На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Сучасне бачення та теорї причин розвязання Другої Свтової вйни, її мфологчне пдрунтя. Плани Гтлера та етапи їх втлення, основн причини кнцевої поразки в боротьб з Радянським Союзом. Процвтання нацизму та сили, що його пдтримували.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: История. Добавлен: 24.01.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Заручники міфів

Часи нашi справдi надто цікаві та суперечливі. Алогічність у вчинках, зокрема, викликається не баченим раніше подвигом людства до ревізіонізму. Щодо найбільшої людської трагедії - Другої Світової Війни - теж. Якщо одразу пiсля її закiнчення та кілька років потому всім усе було ясно, планета розумiла, хто виношував плани, хто розв'язав бойню, хто взяв на себе основний удар, то нинi навіть незаперечні факти вкинутi у густий морок сумніву.
Воно й зрозyмiло. Ранiше людство, поділене на табори, перебувало в пропагандитьських, мiфологiчних шорах. Нинi воно ix позбувається. Одна справа, коли думають, приймають рiшення за тебе, а зовсім інша - зважитись на власну думку.
Тож спробуємо навести кiлька коротких штриxiв сучасного бачення тої найстрaшиiшоi зi страшннх воїн. Хоча б у плані її зародження i початку. Спершу ніяк не оминути найсуттевiшого запитання:
Як це могло статися?
Нашого сучасника, мабуть, не можуть вдовольнити наукові розвідки минулих років, яких набрався цілий монблан. Бiльшiсть з них грiшать тим, що пошуковець, який воліє назвати себе iсториком, вiйськовим зокрема, вважає, що він досяг мети, варто йому навести факти i статистику, проаналiзувати хід бойових дiй, дiйти певних висновкiв. I генiальним ми називали того, кому вдалося вiднайти бодай щось нове у цьому схематизмi, спрощено кажучи, вiдшукати ще одну дивiзiю, яка вiдсиджувалася в кущах, щоб виступити з резерву i змiнити хід подій. Одначе такі щасливцi спiльно зi своїми менш везучими колегами теж скоріше статисти, нiж аналiтики.
Ревiзiонiзм викликаний ще й тим, що багатьом вiйськовим icторикам бракує осмислення, анaлiзу. Вони, на відміну від вiдомих громадян, так i не змогли позбутися пропагандистських шор, тому й оперують символами давно минулими. Були й є статистами. Так залишається цілинним великий пласт тієї війни. Адже дoci з усiєю глибиною не сказано, чому людина, яка вже до вiдомих подiй вдосталь натерпiлася, навбивала собi подiбних, напилася кроі, наплакалася за втратами, знову взялася за зброю? Та ще й яку! Адже після Першої Світової на якiй живу силу в штабелi мертвих справно вкладала артилерiя, тисячами морили отруйнi гази, хтось з тих же iсториків закинув: нi, тепер воювати стало нeцiкaво. Це вже не вiйна, а чiтко спланована, розписана в генеральських планах бойня. I ось минає якихось 20 років, як розв'язуеться щось устократ кривавiше i страшнiше.
Якi причини? Провидiння, невщомi вищi сили, кoтpi замислили звести розумних icтот до цурки? Хвилi взаємної ненависті одне до одного? Чиїсь хворобливі плани не рахуючись iз жертвами досягли панування? Так, все це зокрема і в купі.
Тож у цьому ceнci вiдповiдъ на те, хто першим дав команду, а хто першим підтримав ініціатора і проти кого вони разом точили зуби, не така вже й важлива. Гiтлер, Сталін чи Муссолiнi - це в планi глобальному лише великi пiшаки. На дошцi вселетенських амбiцiй i непомiрної ненавистi. I з тих мipкyвань психологiв, що всяке людське єство прагне конфлiктностi. Умовно кажучи, назвати особи змогли, зважились на пролиття великої крові. Хтось iнший не почав би цьоro ні за яких обставин. А названим особам, тисячам їм подiбних тiльки дай привід.
Якби природа заклала нам ген спpотиву до вбивства як такого, нiяких вiйн на землi не знали б. Хай буде це науковим невiглаством, однак не можу не висловити одну абсурдну забаганку: якби цей ген прищеплювали кожному, хта вирiшив ступити на стелю полiтики. Адже саме полiтики разв'язують війни, щоб потiм з цiкавiстю спостерiгати, за яким сценарієм розвивається людиновбивства. Чи правильна дактрина? Чи досягнута бажаного?
Помирають iншi. Гранично стисла i точно з цього приводу сказав Aнpi Барбюс, який майстерно yмiв трактувати воєннiй колiзiї художнiми рядками: «Вiйна повторюватиметься доти, доки питания про неї вирiшyватиметься не тими, хто помирає на полях битв»..
Власне, сучаснику цiкaво знати не так те, хто розпочав вiйну, як вона розвивалася, як дещо iнше: якi внутрiшні причини спонукали тодiшнi крaїни поділитися на ворогуючi сторони i молотити одне одного доти, доки не набридне? Оскільки, як ми вже нагадали, вiйни разв'язують полiтики, та пошукаємо вiдповiдь в царинi їхніх думок та дiй. А вони cьoгоднi стають предметам дедалi ширшого розгаласу. 3алишається їх вiдповiдним чином укласти в русло логіки та анaлiзу.
Отож погляди щодо нового конфлiкту мiж країнами та народами були найрізноманiтнiшi. Мало хто вже на пачатку 30-х років закликав чiтко слiдувати настановам Версальської угоди. Навпаки. Бiльшiсть полiтикiв один поперед одного пропонували свої варiанти переустрою світу, розкладу полiтичниx сил. Одні вважали, що Німеччина є єдиною державою, здатною зупинити бiльшовизм. Разпирення її за рахунак Росії надовго б вiдволiкла агресивних арiйцiв вiд Заходу. Iншi, незаперечуючи цього, уточнювали, що «Радянська Росiя нависла, мов гразова хмара, над східним горизонтом i загрожує всьому світові своєю «безоблiкавiстю» та «окремiшністю».
Не бракувала й украй «вiдвертих» умонастроїв. Того цинізму, витоки якого бачим хоча б у пiдгoтовцi да Першої Світової. А саме коли план шліфенна виносився військовими стратегами на обговорення у вiдкриту пресу. Так само i цього разу дивилися на чиїcь амбiтнi плани як на незворотну данiсть i вже розподiляли ролi, визначали переможцiв, дiлили cв и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.