Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Процес об'єднання росйських земель в єдину централзовану державу - правлння вана Калити; три об'єднувальних етапи: кнець XIII 80-т рр. XIV ст., 80-т рр. XIV ст. 1462 р., 14621533 рр. З кнця XV ст. Московя почала менуватися Росєю.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: История. Добавлен: 26.09.2014. Год: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


11
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ
УТВОРЕННЯ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
(XIV -- початок XVI ст.)
ПЛАН.
1. ПОЧАТОК ОБЄДНАННЯ РОСІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ.
2. ПРАВЛІННЯ ІВАНА КАЛИТИ.
3. ДРУГИЙ ЕТАП ОБЄДНАННЯ.
4. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ПЕРІОД У ЗБОРІ МОСКОВСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ.
5. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.
1. ПОЧАТОК ОБЄДНАННЯ РОСІЙСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ.

Процес об'єднання російських земель в єдину цен-тралізовану державу розпочався в XIV ст.
У другій половині ХІІІ ст. знову спалахнули фео-дальні усобиці. Великокнязівська влада владимирських князів значно послабшала. На периферії Північно-Схід-ної Русі сформувалися нові князівства, передусім Мос-ковське і Тверське.
Основною причиною успіху зовнішньополітичних дій московських великих князів стало відновлення рівня розвитку господарства, що побутував до монголо-татар-ського іга. Вагомим стимулом до створення єдиної
держави стало прагнення звільнитися від ярма Золотої Орди.
Традиційно виділяють три об'єднувальних етапи: 1) кінець XIII -- 80-ті рр. XIV ст.; 2)80-ті рр. XIV ст. -- 1462 р.; 3) 1462--1533 рр.
Перший етап об'єднання -- кінець XIII -- 80-ті рр. XIV ст. У цей час у Північно-Східній Русі розгорнула-ся боротьба за велике владимирське княжіння між Ря-занським, Суздальсько-Нижньогородським, Тверським і Московським князівствами. У ході цієї боротьби по-винне було вирішитися питання про те, яке князівство стане політичним центром об'єднання російських зе-мель. Наприкінці XIII ст. значними перевагами в госпо-дарському розвитку, а отже, і реальними можливостя-ми стати таким центром володіло Тверське князівство. Однак незабаром у нього з' являються суперники, насам-перед Московське князівство.
Московські великі князі майже всі без винятку уміли поєднувати позірну покірність з відчайдушно сміливи-ми, зухвалими, але таємними діями, спрямованими на підрив своїх потенційних противників: Тверського або Рязанського князівств, Новгородської республіки або Орди.
Звичайні для доби середньовіччя політична виверт-кість, зрада союзників, а також готовність піти на при-ниження, уявні виявлення покірності і вірності сфор-мували зрештою психологію підступності і лицемірства як основну рису тодішніх умілих дипломатів, якими і були московські князі.
Фундатор династії московських князів молодший син Олександра Невського Данило (1276--1303) не міг роз-раховувати на владимирський стіл за правом старшин-ства. Як далекоглядний політик, він вважав за краще розширити свої удільні володіння: 1301 р. Данило Олек-сандрович відвоював Коломну у Рязанського князівства, 1303 р. -- Можайськ у Смоленського.
Так московському князеві підпорядковувалася тери-торія за течією Москви-ріки -- важливого торговельного шляху. Посилило позиції Московського князівства і мирне приєднання багатого Переяславльського уділу.
Ставши московським князем після смерті свого бать-ка, Юрій Данилович повів боротьбу з Твер'ю за велико-князівський владимирський стіл, а фактично -- за полі-тичне верховенство в процесі об'єднання. Понад 20 років тривала ця боротьба, арбітрами в якій виступали золо-тоординські правителі.
1325 р. в Орді від руки тверського князя Дмитра за-гинув Юрій Данилович, і на московський престол зійшов Іван Данилович (Іван І), який отримав прізвисько Ка-лита. Він не тільки одержав 1328 р. ярлик на велике кня-жіння, а й надовго вивів Твер з боротьби за нього, завдав-ши за допомогою ординського загону удар своєму голов-ному суперникові.
2. ПРАВЛІННЯ ІВАНА КАЛИТИ.

Правління Івана Калити (1325--1340) відіграло особливу роль у посиленні влади московських князів. Він був першим з російських князів, хто отримав пра-во збирати з усіх російських земель ординську данину і відправляти її в Орду. Він зумів установити союз москов-ської великокнязівської влади з Церквою. Переселен-ня двох митрополитів Київських: українця Кирила і грека Максима спочатку до Владимира-на-Клязьмі, а по-тім митрополита Київського -- українця Петра -- до Мос-кви відіграло велику роль в утворенні єдиної держави.
Іван Калита розширював московські володіння різни-ми способами: військовою силою він підкорив Ростовське князівство, купував ярлики на окремі землі -- Галич, Углич, Білоозеро. Йому вдалося зміцнити вплив Мос-кви в Новгороді. Іван І також купував у інших князів-ствах окремі села, що ставали потім опорними пунктами в об'єднанні земель навколо Москви. Іван Калита утвер-джував могутність і право Московського князівства бути центром об'єднання російських земель, по суті, за під-тримки Орди, якій справно виплачував данину. Він за-клав основи такої політики в боротьбі зі своїми против-никами, що робила московських князів провідниками жорсткого, деспотичного варіанта централізації.
Продовжувачами політики Івана Калити стали його сини -- Семен Гордий та Іван II Красний. Після Івана II московським князем став 9-літній Дмитро Іванович (1359--1389). Водночас ярлик на велике княжіння отри-мав від золотоординського хана суздальсько-нижнього-родський князь Дмитро Костянтинович. Розгорнулася гостра боротьба між ним і московським боярством, яке підтримував митрополит Олексій (останній, фактично очолював московський уряд). 1363 р. Москва здобула остаточну перемогу.
У роки правління Дмитра Івановича було зведено московський Кремль (1367--1368). Це ще більше зміц-нило позиції Москви в боротьбі з противниками всереди-ні російських земель, а також з Литвою і Ордою, які ви-ступили союзниками Тверського князівства, що поно-вило в кінці 60-х років свої спроби досягти верховенства в російських землях. Дмитро Іванович, спираючись на підтримку численних російських князів, що визнали верховенство московського князя, в 1375 р. примусив Твер підкоритися Москві.
Зі зміцненням становища Московського князівства як "збирача" російських земель, змінювалася його полі-тика щодо Золотої Орди. З 1374 р. Дмитро Іванович припинив виплату їй данини. А у вересні 1380 р., зібрав-ши під свої знамена полки майже всіх російських земель, Дмитро Іванович здобув перемогу в битві з ординцями на Куликовому полі на березі правої притоки Дону -- р. Непрядви.
Історичне значення цієї перемоги було величезне. Вона хоч і не визволила від ординського володарюван-ня, але зміцнила авторитет Москви як центру об'єднання розрізнених російських князівств. Поразка, якої зазнали основні сили Золотої Орди, прискорила її розпад. Золо-та Орда зменшила розміри данини і визнала право мос-ковських великих князів передавати велике Владимир-ське княжіння у спадщину.
3. ДРУГИЙ ЕТАП ОБЄДНАННЯ.

Другий етап об'єднання російських земель -- 80-ті рр. XIV в. -- 1462 р. характеризується подальшим територіальним розширенням Московського князівства.
Дмитро Іванович (що отримав після перемоги на Ку-ликовому полі прізвисько Донськой), приєднавши Дмит-ров, Стародуб, Углич, Кострому та інші території, вжи-
вав заходів для посилення влади великого князя. Він ліквідував залишки місцевого самоврядування і цілком підпорядкував міста великокнязівській владі, визначив розміри данини з князівств для сплати Орді, встановив новий територіальний принцип формування ополчень: відтепер бояри і дворяни повинні були виступати з тими князями, у володіннях яких знаходилися їхня вотчина і маєтки. Удільних князів він зобов'язав служити вели-кому князеві московському.
Старший син Дмитра Донського Василь І став прави-телем за заповітом батька, без санкції Золотої Орди. За період його правління до Москви були приєднані Нижній Новгород, Муром, Городець і Таруса. Тоді ж, на п и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением оригинальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.