На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Загальний корпус публкацй перодичних видань кримськотатарської даспори. Рвень науково-теоретичної розробки проблеми в сторографї. Закономрност сторико-етнографчних кримознавчих студй на сторнках часописв кримськотатарської даспори.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: География. Добавлен: 11.04.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


4
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кангієва Едіє Меметівна

УДК 930.1:[94+39](477.75):070.15(=512.145)- 054.7«1888/1991»
ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ТА ЕТНОГРАФІЇ КРИМУ В ТЮРКОМОВНІЙ ПЕРІОДИЦІ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ ДІАСПОРИ (1888 - 1991 рр.)

07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Дніпропетровськ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Непомнящий Андрій Анатолійович, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, професор кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Пінчук Юрій Анатолійович, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу Української історіографії та спеціальних історичних дисциплін
кандидат історичних наук, доцент Бездрабко Валентина Василівна, Київський національний університет культури та мистецтв, завідувач кафедри державного управління
Захист відбудеться 28 травня 2008 р. о 13:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Тараса Шевченка, 1, Палац студентів, ауд. 30.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8.
Автореферат розіслано 24 квітня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат історичних наук, доцент І. О. Кривий
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток суспільно-політичного життя в Україні після розпаду СРСР створив умови для розширення дослідницької проблематики історичної науки, переосмислення подій на основі доповнення джерельної бази за рахунок документів, які були вилучені з ідеологічних міркувань із наукового обігу. Виявлення, введення до наукового обігу й аналіз корпусу раніше невідомих праць істориків, їхнє оприлюднення є одним із найважливіших завдань сучасної історіографії.
Особливий інтерес у зв'язку з цим становить значний комплекс публікацій на сторінках тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори, які видавалися в Німеччині, Румунії, США й Туреччині з 1888 до 1991 р. Видавнича діяльність була важливою складовою суспільно-політичного та культурного життя кримськотатарської діаспори. До сьогодні не існувало узагальнюючої праці, присвяченої вивченню цієї проблеми. Складання зведеного списку цих видань, їхнього змісту, аналіз публікацій уможливив увести до наукового обігу матеріал, що дозволяє значно доповнити історіографічну картину вивчення Криму. Видання діаспори містять різноманітну за формою та змістом (наукові статті, документи, спогади, огляди, некрологи) інформацію, що дає більш повну уяву про життя кримськотатарської діаспори, розвиток національно-визвольного руху кримських татар. Цінність становлять й численні новаторські публікації істориків діаспори з історії Криму. В еміграційних виданнях уміщувалися дослідження, які з політично-ідеологічних причин були закриті або висвітлювалися заангажовано в радянській літературі. Комплексне дослідження цього матеріалу дозволило не тільки визначити закономірності розвитку кримськотатарських видань за кордоном, але й визначити науковий потенціал істориків у діаспорі.
Таким чином, дисертаційне дослідження зумовлене необхідністю заповнення наукової прогалини - вивчення значного за обсягом і цілком недослідженого корпусу студій, надрукованих у часописах кримськотатарської діаспори, а також неупередженої оцінки їхніх здобутків. Дисертаційне дослідження має важливе наукове й практичне значення в контексті відродження національної культури, науки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, яка виконувалася згідно з держбюджетною науково-дослідною темою «Проблеми соціально-політичної, етнічної та культурної історії України і Криму» (№ 0101U005419).
Об'єктом дослідження є наукова спадщина вчених кримськотатарської діаспори та західноєвропейських і північноамериканських істориків 1888-1991 років, присвячена історії й етнографії Криму, яка оприлюднена на сторінках тюркомовної періодики кримськотатарської діаспори.
Предметом дослідження є особливості висвітлення історії й етнографії Криму, національно-визвольного руху кримських татар, визначення кола досліджуваних проблем і результатів цієї роботи як відображення основних тенденцій розвитку кримознавчої зарубіжної історіографії вказаного періоду, а також видавнича діяльність кримськотатарської діаспори.
Хронологічні межі дисертації визначаються, з одного боку, появою першого номера тюркомовного видання кримськотатарської діаспори (1888 рік); з іншого - 1991 рік - розпадом СРСР, утворенням незалежної української держави, коли з'явилася можливість усебічного й об'єктивного вивчення історії кримських татар безпосередньо на їх батьківщині; з цього часу періодичні видання діаспори вступили в іншу фазу свого існування.
Географічні межі дисертаційного дослідження охоплюють територію Німеччини, Румунії, США і Туреччини, де в ході еміграції сформувалася кримськотатарська діаспора.
Метою дослідження є наукова реконструкція процесу історико-етнографічного вивчення Криму в публікаціях тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори, розкриття принципів його відображення в опублікованій спадщині; вивчення історії заснування та програм періодичних видань зазначеної діаспори в різних країнах; відтворення біобібліографічних характеристик і просопографічного портрету авторів.
Завдання дослідження визначено відповідно до поставленої мети:

- реконструювати загальний корпус публікацій періодичних видань кримськотатарської діаспори;
- виявити архівні джерела, пов'язані з темою дисертації, провести їх класифікацію та змістовний аналіз;
- проаналізувати рівень науково-теоретичної розробки проблеми в історіографії;
- дослідити основні закономірності й напрямки історико-етнографічних кримознавчих студій на сторінках часописів кримськотатарської діаспори;
- здійснити наукову репрезентацію вивчення історико-етнографічної кримознавчої спадщини, провести класифікацію й аналіз родо-видового складу матеріалу;
- на підставі просопографічного методу визначити персональний склад істориків і етнографів, відновити основні моменти їхньої творчої біографії, оцінити їхній історіографічний доробок.
Методологічною основою дисертації склали принципи історизму, наукової об'єктивності, системності при висвітленні історичних фактів і явищ. Використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи дослідження: індукція, дедукція, опис, пояснення, історичний і логічний, а також історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний, синхронний і ретроспективний. Виконання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань вимагало застосування також методів біоісторіографії та просопографії.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
а) уперше виявлено, введено до наукового обігу, систематизовано та проаналізовано кримознавчі публікації тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори від кінця XIX cт. до 1991 р. (близько 4 тис. позицій), що дозволило визначити внесок цього корпусу публікацій в історіографію;
б) уперше в історіографії комплексно й усебічно відтворено історію становлення та розвитку видавничої діяльності кримськотатарської діаспори в 1888-1991 роках;
в) репрезентовано біографії видавців, редакторів і авторів публікацій;
г) установлено провідні тенденції й основні напрями вивчення Криму закордонними кримськотатарськими вченими;
д) відтворено повний історико-етнографічний репертуар публікацій тюркомовних видань діаспори до 1991 р.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження дозволяють значно розширити історіографічну базу кримознавства, розкрити специфічні риси невідомого раніше корпусу публікацій. Уперше показано роль дослідників діаспори у вивченні історії й етнографії кримських татар. Відтворено повний корпус кримознавчої бібліографії з історії й етнографії Криму на сторінках емігрантських видань (до 1991 р.). Введено до наукового обігу значний масив джерел із історії кримськотатарської діаспори. Отримані результати можуть прислужитися у процесі підготовки узагальнюючих праць з історії кримських татар, історіографії України, історичної бібліографії. На сьогодні вони вже використовуються в підготовці нового видання «Кримськотатарської національної енциклопедії» й «Енциклопедії історії України», у процесі читання курсів у вищих навчальних закладах із історії Криму, історіографії, спецкурсів із краєзнавства, історії науки, історії періодичної преси в Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського та Кримському інженерно-педагогічному університеті.
Апробація результатів дисертації здійснена на більш, ніж 10 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, серед яких: Науково-практична конференція «Україна - країни Сходу: Від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій» (Київ, 2000); I та II Міжнародні конгреси «Археологія та етнологія Східної Європи » (Одеса, 2002; Донецьк, 2004); VIII та IX Всеукраїнські науково-теоретичні конференції «Українська періодика: Історія і сучасність» (Львів, 2003; 2005); Четвертий міжнародний симпозіум «Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі» (Севастополь - Ласпі, 2003); ІІ Міжнародна науково-теоретична конференція «Знаки питання в історії Україні: Українська історія у східноєвропейському контексті» (Ніжин, 2004); XV міжнародна конференція «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні» (Київ, 2006); I та II Всеукраїнські науково-практичні конференції «Актуальні проблеми етнополітичної й соціально-економічної історії та культури Криму» (Сімферополь, 2006, 2007).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації розкриті в монографії (з додатком бібліографічного покажчика на 3938 позицій), 13 наукових публікаціях (у т.ч. в 7 статтях у провідних фахових наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України).
Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів (8 підрозділів), висновків (усього 180 стор.), списку використаних джерел і літератури (689 позицій, 41 стор.).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, наукове значення, визначені предмет і об`єкт дослідження, окреслені хронологічні та географічні межі дисертації, сформульовані її мета й завдання, визначені новизна та практичне значення одержаних результатів, їх зв`язок із науковими програмами, темами, вказано на апробацію роботи.
У першому розділі - «Методологічні прийоми дослідження, історіографія та джерельна база» - здійснено аналіз наукових робіт із проблематики дослідження та використаних джерел, розкрито основні методи, що дозволили вирішити поставлені у дослідженні завдання.
У підрозділі 1.1. - «Методологічні прийоми дослідження» - наголошується, що дослідження має комплексний міждисциплінарний характер. Його концептуальні засади базуються на таких традиційних науках, як історія, історіографія, етнографія, біографістика, бібліографія й інші. В дисертації використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи дослідження. Серед загальнонаукових: індукція, дедукція, опис, пояснення й інші, які є конкретними пізнавальними засобами окремих фактів і подій. Із числа загальнонаукових методів, передусім, найширше використовувалися історичний, логічний і структурно-системний методи. Активно використано просопографічний підхід до історіографічного дослідження, коли наукова спадщина розглядається в річищі біографій кримознавців.
У підрозділі 1.2. - «Історіографія питання» - визначено рівень науково-теоретичного опанування проблеми в літературі, проаналізовано історіографічну спадщину з досліджуваної проблеми, яка хронологічно включає три періоди: довоєнний; кінець 40-х років ХХ ст. - 1991 р. та сучасний. Періодичні видання кримськотатарської діаспори стали об'єктом вивчення починаючи з кінця 20-х років. ХХ ст. Загальна інформація про періодичні видання кримських татар в еміграції виявлена у студіях Д. Сейдамета (Киримера)Sejdamet D. Krym / In-t wschodnэ.- Warszawa, 1930.- 114 s., Б. В. Чобан-задеЗoban-zad? B. Krьm-tatar ?d?bijatьnda kyryltajcьlьк v? mill?tсiliq.- Baku, 1929.- 33 s. . В дослідженнях довоєнного періоду не висвітлювалася історія заснування та розвитку видань. Не був репрезентований тематичний діапазон публікацій.
В основу наступних досліджень історії періодики кримських татар за кордоном покладені праці М. Хаджі Фазила (Улькусала), який уперше зібрав і оприлюднив відомості про періодичні видання кримськотатарської діаспори, що видавалися в Румунії й Туреччині наприкінці XIX - на початку XX ст.Ьlkьsal M. Dobruca ve Tьrkler.- Ankara: Tьrk Kьltьrьnь Araюtэrma Enstitьsь, 1987.- 270 s. . В монографії М. Улькусала «Kэrэm Tьrk-Tatarlarэ: Dьnь-Bugьnь-Yarэnэ»Ьlkьsal M. Kэrэm Tьrk-Tatarlarэ: Dьnь-Bugьnь-Yarэnэ.- Эstanbul: Baha Matbaasэ, 1980.- 366 s. систематизовані відомості щодо історії заснування та діяльності редакцій журналів «Emel», «Kэrэm» та «Dilde, Fikirde, Эюte Birlik», газети «Halk». Однак, ці матеріали обмежені лише інформацією про початок їх видання. Відомості про періодичні видання тюрків, у т.ч. кримських татар, були систематизовані в ґрунтовній статті американського історика турецького походження Х. Іналджика, яка ввійшла до збірника Інституту досліджень тюркської культури в Туреччині «Tьrk Dьnyasэ El Kitabэ» («Настольная книга тюркского мира»)Tьrk Dьnyasэ el Kitabэ.- Ankara, 1976.- 1452 s. . 1981 року в Анкарі була видана праця Ю. Уралгірая «Romanya'da Tьrk ve Эslam Kьltьrь» («Тюркська та мусульманська культура в Румунії»), в одному з розділів якої автор подав назви всіх періодичних видань тюрків у Румунії, які видавалися наприкінці XIX - на початку ХХ століттяUralgiray Y. Romanya'da Tьrk ve Эslam Kьltьrь.- Ankara, 1981.- 354 s..
Видавнича діяльність кримських татар в еміграції стала об'єктом вивчення в дослідженні К. Чапраза «Видавнича діяльність кримськотатарських тюрків»Зapraz K. Kэrэm-Tatar Tьklerinde basэn (1881-1990): Yьksek lisans tezi.- Istanbul, 1990.- 57 s.. Автор доповнив відомості, наведені у працях М. Улькусала, інформацією про американські, турецькі та румунські видання кримських татар другої половини ХХ ст. Турецький історик Г. С. Алтуг - автор біографічної праці «Життя та діяльність Мустеджипа Улькусала»Altuр G. S. Mьstecib Ьlkьsal'эn Hayatэ ve Faaliyetleri: Yьksek lisans tezi.- Istanbul, 1994.- 162 s. - зупинилася на його видавничій діяльності. Нею висвітлені деякі аспекти, пов'язані з історією видання періодичних видань кримських татар у Румунії в 30-х роках ХХ ст. Таким чином, історіографія зазначеної проблеми в часописах кримськотатарської діаспори до 1991 р. представлена виключно зарубіжними студіями, в яких було зроблено спробу зібрати відомості про кримськотатарські періодичні видання. Взагалі був відсутній аналіз матеріалу, опублікованого на сторінках цих видань, не було репрезентовано й повного списку часописів кримськотатарської діаспори.
На сучасному етапі інтерес до історії періодичної преси та кримознавчої спадщини кримськотатарської діаспори посилився. Х. Киримли Kэrэmlэ H. Kэrэm Tatarlarэnda Milli Kimlik ve Milli Hareketler (1905-1916).- Ankara: Tьrk Tarih Kurumu Basэmevi, 1996.- 296 s. відновив історію видання в Туреччині на початку ХХ ст. кримськотатарських журналів «Tonguз» («Первісток») і «Зolpan» («Зірка Венера») «Tearrif-i Muslimin» та «Эslam Dьnyasэ», та намагався простежити змістовну лінію цих журналів і газет. Важливим для вивчення періодики став початок роботи з транслітерації текстів періодики. Були транслітеровані публікації журналу «Emel» за 1930 р. Yьksel Z. Romanya'da 1930-1940 yэllarэ arasэnda yayэnlanan Emel mecmuasэnэn birinci cildinin yeni tьrk alfabesine зevrilmesi / Эstanbul Ьniversitesi edebiyat fakьltesi tьrk dili ve edebiyatэ bцlьmь mezuniyet tezi.- Эstanbul, 1980.- 486 s. . 2003 року в Констанці окремим збірником було транслітеровано статті журналу «Mektep ve Аile» («Школа та родина») Mektep ve Aile Mecmuasэ (1915-1916) / Hazэrlayanlar E.Ьlgen, A.Aksu.-Constanta, 2003.- 208 s.. За два роки в Стамбулі побачило світ дослідження, присвячене одному з авторів публікацій журналу «Kэrэm» Февзі Алтугу, були транслітеровані з арабської латинським шрифтом і перевидані його публікації з журналу «Kэrэm» Altuр F. Dikinli Эliюkiler: Kэrэmlэ Bir Црretmenin Anэlarэ ve Юiirleri.- Эstanbul, 2005.- 200 s. .
Наприкінці ХХ ст. з'явилися ґрунтовні дослідження, присвячені систематичному вивченню періодичних видань народів Криму113 Непомнящий А. А. Історичне кримознавство (кінець XVIII - початок XX століття): Біобібліографічне дослідження.- Сімферополь, 2003.- 456 с.3, але багата наукова та популярна кримознавча історико-етнографічна спадщина там не розглядалася. Проблема емігрантської преси стала предметом інтересу в наукових студіях С. Нагаєва та Р. Фазилова114 Фазылов Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы.- Симферополь: Крымское учебно-педагогическое изд-во, 2001.- 640 с.4. Г. Юксель висвітлені обставини, що обумовили появу таких видань, як «Emel», «Yэldэrэm», «Halk»115 Юксель Г. Къырымтатар иджрет матбуасы // Йылдыз.- 2003.- № 3.- С. 103-110.5, зроблена спроба визначити основний діапазон проблем, які порушувалися на сторінках «Emel» в 30-х роках ХХ ст.116Юксель Г. З. Кримськотатарська пресса в 1917-1928 гг.: Тенденції розвитку й національна своєрідність: Автореф. дис. ... канд. філол. наук / 10.01.08 - журналістика; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Ін-т журналістики.- К., 2006.- 17 с. 6. Професор І. А. Керімов уперше в історіографії відмітив значення публікацій журналу «Emel», для розвитку кримськотатарської літератури117 Керимов И. Къырымтатар эдебияты.- Симферополь, 1995.- 352 с.7.
Вивченню преси народів Криму було присвячене комплексне ґрунтовне дослідження Н. В. Яблоновської118 Яблоновська Н. В. Етнічна преса в Криму: Історія та сучасність.- Сімферополь, 2006.- 312 с.8. Питання вивчення кримськотатарської періодичної преси в еміграції хоча й було порушене автором, але не отримало належного висвітлення. Залишилися нерозкритими процеси зародження та розвитку видавничої діяльності діаспори, біоісторіографічні характеристики авторських колективів.
У цілому, аналіз праць із проблематики дисертаційного дослідження виявив фрагментарне вивчення історії періодичних видань кримськотатарської діаспори. Багата, різноманітна за рівнем і сюжетною гамою історико-етнографічна кримознавча спадщина, що міститься на сторінках таких часописів, узагалі до останнього часу була поза зором дослідників. У історіографії досі не існує комплексної праці, присвяченої проблемі дослідження спадщини кримськотатарської тюркомовної емігрантської преси.
Підрозділ 1.3. - «Джерельна база дослідження» - відображає результат бібліографічної й архівної евристики, містить аналіз опублікованих матеріалів, а також архівних документів, виявлених дисертанткою в державних і приватних архівах України та Турецької Республіки. Це праці діячів діаспори, подвижників просвітництва, статутні матеріали громадських організацій і редакцій часописів, а також архівні документи, які за формою репрезентовані рукописами кримознавчих статей, діловодною документацією (звіти, протоколи засідань, службове листування) та джерелами особового походження: автокомунікативними (щоденники) та міжособистої комунікації (епістолярій). Зазначено, що основою джерельної бази дисертаційного дослідження є опубліковані на сторінках періодичних видань кримськотатарської діаспори праці, пов'язані з вивченням історії й етнографії народів Криму. За формою викладу, науковим рівнем, особливостями жанру ці праці можна розділити на декілька груп. Особливу цінність становлять наукові публікації дослідників, присвячені окремим питанням історії Криму, етнографії кримських татар, і археографічні роботи. Виявлення та систематизація джерел дали можливість виділити істориків-кримознавців діаспори (Н. Агат, Б. Акджар, Е. Киримал, Д. Сейдамет (Киример), А. Наджі, А. Сойсал та інших) і окреслити проблематику їхніх досліджень. Значною за обсягом є група науково-популярних кримознавчих публікацій. Їхньою особливістю як історіографічного джерела є компілятивний характер публікацій, відсутність опертя на архівні матеріали.
У ході дослідження виявлені чисельні некрологи видатних лідерів громадського, культурного життя кримськотатарської діаспори, видавців періодичних видань кримськотатарської діаспори й авторів публікацій. Важливу групу джерел, використаних у дисертації, становлять спогади. Найбільшого значення для розкриття проблеми мають мемуари Д. С. Киримера, М. Улькусала. Чимало їх присвячено самому Д. С. Киримеру, а також І. Гаспринському, В. Ібраїму. Окрему групу становлять спогади про різні події з життя кримських татар (голод 1933 р., депортація 1944 р., життя в німецьких таборах у 1944-1945 роках). У цілому, мемуарна література стала важливим джерелом для відновлення історії періодичних видань кримськотатарської діаспори (спогади М. М. Севдіяра).
Особливий інтерес як джерело дисертаційного дослідження становили передовиці перших номерів більшості видань, а також уміщені на їх шпальтах звернення до читачів, - оскільки саме в них містилися програмні завдання цих видань.
Для висвітлення історії кримськотатарської діаспорної періодики, встановлення біографічної канви авторів публікацій важливе значення мають архівні матеріали. В ході розробки проблеми були досліджені матеріали архівів Туреччини: документи відділу рукописів Бібліотеки імені Алі Гьокгірая (м. Стамбул) (Ali Kemal Gцkgiray Kьtьphanesi) при Фонді дослідження культури кримських тюрків «Emel Kэrэm». Ці документи можна об'єднати в декілька груп: папери, що характеризують діяльність товариств кримських татар в еміграції; матеріали щодо видання журналу «Emel»; документи особового походження (біографічного характеру) та значне листування. Важливі документи для відновлення біографічної канви авторів публікацій були виявлені в Державному архіві Ради Міністрів Республіки Туреччина (м. Анкара) (Baюbakanlэk Cumhuriyet Arєivi) (анкети, автобіографії). Охарактеризувати окремі сторони діяльності кримськотатарської діаспори в Німеччині та США стало можливим завдяки залученню джерел із приватного архіву лідера кримськотатарського національного руху Мустафи Джемілєва (м. Сімферополь). Документи зібрані за тематикою: кримськотатарська еміграція в Німеччині (1952-1964), кримські татари в Німеччині (1987-1993), Національний центр кримських татар у США (1971-1995), Американська асоціація кримських татар (США).
Загалом, архівні документи відіграють у дисертації допоміжну роль. Вони використовувалися для розкриття біографічної канви істориків діаспори, доповнення відомої з наукових праць історії створення та діяльності періодичних видань кримськотатарської діаспори.
У цілому, джерельна база є достатньо ґрунтовною для виконання завдань, які визначені у дисертаційній роботі.
Розділ 2 - «Заснування та діяльність тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори» - присвячено історії становлення та ґенезі видавницької діяльності кримських татар у Туреччині, Румунії, Німеччині та США.
У підрозділі 2.1. - «Періодика кримськотатарської діаспори в Туреччині» - показана видавнича діяльність кримських татар як важлива складова громадського та культурного життя кримськотатарської діаспори в Туреччині; досліджені причини й умови появи часописів кримських татар. Причинами появи таких видань стало прагнення зберегти національну самосвідомість, традиційну народну культуру, необхідність отримувати об'єктивну інформацію про життя мусульманського населення в Російській імперії, а також про життя кримських татар в Анатолії та Добруджі. Організаторами кримськотатарських часописів у Туреччині, їх редакторами-видавцями ставали провідні діячі культурно-просвітницького руху діаспори: Х. Бешев, А. Гьокгірай, О. Джуді, Я. Ільмі, Н. Киримман, Е. Намик, С. Октай Д. Орталан, М. Саїд, С. Суді, Я. М. Якуб-Кемаль, та інші.
Проаналізовані програми видань («Tonguз», «Зolpan», «Тeariьf-ь Muslimin», «Kэrэm», «Emel» та ін.), які змінювалися залежно від політичної, соціальної, культурної дійсності. Відтворено просопографічний портрет діячів кримськотатарської діаспори - авторів зазначеної періодики. Показано як залежно від зміни складу редакційної колегії видання могли змінюватися рубрикації, увага до історико-етнографічних і національно-визвольних сюжетів.
У підрозділі 2.2. - «Видання діаспори кримських татар у Румунії, Німеччині та США» - розглянуто видання тюркомовних періодичних видань у Добруджі, яке розпочалося після її включення до складу Румунії. Серед перших - газети «Dobruca», «Hareket», «Sadakat», «Єark», «Sadai Millet» й інші. Перед цими часописами стояли наступні завдання: сприяти просвіті мусульман Добруджі; захист прав та інтересів тюркських народів, що проживали на цій території. Видавнича діяльність тут була пов'язана з іменами Е. Кемаля, Д. Кемаля, А. Киримзаде, М. Ніязі, М. Улькусала й інших. Подальший розвиток преси кримських татар у Румунії на початку ХХ ст. був пов'язаний із ім'ям поета і педагога Мехмета Ніязі (1878-1931). З його ініціативи та завдяки йо и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.