Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.
Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.
Результат поиска
Наименование:
Реферат Духовна та культурна спадщина словянських народв. Веснянки та народн забави. Свято сорока мученикв. День Олекся. Благовщення. Вербна недля. Страсний тиждень. Великдень. Радуниця - великоднє поминання померлих. Свято Юря. Весняний Микола.
Информация:
Тип работы: Реферат.
Предмет: География.
Добавлен: 17.01.2007.
Год: 2007.
Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%
Описание (план):
«Весняна обрядовість і її виховне значення»
План
1. Вступ.
2. Веснянки та народні забави.
3. Свято сорока мучеників.
4. День Олексія.
5. Благовіщення.
6. Вербна неділя.
7. Страсна тиждень.
8. Великдень.
9. Радуниця - великоднє поминання померлих.
10. Свято Юрія.
11. Весняний Микола.
12. Висновки.
13. Список використаних джерел.
Слов'янські народи мають величезну духовну та культурну спадщину, яка складається зі звичаїв, традицій, фольклору. Українці не є винятком. Заглиблення в народну обрядовість предків - це святий обов'язок кожного етносу, адже розуміння цінностей свого народу впливає на планування майбутнього, на виникнення нових традицій. Культурна спадщина України - неповторна і самобутня. Для кожної пори року, для кожного свята притаманними були свої особливі традиції. Зокрема, багатьма обрядовими діями супроводжується початок весни в Україні.
Одним з найвідоміших обрядів, який у деяких регіонах дійшов і до нашого часу, є веснянки та гаївки - пісні, які віщували про закінчення зими і закликання до своїх володінь весни. Ці пісні супроводжувалися танцями, хороводами та різного роду веселощами. Найвідомішими веснянками є «Подоляночка», «Розлилися води», «Вийди Іванку», «Ой прийшла весна-красна» та інші. Веснянки та гаївки часто супроводжувалися народними забавами. Наприклад, дівчата варили горщик каші та закопували його на вулиці з таким пісенним супроводом:
Закопали горщик каші,
Ще й кілком прибили,
Щоб на нашу вулицю
Парубки ходили.
Але хлопці задовольнялися не будь-якою кашею, а лише тією, яка була зварена з ладаном, маком і раками для того, щоб хлопці були ладні, щоб їх було багато, як макового зерня, і щоб вони трималися за дівчат так міцно, як раки своїми клешнями. Цілком зрозуміло, що залучені до обрядового дійства предмети набували в очах людей особливого значення і ця сакральна семантика речі зумовлювала особливо дбайливе ставлення до неї. Ця обрядова значимість предмета була важливою опорою, бо давала змогу підвищити його повсякденний статус, а так я майже всі побутові речі були причетними до того чи іншого обряду, то формувалися певні правила та норми поводження з речами хатнього вжитку, підтримування порядку в хаті і догляду за господарським реманентом.
22 березня - Сорока мучеників
Першим найбільшим святом, який відкриває весняний цикл, є День сорока святих. Природа починала оживати від зимової сплячки, і люди уже ждали весну. Передвісником весни вважалося повернення перелітних пташок. Саме на День сорока святих влаштовували обряд зустрічі пернатих. Для цього жінки випікали спеціальне печиво - «жайворонки», «голуби». Потім це печиво або дарували сусідам, або вивішували на деревах.
Також влаштовували обряд спалення солом'яного опудала, яке символізувало зиму.
У цей день дівчатам потрібно було пригостити хлопців сорока варениками з сиром, а школярі приносили своєму учителю сорок бубликів.
Вважалося, якщо в цей день тепло - то сорок днів буде триматися тепла погода, а якщо холодно - то бути сорока морозам. 30 березня - Олексія-людини Божої
За народними прикметами, та й за кліматичними спостереженнями, до дня Олексія приходить справжнє тепло, тому народ дав цьому святу ще одну назву - Теплого Олекси.
Цього дня більш за все чекають пасічники, адже бджоли саме в цей день повинні вперше облетіти кругом свого вулика, тобто проснутися від довгої зимової сплячки. Кожен пасічник надає процедурі пробудження бджіл особливого, іноді навіть магічного значення. Тому й молились святому Олексію, щоб дав він гарний врожай меду.
Велике значення це свято має й для мисливців. Саме на Олексія залишає свою барлогу ведмідь, а лисиці переселяються зі старих нір у нові. У цей день, за легендою, вони сліпі і глухі, тому і стають легкою здобиччю.
На Олексія повертаються із теплих країв лелеки, і люди всіма способами намагаються затримати їх біля своїх осель, адже ці птахи символізують мир, добробут, продовження роду. Вважалося, що допомогти затримати лелек допоможе такий обряд: діти виходили на вулицю і кричали услід птицям: «Лелеки, лелеки, ми вам дорогу перейдемо!»
7 квітня - Благовіщення
Одне з найбільших православних свят, яке пов'язано з благою вістю, яку повідомив Діві Марії Архангел Гавриїл.
Українці вважали, що саме в цей день Господь благословляє рослини, які поступово воскресають після зимової сплячки. Працювати забороняється, особливо вагітним жінкам. Навіть пташки в цей день не в'ють своїх гнізд. На Благовіщення також побутував звичай відпускати на волю пташок. Будь-яка тварина, чи то кінь, чи то собака, народжена на Благовіщення, буде мати якийсь недолік.
Ні в якому разі не можна було позичати вогонь, бо тоді пожежі вашій оселі не уникнути.
Якщо до Благовіщення люди ще чекали приходу весни, то після вважалося, що вона вже остаточно утвердилася у своїх правах, хоча зима все ще може втрутитися у її володіння.
Прислів'я: На Благовіщення зими не свари, а саней не ховай. Гарна погода - гарний врожай. Вербнанеділя
Остання неділя перед Великоднем називається Вербною. Відповідно до біблійного опису Христос за тиждень до свого Воскресіння в'їхав в Єрусалим на ослі. Вдячний народ устеляв йому дорогу пальмовими гілками, тому у католиків це свято називається Пальмовою неділею. Українська ж флора не багата на пальми, тому ці функції взяла на себе верба. І це не дивно, адже саме вона першою пускає паростки, відчувши прихід весни.
У церквах у цей день проходять пишні богослужіння з обов'язковим освяченням вербового гілля. Прийшовши додому, потрібно було декілька разів легенько вдарити дитину освяченою гілкою, примовляючи при цьому:
Не я б'ю - верба б'є:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Ні в якому разі не можна викидати освячені гілочки, адже вони допомагають вилікуватись від різних хвороб, а також захищають оселю від пожеж. Страсний тиждень
Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним на честь святих страстей Господніх. Кожен його день наближує нас до урочистої події - Світлого Христового Воскресіння. Це тиждень найсуворішого посту. Не можна не лише їсти скоромного, а й навіть співати та танцювати. Правда такі заборони стосуються будь-якого з постів, але більш за все їх потрібно притримуватися саме перед Великоднем. Розглянемо кожен з днів цього тижня.
У понеділок потрібно підготувати своє житло до Великодня - пофарбувати, помити, почистити.
У вівторок потрібно підготувати одяг, випрати білизну.
У середу закінчуються усі господарські роботи. Потрібно прибрати оселю, винести все сміття, а також заготувати яйця для великодніх писанок та крашанок, підготувати всі необхідні для їх виготовлення знаряддя.
Найбільша кількість обрядів, дійств і прикмет приходиться на Страсний, або Чистий, четвер. Традиційно у цей день випікають паски. Паска - це не просто ритуальний хліб, він символізує тіло Христове і до його виготовлення треба ставитися з особливим натхненням. Перед тим, як його випікати, потрібно помолитися, щоб очистити думки та помисли. На Чистий четвер потрібно підготувати до Великодня своє тіло, тобто ретельно його вимити, особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває всі болячки і захищає від негараздів. Виготовлена на Чистий четвер страсна свічка захищає оселю від пожеж, а тих, хто в ній живе, від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, який в цей день запалюють у церквах. Необхідно донести тепло великоднього вогника з церкви до свого дому, ні в якому разі його не погасивши. Існує повір'я, що на Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, щоб вони могли відсвяткувати «Паску мертвих». Підійшовши пізно вночі до церкви можна, згідно з народними уявленнями, побачити, як пок и т.д.................
