На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


методичка Позитивн негативн наслдки дяльност лдера КПРС Радянської держави М.С.Хрущова. Характеристика сторичного дяча. волюнтаризм та суб'єктивзм М.С. Хрущова. Суперечливий характер у розвитку культури в той час.

Информация:

Тип работы: методичка. Предмет: История. Добавлен: 23.09.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
М.С. ХРУШОВ: ДВА КОЛЬОРИ ЧАСУ
(Урок-суд)

Тема: М.С.Хрущов: два ко-льори часу. «Відлига».
Мета: розкрити позитивні і не-гативні наслідки діяльності лідера КПРС і Радянської держави М.С.Хрущова, вчити давати харак-теристику історичного діяча, розви-вати навички дискутування. Вихо-вувати прагнення приносити людям користь і протистояти злу, вчити аналізувати і узагальнювати мате-ріал, давати свою оцінку явищам і процесам.
Форма уроку: урок-суд.
Обладнання: політична карта світу, порт-рет М.С. Хрущова, плакати з історії космонав-тики.
Література:
1. Алексей Аджубей. Крушение иллюзий. -- М.: «Интербук», 1991.
2. Рой Медведєв. Н.С. Хрущев. Политическая био-графия. -- М.:«Книга»,1990.
3. XX сьезд КПСС и его исторические реальности. Под общей ред. В.В. Журавяна. -- М.: 1991.
4. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.П. Но-вітня історія України. -- ч. II. -- К.: «Генеза», 2001.
5. Давлетов О.Р., Комина В.Г., Мороко В.М. Все-світня історія, 1945-1997. -- Запоріжжя: видавництво «Просвіта», 1997.
Хід заняття.

І. Вступне слово викладача. Швидко пробігають дні за днями, і кожен прожитий день стає історією. Хто ж творить історію? Чому одні люди скромно проживають життя і непомітно відходять у вічність, а інші залишаються у пам'яті нащадків (вдячній чи невдячній -- це вже по заслугах) не лише на роки, а й на цілі століття.
Сьогодні ми поведемо мову про одного з таких історичних діячів СРСР, чия особиста діяльність вплинула не лише на долю радянсь-кого народу, а й на перебіг подій в Європі і навіть у світі -- Микиту Сергійовича Хрущова. Влаштуємо своєрідний суд над його справа-ми, постараємось зрозуміти суть і наслідки його реформ, успіхи і невдачі у політиці. Спочатку пригадаємо:
а) Коли Хрущов займав найвищі партійні і урядові пости на Україні?
-- З 1938 по грудень 1949 -- Перший секретар ЦК КП(б)У і Голова Ради Міністрів СРСР.
б) Коли він займав найвищі пости у СРСР?
-- З 1953 по жовтень 1964 -- Пер-ший секретар ЦК КПРС і з 1958 -- Голо-ва Ради Міністрів СРСР.
в) Який період в історії називають хрущовською «відлигою»?
-- 1956--1961 рр.
г) Чому? Що це значить?
-- «Потепління» серед зими. Це час демократизації, лібералізації існуючої командно-адміністративної системи. А на-ступні всі кроки у зовнішній і внутрішній політиці розглянемо у вигляді судового засідання.
Завдання студентам (на дошці).
1. На основі виступів обвинувальної і захи-щаючої сторін зробити висновки і відповісти на питання.
«Основні напрями політики Хрущова»
Зміни в суспільно-політичній сфері
Основні заходи в реформу-ванні про-мисловості
Основні заходи у реформу-
ванні
сільського господар-ства
Суть соціальної політики
Результати
Пози-тивні
Нега-тивні
Пози-тивні
Нега-тивні
Пози-тивні
Нега-тивні
Пози-тивні
Нега-тивні
2. У чому проявлявся волюнтаризм та суб'є-ктивізм М.С. Хрущова?
3. Чому ми кажемо про суперечливий ха-рактер у розвитку культури в той час?
Сценарій суду.
Дійові особи:
-- суддя (веде судове засідання);
-- секретар суду (складає протокол);
-- народні засідателі;
-- державний обвинувач;
-- адвокат;
-- підсудний (М.С. Хрущов);
-- свідки;
-- експерти;
Всі інші студенти можуть з дозволу судді виступати як обвинувачі або захисники.
-- Прошу учасників судового засідання зай-няти свої місця і розпочати судове засідання.
-- Встати! Суд іде. Прошу сісти.
Суддя: (інформує про обвинувачення М.С. Хрущова).
-- Сьогодні слухається справа про одного з найвидатніших керівників Радянської дер-жави середини 50-х -- середини 60-х років XX ст. -- М.С. Хрущова.
М.С. Хрущов народився 17 квітня 1894 року у с. Калинівка Дмитрієвського повіту Курської губернії у селянській сім'ї. До 15 років найми-тував у поміщиків, а далі почалось робітниче життя на Україні -- Донбасі, де у трудовій Юзовці працював слюсарем. У 1919 р. всту-пив до лав більшовицької партії. Під час гро-мадянської війни він -- червоноармієць, голо-ва партосередку, політрук, комісар батальйону, інспектор політвідділу 9-ї Кубанської армії.
Після війни -- знову на Рутченській копальні. Із серпня 1922 р. він -- учень робітфаку при Юзівському гірничому технікумі, з 1923 р. -- член Юзівського окружкому партії. З липня 1925 р. -- на партійній роботі. У квітні 1928 р. за рекомендацією Л. Кагановича його заби-рають у Київ на посаду завідуючого орг-відділом Київського окружного партійного ко-мітету. У 1929--1931рр. -- на навчанні у Мос-ковській Промисловій академії ім. Сталіна (теж допоміг Каганович).
У 1935 р. -- він очолює уже Московську парторганізацію. У 1938--1949 рр. -- І секре-тар ЦК КП(б)У. З 1953 по 1964 -- 1 секретар КПРС і з 1958 по 1964 р. -- Голова Раді Міністрів СРСР.
Прокурор: М.С.Хрущов обвинувачується у наступному:
1. У провалі спроб підняти сільське госпо-дарство (зокрема, у намаганні штучно впрова-дити кукурудзу на непідготовлених для цього ґрунтах і без урахування відповідних природ-но-кліматичних умов).
2. Різкому скороченні підсобного господар-ства колгоспників.
3. Падінні життєвого рівня населення з 1959 р.
4. Пограбуванні населення внаслідок гро-шової реформи 1961 р.
5. Урядових репресіях на Україні у 1930-- 40-х рр.
6. Розриві з українською інтелігенцією, реп-ресіях щодо неї у 1960-х рр.
7. Карибській кризі 1961--1962 рр.
8. Берлінській кризі 1961 р.
9. Придушенні революції в Угорщині у 1956 р.
10. Погіршенні відносин з Китаєм.
11. Присвоєнні звання Героя Радянського Союзу керівникові Єгипту Г.А. Насеру, а також у Суецькій кризі.
12. Порушенні принципів колегіального ке-рівництва, прояві власного культу особи.
Секретар: Слово учню-експерту.
Студент-експерт: Удень свого 70-річчя (1964 р.) Хрущов порівняв власне життя з драбиною, підкреслюючи, що подолав її, не перестрибую-чи через «щаблі», виконуючи будь-яку справу.
Загалом, як свідчать факти, так воно й було. Разом з тим не слід забувати, що деякі «щаблі» йому допомагали долати впливові тогочасні керівники. Серед них варто назвати, насампе-ред, Л. Кагановича, який очолив ЦК КП(б)У у квітні 1925 р. Саме він, викликавши Хрущова у 1928 р. в Харків, запропонував йому посаду заступника завідуючого оргвідділом ЦК, моти-вуючи це тим, що в апараті ЦК дуже мало робіт-ників.
Так Хрущов вперше опинився у Києві.
Вступити у Московську промислову акаде-мію ім. Сталіна не міг, бо мало було стажу ке-рівної господарської роботи, але теж допоміг Каганович. Не закінчивши академії, Хрущова забирають на партійну роботу в Москву.
Вже у ті роки Сталін шанобливо ставився до Хрущова. Чому? Бо М.С.Хрущов беззасте-режно підтримував ту політичну лінію, яку по-ступово нав'язували партії і суспільству Сталін і його найближче оточення. У політичному до-робку М.С.Хрущова -- енергійна боротьба з усякого роду опозиціонерами, багато з яких виступали не проти лінії партії, а проти Ста-лінського диктату. У 1920-і роки Хрущов підтри-мував Кагановича, а Сталін, який зміцнював свої позиції, спираючись головним чином на молоді сили партії, гнівно засуджував «нову опозицію», потім «правий ухил» в партії. Тоді М.С.Хрущов був «вірним учнем і соратником Сталіна».
У 1938 р. Хрущов -- на Україні, на посаді І секретаря ЦК КП(б)У. У цей час політика «коренізації» остаточно зійшла нанівець. У шко-лах ведеться боротьба проти «буржуазно-на-ціоналістичного впливу на дітей» у національ-них школах. Поступово ліквідуються націо-нальні школи, здійснюється русифікація шкіл, чистка партії від «шкідників» і «ворогів наро-ду». Серед жертв репресій можна назвати таких партійних і державних діячів, як Попов, Любченко, Затонський, Сухомлинь, Хатаєвич, Квірінг, Демченко, Савицький, Якір, Вегер, Ку-лик, Саркісов, Клименко, Строганов, Чернявський та ін., майже весь керівний склад КПЗУ. Згадуючи пізніше про свої враження після при-їзду в Україну, Хрущов зазначив: «Партійне ке-рівництво було майже повністю розгромлено. Нам довелося починати з нуля». У лютому 1938 у Київ приїжджав тодішній нарком внутрішніх справ М.І.Єжов. Наркомом внутрішніх справ України був призначений О.І.Успенський, після чого «розпочався на Україні справжній розг-ром ворожих міст». Єжов на оперативній на-раді дав вказівку: на Україні потрібно розстрі-ляти ще ЗО тисяч «ворогів народу». Хрущов зак-ликав на XVIII з'їзді ВКП(б) до нещадності зни-щення ворогів, усіх «підлих шпигунів любченків, хвильових, затонських та інших нечистей». Май-же всі репресовані засуджувались до найви-щої міри покарання.
В той час, коли голова НКВС на Україні (Ус-пенський) керував боротьбою з «ворогами народу», було викрито «замах» на самого Хру-щова. Отже, він, як і інші представники ста-лінського оточення, повинен нести відпові-дальність за всі викривлення і злочини, які вчинив Сталін. Ряд справ діячів, приречених у роки терору на смерть, вже у період «відлиги» були вилучені з архівів О.І.Серовим, -- роби-лося це за прямою вказівкою Хрущова: адже на них стояв і його підпис.
Секретар: Слова просить адвокат.
Адвокат: Микита Сергійович Хрущов є лю-диною цікавою. Як говорив академік А.Д.Сахаров, він є фігурою світового значення. У який час прийшов він до влади? Все більш убожіюче і, по суті, напівзруйноване село, технічно відстала промисловість, найгостріший дефіцит житла, низький рівень життя населення, мільйо-ни ув'язнених у тюрмах і таборах, ізольованість країни від зовнішнього світу -- все це вима-гало нової політики, радикальних змін. Не варто забувати того, що органи держбезпеки сто-яли фактично поза реальним партійним конт-ролем. Вони, загалом по країні, замикалися безпосередньо на Сталіна, та багато регіональ-них керівників часто-густо змушені були бра-ти на віру ті версії про «шкідників» та «шпи-гунів», що їх пропонували «драматурги» з НКВС. З приїздом Хрущова на Україну поча-лося «виправлення помилок», які мали місце при виключенні комуністів з партії, багато з них були поновлені у її лавах.
Непросто, неоднозначно розвивалися тоді суспільно-політичні процеси. І ті політичні діячі, які стали жертвами репресій, і ті, хто, як М.С. Хрущов, вижив і потім розгорнув гостру критику сталінських методів керівництва, -- всі вони були дітьми свого часу. І, скажімо, те, що Хру-щов був певною мірою відповідальним за без-законня, зовсім не принижує його ролі як діяча, що знайшов у собі сили і мужність засудити ці беззаконня, розвінчати культ особи Сталіна.
Хрущов -- виходець з народу. Людина, яка визволила мільйони висланих, а народ не може вибачити йому масових посівів кукурудзи.
Як багато енергії віддав Хрущов справі роз-витку економіки України, зокрема вугільної про-мисловості! Хрущов був одним із перших, кому Сталін розповів про підсумки переговорів із Ріббентропом у серпні 1939 р. і про секрет-ний протокол до нього. Він знав, що «пакт Ріббентропа--Молотова» -- історична неми-нучість, але сама по собі домовленість з фа-шистською Німеччиною викликала неприєм-не почуття, тривогу.
У роки Великої Вітчизняної війни всі зусил-ля Хрущова, члена Військової Ради Сталінградського фронту, підпорядковувались одній меті -- захисту твердині на Волзі. Тут, під Сталінградом, він пережив особисту трагедію: у березні 1943-го в бою загинув його старший син Леонід.
Як велику драму пережив Хрущов і катаст-рофу радянських військ під Харковом навесні 1942. Він декілька разів телефонував Сталіну з проханням зупинити контрнаступ ЧА під Хар-ковом. Сталін відмовив: на його думку Тимошенко (головнокомандуючий Південно-Захід-ним фронтом), Хрущов (член Військової ради) і начальник штабу Баграмян «перебільшують небезпеку».
8 вересня 1943 р. Хрущов звертається до Сталіна із клопотанням про нагородження учас-ників підпільної комсомольської організації «Молода гвардія».
З лютого 1944 р. Хрущов, займаючи посаду Першого секретаря ЦК КП(б)У, однозначно очо-лював уряд республіки. Це був перший досвід суміщення високої партійної і радянської ро-боти. Іде відродження партійних організацій України, возз'єднання Закарпатської України з УРСР, відбудова зруйнованих підприємств. Було піднято з руїн Дніпрогес ім. Леніна, ста-ли до ладу гіганти чорної металургії -- заво-ди «Запоріжсталь», «Азовсталь», Макіївський ім. Кірова, Харківський тракторний. У рес-публіці виникла нова галузь -- газова індуст-рія (газопровід Дашава-Київ).
Хрущов --у вирі всіх справ. Предметом його особливої уваги стало сільське господарство.
В результаті самовідданої праці та значної до-помоги уряду СРСР трудівники села добилися неабияких успіхів.
У голодний 1946/47 рік Хрущов поїхав до Москви. Він був готовий до всього, навіть до того, що його оголосять «ворогом народу» і тут же відправлять на Луб'янку. І все ж наполягав на своєму: республіці потрібна допомога. І це ще дужче розгнівило Сталіна, але він дав вка-зівку виділити Україні продовольчу і насіннєву позику, а також 140 млн. крб. для організації безплатного харчування населення.
Прокурор: 21 лютого 1948 Президія ВР СРСР прийняла указ «про виселення з УРСР осіб, які злісно відхиляються від трудової діяль-ності у сільському господарстві і ведуть анти-громадський, паразитичний спосіб життя». Колгоспні збори виносили «громадські виро-ки» «дармоїдам», яких виселяли; тих, хто не ви-робив мінімуму трудоднів -- попереджали. До липня 1950 р. було винесено 11991 «громадсь-кий вирок» про виселення «дармоїдів» за межі УРСР.
-- Чим ви можете це пояснити?
М.С.Хрущов: Я писав у квітні 1948 р. лис-та Сталіну, засуджуючи перегини і помилки, розповідав про хід виконання указу на Україні і висловлював пропозицію прийняти такий указ у РРФСР та інших радянських республі-ках. Це потрібно було, щоб піднести усе гос-подарство колгоспів.
Не дивно, що 1949 р., останній рік мого пе-ребування на Україні, був кращим роком для республіки. У міжреспубліканському змаганні ми випередили Білорусію та всі інші райони Союзу, які були спустошені і теж відбудову-вались. Питома вага України значно піднялась, зріс і мій авторитет. Сталін неодноразово до-ручав мені виступи з доповідями на сільсько-господарські теми, мої доповіді передрукову-вались у «Правді», а досвід подавався як при-клад для наслідування. Я сам росіянин і не хотів би виявити неповагу до російського на-роду, але я повинен сказати, що нашими успі-хами по відбудові республіки ми зобов'язані саме українському народу.
1949 рік -- рік 70-річчя Сталіна. Він запро-понував мені очолити Московську партійну організацію, на що я відповів: «Я зроблю все, що у моїх силах». Менше, ніж через 4 роки, у вересні 1953, мене буде обрано Першим сек-ретарем ЦК КПРС.
Секретар: Слово студенту-експерту.
Студент-експерт: Слід погодитися з думкою англійського видавця мемуарів Хрущова, що прихід у 1938 р. на Україну став для Хрущова своєрідним порятунком: «12 років він був да-леко від Москви, від щоденної боротьби за по-сти, від інтриг, лестощів, брехні, що процвітали при Сталіні і знесилювали навіть знатних лю-дей на зразок Маленкова». Саме на Україні Хрущов був -- настільки, наскільки це можливо за Сталіна, -- сам собі господарем, тут він одер-жав можливість розвинути свої здібності й за-датки, котрі в іншому випадку були неминуче і безнадійно перекручені. Нарешті, Хрущов свої-ми ж очима побачив жахливі страждання, котрі змушений був переживати народ, а також по-бачив, як цей народ, попри усі свої страждання, встав проти німців... Хрущов на собі випробу-вав і ясно уявляв на своєму досвіді справжнє життя у Радянському Союзі при Сталіні. Я ду-маю, це змінило Хрущова.
Переїхавши до Москви у 1949, Хрущов зберіг тісні взаємовигідні зв'язки з українсь-кою компартією. Вона стала першою респуб-ліканською парторганізацією, яка підтримала його в боротьбі за владу й залишалась для нього надійною опорою. Через кілька місяців після смерті Сталіна за звинуваченнями у «ру-сифікації вищої школи Західної України» та «дискримінації місцевих кадрів» було усунуто з посади першого секретаря ЦК КПУ росіянина Леоніда Мельникова. Натомість призначено Олексія Кириченка, першого на цій посаді ук-раїнця. (Відтоді 1-ми секретарями КПУ при-значатимуться тільки українці.) Високі пости отримали також українці: Дем'ян Коротченко очолив Президію Верховної Ради УРСР, Никифор Кальченко -- Раду Міністрів. Правління «трьох К» підсилювалося й іншими призначен-нями із українців, деякі з них швидко дісталися союзного рівня. Військові Радіон Малиновський, Андрій Гречко, Кирило Москаленко досягли високого рангу Маршала Радянського Со-юзу, Володимир Семичасний обійняв пост го-лови союзного КДБ, а 4 українці -- Кириченко, Підгорний, Полянський і Шелест -- увійшли в одинадцятку Політбюро ЦК КПРС. Головною причиною їхнього піднесення були тісні зв'яз-ки з Хрущовим, а не те, що вони були україн-цями. Це свідчило про зростаючу вагу українців та України -- «другої серед рівних» республі-ки. Для Кремля отримати підтримку українців мало основоположне значення, оскільки вони були єдиною нацією в СРСР, яка могла висту-пити серйозним суперником російської геге-монії.
Адвокат: У 1954 р., глибоко поважаючи ро-сійсько-українську дружбу і партнерство, М.С. Хрущов на честь 300-річчя возз'єднання Укра-їни з Росією «подарував» Україні Кримський півострів.
Студент-експерт: Кримський «подару-нок» не був таким доб-рочинним актом, як здавалося.
Адже з моменту утворення Кримської АРСР у складі РРФСР у 1921 р. через близькість до України і економічну залежність від неї Крим утримував з УРСР тісніші зв'язки, ніж з Росією. (Цікава деталь: навіть на сьо-годнішній день не існує прямих шляхів сполучення між півостровом і Російською Федерацією.) Після Другої світової війни гос-тро постало питання модернізації економіки Криму, зокрема іригації кримських земель, що без участі України неможливо було зробити. Тим більше, що на це потребувалися значні кошти, людські ресурси і... дніпровська вода (якраз у 1954 р. була збудована Каховська ГЕС, між іншим, з метою водопостачання Північного Криму, при цьому після зведення греблі води затопили пам'ятні для українців місця, зокре-ма Запорізьку Січ; отже, потребувалася хоч якась компенсація). Натомість 1954 р. всі зу-силля росіян були спрямовані на освоєння цілинних казахстанських земель. Тобто, саме економічний чинник зважив на рішенні М.С.Хру-щова «віддати» Крим Україні, хоча насправді цей крок означав відновлення історичної спра-ведливості -- руські (українські) поселення в Криму відомі ще з IX ст., а Тмутараканське кня-зівство (територія сучасної Керчі і прилеглих земель) було інтегральною частиною давньої Руської держави з центром у Києві.
Суддя: У 1953--1954 рр. були переглянуті всі основні політичні справи післявоєнного часу, зв'язані з незаконними репресіями ста-лінського режиму. Але Хрущов не наважився піти на перегляд політичних процесів 1930-х рр., адже він сам мав відношення безпосеред-ньо до політичних репресій, в тому числі до трагічної долі Бухаріна і Рикова. Але в окремих персональних випадках реабілітація заче-пила і в правовому, і в партійному відношенні діячів: Постишева, Чубаря, Косарева, Гамарника, Тухачевського. У 1955 р. були переглянуті
справи Косіора, Рудзутака, Ейхе. їх імена назвав Хру-щов у своїй до-повіді на XX з'їзді КПРС.
З початку 1954 р. і до XX з'їзду КПРС (1956 р.) Військовою ко-легією Верховно-го Суду СРСР були реабіліто-вані 7679 чоловік, багато з яких по-смертно. Із тю-рем і таборів вий-шли десятки ти-сяч людей. Комі-тет партійного контролю при ЦК КПРС реабілітував 5456 ко-муністів, необґрунтовано виключених із партії. Важливим кроком на шляху утвердження пра-вової законності було притягнення до кримі-нальної відповідальності і працівників НКВС, що були продовжувачами «справи Берії». Серед них -- колишній міністр Абакумов, начальник слідчої частини з особливо важливих справ Ле-онов, його замісники Лихачов і Комаров. їх за-судили до вищої міри покарання -- розстрілу. Процес оздоровлення, оновлення охопив всю країну.
Прокурор: Але розвиток подій пішов таким шляхом, що вимагало розкриття культу особи Сталіна. Сталінське оточення не могло на це піти -- міф про «великого вождя» народів, ве-ликого продовжувача справи Леніна все ще був живий.
У грудні 1954 широко відмічалось його 75-річчя. У «Правді» відкрилась спеціальна рубри-ка, в якій з'явились статті «Й.В. Сталін -- видат-ний теоретик марксизму», «Сталін -- великий продовжувач справи Леніна» та інші.
Складалася вкрай суперечлива ситуація, що вела до серйозних політичних ускладнень, вона повинна була бути розв'язана.
Секретар: Слово надається студенту-експерту.
Студент-експерт: Потрібно віддати належне Хрущову в справі арешту Берії на липневому Пленумі ЦК КПРС в 1953 р., а розстріляний 23 грудня 1953 р. як «ворог народу». З цього часу розпочинається демократизація суспіль-ства.
Але повна демократизація суспільства була неможлива без розкриття культу Сталіна. На багатьох делегатів доповідь Хрущова на XX з'їзді КПРС у лютому 1956 р. «Про культ осо-би і його наслідки» зробила такий вплив, як бомба, що розірвалась. Делегатам було роз-дано і ленінський «Лист до з'їзду». Особливе значення мало розкриття сталінської форму-ли «ворог народу». В доповіді дана, в основ-ному, стара оцінка ідейно-політичної бороть-би в партії і ролі в ній Сталіна. Заслуга Хру-щова в тому, що він поставив перед партією питання про неправомірність і недопустимість репресивної розправи з ідейними противни-ками. Роль Сталіна в створенні режиму полі-тичного терору в доповіді розкрита в дос-татній мірі. Але пряма участь в політичному терорі соратників Сталіна і справжні масшта-би репресій залишились «за кадром». Це мож-на зрозуміти, адже М.С.Хрущов не був готовий до опору з боку більшості членів Президії ЦК, тим більше, що і сам належав до цієї більшості. Пізніше доповідь критикували за недостат-ню глибину і широту, відсутність теоретично-го аналізу. Але в умовах, в яких готувалась до-повідь, не можна було зробити більше. Адже ніхто, крім Хрущова, не пішов би на такий крок. Він виявився єдиною людиною у складі пар-тійного керівництва, здатною сміливо поста-вити на з'їзді питання про засудження поми-лок і злочинів Сталіна.
Здивовані делегати і небагаточисленні гості мовчки слухали цю доповідь. Дехто відчув себе погано, і їх винесли на носилках.
Хрущов говорив про масові незаконні ре-пресії, санкціоновані Сталіним, про жорстокі до-пити, яким піддавались заарештовані, в тому числі і недавні члени Політбюро, про їх перед-смертні листи і заяви. Хрущов говорив про конфлікт між Леніним і Сталіним в останні роки життя Леніна і про пропозиції останнього змінити Сталіна з поста Генерального секре-таря. Хрущов говорив про загадкове вбивство С.М.Кірова і про можливість причетності Ста-ліна до цього вбивства. Хрущов говорив про грубі прорахунки Сталіна у передвоєнний пе-ріод, про його розгубленість в перші дні війни і фактичне дезертирство зі своїх постів в ці дні. На Сталіна він переклав відповідальність за поразки Червоної Армії 1941--1942 і окупа-цію величезних територій Радянського Союзу. Сталін знищив перед війною більш як 2/3 скла-ду ЦК і більш як половину делегатів XVII з'їзду ВКП (б). В останні роки життя Сталін готував-ся до нових репресій і фактично усунув від участі в керівництві партєю Молотова, Мікояна, Ворошилова і Кагановича. На Сталіна Хрущов покладав відповідальність і за глибоку кризу в сільському господарстві, за грубі прорахунки у зовнішній політиці СРСР. Розповів, що Сталін сам сприяв культу своєї особи, фальсифікував історію партії і вписував у автобіографію цілі сторінки, що возвеличувало вождя.
Прокурор: Як же ви, Микито Сергійовичу, ризикнули виступити з подібною доповіддю про культ особи? Так сміливо, емоційно і так необдумано? Звідки така мужність і така впев-неність в кінцевому успіху? Адже Ви постави-ли на карту свою особисту владу і навіть жит-тя в ім'я вищих суспільних цілей?
Хрущов: Мене про це часто питали. Скільк и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.