На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Системний характер мови. Парадигматичн, синтагматичн й єрархчн вдношення мж мовними одиницями. Основн й промжн рвн мови. Теоря зоморфзму й єрархї рвнв мови. Своєрднсть системност мови: спввдношення системних несистемних явищ.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 14.08.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


17
Реферат на тему
Структура мови
ПЛАН
1. Системний характер мови
2. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями
3. Основні й проміжні рівні мови
4. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови
5. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма
Використана література
Мова не є простим нагромадженням її одиниць -- фонем, морфем, лексем, конструкцій. Це складний, багатоплановий механізм, який має свою внутрішню організацію -- структуру. Поняття структури мови введене в науку вченими Празької лінгвістичної шко-ли. Згодом воно отримало своєрідну інтерпретацію в глосематиці, де зв'язки і відношення всередині мови абстрагувалися від її елементів. У сучасному мовознав-стві в термін структура мови нерідко вкладають різний зміст. Інколи його вживають як синонім термі-на система мови, хоча більшість мовознавців ці термі-ни диференціюють.
1. Системний характер мови

Уведення поняття системи щодо мови пов'язують з іменем Ф. де Соссюра, хоча пріоритет у цьому нале-жить І. О. Бодуену де Куртене. Особливу роль в об-ґрунтуванні системного підходу до мови відіграли пра-ці українського мовознавця О. О. Потебні.
Ф. де Соссюр називав мову системою знаків, які виражають ідеї. Усі частини мовної системи, за Соссю-ром, можливо і необхідно розглядати в їх синхронічно-му зв'язку. Що ж стосується діахронії, то Соссюр запе-речував її системність.
Поняття системи мови базується на взаємозалеж-ності її елементів. Системні відношення не є чимось зов-нішнім для окремих компонентів системи, а входять у ті елементи, утворюючи якісну їх характеристику. Не-рідко відмінність системних відношень є єдиною осно-вою розрізнення й самих елементів. Пор.: англ. love, love's, loves, loves' і love, loves, loved, loving, де в другому випадку (ряді) love -- дієслово зі зна-ченням «любити», а в першому випадку (ряді) love -- іменник зі значенням «любов». Таке розрізнення тут можливе на основі системних відношень (у першому випадку love -- член іменникової парадигми, у друго-му -- дієслівної). На основі принципу системності мо-ви базується й таке граматичне поняття, як нульова морфема (вода, води, воді, воду, водою, воді, води, водф, во-дам, води, водами, водах). Відсутність закінчення в ро-довому відмінку множини за його наявності в усіх інших відмінках набуває граматичного значення, а оскільки відмінкові значення виражаються закінчен-нями (флексіями), то в даному разі наявна нульова флексія.
Положення про системний характер мови застосо-вується в сучасній лінгвістиці до мови загалом, але найбільшою мірою -- до фонетичних одиниць. На-приклад, фонеми будь-якої мови не можна розглядати ізольовано, поза фонологічною системою, а тим більше зіставляти ізольовані фонеми однієї мови з ізольова-ними фонемами іншої мови, незважаючи на їх позір-ну подібність. Фонему можна визначити лише стосов-но певної мови. Кожна з мов має свою систему фонем і свою систему протиставлення фонем (фонологічних опозицій). Як зауважив Генрі Глісон, наше тверджен-ня, що англійська мова і мови лома, луганда й кіова подібні, позаяк вони мають фонему <в>, буде рівно-значне твердженню, що цей капелюх, сукня, пара ту-фель однакові, якщо вони всі позначені одним розмі-ром. Значеннєвість кожної фонеми визначається її місцем у фонологічній системі певної мови.
Необхідно розрізняти системоутворювальні і сис-темонабуті властивості мовних одиниць. Системоут-ворювальні властивості формують системні зв'язки і відношення. Мовні одиниці їх мають ще до входжен-ня в систему. Системонабуті -- це ті властивості, якими система і системні відношення наділяють об'єкт (одиницю, елемент) і яких цей об'єкт не має поза сис-темою. Для наочного пояснення понять системоутво-рювальних і системонабутих властивостей скористає-мося з прикладу, наведеного Т. П. Ломтєвим. Якщо сім'ю з двох людей розглядати як систему, а членів сім'ї як елементи цієї системи, то можна констатувати таке: для того щоб сім'я могла утворитися, необ-хідно, щоб дві особи мали властивості бути чоловіком (особою чоловічої статі) і жінкою (особою жіночої ста-ті). Узявши шлюб, вони набувають властивості бути чоловіком (мужем) і дружиною. Властивість бути жін-кою і бути чоловіком (особами різної статі) є системо-утворювальною, вона не створюється сімейними сто-сунками, але реалізується в них. Властивості бути чо-ловіком і дружиною (подружжям) набувають у системі завдяки встановленим між цими елементами відношен-ням (шлюбним стосункам) і характеризують ці елемен-ти як члени даної системи. Такі властивості назива-ються системонабутими, або структурно зумовленими.
Звернемося до мовних прикладів. Так, зокрема, фор-ми співаю, співаєш, співає є системоутворювальними, бо формують систему особових форм дієслова теперіш-нього часу однини. Форма співала у виразах я співала, ти співала, вона співала є системонабутою, вона репре-зентує то першу, то другу, то третю особу однини в ми-нулому часі. Якщо речення Пісня виконується діть-ми розглядати як систему, то системоутворювальними є властивості слів як частин мови, системонабутими є властивості бути підметом, присудком чи додатком (певним членом речення).
Мова -- це система систем, які взаємозумовлені й пов'язані в одне ціле: зміна в будь-якій із цих систем викликає зміни в інших системах. Так, зокрема, фоне-тичний закон відкритого складу, який діяв ще в сло-в'янській мові доісторичного періоду, призвів до інте-грації відмін іменників з основами на 6 і й (rabds --> рабъ; sunus --> сынъ), оскільки відпав приголосний, а [б] і [й] перейшли в один звук [ъ] і названі форми переста-ли розрізнятися, а це з часом і зумовило зближення й уніфікацію парадигм цих іменників.
Унаслідок того, що окремі англійські слова у пері-од скандинавського завоювання мали скандинавські паралелі, відбулося розщеплення звукової форми дея-ких спільних за походженням слів: scirt «спідниця» і ст. англ. shirt «сорочка», egg «яйце» і edge <-- ecg «край»; tradition (лат. traditio) «традиція» і treason (ст. фр. traison <-- лат. traditio) «зрада». Те ж спостері-гаємо в нім. Кпарре «зброєносець» і Knabe «хлопець».
Стимулювання в англійській мові аналітичних тен-денцій пов'язане з тим, що зредуковані закінчення вия-вилися нездатними виражати з достатньою чіткістю гра- матичні відношення слів. Суто фонетичний процес зумо-вив нові не тільки морфологічні, а й синтаксичні явища. Системи бувають матеріальні й ідеальні, відкриті й закриті, статичні й динамічні, гомогенні й гетерогенні. Так, зокрема, В. М. Солнцев подає таку класифікацію систем:
Матеріальні системи складаються з елементів, які мають матеріальну субстанцію. Розрізняють пер-винні і вторинні матеріальні системи. Первинні мате-ріальні системи -- це системи, елементи яких значен-нєві самі собою, тобто представляють у системі самих себе. Матеріальні системи, в яких матеріальні елемен-ти мають значення для системи не стільки завдяки своїм субстанціональним властивостям, скільки зав-дяки приписаним їм властивостям, називаються вто-ринними матеріальними системами.
Ідеальні системи -- це системи, елементами яких є ідеальні об'єкти -- поняття або ідеї, пов'язані з певними взаємовідношеннями. Так, наприклад, якщо взяти сис-тему понять будь-якої науки, то там зафіксовані ідеальні об'єкти, а не власне субстанція. На відміну від матері-альних ідеальні системи завжди виникають тільки зав-дяки мисленнєвій діяльності людей. Вони не існують по-за якоюсь матеріальною субстанцією, вони породжують-ся нею. Ідеальні системи становлять собою системи певних видів інформації. Семантична інформація закріп-люється в якійсь матеріальній субстанції, яка стає її но-сієм. Тут матеріальні елементи представляють не самих себе, а щось, що існує поза ними. Вони мають значення не стільки в силу своїх фізичних властивостей, скільки в силу приписаних їм властивостей вказувати на щось.
Закритою є система, яка складається зі строго ви-значеної кількості одиниць, і цей кількісний склад є не-змінним. Відкритою є система з непостійним, змінним числом елементів. Мова є відкритою системою, оскіль-ки вона поповнюється новими елементами, що забезпе-чує їй здатність завжди бути комунікативно придатною в різні періоди історичного й економічного розвитку на-роду -- носія мови. Мова не існує ізольовано від сус-пільства, а розвивається водночас із суспільством і мисленням. Цим мовна система різниться від біологіч-них, кібернетичних та ін. Вона відкрита для мислення. Говорячи про відкритість мовної системи, не слід забува-ти, що фонологічна, граматична і лексико-семантична системи мають неоднаковий характер відкритості. Якщо фонологічна система має закритий характер (українсь-ка мова після XII ст. не поповнилася жодною фонемою, як і не втратила хоча б однієї фонеми), морфологічна система належить до маловідкритих, то лексико-семан-тична система є найбільш відкритою (щодня мова по-повнюється новими словами, а також час від часу втра-чає застарілі функціонально непридатні слова).
З відкритістю пов'язана така властивість мовної системи, як динамічність, яка виражається в постій-ній зміні, постійному розвитку мови, пристосуванні до умов існування. У динамізмі й відкритості мовної сис-теми виявляється її потенційність, яка полягає не тіль-ки в тому, що в мові є, але й у тім, що в ній можливе. Якщо б мова вичерпала всі свої можливості, вона пе-рестала б задовольняти суспільство, не могла б вирази-ти нові явища, перестала б бути засобом спілкування. Дехто з мовознавців навіть уважає, що мова має здат-ність до саморегулювання.
Гетерогенність мови полягає в тому, що вона складається з неоднорідних одиниць, які розпадаються на підсистеми й утворюють структуру.
Отже, мова є відкритою динамічною гетерогенною матеріальною функціональною системою.
2. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між
мовними одиницями

Як будь-яка система, мовна система базується на відношеннях. Відношення між мовними одиницями бувають парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні.
Парадигматичні відношення -- відношення вибору, асоціації, що грунтуються на подібності й відмінності позначувальних і позначу-ваних одиниць мови.
Так, парадигматичними у фонетиці є відношення між дзвінкими і глухими, м'якими і твердими звуками; в гра-матиці -- між відмінковими формами слів, формами діє-відмінювання, між різними типами речень тощо; в лекси-ко-семантичній системі -- це синонімічні, антонімічні, гіпонімічні, конверсивні та інші відношення. Парадигма-тичні відношення називають вертикальними, оскільки будь-яку парадигму можна записати в стовпчик, вер-тикально (наприклад, відмінкову парадигму іменника чи іншої частини мови, лексико-семантичну групу тощо).
Синтагматичні відношення -- відношення одиниць, розташованих лінійно; це здатність мовних елементів поєднуватися.
Синтагматичні відношення називають горизонтальни-ми, оскільки вони завжди реалізуються між одиницями, які розташовуються одна за одною. Так, фонеми поєдну-ються не як-небудь, а вибірково. В українській мові на початку слова нема такого звукосполучення, як цстп. Синтагматичними зв'язками спричинені такі фонетичні явища, як асиміляція, дисиміляція, сингармонізм, акомо-дація, гаплологія тощо. У словотворі синтагматичні відно-шення виявляються в тому, що існує певна закономірність у поєднанні морфем. Так, в українській мові віддієслівні назви особи-діяча утворюються за допомогою суфіксів -тель, -ар, -ач, -ник, -ій тощо, однак кожна з дієслівних основ вибирає тільки якийсь один з цих суфіксів:
-тель -ар -ач -(ль)ник -ій
учити + -- -- -- --
лікувати -- + -- -- --
ткати -- -- + -- --
уболівати -- -- -- + --
водити -- -- -- -- +
У синтаксисі кожної мови також існують певні син-тагматичні особливості. Зокрема, в латинській та бага-тьох романських і германських мовах існує зворот accusativus cum infinitivo (див. нім.: Ich sah ihn durch die Strafe gehen, що дослівно перекладається «Я бачив його по вулиці йти»), якого зовсім не фіксують слов'ян-ські мови. Пор. ще північноросійські звороти на зразок вода пить, трава косить тощо.
У лексиці синтагматичні відношення також вияв-ляються у вибірковій сполучуваності. Є слова з оди-ничною сполучуваністю (див. укр. згайнувати (час), розтринькати (гроші), витріщити (очі), скалити (зу-би), вудити (рибу), рос. закадычный (друг), убористый (почерк), подножный (корм), трескучий (мороз), испус-тить (дух), грецкий (орех), перочинный (нож). Лексич-на синтагматика також є специфічною для кожної мови. Пор. англ. brown (eyes, boots, hair, horse) і укр. ко-ричневі черевики, але карі очі, каштанове волосся, ка-рий, гнідий, каро-гнідий кінь; англ.: brown bread і укр. чорний хліб.
Ієрархічні відношення -- відношення структурно простіших оди-ниць до складніших: фонеми до морфеми, морфеми до лексеми, лексеми до речення.
Якщо парадигматичні й синтагматичні відношення охоплюють мовні одиниці однакового ступеня склад-ності (одного рівня) -- фонема + фонема, морфема + морфема, слово + слово тощо, то ієрархічні відношен-ня об'єднують одиниці різних ступенів скл и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.