фразеологізми в англійській мові складають левову частку всіх фразеологічних одиниць. Тут бачимо дієслова руху, мовлення, різноманітних
дій, стану тощо. У постпозиції до дієслова може бути різна кількість залежних від нього слів, та загалом увесь вираз еквівалентний дієслову.
Відзначимо, що англійському дієслівному фразеологізмові часто можна віднайти дієслівний відповідник в українській, хоча саме дієслово може належати до іншого семантичного поля.
Іменникові фразеологізми - це, як правило, такі, що мають у своєму складі ядерний іменник та виступають у реченні у функції іменника. Ті, що не мають відповідних фразеологічних еквівалентів, передаються описово, хоча можливі і кальки.
Прикметникові та прислівникові фразеологізми можуть мати в своєму складі як прикметники, так і інші частини мови, та виконують вони роль прикметника чи прислівника. [6]
Тож, ми визначили, що фразеологізм це стійкі сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні, а входять у нього як готові блоки з певними значеннями. Існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів, та, як правило, вони все ж таки класифікуються за системою Виноградова В.В., цієї ж позиції дотримуємось і ми, а саме: фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення та фразеологічні єдності. Також визначили, що для порівняльного дослідження фразеологічної системи мови проблема мотивованості все ж не настільки важлива, щоб порівнювати фразеологічні одиниці у двох мовах за цією ознакою. Існує класифікація фразем за джерелами походження. До такій класифікації відносяться і прислів'я з приказками. Ще два підходи до виділення груп - структурний та семантичний, в якому фразеологізми поділяються на дієслівні, іменникові та прикметникові в англійській мові, та мають такі ж відповідники й в українській мові, та слід додати до української мови ще й прислівникові фразеологізми крім вищезазначених.
2. Прислів'я і приказки як жанр усної народної творчості
2.1 Проблеми дефініції прислів'їв і приказок
Прислів'я і приказки - широко поширений жанр усної народної творчості. [16] Невідомо час виникнення прислів'їв і приказок, але незаперечно одне: і прислів'я, і приказки виникли у віддаленій старовині, з тієї пори супроводять народу на всьому протязі його історії. Заслуговують уваги ті виразні засоби, за допомогою яких досягається стійкість або легкість для запам'ятовування прислів'їв і приказок. Один з таких засобів - це точна або ассонансна рима.
Проста збалансована форма прислів'їв і приказок є найбільш часто вживаним прийомом.
Стислість є істотним аспектом висловів, що запам'ятовуються. Лише дуже небагато прислів'їв і приказки багатослівні, більшість з них містить не більше п'яти слів.
Найчастіше прислів'я і приказки означають влучний образний вислів, типізуючі самі різні явища життя, які мають форму закінченої пропозиції. Прислів'я виражає закінчену думку.
Приказкою іменують короткий образний вислів, що відрізняється від прислів'я незавершеністю висновку.
У окремих роботах по фразеології головна відмінність прислів'я від приказки убачається в тому, що прислів'я виражає загальну думку, а приказка - думка часткового характеру. На думку цих лінгвістів, не тільки прислів'я, але і приказки можуть мати форму закінченої пропозиції.
Приказкою вважається стійка пропозиція такої ж структури, як і прислів'я, але така, що позбавлена дидактичного змісту.
Прислів'ями і приказками слід вважати ті вислови, які користуються суспільною популярністю. Звідси витікає, що звичайно це - старовинні вислови, оскільки за короткий строк вони не могли б стати частиною суспільної свідомості. Звичайно, бувають виключення, і деякі прислів'я і приказки уриваються в народну свідомість з незвичайною швидкістю, проте слід виключити з їх числа такі фрази-одноднівки, як «I couldn't care less» або «What's the odds?». [23]
Іноді дуже важко відрізнити прислів'я від приказки або провести чітку грань між цими жанрами. Приказка граничить з прислів'ям, і у разі приєднання до неї одного слова або зміни порядку слів приказка стає прислів'ям.
Тож, не дивлячись на розбіжності серед лінгвістів стосовно визначення прислів'я та приказки (деякі вважають, що приказкою називається короткий образний вислів, що відрізняється від прислів'я незавершеністю висновку. Інші вважають, що головна відмінність прислів'я від приказки убачається в тому, що прислів'я виражає загальну думку, а приказка - думка часткового характеру. На думку цих лінгвістів, не тільки прислів'я, але і приказки можуть мати форму закінченої пропозиції) у своєму дослідженні ми притримуємось думки лінгвістів, що вважають, що і приказки мають форму закінченої пропозиції, відповідно граничать між собою, та іноді майже не відрізняються.
2.2 Паремії - приказки та прислів'я в українській та англійській мовах
Тож, як ми вже визначили, до фразеологічних одиниць належать і комунікативні фразеологізми - паремії. Хоча вони не еквівалентні словам, їх відзначає характерна для інших фразеологізмів відтворюваність у мові в
готовому вигляді, образність і те, що загальні їхні значення все-ж таки здебільшого не зводяться до значень їхніх компонентів. [20]
У системі мови прислів'я та и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.