На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Роль та значення космчної галуз у довгостроковому економчному розвитку держави. Необхднсть структурної перебудови, нов тенденцї проритети дяльност в сфер космосу, етапи перебудови, реформування та проведення ефективної реструктуризацї.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Астрономия. Добавлен: 02.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


ЗМІСТ
ВСТУП
1.ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
2. ПРОБЛЕМИ ТРОНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП

Нові політичні та економічні умови, процеси глобалізації вимагають сучасних організаційних підходів до здійснення космічної діяльності, розв'язання проблем ефективності космонавтики, її комерціалізації. Важливим напрямком удосконалення організаційно-управлінського механізму у цій сфері є створення проектно-орієнтованих виробничо-комерційних систем. Комплексний науково-технічний проект у сфері космічної діяльності е сукупністю заходів, які здійснюються під контролем держави і мають за мету вирішення складної науково-технічної проблеми. Масштабність, складність, ресурсоємкість, висока вартість космічних науково-технічних проектів потребують удосконалення методів їх комплексної оцінки
Кінець XX століття став фіналом ери геополітичного антагонізму, що стимулював розвиток космічної діяльності з моменту її народження. Майже за 50 років свого існування світова космонавтика довела свою значущість в галузях стратегічного, політичного, наукового та соціально-економічного розвитку держав. На сьогоднішній день космічна діяльність інтегрує і використовує досягнення таких найважливіших високотехнологічних галузей, як комп'ютерне програмне забезпечення, електроніка, зв'язок, біотехнології, створення нових матеріалів та ін. Космічна діяльність пов'язана з міжнародною торгівлею та політикою, глобальними ринками, міжнародною конкуренцією, стандартизацією та регулюванням. Глобальна космічна індустрія вже у 1996 році досягла обсягу доходів у розмірі 77 млрд. дол. США і в ній було зайнято понад 800 000 працівників. Космонавтика акумулює цінний банк даних, які використовуються державами в процесі виходу з новими товарами та послугами на світовий ринок. Все це робить космічну діяльність однією з найважливіших рушійних сил світової економіки, знаменує новий--глобальний -- етап у її розвитку.
1.ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РАКЕТНО-
КОСМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Ракетно-космічна галузь України має значний економічний та науково-технічний потенціал. На початок 1992 р. В Україні налічувалося близько 600 спеціалізованих підприємств, які брали участь у створенні ракетно-космічної техніки і на яких працювало понад 250 тис. Кваліфікованих спеціалістів.
Основною продукцією ракетно-космічного комплексу України за часів СРСР були бойові ракетні комплекси стратегічного призначення всіх класів (шахтного, залізничного, морського базування), «а які було зорієнтовано 90% виробничих потужностей. Пише близько 5% потужностей використовувалося для створення космічних засобів наукового і господарського призначення. В Україні створено чотири покоління бойових ракет стратегічного призначення, в тому числі найдосконаліші в світі СС-18 та СС-24. а також високоефективні космічні ракетні комплекси «Циклон» і «Зеніт».
Після розладу Радянського Союзу підприємства ракетно-космічного сектора, як і більшість українських промислових підприємств, опинились у скрутному становищі: було втрачено необмежене фінансування, стабільні замовлення на продукцію, централізовані постачання та управління. Крім цього, гостро відчувалася нестача знань і досвіду роботи в нових умовах ринкових відносин. Усе це істотно вплинуло на стан ракетно-космічної галузі. Відбулося значне скорочення обсягів виробництва як продукції космічного призначення, так і споживчих товарів. Найбільш потужне підприємство галузі «Південмаш», що виробляло за рік близько ста ракет різного призначення, нині випускає близько десяти. Зросла заборгованість підприємств, у тому чисті по заробітній платі. Майже у 5 разів скоротилася кількість працівників.
Завдяки зусиллям Національного космічного агентства України (НКАУ) - спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої впади, створеного для забезпечення реалізації державної політики у галузі космічної діяльності, - кризу вдалось призупинити. Агентство забезпечило:
- об'єднання українських підприємств, що проектують та виробляють ракетно-космічну техніку, з метою вирішення спільних проблем;
- розробку і прийняття відповідної законодавчої бази у сфері космічної діяльності, в тому числі Законів України „Про космічну діяльність” (1996 р.) та „Про Загальнодержавну {Національну) космічну програму України на 1998-2002 роки (1997 р.};
- започаткування процесу ринкових перетворень у космічній галузі.
Важливим кроком у реформуванні космічної галузі є проведення ефективної реструктуризації. Для цього слід провести всебічний аналіз функціонування галузі в сучасних умовах. Уже попередній аналіз показує, що найбільш істотними суперечностями функціонування галузі є суперечності між новими ринковими умовами, що створюються в Україні, та діяльністю підприємств галузі, які докорінно не змінили форм і методів господарювання.
При підготовці та проведенні ринкових перетворень у ракетно-космічній галузі необхідно врахувати основні обмеження, що випливають із зобов'язань України в межах відповідних міжнародних і національних документів. Найзначнішими зовнішніми обмеженнями є зобов'язання України в рамках співробітництва з Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвитку, зобов'язання в рамках додержання режиму щодо непоширення ракетних технологій (РКРТ). Зобов'язання в рамках роззброєння та конверсії військового виробництва. Крім того, слід враховувати національні економічні та політичні пріоритет, що випливають, перш за все, з положень „Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000-2004 роки”. Концепції державної промислової політики України.
Реструктуризація космічної галузі передбачає вирішення основних проблем, які постали перед більшістю високотехнологічних підприємств. Насамперед, це;
- неефективне використання наявних ресурсів підприємствами галузі;
- нестача оборотних коштів, дешевих кредитів для розвитку підприємств;
- неефективне використання власних технологій;
- наявність істотних політичних і фінансових ризиків для іноземних партнерів при співробітництві з підприємствами галузі;
- відсутність достатнього досвіду та знань у сфері менеджменту, маркетингу, фінансів і сучасних ринкових відносин.
Ракетно-космічну галузь України складають близько ЗО підприємств різних форм власності. Більша частина - державні підприємства, решта - акціонерні товариства. Усі вони входять до сфери управління НКАУ. Державні підприємства підпорядковані НКАУ безпосередньо, в акціонерних товариствах агентство має контрольні чи блокуючи пакети акцій. Попередній аналіз чинної системи управління підприємствами галузі показує її значні недоліки.
Недосконала законодавча база не дозволяє ефективно здійснювати управління державними підприємствами. Відповідно до Законів України „Про підприємства в Україні” (1991 р.}та „Про власність”(1991р.), закріпленим за державним підприємством майном і прибутком розпоряджається його колектив. Майже єдиною підоймою впливу з боку НКАУ є призначення і звільнення директора державного підприємства, але для ефективного впливу цього недостатньо. Таким чином, колектив підприємства фактично на свій розсуд управляє майном, яке йому не належить {належить державі). На практиці така ситуація призводить до відсутності стимулів для розвитку виробництва, ефективного використання державного майна.
Необхідно детально вивчити ситуацію на кожному державному підприємстві і розробити відповідну програму їх реструктуризації, суть якої полягає в перетворенні державних підприємств на сучасні ринкові структури (наприклад, акціонерні товариства), що забезпечить підвищення їх прибутковості.
НКАУ має всі правові підстави для здійснення управління даними підприємствами (володіючи контрольними чи блокуючими пакетами акцій) через механізм призначення уповноважених осіб. На практиці це реалізується призначенням однієї з посадових осіб НКАУ (за погодженням з Фондом держмайна) як уповноваженої особи. Разом з тим, щоб здійснювати ефективне управління підприємством у ринкових умовах, уповноважена особа повинна мати певну підготовку не тільки в космічній сфері, а й у галузі менеджменту, маркетингу, фінансів. Крім того, уповноважена особа повинна мати апарат всебічно підготовлених фахівців, які б проводили щоденний аналіз діяльності підприємства, готували пропозиції щодо управління. Таким чином, на практиці механізм уповноважених осіб у багатьох випадках не забезпечує здійснення реального управління державною часткою, а уповноважена особа інколи виступає е ропі „весільного генерала”.
З метою підвищення ефективності управління пакетом акцій, що належать державі в акціонерному товаристві, доцільно вивчити можливість використання сучасних форм управління - зокрема таких, як холдингова структура. Це може підвищити ефективність координації діяльності підприємств з боку материнської компанії для створення кінцевого продукту і поліпшити роботу підприємств, які увійдуть до холдингової структури.
Винятково важливим для забезпечення успішного функціонування підприємств галузі є залучення інвестицій для відновлення виробництва, фінансування науково-дослідних робіт у перспективних напрямах, впровадження сучасних технологій.
Відповідно до поширеної світової практики, НКАУ підготовлено І затверджено Законом України Загальнодержавну (Національну) космічну програму. Вона визначає пріоритетні роботи, що плануються для виконання в космічній сфері протягом найближчих п'яти років, шляхом укладання контрактів з підприємствами галузі на проведення НДДКР, розробку і впровадження нових зразків техніки. Цим законом також передбачено фінансування Космічної профани в розмірі 0,2% В8П. Проте через скрутне становище в країні з наповненням бюджету реальне фінансування Профани становить лише близько 20% від запланованого.
Важливим джерелом фінансування розвитку підприємств можуть бути їх власні кошти - амортизаційні відрахування і прибуток. Але на цей час значна частина підприємств галузі має незначний прибуток чи взагалі працює збиткове. Наприклад, „Південмаш” завершив 1999 р. Із збитками понад 100 млн. Грн. Власних коштів на підготовку та реалізацію проектів (особливо космічного призначення) у підприємств явно не вистачає. Разом з тим навіть ефективні підприємства галузі (такі, як ВАТ „Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань”, м. Харків) потребують додаткових коштів для підготовки своїх проектів. Щодо амортизаційних відрахувань, то вони можуть вважатися джерелом оновлення основних фондів у разі успішного функціонування підприємства, У разі ж його збитковості цей фактор не Відіграє своєї ролі в забезпеченні розвитку. Таким чином, для сталого розвитку підприємств галузі доцільно вивчити можливість використання (відповідно до світової практики) як джерел фінансування позикових ресурсів у вигляді кредитів {у тому числі міжнародних та іноземних організацій), лізингу, інжинірингу, франчайзингу. Звичайно, при цьому співвідношення власного і залученого капіталу має бути оптимальним.
Для успішного розвитку галузі необхідно вирішити дна найважливіших завдання використання технологій - ефективного використання потенціалу космічної галузі у сфері високих технологій (комерціалізація технологій) і залучення сучасних іноземних технологій для виробництва товарів загального споживання.
Підприємства галузі мають конкурентоспроможні сучасні космічні технології. Прикладом цього є успішні підготовка і реалізація міжнародного комерційного проекту „Морський старт”, У проекті використано новітні технології, розроблені всесвітньо відомими компаніями „Боїнг” (США), РКК „Енергія” (Росія), „Кварнер” (Норвегія), ВО „Південний машинобудівний завод” і ДКБ „Південне” імені М.К.Янгеля (Україна), зразком для яких стала українська ракета-носій „Зеніт”. Виконання проекту зумовило міжнародне визнання досягнень України у сфері сучасних ракетних технологій, можливість виходу Українських підприємств на міжнародний ринок космічних послуг, створило умови для забезпечення виробництва і десятків тисяч робочих місць на підприємствах космічної галузі.
Разом з тим прикладів такого успішного просування вітчизняних технологій ракетно-космічної галузі на світовий ринок небагато. Існує й негативний досвід, пов'язаний з відсутністю знань і практики у сфері комерціалізації технологій. З урахуванням новизни та складності цього питання, доцільно уважно вивчити світові досягнення у цій сфері, шляхи правового захисту технологій, різновиди форм їх передання з метою підвищення ефективності роботи в цьому напрямі.
Значними проблемами для розвитку високотехнологічних підприємств галузі, налагодження співробітництва з іноземними партнерами, виходу на світовий ринок товарів і послуг є політичні та фінансові ризики для іноземних інвесторів в Україні.
З метою запобігання політичним ризикам при реалізації міжнародного комерційного проекту «Морський старт» Урядом України спільно з Світовим банком створено систему захисту іноземних інвесторів від політичних ризиків в Україні, яка забезпечила залучення до проекту іноземних фінансових ресурсів у розмірі 100 млн. Дол. Без жодних витрат з бюджету України.
З огляду на цей позитивний досвід, готувалась аналогічна схема захисту для численних іноземних партнерів, що бажають співробітничати з підприємствами високотехнологічного сектора України. Головна мета проекту - створення політико-правових та економічних умов для широкого залучення іноземних приватних інвестицій у космічну галузь. На жаль, підготовку проекту призупинено за Ініціативою Світового банку у зв'язку з розробкою останнім нової стратегії співробітництва з Україною.
Значним вкладом у створення сприятливого інвестиційного клімату стало прийняття Закону України „Про державну підтримку космічної діяльності” від 16 березня 2000 р. Даним законом визначено засади державної підтримки космічної діяльності та передбачено ряд заходів з сприяння розвиткові галузі (пільгові розрахунки за експортно-імпортними операціями, тимчасове призупинення сплати деяких податків та ін.). Разом з тим для залучення іноземних інвестицій доцільно вивчити можливість створення спеціального режиму інвестиційної діяльності для ракетно-космічної галузі на основі українського та світового досвіду.
Розбудова в Україні ринкової економіки, проведення реструктуризації та конверсії ракетно-космічної галузі вимагають впровадження науково обґрунтованої системи роботи з фахівцями космічної галузі щодо їх навчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації'. Показники освітнього потенціалу кадрів повинні відповідати показникам промислове розвинутих країн; якість підготовки працівників та фахівців галузі -вимогам, які ставляться до працівників роботодавцями розвинутих країн, тобто вони повинні бути конкурентоспроможними на світовому ринку. Обсяги та структура підготовки мають забезпечувати потреби галузі, а фінансування - здійснюватися за рахунок як бюджетних коштів, так і позабюджетних надходжень.
Необхідно розробити нормативні умови для ширшої участі іноземних і українських донорів, інвесторів, підприємців у фінансовому і матеріально-технічному забезпеченні комплексного плану підготовки та перепідготовки кадрового потенціалу. У великих інвестиційних проектах, здійснюваних із залученням Іноземного капіталу І за підтримки держави, слід в обов'язковому порядку передбачити кошти на підготовку, перепідготовку І підвищення кваліфікації робітничих кадрів. Для забезпечення ефективного навчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців космічної галузі необхідно розробити галузевий комплексний план підготовки та перепідготовки кадрів у межах положень Закону України „Про Загальнодержавну (Національну) космічну програму України”. Спільно з міжнародними організаціями та фінансовими інституціями, а також окремими країнами розробити і відпрацювати двосторонні і багатосторонні плани співробітництва у сфері підвищення кваліфікації фахівців, передбачивши окремі програми для фахівців НКАУ, спеціалістів середньої ланки і керівних кадрів підприємств галузі; організацію системи коротко-та середньострокових семінарів і навчальних курсів; залучення за рахунок міжнародних фантів висококваліфікованих іноземних та вітчизняних фахівців.
2. ПРОБЛЕМИ ТРОНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ

Комплексні науково-технічні проекти як засіб організації космічної діяльності в умовах глобалізації
Посилення процесів глобалізації у різних сферах суспільного поступу, відкриття міжнародних ринків привели до визнання необхідності комерціалізації космічної діяльності. Цьому факту сприяли останні досягнення технологічного прогресу, що дали підстави для злиття інформаційних технологій та технологій зв'язку, а також приватизація багатьох традиційних державних видів космічної діяльності. Прикладом може служити майже повністю приватне фінансування абсолютно нових мобільних систем зв'язку, заснованих на використанні су путникових угруповань на низькій та середній навколоземних орбітах вартістю в 2,5--5 млрд. Дол. США в останні 3--5 років. Тільки в 1996 році для фінансування таких космічних проектів на фінансові ринки було мобілізовано 3 млрд. Дол. США. Сучасний проект супутникового зв'язку „Турая” (2001 р.), вартість якого склала 1 млрд. 100 млн. Дол. США, має забезпечити охоплення його послугами 100 країн світу (400 тис. Клієнтів) на території Індійського субконтиненту, Середньої Азії, Близького Сходу, Північної та Центральної Африки та Європи. Проект впроваджує компанія „Турая”, створена у 1997 році в ОАЕ як приватна акціонерна компанія. Засновниками стали 18 провідних національних телекомунікаційних операторів, а системним Інтегратором проекту--„Hughes Network System”, виробник супутникового обладнання для зв'язку. Передбачається, що користуватися послугами системи „Турая” стануть корпоративні клієнти--транспортні авіакомпанії, флот, енергетика, служби безпеки, установи міністерств оборони, а також приватні особи. В Україні партнерами „Турая” стали компанії „Український мобільний зв'язок” та „Голден телеком GSM”.
У свою чергу попит на супутникові послуги спричинив стимулюючий вплив на ринок пускових послуг. За оцінками, загальний вартісний обсяг ринку пускових послуг складе за десятирічний період 1997--2006 років 33,4 млрд. Дол. СІЛА. Біля двох третин цього обсягу буде визначено за комерційними операторами, а решту-- за урядовими космічними агентствами. Таким чином, хоча більшою мірою розвиток космічної діяльності сьогодні все ж таки залежить від урядового фінансування та державних програм (таблиця), глобальні трансформації створюють сприятливі умови для того, щоб саме комерційний сектор виступив головним споживачем продукції промисловості, пов'язаної з цією діяльністю.
Комерціалізація космічної діяльності набула стрімких темпів. Йде переорієнтація ресурсів відповідних галузей промисловості на комерційні можливості, розпочався процес трансформації космічної діяльності в напрямку функціонування на підставі комерційних проектів, що сприяють міжнародній інтеграції в умовах глобального ринку. Цей процес дозволяє як промислове розвинутим, так і країнам, що розвиваються, отримати певні переваги від використання космічних технологій через зміцнення економіки, розвиток ринків, створення робочих місць, підвищення рівня життя. Крім того, спільна космічна діяльність сприяє скороченню розриву у розвитку різних країн, підтримує прогресивне міжнародне співробітництво.
Проблеми ефективності космонавтики, її комерціалізації, інформаційної результативності тільки починають розроблятися у вітчизняній науковій літературі. У сучасних наукових працях з питань стратегії космічної діяльності та розвитку міжнародного ринку космічних послуг (В. ГІ. Горбулін, О. О. Негода, Я. С. Яцків, В. І. Лялько, А. П. Завалішин), правового забезпечення інвестиційної діяльності в космічній індустрії та дослідженнях (О. В. Бєглий, О. В. Кудрявченко, Р. В. Пере-дерій) визначаються роль космічної галузі в процесі інтеграції України зі світовою економікою шляхом виходу на міжнародні ринки космічних технологій, значення участі суб'єктів космічної діяльності України в міжнародному розподілі праці, що стане потужним стимулом розвитку прогресивних технологій та виробництв, національної економіки загалом.
Нові політичні та економічні умови, тиск міжнародних ринкових сил вимагають сучасних організаційних підходів до здійснення космічної діяльності, передусім удосконалення її організаційно-управлінського механізму. Одним із перспективних заходів у цьому напрямку є створення проектно-орієнтованих виробничо-комерційних систем, які націлені на кінцевий результат і мають заздалегідь визначені вартісні та якісні характеристики для кожного комплексного проекту. Саме управління проектами є основною формою планування та контролю поточної діяльності організацій, котрі створюють нові виробничі потужності та технологічні процеси, розробляють програмне забезпечення, проводять маркетингові дослідження, впроваджують новий продукт на ринок. Комплексний науково-технічний проект у сфері космічної діяльності є сукупністю заходів, здійснюваних під контролем держави, що мають за мету вирішення складної науково-технічної проблеми и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.