На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Систематизаця та узагальнення усх вдомих матералв трипльської культури з територї Барського району, загальна картина стану розвитку археологчної науки на територї краю. Опис мсця розташування поселень, закладених розкопв, знайдених матералв.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: География. Добавлен: 29.11.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


20
Міністерство освіти і науки України
Вінницький державний педагогічний університет
ім. М. Коцюбинського
Інститут історії, етнології і права
Індивідуальне навчально-дослідне завдання на тему:
«Пам'ятки трипільської культури на території Барського району»

Вінниця 2008
План

Вступ
1. Ходаки
2. Ялтушків І та ІІ
3. Бригидівка
4. Малодосліджені пам'ятки з території району
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Додатки
Вступ

Пам'ятки матеріальної культури, залишені стародавніми народами, що населяли територію Поділля, є цінним джерелом інформації, вони дають правдиве уявлення про давню історію нашого краю. Досліджуючи ці пам'ятки за допомогою традиційних археологічних методів та методів суміжних дисциплін, вітчизняні вчені простежують основні періоди історичного й культурного розвитку населення, етнічні й соціально-економічні процеси, доводять наявність нерозривного зв'язку, спадкоємності матеріальної культури і міжпоколінного досвіду.
Метою даної роботи є систематизація та узагальнення усіх відомих матеріалів трипільської культури з території Барського району, для того щоб мати загальну картину стану розвитку археологічної науки на території краю. Робота є також дуже важливою для правильного спрямування майбутніх археологічних досліджень котрі будуть вносити все нові і нові сторінки в історію Барської землі.
Територія Барського району багата археологічними пам'ятками, хоча в цьому плані є мало дослідженою серед інших куточків Вінницької області
Неоцінений внесок у дослідження нашого краю на поч. 80-х рр. ХХ ст. зробив С.М. Рижов, опублікувавши у своїй праці дослідження чотирьох трипільських поселень по р. Лядовій Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров'ї // Подільська старовина: Науковий збірник. - Вінниця, 1993. - С. 85-93; . Одне з цих поселень, за словами науковця, було раніше вивчене співробітником Вінницького краєзнавчого музею В.П. Прилипко. Автор подає докладний опис місця розташування поселень, закладених розкопів та знайдених матеріалів, вміщена також інформація про датування пам'яток. На основі вище зазначеної роботи в «Енциклопедії трипільської цивілізації» було надруковано опис поселень Бригидівка, Ходаки та Ялтушків І Енциклопедія трипільської цивілізації.- К., 2004. - Т. ІІ. - 654 с (Далі ЕТЦ); . В енциклопедії також міститься коротка інформація про інші шість пам'яток трипільської культури Барського району Там само. - К., 2004. - Т. І. - 703 с;.
Визначний археолог І.І. Заєць на карті трипільських поселень Поділля позначив п'ять пам'яток з території Барського району. Також в підрозділі «Поселення-гіганти» він розповідає про поселення біля с. Ялтушків та подає опис денець з відбитками тканин Заєць І. І. Трипільська культура на Поділлі. - Вінниця, 2001. - 184 с;. Опис цих денець знаходимо і у спільній роботі В.А. Косаківського, В.В. Очеретного та В.П. Прилипка Косаківський В. А., Очеретний В. В., Прилипко В. П. Відбитки тканин на кераміці з пізньотрипільського поселення Ялтушків на Поділлі // Подільська старовина: Збірник наукових праць. - Вінниця, 1998. - С. 29-40..
Дана робота є лише незначною частиною огляду археологічного матеріалу по трипільській культурі Барського району, але, нажаль, це все що вдалося вивчити дослідникам, так як археологічні дослідження в наш час переживають дуже складне становище, пов'язане з багатьма проблемами.
1. Ходаки

У 1983 р. Вінницьким загоном Лісостепової Правобережної експедиції Інституту Археології Академії Наук України: Б.В. Магомедов, С.М. Рижов, Б.І. Лобай - та співробітниками Вінницького краєзнавчого музею велися розкопки трипільських поселень біля села Ходаки Енциклопедія трипільської цивілізації. - К., 2004. - Т. І. - С. 566;. Поселення знаходиться у 2,5 км на південний захід від села (ур. Дубки), та займає схили плато, яке переходить до заплави річки (лівий берег). Поселення має площу біля 7 га - 400 м південного заходу на північний схід та 150-200 м з північного заходу на південний схід, тобто воно займає тільки східні схили плато. Судячи з того, що на поверхні зафіксовані залишки глинобитних жител, поселення мало «класичне» кругове планування. Кілька «площадок» у північній частині поселення було частково зруйновано траншеями газопроводу Уренгой-Ужгород Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров'ї // Подільська старовина: Науковий збірник. - Вінниця, 1993. - С. 85-93..
У південно-східній частині поселення при допомозі геомагнітної розвідки вдалося виявити залишки невеликого глинобитного житла у вигляді шару обпаленої глини, що залягав на глибині 30-45 см від поверхні на межі чорнозему та гумусованого суглинку. Житло мало прямокутну в плані форму: довжина -- 6 м, ширина -- 4м. Товщина культурного шару -- 15-20 см. Обпалена глина залягала суцільним шаром, що розтріскався на невеликі аморфні шматки. У верхній частині ці шматки зберігали відбитки пальців у вигляді мазків -- сліди загладжування поверхні обмазки. Глина, не дивлячись на значну домішку полови, щільна, з високим, аж до шлаку, ступенем випалу. Проте випал нерівномірний по площі, а по периметру житла зустрічались ділянки глиняної «крихти». Залягання обмазки не було горизонтальним, деякі шматки знаходились на ребрі та у перевернутому положенні. Ніяких деталей інтер'єру на поверхні обмазки не зафіксовано. Розборка «площадки» показала, що шар глини намазувався на дерев'яний настил, про що свідчать відбитки вузьких плах та жердин у нижній частині обмазки. Орієнтовані відбитки хаотично, але вдалося прослідкувати домінуючий напрям -- з півночі на південний схід, тобто перпендикулярно довжині будівлі. Товщина обмазки була не однакова на всій площі. Найбільш масивні шматки (7-10 см) знаходились у східній частині та по периметру житла, в центрі ж товщина не перевищувала 5 см. В розломах шматків глини чітко видно, що найвищу ступінь випалу глина отримала в нижній частині, що краще фіксується в центрі «площадки». Помічена неоднакова насиченість глини рослинною домішкою -- в центральній частині, полови в масі була мінімальна кількість. Під шаром обмазки, на рівні земляної підлоги зафіксована неглибока яма (35 см від денної поверхні), що мала округлу в плані (діам.-- 1 м) та лінзоподібну в розрізі форму, її заповнення складали фрагменти кераміки та шматки глини. Поряд знаходилась нижня частина глиняної жіночої статуетки. Більшість знахідок виявлено на рівні залягання обмазки, але немала їх кількість зустрічалась під шаром глини, на земляній підлозі. Так у північному куті «площадки» знайдені були розвал грушоподібної посудини та фрагменти великого біконічного глечика. Поряд знаходився кам'яний розтирач. У західній частині будівлі зафіксовані розвал біконічної посудини, уламок глиняної чоловічої фігурки, окремі фрагменти кераміки, а у південній стороні -- ціла амфора, розвал конічної миски, великої посудини кратероподібної форми. фрагменти кубків. Частина фрагментів у результаті повторного випалу була ошлакована та деформована. За межами залягання обмазки зустрічались окремі фрагменти кераміки, мілке каміння, ділянки глиняної «крихти» Бурдо Н. Б. Ходаки // ЕТЦ. - Т. ІІ. - С. 575-576..
Таким чином, «площадку» можна реконструювати як залишки невеликої легкої будівлі господарського призначення, що мала земляну підлогу з неглибокою ямою в центрі та перекриттям горища, яке складалося з тонкого шару глини, намазаного на дерев'яний каркас, що спирався кінцями на подовжні глинобитні стіни. Відсутність, з одного боку, характерних для трипільських жител деталей інтер'єру (печі, вогнища, вимостки), кісток тварин, знарядь праці, інших господарських або виробничних відходів, а з другого боку -- відносно велика кількість столового посуду, до того ж переважно великого розміру та закритих форм (кухонної кераміки маємо кілька фрагментів), може слугувати підтвердженням призначення даної «площадки» як будівлі для зберігання господарських припасів.
Не дивлячись на те, що керамічний матеріал подано досить фрагментарно, вдалося реконструювати деякі форми та частково орнаментацію. За техніко-технологічною ознакою кераміка розділена на дві групи -- кухонну та столову.
Кухонна кераміка (менше 1 % комплексу) вироблялась із глини з домішкою в тісті піску, зерен кварцу, або товченої черепашки. Випал сильний, рівномірний. Кухонний посуд представлений за формою тільки одним типом -- невеликим тонкостінним горщиком з округлими плічками та невисокими, трохи відігнутими назовні вінцями. Поверхня посудин добре загладжена. На плічках маємо орнаментацію у вигляді горизонтального ряду вдавлень або защипів -- на вінцях вертикальні розчіси, а по краю неглибокі насічки Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров'ї // Подільська старовина: Науковий збірник. - Вінниця, 1993. - С. 85-93..
Столовий посуд ліпився із добре відмуленої глини з незначною природною домішкою мілкого піску. Маса черепка щільна, високого, рівномірного випалу. Зовнішня поверхня посудин вкривалась тонким шаром ангобу із чистої, відмуленої глини. Ангоб в свою чергу фарбувався (фон) у жовто-гарячий або світло-жовтий колір. Розпис чорною або темно-брунатною фарбою (рідше в сполученні з червоною фарбою) займав верхню половину корпусу посудин. Лощіння поверхні не зафіксовано.
Вдалося визначити 9 типів форм столової кераміки. Незначною кількістю представлені миски. В більшості це були зрізано-конічні миски з загостреними або потовщеними та горизантально-зрізаними вінцями. Ангоб та розпис наносився тільки на внутрішню поверхню. Найчастіше застосовувалась орнаментальна схема з двох дугоподібних стрічок із тонких ліній, що заходять в центрі одна за одну. На кінцях стрічок невеликі зафарбовані овали. Одна миска прикрашена була фестонами. Рідше зустрічались напівсферичні миски, розпис яких складався тільки з горизонтального рядуневеликих трикутників з обох боків вінець. Знайдено також фрагмент напівсферичної миски з зооморфним наліпом.
Наступним типом, теж малочисельним, є кубки, що поділяються за формою на два підтипи: а) невеликі, приземкуваті, з округлими плічками та майже вертикальними вінцями; б) гостро-реберні, з увігнуто-циліндричною горловиною та відігнутими краями вінець. Кубки розписувались метопною схемою, де вертикальними тонкими лініями (тригліф) орнаментований фриз розчленовується на метопи, поля яких зайняті навкісними лініями. Найбільш масовими типами столового посуду виступають біконічні та сфероконічні посудини. Серед біконічних маємо два підтипи: а) невеликі, високі (висота перевищує діаметр плічків) посудини з округлими або гостро-реберними плічками, вузькою горловиною та відігнутими назовні невисокими вінцями; б) великі товстостінні посудини з відносно вузькими, гострореберними плічками, широкою горловиною та високими трохи відігнутими прямими вінцями. До сфероконічних віднесені посудини трохи приземкуватої форми з широкими округлими плічками, зрізано-сферичною верхньою частиною корпусу, вузькою горловиною та круто відігнутими прямими або лійчастими вінцями. Деякі екземпляри мають на плічках ручки-вушка. Посудини цих двох типів розписувались або тангентною схемою або S-подібними дугами у широкому фризі.
Схожі за формою до попердніх типів амфори. Вони бувають невеликих розмірів з широкими округлими плічками на середині (інколи трохи нижче) висоти корпусу, широкою горловиною, невисокими, круто відігнутими, прямими, або високими, плавно відігнутими лійчастими вінцями на шийці яких обов'язково присутні дві ручки-вушка. Для амфор притаманна «лицьова» схема розпису. Досить чисельний тип -- грушоподібні посудини з високими, широкими, опуклими плічками, різким вигином до невисоких вертикальних, або трохи нахилених усередину, вінець. Зрідка грушоподібні посудини мають трохи округлотілу форму з плавним вигином до високих циліндричних вінець. Вказаний тип орнаментувався тангентною схемою та, інколи, композиціями у вигляді фризу з навкісних широких смуг. Грушоподібні посудини супроводжують шоломоподібні покришки, орнамент яких у спрощеному вигляді повторює розпис попереднього типу.
Виділяється ще один тип -- кратер. Це досить великі, товстостінні посудини з округлими плічками на середині висоти корпусу, широкою горловиною та високими прямими вінцями -- раструбами, діаметр яких дорівнює діаметру плічків. По залишкам розпису можна припустити, що ці посудини орнаментувались у вигляді широкого фризу з S-подібних дуг. Серед знахідок маємо також фрагмент верхньої чаші біноклеподібної посудини, але встановити його форму та розпис не вдавалося.
Підрахунки столового посуду, включаючи фрагменти з культурного шару та підйомний матеріал, вказують, що більшість кераміки орнаментована різновидами тангентної схеми, трохи менше S-подібними дугами, ще менше метопними композиціями та окремі екземпляри у вигляді фризу з навкісних дуг.
Серед інших знахідок потрібно відмітити фрагменти двох схематичних антропоморфних статуеток та уламки крем'яного ножа та серпа.
Кераміка поселення Ходаки, дозволяє віднести його до кінця середньої фази розвитку петренської локально-хронологічної групи (етап СІ за періодизацією Т.С. Пассек) Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров'ї // Подільська старовина: Науковий збірник. - Вінниця, 1993. - С. 85-93;.
2. Ялтушків І та ІІ

Поселення відкриті у 1965 р. викладачем Вінницького політехнічного інституту В.Д. Гопаком, в ході археологічної розвідки вздовж р. Лядова. В 1978 році співробітником Вінницького краєзнавчого музею В.П. Прилипко було розкрито одне наземне глинобитне житло. Поселення Ялтушків І (ур. Борисове поле) знаходиться в 4 км на південний схід від села, на правому березі р. Лядова та займає розлогий схил мисоподібного виступу плато, утвореного довгою балкою з півдня і вигином ріки зі сходу, та з півночі на південь -- біля 1000 м Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров'ї // Подільська старовина: Науковий збірник. - Вінниця, 1993. - С. 85-93.. Таким чином, ялтушківське поселення, маючи площу 100-120 га, є найбільшим з нині відомих трипільських пам'яток Подністров'я Заєць І. І. Трипільська культура на Поділлі. - Вінниця, 2001. - С. 110; Прилипко В. П., Рижов С. М. Дослідження трипільського поселення біля с. Ялтушків // Тези доповідей VІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Кам'янець-Подільський, 1985. - С. 13-15;. Поселення має кругове планування. Візуально зафіксовано кілька концентричних кіл, по яким були розміщені глинобитні житла, Розкоп 1978 року знаходився у південній частині поселення, біля лісопосадки. Тут була відкрита на глибині 0,7-0,8 м від поверхні, на межі чорнозему та гумусованого суглинку прямокутна в плані глинобитна «площадка». Довжина її з заходу на схід -- 10 м, ширина -- біля 6 м Рижов С. М. Дослідження трипільських поселень по р. Лядовій у Середньому Подністров'ї // Подільська старовина: Науковий збірник. - Вінниця, 1993. - С. 85-93.. Було зафіксовано три шари глиняної обмазки. Верхній шар зберігся лише окремими ділянками у вигляді невеликих аморфних шматків сильно перепаленої глини, їх поверхня мала сліди грубого згладжування, а в нижній частині зафіксовані відбитки вузьких плах та тонких жердин. Орієнтовані відбитки хаотично. Другий шар, на відміну від першого, залягав суцільним, щільним, горизонтальним масивом, розтрісканим на шматки великих розмірів. Найвища ступінь випалу (часто до шлаку) спостерігалась у центральній та південній частинах площадки. Шматки обмазки у центральній частині житла мали зверху тонкий шар підмазки з глини, в масі якої помітна домішка шамоту та піску, тоді як в глину основи обмазки домішувалась полова. Поверхня підмазки в одному місці була ретельно загладжена, що може вказувати на якусь вимостку, але її форма та розміри не піддаються реконструкції. В розрізі шматків другого шару видно, що глина намазувалась кілька разів -- чітко фіксуються напластування (можливо сліди ремонтів). Вдалось прослідкувати, що дія полум'я була спрямована на нижню частину обмазки будівлі, тобто туди, де маємо відбитки колотого дерева, широких плах, зрідка жердин. Орієнтовані відбитки здебільшого перпендикулярно довгій осі житла. На рівні другого шару в західній половині площадки знайдені були розвал амфори, велика зернотерка з каменю, фрагменти столової кераміки, а в середині -- розвали грушоподібних посудин та амфор, фрагменти біконічної посудини, скупчення глиняних відтяжок (32 шт.), розвал покришки та кам'яний розтирач. За межами площадки, біля східного її краю знаходились розвали грушоподібних та біконічних посудин, амфор, кубків, мисок, уламки кількох крем'яних ножів.
Під другим шаром обмазки, на поверхні ґрунту розчищені були ділянки підмазані тонким шаром глини без домішок. Розрив в заляганні підмазки долівки (третій шар підмазки) проходив з півночі на південь, тобто поперек житла і вказував на місце внутрішньої перегородки, що ділила приміщення першого поверху на дві камери -- східну (16 м) та західну (34 м). У південному кутку східної камери на підмазці підлоги знаходилось підвищення прямокутної форми (0,8x0,65, висота -- 0,6 м). За складом глина підвищення та підмазки ідентична, тільки поверхня першого більш ретельно загладжена. У камері, біля перегородки на підмазці знайдені фрагменти кратеру, цілий и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.