На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Аналз процесу створення та розвитку наукового електронного журналу як виду документа складової нформацйних ресурсв бблотеки. Визначення поняття електронного журналу. Передумови виникнення та сторя розвитку електронного наукового журналу.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: История. Добавлен: 27.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
ЯРОШЕНКО Тетяна Олександрівна
УДК [070:004.738.5]+021(091)
ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ В СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНИХ
РЕСУРСІВ БІБЛІОТЕКИ: ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ - ПОЧАТОК ХХІ ст.
07.00.08 - «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство»
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Київському національному університеті культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор
Загуменна Віра Вікторівна,
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри інформаційного та виставкового бізнесу
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор
Матяш Ірина Борисівна
Науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства Держкомархіву України,директор, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Воскобойнікова-Гузєва Олена Вікторівна,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, директор Інституту бібліотекознавства
Захист відбудеться «29» травня 2008 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.
З дисертацією можна ознайомитись у читальному залі відділу бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Автореферат розіслано «17» квітня 2008 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук: А.О. Чекмарьов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. У сучасну епоху інформаційно-комунікативні технології (ІКТ) стають одними з найважливіших елементів формування нового інформаційного суспільства, суспільства базованого на знаннях. Значущою інтегральною ланкою такого суспільства є бібліотеки, які акумулюють, обробляють та поширюють у часі й просторі документовані знання. Стрімке збільшення обсягів електронних ресурсів, у т. ч. електронних журналів, у структурі інформаційних ресурсів сучасних бібліотек потребує вивчення та узагальнення теоретичних розробок, практичного досвіду, набутого в процесі створення та розвитку електронного журналу, і є важливим та актуальним завданням сучасного бібліотекознавства, необхідною передумовою наукового прогнозування розвитку бібліотечної справи в Україні.
Це особливо актуально для України, яка визначила своїм пріоритетом створення необхідних умов для забезпечення громадян і суспільства своєчасною, повною та достовірною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій. У Законі України «Про національну програму інформатизації» (від 4 лютого 1998 р., № 74/98-ВР) підкреслюється ця нова роль бібліотеки, визначаються її завдання в процесі формування нового інформаційного суспільства. Відповідні пріоритети закладені також у Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» (від 9 січня 2007 р., № 537-V), Державній програмі «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006-2010 рр. та інших важливих документах.
Стан розробленості теми. Комплексний характер дослідження зумовив звернення не лише до бібліотекознавчих праць, але й до здобутків суміжних наук - документознавства, книгознавства, бібліографознавства, інформатики, фондознавства, наукознавства тощо. Багатоплановість та багатоаспектність проблеми зумовили появу значної кількості наукових досліджень, що безпосередньо чи опосередковано стосуються теми дисертації. Зокрема, це - наукові праці Г. Воробйова, В. Джоунс, В. Ільганаєвої, Д. Кінга, Л. Костенка, Дж. Коул, С. Кулешова, Д. Куртіс, Н. Кушнаренко, Ф. Ланкастера, І. Павлуші, Т. Павлуші, М. Слободяника, А. Соколова, М. Сороки, Ю. Столярова, К. Тенопір, Л. Філіпової, А. Чекмарьова, Г. Швецової-Водки, Я. Шрайберга та ін. Разом з тим, аналіз розвитку наукової думки в цьому напрямі свідчить про те, що до проведення даного дослідження розглядалися лише окремі аспекти розвитку електронного журналу в системі наукових комунікацій та відповідної роботи книгозбірень з електронними журналами, що й спричинило потребу в узагальнюючому, комплексному дослідженні розвитку електронного наукового журналу як складової інформаційних ресурсів бібліотеки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження проведено відповідно до цільової комплексної програми науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв, затвердженої його Вченою радою (протокол № 12 від 27 грудня 2001 р.), та комплексних наукових тем КНУКіМу: «Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України» (номер державної реєстрації 0107U009539) і «Трансформація бібліотечної науки, освіти і професії в демократичній Україні» кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів, а також пов'язаного з темою дослідження «Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукової бібліотеки» (номер державної реєстрації 0105U000488), що виконується в НБУВ.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз процесу створення та розвитку наукового електронного журналу як виду документа і складової інформаційних ресурсів бібліотеки.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
· здійснити наукове вивчення стану теми та проаналізувати джерельну базу дослідження;
· дати визначення поняття електронного журналу в контексті даної розвідки;
· виявити передумови виникнення та дослідити історію розвитку електронного наукового журналу в системі наукової комунікації в цілому і як документно-інформаційного ресурсу бібліотек різних країн світу, зокрема;
· дослідити специфіку та основні етапи розвитку електронного журналу в Україні та світі; визначити та обґрунтувати перспективні напрями та тенденції цього розвитку;
· проаналізувати значення та функції електронного журналу в системі інформаційних ресурсів сучасної бібліотеки; визначити основні складові технологічного циклу роботи бібліотек з електронними журналами;
· окреслити пріоритетні напрями роботи бібліотек з електронними журналами.
Об'єктом дослідження є науковий електронний журнал як вид документа в системі інформаційних ресурсів бібліотеки.
Предмет дослідження - еволюція наукового електронного журналу як засобу наукової комунікації та складової інформаційних ресурсів бібліотеки, його роль у трансформації функцій бібліотеки.
Методи дослідження. Основними методологічними засадами дисертаційного дослідження є принципи історизму, наукової об'єктивності та системності при висвітленні історичних явищ і фактів. Використано систему загальнонаукових та історичних методів, зокрема - виявлення, вивчення, пояснення, аналіз та синтез, порівняльний і проблемно-хронологічний методи тощо. Методику дослідження було підпорядковано вирішенню поставлених у дисертації завдань.
Хронологічні межі дослідження - друга половина ХХ - початок ХХІ століття - зумовлені тим, що саме в цей історичний період, із впровадженням та використанням ІКТ та бурхливим розвитком глобальної мережі, з'являються перші спроби трансформації системи документних комунікацій, зокрема - створенні та використання електронного журналу. Це дало змогу здійснити історико-порівняльний аналіз становлення наукового електронного журналу як важливого засобу наукової комунікації, простежити на різних етапах його еволюцію в системі документних комунікацій в цілому та інформаційних ресурсів бібліотеки, зокрема.
Джерельну базу дослідження становлять документи з фондів тих бібліотек України, які були лідерами у роботі з електронними журналами: Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України (НБУВ), Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Тернопільського технічного університету ім. І. Пулюя, Київського національного технічного університету «Київський політехнічний інститут», окремих універсальних обласних наукових бібліотек. Були використані також матеріали архіву Єльського університету (Yale University, США), архівні матеріали Міжнародного фонду «Відродження», Асоціації «Інформатіо-Консорціум», Міжнародної Коаліції Бібліотечних Консорціумів ICOLC та ін. Важливим джерелом є відомості з вітчизняних та зарубіжних спеціальних видань, зокрема, періодичних, довідкової літератури. Опрацьовувалися також матеріали з Інтернету - веб-сторінки бібліотек, електронні архіви тощо.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому:
· на широкому історичному тлі відтворено розвиток наукового журналу як важливого засобу наукової комунікації від друкованої форми з середини XVII ст. до появи електронної форми в кінці 80-х років ХХ ст.;
· розглянуто передумови створення та визначено основні етапи розвитку електронного журналу; проаналізовано характерні ознаки та тенденції розвитку електронного наукового журналу на кожному етапі;
· комплексно досліджено історико-бібліотекознавчі аспекти еволюції електронного журналу як документно-інформаційного ресурсу бібліотеки на всіх етапах його розвитку та досліджено основні засади управління колекціями електронних журналів у бібліотеках;
· введено до наукового обігу новий фактичний матеріал про еволюцію електронного журналу, значну частину якого представлено іноземними мовами та в електронному форматі, що дозволяє розширити фактологічну базу українського бібліотекознавства, а також виважено застосувати в Україні вже перевірені на міжнародному рівні технології та досвід у напрямі роботи з елект-ронними журналами;
· запропоновано дефініцію електронного журналу у контексті даного дослідження;
· уточнені функції бібліотек з огляду на необхідність управління змінами, що спричинені появою електронного журналу, зокрема, потребою врахування технологічного (життєвого) циклу електронного журналу в бібліотеках, а також менеджменту колекцій електронних журналів у цілому;
· розроблено технологію формування, обліку та використання електронних журналів у бібліотеках України з урахуванням комплексності взаємопов'язаних бібліотекознавчих, інформаційно-технологічних та нормативно-правових питань.
Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає в аналізі та узагальненні основних тенденцій розвитку електронного журналу в системі наукової комунікації; розробленні комплексу взаємопов'язаних науково-методичних та науково-організаційних засад управління колекціями електронних журналів у бібліотеках в умовах переходу до глобального інформаційного суспільства в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати дозволяють ефективніше організовувати роботу бібліотек України з колекціями електронних журналів. Матеріали дослідження, зокрема технологічні засади роботи бібліотеки з електронними журналами, впроваджено у практичну діяльність окремих книгозбірень України, наприклад, наукової бібліотеки НаУКМА та ін. Вони використовуються також у системі підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців, сприяють налагодженню міжбібліотечної взаємодії на відомчому, міжвідомчому та загальнодержавному рівнях. Представлені в дисертаційній роботі матеріали, положення і висновки використовуються також у навчальному процесі вищих навчальних закладів, зокрема, Київського національного університету культури і мистецтв під час читання студентам лекцій із курсів, розроблених дисертантом: «Організація цифрових та електронних ресурсів», «Електронні бібліотеки», «Інтеґровані програмні засоби автоматизації бібліотек», «Лінґвістичне забезпечення АБІС», «Моделювання АБІС»; Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв України: «Управління електронними ресурсами», «Електронні видання»; НаУКМА: «Застосування принципів Болонського процесу». Матеріали, узагальнення та висновки дисертаційного дослідження також можуть бути використані при написанні наукових праць, підручників і навчальних посібників з історії бібліотечної справи в цілому і з проблем створення електронних бібліотек та використання електронних ресурсів, зокрема.
Особистий внесок здобувача. Всі положення та висновки, винесені на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертації оприлюднені у виступах на наукових, науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема на міжнародних наукових конференціях «Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва» (Крим - 1995-2007 рр.), «Електронні ресурси в бібліотеках» (Миколаїв, 2004; Алушта, 2005-2007 рр.), «Ольвійський форум - 2007: Стратегії України в геополітичному просторі» (Ялта, 2007 р.), «Університетські бібліотеки напередодні XXI століття» (Київ, 1999 р.), «Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток» (Київ, 1999 р.), «Електронні журнали - бібліотекам України» (Київ, 1999 р.), «Системна модернізація університетського менеджменту» (Дніпропетровськ, 2005 р.), «Бібліотека і книга у контексті часу» (Київ, 2006 р.), «Концепція розвитку бібліотек вищих навчальних закладів в інформаційному суспільстві» (Київ, 2006 р.), «Нові інформаційні технології в освіті для всіх» (Київ, 2006 р.), «Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України» (Київ, 2006 р.), «Інтранет/Екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» (Київ, 2007 р.), Міжнародному науково-технічному семінарі «Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах глобалізації інформаційного суспільства» (Київ, 2007 р.) та ін.
Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в 15 публікаціях автора, у тому числі 8 - у фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг дисертації - 220 стор., основний текст - 186 стор., список використаних джерел - 345 найменувань, з них - 203 іноземними мовами) - 34 стор., 6 додатків - 21 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та його актуальність, визначено об'єкт, предмет, хронологічні межі, сформульовано мету та завдання, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи.
У першому розділі - «Історіографія та джерельна база дослідження» - надається визначення базових термінів дисертації, розглядається стан наукового вивчення теми та здійснюється аналіз використаних джерел. Порівнюються варіанти поняття, що вкладаються у термін «електронний журнал» різними науковцями і практиками, а також дотичних до нього термінів «електронне видання», «електронний ресурс», «електронний документ». Термінологічно обґрунтовуючи поняття «електронний журнал» як базове для дисертаційного дослідження, автор спирається на аналіз вітчизняних і зарубіжних видань загального та спеціального характеру: довідкових, монографій і підручників, статей у професійній науковій періодиці з проблем теорії комунікацій, документознавства, бібліотечної справи. В дисертації не розглядається детально історія розвитку електронного журналу з точки зору видавничої справи чи комп'ютерних технологій, оскільки це виходить за межі окреслених дослідженням рамок. Натомість дослідник зосереджується на колі історико-бібліотекознавчих проблем, що постали перед книгозбірнями в процесі стрімкого впровадження ІКТ та включення електронних ресурсів до бібліотечних колекцій.
Для відтворення цілісної картини генезису електронного журналу досліджувалося широке коло вітчизняних та зарубіжних публікацій, архівних документів, електронних матеріалів. Проведений аналіз свідчить, що спеціальні вивчення етапів розвитку електронного журналу та практичної роботи з ним у бібліотеках України не проводилися. У переважній більшості вітчизняні учені та практики лише побіжно торкаються питань термінології, окремих теоретичних узагальнень та практичних аспектів роботи з електронними ресурсами взагалі, фактичний матеріал розпорошено у значному масиві публікацій. Цим проблемам присвячено окремі статті теоретиків і практиків бібліотечної справи у фаховій періодиці України (журнали «Бібліотечний вісник», «Вісник Книжкової палати», «Бібліотечна планета», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Бібліотечний форум України»), у збірниках наукових і науково-практичних праць, матеріалів конференцій тощо. Усі вітчизняні публікації можна поділити на ті, що присвячені в цілому проблемам впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій у практику діяльності бібліотек і можуть бути використані для визначення стратегій у роботі з електронними журналами, а також ті, що описують окремі аспекти діяльності в напрямі створення та використання електронних ресурсів, якщо в них навіть не йдеться конкретно про електронні журнали (наприклад, каталогізація електронних ресурсів).
Аналіз публікацій дозволяє простежити еволюцію підходів до дослідження процесів впровадження ІКТ в українських книгозбірнях у цілому і процесів створення та включення у бібліотечні колекції електронних ресурсів (баз даних, електронних каталогів, електронних журналів, електронних книг тощо), а також формування цілісних електронних бібліотек, зокрема. Від посилання на зарубіжний досвід, від постановки проблеми, від опису окремих аспектів роботи з електронними ресурсами (наприклад, проблеми авторського права, аналіз статистики використання, каталогізація) науковці переходять до певних теоретичних узагальнень, а накопичений практичний матеріал дає можливість здійснити аналіз еволюційних змін у структурі та функціях сучасної бібліотеки в цілому, у використанні електронних документів (у т. ч. електронних журналів) у сукупному документно-інформаційному ресурсі сучасної бібліотеки зокрема.
З огляду на вищеозначене, важливими для дослідження є монографії українських учених О. Воскобойнікової-Гузєвої, І. Давидової, Т. Добко, В. Ільганаєвої, С. Кулешова, Л. Петрової, М. Слободяника, М. Сороки, А. Чекмарьова, Г. Швецової-Водки; публікації О. Баркової, В. Болдовського, В. Загуменної, Н. Зайченко, Л. Костенка, О. Луганського, Н. Орлеанської, І. Павлуші, Т. Павлуші, А. Чекмарьова, Г. Шемаєвої, Т. Шерепи та ін. Найбільш повно висвітлено тему електронних ресурсів (проблеми термінології, каталогізації, організації, концептуальних засад у створенні вітчизняних електронних ресурсів) у публікаціях О. Баркової, Н. Зайченко, В. Копанєвої, Л. Костенка, О. Сокур, А. Чекмарьова. Практичним питанням використання електронних ресурсів у вітчизняних книгозбірнях присвячено публікації Т. Березної, Т. Вилегжаніної, В. Дригайла, З. Савіної, Г. Ядрової, В. Ярощук та ін.
Проблемам інформатизації бібліотек у цілому присвячені дисертаційні дослідження, що були захищені в Україні: О. Кириленка, І. Ляшенко, Т. Павлуші, О. Пашкова, Л. Філіпової. та ін. Проте аналіз названих та інших наукових розвідок засвідчив, що в них розглянуті лише окремі аспекти роботи бібліотек у галузі використання ІКТ, зокрема з електронними ресурсами. Введено в науковий обіг деякі факти, цінні з огляду на предмет нашого дисертаційного дослідження, однак, комплексно питання «Електронний журнал», «Колекція електронних журналів у бібліотеках» не досліджуються.
Матеріали науково-практичних конференцій і семінарів, таких як міжнародних конференцій «Крим» (1993-2007 рр.), спеціальної щорічної тематичної конференції «Електронні ресурси», започаткованої в Україні з 2003 р., конференцій Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА), Європейської Асоціації Дослідницьких Бібліотек LIBER, Консорціуму бібліотек, що працюють з електронними ресурсами eifl.net, Асоціації Дослідницьких Бібліотек США (ARL), Коаліції Наукових Публікацій та Наукових Ресурсів (SPARC), Російського проекту «Наукова електронна бібліотека» та ін., дають можливість простежити тенденції впливу ІКТ на трансформацію місії сучасної бібліотеки в цілому і, зокрема, на еволюцію формування нової невід'ємної складової бібліотечного фонду - електронні ресурси.
Важливими джерелами вивчення історії електронних журналів та їхнього місця в структурі фонду бібліотеки стали праці зарубіжних дослідників, передусім американських. Фокусування в дослідженні уваги на США та країни Західної Європи зумовлено виникненням тут електронного журналу та значним досвідом цих країн у сфері впровадження ІКТ в усіх галузях, зокрема, використання електронних ресурсів у бібліотечно-інформаційному забезпеченні науки, освіти та культури, виробленні відповідних стандартів, які використовують наразі й бібліотеки України. Наукові журнали, до того ж, є основою колекцій академічних бібліотек, і, зокрема в США, складають у середньому 70% бібліотечних колекцій. І вже майже 50% з них становить передплата електронних журналів. Тому саме бібліотеки є основними у виробленні відповідних стратегій розвитку електронного журналу.
Вивчення проблеми широко представлено у закордонних наукових публікаціях. Власне термін «Електронний журнал» було вперше введено до обігу в публікації американських вчених Н. Сондака і Р. Шварца, а ідея широкого впровадження електронних ресурсів вперше прозвучала в праці Ф. Ланкастера («На шляху до безпаперової інформаційної системи»), пізніше - в публікаціях А. Одлишка, Е. Окерсон, Ст. Хамада та ін., які передбачали кризу традиційних журналів і розглядали електронні журнали як панацею від проблем в інформаційному забезпеченні академічної громади. Серед найбільш ґрунтовних досліджень електронних журналів - монографії та публікації таких американських вчених, як Д. Кінг, Дж. Коул, Д. Куртіс, А. Одлишко, Е. Окерсон, К. Тенопір та ін., британських дослідників - К. Бурден, В. Голл, Л. Карр, Д. Ніколас, С. Петерс, Е. Уоткінсон, С. Хічкок; праці фахівців Канади, Австралії, Нідерландів, Шотландії, Польщі, Німеччини, Ізраїлю та ін. Близькими за темою до нашого дослідження є також наукові праці російських учених (Я. Шрайберга, Ф. Воройского, Ю. Хохлова, О. Лаврик та ін.), а також, публікації російських електронних журналів: «Российские электронные библиотеки» та «Электронные ресурсы в библиотеках», які відображають дослідження теорії та практики створення і використання електронних ресурсів, у т. ч. електронних журналів (стандарти, протоколи, метадані, питання збереження електронних документів, засоби пошуку та організації доступу, правові та економічні аспекти створення та використання електронних ресурсів, питання інформаційної безпеки, роль таких ресурсів у системі дистанційного навчання тощо).
Усі публікації в закордонних фахових виданнях можна поділити на такі, що безпосередньо присвячені ролі та функціям електронних журналів, і такі, де описуються окремі аспекти роботи, зокрема бібліотек, із цими журналами (відбір, каталогізація, цінові, технічні аспекти, аналіз використання тощо). За бібліометричним дослідженням, проведеним за базою даних SCOPUS (станом на грудень 2006 р.), найбільше таких публікацій у провідних фахових наукових журналах Serials Librarian - 114, Serials Review - 56, Interblending and Document Supply - 50, Learned Publishing - 47, Science and Technology Libraries - 42, Electronic Library - 31, Information Services and Use - 28, Journal of the American Society for Information Science and Technology - 28, Journal of Electronic Materials - 27, Journal of Information Science -24 та ін.
Важливим джерелом вивчення історії наукового журналу в електронну еру стали архівні документи, як вітчизняні, так і закордонні. Насамперед, це документи архівів бібліотек України, що були серед піонерів у створенні та використанні електронних ресурсів, зокрема, електронних журналів; архіву «Інформатіо-Консорціуму» (асоціації, що об'єднує бібліотеки України в спільному використанні світових електронних ресурсів); Міжнародного фонду «Відродження», Інституту математичного моделювання «Фраксім» та ін. Були також використані матеріали електронного архіву Відділу електронних колекцій бібліотеки Єльського університету (США), Федерації цифрових бібліотек, Міжнародної Федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), Ліги дослідницьких бібліотек Європи, Асоціації дослідницьких бібліотек США, Міжнародної коаліції бібліотечних консорціумів (ICOLC), що об'єднує понад 150 консорціумів бібліотек із різних країн світу в їхніх стратегіях щодо роботи з електронними ресурсами, пов'язаних з електронними журналами та ін.
Разом з тим, здійснений аналіз свідчить, що історія наукового журналу - від друкованого до електронного - як важливого засобу наукової комунікації в бібліотекознавчому контексті вивчалася лише фраґментарно. Тема не була предметом спеціального окремого дослідження і тому потребує системного наукового вивчення.
У другому розділі - «Еволюція електронного журналу як виду документа та джерела інформації: основні етапи» - розглянуто передумови, особливості та загальні тенденції розвитку наукового електронного журналу як важливого засобу наукової комунікації. Обґрунтовано зумовленість появи електронного журналу технологічними, економічними та іншими факторами розвитку людської цивілізації в епоху переходу від постіндустріального до інформаційного суспільства, основні тенденції та напрями розвитку електронного журналу в різних країнах світу, передусім у Північній Америці та Західній Європі.
Дисертаційна розвідка засвідчила, що науковий журнал вважається найбільш успішним та вдалим засобом наукової комунікації в історії науки як першоджерело для опублікування наукових ідей, теорій, результатів досліджень, місце для критичного розгляду нових знань та поширення нових ідей, наукової та технічної інформації зокрема, і наукового спілкування в цілому. Він є найбільш ефективною та низьковартісною моделлю публікації та розповсюдження наукової інформації. Публікація статті в журналі визначає рейтинг ученого, його пріоритет; через посилання на попередні роботи забезпечується наступність у дослідженнях, інтернаціональний характер науки. Модель наукового журналу, що з'явилася понад 350 років тому, була і залишається донині ефективною. Зафіксовані основні функції наукового журналу: реєстрація авторства, сертифікація якості дослідження (шляхом незалежного рецензування), наукове спілкування та збереження результатів наукової роботи через видання. Встановлено, що поява електронного журналу позитивно вплинула на ці функції та надала їм нових переваг, зокрема в оперативності та зручності пошукових можливостей. Зафіксовано швидкі зміни у розвитку електронного журналу: від перших експериментів у 1960-х - 1970-х роках до бурхливого зростання, пов'язаного з появою веб-технологій на початку 1990-х років. На початку ХХI ст. електронний журнал не лише виступає вдалою альтернативою своїй друкованій формі, але й починає домінувати у моделях розповсюдження наукової інформації. Нечуваними, з огляду на історію видавничої справи, темпами відбулося поширення електронного журналу за перші 10-15 років його існування у світових мережах: від перших - наприкінці 1980-х років - до понад 45 тисяч у 2007 р.), що спричиняє навіть прогнози щодо припинення вже в недалекому майбутньому видання традиційного (на паперовому носії) журналу.
Відбулися швидкі зміни в технологіях електронних журналів: від розповсюдження текстових публікацій журналу в форматі plain text через listserv, електронну пошту та FTP - до сучасних технологій. У «донтернетівський» період електронні журнали не мали успіху через незручні інтерфейси та відсутність координованих міжнародних телекомунікаційних мереж. З появою на початку 1990-х р. World Wide Web-технологій, що поєднали текст, зображення та гіперпосилання, розпочався новий етап у ері електронних журналів та електронних комунікацій у цілому. Ці технології та системи навігації і перегляду інформації, формати PDF та HTML, а наразі SGML, XHTML, XML і Metadata, стандарти відкритого URL та SFX, надають користувачам зручну та уніфіковану форму представлення та доступу до електронних журналів. Визначені як основні переваги електронного журналу: технології гіпертекстових зв'язків (від опису до повного тексту) та стандарт Відкритого URL (забезпечує стандартизований обмін метаданими).
Появу електронних журналів зумовлено ще рядом факторів, зокрема високою вартістю друкованих видань та обмеженнями у їхньому розповсюдженні - «криза серіальних видань». Тому продовжуються пошуки альтернативних моделей поширення наукової інформації в електронну епоху, крім традиційної журнальної. Найбільш вдалою є модель відкритого доступу, що реалізується через відкриті журнали та архіви (репозитарії). Визначено, що нова модель не впливає суттєво на функції електронного журналу, а лише вносить певні фінансові та організаційні зміни в схеми розповсюдження наукової інформації.
Зрозуміло, що в майбутньому кількість публікацій, що створені в електронному середовищі і для електронного середовища, лише зростатиме, і електронний журнал все більше здобуватиме пріоритетну роль серед засобів наукової комунікації в суспільстві знань.
На основі узагальнення великого обсягу фактичного матеріалу визначені основні етапи в еволюції електронного журналу. Історичний розвиток наукового електронного журналу як моделі наукової комунікації спонукає до беззаперечного визнання нових можливостей та переваг електронних видань у цілому для забезпечення глобального, широкого доступу до наукової інформації та обміну думками науковців. Слід зазначити, що від часу виникнення і до сьогодні модель наукового електронного журналу пройшла ряд випробувань, експериментів тощо. Одні з них виявилися вдалими і були сприйняті однозначно (мережеве розповсюдження, пошукові функції, наприклад), інші - викликають багато диску и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.