Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Армя та держава монголв. Чингсхан та його походи на сусдв й праця з укрплення за розширення монгольської держави. Боротьба народв схдної та центральної вропи з монголо-татарською навалою. Золота Орда - сторя її заснування та занепаду.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: История. Добавлен: 27.07.2008. Год: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


10
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ
МОНГОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА.
ЧИНГІСХАН ТА ЗАВОЙОВНИЦЬКІ ПОХОДИ
МОНГОЛО-ТАТАР.
ПЛАН

1. АРМІЯ ТА ДЕРЖАВА МОНГОЛІВ.
2. ЧИНГІСХАН ТА ЙОГО ПОХОДИ.
3. БОРОТЬБА НАРОДІВ СХІДНОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ З МОНГОЛО-ТАТАРСЬКОЮ НАВАЛОЮ.
4. ЗОЛОТА ОРДА.
5. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.
1. АРМІЯ ТА ДЕРЖАВА МОНГОЛІВ.
У XII ст. монголи були типовими кочівниками: жили родами, не вели осілого способу життя, весь час пере-сувалися на нові пасовиська, розводили коней, волів та овець, їли конину й баранину (майже не вживаючи в їжу птицю та рибу), пили кумис -- напій з кобилячого мо-лока. Наприкінці XII ст. монголів об'єднав Чингісхан.
Зламавши родоплемінний устрій, Чингісхан поділив степняків на десятки, сотні, тисячі та тумени (10 тис. вояків), створив 10-тисячну гвардію, а єдиним законом зробив Ясу. Увесь монгольський етнос став ордою, на-родом-воїном.
Розпочалася війна за возз'єднання Степу. Старший син Чингісхана Джучі підкорив племена Південного Сибіру, його полководець Субудай розбив у долині р. Ір-тиш найманів і меркитів. У Чингіса повірили купці Уйгурії і дали йому гроші (вони сподівалися, що Чингіс-хан зможе ефективніше охороняти торгівців Великого шовкового шляху).
На початку XIII ст. монголи напали на імперію чжур-чженів, впала їхня столиця Дасін (сучасний Пекін), та в тил монголам несподівано вдарили меркити. їх наздо-гнав і винищив до останнього на р. Іргиз хан Джучі, але там монголів несподівано атакував правитель Хорезму, котрий як фанатик-мусульманин вважав за необхідне воювати з усіма "невірними". Монголи напад відбили. Чингісхан надіслав до шаха посла, маючи намір зала-годити конфлікт, однак за наказом шаха посла Чингіса було вбито. Зрадницьке вбивство посла вважалося у мон-голів найтяжчим гріхом, який можна було спокутува-ти лише смертю. Монголи були переконані, що і піддані, які не виступають проти гріховного володаря, мають не-сти таку ж відповідальність за гріх. Одначе говорити про виняткову монгольську жорстокість не варто -- цзіньці, китайці, хорезмійці, хрестоносці, слов'яни і японці гу-манізмом на той час також не могли похвалитися.
Розділивши армію, Чингісхан наказав Джучі громи-ти половців (кипчаків), сам очолив похід на Хорезм, а фронт проти чжурчженів передав своєму найталанови-тішому полководцеві Мухулі, який володів кількома мо-вами і не знав поразок. Не маючи достатніх сил для опо-ру, чжурчжені запропонували данину, проте монголи не погодилися.
Подальші монгольські завоювання нагадували сніго-ву лавину. Полонені китайські фахівці спішно вигото-вили "черепахи" на колесах і метальні катапульти для штурмування кам'яних мурів (за допомогою останніх у місто закидалися глечики з запалювальною сумішшю). 1219р. монголи завоювали Отрар. Перелякані мешканці Бухари і Самарканда добровільно відкрили перед Чин-гісханом міську браму, а 1221 р. після тривалої облоги впала столиця Хорезму -- Ургенч.
30-тисячна монгольська армія, яку очолювали Джебе й Субудай, з боями прорвалася через Закавказзя на Дон, щоб ударити в тил половцям, війна з якими точилася з 1218 р. Звідусіль оточені ворогами, половці звернули-ся по допомогу до руських князів. Тоді ж до Києва при-було монгольське посольство. Пропозиції монгольських дипломатів були простими: наш ворог -- кипчаки, а лісиста Русь кочівникам не потрібна -- залиште нам по-ловців, а ми не чіпатимемо Русь. Однак князі виріши-ли надати допомогу половцям (з ханами яких вони час-то вступали в династичні шлюби), а монгольське посоль-ство вирізали.
1223 р. на р. Каяка русько-половецьке військо було розбите монголами, проте в тил монгольському авангар-ду несподівано вдарили волзькі булгари, змусивши мон-голів відійти. Відтоді значна частина руських князівств і Волзька Булгарія перетворилися на кровних монгольсь-ких ворогів.
Останньою жертвою Чингісхана стала держава тан-гутів, розташована на північний захід від Китаю, що спочатку визнала себе васалом Чингіса, але потім відмо-вилася спільно воювати проти Хорезму.
1227 р. під час облоги тангутської столиці Чингісхан загинув. У ході штурму монголи захопили в полон тан-гутську царівну, яку Чингісхан наказав привести до нього в юрту на ніч. Вона смертельно поранила його, і вранці Чингісхан помер у страшних муках.
Наступним ханом згідно з чингісовим заповітом став його третій син Угедей -- добрий, бездарний і схильний до пияцтва. За царювання Угедея (1228--1241) мон-гольські воєначальники остаточно подолали чжурчженів та опір у Середній Азії.
Степняки вперше в історії стали володарями вели-чезних земель, заселених осілими народами. Воєначаль-ники радили хану знищити всіх "нечестивців", а їхні землі перетворити на пасовиська для монгольських ко-ней. Проте хитрий радник Єлюй Чуцай висловився з цього приводу так: "Ми завоювали імперію, сидячи верхи на коні, але керувати нею з сідла неможливо" і довів, що із завойованих територій можна отримувати значні прибутки. Хан повірив йому. Було здійснено перепис зе-мель і людей, встановлено чітку податкову систему (по-душну подать з мусульман і степняків, подвірний пода-ток з китайців, мито з купців).
Зусиллями ремісників-бранців із завойованих країн на р. Онон було збудовано величну столицю -- Карако-
рум ("Чорний трон"), розкіш якої з подивом описували європейські мандрівники Гільйом де Рубрук, Плано Карпіні, Марко Поло та ін.
Монголи не звикли пробачати образ, тому 1235 р. курултай вирішив добити половців та покарати Волзь-ку Булгарію і Русь. Розпочався великий похід на "вечірні країни", який очолив онук Чингісхана від старшого сина Джучі хан Бату. Його найпершим радником став непе-реможний Субудай, який у безперервних баталіях втра-тив око й руку, паралізовану після тяжкого поранення, був кульгавим від удару ворожої шаблі, проте за все життя не знав поразок і жодного разу не переступив жорстких настанов Чингісхана.
Упродовж 1236--1241 рр. військо Бату і Субудая завоювало Волзьку Булгарію, Половецький степ, Крим, більшу частину Русі, переможно пройшло вогнем і ме-чем дорогами Польщі, Чехії, Угорщини, Австрії, Хор-ватії, Боснії, Сербії, Болгарії, вийшло на береги Адріа-тики. Паніка охопила всю Західну Європу. Папа Римсь-кий Григорій IX утік до Ліона, німецько-римський імпе-ратор Фрідріх II Гогенштауфен сховався на Сіцілії.
Проте величезні людські втрати і смерть 1241 р. Угедея змусили Бату-хана припинити похід: на нього чекав курултай, де назрівала кривава боротьба за престол, тому для Бату важливіше було зберегти армію, а не завойовувати нові землі. В імперії монголів назрівав Ірозкол.
На курултаї ханом було обрано Угедейового сина Гуюка, який відверто вороже ставився до Бату. З часом Гуюк загадково помер. Ханом став двоюрідний брат Бату Мунке (1251--1259).
За правління Мунке та його наступника, брата Хубі-лая, монголи завоювали Іран, Південний Китай. Хубі-лай заснував Юаньську імперію, до складу якої ввійшли Китай і Монголія. 1303 р. монгольський степ остаточ-но підкорився юаньським імператорам. Жертвами мон-голо-юаньської агресії стали також Корея і Тибет, а Японія, В'єтнам, Бірма та Індонезія відстояли свою не-залежність.Територіальна експансія, ознайомлення з цивіліза-ційними здобутками інших народів не могли не позна-читися на розвитку монгольської культури. Скарбни-цю світової літератури й історіографії поповнили анонім-ний епос про Чингісхана "Приховане сказання", істо-рія Монголії ("Золота книга"), що, на жаль, не збереглася до наших часів. На основі уйгурської у монголів сфор-мувалася писемність, її доповнило алфавітне письмо на основі тибетських знаків. За пр и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением оригинальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.