Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Функцональна лнгвстика, або функцоналзм - вивчення функцонування мови як засобу сплкування. Функцонально-семантичне поле: центр периферя. Лнгвстика тексту - дослдження та правила побудови зв'язного тексту. Комункативна лнгвстика.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 14.08.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


12
Реферат на тему
Течії сучасного мовознавства
(крім когнітивної лінгвістики)
ПЛАН

1. Функціональна лінгвістика
2. Лінгвістика тексту
3. Комунікативна лінгвістика
Використана література
1. Функціональна лінгвістика

Поряд із когнітивною лінгвістикою в сучасному мо-вознавстві продовжують розвиватися інші напрями, що виникли ще до появи когнітивної парадигми. Се-ред них -- функціональна лінгвістика.
Функціональна лінгвістика, або функціоналізм, -- сукупність шкіл і напрямів, які характеризуються переважною увагою до вивчення функціонування мови як засобу спілкування.
Виникнення функціональної лінгвістики датують червнем 1976 p., коли було створено Міжнародне това-риство функціональної лінгвістики у Франції, куди ввійшли такі вчені, як А. Мартіне, М. Мамудян, Ж. Мунен, Е. Бюйсанс, Дж. Харві та ін. Функціоналізм сфор-мувався як альтернатива дескриптивізму Л. Блумфільда і глосематиці Л. Єльмслева. Великий вплив на появу цього напряму мав осередок Празької функціо-нальної лінгвістики.
Основний принцип функціональної лінгвістики -- розуміння мови як цілеспрямованої системи засобів вираження (цільове призначення мови), який уперше був проголошений у «Тезах Празького лінгвістичного осередку» в 1929 р. Функціональний підхід передба-чає аналіз функціональної природи мовних одиниць та й мови загалом, за якого акцентується на призна-ченні мовної одиниці. Саме цим названий підхід різ-ниться від інших, наприклад, формального.
За останні два-три десятиріччя з'явилося чимало функціональних описів багатьох мов на всіх їхніх рів-нях, у тому числі і в Україні: Grammaire fonctionnelle du Francais, ed. Par A. Martinet (P., 1973); Dik S. С Functional grammar (Amst., 1979); Бондарко А. В. Функ-циональная грамматика (Л., 1984); Слюсарева Н. А. Проблемы функционального синтаксиса современного английского языка (М., 1981); Загнітко А. П. Основи функціональної морфології (К., 1991); Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису (К., 1992); Вацевич Ф. С, Космеда Т. А. Очерки по функциональной лексикологии (Львів, 1997) та ін.
У функціональній граматиці об'єктом досліджен-ня є функції морфологічних і синтаксичних, рідше лек-сичних, одиниць. Таке дослідження може проводитися у двох напрямках -- від функцій до засобів їх реаліза-ції і від засобів до їх функцій. Перший підхід є основ-ним, бо практично людина під час комунікації відшу-кує, як саме виразити певну думку, та й у навчанні іноземної мови головним є питання, яким чином нею можна передати певний зміст. Проте й другий підхід має вагоме значення, особливо коли застосовується су-купно з першим. Двосторонній підхід у функціональ-ній лінгвістиці виправданий тим, що певна функція може реалізуватися різними мовними засобами, а один і той самий засіб може виконувати різні функції.
Помітним набутком функціональної лінгвістики є введена в науковий обіг О. В. Бондарком теорія функ-ціонально-семантичного поля як системи різнорівневих мовних одиниць (лексичних, морфологічних, син-таксичних), здатних виконувати одну спільну функ-цію, що ґрунтується на спільності категоріального змісту (аспектуальність, модальність, стан, персональність, посесивність, міра, локативність, темпоральність тощо). Так, наприклад, модальність може вира-жатися синтаксично, морфологічно і лексично.
Функціонально-семантичне поле має центр і пери-ферію. Центром є одиниця, яка найбільшою мірою спеціалізується на вираженні певної семантичної катего-рії. Є моноцентричні і поліцентричні поля. Моноцен-тричні поля ґрунтуються на граматичній категорії (поля аспектуальності, темпоральності, модальності, персональності), а поліцентричні поля -- на сукупно-сті різних мовних засобів, які не створюють єдиної го-могенної системи форм, вони є слабоцентровані (поля локальності, посесивності, якості, кількості, суб'єктності, причини, умови та ін.).
Функціонально-семантичні поля різних мов, в осно-ві яких лежить одна й та сама семантична категорія, можуть мати неоднакову структуру. Так, у слов'янсь-ких мовах центром поля аспектуальності є категорія виду, а в німецькій мові, де виду немає, центральну роль відіграють різні лексико-граматичні засоби вираження граничності. Різноструктурними є в германських і сло-в'янських мовах поля означеності/неозначеності. Якщо в германських мовах їх центром є граматична катего-рія означеності/неозначеності, то у слов'янських мо-вах, за винятком болгарської та македонської, голов-ними її репрезентантами є лексичні та синтаксичні засоби. Бондарко вважає, що дослідження функціона-льно-семантичних полів різних мов є одним із найваж-ливіших завдань функціональної лінгвістики.
Останнім часом функціональна лінгвістика викори-стовує деякі ідеї когнітивної лінгвістики. Так, зокрема, Бондарко став досліджувати концептуальну структуру польових моделей та співвідношення універсальних й ідіоетнічних явищ у функціонально-семантичних полях.
2. Лінгвістика тексту

Особливого розвитку в останні десятиліття набула лінгвістика тексту.
Лінгвістика тексту -- галузь мовознавчих досліджень, об'єктом яких є правила побудови зв'язного тексту та його змістові категорії.
Якщо в 60-ті роки XX ст., коли було започатковано лінгвістичне вивчення текстів, досліджували структу-ру і граматику тексту та засоби когезії (зв'язності) в тексті (повтори, синоніми, тематичні групи лексики, дейктичні й анафоричні слова, сполучники, вставні сло-ва, порядок слів, співвідношення часових форм дієсло-ва тощо), то нині текст аналізують як складну комуні-кативну структуру, враховуючи особистість автора з його психологічними, ментальними, соціальними, куль-турними, етнічними та іншими властивостями, адре-сата (читача) з його рівнем сприймання і ситуацію (хронотоп, тобто художній простір і час). Інформація диференціюється на фактуальну, концептуальну (автор-ське розуміння) та підтекстову. Під час аналізу тексту враховується принцип конгеніальності, тобто гармо-нізації творчих можливостей автора і читача, при цьо-му звертається увага на пресупозицію -- фонові знан-ня, якими послуговується автор при творенні тексту, а читач при його сприйнятті. Сприймання тексту роз-глядається як проникнення у свідомість автора, його концептуальну систему. Як і в когнітивній лінгвісти-ці, в лінгвістиці тексту широко використовують антропоцентричний підхід і дані інших наук -- когнітології, герменевтики, літературознавства, філософії, пси-хології, соціології, етнології, а також таких стикових дисциплін, як психолінгвістика, етнолінгвістика, соціо-лінгвістика.
Під впливом когнітивної лінгвістики текст стали розглядати як форму репрезентації знань у мові, як концептуальне модельне відображення дійсності, як модифікат сфери свідомості автора, його художніх, есте-тичних, етичних, наукових, аксіологічних, прагматичних поглядів та уподобань та як моделі впливу на свідо-мість, інтелект, погляди і поведінку читачів [Селіванова 1999: 112; Радзієвська 1998; Корольова 2003].
З лінгвістикою тексту пов'язане вчення про дискурс (від фр. discours «мовлення») -- текст у сукупності праг-матичних, соціокультурних, психологічних та інших чин-ників; мовлення як цілеспрямована соціальна дія, як ме-ханізм, що бере участь у когнітивних процесах. Образ-но кажучи, дискурс -- це текст, занурений у життя. До дискурсу належать не тільки власне мовні засоби, а й міміка, жести, за допомогою яких виражається референ-ція, емоційно-оцінний вплив на співрозмовника. Дис-курс вивчається разом із відповідними «формами життя»: репортаж, інтерв'ю, судове засідання, інструк-таж, товариська бесіда, офіційний прийом тощо. Тому його можна моделювати у формі фреймів (типових си-туацій) або сценаріїв (ситуацій у розвитку). Всебічне вивчення дискурсу передбачає звернення до психологі-чних, етнографічних і соціокультурних стратегій поро-дження й розуміння мовлення в певних умовах [Лин-гвистический энциклопедический словарь 1990: 137].
До початку 80-х років XX ст. термін дискурс ужи-вався як синонімічний терміну текст. Нині ці терміни стали диференціювати: під текстом розуміють об'єдна-ну смисловим зв'язком послідовність знакових оди-ниць, основними властивостями якої є зв'язність і цілісність, а під дискурсом -- різні види актуалізації тексту, розглянуті з погляду ментальних процесів і у зв'язку з екстралінгвальними чинниками.
Отже, «дискурс існує перш за все і головним чином у текстах, але таких, за якими стоїть особлива грамати-ка, особливий лексикон, особливі правила слововживан-ня і синтаксису, особлива семантика, -- в кінцевому підсумку -- особливий світ. У світі будь-якого дискур-су діють свої правила синонімічних замін, свої прави-ла істинності, свій етикет. Кожен дискурс -- це один із можливих світів» [Степанов 1999: 44--45].
3. Комунікативна лінгвістика

Лінгвістика тексту і дискурс безпосередньо пов'я-зані з комунікативною лінгвістикою.
Комунікативна лінгвістика -- напрям сучасного мовознавства, який вивчає мовне спілкування, що складається з таких компонен-тів, як мовець, адресат, повідомлення, контекст, специфіка конта-кту та код (засоби) повідомлення.
Умовою успішної комунікації є бажання її учасни-ків спілкуватися (налаштованість на співпрацю); за відсутності такої кооперації виникає конфліктна ко-мунікативна поведінка. На думку американського ло-гіка Г. Грайса, успішна комунікація можлива за умо-ви дотримання чот и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.