На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Аналз та стан засобв радорелейного звязку, принципи їх побудови. Особливост та технчн характеристики радорелейних станцй, що знаходяться на озброєнн в українськй армї. Перспективн схемо-технчн ршення для побудови радорелейного комплексу.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Схемотехника. Добавлен: 23.01.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Тема: Радіорелейні комплекси на основі перспективних схемо технічних рішень
Зміст

Вступ
1. Аналіз та стан засобів радіорелейного зв'язку військового призначення
1.1 Аналіз радіорелейних станцій, що знаходяться на озброєнні у ЗСУ
1.2 Аналіз радіорелейних станцій іноземних країн
1.3 Аналіз радіорелейних станцій що знаходяться на озброєнні у ЗСУ.
1.4 Постановка задач
2. Перспективні схемо технічні рішення для побудови радіорелейного комплексу
2. Перспективні схемотехнічні рішення для побудови радіорелейного комплексу
2.1 Використання перспективних обчислювальних модулів
2.2 Застосування сучасних модулів цифрової обробки сигналів
2.3 Несучі конструкції для побудови сегмента
3. Оцінка ефективності використання схемо технічних рішень для побудови радіорелейних комплексів
Список літератури
Перелік умовних скорочень

АРРРСП
-
аналогова радіорелейна система передачі
РРС
-
радіорелейна станція
РРРСП
-
радіорелейні системи передачі
ССП
-
супутникові системи передачі
ШСЗ
-
штучного супутника Землі
ЦРРРСП
-
Цифрові радіорелейні системи передачі
АРРРСП
-
Аналогові радіорелейні системи передачі
ТЧ
-
тональна частота
РРРСП ПВ
-
радіорелейні системи передачі прямої
ІКМ
-
імпульсно-кодова модуляція
ВРС
-
Вузлова радіостанція
ПРС
-
Проміжна радіостанція
ЦРРРСП
-
цифрова радіорелейна система передачі
КРС
-
Кінцева радіостанція КРС
ЄАСЗ
_
єдиної автоматизованої системи зв'язку
Вступ

Військовий зв'язок є невід'ємною складовою частиною системи управління Збройними Силами України, її матеріально-технічною основою, і є важливим елементом військової інфраструктури. Більш того, в сучасних умовах система зв'язку і автоматизовані системи управління визначають обличчя будь-якої армії, а повнота інформації, яка потребує обробки, терміни її збору, узагальнення, прийняття рішення і доведення до підлеглих наказів і бойових команд визначають результат будь-якої операції.
За час свого розвитку військовий зв'язок пройшов великий і складний шлях, нерозривно зв'язаний з історією Збройних Сил України, зміною форм і способів їх застосування, удосконаленням військового мистецтва.
Від найпростіших звукових і зорових засобів зв'язку для передачі сигналів і команд безпосередньо на полі бою до широко розгалужених багатоканальних, сучасних автоматизованих систем, які здатні забезпечувати зв'язок практично на необмежену дальність як зі стаціонарними, так і з рухомими об'єктами, які знаходяться на землі, воді, під водою і в повітрі - такий історичний шлях розвитку і удосконалення військового зв'язку.
Але будівництво і розвиток системи і військ зв'язку продовжується і нині, результатом якого повинен стати перехід на нові засоби зв'язку, побудова найбільш оптимальної системи зв'язку Збройних Сил.
Свій бойовий досвід війська зв'язку накопичують в ході проведення тактико-спеціальних, командно-штабних навчань, вивчення особливостей локальних війн і конфліктів. В той же час слід підкреслити, що сама по собі техніка, якою б досконалою вона не була, не вирішує задачі зв'язку. Зв'язок організовується і забезпечується людьми. Причому успіх виконання задачі, безперервність і якість зв'язку досить часто залежать від одного офіцера, прапорщика, сержанта чи солдата.
Сучасний військовий зв'язок - це складний багатофункціональний організм, який включає багато чисельні вузли зв'язку різного призначення, багато тисяч кілометрів ліній радіо, радіорелейного, тропосферного, провідного і інших видів зв'язку.
Основні задачі зв'язку:
- забезпечення надійної, своєчасної і якісної передачі всіх видів інформації в інтересах управління військами в мирний та воєнний час;
- забезпечення випереджальної готовності системи і військ зв'язку по відношенню до потреб органів управління і утворених груп військ;
- підтримка на необхідному рівні бойової і мобілізаційної готовності військ і системи зв'язку;
- забезпечення готовності до проведення заходів приведення (відмобілізованих і приведених) в бойову готовність, переведених на функціонування в умовах особливого періоду за різних умов обстановки у встановлені терміни.
- основну увагу при цьому приділяти підготовці , військових частин та підрозділів зв'язку, які включені до складу об'єднані сили швидкого реагування (ОСШР);
- всебічне забезпечення ( відновлення непорушного запасу ) з'єднань, військових частин та військових навчальних закладів зв'язку запасами матеріально-технічних засобів для проведення від мобілізування (доукомплектування), бойового злагодження, висування в райони бойового застосування та виконання завдань за призначенням. Першочергову увагу приділити військовим частинам і підрозділам зв'язку, що входять до складу ОСШР.[2]
Зважаючи на потреби сучасної системи управління та її основи - системи зв'язку, особливо її мобільної компоненти, потрібно шукати нові методи розвитку радіорелейних комплексів для покращення якості і взаємодії різних каналів зв'язку. Ці пошуки можливо реалізувати на основі перспективних схемо технічних рішень.
1. Аналіз та стан засобів радіорелейного зв'язку військового призначення

1.1 Аналіз радіорелейних станцій, що знаходяться на озброєнні у ЗСУ

Для розуміння загальних понять про питання, що ми розкриваємо розглянемо відразу загальні поняття про радіосистему передачі
Під радіосистемою передачі (РРСП) розуміють сукупність технічних засобів, що забезпечують утворення типових каналів передачі і групових трактів первинної мережі єдиної автоматизованої системи зв'язку (ЄАСЗ), а також лінійного тракту, по якому сигнали електрозв'язку передаються за допомогою радіохвиль у відкритому просторі.[4]
За допомогою сучасних РРСП можна передавати будь-які види інформації: телефонні, телеграфні і фототелеграфні повідомлення, програми телебачення і звукового мовлення, газетні смуги, цифрову інформацію і т.д.
РРСП бувають симплексними та дуплексними. Симплексні РРСП передбачають почерговий (лише передача та лише прийом) обмін інформацією, при цьому переключається приймально-передавальна апаратура та необхідна одна робоча частота. Дуплексні РРСП передбачають одночасний двосторонній (прийом і передача) обмін інформацією, без переключення апаратури, але необхідні дві різні несучі.
Для подальшого розуміння введено наступні визначення і загальні поняття про канал зв'язку:
Загальна схема організації зв'язку РРСП зображена на рис. 1.1.
Кінцева радіостанція (КРС) - це радіостанція, що встановлюється на кінцевих пунктах радіоліній зв'язку та призначена для введення та виділення по лінії повідомлень. До неї підключаються МАТС; телевізійна апаратура; студії мовлення і т.д.
Проміжна радіостанція (ПРС) - це радіостанція, що має два комплекти приймально-передавальної апаратури та призначена для активної ретрансляції радіосигналу, що передається по радіолінії. Іноді від ПРС можна відгалужувати телевізійний сигнал до телевізійного ретранслятора.
Вузлова радіостанція (ВРС) - це радіостанція, що призначена для ретрансляції радіосигналів, що передаються, відгалуження їх, виділення частини повідомлення, що передається та введення нового повідомлення.
Узагальнена структурна схема багатоканальної РРСП зображена на рис. 1.2.[4]
Рис. 1.1. Загальна схема організації зв'язку РРСП


Рис. 1.2. Узагальнена структурна схема багатоканальної РРСП:
1, 7 - каналоутворююче і групове устаткування; 2, 6 - з'єднувальна лінія; 3, 5 - кінцеве устаткування ствола; 4 - радіо ствол

Каналоутворююче і групове устаткування забезпечує формування групового сигналу з множини підлягаючих передачі первинних сигналів електрозв'язку (на передавальному кінці) і зворотне перетворення групового сигналу в множину первинних сигналів (на прийомному кінці). Зазначене устаткування розташовується зазвичай на мережних станціях і вузлах комутації первинної мережі ЄАСЗ.
Класифікація радіорелейних систем передачі
Існує безліч різних класифікацій радіорелейних систем передачі (РРСП) у залежності від ознак, покладених у їхню основу.
За належністю до різних служб відповідно до Регламенту радіозв'язку розрізняють РРСП фіксованої служби (радіозв'язок між фіксованими пунктами), РРСП радіомовної служби (передача сигналів для безпосереднього приймання населенням), РРСП рухомої служби (радіозв'язок між об'єктами, що рухаються відносно одне одного).
За призначенням розрізняють міжнародні, магістральні, внутрішньозонові, місцеві РРСП, відомчі РРСП, технологічні РРСП (для обслуговування залізничних ліній, ЛЕП, нафто- і газопроводів і т.д. ), космічні РРСП (що забезпечують радіозв'язок між космічними апаратами чи між земними пунктами і космічними апаратами).
За діапазоном радіочастот чи радіохвиль, що використовуються. Діапазон з номером n (4 ? n ? 12) включає частоти від 0,3Ч10n до 3Ч10n Гц.
За видом сигналів, що передаються, розрізняють РРСП аналогових сигналів (телефонних, радіомовних, фототелеграфних, телевізійних, сигналів телеметрії і телекерування), РРСП цифрових сигналів (телеграфних, вихідна інформація чи результат її обробки на ПЕОМ) і комбіновані РРСП.
За способом розподілу каналів (канальних сигналів) розрізняють багатоканальні РРСП із частотним, часовим, фазовим і комбінованим розподілом каналів. Існують також спеціальні РРСП із розподілом канальних сигналів за формою (наприклад, асинхронно-адресні системи з кодово-адресним розподілом сигналів).
За видом лінійного сигналу розрізняють аналогові, цифрові і змішані (гібридні) РРСП. В аналогових РРСП на вхід ствола надходить аналоговий сигнал, відповідно аналоговим є і радіосигнал. До аналогових РРСП відносяться також імпульсні РРСП, тобто системи з імпульсною модуляцією (і часовим розподілом каналів). У цифрових РРСП на вхід ствола надходить цифровий сигнал, відповідно цифровий радіосигнал надходить у радіо ствол і тракт розповсюдження. Очевидно, в аналогових РРСП можна передавати як аналогові, так і цифрові первинні сигнали (наприклад, тональне телеграфування в каналі ТЧ чи передача даних), аналогічно, за допомогою цифрових РРСП можна забезпечити передачу і цифрових, і аналогових сигналів (шляхом перетворення останніх у цифрові за допомогою імпульсно-кодової чи дельта модуляції). У змішаних РРСП сумарний лінійний сигнал складається з аналогового лінійного сигналу і під несучої, модульованої цифровим сигналом.
За видом модуляції несучої аналогові РРСП розділяються на системи з частотною, одно смуговою та амплітудною модуляціями, а цифрові РРСП - на системи з амплітудною, частотною, фазовою й амплітудно-фазовою маніпуляціями.
За пропускною спроможністю розрізняють РРСП із малою, середньою і високою пропускною спроможністю. Найчастіше застосовуються межі пропускної спроможності різних типів аналогових і цифрових РРСП наведені в табл. 1.2.[4]
Таблиця 1.2 Типи радіорелейних систем передачі за пропускною спроможністю



Зазначимо, що границі пропускної спроможності аналогових і цифрових РРСП не відповідають одна одній, якщо для передачі телефонних сигналів використовується імпульсно-кодова модуляція (ІКМ) зі швидкістю передачі 64 Кбіт/с. Наприклад, при 120 каналах тональної частоти (ТЧ) необхідно використовувати аналогову РРСП із середньою пропускною спроможністю, у той час як при цифровій передачі з ІКМ - цифрову РРСП із малою пропускною спроможністю 8,448 Мбіт/с.
За характером фізичного процесу, що застосовується в тракті розповсюдження радіохвиль, розрізняють: радіорелейні системи передачі прямої видимості (РРРСП ПВ) - поширення радіохвиль у тропосфері в межах прямої видимості; тропосферні радіорелейні системи передачі (ТРРСП) - дальнє тропосферне розповсюдження радіохвиль за рахунок їхнього розсіювання і віддзеркалення в нижній області тропосфери при взаємному розташуванні радіорелейних станцій за межами прямої видимості; супутникові системи передачі (ССП) - прямолінійне розповсюдження радіохвиль з ретрансляцією їх бортовим ретранслятором штучного супутника Землі (ШСЗ), що знаходиться в межах радіовидимості земних станцій, між якими здійснюється радіозв'язок; іоносферні системи передачі на декаметрових хвилях (дальнє розповсюдження декаметрових хвиль за рахунок віддзеркалення від шарів іоносфери); космічні системи передачі (прямолінійне розповсюдження радіохвиль у космічному просторі й атмосфері Землі); іоносферні системи передачі на метрових хвилях (дальнє розповсюдження метрових хвиль завдяки розсіюванню їх на неоднорідностях іоносфери) та ін.
Для розуміння розглядуемого питання варто відзначити іще поняття таких визначень як:
Радіорелейні системи передачі (РРРСП) - це такі системи, у яких для забезпечення зв'язку між двома пунктами використовуються електромагнітні коливання дуже високої частоти. Вони відносяться до фіксованих радіосистем (Fixed radio system, FRS). У цих системах канали зв'язку реалізуються за допомогою радіорелейних станцій (РРС). При розміщенні сусідніх станцій на відстані, що забезпечує радіозв'язок прямої видимості, утворюються радіорелейні лінії (РРЛ) прямої видимості. Радіорелейні системи передачі являють собою сукупність технічних засобів і середовище поширення для організації радіорелейного зв'язку.
За винятком декількох систем, розрахованих на смуги частот 70-80 та 400-70 МГц, всі інші радіорелейні системи працюють на частотах вище 2 ГГц.
Радіорелейні системи (далі в тексті - системи), з точки зору технічних параметрів, які вони забезпечують, можна розділити на дві категорії систем, що працюють у межах прямої видимості, - системи прямої видимості і тропосферні.
Радіорелейний зв'язок у межах прямої видимості може бути забезпечений тільки в тому випадку, якщо ділянка між передавальною і приймальною антенами є відносно вільною від перешкод, так що впливом дифракції можна знехтувати.
Тропосферні системи використовують розсіювання і віддзеркалення електромагнітних хвиль від неоднорідностей тропосфери.
За видом сигналів, що передаються, системи можна розділити на аналогові і цифрові.
Аналогові радіорелейні системи передачі (АРРСП) використовуються головним чином для передавання:
- багатоканальних телефонних сигналів в аналоговій формі (а також для передавання телеграфних сигналів і сигналів даних з малою і середньою швидкістю), пропускна спроможність таких систем складає від декількох телефонних каналів до 2700;
- телевізійних сигналів і сигналів звукового супроводу.
Цифрові радіорелейні системи передачі (ЦРРСП) призначені, насамперед, для передавання:
- багатоканальних телефонних сигналів у цифровій формі зі швидкістю від 2 до 140 Мбіт/с і більше;
- сигналів даних з великою швидкістю;
- сигналів відеотелефону і телевізійних сигналів у закодованій формі.
Радіорелейна апаратура в залежності від області застосування поділяється на наступні класи:
- апаратура радіорелейних систем передачі, призначена для використання на магістральній первинній мережі;
- апаратура радіорелейних систем передачі, призначена для використання на внутрішньозонових первинних мережах;
- апаратура радіорелейних систем передачі, призначена для використання на місцевих первинних мережах;
- мобільна апаратура радіорелейних систем, призначена для внутрішньоміських цілей;
- апаратура радіорелейних систем, призначена для організації технологічних радіорелейних ліній передачі;
- апаратура мобільних радіорелейних станцій, призначена для організації резервування чи відновлення радіорелейних та кабельних ліній передачі, що вийшли з ладу.
У залежності від швидкості передавання в стволі апаратура цифрових РРЛ поділяється на наступні види:
- високошвидкісна (більш 100 Мбіт/с в одному радіостволі);
- середньошвидкісна (більш 10 Мбіт/с, але менш 100 Мбіт/с);
- низькошвидкісна (не більш 10 Мбіт/с в одному радіостволі).
Європейським інститутом стандартів по телекомунікаціях (European Telecommunication Standards Institute, ETSІ) уведена класифікація устаткування ЦРРРСП в залежності від спектральної ефективності системи. У стандарті ETSІ TR101036-1 виділені наступні 6 класів:
клас 1: устаткування, у якому застосовуються двопозиційні методи модуляції (наприклад 2-FSK, 2-PSK чи еквівалентні їм);
клас 2: устаткування, у якому застосовуються чотирипозиційні методи модуляції (наприклад 4-FSK, 4-QAM чи еквівалентні їм);
клас 3: устаткування, у якому застосовуються восьмипозиційні методи модуляції (наприклад 8-PSK чи еквівалентні їм);
клас 4: устаткування, у якому застосовуються 16- чи 32-позиційні методи модуляції (наприклад 16-QAM чи 32-QAM чи еквівалентні їм);
клас 5: устаткування, у якому застосовуються 64- чи 128-позиційні методи модуляції (наприклад 64-QAM чи 128-QAM чи еквівалентні їм);
клас 6: устаткування, у якому застосовуються 256- чи 512-позиційні методи модуляції (наприклад 256-QAM чи 512-QAM чи еквівалентні їм).
Ці класи служать ознакою системи і не мають на увазі обмежень на види модуляції, що застосовуються, за умови виконання вимог стандартів ETSІ і Міжнародної електротехнічної комісії (International Electrotechnical Commission, ІES) на параметри устаткування.
Структура РРРСП залежить від її призначення. Оскільки зв'язок здійснюється за допомогою радіохвиль, то для кожного напрямку передачі передбачаються передавач, приймач, антени, а також модулятор і демодулятор (рис. 1.6).[4]

Рис. 1.6. Загальна структурна схема радіорелейної системи передачі інформації: 1 - модулятор; 2 - передавач; 3 - приймач; 4 - демодулятор

Різні елементи системи мають наступне призначення:
- модулятор перетворює параметри електромагнітних коливань таким чином, щоб можна було використовувати їх для передачі інформації;
- демодулятор виконує зворотну функцію: він створює сигнал, ідентичний тому, що подається на вхід модулятора, але змінений під впливом шумів і викривлень;
- передавач перетворює сигнал з виходу модулятора в сигнал, за допомогою якого можна було б передати інформацію на наступний інтервал системи;
- приймач перетворює прийнятий сигнал таким чином, щоб за допомогою демодулятора можна було відновити первинний сигнал;
- антени являють собою елемент зв'язку між передавальною лінією і середовищем передачі; під час передавання антени забезпечують випромінювання електромагнітних коливань, що надходять, а під час приймання вони "збирають" падаючу енергію; коаксіальні кабелі або ж, значно частіше, хвилеводи служать як передавальні лінії, що зв'язують передавачі і приймачі з антенами.
Застосовуються три види розміщення апаратури радіорелейних станцій:
1. Вся апаратура, крім антенного пристрою, розміщується у приміщенні. Зниження енергетичних втрат досягається застосуванням хвилеводів чи спеціальних кабелів з малими втратами. Використовується в нижній частині діапазонів частот, виділених для радіорелейного зв'язку.
2. Все устаткування радіорелейної станції розміщується безпосередньо поруч з антеною в контейнері, захищеному від впливу атмосферних опадів. Використовується рідко, в основному, у верхній частині діапазонів частот.
3. Апаратура складається з двох частин: радіочастотного блока, установленого безпосередньо в антени, та іншого устаткування, розташованого в приміщенні. Ці частини з'єднуються звичайними коаксіальними кабелями на проміжних частотах. Типова довжина кабелів - 300 м. Цей варіант широко використовується для всіх діапазонів частот і зручний для уніфікації станцій різних діапазонів з однією і тією ж пропускною спроможністю, тому що для переходу в інший діапазон досить замінити тільки виносні модулі з антенним пристроєм.
При проектуванні системи прямої видимості передбачається, що інтервали траси вільні від перешкод, тому в загальному випадку антени встановлюються на височині, на горі веж чи щогл.
Системи можуть мати один чи кілька ретрансляційних інтервалів.
Якщо відстань між двома пунктами зв'язку невелика і запас енергетичного потенціалу в даному випадку можна вважати цілком достатнім, а також під час встановлення антен на трасі можна знайти такі ділянки, де антени будуть знаходитися на відстані прямої видимості відносно одна одної, то зв'язок може бути забезпечений при наявності тільки одного ретрансляційного інтервалу.
Якщо ж відстань між двома пунктами зв'язку досить велика чи якщо можливі перешкоди не дозволяють розташувати антени так, щоб вони знаходилися на відстані прямої видимості, то зв'язок може бути забезпечений тільки при наявності декількох ретрансляційних інтервалів, тобто за допомогою проміжних станцій.
Проміжні станції виконують дві основні функції:
- "оптимальну": антени кожних двох сусідніх станцій повинні знаходитися на відстані прямої видимості;
- підсилювальну: прийнятий сигнал підсилюється і тільки після цього передається на наступну проміжну станцію.
Поряд з активними ретрансляційними станціями можуть використовуватися пасивні, котрі за допомогою, наприклад, плоского дзеркала відбивають сигнали без посилення (рис. 1.7).
Якщо станції, між якими повинний бути встановлений зв'язок, мають невигідне географічне розташування, наприклад, якщо вони встановлені в западинах, то кінцеві станції можуть бути побудовані на прилеглих височинах. Для забезпечення зв'язку між цими станціями може бути використаний радіочастотний кабель.
Зв'язок може бути однобічний і двобічний. Однобічна (симплексна) система зв'язку зазвичай використовується для передачі телевізійних сигналів, наприклад, між студією і передавачем. Однобічна система зв'язку застосовується також для передачі радіолокаційних сигналів.
Телефонний і телеграфний зв'язок, як правило, є двобічною (дуплексною) системою. Для організації двобічного зв'язку в найпростішому випадку можна об'єднати на одній ділянці дві однобічні системи, що працюють у протилежних напрямках. При забезпеченні зв'язку в двох напрямках зазвичай використовуються ті самі антени, що працюють одночасно на прийом і на передачу.
Рис. 1.7. Схема зв'язку з використанням пасивної ретрансляційної станції:КС - кінцева станція; ПРС - пасивна ретрансляційна станція
1.2 Аналіз радіорелейних станцій іноземних країн

Розглянемо радіорелейні станції що знаходяться на озброєнні в Збройних Силах Російської Федерації. Спираючись на характеристики й параметри цих станцій, що буде представлено нижче можна реалізовувати свої нововведення.
Наприклад така станція: Азід-5 Цифрова радіорелейна станція (ЦРРС) призначена для організації постійних та тимчасових ліній зв'язку довжиною до 400 км. Підвищена дальність інтервалів зв'язку обумовлена вибором частотного діапазону. Наявність вбудованої апаратури ущільнення і комутації забезпечує по бажанню заказника режими роботи з міськими міськими/сільськими абонентськими/цифровими лініями зв'язку (можливий комбінований режим роботи), дозволяє довести канали безпосередньо до споживача.
Станція має можливість працювати як з апаратурою старого парку, так і успішно узгоджується з сучасними комутаційним об орудуванням.
Наявність додаткових службових каналів:
- безперервний дистанційний контроль і управління станцією з ПДУ, збір, накопичування і оброблення інформації.
Радіорелейна станція "КРОС-50" дозволяє здійснити без провіднe винесення 30 телефонних каналів на відстань до 30-40 км. Базовий комплект складається з двох модемів розміром 460х230х80 мм, які можуть вмонтовуватися в стандартну 19 дюймову стійку, два СВЧ блоків розміром 200х240х60 мм і двох антен діаметром 600 мм.
Антени розміщуються в межах прямої видимості поза приміщенням або біля вікна і з'єднуються коаксіальним кабелем з СВЧ блоком (довжина кабелю до 2 м). СВЧ блок з'єднується з модемом одним коаксіальним кабелем (довжина кабелю до 100 м), по якому передаються сигнали даних і живлення.
Розглянемо також деякі радіорелейні станції що використовуються в цивільних сферах. Наприклад:
Радіорелейна станція Малютка-2(2В) призначена для організації оперативного виробничо-диспетчерського зв'язку на будівництві трубопроводів і облаштуванні нафтових і газових родовищ і інших виробничих територій.
Для забезпечення зв'язку в умовах ліквідації аварійних ситуацій виготовляється варіант виробу " Малютка-2В" на два напрями зв'язку на шасі ГАЗ-66 в кузові типу КУНГ.
Досвід роботи показує необхідність спеціалізованих послуг зростає, не тільки на цивільних підприємствах, а і в Збройних Силах. Необхідно розвивати діючу систему зв'язку, удосконалення її елементів заміна вузлів на більш сучасні.
1.3 Аналіз радіорелейних станцій що знаходяться на озброєнні у ЗСУ

Перспективними напрямками діяльності Збройних Сил України в розвитку зв'язку є розробка і впровадження в виробництво сучасних цифрових станцій тропосферного та радіорелейного зв'язку. При розробці перспективних конструктивних рішень даних виробів повинні застосовуватись сучасні радіоелектронні елементи, оригінальні схемно-конструктивні рішення, що дало можливість створення виробів, які по своїм технічним характеристикам відповідають сучасним міжнародним Цифрові станції тропосферного та радіорелейного зв'язку мають практичну направленість та актуальність, у зв'язку з необхідністю модернізації та заміни морально застарілого обладнання, яке використовується в Збройних Силах України і на даний час, практично, відпрацювало робочий ресурс
Розглянемо деякі радіорелейні станції старого парку
Радіорелейна станція (РРС) Р-419 є рухомою малоканальною станціею з частотним розділом каналів, частотною модуляцією і кварцовою стабілізаціею частоти.
Станція призначена побудови радіорелейних і кабельних ліній зв'язку в оперативно - тактичній ланці управління, відгалуження каналів від багатоканальної лінії зв'язку, а також для організації вставок в кабельні лінії зв'язку для передачі сигналів автоматизованих систем. Апаратура станції забезпечує автоматичну настройку й без пошукове входження в зв'язок. Станція оснащена власною апаратурою ущільнення, відповідно дозволяє здійснити виділення необхідної кількості (КТЧ) каналів тональної частоти.
параметри
діапазон
2
3
4
5
Діапазон частот, МГц
160-240
240-320
320-480
480-645
Кількість робочих хвиль
800
543
800
550
Сітка робочих частот кГц
100
150
200
300
Розніс між фіксованими хвилями передавача і приймача не менше
(- +)161
(- +)150
(- +)150
(- +)150
Протяжність радіорелейної лінії залежить від характеру рельєфу на інтервалах траси.
· До 300 км - в діапазоні частот 160-645 МГц при роботі по 6-ти каналам ТЧ при 6-8 ретрансляторах і середньої протяжності інтервалу 40км
· До 90 км - діапазоні частот 240-645 МГц при роботі по 12-ти каналам ТЧ при 2-х ретрансляторах і середньої протяжності інтервалу 30км
· До 20 км - діапазоні частот 480-645МГц при роботі по 24(60) каналам ТЧ з допомогою зовнішньої апаратури ущільнення П-301,П-330-24 або П-300, П-330-60 на одноінтервальній РРЛ.
Режими роботи
- кінцевий з внутрішнім ущільненням.
- Режим зовнішнього ущільнення 1.
- Режим зовнішнього ущільнення 2
- Режим ретрансляції 1
- Режим ретрансляції 2
- Вузловий режим
- Режим роботи станції на кабель
- Режим чергового прийому
Радіорелейна станція Р-414 призначена для організації багатооканального зв'язку в радіорелейній лінії протяжністю до 500 км. Середня довжина інтервалу на лінії складає 40-60 км при умовах забезпечення прямої видимості між антенами сусідніх станцій. Кількість ретрансляції на всій радіорелейній лінії повинно бути 37 при середній довжині інтервалу 40км. Станція забезпечує без пошукове входження в зв'язок і ведення зв'язку без підстройки.
Станція працює в дециметровому діапазоні хвиль. Весь діапазон радіо тракту розділено на 46 фіксованих хвиль з інтервалом 10МГц. Потужність радіосигналу на виході апаратної машини не менше 6 Вт. Коефіцієнт шуму змінного струму зі входу апаратної машини не більше 13 одиниць КТ. Коефіцієнт підсилення основних антен (діаметром 1,5м) на середній частоті робочого діапазону не менше 23 дБ. В станції може використовуватись малогабаритна антена діаметром (0,5м). В ній приміняться новий високочастотний фідер типу РК-75-54-32 довжиною 50м. Загальне затухання фідера 4 дБ. Проміжна частота станції 70 МГц, полоса пропускання приймача по проміжній частоті 7,5-9,1 МГц.
Режими роботи
- кінцевий режим
- вузловий режим
- режим ретрансляції по проміжній частоті
- режим автономного контролю
Щодо радіорелейних станцій нового парку
БАЗОВА ЦИФРОВА РАДІОРЕЛЕЙНА СТАНЦІЯ Р-425.Основні технічні характеристики станції: Станція Р-425 працює в діапазоні частот 4420 - 4800МГц, 14800-15350 МГц, з незалежними перестроюваннями частот приймача і передавача, що забезпечує можливість одночасної роботи до 4-х радіорелейних станцій в одній апаратній, передачу по одному напрямку потоків Е1 або Е2, або Е3, або цифрового потоку Ethernt 10/100 Base-T в потоках Е1, Е2, Е3. Максимальна довжина багатоінтервальної лінії зв'язку до 960 км., при середній довжині інтервалу 35 км., або 60км. при відкритому інтервалі. Коефіцієнт помилок цифрових потоків не хуже 10-8 в найгірший по метеоумовах. Станція має функцію завадостійкого кодування.
Апаратна машина має можливість моніторингу та управління всіма РРС, що розгортають магістральну радіорелейну лінію. Апаратура станції розміщується в контейнері „Шелтер” який установлено на шасі КрАЗ. Антенно-щоглова машина, на шасі КрАЗ, забезпечує оперативне розгортання та підйом 4-х антен, з приймально-передавальними блоками на висоту до 30 м., за допомогою гідравлічного пристрою управління розвертанням телескопічної щогли. Управління антенами по азимуту і куту місця дистанційне з індикацією положення антен на пульті наведення антен. Р-425 призначена на заміну радіорелейних станцій Р-414.
ЦРРС Р-450 з частотною та фазовою маніпуляцією сигналів, які передаються в діапазоні частот від 1350 до 2690 МГц (NATO-III+), призначена для будівництва радіорелейних ліній зв'язку в оперативно-тактичній ланці управління.
ЦРРС може працювати на стаціонарних ВЗ та в апаратних польових систем зв'язку різних рівнів. Вона дозволяє утворювати радіоканали з пропускною здатністю від 256 до 8448 кб/с і середньою дальністю 35 км для одного інтервалу.

Характеристика
Значення
1
Діапазон частот
від 1350 до 2690 МГц
2
Кількість каналів
10720
3
Мін. дуплексний інтервал
50 МГц
4
Види маніпуляції
FSK (STANAG 4212, CP-FSK2r), QPSK (QAM-4)
5
Швидкості передавання
256, 512,1024, 2048, 4х2048, 8448 кбіт/с
6
Цифрові стики
Eurocom D/1; STANAG 4210; G.703 E1, 4x E1, E2; опт.стик
ПЕРЕДАВАЧ
7
Потужність передавача
37 дБм для FSK або 35 дБм для QPSK
8
Стабілізація потужності
не гірше ±3 дБ
9
Регулювання потужності:
- ручне
від -20 до 0 дБ від максимального значення з кроком 1 дБ та точністю не гірше ±2 дБ
- автоматичне (для модуляції QPSK та CP-FSK2r)
від -20 до 0 дБ від максимального значення з кроком 1 дБ та точністю не гірше ±2 дБ
10
Стабільність частоти
±5 ·10-6
11
Придушення побічних випромінювань
не менше 80 дБс
ПРИЙМАЧ
12
Придушення дзеркальних каналів
не менше 80 дБ
13
Чутливість для рівня бітових помилок 10-6:
- для модуляції FSK
256 кбіт/с
мінус 96 дБм


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.