На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


лабораторная работа Проектування телекомункацйних та нформацйних мереж. Ознайомлення з початковим етапом проектування мереж звязку. Набуття практичних навичок укладання технчних завдань для складних нфокомункацйних систем та обєктв.

Информация:

Тип работы: лабораторная работа. Предмет: Схемотехника. Добавлен: 22.01.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


27
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Методичні керівництва

по виконанню лабораторних робіт

з дисципліни

“ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ МЕРЕЖІ”

Для студентів денної форми навчання

Київ - 2005

УДК 621.395

Методичні керівництва по виконанню лабораторних робіт

з дисципліни “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”

Для студентів денної форми навчання

Викладачі методичного керівництва:

Соловйов Володимир Русланович

Сєрих Сергій Олександрович

Гайдур Галина Іванівна

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри ТС “ 29 ” вересня 2005 р.

Лабораторна робота № 1

СКЛАДАННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

НА ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖІ ДОСТУПУ

ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

1. Мета роботи

1.1 Ознайомлення з початковим етапом проектування мереж зв'язку.

1.2 Набуття практичних навичок укладання технічних завдань для складних інфокомунікаційних систем та об'єктів.

2. Теоретичні положення

Проектування телекомунікаційних та інформаційних мереж є практичним втіленням теоретичних положень, які вивчаються за дисципліною “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”. З огляду на швидку змінюваність технологічного обладнання таких мереж (внаслідок швидкого технічного прогресу), проектування окремих об'єктів цих мереж і мереж цілому стає важливою часткою діяльності операторів галузі зв'язку та інформатизації - вона слугує впровадженню найновіших технічних досягнень при розвитку та модернізації мереж. Тому знайомство майбутніх фахівців галузі з основами проектної процедури складних інфокомунікаційних об'єктів і мереж, в ході якої враховуються усі фази життєвого циклу цих об'єктів або мереж, є важливою складовою їх фахової підготовки в процесі навчання.
Для навчальних цілей обрано приклад проектування мережі доступу загального користування (МДЗК) обласного міста з числом жителів 700 тис. Площа території міста становить 150 кв.км. Місто поділене на 5 адміністративних районів, границі яких співпадають з границями відповідних телефонних районів міста. В центрі кожного телефонного району розташована опорно-транзитна телефонна станція (ОпТС). В центральному районі міста розташована також міжміська телефонно-телеграфна станція (МТТС).
Досягнута телефонна щільність (відношення кількості телефонів до кількості жителів) у такому місті складає 0,4, а перспективна щільність (через 10 років) - повинна становити 0,9 з урахуванням користувачів мобільного зв'язку. Досягнута щільність користувачів Інтернет складає 0,05, а перспективна - 0,5. Середня ємність телефонних вузлів (АТС) складає 8 тис. номерів. Середня довжина абонентської телефонної лінії становить 1,5 км.
В такому місті необхідно побудувати МДЗК, яка б забезпечила повний набір послуг, надаваних мережею Інтернет, а також, при можливості, розширений набір мультимедійних послуг (потокові відео- та аудіо-програми, відео-на-замовлення, відеотелефон, тощо). Необхідно шляхом експресс-проектування оцінити характеристики п'яти видів МДЗК:
на базі цифрової мережі інтегрального обслуговування (ISDN);
на базі високошвидкісної мережі інтегрального обслуговування (В-ISDN)
на базі цифрових абонентських ліній (DSL) та міської мережі передачі даних загального користування системи Ethernet (DSL+Ethernet);
на базі локальних і міських комп'ютерних мереж (Ethernet);
на базі мережі інтерактивного кабельного телебачення (ICATV) та комп'ютерних мереж системи Ethernet (ICATV+Ethernet);
на базі цифрової мережі радіодоступу LMDS та комп'ютерних мереж (LMDS+ Ethernet).
В якості керівного нормативного матеріалу для проектної процедури доцільно прийняти Комплекс стандартів на проектування автоматизованих систем [3, 4] - найскладніших видів технічних систем. Одним з видів автоматизованих систем є мережі зв'язку - системи для обробки і передачі інформації (АСОІ).

3. Контрольні питання

3.1 Яке місце у життєвому циклі інфокомунікаційного об'єкту займає стадія ТЗ?
3.2
За якими нормативними документами слід укладати ТЗ на складні інфокомунікаційні об'єкти?
3.3 Які особливості має мережа доступу порівняно з базовою мережею та мережею приміщень користувача?
3.4 Які найбільш характерні технології використовуються в сучасних масових мережах доступу?

4. Домашнє завдання

4.1 Вивчити основні питання тем “Мережі доступу” та “Роботи стадії технічного завдання” за літературою [1, 2, 3].

4.2 Підготуватися до обговорення контрольних питань.

4.3 Підготуватися до виконання лабораторної роботи переглядом літератури [4].

5. Лабораторне завдання

5.1 Студенти групи поділяються на шість проектних бригад, відповідно до шести можливих видів МДЗК міста.

5.2 Користуючись текстами стандартів [3, 4], при консультативний допомозі викладача кожна проектна бригада повинна скласти спрощене (до основних вимог) технічне завдання на розробку проекта МДЗК обласного міста - для свого, окремого виду МДЗК.

5.3 Результати роботи оформлюються протоколом лабораторної роботи № 1 в робочому зошиті з дисципліни “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”.

6. Зміст протоколу

3.5 Мета роботи

3.6 Текст спрощеного технічного завдання на створення фрагменту мережі доступу до вузлів провайдерів (згідно технологічного варіанту мережі для кожної проектної бригади студентів)

7. Рекомендована література

7.1 Олифер В., Олифер Н. Компьютерные сети. “Эко-Трендз”, М., 2001.

7.2 Хиленко В.В., Михайлов В.Ф. Сети доступа: тенденції, технологии. “Зв'язок”, № 5,6, 2001.

7.3 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Стадии создания. ГОСТ 34.601-- 90.

7.4 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы. ГОСТ 34.602 - 89.

Додаток 1

ТОПОЛОГІЧНІ І ТЕЛЕКОМУТАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ МДЗК

Nм - кількість населення у місті (360 000 тис. Чоловік)

Nкв = Nм /2,5 - кількість квартир у місті (2,5 - кількість мешканців у квартирі)

Житловий мікрорайон міста забудований дев'ятиповерховими будинками з чотирма під'їздами та трьома квартирами на поверху (108 кв.)

Nбуд=Nкв./108 - кількість будинків;

Nоф. = Nм /2,5*2*20 - кількість офісів (20 - середня кількість працівників в офісі)

Nоф.центр = Nоф/20 - кількість офісних центрів (1 центр -20 офісів);

Nтел = NМ*0,4 - кількість телефонів у місті (40% - рівень телефонізації у місті);

Nкв тел = Nтел*2/3 - кількість телефонів, що припадають на квартирних користувачів (2/3 усіх телефонів);

Nоф.тел = Nтел*1/3 кількість телефонів, що припадають на офісних користувачів (1/3 усіх телефонів);

NОпТС = Nрай = NМ/100 000 - кількість ОпТС (1 район 100 000 тис. мешканців);

Nтел. рай = Nтел / Nрай - кількість телефонів у кожному районі;

NЦАТС = Nтел. рай / 7200 - кількість ЦАТС на кожний район (робоча ємність станції -7200);

Nпост =Nм /20000 (постачальник послуг обслуговує 20 000 тис. користувачів);

Nтел буд. = Nкв тел /N буд. - кількість телефонів, що припадає на один будинок ;

Nбуд. рай = N буд/ Nрай - кількість будинків на один район;

Nбуд. АТС = Nбуд. рай /NЦАТС - кількість будинків на одну ЦАТС;

Nбуд РШ =Nбуд. АТС/5 - кількість будинків на один РШ (на одну ЦАТС припадає 5 РШ);

NРШ.кв = NАТС*NАТС.РШ - загальна кількість розподільчих шаф (РШ), до яких підключаються квартирні абоненти (NАТС - загальна кількість ЦАТС, а NАТС.РШ - кількість РШ на кожну ЦАТС);

NРК = 8*Nбуд. - кількість РК (8 - кількість розподільча коробка (РК) на будинок, ємність РК - 10 номерів);

Nоф.тел.рай = Nоф.тел. / NОпТС - кількість офісних телефонів на оди район;

Nоф.тел.ЦАТС = Nоф.тел.рай / NЦАТС = загальна кількість офісних телефонів на одну ЦАТС;

Nоф.ЦАТС =Nоф.тел.ЦАТС/5 - загальна кількість офісів на одну ЦАТС (на одну ЦАТС приходиться 5 РШ) ;

Nоф. РШ = Nоф.ЦАТС/3 - кількість офісів на один РШ (ЦАТС має 3 РШ для підключення офісних користувачів);

Лабораторна робота № 2

РОЗРОБКА ЕСКІЗНОГО ПРОЕКТУ МЕРЕЖІ ДОСТУПУ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

1. Мета роботи

1.1 Ознайомлення з проблематикою ескізного проектування мереж зв'язку.

1.2 Розробка структурної і організаційної схем мережі доступу та їх короткого опису.

2. Теоретичні положення

В ході ескізного проектування мереж зв'язку виконується розробка попередніх проектних рішень мережі та окремих її частин - вузлів, ліній зв'язку, мережних закінчень (кінцевих адаптерів мережі, які розташовуються у приміщеннях користувачів), системи експлуатації та управління. Результати розробки фіксуються у документах певного виду, склад і зміст яких регламентовано державними стандартами. Обсяг ескізної документації на мережу повинен бути достатнім для опису прийнятих на цій стадії проектних рішень, а також для виконання наступної стадії (технічний або техно-робочий проект) на основі прийнятих рішень. Результати даної стадії розглядаються і приймаються замовником саме за документацією ескізного проекту.

Мінімальний склад ескізної документації на мережу повинен включати набір схем мережі і її складових частин, а також пояснювальну записку ескізного проекту. Мережі зв'язку є складними об'єктами і тому для їх опису, як правило, використовують кілька типів схем: схема електрична структурна мережі (Е1); схема функціональної структури (Ф1); схема організаційної структури (СО). Усі три види схем для мереж зв'язку , як правило, мають складну ієрархічну будову. Перший рівень - це загальна схема, другий - схеми основних компонентів загальної схеми, третій - деталізуючі схеми для кожної компоненти схем другого рівня і т.д. Така ієрархічність деталізації схем складних об'єктів відповідає ергономіці сприйняття людиною нової інформації. Мозок людини в оперативній пам'яті оптимально маніпулює тільки декількома об'єктами (предметами, поняттями). Експериментально встановлено, що кількість об'єктів, якими людині зручно подумки маніпулювати, складає 5±2. З цього факту випливає, що коефіцієнт деталізації кожного наступного рівня схем мережі по відношенню до попереднього рівня повинен становити не менше трьох і не більше семи.

У пояснювальній записці, як правило, подають опис розроблених схем мережі та їх компонентів на усіх рівнях деталізації, наводять методики та результати розрахунків основних параметрів мережі і її компонентів. В заключній частині пояснювальної записки, на основі розроблених схем наводять оцінки основних техніко-економічних характеристик мережі. Такі оцінки є дуже важливими для визначення доцільності наступних стадій розробки або напрямів концентрації зусиль розробників або ресурсів розробки при проведенні наступної стадії.

3. Контрольні питання

3.1 Яке місце у життєвому циклі інфокомунікаційного об'єкту займає стадія ескізного проекту?
3.2 Які документи розробляються на стадії ескізного проекту для мереж зв'язку?
3.3 Які види схем і за якими правилами розробляються на складні інфокомунікаційні об'єкти?
3.4 З якою метою на стадії ескізного проекту провадиться оцінка основних техніко-економічних характеристик мережі?

4. Домашнє завдання

4.1 Вивчити основні питання тем “Мережі доступу” та “Роботи стадії ескізного проекту” за літературою [1- 4].

4.2 Підготуватися до обговорення контрольних питань.

4.3 Підготуватися до виконання лабораторної роботи переглядом літератури [4].

5. Лабораторне завдання

5.1 Кожна з шести проектних бригад, відповідно до шести можливих технологічних видів МДЗК обласного міста та до технічного завдання на свій варіант МДЗК, користуючись відомостями з [1, 3 та 4], при консультативний допомозі викладачів складає дворівневі електричну і організаційну структурні схеми МДЗК:

схема електрична структурна (Е1);

схема організаційної структури (СО).

При розробці електричних схем повинні бути вяті до уваги технологічні схеми організації зв'язку для шести варіантів МДЗК, наведені на рис.1-6.

5.2 Для кожної схеми проектна бригада повинна скласти спрощений опис, який містить розшифровки позначень на структурних схемах, призначення та функції окремих компонентів структурних схем для свого, окремого виду МДЗК.

5.3 Результати роботи оформлюються протоколом лабораторної роботи № 2 в окремому робочому зошиті з дисципліни “Телекомунікаційні та інформаційні мережі”.

6. Зміст протоколу

6.1 Мета роботи.

6.2 Структурна та організаційна схеми фрагменту мережі доступу до вузлів провайдерів (згідно технологічного варіанту мережі для кожної проектної бригади студентів).

6.3 Короткий опис розроблених схем.

7. Рекомендована література

7.1 Олифер В., Олифер Н. Компьютерные сети. “Эко-Трендз”, М., 2001.

7.2 Хиленко В.В., Михайлов В.Ф. Сети доступа: тенденції, технологии. “Зв'язок”, № 5,6, 2001.

7.3 Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Стадии создания. ГОСТ 34.601-- 90.

7.4 Проспектні матеріали фірм-виробників обладнання та статті в періодичній літературі зі схемами побудови мереж доступу за останні два роки.

Додаток 1

Таблиця 1. Характеристики навантаження від користувачів мережі доступу (у годину найбільшого навантаження - ГНН)

Види послуг
Мінімальний набір послуг
Максимальний набір послуг

Максимальна швидкість, кбіт/с
Інтенсивність навантаження Ерланг
Максимальна швидкість, кбіт/с
Інтенсивність навантаження Ерланг
А. Квартирний користувач
Електронна пошта
Пересилання файлів
Web-сеанси
Телефон
Відеотелефон
Аудіо-програми
Відео-програми звичайної чіткості
Відео-програми високої чіткості
Б.
Виробничий користувач
Електронна пошта
Пересилання файлів
Web-сеанси
Телефон
Відеотелефон
Аудіо-програми
Відео-програми звичайної чіткості
Відео-програми високої чіткості
9,6
19,2
19,2
19,2
-
-
-
-
19,2
64
128
19,2
128
-
-
-
0,01
0,01
0,2
0,1
-
-
-
-
0,1
0,2
5х0,2
10х0,1
2х0,1
-
-
-
128
512
512
32
2048
512
2048
8448
512
2048
1024
32
2048
512
2048
8448
0,01
0,01
2х0,2
2х0,1
0,05
2х0,2
2х0,3
0,1
0,1
0,2
10х0,2
20х0,1
5х0,1
2х0,2
2х0,2
0,1

Додаток 2

Схеми доступу на базі технологій

Додаток 3

Таблиця 2. Основні техно-економічні характеристики обладнання, наведеного на рис.1-6 Додатку 2

Техно-логія

МД
Вид обладнання
Основні техно-економічні характеристики обладнання

Об'єм,

ТЗБ
Максимальна швидкість, Мбіт/с

Вартість,

грн.
1
2
3
4
5
ISDN

МЗ

НР

РК

РМ
РШ

ЦАТС

ОПТС

1

0,1

0,5

1

1/100АЛ

0,1/В-порт

1/Р-порт

0,128

-

-

-

-

0,128/В-порт

2,048/Р-порт

600

5

50

400

2500+5NАЛ

1000/В-порт

12500/Р-порт
B-ISDN

МЗ

НР

РК

РМ

РШ

ВРМ

ЦАТС

ОПТС

2

Див. ISDN …

Див. ISDN …

Див. ISDN …

Див. ISDN …

0,2/порт

0,2/порт

3/порт

51

51/порт

2500/порт

10000/порт

1000

500/порт

40000/порт

80000/порт
Ethernet

МЛМ

НР

МР

МБ

МГБ

РШ

МС

МТ

0,5

Див. ISDN …

0,25

2

0,5

0,1

0,5/порт

1/порт

100

100/порт

1000

1000/порт

-

1000/порт

10000/порт

500

10/порт

10000

5000/порт

2000+80Nопт.порт

5000/порт

30000/порт

LMDS+

+ Ethernet

МЛМ

РБ

АМО

АК

БС

КБС

МТ

0,5

3

0,5

2

50

3/БС

1/порт

100

34

-

-

2500

2500/порт

10000/порт

750

1000

200

4000

250000

10000/порт

30000/порт

ICATV+

+ Ethernet

МКТ

НР

Р

БП

МП

ГП

ОЗК

МТ

1

0,05

0,1

1

2

5

2/порт ГП

1/порт

5

-

-

100

100

100/порт

100/порт ГП

10000/порт

500

5

2,5/порт

2000

1000/порт

2000/порт

3000/порт ГП і ОЗК

30000/порт

DSL+

+ Ethernet

МЦАЛ

НР

РК

РМ

РШ

МпД

СД

МТ

1

Див. ISDN …

Див. ISDN …

Див. ISDN …

Див. ISDN …

0,5/порт

1,5/порт

1/порт

2

2/порт

1000

10000/порт

500

300/порт

5000/порт

30000/порт

Для усіх

техноло-гій

ЗІП

Система

безпереб.

електрож.

Сервер

управлін.

Робоча

станція

Комп'ю-тер інжен.

Автомоб.

Стіл

Крісло

Шафа

Телефон

10% від кільк.ТЗБ

100 … 1000

(залежно від потужн.)

20

10

5

-

-

-

-

-

-

1 … 10 кВт

2х1000

1000

750

-

-

-

-

-

1000/ТЗБ

20000 … 80000

3000

1500

2000

17000

100

50

200

30

Лабораторна робота № 3

РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ПРОЕКТУ

МЕРЕЖІ ДОСТУПУ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

1. Мета роботи

1.1 Ознайомлення з етапом технічного проектування мереж зв'язку.

1.2 Оцінки пропускних здатностей ліній і трактів, а також їх вартості.

1.3 Вибір типів обладнання для вузлів МДЗК.

2. Теоретичні положення

Основою для вибору типів обладнання та оцінок пропускних здатностей ліній і трактів МДЗК є електрична схема мережі, складена на етапі ескізного проектування та оцінки інтенсивності потоків навантаження на мережу, створювані користувачами в годину найбільшого навантаження (ГНН), які здійснюються в ході даної лабораторної роботи.

Навантаження на МДЗК у перспективі, на яку проектується МДЗК, визначатиметься тільки потребами користувачів у інформаційних послугах, інакше кажучи, номенклатурою таких послуг і обсягом їх споживання. Головним обмежуючим фактором, який визначає розрахункове навантаження МДЗК, є ергономічно і медично обгрунтована межа споживання інформаційних послуг людиною. Багатьма дослідженнями в різних країнах світу встановлено, що люди, які проводять в Інтернет більше 20 годин на тиждень, поступово стають Інтернет-залежними. Коло інтересів їх життя звужується до Інтернет-спілкування і вони віддаляються і психологічно, і фізично від суспільства, не приносячи йому ніякої користі. Виходячи з цього, безпечним середнім рівнем споживання інформаційних послуг для людини можна вважати 12-15 годин на тиждень або приблизно дві години на добу.

Якщо б споживання інформаційних послуг на протязі доби було рівномірним, то поняття ГНН втратило б сенс. На будь-якому годинному відрізку доби, через своє закінчення МДЗК середній користувач спілкувався б з Інтернет приблизно 2/24=0,08 години. Однак реальне навантаження (трафік) Інтернет на протязі доби розподіляється нерівномірно, концентруючись у денні години, приблизно з 10 до 12 та з 15 до 17годин доби. Внаслідок цього, на реальний ГНН МДЗК припадає, у середньому, приблизно вдвічі більше абонентського навантаження, ніж при рівномірному його розподілі, а саме, приблизно 0,16 години.
Головним мірилом навантаження користувача на мережу зв'язку є інтенсивність абонентського навантаження, яка визначається відношенням часу заняття користувачем мережного закінчення до тривалості ГНН і визначається у безрозмірних одиницях “Ерлангах” (Ерл). Отже, в нашому випадку інтенсивність безпечного для людини навантаження на МДЗК у ГНН можна прийняти рівною 0,16 Ерл.
Для МДЗК на базі технології ISDN зайняття користувачем мережного закінчення практично співпадає з заняттям і усіх інших ресурсів МДЗК по траєкторії оперативно встановлюваного (на кожний сеанс) каналу доступу до вузла надавача послуг Інтернет (Інтернет-провайдера), оскільки ISDN використовує технологію комутації індивідуальних (для кожного користувача на час його сеансу в Інтернет) каналів. Для інших п'яти технологій побудови МДЗК в значній мірі використовується статистичне ущільнення інформаційних потоків у груповому обладнанні вузлів та у трактах між вузлами за рахунок подрібнення інформації, що передається або приймається користувачем, на окремі пакети. Пакети окремих індивідуальних потоків інформації (кожного користувача на протязі його сеансу) передаються груповими трактами вп и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.