На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Шпаргалка Зрвняльний аналз характеру та основних етапв економчного розвитку України в склад Росйської та Австро-Угорської мперї на початку XIX сторччя. Причини наростання нацоналстичного руху, його пригноблення радянськими керманичами, та результати.

Информация:

Тип работы: Шпаргалка. Предмет: История. Добавлен: 29.01.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Україна на початку ХХ ст.

Таблиця. Економічний розвиток українських земель
У складі Російської імперії
У складі Австро-Угорської імперії
Входила Східна, Південна та Центральна Україна, де проживало понад 20 млн. українців.
Українські землі давали 70% вугілля, 57.2% залізної руди, 52% чавуну, 80% цукру імперії, 90% експортованої Росією пшениці.
На Україну припадало 70% усього видобутку сировини імперії та 15% її потужностей у виробництві готових товарів. Економічна криза 1900-1903 pp. найбільшої гостроти набула у важкій промисловості.
Високий рівень концентрації виробництва. Монополістичні об'єднання: синдикат цукрозаводчиків (1887), «Продамет», «Трубопродажа». «Продвагон» (1902), «Цвях» (1903), «Продвугілля» (1904). Швидко розвивається кооперативний рух, який очолював «артільний батько» М. Левитський.
Нараховувалося 130 міст (Одеса -404 тис. мешканців. Київ - 248 тис., Харків - 174 тис.). Українці становили менше третини міського населення. На селі зберігалося поміщицьке землеволодіння, яке швидко занепадало. Поглибилася соціальна диференціація селянства.
Малоземелля штовхало селян до міграції у східні райони Імперії.
Царський уряд переслідував українську мову, культуру
Входила Східна Галичина, Буковина, Закарпаття. Проживало близько 5 млн. українців.
Ці землі були одними з найубогіших у Європі, їх називали «коморою економічних абсурдів». У промисловості» переважали дрібні підприємства. Найбільш розвинуті галузі промисловості: нафтова (давала 5% світового видобутку нафти), деревопереробна, горілчана, видобуток солі, гірського воску.
Виникають монополістичні об'єднанні: «Галицько-Карпатське товариство», «Галичина», «Мундус», «Сольва».
У 1904 р. засновано Ревізійний союз українських кооперативів (РСУК), що став організаційно-ідейним центром українських кооперативів. На початку XX ст. пряшівський єпископ Ю. Фірцак започаткував «Верховинську акцію» (так назвали ряд заходів щодо поліпшення становища селян), засновувалися кооперативи, ощадні каси, господарські та промислові спілки.
Найбільші міста: Львів (200 тис. мешканців); Чернівці, Мукачеве. Українці становили 25-30% міських жителів. Поляки - понад 30%, євреї - більше 40%.
Продовжувало зберігатися поміщицьке землеволодіння (понад 40% орних земель належало 2400 великим землевласникам).
Безземелля селян зумовило велику еміграцію за океан
Таблиця. Наростання революційного руху
Робітничий рух
Селянський рух
Студентсько-учнівський рух
Земсько-ліберальний рух
Основні форми: страйки, демонстрації.
Початок рухові поклала перша в Російській імперії велика маївка 1 травня 1900 р. в Харкові (взяло участь 10 тис. чоловік, розігнана військами, 150 чоловік заарештовано).
1901-1902 pp. страйки і демонстрації пройшли в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві. В липні-серпні 1903 р. до загальнополітичного страйку приєдналися робітники Одеси, Києва, Миколаєва, Єлисаветграда, Катеринослава, Житомира, Донбасу, Чернігова, Севастополя
Спрямований проти поміщиків, за ліквідацію поміщицького землеволодіння й розподіл землі між селянами. У 1900-1904 pp. на Україні сталося понад 1000 селянських виступів, що охопили 1300 сіл. Кількість активних учасників становила понад 800 тис. чоловік.
Широкого розмаху селянські виступи набрали в Полтавській, Харківській губерніях весною 1902 р. Вони охопили 337 сіл з населенням 160 тис. чоловік. Селяни розгромили 105 маєтків. Виступи були придушені військами. Понад 1 тис. чол. було віддано під суд. На селян накладено грошовий штраф у 800 тис. крб.
У червні-серпні 1902 р. відбувся масовий страйковий рух селян Західної України, в якому взяло участь понад 100 тис. чол. Був придушений військами. Поміщики пішли на поступки
Активізації руху сприяли «Тимчасові правила про відбування військової повинності вихованцями вищих навчальних закладів, яких виганяють з цих закладів за вчинення гуртом безпорядків», затверджені в 1899 р.
У червні 1900 р. в Одесі пройшов нелегальний Всеросійський з'їзд студентів. Поліція заарештувала делегатів.
У січні 1901 р. за розпорядженням властей 183 студентів Київського університету за революційну діяльність було віддано у солдати. У січні-лютому 1902 р. пройшов загальноросійський студентський страйк, в якому взяло участь 30 тис. студентів 35 вищих навчальних закладів.
У 1901 р. активізувався студентсько-учнівський рух у Галичині. Його очолили студенти Львівського університету. Вимагали скасування обмежень на культурний розвиток українського народу, створення українського університету
Центрами ліберального руху стають земства.
У 1901 р. у Полтаві представники земств чотирьох лівобережний губерній України провели з'їзд. У його роботі активну участь брав В.Г. Короленко. З'їзд ухвалив резолюцій з вимогою заборонити тілесні покарання.
У 1904 р. земський ліберальний рух вилився у «земську» і «бенкетну» кампанії, На своїх зборах, з'їздах, бенкетах, у петиціях земці-ліберали зверталися до царського уряду з проханням провести реформи зверху
Таблиця №. Галичина в українському національному русі
Дата
Подія
Зміст і наслідки
Кінець ХІХ - початок ХХ ст.
1896 р.
1896 р.
1899 р.
1900 р.
Травень 1900 р.
Боротьба українців за загальне виборче право
Молодий радикал Юліан Бачинський написав працю, в якій висунув ідею українського іредентизму
І. Франко написав рецензію на книгу Ю. Бачинського
Народовці Ю. Романчик і К. Левицький, радикали М. Грушевський і І. Франко заснували Українську національно - демократичну партію (УНДП)
Ліві радикали і українські соціал-демократи заснували Українську соціал-демократичну партію (УСДП)
Кирило Трильовський, адвокат, один із провідних діячів Галицької радикальної партії, заснував у с. Заволя на Станіславщині перший осередок «Січі»
Скасовано систему курія і запроваджено загальне виборче право (1907 р.)
Доводив необхідність створення власної Української соборної держави
Обстоював ідею політичної незалежності України
Стояла на ліберальній платформі. Найближча мета - здобуття автономії Галичини в складі Австро-Угорської імперії. Довготривала мета - здобуття Україною незалежності. Була найбільшою українською партією Галичини
Центральним органом стала газета «Воля», а лідерами - М. Ганкевич, С. Вітик. УСДП визнавала лише легальні форми боротьби, вважала, що капіталізм можна замінити соціалізмом тільки шляхом реформ, визнавала теорію «культурно-національної автономії»
Масова молодіжна організація, діяльність якої була спрямована на фізичне загартування і виховання молодих українців у дусі козацького лицарства Запорозької Січі
Таблиця №. Політизація українського національного руху
Дата
Подія
Зміст і наслідки
1891 р.
Група студентів на чолі з І. Липою, Б. Грінченком, М. Міхновським утворили братство «тарасівців».
Мета - розгорнути український рух як альтернативу російському радикалізмові. Подібні групи виникли в Києві, Одесі, Полтаві, Чернігові.
1893 р.
«Братство тарасівців» опубліку-вало у львівській газеті «Правда» свій програмний документ - «Profession de foi молодих українців»
Критикували старих українофілів за інтелектуальну залежність від російської культури. Було заявлено про намір стати істинно українською інтелігенцією. В політик-ній області виступали за визнання українців окремим народом в межах демократичної федеративної Росії
1897 р.
З ініціативи В. Антоновича й О. Кониського було утворено підпільну «Загальну українську організацію» (ЗУО)
Являла собою федерацію 20 громад, студентських груп на чолі з консультативним комітетом у Києві. Мала близько 450 активних членів. Програмний документ - «Постання до українців»
Січень
1900 р.
В Харкові засновано Революційну українську партію (РУП) - першу політичну партію на Східній Україні
Засновники: Д. Антонович, М. Русов, Л. Мацієвич. В основному входили студенти. Осередки партії («вільні громади») були в Харкові, Києві, Полтаві, Чернігові. У Львові та Чернівцях існували закордонні бюро. Програми і Статуту партія не мала. В Чернівцях і Львові видавалися журнал «Гасло» і газета «Селянин». Рупівці відстоювали соціальні інтереси селянства, яке вважали основою української нації
1900 р.
Поява програмної брошури РУП - «Самостійна Україна»
Написав один із лідерів РУП - харківський юрист Микола Міхновський. Висунуто гасло самостійної України
1902 р.
З РУП вийшла група, яка
утворила Українську народну партію (УНП)
Очолював її М. Міхновський. Стояла на позиціях самостійності України. Проіснувала до 1907 р.
1904 р.
Група діячів вийшла з
РУП і утворила Українську соціал-демократичну спілку («Спілка»)
Очолювали її М. Меле-невський-Басок, О. Скоропис-Йолтуховський. Виступала за те, щоб стати автономною організацією Російської соціал-демократичної партії, яка б представляла усіх робітників України, незалежно від національності. На Женев-ській конференції меншовицької фракції РСДРП «Спілка» увійшла до її складу
Осінь
1904 р.
У Києві створено Українську демократичну партію (УДП)
Засновники: О. Лотоць-кий, Є. Тимченко, Є. Чикаленко. Стояла на ліберальних позиціях. Відстоювала право України на автономію в складі Росії
У Києві започатковано Українську радикальну партію (УРП)
Очолили: Б. Грінченко, С. Єфремов. Вимагала вста-новлення в Росії конститу-ційної монархії, права України на автономію
Таблиця №. Культурний і науково-освітній напрям українського національного руху
Культурний напрям
Науково-освітній напрям
У 1903 р. в Полтаві відбулося відкриття пам'ятника І. Котляревському, яке перетворилося в справжнє «свято українського слова». На нього з'їхалися представники з Наддніпрянської України, з Галичини, Буковини. Зокрема: І. Карпенко-Карий, М. Коцюбинський, М Кропивницький, М. Лисенко, Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, П. Саксаганський, Леся Українка та ін. У 1903 р. в Києві українська інтелігенція влаштувала урочисте вшанування композитора М. Лисенка з нагоди 35-річчя його музичної діяльності.
В 1904 р. культурна громадськість урочисто відзначила в Києві 35-річчя літературної діяльності письменника І. Нечуя-Левицького. Ці події мали велике значення для піднесення масової української національної свідомості
Археологічні з'їзди (XI відбувся в 1899 р. у Києві, ХІІ - 1902 р. в Харкові, XIII -1905 р. у Катеринославі, XIV - 1908 р. у Чернігові) привернули увагу вчених усього світу до української науки, культури.
У 1904 р. вийшов у світ «Нарис історії українського народу». Ця праця стала однією з найбільш популярних робіт М. Грушевського. Вона відіграла значну роль у формуванні інтересу українського народу до своєї історії.
Ряд українських земств і міських дум ухвалили постанови про потребу запровадити в школах навчання українською мовою. Аналогічні постанови виносять різні з'їзди - агрономічні, технічні та ін.
Як наслідок, Синод, який півстоліття не дозволяв українського слова в церковному житті, дав благословення українському перекладу Євангелія і видав його своїм коштом.
У кінці 1904 р. Рада міністрів Росії
поставила питання про скасування цензурних заборон українського слова
Таблиця №. Масові соціальні рухи в демократичній революції 1905-1907 рр.
Робітничий рух
Селянський рух
Виступи в армії і на флоті
Визвольна боротьба трудящих західноукраїнських земель
У січні-березні 1905 р. страйковий рух охопив 170 тис. робітників Києва, Харкова, Катеринослава, Бердичева, Житомира та ін. міст.
В жовтні 1905 р. понад 120 тис. робітників промислових центрів України взяли участь у Всеросійському політичному страйкові. В Харкові, Катеринославі, Одесі відбулися збройні сутички з військами. В Катеринославі створено першу на Україні Раду робітничих депутатів (в грудні 1905 р. їх нараховувалося 81). Робітники стали об'єднуватися в професійні спілки (в 1907 р. їх нараховувалося на Україні 280).
У жовтні-листопаді 1905 р. у Києві, Катеринославі, Одесі, на Донбасі відбулися поліцейсько-чорносотенні погроми, які тривали декілька днів.
9-18 грудня 1905 р. в Харкові, Олександрії, Катеринославі, на Донбасі відбулися збройні повстання. Придушені військами.
У 1905 р. на Україні страйкувало понад 100 тис. чол. У 1907 р. - майже 55 тис. чол.
У січні-березні в Чернігівській, Харківській, Полтавській губерніях відбулося близько 140 селянських виступів. На вересень-грудень 1905 р. припало 1900 виступів, розгромлено 600 маєтків, в 61 селі відбулися сутички з військами. Виникають масові безпартійні організації - селянські спілки. Наприкінці 1905 р. існувало 7 губернських, 12 повітових комітетів і понад 120 сільських і волосних організацій спілки. Вплив в них мали есери і українські соціал-демократи.
У жовтні 1905 р. в с. Вихвостові на Чернігівщині заможні селяни організували самосуд над 15 учасниками анти поміщицького виступу і вбили їх («Вихвостівська трагедія»).
18-22 грудня 1905 р. жителі с. Великі Сорочинці на Полтавщині захопили владу і обрали революційний селянський комітет. Війська зайняли соло і влаштували розправу. Ці події описав В. Корол и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.