На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Опис джерел виникнення української фразеологї. Аналз семантичної, морфологчної, структурної, жанрової класифкацї фразеологзмв та вивчення їх властивостей (багатозначнсть, антонмя, синонмя). Розгляд мовних зворотв у творчост Шевченка.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Ин. языки. Добавлен: 01.03.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


План
Вступ
1. Фразеологія як розділ науки про мову
2. Фразеологічне багатство української мови
3. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів
4. Джерела української фразеології
5. Практична частина
Висновки
Використана література
Вступ
Тема: Фразеологізми у російських творах Т.Г. Шевченка.
Мета роботи:
- розкрити суть фразеологічного вираження мовленнєвої діяльності у творах Т.Г. Шевченка;
- з'ясувати походження фразеологічних одиниць української мови та вживання їх у мовленні;
- розкрити семантичний аспект фразеологічного вираження мовленнєвої діяльності.
Завдання:
- опрацювати статті та книги відомих учених, науковців з даної теми;
- познайомитися з матеріалами фразеологічних словників про походження та вживання у мовленнєвій діяльності фразеологічних одиниць;
- дослідити походження фразеологічних одиниць;
- розкрити значення семантичного, морфологічного, структурного, жанрового аспектів фразеологічного вираження мовленнєвої діяльності у російській творчості Кобзаря;
- теоретичні питання підтверджувати прикладами.
Об'єкт дослідження: фразеологічні одиниці.
Предмет дослідження: вираження фразеологізмів у російських творах Т.Г. Шевченка.
Методи дослідження: метод порівняння, метод зіставлення.
Матеріалом дослідження є статті відомих учених, мовознавців; різні види фразеологічних словників; художня література.
Моя курсова складається із п'яти розділів:
Розділ І. Фразеологія як розділ науки про мову. У ньому розповідається про поняття фразеології та предмет її вивчення. Дається визначення фразеологізму, спільні та відмінні риси слова й фразеологізму.
Розділ ІІ. Фразеологічне багатство української мови. Основні групи фразеологізмів. У цьому розділі мова йде про семантичну, морфологічну, структурну та жанрову класифікації фразеологізмів. У свою чергу кожна класифікація розбивається на підпункти, які теж є розтлумаченими.
Розділ ІІІ. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних одиниць. У цьому розділі говориться про здатність фразеологізмів набувати багатозначності, мати антоніми, синоніми. Цим вони схожі на слова.
Розділ IV. Джерела української фразеології. У цьому розділі розповідається про походження українських фразеологізмів, сфери з яких вони до нас потрапили.
Розділ V. Практична частина. У цьому розділі перераховані пункти знайшли практичне підтвердження.
Фразеологізми - іскрометні скарби мовної образності - передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит.
Вивчення фразеологізмів поширює знання про безмежний світ людини, виховує повагу до народу-фразотворця, поповнює мовний запас своєрідними крилатими словами, допомагає краще зрозуміти складні явища.
Знання цих чудових перлин народної мудрості, розуміння їх під час читання художніх творів, публіцистики, преси, при перегляді кінофільмів і спектаклів, правильне їх уживання є безсумнівним показником емоційного освоєння рідного слова. Добірна, фразеологічно багата мова не лише навчає, а й виховує сентенціями, які містяться в ідіомах, прислів'ях, приказках, примовках, відкриває глибини й самої мови
Фразеологія останніми десятиріччями привертає до себе дедалі більшу увагу дослідників-мовознавців, а також істориків і літераторів. І це цілком зрозуміло. Вона, як мова взагалі, є надійною схованкою здобутків культури, звичаїв, прагнень і сподівань народу, одним із найважливіших джерел для дослідження його минулого й теперішнього життя.
Фразеологія завдяки своєму значенню й експресивно-емоційним властивостям дає естетичну оцінку дійсності, збагачує духовно людину нашого часу.
1. Фразеологія як розділ науки про мову
Фразеологією (гр.phrases- зворот, вислів і logos- поняття,вчення) називається розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти.
Об'єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв'язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.
Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про звичаї , ідеали , мрії й сподівання. Вона привертає увагу мовознавців, істориків, етнографів, філософів.
Стійке сполучення , що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення, називається фразеологізмом. Наприклад: покласти зуби на полицю; повісити носа; як рак свисне; з вогню та в полум'я.
Фразеологізмизи з одного боку, мають ознаки спільні зі словами, словосполученнями і реченнями, а з іншого - відрізняються від них.
Як і слова, фразеологізми:
1) не творяться щоразу, а відтворюються як готові, наявні в мові одиниці з певним значенням,
2) відзначаються стійкістю складу і сталістю структури,
3) часто позначають одне поняття і вступають у синонімічні зв'язки з словами,
4) виконують ту ж функцію, що й слова. Наприклад: накивати п'ятами- втекти ; пасти задніх - відставати.
На відміну від слів фразеологізми:
1) складаються із самостійних одиниць мови - слів, які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми,
2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою. Наприклад: пройти вогонь і воду; чужими руками жар загрібати.
Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чи доповнення руйнує їх.
2. Фразеологічне багатство української мови. Основні групи фразеологізмів
Фразеологізми: семантичний аспект
Широкого визнання у вітчизняному й світовому мовознавстві здобула семантична класифікація, фразеологізмів, опрацьована В.В.Виноградовим. Являючи собою єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з'єднаності компонентів і співвіднесеності семантики усього вислову з семантикою його окремих складників-компонентів.
Зважаючи на це, В.В.Виноградов розрізняє три групи фразеологічних одиниць - фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення -- семантичне неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень їх компонентів [4; 396]. Наприклад: бити баглаї - ледарювати; пекти раків -- червоніти; дати кучми -- побити; собаку з'їсти - набути досвіду; на руку ковінька -- вигідно і под.
Із словами однакового звучання, що виступають у вільному вжитку, компоненти фразеологічних зрощень перебувають у зв'язках омонімічності.
За визначенням В.В.Виноградова, фразеологічні зрощення являють собою "своєрідні складні синтаксичні слова" [4;397]. Компоненти фразеологічних зрощень нагадують морфеми у словах. Як і слова з невідною основою, вони позбавлені внутрішньої форми. Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкрити механізм становлення фразеологічних зрощень і з'ясувати, чому саме ці слова-компоненти спонукали появу цілісного значення.
Фразеологічні єдності - теж семантичне неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне їх значення умотивоване значенням компонентів [4; 401]. Наприклад: не нюхати пороху -- не бути ще в боях; прикусити язика -- замовкнути; кров з молоком - здоровий та ін.
Вмотивованість фразеологічних єдностей опосередкована. Більшість із них є образними висловами, - причому образний стрижень, на якому вони виникають, може відчуватися більш чи менш виразно (тримати камінь за пазухою; виносити сміття з хати; вивести на чисту воду; накрити мокрим рядном).
Фразеологічні єдності можуть виникати і внаслідок синтаксичної спеціалізації фрази, вживання її у певній граматичній формі (нуль уваги; діло табак), внаслідок наявності експресивних відтінків значення (плакали наші гроші).До цього розряду В.В.Виноградов залучає фразові штампи, кліше, типові для різних літературних стилів, і літературні цитати, і крилаті вислови, і народні прислів'я та приказки [4; 404].
Фразеологічні сполучення - тип фраз, створюваних реалізацією зв'язних значень слів [4; 405]. Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні, наприклад: зачепити почуття; зачепити гордість; зачепити інтереси.
Слова з фразеологічне зв'язним значенням можуть поєднуватися з одним словом чи з обмеженим рядом слів (страх, жаль, зло, досада бере при неможливості радість, задоволення, насолода бере).
Класифікаційна схема В. В. Виноградова -- важливий етап у становленні фразеологічної теорії. Але в процесі вивчення фразеологічного фонду багатьох мов стали очевидними її вразливі місця, зокрема нечіткість критерію умотивованості значення, неможливість застосувати його до всіх одиниць, залучених до категорії фразеологічних єдностей тощо.
Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В.В.Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий клас-- фразеологічні вирази, до яких належать "такі стійкі в-своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантичне подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням"[13; 78].
Наприклад: серйозно й надовго; Вовків боятися -- в ліс не ходити; Не все те золото, що блищить.
Характером зв'язків слів, що входять до їх складу, і загальним значенням фразеологічні вирази нічим не відрізняються від вільних словосполучень і речень. Специфікою їх є те, що вони не створюються мовцями, а відтворюються, як готові структурні і значеннєві одиниці.
Морфологічна класифікація
За характером значення і виконуваними синтаксичними функціями в реченні, фразеологічні одиниці можуть співвідношуватися з різними частинами мови. Граматичні розряди ФО часто збігаються із приналежністю їх стрижневих компонентів до певної частини мови: кирпу гнути (задаватися); негусто (мало). Однак встановити стрижневий компонент можна не завжди. Фразеологізми поділяються на кілька лексико-граматичних розрядів:
- дієслівні: на головах ходити;
- іменникові: під вусом;
- прислівникові: служити вірою і правдою;
- прикметникові: хоч з лиця воду пий;
- займенникові;
- вигукові.
Структурна класифікація
За цією класифікацією фразеологізми поділяються на:
- ФО свіввідносні за будовою з словосполученням: душа в душу, вітер у голові;
- фразеологізми-речення: очі на лоба вилізли, ведмідь на вухо наступив;
- мінімальні фразеологізми: за спасибі, хоч плач, як на духу.
Жанрова класифікація
З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти- чудові перлини народної мудрості.
Серед українських фразеологізмів є традиційні формули - власне українські каламбури (на городі бузина , а в Києві дядько ; трошки гречки трошки проса , трошки взута , трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза),доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), запрошення (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки ( скільки літ ,скільки зим) і т. ін.
Велику цінність становлять прислів'я і приказки, які також належать до фразеології. Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу: возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, висміюють вади, висловлюють співчуття, поради, вчать, наставляють і виховують людей.
Прислів'я - народне висловлювання повчального характеру, яке формулює якусь закономірність або правило (не знавши броду, не лізь у воду).
Приказка - стійке народне висловлювання повчального змісту, але яке має пряме значення відповідно до конкретної життєвої ситуації (п'яте колесо до воза).
Примовки - усталені етикетні вислови (ласкаво просимо, в ногах правди немає).
Крилаті вислови -стійкі афористична вислови з фольклору, літератури, наукових джерел, вислови видатних людей ("З усіх втрат, втрата часу найбільша" (Г. Сковорода)).
3. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів
Є ряд фразеологічних одиниць, зокрема серед крилатих висловів, прислів'їв та приказок , які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти з рядів відповідної синонімії закладених в образі можливих уточнень .
Наприклад: валити (звалювати , скидати , змішувати , горнути ) все до купи.
Зустрічається й зворотнє явище : скорочення фразеологізмів. Опущений компонент, правда, здебільшого живе асоціативно в свідомості й мовця і слухача. Наприклад: моя хата скраю (я нічого не знаю).
З розвитком мови відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з'являються багатозначні фразеологічні звороти . Наприклад , усталений зворот брати (близько) до серця означає: 1) переживати через щось і 2) надавати чомусь великого значення.
Серед фразеологічних одиниць української мови є й омоніми - однакові з лексичними і структурно - граматичними особливостями, але різні за змістом усталені звороти. Скажімо, однозвучні фразеологізми дати чосу мають значення: 1) бити і 2) тікати ; пускати півня; 1) підпалювати і 2) зриватись на високої ноті ; закривати очі ;1) помирати , 2) бути присутнім при чіїсь смерті і 3) навмисно не помічати чогось .
Також зустрічається синонімія серед ФО. Наприклад: підбивати клинці, смалити халяви, тобтати стежку (залицятися).
Фразеологічні антоніми - це усталені звороти, які , характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку, дають їм протилежну оцінку .
Наприклад: як ракета - як черепаха; розпускати язика - тримати язик за зубами; ударити лихом об землю - повісити носа.
4. Джерела української фразеології
Переважна більшість фразеологізмів , як і слів , за походженням є корінними українськими. До складу української фразеології входять також усталені звороти, засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу. Широко використовуються в української мові фразеологізми античного походження - старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов - німецької, французької, англійської , італьянської та ін.
Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження. Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості: не до солі, вийшов пшик, ростуть груші на вербі.
5. Практична частина
Основу Шевченкової мовної творчості разом із лексикою становить також і народна фразеологія, яка в поета часто зливається з його власними афоризмами й стає засобом розкриття як художнього, так і соціально-політичного кредо поета, перетворюється у невід'ємний художній компонент вираження його революційних ідей. Передусім, мене цікавлять твори Кобзаря російською мовою, бо цього вимагає тема моєї роботи. Усі фразеологізми, використані Шевченком у своїх творах я поділила на групи, згідно з існуючими класифікаціями.
Згідно з семантичною класифікацією фразеологізми поділяють на зрощення, єдності, вирази.
Фразеологічні зрощення:
Бельмо на глазу - помеха: "Ну, да черт с ними и с деньгами, пускай их куда хочет девает, лишь бы мне эту потаскушку с рук сбыть. А то она у меня как бельмо на глазу…" [20;205].
Возвратиться восвояси - вернуться: "Штенберг заболел в хивинском походе, и умный, добрый Даль посоветовал ему оставит военный лагерь и возвратиться восвояси, и он совершенно неожиданно явился передо мною 16 декабря ночью" [21;192].
Втихомолку крапать - тайно писать: "Я сочинял стихи, за которые мне никто ни гроша не заплатил и которые, наконец, лишили меня свободы, и которые, ..., я все-таки втихомолку крапаю" [22;43].
Как в воду кануть - исчезнуть: "Благородный образованный друг как в воду канул" [22;26].
Курить фимиам - чрезмерно превозносить, льстиво расхваливать кого-то: "И часто случается, что истинному и самому восторженному поклоннику красоты выпадает на долю такой нравственный безобразный идол, что только дым кухонного очага ему в пору, а он, простота, курит перед ним чистейший фимиам" [21;227].
Наобум идти - как попало, без цели:
Чаще, гуще
Как будто лес, а мы вдвоем
Так наобум себе идем.
Потом темно, потом светло [19;133].
Падать ниц - падать на колени; кланяться: "Зато бывают и в природе такие чудные явления, перед которыми поэт-художник падает ниц и только благодарит творца за сладкие, душу чарующие мгновения" [21;35].
Турусы на колесах - вздорная болтовня, нелепое враньё: "И когда сали они удивляться, что так скоро все случилось, то она понесла им такие турусы на колесах, что те слушали да только ахали" [20;189].
Фразеологічні єдності:
Багать, как черт от ладана - избегать кого-либо: "Сопутники мои бегали от меня, как черт от ладана" [22;123].
В сердце молотком ударило - встревожиться, забеспокоиться: "Когда мы проезжали около дормеза, я заглянул в окно, и передо мной мелькнула необыкновенно прекрасная женская головка, повитая чем-то черным. У меня как будто бы молотком ударило в сердце, и я уже до самой станции ничего не видел, кроме очаровательной головки…" [21;254].
Влюбиться по уши - сильно полюбить кого-то: "Второе, что я вычитал из нескладного письма моего возлюбленного художника, - это то, что он, сердечный, сам того не замечая, влюбился по уши в свою хорошенькую вертлявую ученицу" [21;227].
Вознестись в небо - умереть:
Благословляю мои страдания,
Отрадно смерти улыбнусь
И к вечной жизни с упованьем
К тебе на небо вознесусь [19;160].
Гора с плеч свалилась - стало легче: "В двадцать первый раз я решился позвонить, и Лукьян, выглянувши в окно, сказал: "Их нет дома. И у меня как гора с плеч свалилась" [21;163].
Излить слезами - рассказать; плакать: "…это и тени не выскажет того восторженно-сладкого чувства благодарности, которым переполнено моё сердце и которое я могу излить только слезами при личном моем свидании с нею" [22;80].
Навеки заснуть - умереть, погибнуть:
О, дайте вздохнуть,
Разбейте мне череп и грудь разорвите,-
Там черви, там змеи, - на волю пустите!
О дайте мне тихо, навеки заснуть! [19;165].
Отходить ко сну - засыпать:
И отходящую ко сну,
Лелея, нежно целовала,
Читая тихо сей псалом [19;140].
Постель предмогильная - последние минуты жизни человека:
Изнемогал но, грудь болела,
Темнели очи, за крестом
Граница вечности чернела
В пространстве мрачном и пустом.
Уже в постели предмогильной
Лежит он тих, и гаснет свет [19;166].
Рассыпаться в благодарности - степень благодарности: "Я как ни в чем не бывало взял палитру, кисти и принялся за работу. Через час рука была окончена. Я рассыпался в благодарности за такую милую услугу" [21;193].
Сидеть как на иголках - беспокоиться: "За чаем как-то речь зашла о любви и о влюбленных. Бедный Штернберг как на иголках сидел" [21;183].
Хохотать во все горло - громко смеяться: "Он меня узнал, Штернберга он тоже узнал и, хохоча во все горло, заключил нас в свои объятия" [21;184].
Фразеологічні сполучення:
Ворочать капиталами - иметь много денег: "Ты знаешь, я прежде в счастливое моё время не ворочал, можно сказать, капиталами, а теперь, когда я уже шестой год и кисти в руки не беру, то можешь себе представить, что значат для меня твои 20руб!" [22;283].
Время терпит - можно подождать: "…нужно продолжать, еще время терпит, раньше 8 августа почта не отправится из укрепления" [22;82].
Годы протекли - прожитая жизнь:
Осенний полдень, полдень полный
Родимой, милой той земли,
Мои где годы расцвели,
Где так напрасно, так несчастно
В недоле бедной протекли [19;131].
Делиться слезой - рассказывать о своем горе:
И сердца тяжкие недуги,
Как благодатною росой,
Врачую ими, и молюся,
И непритворною слезой
С моей Украиной делюся.
Но глухо все в родном краю [19;131].
Ломать голову - искать решение: "Но она хоть бы улыбнулась, встала, опустила рукав и молча вышла из комнаты. Меня это, признаюсь, задело за живое, и я теперь ломаю голову, как восстановить мне прежнюю гармонию" [21;193].
Молодость укрыть - прятать, беречь молодою девушку: "Ах, Оксано! Куда уйдем мы от людей? Где твою молодость укрою?" [19;139].
Оживить молвою - услышать людскую речь:
Забыто все. Село молчит;
Никто села не посетит,
Не оживит его молвой [19;128].
Плюнуть на порог - поссориться: "Я плюнул другу на порог да и ходить перестал" [22;46].
Терпение лопнуло - лишиться возможности что-то терпеть: "…и если б не эти убийственные послания, может быть, и до сих пор остался хорошим приятелем. А то увы! Терпение лопнуло, а дружба врозь" [22;287].
Черт принес - не вовремя прийти : "Черт принес приятельницу - помешала" [22;16].
Фразеологічні вирази:
Воды в рот набрать - молчать: "Что же мы все как в рот воды набрали? - проговорила Прасковья Тарасовна. - хоть бы повечерять, пока засвитла" [21;23].
Воды напиться не дать - отказать в помощи: "Услужливый за деньги жид, если узнает, что у вас наличных и в виду не имеется, то он вам и воды не даст напиться, а о хлебе и говорить нечего" [21;248].
Жиреть в бездействии - ничего не делать:
Иль удалялись в глушь прадедовских имений
В бездействии жиреть,
Мечтать о пироге, беседовать о сне,
Животным умереть [22;132].
За пояс заткнуть - превзойти кого-то: "Она говорила, что дьяк просто дурень в сравнении с Марком, что Марко вскоре и самого отца Нила за пояс заткнет" [20;81].
Заковать в железо - быть в неволе:
Твой пан-палач его убил
За то, что я его любила,
За то, что он меня любил.
Злодей, в железа заковал.
Об этом я не говорила
С тобою даже [19;147].
Кисти в руки не брать - не рисовать: "Ты знаешь, я прежде и счастливое моё время не ворочал, можно сказать, капиталами, а теперь, когда я уже шестой год и кисти в руки не беру, то можешь себе представить, что значат для меня твои 20 руб!" [22;283].
Кости положить - умереть: "Веришь ли, мне иногда кажется, что я и кости свои здесь положу, иногда просто на меня одурь находит" [22;318].
Крутить седой ус - думать: "Однажды я сказал Дармограю: "Вот настоящие гомерические питухи". - "Нет, отвечал он: если бы Гомер увидел этих богатырей, так он бы покрутил свой ус и принялся бы переделывать свою славную эпопею от начала до конца" [19;165].
Лапти плести - бессвязно говорить: "Но Климовский в роли Чупруна и по выговору, и по мимике - вандал. Лапти плел, варвар, и только мешал моей милой Тетяси" [22;180].
Коли говорять про морфологічну класифікацію, то мають на увазі співвідношення значення фразеологізму з певною частиною мови. Я розглядаю ці фразеологізми у творах Т.Г. Шевченка.
Іменникові фразеологізми:
Алмаз в кожуре - человек с большими способностями: "Мне и в голову не пришло спросить себя, что я буду делать с моими больше нежели ограниченными средствами с этим алмазом в кожуре" [21;139].
Бабьи бредни - суеверия: "Они, например, не веруют вовсе в понедельник и легкомысленно называют этот священный завет отцов и детей наших бабьими бреднями" [21;5].
Бельмо на глазу - помеха: "Ну, да черт с ними и с деньгами, пускай их куда хочет девает, лишь бы мне эту потаскушку с рук сбыть. А то она у меня как бельмо на глазу…" [20;205].
Божий дар - подарок, удача:
Он говорил, что праздник жизни,
Великий праздник, божий дар,
Должно пожертвовать отчизне,
Должно поставить под удар" [19;164].
Вдоль и впоперек - о расстоянии: "Киргизскую степь из конца в конец всю исходил, море Аральское и вдоль и впоперек все исплавал и теперь сижу в Новопетровском укреплении та жду, что дальше будет" [22;282].
Гомерические питухи - большие пьяницы: "Но нет, боже нас сохрани и во сне увидеть такое нравственное безобразие человека. Стены, между которыми на берегах Дуная влачил остаток дней своих Овидий Назон, - найсовершеннейшее создание всемогущего создателя вселенной, - были дикие варвары, но не пьяницы, а окружающие меня совсем другое. Однажды я сказал Дармограю: "Вот настоящие гомерические питухи" [22;339].
До бела дня - до рассвета: "Вечером поехали с Семеном к графине Настасье Ивановне, где и пробыли до бела дня" [22;226].
Душевный туман - тоска:
Не погасай, моё светило!
Туман душевный разгоняй,
Живи меня твоею силой
И путь тернистый, путь унылый
Небесным светом озаряй. [19;161].
Земля в зеленой ризе - весна:
Душа мертвела, - а кругом Земля, господнее творенье,
В зеленой ризе и цветах,
Весну встречая, ликовала[19;160].
Золотой кумир - о деньгах: "Айвазовский, увы, спасовал. Он из божественного искусства сотворил себе золотой кумир и ему молится" [22;424].
Красный змий - пожар, огонь:
Нет. Ты не вылетишь, проклятый,
Я задушу тебя!
Красный змий! Красный змий!
Он рассыплется… Потом…
Она, с распущенной косой,
С ножом в руках, крича летала
И с визгом скрылась в огне [19;149].
На сон грядущий - перед сном: "Придя в квартиру, я на сон грядущий прочитал "Рассказ маркера" графа Толстого" [22;139].
Неожиданный щелчок - неудача: "Вскоре пришел в себя от этого неожиданного щелчка и, как человек, испытанный подобными щелчками, сказал сам себе - все к лучшему" [22;386].
Пусто, хоть шаром покати - о пустоте: "Первые три переезда показывались еще кое-где вдали неправильными рядами темные кустарники в степи, по берегам речки Сакмары. Наконец и те исчезли. Пусто, хоть шаром покати" [21;87].
Светелка темная и сырая - могила:
Я поведу тебя в село,
Где все бурьяном поросло,
Где вместо хат кресты, могилы,
Где поселился друг мой милый
В светелке темной и сырой [19;147].
Сердце вещало тайным знаком - предчувствие, интуиция:
Сердце недобрым чем-то ныло,
Вещало тайным знаком
Весть злополучия и горя [19;143].
Стоять над могилой - о старости:
Боже милый! Я над могилой стою,
Пошли мне мудростью своею
Взглянуть на милый божий свет,
Проститься с грешною землею,
Хотя не место посмотреть,
Где я усну, усну навеки! [19;138].
Дієслівні фразеологізми:
Благоговейно внимать - слушать: "… чинно сидели на скамейках, вроде театральных зрителей, и благоговейно внимали, как их досужие подруги исполняли на фортепиано руколомные пьесы" [22;187].
Броситься в нос - запомниться: "Пиунова сегодня в роли Пастушки была такая милочка, что не только московским - петербургским, парижским бы зрителям в нос бросилась" [22;176].
В сердце молотком ударило - встревожиться, забеспокоиться: "Когда мы проезжали около дормеза, я заглянул в окно, и передо мной мелькнула необыкновенно прекрасная женская головка, повитая чем-то черным. У меня как будто бы молотком ударило в сердце, и я уже до самой станции ничего не видел, кроме очаровательной головки…" [21;254].
Во сне грезиться - присниться: "Восхищенный есаул облобызал мою руку и вечером задал нам такую пирушку, какая нам и во сне не грезилась" [22;70].
Всплеснуть руками - удивиться: "Я, разумеется, только всплеснул руками, а они хоть бы тебе глазом повели - продолжают себе качучу, как ни в чем не бывало" [21;195].
Гладить по головке - хвалить: " А часто к этим грубым убеждениям примешивается еще грубейшее чувство: меня, дескать, не гладили по головке, за что я буду гладить?" [21;124].
Горе слезами выливать - плакать:
- рассказать Тебе должна я.
Я устала,
Устала горе выливать
Неразделенными слезами [19;135].
Дух перевести - отдохнуть: "Давайте мне хоть дух перевести. Вы умертвите вашими благодеяниями" [21;55].
Задеть за живое - оскорбить, унизить: "Майор Мешков, желая задеть меня за живое, сказал мне однажды, что я когда буду офицером, то не буду уметь в порядочную гостиную войти, если не выучусь, как следует бравому солдату, вытягивать носка" [22;23].
Изведать людей - стать мудрее:
И он, страдалец жизни краткой,
Все видел, чувствовал и жил,
Людей, изведавши, любил
И тосковал о них украдкой [19;163].
Кануть в вечность - исчезнуть, пройти: "Лето так у меня быстро промелькнуло, быстрее, чем у праздного денди одна минута. Я после выставки едва только заметил, что оно уже кануло в вечность" [21;201].
Кости положить - умереть: "Веришь ли, мне иногда кажется, что я и кости свои здесь положу, иногда просто на меня одурь находит" [22;318].
Кручина запала в сердце - тосковать:
И вянет он, вянет, как в поле былина,
Тоскою томимый в чужой стороне;
И вянет он молча… Какая кручина
Запала в сердечной его глубине? [19;165].
Навязнуть в зубах - надоесть: "Но вероятно, мамаша и ей навязнула в зубах" [22;188].
Нализаться как следует - напиться: "…хотя и можно пропустить рюмочку-другую, потому что сам комендант предлагает, но нельзя нализаться как след и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.