На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Розвиток пейзажного жанру в творчост українських художникв XIX поч. XX ст.. Можливост нтеграцї живописних композицй пейзажного жанру в об'ємно-просторове середовище втальн. Створення живописної картини-пейзажу для оформлення нтер'єру втальн.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Культурология. Добавлен: 13.07.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДТВОРЕННЯ НАСТРОЮ У ПЕЙЗАЖІ ДЛЯ ОЗДОБЛЕННЯ ІНТЕР'ЄРУ ВІТАЛЬНІ

Кваліфікаційна робота
зі спеціальності 6.020200 - образотворче та декоративно-прикладне
мистецтво
студентки IV курсу денної форми навчання
інституту педагогічної освіти,
соціальної роботи і мистецтва
Науковий керівник:
Черкаси - 2009
ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЖИВОПИСНИХ КОМПОЗИЦІЙ ПЕЙЗАЖНОГО ЖАНРУ
1.1 Історія розвитку пейзажного жанру в творчості українських художників XIX - поч. XX ст
1.2 Психологічні властивості кольору в інтер'єрі
1.3 Можливості інтеграції живописних композицій пейзажного жанру в об'ємно-просторове середовище вітальні
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ КАРТИНИ-ПЕЙЗАЖУ В ІНТЕР'ЄРІ
2.1 Художнє вирішення композиції та колориту картини-пейзажу для оформлення інтер'єру вітальні
2.2 Створення живописної картини-пейзажу для оформлення інтер'єру вітальні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП

Актуальність теми кваліфікаційної роботи полягає в тому, що сучасне мистецтво ставить за мету комплексний підхід до вивчення як нових, так і традиційних проблем, що дозволяє по-новому осмислити вже вивчені раніше теми. Одним із моментів розвитку дизайнерських технологій у проектуванні інтер'єру є естетизація його деталей, використання живописних композицій для вирішення просторового, колірного та емоційно-настроєвого навантаження інтер'єру. Саме така сучасна інтерпретація проблеми застосування українського пейзажу в інтер'єрі пропонується в даній роботі.
Однією з ознак сучасного художнього мистецтва є його звернення до старовинних пластів культури. Завдяки використанню жанрових, стильових і художньо-образних моделей попередніх епох здійснюється своєрідний діалог культури (що виявляється в сучасному живописі як експерименти символізму, імпресіонізму). Вони спрямовують сучасне мистецтво до своєрідної образності й програмності, втрачених авангардними шуканнями модернізму.
Розвиток сучасних мистецьких напрямів і стилів яскраво демонструє типовий для своєї доби взаємозв'язок мистецтва і філософії. Як казав Н.Н.Волков, всяке зображення - ілюзія як представлення предмету в іншому матеріалі, іншому середовищі. Саме філософська думка раціонально обґрунтовує естетичні позиції багатьох художніх платформ, пояснює закономірності їх розвитку і згасання.
У сучасному мистецтві образи природи виконують не стільки зображувальну, скільки концептуальну функцію. Залежно від обраної філософсько-естетичної позиції, пейзаж здатен відобразити особливості духовного світу митця, специфіку його світогляду тощо. Тобто актуальною є проблема виникнення нового жанру в умовах докорінної перебудови світогляду. Реконструкція минулого, особливо такого важливого його аспекту як духовне життя, є активним засобом позитивної зміни сучасності.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Кваліфікаційну роботу виконано в контексті програми наукових досліджень кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва.
Об'єктом дослідження є можливості інтеграції живописних творів пейзажного жанру в об'ємно-просторове середовище інтер'єру кімнати.
Предметом дослідження є методика створення живописної картини-пейзажу для оздоблення інтер'єру вітальні.
Мета дослідження полягає у створенні живописної композиції пейзажного жанру та її інтеграції в об'ємно-просторове середовище вітальні
Завдання дослідження:
- дослідити розвиток пейзажного жанру на прикладі творів українських художників XIX - поч. XX ст.
- вивчити основні принципи художнього вирішення композиції в пейзажі, значення колориту та зображуваного в картині
- визначити сучасні можливості інтеграції картин пейзажного жанру в об'ємно-просторове середовище вітальні
- на основі вивченого матеріалу створити власну картину-пейзаж для оздоблення інтер'єру вітальні
- обґрунтувати функціональне призначення створеного художнього твору
Методи дослідження. Основним методом дослідження є системний підхід, він дозволяє розглянути пейзаж як цілісну систему. При опрацюванні мистецтвознавчих джерел застосовувався метод їх аналітико-синтетичної обробки, а при порівнянні пейзажної образності у творах різних етапів становлення українського пейзажу - порівняльно-історичний метод. Феноменологічний метод застосовано для розкриття особливостей зовнішнього і внутрішнього проявів національного світогляду у процесі становлення українського пейзажу.
Наукова новизна одержаних результатів кваліфікаційної роботи полягає насамперед у новому підході до вивчення теми. Проблема виникнення пейзажного жанру в українському мистецтві висвітлюється комплексно із врахуванням таких важливих аспектів, як соціокультурне середовище, світоглядна база, особливості становлення жанру як діалектичного процесу. Запропонований комплексний аналіз стилістичних засобів, адекватних своєрідній концепції українського пейзажу, а саме: закономірностей композиційної побудови українських живописних краєвидів у контексті ідейного навантаження, символічних структур у пейзажі та специфіки емоційного сприйняття традиційних категорій. Проаналізовані еволюційні зміни в зображенні природи протягом XIX - XX ст. Новизною є запропонований підхід до вивчення українського пейзажу з погляду його інтеграційних, функціональних можливостей в сучасному інтер'єрі.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому, що її теоретичні положення й висновки можуть бути використані як в історичних, так і в теоретичних навчальних курсах для вищих навчальних закладів гуманітарного та художнього спрямування; практична частина роботи призначена для дизайнерського оздоблення інтер'єру вітальні.
Структура дослідження. Робота складається із теоретичної та практичної частин. Теоретична частина складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, загальний обсяг роботи 25 сторінок, основний текст роботи 16 .сторінок. Робота містить 12 додатків та практичну частину - картину-пейзаж в стилі олійного живопису розміром
1м х 1.20м.
РОЗДІЛ I
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЖИВОПИСНИХ КОМПОЗИЦІЙ ПЕЙЗАЖНОГО ЖАНРУ

1.1 Історія розвитку пейзажного жанру в творчості українських художників XIX - поч. XX ст.

Український пейзажний живопис розвивався в контексті європейського мистецтва. Майже до самого початку XIX ст. пейзаж в українському образотворчому мистецтві не виокремлювався у самостійний жанр, а слугував лише тлом для фігуративних композицій. Для українського мистецтва ландшафтні мотиви іконостасів стали поштовхом для розвитку пейзажу академічного напрямку. Початок творчості Василя Штернберґа (1818-1845), випускника Петербурзької Академії мистецтв, якраз і знаменується академічними засадами.
Українське образотворче мистецтво не могло розвиватися на рідному ґрунті через відсутність в Україні спеціальних навчальних закладів на зразок Петербурзької Академії мистецтв. Більшість художників мистецьку освіту здобували поза межами країни -- у Петербурзі, Москві, Відні або Кракові. Завдяки цьому мистецтво піддавалося суттєвим впливам чужоземних течій. Вже в кінці XIX - на початку XX ст. українські міста зосереджували кращі мистецькі сили з відповідним утворенням малярських осередків (Товариство Південноросійських художників) та шкіл (Київська рисувальна школа, Художньо-промислова школа у Львові).
На початку XIX ст. пейзажний жанр розвивається у контексті портретного живопису, де пейзаж використовувався для підсилення емоційного впливу, поетичного настрою. На замовлення Петербурзької Академії мистецтв для потреб відповідних державних відомств та власників маєтків створювались зображення конкретної місцевості, що детально відображали характерні особливості ландшафту, садиб, околиць, парків, маєтків тощо. Так звані краєвиди-ведути мали сухий документальний характер, це був своєрідний "портрет" місцевості, позбавлений емоційності. З часом документальність відходить на другий план і пейзаж розвивається у самостійний жанр.
Згідно з академічними засадами природа передавалась величаво, спокійно, улюбленими мотивами були схід та захід сонця, морська стихія, гірські скелі, водоспади, руїни старовинних замків тощо. Художник Антон Ланґе (1779-1844) вважається родоначальником історичного пейзажу.
Поступово починають визрівати нові тенденції відтворення природного середовища, що відповідали романтичним й реалістичним засадам розвитку європейського мистецтва. Митці відмовляються від панорамності, в їхній творчості переважають буденні мотиви. "Героями" сюжетів стають водяні млини, селянські хати, вулички провінційних міст, тини. А головним є відтворення стану природи, узагальнення, контрастне освітлення.
У другій половині XIX ст. в живописі остаточно визначився й закріпився побутовий жанр, який черпав сюжети з навколишнього життя. У жанрі побутової картини та пейзажу сцени з життя народу розгортаються на тлі української природи, як, наприклад, у творах Миколи Пимоненка (1862 - 1912), Володимира Орловського (1842-1914), Костянтина Трутовського (1826-1893), Петра Левченка (1856-1917), Киріака Костанді (1852-1921). Саме в цей період починає формуватися українська національна школа пейзажного живопису, становлення і традиції якої пов'язані з ідеями та настановами передвижників [19,с. 8].
Однією із визначальних ознак українського неоромантизму було звернення багатьох художників до подій часів Козаччини, Запорозької Січі. Характерним прикладом цього є творчість Сергія Васильківського (1854 - 1917).
З кінця XIX cт. в українському мистецтві значного поширення набуває пленерний живопис, характерний і для більшості європейських шкіл. Пленеризм дав поштовх до імпресіоністичних пошуків.
Пізніше у світовому пейзажному мистецтві стають помітнішими нові зображальні мотиви, виникають новітні течії. Це, в першу чергу, пошуки в напрямку посилення виражальних засобів експресіонізму та декоративних форм символізму, поява фовізму (фр. fauvisme, від fauve -- дикий, хижий). Пейзаж як жанр перестає бути звичним впродовж віків інструментом впливу на почуття людини, стає своєрідним посередником між пропозицією художника і сприйняттям мистецького твору глядачем.
1.2 Психологічні властивості кольору в інтер'єрі

Колір є важливим фактором формування і сприймання інтер'єру, фізіологічно, психологічно і естетично впливає на людину відповідно з функціональним призначенням інтер'єру.
Колір може сприйматися легким або важким, теплим або холодним, може викликати переживання, збудження або стрес, створювати гармонію. Встановлено, що деякі кольори сонячного спектру, так звані теплі тони - червоні, оранжеві, жовті - діють на людину збуджуючи, розширюють зіниці, прискорюють пульс, викликаючи загальну втому. Другі, так звані холодні тони - сині, голубі, зелені - заспокоюють, зменшують втому очей. Під час підбору наближених кольорових плям необхідно врахувати їх взаємодію один на одного. Так жовтий колір на синьому фоні здається жовтішим, ніж на червоному. Колір фону також впливає на зорове сприймання предметів - на світлому фоні предмет сприймається темнішим, а на темному - світлішим.
Колір картини теж грає велику роль. Кольорами-вампірами вважаються фіолетовий, синій, помаранчевий. Віддають енергію жовтий, салатовий, зелений - так звані заспокійливі кольори.
Психологічного впливу на людину надають не тільки окремі кольори, але і сполучення кольорів. Тут дуже велике значення їх розташування у просторі. Наприклад, червоний колір збуджує, а зелений заспокоює. При психологічній дії кольру мова йде про почуття та переживання, які ми можемо відчувати під впливом того чи іншого кольору. Абсолютно зелений є найспокійнішим кольором. Він нікуди не рухається і не викликає ні радості, ні печалі. При введенні в зелений колір жовтого він оживає, стає більш активним. При доданні синього навпаки, він робиться більш серйозним, вдумливим. Жовтий колір збуджує, турбує людину. Синій же схильний до поглиблення. Червоний колір ми сприймаємо як характерно теплий колір, впливає внутрішньо як життєдайний, живий [21, с. 21]
Білий колір діє на нашу психіку як мовчання. Але це мовчання повне можливостей. Чорний колір, навпаки, діє як дещо без можливостей, як мертва пляма, як мовчання без майбутнього.
Психофізіологічний вплив кольору в значній мірі залежить від більшої або меншої насиченості кольору, розміру кольорової плями, відстань і напрямок звідки діє колір. Колір розташований по вертикалі сприймається легким, по діагоналі - динамічним, по горизонталі - стійким.
1.3. Можливості інтеграції живописних композицій пейзажного жанру в об'ємно-просторове середовище вітальні

Картина в інтер'єрі - це інструмент, за допомогою якого можна вплинути на сприйняття інтер'єру (наприклад, організувати рух по приміщенню, візуально розширити простір або зробити його вище). Картина може стати центральним елементом інтер'єру або доповненням, підтримкою загальної ідеї.
Вплив картини на психологічну атмосферу надають її сюжет, колірна гамма, манера написання. Важливо також врахувати і функціональне призначення приміщення, в якому буде розташована картина. Оскільки квартира - багатофункціональне середовище, для кожного приміщення потрібні свої настінні прикраси. Сюжет картини повинен перегукуватися з призначенням приміщення. Так, наприклад, вітальню краще прикрасити яскравими, соковитими картинамив стилі імпресіонізм або красивими міськими пейзажами. Деякі науковці вважають, що роботи, виконані в стилях абстракціонізму, конструктивізму і експресіонізму відносяться до тих, що забирають енергію; що віддають енергію - творіння художників-імпресіоністів і реалістів, написані в світлих і теплих тонах.
Обов'язково звертаємо увагу на стиль інтер'єру. Картина повинна не тільки не суперечити йому, але і підкреслювати стилістичну ідею. Розміри картини і те, на скільки пророблені її деталі, визначають розміри приміщення і відстань, з якого картина буде сприйматися. Для просторих приміщень підійдуть полотна великого розміру з великими грубими мазками, а для маленького простору - більш точно пророблені картини.
Розміщення картини в приміщенні найчастіше диктує нам сам інтер'єр, наприклад, коли потрібно заповнити порожній простір стіни. У цьому випадку, потрібно звернути увагу на те, що одна й та ж картина виглядає по-різному, в залежності від тону стіни і від освітлення.
Картину також можна поєднати з іншими предметами оформлення кімнати. На абсолютно порожній поверхні вона може загубиться і виглядатиме чужим випадковим предметом. Найкраще знайти для полотна місце над якоюсь архітектурною деталлю або предметом меблів, які зорово зможуть виділити її. Особливо це стосується невеликих за розміром картин. Великі полотна можуть ефектно прикрасити порожню поверхню.
Отже, для вітальні потрібно підбирати оптимістичні весняні, літні чи осінні пейзажі. Полотна із зображенням руйнувань, смерті чи похмурого дощового дня нестимуть негативну енергію.
РОЗДІЛ II
ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ КАРТИНИ-ПЕЙЗАЖУ В ІНТЕР'ЄРІ

2.1 Художнє вирішення композиції та колориту картини-пейзажу для оформлення інтер'єру вітальні

Для кваліфікаційної роботи була вибрана пора року осінь. Цій порі притаманні такі якості як багатство колірної палітри, прозорість повітряного середовища. Обраний формат полотна 1м. х 1м.20см.
Композиція та колорит картини відіграють важливу роль у надходженні до нас інформації від даної роботи. Композиція передбачає таке розташування персонажів і предметів по відношенню один до одного, яке не є випадковим і забезпечує міцні змістовні зв'язки між ними.
Спосіб гармонізації кольору, характер зображення предметів, простору - все це залежить від світосприймання художника, від його художнього методу, від задуму художнього твору. В самому терміні “композиція” ( лат. слова compositio - композиція, побудова; componiere - складатися), закладений основний і загальний задум - єдність частин із яких складене ціле.
В першу чергу у роботі над композицією необхідно враховувати встановлені закони композиції. Вивченню цих законів сприяє робота по вивченню типів і видів композиції в роботах великких майстрів. В даному випадку - це полотна українських художників - Севастьянов В.Г.,Толочко В.І.,Васецький Г.С.та ін.
Інколи цінність картини глядач ототожнює із важливістю події, зображеної на ній. Це збіднює розуміння живопису (і не лише жанрового або історичного, де подія, як правило, відіграє значну роль), хоч і не вичерпує задуму. Особливо страждають при такому підході пейзажі, портрети, натюрморти. Тим часом при відсутності конкретної події або дії часто збільшується активність кольору, світла, лінії, пластичної форми.
В представленій роботі використовувались такі закономірності композиції: життєвість, виразність і цільність. Виразність для кожного художника це поняття суб'єктивне. Головною ознакою виразності є контрасти. Контрастами можна вважати всі протиставлення, наприклад, світла й тіні, кольору, форми та ін.
Основною метою є визначення теми роботи і яке образне вирішення вона набере в процесі роботи. Тому велике значення для цього має попередня робота на пленері, тобто необхідно зібрати весь вихідний матеріал, з допомогою якого формується подальший образ творіння.
Отже, ми починали роботу з начерків олівцем, невеличких етюдів, в процесі виконання яких велись пошуки найкращого композиційного вирішення, встановлення відношень і розташування основних мас: неба, поля, дерев, трав, переднього та заднього планів.
З кількох короткочасних етюдів, зроблених з різних точок зору, в різний час дня, в різну погоду ми вибирали найкращу і по композиції, і по колориту. На основі цих етюдів створювались роботи більшого формату з більш виписаними деталями. Велике значення при виборі точки зору має розприділення великих тональних мас. Важливу роль при цьому відіграє освітлення. Пошуки композиційного рішення, визначення пропорції, побудова, перспективи, знаходження тональних відношень - все це необхідні елементи в роботі над пейзажем.
Силу кольору потрібно шукати не в різких кольорових плямах, а в гармонійних сполученнях. Насиченість та сила кольору залежать не від інтенсивності фарби, а від співвідношень з іншими фарбами. Вохра червона, в залежності від оточення, може звучати значно сильніше, ніж кадмій.
На початку роботи необхідно визначити загальний тоновий стан картини-пейзажу, уявити собі кольорове зображення у чорно-білому варіанті, як би чорно-білу фотографію. Правильність колірних відношень (колірний тон та насиченість) залежить головним чином від правильної передачі сили кольору (насиченості), а не від відтінку. Помилка у відтінку не так помітна, як помилка у насиченості кольору.
На початку роботи треба уважно розглянути усі предмети,зображувані на картині, визначити їх кольорові відтінки, порівняти ступінь теплохолодності усіх кольорів, виділити найбільш контрастні або близькі кольори. Наприклад, можна порівняти усі зелені або сині кольори, порівняти групу холодних кольорів п и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.