На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Характеристика культури давнх майя. сторї формування цивлзацї майя. Система державної влади суспльний устрй. Релгйн та мфологчн уявлення. Науков надбання. Художньо-мистецьке життя майя Стародавнє письмо та лтература. Музика театр.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: История. Добавлен: 20.11.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
ПЛАН
Вступ………………………………………………………………………...3
Основна частина
Розділ 1. Загальна характеристика культури давніх майя
1.1. Історії формування цивілізації майя………………………………….6
1.2. Система державної влади і суспільний устрій………………………9
1.3. Релігійні та міфологічні уявлення…………………………………..16
1.4. Наукові надбання……………………………………………………..18
Розділ 2. Художньо-мистецьке життя майя
2.1. Стародавнє письмо та література…………………………………...24
2.2. Музика і театр………………………………………………………...27
2.3. Архітектура, живопис та скульптура……………………………….28
Висновки…………………………………………………………………..30
Література…………………………………………………………………32
Додатки.........................................................................................................33
ВСТУП

Своєрідною чарівністю наділена культура доколумбової Америки-культура майя, ацтеків та інків, які міцно пов'язані спільністю міської цивілізації. Істотним є те, що в Мезоамернці та Перу, подібно до Месопотамії, Давнього Єгипту та ін., процес виникнення і розвитку міста приходив у “чистому” вигляді, без впливу із зовні з боку більш високих культур. Напевно, можна вважати доведеним, що в цих первинних осередках культури найбільш ранньою формою територіально-політичної організації ранньокласових суспільств були міста-держави.
На початку XX століття перед дослідниками постала проблема вивчення напів-забутих культур, зокрема культури давніх майя. Актуальність даної теми полягає у вивченні та аналізу маловідомих свідчень та знань про їх звичаї, традиції, адже культури різних народів не є ізольовані, вони впливають одна на одну.
Таким чином, обгрунтувавши актуальність теми нашого дослідження, можемо поставити за мету: уявити в культурологічній єдностй здобутки майя в усіх ділянках духовної практики. Для цього потрібно виконати такі завдання:
- проаналізувати історію формування цивілізації майя;
- дослідити систему державної влади та суспільний устрій;
- охарактеризувати наукові надбання майя;
- виявити релігійні та міфологічні уявлення давніх майя;
- розглянути особливості писемності та літератури майя;
- проаналізувати музичне й театральне мистецтво;
- ознайомитися з досягненнями майя в архітектурі, скульптурі та живопису.
Елементи культури доколумбової Америки органічно вплелися в духовну практику Латиської Америки, їх використовують архітектори та скульптори, художники та письменники, поети та композитори. У художній твортості, відчувається колорит різних культур доколумбової Америки.
Серед усіх культур Мезоамерики можна виділити найдавнішу - культуру майя, яка не зникла безслідно, незважаючи на зусилля іспанських завойовників та ченців. Вона впливає і сьогодні, на культуру народів латиноамериканських країн, таким чином роблячи свій внесок у скарбницю світової культури.
Об'єкт дослідження: культура давніх майя.
Предмет дослідження: художні уявлення, наукові концепції, естетичні переконання, світоглядні принципи.
Дослідження культури давніх майя розпочалося в добу середньовіччя, її проблемами переймалися провідні науковці світу, зокрема Гуляєв В. ("Города-государства майя"), Кинжалов Р. ("Культура древних майя"), Рус А. ("Народ майя"), Сод Д. ("Большие культуры Мезоамерики"), Стінгл М. ("Индейцы без томагавков").
У своїй праці, "Города-государства майя", [4] Гуляєв В. детально описує особливості забудови міста, архітектурних пам'яток, живопису, скульптури тощо, акцентуючи увагу на подібності до древньогрецьких.
Найбільше уваги характеристики традицій, звичаїв та обрядів, релігійних вірувань та міфологічних уявлень приділяє Кинжалов Р у праці "Культура древніх майя",[8] де подається аналіз тенденцій культурного розвитку древніх майя.
Рус А. в книзі "Народ майя" [13] послідовно викладає основні етапи розвитку культури майя, історію їх виникнення, характеризує систему державної влади і соціальну структуру суспільства.
Соді Д. у книзі "Большие культуры Мезоамерики", [15] на прикладі найвеличніших цивілізацій древнього світу викладає історичні події та явища культури, які визначили сучасну епоху.
У величезній праці "Индейцы без томагавков" Стригла М. [16] розглядається культура ведучих регіонів світу, дається опис та характеристика найдревніших індіанських, американських та інших найбільш древніх цивілізацій.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що розглядаються мистецькі питання в контексті розвитку культури майя.
Структура даного дослідження включає: вступ, 2 розділи, висновки, список літератури та додатки.
Обсяг роботи складає сторінок.
Джерельна база найменувань.
Розділ 1. Загальна характеристика культури давніх майя

1.1. Історія формування цивілізації майя

Рік починається на Півночі,
Його покровитель - Білий звір.
Його ноша пожива,
Цілий рік буде достаток.
(З Дрезденського рукопису майя)
Найбільш оригінальною і високорозвиненою серед мезоамериканських цивілізацій вважається цивілізація Майя (3000 р. до н. е). Цей народ називають одним із найвидатніших народів та племен, які володіли геніальними творчими здібностями.
Півтори тисячі років тому майя жили майже ізольовано на територіях сучасних мексиканських штатів (Юкатан, Кампече, Табасько, Чьяпаса, Кістана Роо, Гватемали, Белізи і західного Гондурас). Точно не відомо, коли саме виникла ця культура. Довгий час цю дату пов'язували з кінцем першого тисячоліття до н. е. Проте не так давно виявлені в районі Куельйо (північний Беліз) дерев'яні вироби датуються 2750-2450 рр. до н. е. Тому можна вважати, що культура Майя - сучасниця Ольмекської цивілізації. Можливо, у них одне прадавнє джерело. [10]
Кидаючи виклик природі, всупереч логіці, майя побудували свої унікальні міста у важкодоступних джунглях, далеко від води, в той час як всі подібні цивілізації світу виникали в долинах великих рік з родючими землями і сухим теплим кліматом.
У доколумбовій Америці майя жили, не маючи будь-яких стосунків зі своїми індіанськими сусідами. Іспанські конкістадери познайомилися з майя вже в 1502 році, майже на 20 років раніше, ніж ацтеками, і на 30 років раніше, ніж з інками.
Під час своєї четвертої американської експедиції в 1502 році Колумб причалив до маленького острівця, розташованого біля берегів нинішньої Республіки Гондурас. Тут Колумб зустрів індіанських купців, що пливли на великому кораблі. Він запитав, звідки вони, і ті, як записав Колумб, відповіли: «З провінції Майян». Від назви цієї «провінції» й утворено загальноприйняте найменування «майя», яке, так само, як слово «індіанець», є, по суті, винаходом великого адмірала. Назва основної племінної території майя півострова Юкатан подібного походження. Вперше кинувши якір на березі півострова, конкістадери запитали місцевих мешканців, як називається їхня земля. На всі питання індіанці відповідали: «Сиу тан», що означало: «Я не розумію тебе». Відтоді іспанці почали йменувати цей великий півострів Сиутаном, а пізніше Сиутан перетворився Юкатан.
Крім Юкатана, майя жили і живуть у гірській області центрантральноамериканських Кордільер і в тропічних джунглях так званого Петена, низовині, розташованій в нинішніх Гватемалі і Гондурасі. На цій території зародилася культура майя. Тут, в басейні ріки Усумасинти були зведені перші піраміди і побудовані прекрасні міста майя.
Коли ж виникла ця культура? Відповісти на це питайня нелегко. На щастя, майя, одержимі пристрастю до математики і дуже пунктуальні у всьому, що стосувалося календаря, на кожній стелі ставили точну дату її встановлення (пам'ятники культури майя можна датувати з точністю до одного дня!). Найдревнішим з відомих нам зараз пам'ятників майя є стелла (поцяткований ієрогліфами кам'яний стовп), знайдена в дивовижному культурному центрі майя Цокало. Дата на ній відповідає нашому 6 липня 292 року. [3]
Культура майя з'являється на сцені древньої Америки, задовго до початку нашої ери. Пізніше вона еволюціонувала цілком самостійно, однак спочатку безпосередньо продовжила і прекрасно розвинула чудові досягнення своїх попередників - ольмеків. Ольмеки - принаймні за сучасними відомостями були першими розвинутих індіанських культур, майя ж являла собою її вищий рівень. Далі розвиток в древній Америці вже не просунувся. Ольмеки - ягуари індіанці, є не тільки попередниками, але і географічними «сусідами» майя, через Центральну Мексику, мексиканський південь і схід через Центральні Анди, потім землі чибча на півночі Південної Америки знову на Юкатан і в Петен, в майяський Тікаль, де 6 липня 292 року починається писана історія майя.
Але раніше, зрозуміло, також існували держави майя, що підготували розквіт цієї культури. Кращий знавець майяської історії Силь-ванус Грізволд Морлі ділить її на три основних періоди: домайяська епоха, Древнє царство і Нове царство. Ще в домайяську епоху (близько 3000 року до н. е.), 317 року майя освоїли примітивне землеробство (в першому тисячолітті до н.е.), а пізніше виробили власну писемність і календарну систему. Два цих великих винаходи складають основні особливості майяської культури. Майя жили, звичайно, не в абсолютній ізоляції. У домайяську епоху не виключений відомий вплив на них з боку інших індіанських культур древньої Мексики, особливо з боку прославлених творців гігантських голів ольмеків.
За домайяською епохою настав Древній період (Древнє царство), початком якого вважають 317 рік, а кінцем 987 рік (до речі, історію Древнього царства ділять ще на три підперіоди: найдревніший, середній і вищий). Потім наступає третій період майяської історії, так зване Нове царство, який також поділяють на три підперіоди: перший - до 1194 року «майяський ренесанс», другий - «період мексиканського впливу» (1194,1441) і, нарешті, «епоха занепаду» (до 1697 року). Як свідчить остання дата, окремі дрібні майяські держави продовжували існувати і після приходу білих завойовників... За оповіданням французького сановника Дієго де Ланда, іспанці уперше з'явилися на Юкатані в 1511 році. Вони хотіли завоювати півострів Юкатан. Але Майя чинили іспанським завойовникам наполегливий опір.
Однак цей опір не був організований якою-небудь центральною владою. У період конкісти на Юкатані проживало не менш п'яти самостійних, майже не зв'язаних між собою родів: тутуль шиу, з їх новою столицею Мани; кокоми з резиденцією в Сотуті; канеки, столицею яких був вищезазначений озерний Тайясаль у центральному Петені; чели, головним містом яких був Тікох, і, нарешті, печі зі столицею в Мотулі. Як бачимо, в цей період у майя, на відміну від ацтеків і інків, не було єдиної могутньої держави. У них виникали лише міста-держави, до складу яких входили столиця і села, заселені напіввільними селянами, що забезпечували місто або, вірніше, правителя і жреців, продуктами харчування. Спроби об'єднання були досить рідкісним явищем і призвели лише до створення союзу міст («троїстої ліги»), куди увійшли найбільш значні у свій час міста Юкатана: Чичен-Шукачі, Ушмаль і Майяпан. Але і ця конфедерація, що склалася в X столітті, проіснувала недовго. [13]
1.2. Система державної влади і суспільний устрій

Майяське суспільство було вже суспільством класовим, де антагоснітичні протиріччя були загострені до краю. В містах майя не існувало середнього прошарку. На одному полюсі були експлуататори - аристократія, до якої також входили жреці, а на іншому - майже безправні землероби, що експлуатувались, що годували своєю працею майяських трутнів. Оскільки у майя, так само, як у древніх греків, виникають міста-держави, ми можемо порівняти їх країну з древніми Афінами або, швидше, з древньою Спартою. Ця явна схожість була однією з причин, чому багато хто з дослідників-майяологів (адже вивченням історії і культури майя, так само як вивченням історії і культури інших великих світових цивілізацій - єгипетської, вавілонської, хетської, шумерської, займається спеціальна наукова дисципліна майяологія, або майяїстика) порівнюють доколумбових майя з древніми греками. Вислів «майя -- греки Нового Світа», особливо в англо-американській спеціальній літературі, був загальноприйнятим. Отже, яка ж була внутрішня організація майяських міст-держав?
На чолі міста-держави стояв халач-виник (велика людина), влада якого була необмеженою і довічною. Наступником померлого правителя, новим халач-виником, завжди ставав його первісток. «Велика людина» відрізнялася не тільки від “народу”, але і від представників пануючого класу насамперед своїм розкішним вбранням: прекрасною великою короною-діадемою, зробленою з пір'я рідкісних птахів; кольоровими сандалями, нефритовими каблучками та іншим. Обличчя його прикрашала багате татуювання, а щоб у правителя був орлиний профіль, ніс його нарощували за допомогою особливої пластичної речовини, так що виходив величезний орлиний дзьоб. Інші частини тіла халач-виника також були зруйновані або штучно деформовані, щоб підкреслити його винятковість. Зуби заточувалися і прикрашалися нефритовими пластинками, вуха проколювалися і витягувалися, для чого використовувалися індичі яйця.
Всі інші майя носили трохи бідніший одяг. Чоловіки носили короткі куртки і довгі квадратні плащі, з цікавими візерунками, із бавовни або пір'я рідкісних птахів. Спідниці-фартухи облягали стрункі торси і спускалися до колін тупоносими трикутниками. Талії були охоплені широкими ременями із шкіри оленя і зав'язані хитромудрими вузлами. Високі браслети на руках і колінах ніг, не прикрашали, а скріплювали м'язи. Нагрудні коміри, намисто, персні з дорогоцінного каміння доповнювали святкове вбрання майя. Голова прикрашалась різноманітним пір'ям. На ноги одягали розмальовані сандалі. Атрибутом чоловічого туалету було дзеркало.
Представниці прекрасної статі були одягнені менш багато: довга спідниця, подвійна накидка поверх голови. Вважалося, що найкраща прикраса для жінки - скромність. За вільний погляд, кинутий на чоловіка, жінкам змазували очі перцем. [10]
Хоча “велика людина” людина була самодержавним правителем, при розв'язанні найбільш важливих питань він консультувався зі свого роду державною радою. Ця рада, по-майяськи ах куп кабоб, складалася з найкращих представників знання жертвоприношення. Поселення, що належали тому чи іншому місту-державі, називалися батабами, посада яких також була спадковою. Батаби підкорялися безпосередньо халач-винику. У своїй батаби були повновладними суддями, а під час війни - ватажками війська общини.
Помічники батабів називалися ах кулелоби, вони контролювали виконання наказів батаба, приносили депеші і т. д» Посадовими особами общини були також ах-хольпопи, що керували обрядовими танцями і виступали в ролі заспівувачів під час різних офіційних церемоній. Всі, за винятком ах хольпопів, тією чи іншою мірою відносилися до добродіїв знання. Майяська знать жила в центрі міста в прекрасних кам'яних палацах, які будувалися в неймовірно скрутних умовах. Цей привілейований квартал майяських міст іноді обводився кріпосною стіною. А за нею селився простий люд. Майяські ремісники і селяни жили на міських околицях в хатинах, покритих пальмовим листям. Кожний ранок, задовго до сходу сонця, вони покидали свої житла: одні - щоб зводити нові палаци і піраміди, інші -- щоб виготовляти для власників цих палаців і пірамід розкішний одяг, красиву зброю і художні прикраси, третій - і таких було більше найбільше -- щоб обробляти землю.
Жорстока іронія історії виявилася в тому, що майяська цивілізація була повністю відірвана від пересічної людини. Майяський вчений все пильніше дивився на зірки і абсолютно не помічав свого бідного «одноплемінника» з його турботами, не помічав селянина, що обробляв землю так само примітивно, як його предки три тисячі років тому. Майяському вченому, що умів визначити тривалість дня і передбачити час місячного затьмарення точніше, ніж його тогочасний європейський колега, і в голову не приходило створити для селянина більш продуктивні знаряддя праці.
Майяських простолюдинів поділяють на дві групи: на залежних, але особисто вільних землевласників, будівельних робітників і ремісників і на рабів. Особисто вільні називалися ах чембаль вини-коб, мемба виникоб, іноді йальба виникоб, що означає «низькі люди», або «нижчі люди». Велика частина “нижчих людей» була зайнята обробкою землі. І так само, як в Тауантінсуйу, їм належала лише третина урожаю. При низькій продуктивності майяського землеробства це прирікало їх напівголодне існування. Підготовка грунту до посіву відбувалася у майя приблизно так: спочатку кам'яними сокирами вирубували ліс, дерева спалювали, на місці вирубки, селянин жердиною робив ямки і клав у них насіння накращої рослини, відомої індіанцям Америки як кукурудза. Як тільки поле було засіяне, селянин більше про нього не піклувався і повертався на нього лише тоді, коли перезрілі качани починали усихати. Тоді він збирав урожай. Через два-три роки грунт абсолютно виснажувався, майяський селянин кидав це поле, і все починалося з початку... Крім «божественної» кукурудзи, майя обробляла бавовну, боби, тютюн, какао, збирали в лісах мед диких бджіл і т. д. Море, що омивало півострів, давало їм безліч риби, з морської води вони добували сіль.
Майя полювала на диких кроликів, агути і армадильо, ловили ящірок. Кожна сім'я тримала індиків, а іноді і качок. Проте їжа майя на 90 відсотків складалася з кукурудзи. У майя сучасне людство запозичило.... жувальну гумку. У юкатанських і петенських лісах росло дерево чикле, плоди якого майяські хлопчиська збирали, щоб потім жувати гумову смолу, що міститься в них. Іншою визначною пам'яткою тутешніх лісів було «мильне дерево», по-майяськи - амоле. Коріння цього дерева майя використовувало як мило. Вони вмивалися ним перед їжею і після їжі, навіть прали ним одяг.
Крім натуральних податків, які «нижчі люди» давали на користь своїх володарів, вони будували палаци для знання, а також храми і піраміди. «Нижчі люди» будували також сакбе, кам'яні широкі дороги, що з'єднували головним чином найважливіші культові центри майя.
Найнижче положення займали раби - пентакоб. Основну масу рабів складали військовополонені, які не були принесені в жертву богам, їх зображення можна побачити на стеллах майяських міст і на фресках відкритих храмів Бонампака. У майя існувало і спадкове рабство. З цілого ряду причин вільна людина могла перетворитися на безправного раба. Або він здійснив якийсь злочин і був за це покараний довічним рабством, або заборгував і став власністю кредитора доти, поки члени сім'ї не викуплять його.
Жителі майяського сільського поселення складали сусідську общину. Земля була громадською власністю. Община ж виділяла кожній сім'ї очищену від лісу дільницю. Через три роки, коли грунт виснажувався, сім'я отримувала готову дільницю. Майяська сім'я була патріархальною. Пережитки матріархату у майя в період Нового царства, до часів якого відносяться достовірні відомості, були значно менш помітні, ніж у інших індіанських культурах.
Майя носили «прізвище» батька, а не матері. Майже кожному майя давалося чотири імені. Перше пааль каба, ім'я, дане при народженні, друге прізвище або ім'я батька, третє нааль каба, прізвище батька + прізвище матері, як це прийнято у іспанців, португальців і інших народів, що розмовляють іспанською і португальською. (Наприклад, Фіделя Кастро правильно називати Фідель Кастро Русявий: Кастро по батькові, Русявий по матері.) І нарешті, четверте ім'я коко каба характеризувало зовнішній вигляд його носія, тобто було чимось на зразок прізвиська (Здоровань, Товстун, Лисий). Одяг майя виготовляли з прекрасних тканин, зроблених на особливих ткацьких верстатах з бавовни і волокон агави. Взуттям слугували шкіряні сандалі, часто розкішно прикрашені.
Основним вогнищем життя майя на початку Древнього періоду була територія по ріці Усумасинте і її притоках (нинішня Гватемала). Тут, в Петені, з'явилися прекрасні міста: Копан, Тікаль, Кирігуа, Палепке. Йашчилан, Вашактун і десятки інших. У другій фазі історії Древнього періоду в V і VI століттях нові міста зароджуються і на півночі Юкатана. Панівну роль серед них незабаром займає місто, засноване в 495 році Чичен-Іца. Всі ці прекрасні міста в класичній області Древнього періоду на ріці Усумасинте існують недовго. Древнє царство несподівано в пору свого найвищого розквіту гине без видимого зовнішнього мотиву. Прекрасні міста на півдні вмирають; серед колонад і на рівнях пірамід розростається тропічний ліс. Нові дати на стеллах не з'являються. Центр життя майя перемішується на північ Юкатанського півострова. [4]
Несподіване падіння Древнього царства не було викликане втручанням ззовні, зіткненням з більш могутнім противником звичайною причиною загибелі імперії. Як вважають деякі американісти, воно загинуло тому, що сусідні земельні угіддя були вже виснажені. Інші бачать причину катастрофи в епідемії, треті пояснюють все несподіваною зміною клімату, четверті - землетрусом.
До часів конкісти зовнішній світ втрутився до майя лише одного разу. Це було в X столітті, коли войовничі чужоземці прийшли до них з Мексики. Згідно з переказом, в Чичен-Іцу повернулися легендарні іца, ті, що залишили це місто, а з ними прийшов із Мексики народ на чолі з вождем Кукульканом. Змішані нащадки іца і тольтеків створили в Чичен-Іце нову державу, що виразно носить сліди впливу мексиканської культури. Мексиканський вплив позначається, наприклад, в шануванні Пернатого змія. Нащадки тольтеків вчать майя використати нові матеріали: бірюзу, онікс, гірський кришталь, а також метали. Проте, самі «емігранти» з Тули Толлана, які разом з майпяськіми іца прийшлії у другій половині X століття на північ Юкатана і в 987 році оволоділи містом Чичен-Іца, говорили вже на мові майя. Два інших видатних учасники походу Кукулькана в північний Юкатан Коком і Шиу, або Тутуль Шиу, створюють потім два самостійних міста-держави. Коком заснував Майяпан, а Ах Суйток Тутуль Шиу Ушмаль. Ці міста швидко ростуть. У Чичен-Іце споруджуються піраміди на честь нового бога, що прийшов з тольтеками з Мексики, Кецалькоатля, тепер вже званого по-майяськи Кукулькан. Зображенням божественного Пернатого змія прикрашені прекрасні колони Чичен-Іци, що сповістили, що у міста з'явився новий заступник. Ушмаль був побудований в стилі «майяського ренесансу», найяскравішим зразком якого є Палац правителів.
Ці три головних майясько-мексиканських міста першого періоду Нового царства, яке американісти нарекли періодом «майяського ренесансу», в 1007 році утворюють так звану Майяпанськую лігу. Можливо, що і виникнення цієї конфедерації міст-держав було відгомоном федеративного об'єднання тогочасної Мексики. Але чим прекраснішими ставали ці міста, тим більше збільшувалася заздрість і взаємна ворожнеча в серцях їх правителів. У 1194 році відбувається відкрите зіткнення. Хунак Кеєль з династії майяпанських правителів Кокомів при підтримці декількох загонів мексиканських воїнів нападає на Чичен-Іцу і захоплює її. Так Кокоми стають необмеженими правителями північного Юкатану. Щоб затвердити свою могутність, вони приводять в Майяпан майяських халач-виников і примушують їх залишитися тут на постійне проживання. Навіть «велика людина» Ушмаля, з третього міста колишньої Майяпанської ліги, що не брав участі в міжусобиці, вимушений був влаштуватися в Майяпані. Про військову потужність Майяпана свідчили міські зміцнення, справжні кріпосні стіни (до цього в жодному майяському місті не було зовнішніх укріплень). [4]
Володарювання майяпанських Кокомів над іншими юкатанськими майя продовжувалося 250 років. Але потім проти диктатури Кокомів спалахує загальноюкатанське повстання, яким керував халач-виник Уш-маля Ах Шупан Шиу. Повстання було успішним. 1441 рік -- це кінець єдності юкатанских майя. 3 цього часу існує 18 незалежних майяських держав, іноді зовсім невеликих.
Незабаром жителі покидають зруйнований Майяпан і засновують новий центр в Текохе, де тепер править династія Чель. Через не встановлені причини іца знову покидають своє прекрасне місто і переселяються на південь, в Петен, де будують озерну столищо Іца, або вже відомий нам Тайясаль. А оскільки переселення ставало загальним, переселяються і головні переможці. Ушмальска династія Шиу засновує нову резиденцію, місто-державу. І дійсно, все було втрачено. Ще до появи перших іспанців майяські міста спіткала страшна епідемія. А услід за нею в їх дверях стукотить меч Кастілії. Шиу приносять в жертву богам сотні людей, щоб відвернути грізну біду, але ні принесення в жертву найкрасивіших дівчаток, ні паломництво до сеноту (священному колодязю) в Чичен-Іце не можуть запобігти лиху, що несли з собою білі люди. Так все було втрачено. Боги прогнівались.
1.3. Релігійні та міфологічні уявлення

У майяських містах, розташованих на півночі Юкатану, жреці проголошували творцем світу бога Хунаб Ку. Цей бог мав сина Іцамну - пана небес. Він був верховним богом майяського пантеону. Іноді Іцамну ототожнюють з сонцем. Іцамна ніби дав людям писемність і книги, він же розпоряджається зміною дня і ночі. Зрозуміло, що особливо важливе значення мав для майяських селян Чак (Червоний Чак сходу), Сак Шиб чак (Білий Чак півночі), Еш Шиб Чак (Чорний Чак заходу), і Кан Шиб Чак (Жовтий Чак півдня).
Наступним за рангом був бог кукурудзи Йум Кааш, потім бог на ім'я Ах Пуч (бог смерті), майяське божество, якому, приносилися жертви і яке зображалося у вигляді скелета; Шаман Ек (бог Полярної зірки), ймовірно, заступник мандрівників і купців; далі вельмишановний Кукулькан, що керував вітрами. З жіночих божеств юкатанські майя поклонялися Ішчель - богині жіночих рабинь і, можливо, місяця, а також Іштаб (мабуть, богині самогубств!). Адже, за уявленнями майя, самовбивця забезпечував собі пряму дорогу в рай. З небом справа у майї йшла вкрай складно. Небо було не одне, а тринадцять (по-майяськи вони називалися Ошлахунтіку). Небо над небом, і у кожного свій бог. Отже, над землею, згідно з віруваннями майя, було тринадцять небес, а під землею потойбічний світ, пекло. І знов-таки не один. Цим підземним світом також правили боги (Болонтіку). У дев'ятому, найтемнішому і найглибшому пеклі володарював Ах Пуч. Власний бог був і у кожного дня майяського календаря. Мали своїх богів і всі цифри від одиниці до тринадцяти, так інакше і не могло бути у таких завзятих математиків, як майя. Власний бог був навіть у нуля. [16]
Релігійний культ майя відрізнявся неймовірною різноманітністю, а майяський ритуал був надзвичайно пишний. Жреці належали до обраних, до верхівки майяського суспільства. Мабуть, і у майя відправле и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.