Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Статья Писанка як символ пробудження, родючост та оберг. Зображення жнок-праматерв та символка фрагментв. Писанки Схдного Полсся, Гуцульщини. Всесвтн та природн, магчн та релгйн символи, кольори розпису. Розмаїття зображень людей та тварин.

Информация:

Тип работы: Статья. Предмет: География. Добавлен: 24.02.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Українська писанка

Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду тощо.
Період приходу весни, який у давні часи був справжнім святом для хлібороба, на території України припадає на кінець квітня - початок травня. І ось у сиву давнину наш, ще не хрещений, люд: і хлопці, і дівчата, і старі, і малі - йшли до весняного лісу, де піснями й танцями, гаївками та хороводами славили воскресіння природи, її відродження і розквіт. Возвеличували життєдайну силу сонця як першооснови життя. Прославляючи вічний закон пробудження природи на землі, возвеличували і вшановували водночас один із головних символів цієї пори - яйце, з якого, як вважалось, і почалося життя на Землі. Розписували яйце символічними знаками, котрі згодом трансформувалися в орнамент. Так і виник звичай робити писанки.
У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі: трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики - все це знаки різних ритуалів і священих магічних чисел, котрі в свідомості сучасників не втратили оберегового значення.
Раніше розписувати писанки можна було лише у чітко визначений час, з певними замовляннями. Чарівні знаки писалися відповідними кольорами. І нині частково збереглася символіка знаку і кольору. Символічних малюнків виявлено понад сотню різновидів.
Особливу увагу серед них привертають писанки “Богиня” з села Чаповичі зі Східного Полісся (1966 р.) та “Княгиня” з села Окопи із Західного Полісся (1967 р.), на яких зображення антропоморфізованих постатей цілком тотожне з широко розповсюдженим в ужитковому мистецтві наших предків зображенням жінки-праматері “поганської” Великої Богині, або, як її називали, Богині Мокош, Богині-Живи, чи Богині-Берегині. Вона завжди виступала символом життя і родючості, матір'ю усього живого, існуючого.
Подібний образ жінки-праматері був широко відомий і в наших народів. Її образ персоніфікується: в єгиптян - в Ізіду, у вавілонян - в Іштар, у греків - в Геру, у франкійців - в Семелу, у скіфів-землеробів - в Табіті.
Іншими, не менш цікавими й поширеними в сучасних писанках, є старовинні космогонічні, тобто солярні знаки, які складаються зі стабільних форм стилізованого зображення небесних світил, - Сонця, місяця, зірок. За кількістю ці орнаменти в писанкарстві посідають значне місце і є своєрідним гімном Сонцю - вічному джерелу тепла, найбільшій силі, що перемагає холод зими й повертає всьому живому весняне пробудження, радість весни.
Одним із найдавніших солярних знаків слід вважати “павуки” зі Східного Полісся. Писанку з цим знаком дарували як символ удачі і щастя. Пізніше цей знак у різних регіонах України здобув своєрідний вигляд і нові назви (крутороги, вітрянки, розетки, павутинки). Реалістичне зображення Сонця було символом світла і життя, символом Бога.
Спіраль - це знак вегетативної й органічної плодючості, знак Сонця. Спіраль є володаркою перебігу часу.
Восьмираменна зірка, яку часто називають “Звіздою” або “Рожею”, була символом сонця, яке дарує людям тепло і радість.
Крапочки - символи небесних світил, а пізніше у християнстві стали символізувати сльози Божої Матері, горе, скорботу.
Серед різноманітних геометричних орнаментів сучасних українських писанок певне місце посідає досить своєрідний елемент у вигляді хвилеподібної смуги. В народі він має назву “Безконечник”, і дуже розповсюджений у писанках Гуцульщини, Буковини, а в деяких писанках Поділля, Волині, Херсонщини виступає домінуючим елементом орнаменту, що композиційно підкорює собі не лише інші форми геометричного розпису, а й розподіл на писанці кольорів. На Полтавщині й Поділлі цей елемент набрав дальшого розвою і внаслідок видовження гребеня хвилі та взаємопереплетіння перетворився на своєрідний лабіринт складного кольорового рішення і форми (наприклад, писанка “Циганські дороги”).
Аналіз фрагментів сучасного народного мистецтва України та археологічних пам'яток ясно показує, що хвилястий орнамент “безконечник” наші сучасні майстри успадковували з далеких часів минулого, і що походить він від мистецтва Трипільської культури - періоду неоліту.
Враховуючи те, що “безконечник” - хвилеподібний орнамент у пам'ятках мистецтва Трипільської культури - був широко розповсюджений набагато раніше, ніж віднайдено його в памўятках Стародавньої Греції, можна припустити, що за основу славнозвісного “меандра” Еллади грецькі майстри запозичили стилізоване зображення моря від наших предків.
Що ж символізує “безконечник”? Насамперед це знак вічності.
Він означає нитку життя, вічність сонячного руху. Наші предки досить своєрідно користувалися цим магічним символом. Писанку, розписану “безконечником”, пасічники клали під вулики, щоб “безконечно” роїлися бджоли, скотарі клали його в кошари та хліви, щоб щедро плодил и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.