На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Довгострокове (оперативне) прогнозування наслдкв можливої аварї на хмчно небезпечному об'єкт з виливом небезпечних хмчних речовин. Органзаця оповщення у надзвичайних ситуацях. Дї працвникв та кервництва в раз винекнення аварї.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Охрана труда. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Міністерство освіти та науки України
Кафедра біотехнології та
безпеки життєдіяльності
РЕФЕРАТ
З курсу «Цивільна оборона»
На тему: «Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин»
Варіант №23 «А»
Виконала: студентка групи
Перевірив:
\
\
Дніпропетровськ
2007
ПЛАН
Вступ
1 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин
2 Терміни та визначення
3 Вплив метеоумов на поведінку небезпечних хімічних речовин в атмосфері
Глава І Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої
аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом небезпечних
хімічних речовин
Глава ІІ Визначення характеру небезпечних хімічних речовин, засобів
захисту та відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з
виливом НХР (аварійна карточка)
Заключна частина
1 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях
2 Дії працівників та керівництва хімічно небезпечного об'єкту в разі
виникнення аварії
3 Висновки
ВСТУП

1 Загальна характеристика НХР

Небезпечні речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, а також шкірні покриви і слизисті оболонки.
Дія НХР на організм людини обумовлена їх физико-хімічними властивостями. Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих чинників по характеру дії на організм людини підрозділяються на наступні підгрупи:
1. Загальнотоксичної дії - більшість промислових небезпечних речовин. До їх числа можна віднести ароматичні вуглеводи (бензол, толуол, ксилол, нітробензол, анілін і ін.). Великою токсичністю володіють ртуть-органічні з'єднання, фосфорорганічні речовини.
2. Дратівливою дією володіють кислоти, луги, а також хлор- фтор- сіро- і азотовмістні з'єднання (фосген, аміак, оксиди сірки і азоту, сірководень). Всі ці речовини об'єднує те, що при контакті з біологічними тканинами вони викликають запальну реакцію, причому в першу чергу страждають органи дихання, шкіра і слизисті оболонки очей.
3. До сенсибілізующим відносяться речовини, які після щодо нетривалої дії на організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини. При подальшому навіть короткочасному контакті з цією речовиною у людини виникають бурхливі реакції, що найчастіше приводять до шкірних змін, астматичних явищ, захворювань крові. Такими речовинами є деякі з'єднання ртуті, платина, альдегіди (формальдегід).
4. Канцерогенні речовини, потрапляючи в організм людини, викликають розвиток злоякісних пухлин. В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для людини порівняно невеликої групи хімічних сполук, що зустрічаються у виробничих умовах. До їх числа перш за все відносять поліциклічні ароматичні вуглеводні, які можуть входити до складу сирої нафти, але в основному утворюються при термічній (вище 350°) переробці пальних копалин (кам'яного вугілля, деревини, нафти, сланців) або при неповному їх згоранні.
Найбільш вираженою канцерогенною активністю володіють 7,12-дилитил без(а) - антрацен; 3,4-бензапирен, 1,2-бензантрацен. Канцерогенні властивості властиві і продуктам нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту, гудрону, нафтовому коксу, бітумам, маслам, сажа). Канцерогенними властивостями володіють ароматичні аміни, що в основному є продуктами аніліно-фарбової промисловості, а також пил азбесту.
5. Отрути, що володіють мутагенною активністю, впливають на генетичний апарат зародкових і соматичних кліток організму. Мутації приводять до загибелі кліток або до функціональних змін. Це може викликати зниження загальної опірності організму, раннє старіння, а в деяких випадках важкі захворювання. Дія мутагенних речовин може позначитися на потомстві (не завжди першого, а, можливо, другого і третього поколінь).
Мутаційною активністю володіють, наприклад, етіленамін, уретан, органічні перекиси, іприт, оксид етилену, формальдегід, гидроксиламін.
6. До речовин, що впливають на репродуктивну функцію (функцію відтворення потомства), відносять бензол і його похідні, сірковуглець, хлоропрен, свинець, сурму, марганець, отрутохімікати, нікотин, етіленамін, з'єднання ртуті.
Існують і інші різновиди класифікацій небезпечних речовин, наприклад, по переважній дії на певні органи або системи організму людини, по основній шкідливій дії (задушливі, дратівливі, нервові (нейротропні), кров'яні отрути, печінкові), по взаємодії з ферментними системами, по величині середньо смертельної дози.
По ступеню дії на організм людини всі шкідливі підречовини підрозділяються на чотири класи:
1. речовини надзвичайно небезпечні (3,4-бензапирен, ртуть, свинець, озон, фосген);
2. речовини високо небезпечні (оксиди азоту, бензол, йод, марганець, мідь, сірководень, їдкі луги, хлор);
3. речовини помірно небезпечні (ацетон, ксилол, сірчистий ангідрид, метиловий спирт);
4. речовини малонебезпечні (аміак, бензин, скипидар, етиловий спирт).
Слід мати на увазі, що і малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при великих концентраціях викликати важкі отруєння.
Клас небезпеки речовини встановлюють по таблиці ГОСТ 12.1.007-76, залежно від гранично допустимої концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мг/м3), середньої смертельної дози при введенні в шлунок (міліграм/кг), середній смертельній концентрації в повітрі (мг/м3), коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння, зони гострої дії, зони хронічної дії.
2 Терміни та визначення

Наведені терміни та визначення використовуються в Методиці прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.
Небезпечна хімічна речовина (далі - НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.
Хімічно небезпечний об'єкт (далі - ХНО) - промисловий об'єкт або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу одна або декілька НХР.
Аварія з НХР - це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.
Хмара НХР - суміш парів і дрібних капель НХР з повітрям в обсягах, небезпечних для довкілля.
Первинна хмара НХР - це параподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої НХР і яка входить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару з підстильної поверхні.
Вторинна хмаоа НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні.
Зона можливого хімічного забруднення (далі - ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини конценраціями.
Зона хімічного забруднення НХР - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.
Прогнозована зона хімічного забруднення - розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.
3 Вплив метеоумов на поведінку НХР в атмосфері

Основними метеорологічними умовами, які впливають на поведінку небезпечно хімічних речовин в атмосфері є: температура, тиск, хмарність, вологість, опади, швидкість вітру, а також ступінь вертикальної стійкості повітря.
Наведемо деякі приклади впливу метеоумов. На випаровування пари НХР великий вплив має вітер, тому, в населених пунктах, лісах, на перехрестній місцевості стійкість зараження ними буде вище, ніж на відкритій. Чим вища температура, тим швидше відбувається дифузія частинок НХР з повітрям, що приводить до швидкого випаровування.З одного боку це добре, бо концентрація НХР зменшується, але з іншого боку - це призводить до утворення більшої площі розповсюдження НХР. Якщо під час аварії випадали опади у вигляді дощу, то це могло привести до того, що деякі НХР можуть сполучатися з водою і утворювати похідні сполуки, які стають набагато небезпечними.
Глава І
Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої
аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом цианістого водню
Завдання
На ХНО, який розташований на відстані 3 км від певного населеного пункту є джерело хімічної небезпеки з ціаністим воднем кількістю 5 тонн в певних виробничих умовах:
- Чисельність робочої зміни:максимальна-160 чол.,мінімальна-130 чол.
- Забезпеченність робочих протигазами - 60 %.
- Число мешканців населеного пункту - 800 чол.
- Число мешканців, що проживає в радіусі ЗМХЗ - 3000 чол.
Метеоумови:
- Швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с.
- Температура повітря - 20?С.
- Ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія.
Примітка:
- Азимут напрямку домінуючого в районі розміщення ХНО вітру -
135?, умовно заданий населений пункт знаходиться на осі напряму
вітру.
- Умови виробничого процесу - розлив: «вільний».
Розрахунки
Ціаністий водень або синільна кислота являється важливим промисловим продуктом та може бути отримана каталітичною взаємодією аміака, метану та кисню повітря:
СН4 + NH3 H - C N
Синільна кислота - легколетюча рідина без кольору з запахом гіркого мигдалю. Володіє слабкими кислотними властивостями К? = 4,9 · 10-10, температура кипіння - t = 26,7 ?С, температура плавлення - t = 13,3 ?С. Густина рідкої синільної кислоти при температурі 18 °С рівна 0,7 г/см3, тобто вона легша за воду; з водою змішується у всіх відносинах, легко розчинна в органічних розчинниках, фосгені. Пари синільної кислоти легші за повітря. Максимальна їх концентрація при температурі 20°С - 873 міліграм/л. Висока летючість синильної кислоти дозволяє створювати концентрації, що забезпечують швидку поразку живої сили. Ціаністий водень використовується для виготовлення акрілонітрила, метилметакрилата та ін. і являється сильною отрутою, що паралізує дихальні центри.
Отруєння синільною кислотою може відбутися при вдиханні її пари, резорбції через шкіру отрути в газоподібному і рідкому стані, а також при попаданні рідкої синільної кислоти в шлунково-кишковий тракт (із зараженою водою або їжею).
При отруєнні через рот смертельною дозою синильної кислоти для людини є 1 міліграм на 1кг мас тіла людини.
1) Визначаємо глибину зони можливого хімічного забруднення:
- Гтаб.- таблична глибина зони забруднення, що береться із значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлором, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з ціаністим воднем, і множиться на коефіцієнт для даної речовини.
Гтаб.(хлор) = 12,8 км, К = 0,97, тоді Гтаб. = 12,8 · 0,97 = 12,42 км
- Гк - глибина зони з урахуванням значення коефіцієнта зменшення глибини зони, з урахуванням умов розливу ціаністого водню.
Для умови розливу «вільно», Кз = 1, тоді:
Гк = Гтаб./ Кз = 12,42 км
- Гмакс. - глибина максимального значення переносу повітряних мас:
Гмакс. = 4 · V,
де V - швидкість хмари забрудненого повітря, яку вибираємо по таблиці залежно від швидкості повітря та ступеня вертикальної стійкості повітря.
V = 5 км/год , тоді Гмакс. = 4 · 5 = 20 км
- Гмін. - глибина зони, яка дорівнює меншому значенню з Гмакс та Гтаб. Отже, Гтаб.< Гмакс, тоді Гмін. = 12.42 км
2) Визначаємо час підходу забрудненого повітря до заданого населеного пункту:
t = X / V = 3 / 5 = 0,6 год = 36 хв
де X - відстань від певного населеного пункту до ХНО, V - швидкість хмари забрудненого повітря
3) Визначаємо час випаровування ціаністого водню, що може бути розлитим внаслідок аварії:
Т = (h - d) / (К2 · К4· К7)
де h - висота шару вилитого ціаністого водню, що дорівнює 0,05 м; d - густина ціаністого водню, що рівна 0,687 т/км2; К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей - 0.055; К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру - 1; К7 - коефіцієнт, який враховує температуру повітря - 1.
Т = (0,05 · 0,687) / (0,055 · 1· 1) = 0, 624 год = 37,5 хв
4) Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення:
SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 · Гмін.2 ·?
де ? - ко и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.