На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Поняття край краєзнавчий документ. Фундаця краєзнавчих документв. Довдкова та бблографчна допомога. Задач краєзнавчої роботи бблотек, використання бблографї. Форми роботи бблотек по краєзнавству. Проведення сторико-краєзнавчих читань.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: География. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


19
Тема: Бібліотека і краєзнавство. Робота бібліотек з краєзнавчими документами
План
    1. Поняття "край" і "краєзнавчий документ"
      2. Фундація краєзнавчих документів
      3. Організація і ведення КСБА
      4. Задачі краєзнавчої роботи бібліотек
      5. Використовування краєзнавчої бібліографії
      6. Індивідуальне інформування в роботі бібліотек
      7. Взаємозв'язки і координація діяльності краєзнавчих установ
      8. Форми роботи бібліотек по краєзнавству. Історико-краєзнавчі читання
      9. План проведення краєзнавчих читань

1. Поняття "край" і "краєзнавчий документ"

Теперішній час характеризується небувалим сплеском краєзнавчої діяльності. Краєзнавство переживає процес пошуку нових форм, постановки першорядних задач. Воно набуває яскраво вираженого соціально-політичного характеру, особливо у зв'язку із збільшеним інтересом до минулого окремих територій, а також - зважаючи на загострення національних, економічних, екологічних проблем. Про "малу батьківщину" заговорили багато представників наукових кругів, екологів, економістів, педагогів, учасники суспільних рухів.

З квітня 1990 року існує Союз краєзнавців Росії. Основним напрямом його діяльності стала довготривала комплексна програма, направлена на підтримку і розвиток краєзнавчої роботи в Росії, а також ряд цільових програм: "Теорія і історія краєзнавства", "Природна спадщина", "Шкільне краєзнавство" і багато інших.

Краєзнавство - це всестороннє вивчення певної частини країни, міста або села, інших поселень місцевим населенням, для якого ця територія вважається рідним краєм. Під краєм розуміється певна частина країни, виділена по самих різних ознаках і, перш за все на основі адміністративно-територіального розподілу. Також правомірним вважається розповсюдження поняття "край" на такі обширні природно-економічні зони як Урал, Сибір, Дальній Схід.

Задачі і зміст краєзнавства надзвичайно різноманітні. В його задачі входить вивчення етнічного складу місцевого населення, пошуки корисних копалин, облік, охорона пам'ятників архітектури, усної народної творчості, вивчення говоров і діалектів, художніх промислів краю. Тим самим краєзнавці створюють необхідну основу для наукових досліджень в різних галузях знання і вносять істотний внесок у формування патріотизму і любові до рідного краю у населення.

На регіональному рівні найбільш доречний варіант культурного розвитку з урахуванням місцевої специфіки і самобутності, можливостей території - інституційних, матеріальних, людських і т.д. Саме на локальному просторі досягається максимальна активність участі різних соціальних груп в культурних процесах, в суспільному житті в цілому. Краєзнавча складова в тій чи іншій мірі, напряму або побічно, пронизує всі галузі знання, ділянки і сфери інтелектуальної і фізичної праці людини, додаючи їм конкретність, близькість до людини, що читає і шукаючому.

Джерела вивчення краю вельми різноманітні по своєму характеру і змісту. До їх числа відносяться, так звані, речовинні джерела: результати археологічних розкопок, пам'ятники матеріальної культури, зразки місцевої флори і фауни, корисних копалин, вироби промислового і сільськогосподарського виробництва. Ці матеріали збираються і зберігаються в краєзнавчих музеях. Важливе значення для пізнання історії і культури краю, побуту його населення мають лінгвістичні матеріали (записи місцевих говоров і діалектів) і, особливо російська народна творчість (билини, оповіді, прислів'я, частушки і т.д.). Величезний інтерес для дослідників представляють архівні документи і джерела (мемуари, описи, накази і т.п.).

Кожна людина по своїй волі або під тиском життєвих обставин незалежно від віку, підлоги, приналежності до того або іншого етносу, наукового цензу, професії, місця проживання стикається з краєзнавством, займається ним, користується його результатами. Окрім спілкування з самим краєм ми неминуче маємо справу з документально зафіксованими підсумками краєзнавчих пошуків, представленими в творах друку, рукописах, відео-документах або, іншими словами, з "краєзнавчими документами".

Вперше цей термін був запропонований С.Н. Криворотенко в 1990 році. Краєзнавчим вона назвала документ, що містить і (або) формою пов'язаний з краєм; під змістом краєзнавчого документа розуміла тільки укладену в ньому інформацію про край, під формою - інформацію про місце видання, авторської приналежності і приналежності до краю інших осіб, що беруть участь в створенні документа. Це визначення враховує не тільки змістовний, але формальний аспекти явища, що дозволяє розширити круг документів, що мають відношення до краю і що включаються до краєзнавчого фонду.

Разом з поняттям "краєзнавчий документ" в публікаціях фахівців часто зустрічається термін "краєзнавча література" як поняття більш широкого плану. В що ж її відмінність від документа?

"Документ" і "література" - різноякісні поняття. Більшість фахівців називає краєзнавчою літературою твору друку, що відносяться до краю за змістом, незалежно від місця їх видання.

Для бібліотечного краєзнавства підходить визначення: краєзнавчий документ - це той же матеріальний об'єкт, який береже і передає інформацію. Відмітною ознакою, що виділяє краєзнавчий документ із загальної маси, є наявність в ньому описи фактів, подій, явищ, пов'язаних з певною територією, місцевістю (краєм).

Те ж саме можна сказати і краєзнавчій літературі, вона виділяється із загальної маси творів друку наявністю в ній тих же відомостей.

Слово "документ" позначає матеріальні джерела інформації: книги, газети, журнали, буклети, листівки, мазкі, плакати, відеофільми і т.д. А термін "література" об'єднує в собі тільки твори, тобто тільки ідеальну інформаційну складову. В "Положенні про краєзнавчу діяльність краєвих і обласних УНБ краєзнавчими документами" названі будь-які тексти: неопубліковані (рукописні, машиночитємі, графічні) і аудіовізуальні матеріали, машиночитаєми джерела інформації (магнітні стрічки, компакт-диски і т.д.), повністю присвячені даному краю або значні (за об'ємом і цінності) відомості, що містять, про нього, незалежно від вигляду і способу видання (виготовлення), тиражу, мови, місця видання або виготовлення, політичної і ідейної спрямованості. Під місцевими розуміються всі видання, опубліковані на території даного краю, незалежно від їх змісту, вигляду і способу видання, мови; у тому числі малотиражні, внутрівідомчі, видання групової обробки.

2. Фундація краєзнавчих документів

Основа всієї краєзнавчої діяльності бібліотеки - краєзнавча фундація. Краєзнавча фундація - ця впорядкована безліч зафіксованих в документальній формі відомостей про край. Він використовується читачами і співробітниками бібліотек в різноманітній меті: для задоволення краєзнавчих запитів читачів; для проведення бібліографічного інформування по краєзнавству; для виявлення необхідних матеріалів при підготовці і складанні допомог, збірок, альманахів і інших видань краєзнавчого змісту; для організації краєзнавчих заходів. Без повноцінної науково-організованої фундації серйозна краєзнавча робота бібліотеки неможлива.

Останнім часом все чітко виявляється тенденція до повернення культурних цінностей, створених за багато років кожним народом, в кожній місцевості, будь то край, область, місто або село. Все частіше люди звертаються до історії своїх предків, відновлюють традиції, забуті або знищені, щоб в майбутньому знову не довелося по крупицях збирати втрачені відомості про рідний край. Муніципальна бібліотека повинна не тільки збирати, організовувати, але і зберегти краєзнавчу фундацію для подальших поколінь, поповнюючи його новими документами про природу, історію, господарство, мистецтво, тобто про життєдіяльність краю.

Краєзнавча фундація МБ універсальна по своєму складу. Він повинен охоплювати всі проблеми краю, які можуть зацікавити читачів.

Фундація формується з документів, відповідаючій основній меті і задачам конкретної бібліотеки, а також потребам користувачів. Така фундація, виділена в окремих залах або на окремих стелажах, в ідеалі повинен складатися з:

книг, брошур, листівок;

репродукцій, витворів образотворчого мистецтва, атласів, карт, фотографій;

нотних видань, грамплатівок, слайдів, діафільмів, аудіокасет, компакт-дисків, дискет;

машинописних і рукописних матеріалів;

тематичних тек з газетними і журнальними статтями, пов'язаними за змістом з краєм.

Краєзнавчі документи класифікуються по різних ознаках: часу видання, рівню насиченості краєзнавчими даними, видам документа, а також віку читача.

За призначенням документів, по їх семантичній складовій, краєзнавча фундація бібліотеки включає:

довідкову літературу;

науково-популярну літературу;

учбову літературу;

художню літературу.

Іноді фундація систематизувала на основі матеріальної конструкції видань: книги, газети, журнали, листівки, плакати, ноти, друкарська графіка і т.д.

Можна розділити документи по знаковій природі укладеної в них інформації: на текстові, нотні, картографічні, изоиздания.

По ознаці періодичності краєзнавчі документи можуть бути періодичними, неперіодичними, продовжуються, серійними.

ЦБ ведуть систематичну роботу по виявленню краєзнавчих документів і місцевих видань, використовуючи для цього тематичні плани издательств; бібліографічні допомоги, у тому числі і видавані ЛУНБ, СБА ОУНБ і інших бібліотек, книжкові збори приватних осіб і внебібліотечних установ (архівів, музеїв і т.д.). ЦБ ведуть поточне і ретроспективне комплектування фундації краєзнавчих документів і місцевих видань для своє системи шляхом покупки в обласному бібліотечному колекторі, в магазинах, у приватних осіб; відтворення відсутніх документів засобами копіювально-розмножувальної техніки; по підписці; в порядку книгообміну; в порядку дару. Для ЦБ бажано придбання кожного документа в 3-5 екземплярах; для філіалу в 1-2 екземплярах. В кожній бібліотеці бажано мати підписку на зональні і місцеві журнали, на обласні, районні, міські, багатотиражні газети.

В цілях підвищення ефективності діяльності і забезпечення раціонального використовування краєзнавчих документів і місцевих видань доцільно організовувати в ЦГБ, ЦРБ групи або читальні зали краєзнавства і збирати там по одному екземпляру краєзнавчих документів, виділивши для цього спеціальний стелаж.

Причинами виключення краєзнавчих документів і місцевих видань з фундації ЦБС можуть бути; ветхість видання (за наявності достатнього числа екземплярів) в ступені, що робить недоцільність спроби реставрації; надмірна кількість екземплярів видання. Єдині екземпляри краєзнавчих і місцевих документів не списуються. Місцеві періодичні видання зберігаються в ЦБ постійно, у філіалах - три роки.

Краєзнавча бібліографічна діяльність здійснюється в рамках загальної бібліографічної діяльності ЦБС, по загальних планах. Об'єми цієї діяльності в ЦБ і філіалах різні. Краєзнавча бібліографічна діяльність ЦБ включає:

організацію і ведення краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату (КСБА);

формування системи краєзнавчих бібліографічних допомог;

краєзнавче бібліографічне обслуговування, краєзнавче бібліографічне інформування, навчання основам краєзнавчих бібліографічних знань.

3. Організація і ведення КСБА

КСБА створюється як спеціалізована частина СБА центральної бібліотеки з метою максимально повного розкриття складу і змісту всіх видів краєзнавчих документів і місцевих видань. КСБА ЦБ відображає:

матеріали про край в цілому, про окремі місцевості і населені пункти;

матеріали про діячів і уродженців краю;

місцеві видання;

довідкові і бібліографічні джерела інформації про край.

КСБА ЦБ служить основою для обслуговування читачів краєзнавчими документами і місцевими виданнями; краєзнавчого бібліографічного і інформаційного обслуговування; бібліографічної пропаганди краєзнавчих видань; доукомплектования фундації краєзнавчих видань.

Краєзнавчий СБА ЦБ створюється в цілях задоволення потреб в краєзнавчій інформації не тільки читачів ЦБ, але і бібліотек-філіалів і бібліотек інших відомств.

Ведучим є принцип повноти віддзеркалення і глибини розкриття краєзнавчих документів, який виявляється в тому, що: включаються всі краєзнавчі документи і місцеві видання краю, незалежно від наявності їх в ЦБ і місця їх знаходження, від об'єму і цінності; не встановлюються хронологічні межі віддзеркалення краєзнавчих документів; широко застосовуються всі методи бібліографічного розкриття матеріалів (аналітичні описи частин тексту, детальне угрупування матеріалу, анотації і ін).

КСБА ЦБ включає:

центральний краєзнавчий систематичний каталог;

фундація довідкових і бібліографічних допомог.

Каталог включає картки на книги, брошури, альбоми, изоиздания, нотні видання, статті з журналів, збірок, видань, газет (центральних і місцевих), що продовжуються, атласи, діафільми, слайди і інші документи.

Матеріали в краєзнавчому систематичному каталозі систематизували по ББК. Картки за кожним роздільником стоять в зворотно-хронологічному порядку.

Фундація довідкових і бібліографічних допомог формується в читальному залі краєзнавства і на абонементі.

4. Задачі краєзнавчої роботи бібліотек

В даний час краєзнавча робота стає одним з найважливіших напрямів діяльності муніципальних бібліотек (ЦБС).

Краєзнавча діяльність бібліотек - частина професійної (державної) краєзнавчої діяльності, направленої на виявлення, збирання і розповсюдження знань про певну місцевість (край), зафіксованих, перш за все, в творах друку, а також аудіовізуальних матеріалах, машиночитаємих носіях інформації, неопублікованих документах. Краєзнавча діяльність здійснюється у формах, властивих бібліотечній діяльності в цілому.

Метою краєзнавчої діяльності муніципальних бібліотек є сприяння політичному, економічному, культурному розвитку краю, всесторонньому дослідженню краю, виявленню і розповсюдженню цінного місцевого досвіду в різних областях виробничо-практичної і суспільної діяльності, краєзнавчому руху в краю.

Бібліотечне краєзнавство як складова частина загального краєзнавства має мету виявити, зібрати, зберегти і надати в користування матеріали, пов'язані за змістом з певною місцевістю, яка є рідним краєм для її населення. Ця галузь краєзнавства в даний час активно розвивається.

В різний час деякі аспекти краєзнавства в бібліотеках розроблялися багатьма теоретиками, такими як Е.Н. Бурінськая, А.Н. Бученков, Л.М. Вадиковская і інші. Проте всі вони зачіпають бібліографічну сторону краєзнавчої діяльності. Краєзнавчі проблеми бібліотек автори практично не розглядали, за винятком питань формування фундацій.

Теоретичні підстави краєзнавчої діяльності бібліотек заклав Н.В. Здобнов.

Микола Васильович Здобнов наш земляк, він народився 9 жовтня 1888 року в місті Шадрінське Пермської губернії. В 1911-1915 роках він вчиться в Московському народному університеті ім.А.Л. Шанявського. Вже в студентські роки він захоплюється історією і бібліографією рідного краю. З 1919 року він працює в області краєзнавчої бібліографії, йдучи в цьому напрямі по шляху, наміченому ще минулому сторіччі В.І. Межовим. В 1925 році він закінчив і опублікував свою першу серйозну працю "Основи краєвої бібліографії", де вперше сформулював основні задачі краєзнавчої бібліографії, визначив її значення для науки і суспільно-політичного життя країни.

Слідуючи передовим традиціям російської бібліографії, Здобнов бачив головну задачу бібліографії, по його виразу, не в механічному книгоописании, а головним чином в розкритті значення книг, в знанн и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.