На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Загострення соцальної боротьби, народних виступв, нацонально-визвольних рухи проти феодально-абсолютистськ утискв у 1848-1849 роках в Париж, Вдн, Берлн, Рим та нших європейських столицях. Розгляд розвитку економки країн псля революцї.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: История. Добавлен: 10.04.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Вступ
Період кінця ХV- початку XVI ст. в житті європейських народів був відзначений настільки відчутним і помітним економічним піднесенням, що деякі історики того часу почали говорити про початок нової епохи всесвітньої історії. І вони мали рацію. Відзначивши незвичайну новизну життя, вони почали виділяти в історії новий етап, який характеризується зародженням, розвитком та успіхом нового капіталістичного способу виробництва, що прийшов на зміну феодалізму з його насильством та примусом.
Головними постатями суспільства все виразніше ставали капіталіст (буржуа-підприємець) і робітник (вільна людина, яка продає свою робочу силу). Вони своєю працею забезпечували економічне піднесення і в промисловості, і в сільському виробництві. Вони не давали змоги суспільству зайти в глухий кут застою, куди його вів феодалізм.
У людей того часу сформувався і новий погляд на світ і на місце в ньому людини. Захоплення новим наштовхнуло людей на думку про прогрес. Так виник гуманізм.
Основна частина
У 1848-1849 рр. у Парижі, Відні, Берліні, Римі та ін. європейських столицях відбулися революційні виступи. Ніколи раніше не було такого загострення соціальної боротьби, народних виступів, національно-визвольних рухів. В цей час відбувається боротьба буржуазії, робітників, селян, ремісників і дрібних торговців проти феодально-абсолютистських утисків. Революційні події набули загальноєвропейського масштабу.
Аналіз процесу переродження феодального господарства наприкінці ХV- на початку XVI ст., розкладу феодалізму під впливом цивілізаційних факторів на господарства країн Західної Європи в XVI- XVII ст. та особливості формування передумов виникнення ринкової економіки засвідчують, що лише з відмиранням особистої власності в ході становлення цілісної економічної системи, відокремлення економічної сфери від політичної виникає приватна власність.
Серед головних передумов виникнення ринкової економіки було передусім витіснення натурального господарства товарним виробництвом, що поступово відбувалося в процесі розвитку товарообігу, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельних зв'язків. Тож натурально-феодальна господарська система почала поступатися місцем ринково-підприємницьким економічним відносинам [7,с.159-160].
Із зміцненням капіталістичних відносин формувались і 2 нові суспільні верстви: буржуазія і робітники.
Термін "буржуазія" походить від французького слова, яким у середні віки називали жителів міста(бурга). У процесі історичного розвитку цим словом стали називати людей, котрі, накопичивши грошей і найнявши робітників, почали організовувати виробництво товарів. Тому в історії капіталізму його ранню стадію називають періодом "первісного нагромадження капіталу", а створене на його основі виробництво -- "товарним".
До складу буржуазії почали входити заможні селяни, які перетворилися на капіталістичних фермерів-товаровиробників. Зближалася з буржуазією і та верства дворянства, яка також починала вести господарство по-капіталістичному. До буржуазії вливалась і буржуазна інтелігенція, що формувалася( юристи, учені, лікарі) і яка булла особливо небезпечною для феодалізму.
Нідерландська революція
У другій половині XVI ст. Нідерланди складались з 17 провінцій( Голландія, брабант, Фландрія, Люксембург). З часом ця країна стала однією з найрозвинутіших країн Європи.
Причини та передумови буржуазної революції:
· Нідерланди були залежними від іспанського королівства, їхньому розвитку заважали високі податки, що призводило до зниження виробництва товарів у країні;
· Збереження феодальних відносин на півдні країни, експлуатація феодалами залежних селян;
· Розміщення іспанської армії у Нідерландах;
· Розвиток реформації;
· Хижацька політика Іспанії.
Отже, під впливом цих причин у 1565-1566 рр. спалахнули сильні заворушення серед міської бідноти, робітників мануфактур та селян. Також консисторії, якими керували буржуа, вели агітацію в народі проти іспанського абсолютизму. В цей час економічне життя країни призупинилося. Розривались угоди, закривались лавки й мануфактури, збанкрутіло багато фірм і банків.
Так розпочалася буржуазна революція, тобто заміна феодального ладу капіталістичним.
Цей розмах був придушений герцогом Альбою. Почався терор, але розгорнувся партизанський рух.
У 1579р. була укладена Утрехтська унія, що стало початком існування першої незалежної буржуазної держави -- Сполучених провінцій Нідерландів.
Значення революції:
· була першою переможною буржуазною революцією у світовій історії;
· влада перейшла від іспанської феодальної монархії до голландської буржуазії;
Розвиток економіки країни після революції:
· пріоритет в аграрному секторі отримала фермерська селянська власність. Фермерство Голландії було орієнтоване на вирощування культур, що давали найбільший прибуток -- льон, коноплі, тютюн, хміль. рослини-фарбники. Ефективно розвивалося тваринництво Голландський сир і масло знаходили споживача у всій Європі;
· розвивається виробництво вовняних, бавовняних та шовкових тканин. Створювались розсіяні та централізовані мануфактури;
· Торгівля стала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців і охоплювала весь світ. У зовнішню торгівлю і морські перевезення вкладалися великі капітали. Голландія володіла найбільшим у Європі морським торговим флотом, на її долю припадало приблизно 75% загальної кількості кораблів європейських країн.
· У кінці xvI найбільшим портовим містом Нідерландів стає Амстердам (Голландія). Його кораблі перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піренейський півострів і Північна Атлантика. Упродовж XVII ст. Амстердам перетворюється у найбільший міжнародний фінансово-кредитний центр;
· Однією з найважливіших галузей стало суднобудування. За рік споруджувалося близько 1 тис. кораблів;
· В середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні, текстильні та ін.) були кращими у Європі. Успішно розвивалися парусні, канатні, паперові, цукрорафінадні, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Більшість були централізованими. На них працювало до 100 робітників;
· Позитивні зміни і в сільському господарстві. Землі монастирів, дворян, котрі воювали на боці іспанців були конфісковані і віддані в оренду або продані фермерам.
Англійська революція(1640-1660)
На початку XVII ст. в Англії як і раніше панували феодальні відносини.
Причини та передумови буржуазної революції в Англії:
· Невдоволення селян процесом огородження. Огороджування -- процес насильного вигнання селян з їхніх земель, у звязку з бажанням дворян-землевласників загарбати більше земель для ведення вівчарства, так як ціни на вовну підвищились ;
· Збільшення чисельності безземельних селян. Так створилася армія трударів для мануфактур і копалень;
· " новим дворянам", що були подібні до буржуазії, заважали феодальні обмеження -- заборона щодо торгівлі, цехова регламентація. Особливо їхнє невдоволення посилилось при королях династії Стюартів -- Якова I і Карла I;
· система роздачі монопольних прав монархами на виготовлення товарів, що гальмувало розвиток промисловості.
· Cтюарти прагли встановити в Англії класичну форму абсолютизму, що призвело до конфлікту королівської влади і парламентом -- представницьким органом, що існував в країні з XIIIст.
· У нижній палаті парламенту сформувалася опозиція представників буржуазії та "нового" дворянства. Головний конфлікт та передумова революції -- конфлікт з найважливіших питань внутрішньої і зовнішньої політики.
· Наявність копигольдерів( вільні, але земельно залежні від власника землі селяни), що були переконаними ворогами феодалізму.
Англійська революція розпочалася 3 листопада 1640 р. Влада Стюартів була скинута, а парламент одержав перемогу.
В цих умовах парламент пішов на створення армії "нового зразка", головну роль у якій відіграв офіцер, талановитий полководець і політик, типовий представник нового дворянства Олівер Кромвель. Його кавалеристи розгромили королівську армію. Надзвичайно ви-росли авторитет і особиста військова влада О.Кромвеля. В цих умовах організація влади виявляла очевидне тяжіння до військоводиктаторського режиму і одноособової влади. 20 квітня 1653р., спираючись на підтримку армії Олівер Кромвель розігнав так зване"охвістя"Довгогопарламенту(усього50депутатів).
Законодавча влада "вільної держави Англії, Шотландії і Ірландії" зосереджувалась в подвійному інституті - парламенті і заново заснованому лорді - протекторі. Особливою статтею конституції повноваження лорда - протектора довічно закріплювались за О.Кромвелем. Режим протекторату був тісно пов'язаний з особою і авторитетом Кромвеля. Як тільки він помер (3 вересня 1658р.), режим потрапив в тяжкий кризовий стан безвладдя.
Результати революції:
1. Скасування феодальної системи землеволодіння. Земля стала приватною власністю.
2. Селяни залишилися у залежності, але тепер від буржуазних власників.
3. Конфіскувалися землі короля, церкви, знаті.
4. Великі мануфактури були створені у гірничовидобувній, кораблебудівній, зброярській галузі виробництва.
5. Англія опиняється на перехресті головних торговельних шляхів. Зростає обсяг торгівлі з іншими країнами. Буржуазія об'єднувалась і створювала "компанії" для торгівлі з певними районами світу.
6. Революція дала поштовх до майбутнього промислового перевороту, що почався саме з Англії.
Французька революція (1789-1799)
З розвитком мануфактурного виробництва розширювався і зміцнювався внутрішній ринок Франції. Із феодального стану городян формувалась буржуазія. Капіталістичний розвиток Франції гальмувало: пережитки економічної і політичної роздробленості, загальне безправ'я буржуазії, станові привілеї дворянства й духовенства.
Буржуазія у складному становищі XVI ст. зайняла позицію підтримки сильної, єдиної, централізованої держави. За це вона отримала покровительство абсолютизму. Буржуазія змогла на певний час пристосуватися до феодальних порядків, оскільки їй потрібні були єдність у країні, покровительство у сфері торгівлі,захист від свавілля дворянства.
Революція (1789-1799) була названа Великою. Її причини:
· Суперечності між третім станом ( торговці, промисловці, селянство, робітники мануфактур, біднота) і пануючими станами - дворянством і духовенством.
· Королівська влада перечила всьому, що могло знищити цехову систему і монопольні привілеї, послабити феодальну залежність селянства.
· Всі стани крім дворян мусили платити податок.
· Фінансова і торгово-промислова криза.
· Неврожай спричинив нестачу продуктів харчування.
Французьке Просвітительство стало ідейним підґрунтям французької буржуазії і народних мас.
Початком революції вважається день 14 липня 1789 р., коли було здійснено штурм Бастилії. В очах народу Бастилія була символом королівської сваволі.
У перші дні революції було створено Національну гвардію, скликано Установчі збори, які 4 серпня 1789р.розробили довгоочікуваний законопроект, що проголошував рівність усіх перед законом у сплаті податків, скасування станових привілеїв, особистої феодальної повинності селян. У 1791р. прийнята Конституція, яка закріпила конституційну монархію, потім у 1793-1794 р. встановилася якобінська диктатура, а у період 1795-1799 р. країною правила Директорія. У 1799р. до влади прийшов Наполеон Бонапарт, хоча Франція згідно нової Конституції( четвертої) залишилася республікою. Так закінчилася Велика Французька революція.
Значення революції:
· Революція створила підвалини для розвитку фермерства.
· Революція скасувала податкові привілеї дворян, ліквідувала регламентацію виробництва та цехи, проголосила свободу торгівлі, запровадила політику протекціонізму, значною мірою розв'язала аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістю землі, и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.