Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Дослдження бблотечної та науково-бблографчної дяльност . Кревецького, введення до наукового обгу доробку. Реконструкця основних етапв його бблотечної й бблографчної дяльност. дяльност . Кревецького щодо розвитку бблотек у Львов.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: История. Добавлен: 27.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


27
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

ЯВОРСЬКА Уляна Петрівна
УДК 930+01+02](092)(477)Кревецький І. І.
БІБЛІОТЕЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ІВАНА КРЕВЕЦЬКОГО

Спеціальність 07.00.08 - книгознавство,
бібліотекознавство, бібліографознавство

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук


Київ - 2008

Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і мистецтв України
Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент
ГРЕТ ГАЛИНА ПЕТРІВНА,
Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри книгознавства та видавничої справи Офіційні опоненти: доктор історичних наук
КОВАЛЬЧУК ГАЛИНА ІВАНІВНА
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, заввідділом стародруків та рідкісних видань
кандидат історичних наук, доцент
СЕРЕДЯК АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА
Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри історичного краєзнавства
Захист відбудеться “28” лютого 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3.
З дисертацією можна ознайомитися у читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 3).
Автореферат розіслано “26” січня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук . О. ЧЕКМАРЬОВ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми дослідження. Сучасний історичний етап розвитку суспільства кінця ХХ ст. докорінно впливає на розвиток науки, вимагає не лише посиленого наукового й громадського інтересу до виваженого, об'єктивного аналізу національної історії, історико-культурного надбання, а й зумовлює постановку перед науковцями завдання збереження національної спадщини, котра сприятиме використанню національно-культурних цінностей в умовах сьогодення, формуванню національно свідомого суспільства. За таких умов стає актуальним вивчення життя, діяльності та творчої спадщини визначних постатей української науки й культури, введення їхнього доробку до наукового обігу.
Увагу сучасних дослідників історії України привертають передусім імена тих українських діячів - учених, журналістів, письменників, політиків та ін., - діяльність яких у часи панування на українських землях радянського режиму фальшувалася або на загал була вилучена з наукового та суспільного обігу. З когорти таких імен - Іван Іванович Кревецький (1883-1940) - видатний український історик, книгознавець, бібліограф, публіцист, редактор, багаторічний директор бібліотеки Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові, постать якого до 90-х рр. ХХ ст. перебувала у науковому “затінку”.
Скасування ідеологічних заборон із теми історії української науки у кінці 1980-х років, відкриття доступу до фондів бібліотек та архівних установ зумовили появу декількох статей, присвячених ученому, які лише стисло окреслювали його життєвий шлях, наукові інтереси, подавали перелік основних праць, розглядали його внесок в окремі галузі науки. Дещо докладніше розкрито внесок І. Кревецького у сферу дослідження історії України, зокрема - Галичини, та проаналізовано спадщину як історика-державника. Натомість, бібліотечна та бібліографічна діяльність І. Кревецького ще досі не стала предметом окремого наукового дослідження.
Це дало підставу для виокремлення нового кола наукових завдань. Передусім - щодо реконструкції біографії І. Кревецького, висвітлення його творчого шляху та всебічного аналізу наукового доробку, більша частина якого ще не виявлена, не опублікована і не введена до наукового обігу, та популяризації імені видатного вченого серед науковців і громадськості.
Накопичений матеріал про І. Кревецького та його науковий доробок не має належного наукового узагальнення в контексті обраної нами теми. Отже, постала не лише теоретична, а й практична необхідність поглибленого вивчення проблематики та розв'язання низки питань, зокрема, обґрунтування та висвітлення багаторічної бібліотечної і бібліографічної діяльності І. Кревецького, з'ясування його ролі у формуванні книгозбірні НТШ та Всенародної бібліотеки України (ВБУ), потребою в докладнішому вивченні його бібліографічної спадщини, осмисленні місця діяча в національно-культурній історії України.
Стан наукової розробки теми. Аналіз розвитку наукової думки в контексті дисертаційного дослідження свідчить про незначну кількість наукових праць, що безпосередньо стосуються постаті І. Кревецького. Теоретичне осмислення наукових здобутків І. Кревецького розпочали його сучасники В. Гнатюк, О. Сушко, С. Томашівський, І. Крип'якевич, І. Джиджора, М. Залізняк і В. Дорошенко в низці своїх рецензій на праці вченого. Вагомим для окреслення цієї непересічної постаті бібліотекаря, історика, бібліографа стали спогади його співробітників В. Дорошенка, І. Борщака та М. Андрусяка. Суттєво збагатив знання про діяльність І. Кревецького Ф. Стеблій, який представив факти життя та наукової діяльності вченого, узагальнив його внесок у розвиток української науки, та все ж предметом детального вивчення автор обрав науковий доробок І. Кревецького в галузі історії Галичини. Продовжили огляд окремих напрямів діяльності вченого В. Качкан і Н. Черниш, у працях яких знаходимо біографічні відомості, перелік основних праць, факти журналістської, редакційно-видавничої та наукової діяльності дослідника, а також аналіз декількох розвідок, зокрема рецензій у “ЛНВ” та “Записках НТШ”. Незважаючи на висвітлення окремих аспектів теми, вивчення діяльності І. Кревецького як бібліотекаря і бібліографа не стало предметом окремого ґрунтовного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено в руслі виконання цільової комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), затвердженої Вченою Радою КНУКіМ (протокол № 12 від 27 грудня 2001 р.) та комплексної теми “Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України” (номер державної реєстрації 0107U009539), наукової теми кафедри книгознавства та менеджменту видавничої діяльності “Бібліографознавство в Україні: історія, сучасний стан, перспективи розвитку” і пов'язана з науковою темою Львівського національного університету імені Івана Франка “Українська історіографія на зламі ХХ-ХХІ століть” (номер теми ТС22Б), з науково-дослідною темою Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) “Розвиток української біографістики та проблеми формування вітчизняних біобібліографічних ресурсів ХХІ ст.” (номер теми 2.4.07-09).
Мета роботи - дослідження бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності І. Кревецького, введення до наукового обігу його доробку.
Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
з'ясувати рівень наукового вивчення проблематики, виявити та проаналізувати джерельну базу дослідження;
здійснити історичний екскурс наукової діяльності І. Кревецького, реконструювати основні етапи його бібліотечної й бібліографічної діяльності;
розкрити основні напрями, організаційні заходи та результати діяльності І. Кревецького щодо розвитку бібліотеки НТШ у Львові в контексті бібліотекознавчих питань акумуляції, формування, збереження й використання бібліотечних фондів з урахуванням специфіки суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку Галичини у складі Австро-Угорщини та Польщі;
проаналізувати теоретико-методологічні дослідження, здійснені І. Кревецьким у ВБУ в Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки;
виявити та проаналізувати науково-бібліографічний доробок ученого на сторінках трьох львівських часописів (“Записки Наукового товариства ім. Шевченка”, “Літературно-науковий Вістник”, “Нова зоря”) з метою відтворення наукової спадщини вченого;
укласти бібліографічний покажчик наукових праць І. Кревецького та ввести їх до наукового обігу.
Об'єктом дослідження є життєвий шлях, професійна та наукова діяльність І. Кревецького.
Предметом дослідження є зміст бібліотечної та бібліографічної діяльності І. Кревецького.
Методологічною основою дисертації слугували загальнонаукові принципи історизму й наукової об'єктивності, закони соціокультурного розвитку суспільства. З метою забезпечення вірогідності основних результатів використано комплекс взаємодоповнювальних наукових методів: історико-бібліотекознавчий, системний, хронологічний та порівняльний, адекватних меті й завданням дослідження. Використано методи джерелознавчого аналізу бібліотечних архівних документів.
Територіальні межі дослідження охоплюють Східну Галичину, де І. Кревецький народився і працював упродовж життя, а також м. Київ, де протягом 1920-1921 рр. учений працював у ВБУ.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1903-1939 - роки бібліотечно-бібліографічної діяльності І. Кревецького, що стало підставою для проведення порівняльного аналізу діяльності вченого в історичному зрізі та його внеску в розвиток бібліотечної справи і бібліографії.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
акумульовано та проаналізовано значну джерельну базу, що дало змогу вперше відтворити цілісну картину бібліотечно-бібліографічної діяльності І. Кревецького;
досліджено історію становлення І. Кревецького як бібліотекаря, вперше запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності вченого з урахуванням впливу суспільно-політичних обставин в країні;
проведено детальний аналіз результатів бібліотечної діяльності І. Кревецького, здійснено їх узагальнення, виявлено специфічні особливості й основні проблеми, дано оцінку ролі І. Кревецького у розвитку бібліотечної справи;
здійснено тематико-типологічний аналіз бібліографічної спадщини І. Кревецького, що дало змогу визначити його роль і місце у розвитку бібліографії та бібліографознавства;
з'ясовано актуальність ідей та поглядів І. Кревецького, та його вплив на розвиток сучасного бібліотекознавства та бібліографознавства;
опубліковано бібліографічний покажчик праць І. Кревецького;
введено до наукового та суспільного обігу бібліотечно-бібліографічний доробок І. Кревецького.
Теоретичне та практичне значення дослідження. Дисертанткою проведено детальний аналіз бібліотечної та бібліографічної діяльності І. Кревецького, результати якого дали змогу заповнити прогалини в історичному бібліотекознавстві та бібліографознавстві й сприяли їхньому подальшому розвитку, а також стали певним внеском у вивчення персоналій української науки і культури. Отримані в дисертації результати поглиблюють та популяризують знання про видатного вченого; вони покладені в основу розробки курсів лекцій з дисциплін “Історія бібліотечної справи України”, “Бібліографознавство: теорія та історія”, “Бібліотечне краєзнавство”, “Загальне книгознавство”, що вивчаються студентами при підготовці фахівців бібліотечної справи КНУКіМ. Запропонований реєстр праць І. Кревецького вводить до наукового обігу значний масив його маловідомих досліджень, знайомить з багатовекторною діяльністю вченого.
Особистий внесок дисертанта. Результати дослідження, бібліографічний покажчик “Іван Кревецький: Біобібліографічний покажчик (1901-1938 рр.)”, наукові публікації, в яких викладено основні положення дисертації виконані автором одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Наукове дослідження тривало впродовж 2002-2007 рр. Основні положення та результати оприлюднені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів КНУКіМ (2003-2006 рр.), одинадцятій міжнародній конференції з проблем книгознавства “Книга и мировая цивилизация” (Москва, 21 квітня 2004 р.), першій і другій міжнародних науково-практичних конференціях “Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики” (Київ, 26 травня 2004 р., 18 травня 2005 р.), міжнародній науковій конференції “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (Київ, 13 жовтня 2004 р.), другій науковій конференції “Бібліотеки на західноукраїнських землях: сторінки історії” (Львів, 29 жовтня 2004 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 9 одноосібних наукових публікаціях, з них 4 вийшли друком у фахових наукових виданнях, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України для опублікування результатів дисертаційних досліджень.
Структура й обсяг дисертації зумовлені її метою та науковими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і двох додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження: основний зміст - 180 сторінок, список використаних джерел включає 295 найменувань, з них 114 - архівні.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано ступінь розробленості теми, визначено зв'язок з науковими програмами, об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи та подано відомості про апробацію і впровадження отриманих результатів.
Перший розділ - “Історіографія та джерельна база дослідження” - присвячений науковому висвітленню проблеми в українській історіографії, характеристиці найважливіших архівних та друкованих джерел.
Результати проведеного аналізу історіографії досліджуваного питання дають підставу для виокремлення чотирьох періодів: прижиттєві публікації про історика, спогади його сучасників, праці радянської доби, історичні дослідження за 1990-2006 рр.
Ще на початку ХХ ст. творчі здобутки І. Кревецького привернули увагу науковців і неодноразово ставали об'єктом наукового вивчення. Зокрема, на вихід у світ його перших історичних та літературних спроб схвально відгукнулися В. Гнатюк, О. Сушко, С. Томашівський, І. Крип'якевич, І. Джиджора, М. Залізняк і В. Дорошенко.
Значимим для висвітлення життя і багатогранної діяльності науковця є спогади його співробітників В. Дорошенка “Пам'яті товариша”, “Іван Кревецький: У 10-ліття його смерті”, М. Андрусяка “Ті, що знали І. Кревецького” (у співавторстві з В. Дорошенком) та І. Борщака “Пам'яті Івана Кревецького”.
У радянській історіографії оцінка діяльності І. Кревецького відсутня: на діяльність НТШ офіційна радянська наука наклала табу, а оскільки робота вченого була безпосередньо пов'язана саме з цією установою, його ім'я лише інколи згадувалося на сторінках монографій з історії української бібліографії, зокрема у працях М. Гуменюка та І. Корнєйчика.
Інтерес до особи І. Кревецького відновився з часу здобуття Україною незалежності та вільним доступом до архівних і бібліотечних фондів. Тому у пресі з'являються дві невеликі публікації І. Кіхтан про вшанування пам'яті відомого вченого на батьківщині, у м. Роздолі (Львівська обл.): “Вшанували славного земляка” (1990) - 50 років з дня смерті, “Іванові Кревецькому присвячується” (1993) - 110-ліття з дня народження. До 120-річчя з дня народження вийшла окрема книжечка цього автора “Іван-Мар'ян Кревецький - гордість Роздільської землі” (2003).
Першу вагому спробу представити оцінку наукової діяльності І. Кревецького, узагальнити його внесок у розвиток української науки здійснив Ф. Стеблій у низці розвідок, зокрема “Іван Кревецький - вчений і бібліотекар”, “Іван Кревецький - історик” тощо, які містили фактичний матеріал про наукові зацікавлення вченого, його роботу в історично-філософічній секції і комісіях НТШ, бібліотеці товариства. Однак предметом докладного вивчення автор обрав науковий доробок І. Кревецького в галузі історії Галичини, його діяльність як репрезентанта державницької школи української історіографії ХХ ст.
Основні напрями роботи вченого у ВБУ представлені у фундаментальному дослідженні Л. Дубровіної та О. Онищенка “Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1918-1941)”. Висвітлювали окремі аспекти наукової діяльності І. Кревецького, його наукового доробку, розглядали його внесок в окремі галузі науки В. Качкан та Н. Черниш.
Біографічні статті про І. Кревецького з'явилися у таких виданнях, як “Енциклопедія українознавства”, “Біографічний словник Прикарпаття”, “Довідник історії України”.
Оскільки життя та робота І. Кревецького були тісно пов'язані з НТШ, то для їхньої реконструкції як упродовж довоєнного, так і післявоєнного періодів інтерес становлять праці В. Кубійовича, І. Крип'якевича, Р. Кучера, видання вчених діаспори Л. Винара, В. Лева, Я. Падоха та матеріали львівських наукових конференцій про діяльність НТШ.
Містили згадки про І. Кревецького як учня Львівської історичної школи матеріали конференцій, присвячених М. Грушевському: “Михайло Грушевський: Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції”, “Грушевський Михайло і Західна Україна” тощо.
Також відомості про науково-дослідницьку діяльність І. Кревецького подавали статті науковців у збірниках праць Науково-дослідного центру періодики та Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, доповідях та повідомленнях, оприлюднених на наукових конференціях у Львові, присвячених формуванню репертуару української книги та дослідженням української періодики.
Необхідність ґрунтовного аналізу багатогранної діяльності І. Кревецького спонукала до пошуку відповідної джерельної бази.
Для дослідження наукової проблематики залучалися архівні матеріали Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, архіву НБУВ, відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та Інституту рукопису НБУВ, зокрема вивчалися протоколи засідань правління НТШ, листування керівництва НТШ з органами влади, українськими та зарубіжними науковими інституціями та членами товариства; рукописи вцілілої післявоєнної документації бібліотеки НТШ: бібліотечні й статистичні звіти, книги обліку, листування щодо обміну виданнями; протоколи засідань Тимчасового комітету для заснування Всенародної бібліотеки України та Ради бібліотекарів; документи особових архівних фондів (І. Калиновича, М. Гуменюка, С. Маслова, С. Постернака).
Важливим інформаційним масивом для висвітлення як бібліотечної, так і наукової сфер діяльності І. Кревецького стали опубліковані джерела, серед яких “Хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка” (1900-1939), праці В. Гнатюка, В. Дорошенка, М. Андрусяка з історії НТШ, розвідки і статті І. Кревецького, М. Возняка, В. Дорошенка, І. Свєнціцького, присвячені бібліотеці НТШ, опублікована епістолярна спадщина визначних постатей минулого, українська періодика першої половини ХХ ст.
Отже, аналіз історіографії досліджуваної проблеми свідчить про доцільність поглибленого вивчення з позицій системного підходу питання ролі видатного українського вченого у бібліотечній та науково-бібліографічній сферах життя України першої половини XX ст. та необхідність створення бібліографії його праць.
У другому розділі - Основні етапи бібліотечної діяльності І. Кревецького- розкрито становлення І. Кревецького як бібліотекаря, проаналізовано провідні напрями та результати його роботи у бібліотеці НТШ у Львові та ВБУ в Києві на тлі політичних і культурних процесів на українських землях першої половини ХХ ст.
Аналіз суспільно-політичних обставин у Галичині, що безпосередньо мали вплив на бібліотечну діяльність І. Кревецького, дозволив здійснити її періодизацію. Перший етап (1905-1914 рр.) охоплює період з початку роботи в бібліотеці НТШ до Першої світової війни, другий етап (1920-1939 рр.) - період роботи у ВБУ в Києві (1920-1921 рр.) та повернення вченого до керівництва бібліотекою НТШ і до ліквідації товариства (1922-1939 рр.).
І. Кревецький розпочав роботу в бібліотеці НТШ у 1905 р. з упорядкування бібліотечних збірок після свого попередника та організаційного забезпечення функціонування бібліотеки, що передбачало приймання й опрацювання нових надходжень документів, виокремлення їх дублетних примірників, розміщення книг, передання видань до оправи, обслуговування читачів тощо.
Призначений у 1909 р. на посаду директора бібліотеки, І. Кревецький, крім загального керівництва, займався цілеспрямованим комплектуванням бібліотечних фондів, що стало його першочерговим завданням, веденням каталогу й інвентарних книг, керівництвом відділу рукописів і стародруків, листування з науковими інституціями щодо обміну виданнями, формуванням окремих відділів. І. Кревецький укладав звіти про результати роботи бібліотеки за певний період (квартальні, річні), що, крім типової статистики, містили додаткову інформацію, завдяки якій простежено найважливіші моменти існування установи.
У дисертації досліджено, що у довоєнні роки І. Кревецький переважно виконував комплекс повсякденної бібліотечної роботи - каталогізування, інвентаризацію, комплектування, консервування видань та обслуговування читачів. Найважливіше завдання бібліотекаря полягало в підтримуванні уже налагоджених та встановленні нових контактів із українськими та європейськими науковими установами і приватними особами, книгарнями та антикварними магазинами, що давало можливість отримувати потрібну літературу й обмінюватися з ними виданнями НТШ та дублетними бібліотечними примірниками.
На основі аналізу архівних джерел встановлено, що в 1908 р. НТШ налагодило контакти з понад 200 науковими українськими та зарубіжними інституціями, зокрема з 16 Академіями наук, 145 науковими товариствами, 40 редакціями часописів. Вони надсилали свою літературу бібліотеці (18-ма мовами), за що в обмін отримували праці товариства. А 1911 р. до бібліотеки надходили видання вже від 335 наукових установ - 26 Академій наук, 196 наукових товариств, комітетів, комісій тощо, 113 редакцій часописів.
Подані цифри свідчать про репутацію, яку мало НТШ у науковому світі і про успіхи директора бібліотеки, який зміг налагодити тісні обмінні зв'язки майже з усіма вагомими слов'янськими та іншими іноземними науковими інституціями.
У дослідженні виокремлені джерела надходження літератури до бібліотечних фондів, насамперед україніки, адже, саме в цьому полягало основне завдання бібліотеки НТШ - збирання всіх українознавчих друкованих та рукописних матеріалів. Представлена кількісна характеристика бібліотечних фондів засвідчила, що книжкові фонди бібліотеки впродовж 1905 р. - першої половини 1914 р. збільшилися майже в два з половиною рази порівняно з попереднім періодом (1893-1904 рр.).
З того часу бібліотека НТШ на чолі з І. Кревецьким стала центром наукової роботи українських та частково зарубіжних учених, що вимагало належної організації праці та комплектування фондів.
І. Кревецький забезпечував цілеспрямоване поповнення фондів книгозбірні, прагнув зібрати, передусім, максимально повний комплект україніки. Так, на кінець 1913 р. обсяг бібліотечних збірок окреслювався такими кількісними показниками: у відділі друків - 26.201 видання у 70.238 томах, у відділі рукописів - 460 справ. Для початку ХХ ст. це вже була велика бібліо-тека (порівняно з початковими 21.000 од. зб. на початок 1905 р.), але цінність її полягала не так у кількості зібрань, як у їх якості. Вона вигідно відрізнялася від інших книгозбірень саме добором книжкових раритетів, оскільки мала найповнішу збірку україніки.
Завдяки організаційній діяльності І. Кревецького з кожним роком збільшувалася кількість бібліотечних надходжень, і зокрема спеціальної наукової літератури з різних галузей знань, яка приваблювала все більшу кількість відвідувачів-науковців. Тому бібліотека швидко стала найбільшим на українських землях сховищем українознавчої літератури, скарбницею цінних рукописів й архівних матеріалів - єдиною, яка відповідала культурним потребам української суспільності.
Проведене дослідження показало, що незмінний, послідовний, успішний розвиток бібліотеки НТШ до Першої світової війни був досягненням багатолітньої наполегливої, добросовісної роботи директора бібліотеки як керівника та організатора її діяльності.
У розділі розглянуто короткотривалу (весна 1920 р. - осінь 1921 р.) діяльність І. Кревецького у ВБУ, де він завідував відділом україніки, а також займався постачанням - у різних установах підбирав літературу, призначену бібліотеці. Опрацьовані архівні матеріали дозволили встановити, що І. Кревецькому належали перші методичні розробки
щодо виокремлення книжкового фонду у відділ україніки, завдяки яким розпочалося ведення каталогу книг з української тематики, та розробив нові правила каталогізації. Важливого значення набуло забезпечення бібліотекарем зв'язків із зарубіжними бібліотеками, науковими та видавничими установами і товариствами, антикварними магазинами щодо обміну виданнями.
За звітами про роботу та архівними матеріалами розглянуто повоєнну діяльність І. Кревецького (1922-1939 рр.) як директора бібліотеки НТШ, з'ясовано погляди І. Кревецького на комплектування, систематизацію фондів, використання коштів на придбання літератури, стан організації та збереження фондів, обслуговування читачів.
У ході дослідження встановлено, що цілковита налагодженість та стабільна плинність усіх напрямів бібліотечної роботи до Першої світової війни були практично зруйновані з її початком. Із завершенням військових подій, із зміною політичної ситуації існування книгозбірні значно ускладнилося. Також встановлено, що припинилася фінансова допомога товариству, у зв'язку з чим і бібліотека втратила засоби для функціонування. Митна служба Польщі утруднювала отримання видань з-за кордону, проводилися часті конфіскації зарубіжної літератури, надісланої бібліотеці, заборонялося передплачувати і отримувати видання з УРСР.
У повоєнні роки загострилася внутрішні проблеми - нестачі приміщень для бібліотеки та персоналу, що негативно впливало на розвиток книгозбірні й умови праці робітників. Незважаючи на значні труднощі І. Кревецькому вдалося відновити функціонування бібліотеки, продовжити її розвиток та зібрати 300.000 фонд.
Аналізування бібліотечної діяльності І. Кревецького на тлі культурно-історичних подій першої половини XX ст. дозволило засвідчити значний внесок ученого в розбудову бібліотеки НТШ та певну його роль у розвиток ВБУ. Отже, довоєнна діяльність І. Кревецького у бібліотеці НТШ відзначалася відповідальністю в реалізації систематичної бібліотечної роботи, організації формування бібліотечних фондів, налагодженні джерел комплектування, вирішенні організаційно-структурних питань, що дало можливість директору збільшити книжкові фонди бібліотеки майже в два з половиною рази порівняно з попереднім періодом (1893-1904 рр.), що нараховували вже 70.000 од. зб. Післявоєнний період роботи І. Кревецького у бібліотеці НТШ характеризувався складними як внутрішніми, так і зовнішніми політичними чинниками. Саме в цей час найяскравіше виявилися організаційні здібності та самовідданість бібліотекаря, завдяки чому остаточно нормалізувалося перерване війною функціонування книгозбірні. Зусилля І. Кревецького незмінно спрямовувалися на послідовне зростання бібліотечних фондів, встановлення професійних зв'язків із багатьма науковими установами, усвідомлення громадськістю значення книгозбірні, що виявлялося в її доволі численних дарах, а також - зростання кількості відвідувачів, для яких директор намагався розширити спектр бібліотечно-бібліографічних послуг та створити кращі умови обслуговування. Бібліотечна робота І. Кревецького у ВБУ виявила, крім організаторських, й науково-методичні навички вченого - він перший розробив проект організації спеціалізованого фонду “Україніка” та нову інструкцію з опра-цювання книжок під час каталогізації. Бібліотечна діяльність І. Кревецького и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.