На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Носї нформацї - матеральн об`єкти, призначен для збергання даних. Складова модему, обмн нформацєю з ншими комп'ютерами через телефонну мережу. Органзаця телеконференцй, групи новин (newsgroups). Основн функцї нформацйних центрв.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Схемотехника. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Контрольна робота
з курсу “Організація науково-інформаційної діяльності”
ЗМІСТ
Носії інформації
Складова модему
Організація телеконференцій
Основні функції інформаційних центрів
Використана література
1. Носії інформації
У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарну ціну. Історично склалось так, що поняття «інформація» асоціювалось зі змістом якогось сигналу, повідомлення, що в свою чергу, слугував стимулом для певних дій тих чи інших суб'єктів. Інформація -- атрибут матеріального світу, без якого неможлива життєдіяльність будь-якої живої істоти, а не лише людини.
На сьогодні існує чимало визначень терміну «інформація» залежно від галузі науки, сфери людської діяльності, де він використовується. Згідно з одними поглядами інформація - це щось нове, що дозволяє продукувати економічні і соціальні блага з меншими витратами людських та матеріальних ресурсів. Тобто інформація трактується, як благо, рушій технічного і соціального прогресу, засіб раціонального облаштування суспільства, де буде загальний добробут. Згідно з іншим підходом, інформація - це засіб маніпулювання людьми та шлях до нових форм нерівності, до формування нової еліти, до зниження інтелектуального потенціалу суспільства, та ефективний засіб безкровної боротьби.
З фундаментально-наукової точки зору інформація -- це насамперед знання про об'єктивно непорушні закони протікання природних процесів, і ці знання є глобальною основою формування людиною цілей і засобів своєї конкретної діяльності, розробки методів, концепцій і програм продуктивного і соціокультурного розвитку. Єдиним джерелом отримання інформації є життя і творча діяльність людей в об'єктивно існуючому речовинно-енергетичному середовищі. Інформація, яка циркулює в суспільстві, у виробничих процесах, в управлінні та будь-яких інших сферах життя, створює інформаційну базу. Упорядкована в бібліотеки, бази і банки даних інформаційна база є інформаційним ресурсом.
Загальновизнаним стало твердження, що без накопичення і використання інформації є неможливим науково-технічний прогрес. У сучасному суспільстві інформація стала визначаючим фактором розвитку економічної, технічної та наукової сфер людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних зв'язків. Не тільки окремі вчені та ділові кола, але й деякі політики все більш високо оцінюють значення інформації для суспільства. Держава, яка більш повно і оперативно поставить собі на службу світові ресурси інформації, буде володіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримає суттєві переваги перед іншими державами.
Одержання інформації з оточуючого середовища, її аналіз і генерування складають одну з основних функцій, що відрізняє людину від інших істот живого світу. Інформація дозволяє людині орієнтуватись у просторі, стимулює її діяльність, визначає її поведінку в конкурентній боротьбі.
Однією з відмінних ознак сучасного світового соціального прогресу є не лише зростання значущості інформації у суспільних відносинах, але й перехід від індустріального до інформаційного суспільства, від енергетичних технологій до інформаційних. Інформаційне суспільство - суспільство, в якому виробництво і споживання інформації є найважливішим видом діяльності, а інформація вважається найбільш значущим ресурсом, який формує відносини між людьми в процесі діяльності. Сутність інформаційного суспільства в значній мірі полягає також у стимулюванні державними органами формування нової інфраструктури для людей, що забезпечує ефективний розвиток електронно-цифрових (комп'ютерних) засобів масової телекомунікації, формування інформаційних ресурсів, підготовки інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг, створення єдиного інформаційного простору країн, його інтеграції у світовий інформаційний простір.
Використовуючи як сировину інформаційні ресурси, людина в процесі інформаційно-аналітичної діяльності завдяки аналітичному обробленню інформації створює нові знання, які можна назвати інформаційними знаннями. У створенні таких знань обов'язково бере участь людина або група людей, тобто інформацію в інформаційні знання перетворюють люди за рахунок її інтелектуальної обробки.
Інформаційні знання виступають у житті людей основою активного творчого процесу в усіх системах праці, стратегічним гарантом особистого та суспільного поступу. Сьогодні вже цілком нагальною стала потреба більш чіткого усвідомлення об'єктивних причин широкого використання інформаційних знань практично в усіх сферах суспільно-господарського життя, а в інформаційному суспільстві вони використовуються інтенсивніше й динамічніше, ніж в індустріальному.
Інформація - це знання про об'єктивно існуючі природні процеси. Інформація постійно накопичується і стає першоосновою будь-якого трудового процесу.
Інформація як природно та методологічно єдиний «надзвичайний і повноважний» представник об'єктивно існуючого світу та знань гарантує реальність, доцільність, ефективність і безпеку людської діяльності. Ефективне використання інформації вимагає соціального, технологічного забезпечення, яке поліпшує й прискорює використання цих можливостей.
Види інформації:
- статистична;
- адміністративна;
- масова;
- інформація про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування;
- правова
- інформація про особу
- інформація довідково-енциклопедичного характеру;
- соціологічна.
Носії інформації:
· Носії інформації на паперовій несвітлочутливій основі.
· Носії інформації на світлочутливій поверхні.
· Носії інформації для репрографічних процесів.
· Мікроносії візуальної інформації.
· Звуконосії на магнітній плівці, магнітних та лазерних дисках.
· Відеоносії на магнітній плівці та лазерних дисках.
· Магнітні та лазерні носії для запису кодованої інформації.
· Перфоносії.
· Носії інформаційних пошукових систем.
Твердимй диск (Hard Disk Drive, HDD), також вінчестер, жорсткий диск -- постійний запам'ятовуючий пристрій ЕОМ. Постійний, означає, що на відміну від оперативної пам'яті, продовжує зберігати дані після вимикання струму.
Флеш пам'ять -- це тип довговічної комп'ютерної пам'яті, зміст якої можна видалити чи перепрограмувати електричним методом.
Приклади її застосування найрізноманітніші. Від цифрових аудіо плеєрів, камер до мобільних телефонів і КПК. Флеш пам'ять також використовується в USB Флеш дисках («пальчикового типу» чи тип «переносного диску»), які зазвичай використовуються для глобального збереження та просто передачі інформації між двома комп'ютерами. Деяку популярність вона отримала в геймерському світі, де часто використовували EEPROM'и чи залежні від живлення SDRAM пам'яті для збереження інформації на рахунок прогресу гри.
Компамкт-димск (розм. кружальце, розм. диск, англ. compact disc) або КД (англ. CD), переносний диск для збереження цифрової інформації, діаметром 12 см або 8 см, використовувався для запису значних обсягів інформації - аудіо-, відеопродукції, даних тощо. у стосунку до музики принципово відрізняється від довгограючої грамофонної платівки; зроблений з поліакрилатом з прозорим пластиковим покриттям, з металевого диска, що знаходиться під ним, зчитується лазерним променем з мікроскопічних канавок те, що несе цифровий код, яким закодовані звуки. Під час програвання лазерний промінь зчитує код і створює сигнал, що практично не відрізняється від звучання оригіналу.
Дискета (англ. Floppy disk) -- носій інформації, гнучкий магнітний диск (флопі-диск). Звичайно дискета являє собою гнучку пластикову пластинку, покриту феромагнітним шаром, звідси англійська назва floppy disk («гнучкий диск»). Ця пластинка міститься в пластмасовому корпусі, що захищає магнітний шар від фізичних ушкоджень. Оболонка буває гнучкою або міцною. Запис і зчитування дискет здійснюється за допомогою спеціального пристрою дисковода (флопі-дисковода). Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання.
Перфострічка - носій інформації у вигляді стрічки з цупкого паперу, на яку інформація записується за допомогою пробивання дірок, а зчитування інформації проводиться за допомогою фотоелементів. У наш час майже повністю витіснені магнітними, лазерними і електронними носіями інформації.
Перфокамрта -- носій інформації, призначений для використання системами автоматичної обробки даних. Зроблена з тонкого картону, перфокарта представляє інформацію наявністю або відсутністю отворів в певнихпозиціях.
Стандартна перфокарта, що використовувалася в ЕОМ -- прямокутник із одним скошеним кутом. На ній було 12х80 позицій для дірок. Позиції позначалися цифрами від 0 до 9. Дві верхні позиції залишалися не пронумерованими.
Для занесення інформації на перфокарту використовувалися спеціальні пристрої -- перфоратори. Інформація зчитувалася за допомогою фотоелементів.
Зазвичай для зручності читання зміст записувався на перфокарті олівцем. Існували також перфоратори, які під час пробивання перфокарти друкували зміст в алфавітно-цифровому вигляді на її верхньому краї.
Для запису програм необхідно було багато перфокарт, тож вони об'єднувалися в колоди. За послідовність карт в колоді відповідав користувач. Якщо колода випадково розсипалася, він повинен був зібрати її в правильному порядку, використовуючи надписану олівцем чи надруковану перфоратором інформацію.
2. Складова модему
Модеми. У 80-х роках американська фірма «Hayes» випустила перший модем для комп'ютера ІВМ РС.
Телефонні лінії розроблялися для передачі на відстань тільки звуків людського голосу. Загалом природні звуки характеризуються змінною висотою тону та безперервною інтенсивністю, що змінюється. Для передачі телефоном вони перетворюються в електричний сигнал із відповідною змінною частотою і силою струму. Такий сигнал називається аналоговим.
Комп'ютер, на відміну від модема, розуміє тільки цифровий сигнал, тобто струм тільки певного рівня. Кожний із них означає одне з двох зрозумілих комп'ютеру значень -- логічні «0» і «1». Щоб передати цифровий сигнал телефонною лінією, йому потрібно передати прийнятний для неї аналоговий вигляд. Саме цією роботою і займається модем. Також він виконує зворотну процедуру, тобто переводить аналоговий сигнал у зро-зумілий комп'ютеру цифровий. Слово «модем» походить від скорочення двох термінів: МОДУЛЯТОР/ДЕМОДУЛЯТОР. Модем формує місток між цифровими сигналами, що видаються комп'ютером і аналоговими сигналами, які розуміє телефонна лінія.
Передаючи дані із комп'ютера в модем, перший видає послідовність нулів і одиниць, а другий перетворює їх в аналоговий сигнал. Після цього дані надсилаються на телефонну лінію, і їх приймає модем, що знаходиться на іншому кінці дроту. Коли модем приймає дані, то відфільтровує корисну інформацію від шуму на лінії. Для цього існують спеціальні протоколи корекції помилок. Найвідоміший з них -- МNР10.
Для швидкісного обліку інформації за допомогою системи Інтернет через інфраструктуру абонентських закінчень телефонних аналогових мереж можна рекомендувати модеми технологій хDSL (digites subscriber line), х -- означає рівні модифікацій.
Серед різних моделей модемів широке застосування для індивідуальних користувачів мають АDSL-модеми. Буква «А» означає «асиметричний». Модеми підключають до обох кінців абонентських ліній (між абонентом і АТС). Вони утворюють три канали передачі даних:
1-й -- швидкісний канал передачі даних з мережі в комп'ютер.
2-й -- менш швидкісний канал передачі даних з комп'ютера в мережу.
3-й -- простий канал телефонного зв'язку, за яким ведуться звичайні телефонні розмови.
Передача даних з мережі до абонента здійснюється з швидкістю від 1,5 мбіт/с до 6 мбіт/с. А в каналі від абонента до мережі вона від 16 кбіт/с до 1 мбіт/с. Швидкість залежить від довжини лінії та її якості.
Для корпоративних інформаційних систем рекомендується застосування SDSL-модемів. Буква «S» означає «симетричний».
Ці модеми забезпечують передачу інформації з однаковою швидкістю в обидві сторони.
Крім указаних, можуть використовуватись кабельні модеми (ті, якими послуговуються в системі кабельного телебачення). В такому випадку можна використовувати кабелі телевізійних мереж.
Класифікація модемів. Модеми бувають внутрішні і зовнішні. Існують також спеціальні типи модемів у вигляді РС-карт (РС МСІА), але вони призначені для комп'ютерів типу ноутбуків і тому тут не розглядаються. Внутрішні модеми виконані у вигляді плати розширення, що вставляється в спеціальний слот розширення на материнській платі комп'ютера. Зовнішній модем, на відміну від внутрішнього, виконаний в окремому корпусі і зі своїм блоком живлення, тоді як внутрішній модем одержує струм від блока живлення комп'ютера.
Для безпосереднього зв'язку між ПК необхідно мати модем, який виступає в ролі “перекладача” між двома ПК. Це невеличкий пристрій, у якому цифрові сигнали ПК перетворюються у сигнали, котрі передаються по звичайній телефонній лінії. Модем на іншому кінці цієї лінії виконує зворотне перетворення сигналів телефонної лінії в цифрові. Таким чином модем модулює (змінює) і демодулює сигнал.
Факс/модем. Це пристрої, котрі можуть посилати і приймати повідомлення від факсів в такій же мірі легко, як і від ПК. Ви інформуєте відповідну програму, який файл Ви збираєтесь відправити, і телефонний номер адресата. Програма перетворює файл у графічний абзац і відправляє його на факс/модем, який в свою чергу викликає потрібний ПК і передає їй картинку. Ви також зможете отримати факс. Факс/модем відповість на телефонний виклик факс-машини, отримає картинку і збереже u1111 .ї у файлі на міцному диску Вашого ПК. Отримавши факс документа, Ви зможете прочитати його у текстовому файлі процесора, для чого Вам потрібне спеціальне програмне забезпечення OCR - Optical Character Recognition (оптичне розпізнавання тексту). Це занадто складний і дорогий пристрій. Для прийому/передачі факсів за допомогою ПК на професійному рівні краще підключіть факс/модем до окремої телефонної лінії. Це позбавить Вас вночі гарячково шукати телефон тільки для того, щоб вислухати завивання факс-машини на другому кінці телефонної лінії.
Для використання модему необхідно мати:
- комунікаційне програмне забезпечення;
- телефонний номер другого ПК;
- інформацію про другий модем.
3. Організація телеконфеенцій
Найбільш динамічним представником офлайнових технологій є телеконференції, або як їх ще називають "групи новин" (newsgroups), і близькі до них "списки розсилки" (mailing lists), які дозволяють протягом декількох годин розповсюджувати повідомлення окремих людей серед гігантської аудиторії і дають досить зручні можливості для проведення масових обговорень і обміну думками. На базі даних засобів в Інтернеті працює більш за 20 тисяч тематичних дискусійних груп, члени яких отримують повідомлення один від одного по електронній пошті і можуть переглядати і реагувати їх у будь-який зручний час. Розмір таких груп практично не обмежений. Будь-який користувач Інтернету може протягом години підписатися на отримання відомостей, що поширюються на певних групах новин, або відмовитися від підписки. Відомо, що в цих групах стихійно, але досить регулярно виникають дискусії за певними темами, які продовжуються від одного дня до декількох місяців, у яких може взяти участь 2-3 людини або декілька сотень, яких об'єднує спільність інтересів, а не територіальна близькість.
Віртуальна дипломатія використовує як свій дійовий дипломатичний арсенал телеконференції, комп'ютерно-медіативні комунікації та персональні медіа-технології. Науковці різних країн світу дедалі більше замислюються над такими питаннями, як нова "цифрова" політика у співвідношенні з ключовими темами соціальної теорії, зміни ідентичності, ставлення однієї особистості до іншої, структури спільнот та політичної репрезентації. Важливою частиною цих роздумів стають і світоглядні проблеми у співвідношенні з розвитком Інтернету.
Термін телеконференції - це один із синонімів слова newsgroup, і в російськомовних джерелах крім телеконференції можна зустріти групи новин, просто конференції і навіть ньюсгрупи. Це всі назви того самого предмета.
Отже, телеконференції представляють собою одну з форм спілкування людей за допомогою Інтернету на визначену тему. Кожна телеконференція має свою адресу, по якій ви можете до неї приєднатися. Телеконференція являє собою потік повідомлень, які видні кожному з учасників. Самі ж учасники цей потік і утворюють, тому що кожний може написати або нове повідомлення в конференцію, або відповісти на вже існуюче. Телеконференції тісно зв'язані з електронною поштою. Відмінність полягає в тому, що в електронній пошті ваше повідомлення одержує конкретний адресат, а в телеконференціях ваше повідомлення адресоване всім її учасникам, кожний з який одержує можливість це повідомлення прочитати і при необхідності прокоментувати його відповіддю.
Виділяють чотири компоненти, які вважаються важливими складовими частинами в інтерактивній системі проведення телеконференцій. Не всі пропоновані методи можна прямо застосувати в конкретній ситуації, але вони можуть стати основою інших, котрі ви легко адаптуєте до своєї програми.
Перша складова - гуманізація. Гуманізація -- це процес створення атмосфери, у якій робиться акцент на важливості окремої особистості і переборюється відстань за рахунок досягнення групового взаєморозуміння. Гуманізацію необхідно, у першу чергу, брати до уваги при розробці програми проведення телеконференції, оскільки багато хто з учасників можуть не мати досвіду групового спілкування, ніколи раніше не використовувати устаткування для телеконференцій і навіть не представляти, що це таке. Методи гуманізації дозволяють людині зрозуміти, що його бажання і потреби будуть враховані і, відстань тому не перешкода.
Другий елемент - запрошення. Перед початком проведення телеконференції
учасникам посилають листа-запрошення, щоб кожен майбутній учасник відчув, що про нього пам'ятають і сподіваються, що його особиста присутність буде відігравати важливу роль для успіху конференції. У лист можна включити мета програми, розуміння про підготовку першої сесії (наприклад, проблеми, над якими варто заздалегідь подумати) і інформацію про себе (короткі біографічні дані, своє фото).
Третя складова - список учасників. Чим краще ви будете знати слухачів своєї групи, тим краще ви зможете з ними контактувати. Використовуйте інформацію зі списків попередньої реєстрації по кожнім районі від лінійного чи підрозділу інші джерела інформації про слухачів. Список допоможе вам краще зрозуміти нестатки й інтереси учасників вашої групи.
Четверта важлива умова проведення телеконференції - використання імен.
Завжди називайте учасників по іменах, для чого користайтеся створеним вами списком. Коли людина ставить запитання, відзначте його в списку, щоб потім не забути відповісти. Людям подобається, коли їх називають по імені, і це особливо важливо при проведенні телеконференцій.
Участь у телеконференції можна визначити як процес використання технічних можливостей для мимовільної, імпровізованої взаємодії учасників. Як коммуникаторам, нам би хотілося, щоб наша аудиторія адекватно реагувала (тобто взаємодіяла) на надану нами інформацію. От чому ми повинні всіляко заохочувати участь у конференції і планувати її в зручне для учасників час. Одне з переваг телеконференції полягає в тому, що вона забезпечує двосторонній зв'язок, а можливість особистої участі підтримує в людини інтерес до даної програми і змушує його відноситися до неї відповідально.
До широкої номенклатури засобів телевізійного зв`язку входять так звані прикладні або промислові телевізійні установки (ПТУ) загального призначення (існують також спеціалізовані установки, що призначені для використання під землею, під водою, в умовах космосу та ін.), які застосовуються в процесах оперативного керування виробництвом, у науці, техніці, а також у багатьох інших сферах діяльності. ПТУ призначені для візуального спостереження на відстані за різноманітними об`єктами, подіями, явищами, процесами, недоступними для безпосереднього спостереження людиною внаслідок неможливості знаходження, або небезпеки для здоров`я наприклад, у зонах високих температур,загазованості, запиленості). ПТУ складаються з перевальних телевізійних камер (телекамер), приймальних відеоконтрольних приладів, з`єднувальних кабелів та комутаційних приладів. Принцип дії ПТУ у спрощеному вигляді полягає в наступному (рис. 25). У передавальній телекамері зображення перетворюється в електричні сигнали й передається по кабелю на приймальний пристрій, в якому виникає зворотне перетворення електричних сигналів у початкове зображення і відновлення його на екрані відеоконтрольного приладу. Телевізор складається з таких основних вузлів: 1) антени; 2) підсилювача високих частот; 3) відеодетектора, який виділяє відеосигнал; 4) підсилювача відеосигналів; 5) підсилювача звукових частот; 6) амплітудного обмежувача і частотного детектора, які виділяють звукову частоту; 7) підсилювача низької (звукової) частоти; 8) гучномовця; 9) відновлювача постійної складової; 10) кінескопа; 11) блока живлення; 12) амплітудного селектора, який розділяє імпульси рядкової та кадрової розгортки; 13) генератора рядкової розгортки; 14) підсилювача імпульсів рядкової розгортки; 15) генератора кадрової розгортки; 16) підсилювача імпульсів кадрової розгортки; 17) електромагнітні коливання; 18) пружні коливання; 19) зображення.
На промислових підприємствах ПТУ в основному застосовується для керування виробничими та технологічними процесами. У керівника (диспетчера) встановлюється на робочому місці відеоконтрольний прилад (у деяких випадках - монітор з декількома телеекранами та з дистанційним пультом керування), а на відповідних ділянках виробництва - передавальні телекамери.
Керівник (директор, начальник служби, диспетчер) за допомогою ПТУ може спостерігати зі свого робочого місця за ходом виробничих та технологічних процесів на різноманітних ділянках і при необхідності приймати оперативні рішення.
Комплек и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.