На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Символчн зображення природи. Нежива природа. Символчн зображення тварин рослин. Природа в церковному образотворчому мистецтв Взантї Середньвчної вропи. Зображення природи в конопис захдноєвропейському живопис: Епоха Вдродження.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Культурология. Добавлен: 21.11.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Ужгородська богословська академія
ім. Блаженного Теодора Ромжі
Катехитичний відділ
Реферат на тему:
Зображення природи у християнському образотворчому мистецтві
Виконав: студент 4 курсу
Біланич Михайло Михайлович
Ужгород,2008
ВСТУП
Природа як Творіння Боже вшановувалась християнами з самого початку заснування християнської Церкви. Про це свідчить, зокрема, такий факт, що в намаганні зобразити на малюнках події, описані в Святому Писанні або передавані усно, перші християни широко застосовували різну символіку, яка в першу чергу запозичена з живої природи: пальмова гілка, голуб, риба, ягня та ін., на відміну від символіки, яку привели зі штучних виробів людини і використовувалась рідше: якір, терези, меч, жезл.
У перші століття христинства, ще із осторогою дивлячись на Старозавітню заборону робити для себе зображення того, що на небі і на землі, і під землею (ця заборона стосується лише поклоніння Створінню, тому Старозавітні ізраїльтяни без проблем зображували в Єрусалимському храмі ангелів і пальми), люди прикрашували лише стіни храмів різними малюнками тварин і рослин. У деяких випадках храм міг бути настільки орнаментований такими зображеннями, що нагадував „музей природи”.
Пізніше в храмах з'явилися ікони Ісуса Христа та святих. На цих іконах могли зображувати елементи живої природи, якщо дія відбувалася не в будівлі або на вулиці міста, а наприклад, на березі Галилейського озера…
Відомо, що до 6 століття велику роль грали символічні форми представлення біблійного сожету, тому і природа, зображена на іконах, звичайно несе більш символічне навантаження. В канонічних іконах така традиція закріплена і до сьогодні.
Коротко опишемо деякі елементи живої природи, які використовували перші християни як символи.
СИМВОЛІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ
Смволічні зображення тварин

Риба. У ранньому християнстві риба була прийнята як символ Христа багатьма Отцями церкви. Знак риби був першою монограмою Христа. Потаємне грецьке ім'я Ісуса означає "риба". Саме брати-рибалки стали першими учнями Ісуса, Який сказав їм, що вони будуть "ловцями людей". Віруючі, учні Христа, як і він сам, уподібнювалися рибам, які перебувають у безпеці лише у "воді вчення". Хрестильниця досить рано стала уподібнюватись рибному садку (piscina).
Зображення орла служить символом втіленням божественної любові, справедливості, хоробрості, духу, віри, Воскресіння, надихаючих ідей Євангелій. Політ орла асоціюється з піднесенням Христа, з молитвами, що посилаються до небес, зі сходженням милості Божої й перемогою над злом, над гріхом (у тому випадку, коли орел зображений зі змією в дзьобі). Орел часто служить символом душі християнина, що міцніє, завдяки чесноті. Орел і по сьогодні є символом Євангелиста Йоана (за його глибоке Євангеліє) (Ю. Катрій, 2007).
Ягня. Ягня приносили в жертву, його споживали іудеї на Пасху. Це символ Христа, Який був пожертвуваний за спасіння людей.
Голуб. Є символом миру і правди, символом невинності й покори. Його часто зображали з оливною гілкою. Також голуб є символом Святого Духа.
Пелікана вважали символом Ісуса Христа у Пресвятій Євхаристії через те, що у цього птаха грудне пір'я змазане кров'ю риби, яку він їсть, а в давнину думали, що пелікан розриває свої груди і кормить кров'ю своїх пташенят у голодні часи.
Олень. Його звичайно зображають біля джерела. Це символ душі, яка прагне до Бога. Наприклад, у Псалмі 41.42 сказано: „Як олень прагне до водних потоків, так душа моя прагне до Тебе, Боже”.
Павич-фенікс смволізує воскресіння і вічне життя.
Півень - символ чуйності і перестороги.
Зображення вола використовували як символ мучеництва за Ісуса Христа. Про цей символ писали св. Іван Золотоуст і св. Григорій з Назіянзу.
Також у християнстві певний час використовували символ „єдиноріг”. Єдиний ріг єдинорога вважали символом божественної єдності, духовної влади та шляхетності, у зв'язку з цим єдиноріг стає образом Христа. Той факт, що єдиноріг невеликий на зріст, вказує на аналогію приниженості Христа при його народженні; його білий колір символізує чистоту, те, що необхідно здобути, щоб іти шляхами синів Божих.
Зображененя рослин як символів

Лавр. Вічнозелене листя лавру вважалось символом вічного життя або нового життя, яке настане завдяки спокутуваним діянням Христа, а вінок із лавру символізував мученечество. Св. Павло протипоставляє нетлінний вінець, яким коронований християнський подвижник, вінцю тлінному, який отримує переможець на арені.
Пальма. Гілка пальми - символ перемоги та тріумфу над смертю.
Оливкова гілка. Є символом надії і миру.
Виноградна лоза. Часто поєднується з пшеничними колосками, оскільки пшениця - попередник хліба, а виноград - вина, які змінюються на Тіло і Кров Ісуса Христа у св. Причасті. Зображення цих рослин широко використовують для орнаменту кивотів у храмах і в наш час.
Зображення неживої природи

Крім оточуючої нас живої природи, християнські митці намагалися зображати космос як простір, в якому існує людина, а також позаземні простори. Процес переходу до християнства є безпрецедентним прикладом різкої основоположної переміни в історії європейської культури і цивілізації. У Новому Заповіті космологія є вторинною. Тобто на відміну від інших релігій, християнство не визнає уявлення про всесвіт як істотний елемент віри. Космос стає предметом теології лише у нерозривному зв`язку з Богом-Творцем, Суддею і Спасителем. У Новому Заповіті космос не виступає як втілення порядку і ладу. Він означає швидше землю, населену людьми (oikumene). Новий Заповіт оцінює існуючий світ-космос негативно, адже в ньому намагається домінувати зло, протиставлене Христові. Можемо спостерігати деякі елементи позитивного значення світу-космосу, але в межах безпосередньої і прямої залежності від Бога-Творця (Ціхонь, 2000). Тому якщо на живописі християни зображали космос як такий, то намагались показати, що Христос ним володіє і управляє.
До перших прикладів іконграфії космосу в ранньохристиянському мистецтві належать саркофаги типу ”анастазіс”. Використання монограми Христа (грецьких літер C та R) у лавровому вінку замість його зображення в людській подобі виникало із заборони міметичного зображення. Патристичні письменники підкреслювали неможливість зображення того, що нематеріальне, як, наприклад, Бога. Розташування Сонця і Місяця над аркадою, яка обрамлює подібні сцени і вказує на перемогу розп`ятого Христа і підкреслює важливість події. Воскресіння Христа впливає на цілий всесвіт, організовуючи його в новий лад.
Космос могли зображати символічно. Наприклад, Сонце і Місяць символізували на зображеннях весь космос. Також цей світ християни уявляли в есхатологічному плані.
Упродовж перших кількох віків існування християнського мистецтва повстають уявлення про “космос” у вигляді округлої форми,  перейняті із пізньоантичної культури. Часто така округла форма задається самим місцем, в якому знаходилося зображення, наприклад, куполом. Прикладом є мозаїка, яка оздоблює купол мавзолею Галії Плачіді в Равенні (бл. 425-450 рр.). В центрі її бачимо золотий хрест на фоні зірок, розкладених кругами, а в чотирьох кутах куполу - крилаті символи євангелістів. Хрест на склепінні мавзолею можемо тлумачити, спираючись на фрагмент євангелія від св. Матвія: „...Сонце затемниться і місяць не дасть свого блиску... Тоді з`явиться на небі знак Сина Чоловічого.. (Мт. 24, 29-30). Тобто неживій природі на зображеннях надається не основне значення, крім того наголос паде на її скінченність.
ПРИРОДА В ЦЕРКОВНОМУ ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ ВІЗАНТІЇ І СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ
Перші ікони, що дійшли до нас, відносяться до IV-VI ст. Якраз в цей час іде перехід від символічного зображення до прямого. До цього часу християнське мистецтво мало вже чималий досвід, про який ми знаємо із ансамблів мозаїк. Велика частина ранніх ікон, що збереглися, знаходиться в монастирі Св. Катерини на горі Синай. Найвідомішими прикладами є ікони „Апостол Петро”, „Христос Пантократор” і "Божа Мати на троні з свв. Федором и Георгієм", „Христос і св. Міна” (ікона 1).
На відомих іконах 4 ст. зображення природи майже немає, але добре було б зробити аналіз інших (менш відомих) ікон 4 ст., на яких, можливо, є елементи навколишнього середовища (крім архітектури).
В період Іконоборства, як відомо, нещадно знищили велику кількість ікон та мозаїк. Але за свідченням св. Стефана Нового, який постраждав за вшанування ікон, мовиться, що зображення рослин і тварин залишали незруйнованими. Тобто підтримували світський живопис, а також оздоблювали храми малюнками живої природи і, на жаль, різними світським сценами, наприклад, сценами кінних перегонів…
Після періоду Іконоборства настав „Македонський період” (IX - першої половини XI в.).
За час Іконоборства традиції церковного мистецтва були багато в чому загублені, все в ньому потрібно було створювати неначе наново. Такий процес і відбувається протягом Македонського періоду.
Затверджуються головні смислові і художні канони, покладені в основу всіх видів і типів релігійного мистецтва: архітектура, мозаїки, фрески, іконопис, ілюстрації рукописів. І напротивагу попередньому періоду, вся увага на зображеннях приділена лику святих. Принаймні на найвідоміших іконах („Апостол Тадей і цар Авгарь зі святими”, „Св. Николай Мирликийский со святыми на полях” та ін.), елементів живої чи неживої природи майже не спостерігається. Важливим було б проаналізувати роботи „Постмакедонівського ренесансу” із цієї проблематики.
У 13-15 століттях на іконах, якщо дія відбувалася не в будівлях, прослідковується зображення елементів навколишнього середовища, чого нема на найвідоміших іконах попередніх періодів, на яких фон, здебільшого, представлений повністю золотом, хіба що іноді проглядається деяка горбиста місцевість… На іконі „Розп'яття” 20-30 рр. 15 ст. (ікона 2) (пізнє візантійське мистецтво) можна роздивитись принаймні зелені відтінки трави та інші елементи навколишнього середовища. В середньовічній Західній Європі сакральне образотворче мистецтво в більшій мірі допускало зображення природи на образах. Хоча до епохи Ренесансу це зображення було досить аскетичним… Крім того поряд із живописом сильно була розвинута скульптура. Для романського мистецтва характерне звернення до всього незвичного, фантастичного. Це зображення істот, у яких поєднуються фігури звірів, птахів, людини. У них простежуються пережитки народних уявлень епохи варварства.
В образотворчому готичному мистецтві особливе значення належить скульптурі, що розвивалась у тісному зв'язку з архітектурою. Головні риси, що характеризують готичну скульптуру, такі: по-перше, перехід від абстрактного начала у художній концепції до явищ реального світу, домінування релігійної тематики, образи якої змінюються, наділяються рисами глибокої людяності, посилення ролі світських сюжетів і поява портрету. Другою особливістю є те, що рельєф залишається у готичному мистецтві, але головним видом скульптури стає кругла пластика, перші пам'ятки якої з'явилися у середині ХІІ ст.
Вибір сюжетів і розміщення зображень регламентували правила, встановлені церквою. Сукупність зображень, розподіл їх по фасадах соборів відбивали систему релігійного світорозуміння епохи. Загалом образотворче оздоблення готичних соборів (статуї, рельєфи, вітражі та вівтарний живопис) відігравало роль образної енциклопедії середньовічних богословських знань.
В образотворчому оздобленні готичних храмів чітко можна розглянути на зображенні елементів живої природи відмінність чистого природного світу від спотвореного гріхом: зображення звірів та рослин уособлювали світ природи, створений у перші дні творіння, а алегорії гріхів та гріховних пристрастей зображалися у и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.