Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Довгострокове (оперативне) прогнозування наслдкв можливої аварї на хмчно небезпечному об'єкт з виливом небезпечних хмчних речовин. Органзаця оповщення у надзвичайних ситуацях. Дї працвникв та кервництва в раз винекнення аварї.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Охрана труда. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Міністерство освіти та науки України
Кафедра біотехнології та
безпеки життєдіяльності
РЕФЕРАТ
З курсу «Цивільна оборона»
На тему: «Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин»
Варіант №23 «А»
Виконала: студентка групи
Перевірив:
\
\
Дніпропетровськ
2007
ПЛАН
Вступ
1 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин
2 Терміни та визначення
3 Вплив метеоумов на поведінку небезпечних хімічних речовин в атмосфері
Глава І Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої
аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом небезпечних
хімічних речовин
Глава ІІ Визначення характеру небезпечних хімічних речовин, засобів
захисту та відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з
виливом НХР (аварійна карточка)
Заключна частина
1 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях
2 Дії працівників та керівництва хімічно небезпечного об'єкту в разі
виникнення аварії
3 Висновки
ВСТУП

1 Загальна характеристика НХР

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, а також шкірні покриви і слизисті оболонки.
Дія НХР на організм людини обумовлена їх физико-хімічними властивостями. Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на організм людини підрозділяються на наступні підгрупи:
1. Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин. До їх числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол, толуол, ксилол, нітробензол, анілін і ін.). Великою токсичністю володіють ртуть-органічні з'єднання, фосфорорганічні речовини.
2. Дратівливою дією володіють кислоти, луги, а також хлор- фтор- сіро- і азотовмістні з'єднання (фосген, аміак, оксиди сірки і азоту, сірководень). Всі ці речовини об'єднує те, що при контакті з біологічними тканинами вони викликають запальну реакцію, причому в першу чергу страждають органи дихання, шкіра і слизисті оболонки очей.
3. До сенсибілізующим відносяться речовини, які після щодо нетривалої дії на організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини. При подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають бурхливі реакції, що найчастіше приводять до шкірних змін, астматичних явищ, захворювань крові. Такими речовинами є деякі з'єднання ртуті, платина, альдегіди (формальдегід).
4. Канцерогенні речовини, потрапляючи в організм людини, викликають розвиток злоякісних пухлин. В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для людини порівняно невеликої групи хімічних сполук, що зустрічаються у виробничих умовах. До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні вуглеводні, які можуть входити до складу сирої нафти, але в основному утворюються при термічній (вище 350°) переробці пальних копалин (кам'яного вугілля, деревини, нафти, сланців) або при неповному їх згоранні.
Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 7,12-дилитил без(а) - антрацен; 3,4-бензапирен, 1,2-бензантрацен. Канцерогенні властивості властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту, гудрону, нафтовому коксу, бітумам, маслам, сажа). Канцерогенними властивостями володіють ароматичні аміни, що в основному є продуктами аніліно-фарбової промисловості, а також пил азбесту.
5. Отрути, що володіють мутагенною активністю, впливають на генетичний апарат зародкових і соматичних кліток організму. Мутації приводять до загибелі кліток або до функціональних змін. Це може викликати зниження загальної опірності організму, раннє старіння, а в деяких випадках важкі захворювання. Дія мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого, а, можливо, другого і третього поколінь).
Мутаційною активністю володіють, наприклад, етіленамін, уретан, органічні перекиси, іприт, оксид етилену, формальдегід, гидроксиламін.
6. До речовин, що впливають на репродуктивну функцію (функцію відтворення потомства), відносять бензол і його похідні, сірковуглець, хлоропрен, свинець, сурму, марганець, отрутохімікати, нікотин, етіленамін, з'єднання ртуті.
Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин, наприклад, по переважній дії на певні органи або системи організму людини, по основній шкідливій дії (задушливі, дратівливі, нервові (нейротропні), кров'яні отрути, печінкові), по взаємодії з ферментними системами, по величині середньо смертельної дози.
По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються на чотири класи:
1. речовини надзвичайно небезпечні (3,4-бензапирен, ртуть, свинець, озон, фосген);
2. речовини високо небезпечні (оксиди азоту, бензол, йод, марганець, мідь, сірководень, їдкі луги, хлор);
3. речовини помірно небезпечні (ацетон, ксилол, сірчистий ангідрид, метиловий спирт);
4. речовини малонебезпечні (аміак, бензин, скипидар, етиловий спирт).
Слід мати на увазі, що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при великих концентраціях викликати важкі отруєння.
Клас небезпеки речовини встановлюють по таблиці ГОСТ 12.1.007-76, залежно від гранично допустимої концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мг/м3), середньої смертельної дози при введенні в шлунок (міліграм/кг), середній смертельній концентрації в повітрі (мг/м3), коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння, зони гострої дії, зони хронічної дії.
2 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.
Небезпечна хімічна речовина (далі - НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.
Хімічно небезпечний об'єкт (далі - ХНО) - промисловий об'єкт або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу одна або декілька НХР.
Аварія з НХР - це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.
Хмара НХР - суміш парів і дрібних капель НХР з повітрям в обсягах, небезпечних для довкілля.
Первинна хмара НХР - це параподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої НХР і яка входить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару з підстильної поверхні.
Вторинна хмаоа НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні.
Зона можливого хімічного забруднення (далі - ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини конценраціями.
Зона хімічного забруднення НХР - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.
Прогнозована зона хімічного забруднення - розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.
3 Вплив метеоумов на поведінку НХР в атмосфері

Основними метеорологічними умовами, які впливають на поведінку небезпечно хімічних речовин в атмосфері є: температура, тиск, хмарність, вологість, опади, швидкість вітру, а також ступінь вертикальної стійкості повітря.
Наведемо деякі приклади впливу метеоумов. На випаровування пари НХР великий вплив має вітер, тому, в населених пунктах, лісах, на перехрестній місцевості стійкість зараження ними буде вище, ніж на відкритій. Чим вища температура, тим швидше відбувається дифузія частинок НХР з повітрям, що приводить до швидкого випаровування.З одного боку це добре, бо концентрація НХР зменшується, але з іншого боку - це призводить до утворення більшої площі розповсюдження НХР. Якщо під час аварії випадали опади у вигляді дощу, то це могло привести до того, що деякі НХР можуть сполучатися з водою і утворювати похідні сполуки, які стають набагато небезпечними.
Глава І
Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої
аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом цианістого водню
Завдання
На ХНО, який розташований на відстані 3 км від певного населеного пункту є джерело хімічної небезпеки з ціаністим воднем кількістю 5 тонн в певних виробничих умовах:
- Чисельність робочої зміни:максимальна-160 чол.,мінімальна-130 чол.
- Забезпеченність робочих протигазами - 60 %.
- Число мешканців населеного пункту - 800 чол.
- Число мешканців, що проживає в радіусі ЗМХЗ - 3000 чол.
Метеоумови:
- Швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с.
- Температура повітря - 20?С.
- Ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія.
Примітка:
- Азимут напрямку домінуючого в районі розміщення ХНО вітру -
135?, умовно заданий населений пункт знаходиться на осі напряму
вітру.
- Умови виробничого процесу - розлив: «вільний».
Розрахунки
Ціаністий водень або синільна кислота являється важливим промисловим продуктом та може бути отримана каталітичною взаємодією аміака, метану та кисню повітря:
СН4 + NH3 H - C N
Синільна кислота - легколетюча рідина без кольору з запахом гіркого мигдалю. Володіє слабкими кислотними властивостями К? = 4,9 · 10-10, температура кипіння - t = 26,7 ?С, температура плавлення - t = 13,3 ?С. Густина рідкої синільної кислоти при температурі 18 °С рівна 0,7 г/см3, тобто вона легша за воду; з водою змішується у всіх відносинах, легко розчинна в органічних розчинниках, фосгені. Пари синільної кислоти легші за повітря. Максимальна їх концентрація при температурі 20°С - 873 міліграм/л. Висока летючість синильної кислоти дозволяє створювати концентрації, що забезпечують швидку поразку живої сили. Ціаністий водень використовується для виготовлення акрілонітрила, метилметакрилата та ін. і являється сильною отрутою, що паралізує дихальні центри.
Отруєння синільною кислотою може відбутися при вдиханні її пари, резорбції через шкіру отрути в газоподібному і рідкому стані, а також при попаданні рідкої синільної кислоти в шлунково-кишковий тракт (із зараженою водою або їжею).
При отруєнні через рот смертельною дозою синильної кислоти для людини є 1 міліграм на 1кг мас тіла людини.
1) Визначаємо глибину зони можливого хімічного забруднення:
- Гтаб.- таблична глибина зони забруднення, що береться із значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлором, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з ціаністим воднем, і множиться на коефіцієнт для даної речовини.
Гтаб.(хлор) = 12,8 км, К = 0,97, тоді Гтаб. = 12,8 · 0,97 = 12,42 км
- Гк - глибина зони з урахуванням значення коефіцієнта зменшення глибини зони, з урахуванням умов розливу ціаністого водню.
Для умови розливу «вільно», Кз = 1, тоді:
Гк = Гтаб./ Кз = 12,42 км
- Гмакс. - глибина максимального значення переносу повітряних мас:
Гмакс. = 4 · V,
де V - швидкість хмари забрудненого повітря, яку вибираємо по таблиці залежно від швидкості повітря та ступеня вертикальної стійкості повітря.
V = 5 км/год , тоді Гмакс. = 4 · 5 = 20 км
- Гмін. - глибина зони, яка дорівнює меншому значенню з Гмакс та Гтаб. Отже, Гтаб.< Гмакс, тоді Гмін. = 12.42 км
2) Визначаємо час підходу забрудненого повітря до заданого населеного пункту:
t = X / V = 3 / 5 = 0,6 год = 36 хв
де X - відстань від певного населеного пункту до ХНО, V - швидкість хмари забрудненого повітря
3) Визначаємо час випаровування ціаністого водню, що може бути розлитим внаслідок аварії:
Т = (h - d) / (К2 · К4· К7)
де h - висота шару вилитого ціаністого водню, що дорівнює 0,05 м; d - густина ціаністого водню, що рівна 0,687 т/км2; К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей - 0.055; К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру - 1; К7 - коефіцієнт, який враховує температуру повітря - 1.
Т = (0,05 · 0,687) / (0,055 · 1· 1) = 0, 624 год = 37,5 хв
4) Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення:
SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 · Гмін.2 ·?
де ? - ко и т.д.................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.