На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Розкриття з сторико-правових позицй особливостей органзацйно-структурного становлення, функцї, форми й методи дяльност органв млцї Станславської област в контекст суспльно-полтичних процесв, що вдбувалися на Станславщин в 19391946рр.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: История. Добавлен: 11.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


25
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КОВАЛИК ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 351. 74: 94 (477. 86) “39/46”
ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІЛІЦІЇ СТАНІСЛАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В 1939 - 1946 РОКАХ.
ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ.
спеціальність 07. 00. 01 - історія України
АВТОРЕФЕРАТ
на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Ужгород - 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ
Науковий керівник:
доктор історичних наук, доцент
Андрухів Ігор Олексійович,
Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ,
начальник кафедри теорії та історії держави і права
Офіційні опоненти:
доктор історичних наук, професор
Вєдєнєєв Дмитро Валерійович,
Національна академія Служби Безпеки України,
начальник кафедри оперативного мистецтва та історії спецслужб
кандидат історичних наук
Вишиванюк Олексій Григорович,
Інститут управління природними ресурсами (м. Коломия),
доцент кафедри гуманітарних дисциплін
Захист відбудеться “ 11 ” квітня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 61.051.04 Ужгородського національного університету за адресою: м. Ужгород, вул.. Університетська, 14 “а”, ауд. 410.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: м. Ужгород, вул. Капітульна, 6.
Автореферат розісланий “6” березня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат історичних наук, доцент Токар М. Ю.
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Серед актуальних проблем історичного минулого України
важливе місце посідає діяльність органів Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС, з березня 1946 р. - Міністерство внутрішніх справ - МВС) та його структурного підрозділу - Робітничо-селянської міліції (РСМ). Водночас серед не з'ясованих достатнім чином історичною наукою питань залишається діяльність органів міліції на рівні обласних управлінь НКВС, у тому числі й на території Станіславської (з 9 листопада 1962 р. - Івано-Франківська) області в умовах Другої світової війни та перші повоєнні роки (1939 - 1946).
За часів радянської дійсності особливо важливі аспекти діяльності органів міліції, як і НКВС (МВС), через заідеологізованість історичної науки відображено однобічно й винятково в позитивному плані, з використанням дозованої кількості архівних документів, часто вирваних із контексту історії та штучно прив'язаних до певних подій. Саме тому ці праці не дають об'єктивної й цілісної картини функціонування органів міліції. Зокрема, недостатню увагу приділялося таким важливим аспектам, як кадрове забезпечення, аналіз освітньо-кваліфікаційного рівня працівників, причини допущення частиною працівників порушень законності, соціально-матеріальне забезпечення працівників міліції, участі органів міліції в репресіях проти учасників національно-визвольного руху та їх сімей тощо.
Доступ до архівів МВС та Компартії дає сьогодні можливість по-новому поглянути на діяльність органів міліції не лише щодо виконання ними функціональних завдань, а й показати їх роль і місце в системі тоталітарного режиму, зародження та функціонування механізму репресій та інших суттєвих питань організаційного характеру. Це має важливе значення як для процесу реформування органів міліції в сучасних умовах державотворення, так і формування їх позитивного іміджу серед громадськості. Крім того, об'єктивне висвітлення діяльності органів міліції в зазначений період матиме важливе значення і для зняття певної соціальної напруги серед громадянства, пов'язаної з їх діяльністю, особливо в умовах національно-визвольних змагань на території західних областей в 40 - 50-х роках.
Серед значного пласту історичної літератури (наукової, документальної, публіцистичної, мемуарної) як радянської доби, так і останніх років незалежної України фактично відсутні комплексні дослідження з історії становлення й діяльності органів міліції на території західних областей України. Більшість наукових праць мають юридичне спрямування, а в окремих дослідженнях історичного характеру головну увагу приділено участі органів НКВС (МВС) та міліції в боротьбі з ліквідації збройних формувань ОУН - УПА та в репресіях проти “антирадянських елементів”. Водночас у кожній області західного регіону існували певні відмінності щодо проходження процесів радянізації, які вплинули й на становлення та діяльність органів міліції, в тому числі й на території Станіславської області. Отже, діалектика дослідження вимагає поглянути на суспільно-політичні процеси, що відбувалися в західних областях та загалом в Україні, через призму історії міліції окремих областей як на частину цілого. Тим більше, що в науковій літературі аспекти, пов'язані з радянізацією та діяльністю міліції, висвітлено фрагментарно.
Дослідження діяльності органів міліції матимуть завершений, цілісний характер при розгляді їх через ретроспективу історико-правового аналізу, оскільки досить часто вони через політико-ідеологічні обставини порушували права й свободи громадян не лише під час участі в акціях із ліквідації збройного підпілля ОУН та УПА, проведення репресій проти сімей їх учасників та тих, хто співчував самостійницькому руху, а й при виконанні своїх безпосередніх завдань. Слід зазначити, що події та наслідки першої радянізації краю (1939 - 1941 рр.), а особливо другої, яка розпочалася з квітня 1944 р. у ході звільнення Червоною армією від нацистських окупантів території Станіславщини та інших західних областей, і досі неоднозначно трактуються як науковцями, так і громадськістю. Одні пов'язують із радянською владою “вільне й щасливе життя у великій сім'ї братніх народів”, інші, навпаки, вважають, що населення Західної України заплатило за нього надто велику ціну, оскільки сотні тисяч людей було фізично знищено, кинуто в тюрми, депортовано в примусовому порядку на спецпоселення за різними звинуваченнями, які здебільшого мали політичний характер. Крім того, по-різному сприймають події минулого й безпосередні учасники тих подій - ветерани органів МВС і Збройних сил та учасники національно-визвольних змагань, які вимагають історичної сатисфакції. Примирення можливе лише завдяки об'єктивному висвітленню подій минулого без будь-яких ідеологічних та політичних впливів, симпатій чи антипатій до подій, явищ, окремих історичних осіб та за відсутності кон'юнктурних підходів із боку науковців.
Таким чином, актуальність досліджуваної проблеми зумовлена як науковими, так і суспільно-політичними обставинами.
Наукове завдання дослідження полягає у створенні об'єктивної комплексної праці з історії діяльності органів міліції Станіславської області як структурного підрозділу органів НКВС (МВС) для подальшого використання у науково-історіографічній та навчально-виховній практиці.
Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках головних напрямів, визначених Програмою формування позитивного іміджу міліції України на 2003 - 2007 рр. (рішення колегії МВС України від 10. 01. 2003 р. № 1 км/1док), Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практику діяльності органів внутрішніх справ на період 2004 - 2009 рр. (п. 1. 1 наказу МВС України № 755 від 05. 07. 2004 р.), а також науково-дослідної теми “Правоохоронні органи Прикарпаття ХХ століття” кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ.
Мета дисертації - на основі джерел і здобутків історіографії з історико-правових позицій розкрити особливості організаційно-структурного становлення, функції, форми й методи діяльності органів міліції Станіславської області в контексті суспільно-політичних процесів та явищ, що відбувалися на Станіславщині в 1939 - 1946 роках.
Дисертант поставив завдання дослідити:
стан наукового опрацювання проблеми, здійснити систематизацію і класифікацію її джерельного забезпечення, проаналізувати основні теоретичні концепції, категорії і поняття, що використовувалися для висвітлення діяльності органів міліції на теренах області в інтерпретації різних наукових шкіл;
– суспільно-політичну ситуацію на території області в умовах радянської дійсності довоєнного і повоєнного періодів, в яких відбувалося становлення й відновлення органів міліції;
– структурно-організаційну побудову, нормативно-правове забезпечення діяльності, якісний стан працівників міліції, а також механізми підбору, розстановки й підготовки кадрів;
– форми й методи функціонування органів міліції при виконанні поставлених перед ними завдань;
– соціально-матеріальне забезпечення працівників міліції, причини, масштаби та наслідки порушення частиною із них законності й службової дисципліни;
– взаємодію органів міліції з місцевими радянсько-партійними органами влади із залучення населення до участі в добровільних громадських формуваннях з охорони порядку та керівництва ними;
– місце і роль органів міліції в ліквідації збройних формувань ОУН та УПА, участі в репресивно-каральних заходах проти членів сімей учасників збройного підпілля, означити їх масштабність і соціально-політичні наслідки.
Об'єктом дослідження є діяльність органів міліції УРСР в умовах Другої світової війни та перші повоєнні роки.
Предметом дослідження виступають особливості створення, структурна побудова, функції, форми й методи діяльності обласного управління міліції Станіславської області в умовах першої радянізації, після звільнення території краю від фашистської окупації та в перші повоєнні роки.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють два періоди. Перший обмежений 1939 - 1941 роками, коли з приєднанням західноукраїнських земель до складу СРСР та УРСР відбулося становлення органів радянської влади й Робітничо-селянської міліції. З початком радянсько-німецької війни наказом НКВС УРСР від 22 вересня 1941 р. обласне управління НКВС і міліції Станіславської області було розформовано.
Оскільки в умовах окупаційного періоду антифашистський рух на території Станіславської області був обмежений діяльністю лише кількох нечисленних підпільних груп із представників комсомольсько-партійного активу, в яких, за даними архівних джерел, колишні працівники міліції обласного управління не брали участі, то 1941 - 1943 роки в дисертації не розглядаються в широкому обсязі, а лише дається характеристика наслідків фашистської окупації та суспільно-політичної ситуації напередодні звільнення території області Червоною армією.
Другий період окреслено 1944 - 1946 роками, коли наприкінці березня 1944 року розпочався процес звільнення території області, який завершився на початку жовтня. Відповідно другий період умовно поділено на три підперіоди: 1) відновлення органів радянської влади та міліції на звільнених територіях; 2) діяльність органів міліції в умовах воєнного часу; 3) функціонування органів міліції в перші повоєнні роки.
Верхня межа другого періоду обмежена кінцем 1946 р., оскільки 21 січня 1947 року МВС та МДБ СРСР видали спільний наказ № 0074/0029, згідно з яким завдання боротьби із залишками збройних формувань ОУН та УПА в західних областях УРСР покладалося на органи МДБ, у підпорядкування якого було передано Внутрішні та Прикордонні війська МВС, винищувальні батальйони, а органи МВС та міліції зосередили діяльність на виконанні своїх безпосередніх завдань.
Географічні межі дисертації обмежено територією Станіславської (Івано-Франківської) області з урахуванням тодішнього територіально-адміністративного устрою УРСР.
Методологія та методи дослідження. Теоретичну базу дисертаційного дослідження складає творча спадщина представників суспільствознавчої думки - істориків, філософів, соціологів. З'ясовуючи суть і наслідки історичних процесів у доволі короткому хронологічному проміжку й територіальних межах, дисертант обрав позитивістський підхід, який дозволив відтворити і до можливого рівня пояснити технологію взаємодії комплексу “держава - органи міліції - громадяни”.
Застосування принципу теорії синергетики дало можливість показати роль і місце органів міліції як в структурі НКВС (МВС), так і в загальнодержавній системі.
Методологічне забезпечення дисертаційного дослідження здійснювалося на основі використання широкого спектру методів -наукової об'єктивності й системності, проблемно-хронологічного, порівняльного, статистичного, соціологічного та інших.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим в українській історіографії комплексним дослідженням з історії становлення, відновлення та діяльності органів міліції на території Станіславської області в умовах Другої світової війни й перші повоєнні роки. Фактологічний матеріал функціонування міліції подається в контексті суспільно-політичних явищ, що відбувались у перший період радянізації, після звільнення території краю від фашистської окупації та перші повоєнні роки, й аналізується з історико-правових позицій. Крім того, вперше здійснено спробу періодизації діяльності органів міліції на території Станіславської області в досліджуваний період.
Практичне значення роботи визначається можливостями використання її результатів при написанні широкої історії як МВС України, так і УМВС Івано-Франківської області, у навчально-виховній практиці системи МВС при викладанні окремих спецкурсів, а також у лекційно-пропагандистській роботі та в музейній справі.
Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що вводиться в науковий обіг значна частина неопублікованих архівних документів із державних та
відомчих архівів. Здійснено бібліографічний реєстр літератури з історії міліції Станіславщини та її аналіз. Діяльність міліції розглядається в контексті Програми МВС з формування позитивного іміджу міліції України (рішення колегії МВС України від 10. 01.2003 р.) та Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практику діяльності органів внутрішніх справ на період 2004 - 2009 рр. (п. 1.1 наказу МВС України № 755 від 5 липня 2004 р.).
Результати дослідження апробовано на міжкафедральному засіданні Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ; у виступах на Міжнародній науковій конференції “Рід Шухевичів в історико-культурній спадщині України” (с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підготовки та вдосконалення професійної діяльності працівників міліції громадської безпеки” (Івано-Франківськ, 2006), Всеукраїнській науковій конференції “Роман Шухевич в українському національно-визвольному русі ХХ століття” (Івано-Франківськ, 2007), щорічних науково-звітних конференціях викладачів та студентів Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ України (2005 - 2007), а також використовувалися окремі матеріали в навчально-виховному процесі.
В основу структури дисертації покладено проблемно-хронологічний принцип. Робота складається зі вступу, основної частини (три розділи, які поділено на 11 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (260 окремих позицій) і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінки, з них основного тексту 181 сторінка.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано тему дослідження, її актуальність, визначено предмет, хронологічні та географічні межі, сформульовано мету і завдання, методологічні основи, наукову новизну результатів дослідження та їхнє практичне й теоретичне значення.
У першому розділі (два підрозділи) - “Історіографія та джерела дослідження” - здійснено аналіз та класифікацію історіографічної та джерельної бази, визначено ступінь наукової розробки теми.
Відзначено, що радянська історіографія умовно пройшла чотири етапи становлення, починаючи з кінця 50-х - і до кінця 80-х рр. Особливість публікацій цих періодів полягала в тому, що, по-перше, вони, як правило, приурочувалися до певних подій, пов'язаних із роковинами міліції, а в центрі уваги - “керівна і спрямовуюча” роль Компартії; по-друге, всі вони базувалися на марксистсько-ленінській методології; по-третє, мають однобокий “позитивний” характер, хоча й дають уявлення про основні напрями діяльності міліції та ОВС загалом. Серед дослідників 50-х - 60-х рр. слід відзначити публікації А.
Акоп'яна, Н. Піндюріна, С. Біленка, В. Сурова, А. Рогожина, В. Прокопенка, В. Романова, М. Кіссіса, М. Паніна та інших.
Першою капітальною працею з історії міліції України наукового характеру вважається колективна монографія викладачів Київської вищої школи МОГП) “Из истории милиции Советской Украины” (1965) за загальною редакцією доктора юридичних наук, професора, полковника міліції П.Михайленка, в якій було закладено структурно-ідеологічний каркас, що і став відправною точкою для подальших досліджень. Серед монографічних та дисертаційних праць, присвячених різновекторній діяльності міліції в умовах різних часових періодів, слід відзначити напрацювання В. Костіна, В. Гусака, С. Маслова, А. Тимченка, І. Біласа, В. Золотрубова, Л. Павленка, М. Лагоша, А. Пантелєєва, А. Альохіна, А. Клюшниченка, Р. Мулукаєва, Л. Околовича, О. Серьогіна, В. Рєзвих та ін. З нагоди ювілею міліції України в 1989 р. було проведено першу науково-практичну конференцію, матеріали якої увійшли до збірника “Міліції Радянської України - 70 років”, які за змістом не відходять від загальноприйнятої на той час методології. Відзначення ювілеїв на всесоюзному і республіканському рівнях започаткувало також і написання перших праць з історії міліції окремих регіонів України, зокрема міста Києва.
Таким чином, розпочате наприкінці 50-х рр. дослідження з історії органів міліції до кінця 80-х рр. нагромадило значний масив монографічної літератури, колективних праць, наукових статей та дисертаційних досліджень, характерною особливістю яких є їх надмірна ідеологічна заангажованість, що було властиво для наукових досліджень радянської доби. Водночас вони містять значний фактологічний матеріал, що дає можливість простежити етапи розвитку, форми й методи діяльності органів міліції на різних етапах - від часу виникнення і до розпаду СРСР.
В умовах державності України відхід від ідеологічних догм, а також доступ до значного масиву раніше недоступного для широкого кола дослідників архівного матеріалу дали можливість пошуку нових концептуальних підходів для об'єктивного висвітлення історії міліції України радянської доби. Особливість цього періоду й у тому, що з'явилася низка праць, присвячених діяльності міліції на регіональному та обласних рівнях, які відступають від концептуальних принципів загальнотеоретичного характеру і базуються на конкретно-фактологічному матеріалі, не оминаючи при цьому раніше заборонені теми. Серед них слід відзначити праці І.
Андрухіва, І. Біласа, Л. Бородича, В. Вєдєнєєва, М. Войцехівського, П. Гарчева, В. Довбні, А. Кентія, Ю.Кравченка, П. Михайленка, О. Олійника, М. Поліковського, А. Француза, Б. Яроша та ін. Крім того, з'явилася низка збірників статей, спогадів, документів, художньо-документальних оповідей, нарисів з історії функціонування окремих служб міліції на теренах Дніпропетровщини, Закарпаття, Буковини, Волині.
Серед сучасних російських дослідників слід відзначити праці Ю.
Антоняна, М. Семиряги, В. Жембровського та інших, в яких дається і аналіз діяльності органів міліції з ліквідації збройних формувань, а також висвітлюється становлення та функціонування кадрових апаратів радянської міліції в 1917 - 1991 рр.
В історіографії української діаспори досліджувана проблема частково висвітлена у працях С. Хмеля, Л. Шанковського, П. Ісаїва, В. Яшана та ін. Їх основний недолік полягає в тому, що події 40 - 50-х рр. на території Станіславщини висвітлюються в основному на основі пережитого, без використання архівних документів, а тому певною мірою в них присутня тенденційність та упередженість, особливо щодо участі органів міліції в придушенні національно-визвольного руху та репресіях. Окремо слід відзначити праці канадського дослідника Б. Боцюрківа, в яких на основі архівних матеріалів висвітлюється комплекс суспільно-політичних подій на теренах західних областей та роль і місце у них органів НКВС (МВС).
У дисертації використано також вітчизняні енциклопедичні й довідкові видання, словники, матеріали періодичної преси, які певною мірою торкаються досліджуваної проблеми.
Джерельну базу роботи складають матеріали центральних, обласних та відомчих архівів, збірники документів і матеріалів, статистично-довідкові матеріали, спогади учасників тих подій.
У Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГОУ) виявлено низку документів, які дозволили відтворити політику партії та уряду в правоохоронній сфері, проведенні радянізації на теренах області та організації діяльності міліції. Головну увагу приділялось опрацюванню неопублікованих документів, зокрема постанов ЦК ВКП(б) та КП(б)У, засідань політбюро, довідково-інформаційних матеріалів, відомчих партійних зборів, регіональних та обласних нарад радянсько-партійного активу і представників силових структур, виступів керівників партії та НКВС-МВС, поміщених у фонді 1 (Центральний комітет Комуністичної партії України), описи: 1, 16, 23, 24). Виявлені документи дали можливість реконструювати суспільно-політичну ситуацію на території Станіславщини в умовах радянської влади в 1939 - 1941 та 1944 - 1946 рр. та діяльність органів міліції. Так, у стенограмі пленуму ЦК КП(б)У від 22 - 24 листопада 1944 р. (оп. 1, спр. 666, оп.1) у виступі секретаря обкому М.Слоня дається аналіз ситуації та допущених радянсько-партійними органами помилок під час першої радянізації краю в 1939 - 1941 рр. Зокрема, наголошується, що не було враховано національний менталітет місцевого населення, особливості укладу життя, звичаїв і традицій, впливу релігії, сформованих в умовах австро-угорського та польського режимів. Відповідно це і призвело до труднощів та перегинів у проведенні радянізації. Крім того, дається аналіз ситуації на теренах області в умовах фашистського окупаційного режиму та в перші місяці після її звільнення, а також форм і методів боротьби з ліквідації збройного опору ОУН та УПА.
Чимало цінної інформації виявлено в справах 928, 929, 1368,1370, 2405, 2410, 2411, 2417, 2432, 2440, 3663, 4974, 4998 та ін. (ф.1, оп. 23), що дало можливість: реконструювати події у перші два повоєнні роки на території області; розкрити механізми й технологію відновлення та особливості діяльності органів міліції і її кадрового забезпечення; проаналізувати заходи з підвищення професійної, фізичної та військово-бойової підготовки й політико-виховної роботи особового складу; виявити причини порушення законності й зловживання службовим становищем окремими працівниками міліції; здійснити порівняльний аналіз соціально-матеріального забезпечення працівників міліції та інших силових структур; показати форми й методи діяльності міліції при виконанні завдань із забезпечення громадського порядку, боротьби з кримінальною злочинністю, збройними формуваннями ОУН та УПА, а також взаємовідносини з місцевим населенням та інші питання, що вперше висвітлюються в дисертації. Встановлено, що як у перший (1939 - 1941 рр.), так і в другий (1944 - 1946 рр.) періоди діяльності при залученні до органів міліції вихідців із місцевого населення мали місце надмірні підозри і недовіра, вважаючи ледь не в кожному “ворожий елемент” чи націоналіста. Відсутність тісного зв'язку міліції з місцевим населенням, по-перше, ускладнювало виконання службових завдань, а, по-друге, жорсткі дії влади та правоохоронних структур зумовлювали сприйняття їх як окупантів.
У Державному архіві Івано-Франківської області (ДАІФО) проаналізовано низку документів із фондів П-1 (Станіславський обком партії), Р-295 (Обласний виконавчий комітет), Р-584 (Обласна прокуратура), Р-785 (Обласний військкомісаріат), а також райкомів та райвиконкомів окремих районів Станіславської області. Вони в основному стосуються ролі місцевих партійно-радянських органів влади в ідейно-політичному спрямуванні та контролю за виконанням органами міліції своїх правоохоронних завдань; налагодженню тісної взаємодії між ними та місцевим населенням; створенню в населених пунктах груп охорони порядку, бригад сприяння міліції, винищувальних батальйонів; здійснення політико-виховної роботи серед осо
бового складу органів міліції.
Другу групу джерел становлять документи відомчих архівів - Державного архіву МВС (ДАМВС), Архіву Управління МВС України Івано-Франківської області (Архів УМВСУІФО). Основне джерело документів представляють накази НКВС (МВС) СРСР, НКВС (МВС) УРСР та накази УНКВС (МВС) Станіславської області, що стосуються різних напрямів діяльності органів міліції. Зокрема, особливу цінність становлять накази НКВС СРСР від 6 листопада 1939 р. “Про організацію органів НКВС Західної України” та “Про організацію територіальної і залізничної міліції Західної України і укомплектування кадрами”, з яких фактично й розпочалася історія міліції Станіславської області. Крім того, до маловідомих і особливо цінних документів можна, зокрема, віднести такі накази НКВС СРСР, НКВС УРСР та УНКВС Станіславської області, як “Про оперативно-чекістські заходи в Західній Україні” (21.09.1939), “Про запровадження єдиної системи оперативного обліку антирадянських елементів, яких виявляє агентурна розвідка” (11.10.1939), “Про проведення підготовчої роботи з паспортизації західних областей України” (29.01.1940), “Про організацію міських і районних органів НКВС в Українській РСР”(26.02.1940), “Про стан шкільно-курсової підготовки і перепідготовки начальницького складу РСМ і заходах покращення шкільно-курсової підготовки” (5.04.1940), “Про порядок заслання у віддалені північні райони СРСР членів сімей зрадників батьківщини, які здійснили втечу або переліт за кордон” (10.12.1940), “Дані про організації українських націоналістів УВО - ОУН - ОУНСД” (28.08.1944), “Про підвищення заробітної плати працівникам міліції” (18.09.1944), “Про заходи з посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідацією озброєних банд ОУН у західних областях Української РСР” (9.10.1944), “Про подальші заходи боротьби з бандитизмом ОУН і УПА на території Станіславської області” (11.12.1944), “Про результати перевірки роботи відділень міліції міста Станіслава” (28.01.1946) та ін. Вони дали можливість по-новому поглянути на процеси становлення органів міліції, структурно-організаційну побудову районних та міських відділів і відділень; механізми та особливості комплектування кадрами та їх якісний склад; розкрити форми й методи організації підготовки кадрів у школах РСМ, курсах та на заняттях зі службової підготовки; простежити процес виконання завдань з охорони громадського порядку, проведення паспортизації, ліквідації дитячої безпритульності та бездоглядності, боротьби з кримінальною злочинністю, збройними формуваннями ОУН та УПА, а т и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.