Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Комплексне дослдження мжвоєнної сторографї взаємин свтських органв влади структур православної Церкви в Україн (правов та економчн аспекти). Причини розколу Росйської православної церкви. Обновленський церковно-релгйний рух в Україн.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: История. Добавлен: 11.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.С.ГРУШЕВСЬКОГО
Самофалова Марія Олександрівна
УДК 303.446.4:342.5:281.9 (477)
МІЖВОЄННА ІСТОРІОГРАФІЯ ВЗАЄМИН ВЛАДИ
І ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ


07.00.06 - історіографія, джерелознавство
та спеціальні історичні дисципліни

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політичної історії Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України (м. Харків).

Науковий керівник: доктор історичних наук, доцент Силантьєв Василь Іванович, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, кафедра політичної історії, професор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, доцент Ластовський Валерій Васильович, Київський національний університет культури і мистецтв, кафедра конституційного і адміністративного права, професор;

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Преловська Ірина Миколаївна, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, відділ джерел новітньої історії України, старший науковий співробітник

Захист відбудеться “27” березня 2008 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розісланий “ 22” лютого 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.О. Песчаний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження обумовлена тим, що в сучасній вітчизняній історичній науці відсутні узагальнюючі дослідження міжвоєнної історіографії державно-церковних взаємин в Україні. У міжвоєнний період відбувалися не лише формування і розвиток нових історіографічних шкіл та течій, а й наукові дискусії між їхніми представниками, що вплинуло на подальше становлення історичної науки. Вивчення міжвоєнної історіографії взаємин влади і православної Церкви в Україні сприятиме поверненню в українську історичну науку унікальної творчої спадщини представників історіографії цього періоду - публікацій дослідників часів національно-визвольних змагань в Україні 1917 - 1921 рр., представників української діаспори, українських церковних діячів, переосмисленню радянської історіографії, а також допоможе виявити ступінь наукової розробки цієї проблеми і визначити напрямки її подальшого дослідження. Крім того, вивчення цієї проблеми дозволить визначити найбільш ефективний шлях подальшої гармонізації державно-церковних та міжцерковних відносин в Україні на сучасному етапі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної програми та тематики наукових планів кафедри політичної історії Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, затверджених Вченою радою НТУ “ХПІ” (протокол № 9 від 26 жовтня 2001 р.).

Метою дослідження є виявлення, комплексне вивчення та науковий аналіз публікацій міжвоєнного періоду, присвячених висвітленню взаємин органів державної влади і структур православної Церкви в Україні.

Виходячи з теми дослідження, авторка намагалася вирішити такі науково-дослідні завдання:

- визначити стан наукової розробки проблеми і напрямки її подальшого дослідження;

- виявити та оцінити рівень висвітлення в історичній літературі наступних аспектів проблеми:
- історичних обставин, ролі та наслідків хрещення Київської Русі;

- ролі та функцій православної Церкви в суспільстві в дореволюційний період, а також за часів та після революційних подій 1917 р.;

- правових аспектів взаємин світських владних і церковних структур;

- причин розколу православної Церкви, виникнення і поширення обновленського церковно-релігійного руху в Україні;

- економічних аспектів взаємин світських органів влади і православної Церкви в Україні.

Об'єктом дослідження є сукупність основних груп історіографічних джерел міжвоєнного періоду з історії взаємин влади і православної Церкви в Україні.

Предметом дослідження є історіографічний процес 1918 - 1939 рр. в Україні та за її межами, провідні тенденції і закономірності розвитку знань про роль та функції православної Церкви в суспільстві, правові і економічні аспекти державно-церковних взаємин в Україні.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на методологічних принципах історизму, об'єктивності та конфесійної неупередженості. Дані принципи реалізовані за допомогою спеціально-історичних (порівняльно-історичного та проблемно-хронологічного) і загальнонаукових (аналізу та синтезу, узагальнення та порівняння, типології та класифікації) методів дослідження.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період між двома світовими війнами (1918 - 1939 рр.) - добу Української національно-демократичної революції і громадянської війни, становлення радянської адміністративно-командної системи, боротьби Радянської держави проти Церкви і духовенства, розколу РПЦ, виникнення обновленських течій в українському православ'ї, формування взаємин світських та церковних владних структур. Цей період характеризувався також формуванням і подальшим розвитком історіографічних течій та шкіл, активним дослідженням їхніми представниками історії державно-церковних взаємин в Україні, науковими та ідеологічними дискусіями між авторами публікацій. Крім того, встановлено хронологічні межі стосовно предмету історіографії - історії взаємин влади і православної Церкви в Україні. Нижньою хронологічною межею доцільно вважати кінець Х ст., а саме - хрещення Київської Русі, адже в цей час відбулося зародження і подальше формування державно-церковних взаємин на українських землях. Визначення верхньою хронологічною межею 1930-х рр. дозволило простежити розвиток взаємин влади і Церкви до кінця міжвоєнного періоду.

Територіальні межі дослідження обумовлені регіонами, де у 1918 - 1939 рр. публікувалася література, безпосередньо або побіжно присвячена історії державно-церковних взаємин в Україні. Такі публікації виходили на території, які контролювалися Українською Центральною Радою, урядом Української Держави, Директорією, органами радянської влади, на західноукраїнських землях, які на той час входили до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини, а також у країнах, де перебували автори - представники української та російської діаспор (США, Канада, Франція тощо). Іншим рівнем територіальних меж є регіони, в яких православна Церква існувала в межах Київської митрополії, пізніше - Київської першокласної єпархії, а згодом - в межах православних церковних течій, що виникли на території України після революційних подій 1917 р. та розколу РПЦ.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- детально досліджено комплекс історіографічних джерел міжвоєнного періоду з історії державно-церковних взаємин, що налічує понад 300 монографій, брошур, статей, навчальних посібників, написаних науковцями, публіцистами, державними, політичними та церковними діячами, значна частина яких протягом 1918 - 1991 рр. мало досліджувалася історіографами;

- на відміну від попередніх історіографічних публікацій, проблему досліджено комплексно, визначено найважливіші аспекти взаємин влади та православної Церкви в Україні, що привернули увагу дослідників 1918 - 1939 рр.;
- проаналізовано хід дискусій між представниками різних історіографічних течій щодо історичних обставин та наслідків хрещення Київської Русі, ролі християнства в розвитку Давньоруської держави;

- всебічно проаналізований рівень висвітлення дослідниками правових та економічних аспектів державно-церковних взаємин в Україні;

- простежено хід дискусій між радянськими істориками, публіцистами і державними діячами, світськими дослідниками з української діаспори, авторами - представниками обновленського церковно-релігійного руху та діячами УАПЦ щодо обставин розколу РПЦ, виникнення і поширення обновленського церковно-релігійного руху в Україні, канонічності тієї чи іншої церковної течії в Україні;

- встановлено зв'язок між змінами в громадсько-політичному житті країни та еволюцією поглядів дослідників на роль, місце та функції православної Церкви в суспільстві, виявлено різні методологічні підходи в оцінці державно-церковних взаємин представниками різних історичних шкіл і релігійних конфесій, носіїв різних політичних уподобань;

- визначено перспективні напрямки подальшого вивчення історіографії державно-церковних відносин.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть бути використані в наукових дослідженнях з історії державно-церковних взаємин в Україні, у підготовці загальних та спеціальних курсів з історії України, релігієзнавства, історіографії, історії православної Церкви у вищій і середній школі та духовних навчальних закладах.

Апробація результатів дисертації відбулася у формі доповідей на наукових конференціях молодих учених “Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2006 р., 2007 р.), регіональній науково-теоретичній конференції студентів та аспірантів “Європейський інтеграційний процес і Україна” (Харків, 2006 р.), VII міжнародній науково-практичній конференції “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2006 р.), V науково-практичній конференції “Історико-культурні надбання Сіверщини у контексті історії України” (Глухів, 2006 р.), VII Багаліївських читаннях “Д. І. Багалій про стан та шляхи розвитку української культури” (Харків, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Переяславська Рада та гармонізація україно-російських відносин на сучасному етапі” (Харків, 2006 р.), міжнародній науковій конференції “Каразінські читання (історичні науки)” (Харків, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертації знайшли відображення у п'яти авторських наукових статтях в українських фахових виданнях та у восьми тезах доповідей на регіональних та міжнародних наукових, науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою, завданнями та основними напрямками дослідження. Воно складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів та 11 підрозділів, висновків та списку використаних джерел і літератури, що складає 429 позицій. Обсяг основного тексту дисертації становить 170 сторінок, загальний обсяг - 209 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, хронологічні та територіальні межі дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, вказано на його наукову новизну і практичне значення.

Перший розділ “Стан наукової розробки проблеми та джерельна база дослідження” присвячений аналізу праць, в яких висвітлена міжвоєнна історіографія державно-церковних взаємин в Україні, та характеристиці джерел.

Перший підрозділ “Стан наукової розробки проблеми” поділяється на кілька пунктів. В них охарактеризовано загальний стан історичної науки в Україні та діаспорі у 1918 - 1939 рр., проаналізовано ставлення авторів історіографічних оглядів щодо висвітлення різних аспектів державно-церковних взаємин в Україні в міжвоєнній літературі.
Зазначається, що радянські дослідники приділили вивченню обставин хрещення Київської Русі досить велику увагу. У 1930-х - 1960-х рр. з'явилися роботи Б. Грекова, В. Мавродіна, Л. Черепніна та ін., в яких містилися загальні огляди розвитку історичної науки в СРСР, піддані критиці історичні погляди М. Покровського та деяких інших дослідників на історію Київської Русі взагалі та її хрещення зокрема. У зазначених працях відбитий хід дискусій між дослідниками та історичними школами щодо формування Давньоруської держави Греков Б.Д. Развитие исторической науки в СССР за 25 лет // Вестник Академии наук СССР. - 1943. - № 1-2. - С. 64-66; Мавродин В.В. Искажение М.Н.Покровским вопросов истории образования Русского государства // Ученые записки ЛГУ. Серия исторических наук. - 1938. - № 4. - С. 163-185; його ж. Советская историография социально-экономического строя Киевской Руси // История СССР. - 1962. - № 1. - С.52-73; Черепнин Л.В. Изучение в СССР проблем отечественной истории периода феодализма // Вопросы истории. - 1962. - № 1. - С. 38-55. .
Найбільшу увагу історіографії хрещення Київської Русі було приділено наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр., у зв'язку зі святкуванням тисячоліття цієї події. Зазначеній проблемі були присвячені історіографічні статті Л. Ємелях, О. Кузьміна, С. Корольової, Є. Соколової, А. Ястребицької та В. Ісаєвої, які розглядали цю подію виключно в контексті історії Росії. При цьому вони аналізували тільки радянську літературу, залишивши поза увагою праці дослідників періоду національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. в Україні та представників української діаспори Емелях Л.И. Христианизация Руси // Религии мира. История и современность. Ежегодник. 1986. - М., 1987. - С. 193-229; Кузьмин А.Г. “Крещение Руси”: концепции и проблемы // “Крещение Руси” в трудах русских и советских историков. - М., 1988. - С. 3-56; Королева С.Ю. Проблема “крещения Руси” в трудах советских историков (историографический обзор) // Церковь, общество и государство в феодальной России. - М., 1990. - С. 335-350; Соколова Е.И., Ястребицкая А.Л., Исаева В.И. Церковь на Руси X - XIII вв. Советская историография, 60-80-е годы (Научно-аналитический обзор) // Русь между Востоком и Западом: культура и общество X-XVII вв. (Зарубежные и советские исследования). - Ч. III. К XVIII Международному конгрессу византиистов (Москва, 8 - 15 августа 1991 г.). - М., 1991. - С. 161-211..
Історіографічних оглядів, присвячених вивченню міжвоєнної історіографії державно-церковних взаємин в Україні у ХІ - ХIV ст., віднайдено не було. Міжвоєнні публікації з історії взаємин світської влади і православної Церкви в Україні у ХІV - XVII ст., тобто у період перебування більшої частини українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, побіжно аналізувалися лише в історіографічних оглядах монографій В. Ульяновського, М. Харишина та В. Мордвінцева Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навчальний посібник: У 3-х кн. - Кн. 1. Середина XV - кінець XVI століття. - К., 1994.; Харишин М., Мордвінцев В. Російське самодержавство та Київська митрополича кафедра, або як Українська Православна церква позбулася автокефалії. - К., 1999..
Історіографія історії православної Церкви в Україні кінця XVII - XVIII ст. знайшла детальне відображення в низці робіт В. Ластовського Ластовський В.В. Історія православної церкви в Україні наприкінці XVII - у XVIII-му ст.: історіографічні аспекти. - К., 2006; його ж. Православна церква в Україні наприкінці XVII - у XVIII ст.: історіографія. - Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.06. - К., 2007. . Історіографія правових аспектів взаємин українських православних церковних структур і органів світської влади в період перебування українських земель у складі Російської імперії, ролі й місця православної Церкви в суспільно-політичному житті в цей період була висвітлена у роботах Г. Надтоки та І. Лимана Надтока Г.М. Православна церква в Україні 1900 - 1917 років: соціально-релігійний аспект. - К., 1998; Лиман І.І. Державна церква і державна влада: Південна Україна (1775 - 1861). - Запоріжжя, 2004.. А. Зінченко та О. Крижанівський надали перевагу аналізу міжвоєнної історіографії економічних аспектів державно-церковних взаємин доби самодержавства Зінченко А.Л. Церковне землеволодіння в політиці царизму на Правобережній Україні наприкінці XVIII - першій половині XIX століття. - К., 1994; Крижановский О.П. Церковь в социально-экономическом развитии Правобережной Украины в XVIII - первой половине XIX в.: Автореф. дис. … д-ра ист. наук: 07.00.02, 07.00.03. - К., 1992.
.
Не залишилися поза увагою авторів історіографічних оглядів і публікації, присвячені вивченню історії взаємин влади і православної Церкви в Україні під час та після революційних подій 1917 р. Історіографія цих взаємин у 1917 - 1921 рр. ретельно проаналізована В. Ульяновським, в монографії якого вона поділена на світський, український конфесійний і російський православний напрямки Ульяновський В.І. Церква в Українській державі 1917 - 1920 рр. (доба Української Центральної Ради): Навч. посібник. - К., 1997.. Публікації радянських авторів з цієї проблеми досить повно висвітлені в монографії Т. Євсєєвої Євсєєва Т.М. Російська православна церква в Україні 1917-1921 рр.: конфлікт національних ідентичностей у православному полі. - К., 2005..
Досить багато публікацій присвячено аналізу міжвоєнної історіографії взаємин радянської влади і православної Церкви. Зокрема, А. Киридон, детально проаналізувавши радянську літературу з цієї проблеми, визначила кілька пріоритетних напрямків публікацій 1920-х - початку 1930-х рр. (зокрема, розкриття основних положень Декрету про відокремлення Церкви від держави і школи від Церкви, характеристика основних розколу та течій в православ'ї тощо) Киридон А.М. Державно-церковні відносини в Радянській Україні (1917 - 1930-ті роки): Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.01. - К., 2006. .
Значної уваги надавали дослідники і аналізу літератури, присвяченій розколу РПЦ та обновленському церковно-релігійному руху. Відповідні праці, а також публікації з історії проголошення автокефалії православної Церкви в Україні, діяльності УАПЦ та її канонічності ретельно проаналізовано у дослідженнях О. Ігнатуші та С. Жилюка Ігнатуша О.М. Українська автокефальна православна церква (1917-1930 рр.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02. - Х., 1993; його ж. Інституційний розкол православної церкви в Україні: генеза і характер (ХІХ ст. - 30-ті рр. ХХ ст.). - Запоріжжя, 2004; його ж. Інституційний розкол православної церкви в Україні в умовах модернізації (ХІХ - 30-ті роки ХХ ст.): Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 07.00.01. - Дніпропетровськ, 2006; Жилюк С.І. Обновленська церква в Україні (1922 - 1928). - Рівне, 2002; його ж. Ідейні засади православного оновлення та практична діяльність Всеукраїнської православної автокефальної синодальної церкви: Автореф. дис. ... д-ра іст. наук: 09.00.11. - К., 2005..
Другий підрозділ “Джерельна база дослідження” присвячений характеристиці джерел. Основну їх масу становлять історіографічні джерела, які репрезентують весь спектр публікацій вітчизняних (українських, російських, радянських) авторів, присвячених історії державно-церковних взаємин в Україні, виданих на теренах України чи за її межами. Їх доцільно поділити на такі групи:
1. Спеціальні дослідження з історії взаємин органів світської влади і структур православної Церкви в Україні.
2. Праці загального характеру з історії православної Церкви.
3. Узагальнюючі роботи з історії України, Росії, СРСР.
4. Науково-популярна та публіцистична література.
5. Навчально-методична література: підручники, навчальні посібники, методичні вказівки, конспекти лекцій, хрестоматії з історії православної Церкви, історії України тощо.
6. Мемуари державних і церковних діячів, учасників та свідків подій, що відбувалися у сфері взаємин державної влади і православної Церкви в Україні.
Отже, історіографічні джерела дають можливість якнайповніше уявити розвиток наукової думки щодо взаємин світської влади і православної Церкви у міжвоєнний період.
Всебічному дослідженню міжвоєнної історіографії значно сприяло необхідне вивчення опублікованих історичних (документальних) джерел, в яких визначені теоретичні, ідеологічні та політичні засади головних суб'єктів державно-церковних взаємин в Україні, розкриті їх сутність та зміст. Ці джерела також можна поділити на кілька груп:
1. Документи державних органів влади: статути, закони, накази, циркуляри, декрети, інструкції, постанови, розпорядження.
2. Документи владних структур і громад УАПЦ, РПЦ, обновленських церковних об'єднань.
3. Статті, промови, доповіді радянських державних і партійних діячів, котрі безпосередньо впливали на формування державно-церковних взаємин.
При роботі над дисертацією використано низку довідкових та бібліографічних видань: енциклопедії, словники, довідники, бібліографічні покажчики.
Окрему групу и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.