На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Столття напруженої боротьби за нацональне соцальне визволення. сторя кобзарства та лрництва на Україн. Скрутне матеральне й громадське становище, беззахиснсть кобзарв та лрникв. Кожушко Григорй Семенович. Мошик Микола Григорович.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Культурология. Добавлен: 02.04.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Шлях кобзарів - це шлях народу !
Михайло Стельмах
Протягом століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ творив сувору, мужню, й водночас ліричну поезію - думи та пісні. Ці перлини народної творчості не втратили і ніколи не втратять свого наукового та культурного значення, адже в них відбито світогляд народу на кожному етапі його історичного розвитку, його морально-етичні норми, погляди, естетичні смаки.
Пісня , дума є одним із проявів прекрасного тяжіння до духовності. Ось що писав про це Микола Добролюбов: ,,Пісня, дума становлять там народну святиню, кращу рису українського народу, в них горить любов до батьківщини, виблискує слава минулих подвигів; в них дихає ніжне почуття жіночої любові, особливо материнської... Все коло життєвих насущних інтересів охоплюється в пісні, зливається з нею, і без неї саме життя стає неможливим”.
Українські думи (їх ще називали козацькими піснями, поважними піснями) відомі у всьому світі. Це глибоко самобутні епічні та ліро-епічні твори, які виконувалися у супроводі кобзи, бандури чи ліри.
Як жанр народної поезії, думи виникли в ХV - XVІ століттях на основі найкращих досягнень усієї народної поетичної творчості.
Історія кобзарства та лірництва на Україні доволі багата й складна і до сьогодні ще не достатньо вивчена. Назви народних співців-музик походять від назв музичних інструментів, на яких вони грали: кобзи, бандури та ліри.
Улюбленим музичним інструментом українського народу була кобза. Як свідчать найдавніші джерела, кобза була досить розповсюдженим музичним інструментом, і попервах грали на ній не лише сліпі люди, як це склалось пізніше.
Найдавніша кобза мала тільки три струни. З часом інструмент ускладнювався. Це, зокрема, засвідчує збільшення кількості струн. У ХІХ столітті, особливо у другій половині, кількість струн і приструнків (так називаються короткі струни, що розміщуються на правій стороні деки) збільшується. Наприклад, на бандурі кобзаря М.Ригоренка з Харківщини їх було 8, О.Вересая з Полтавщини - 12, П.Братиці з Чернігівщини - 20, І.Кравченка-Крюковського з Полтавщини - 28, Ф.Гриценка - Холодного з Полтавщини - 45!
Скрутне матеріальне й громадське становище, беззахисність кобзарів та лірників змусили їх об'єднуватись в організації, які б захищали їхні інтереси. Уже наприкінці ХVІІ століття на зразок міських ремісничих цехів почали виникати братства (гурти) кобзарів та лірників. Організацію братств (гуртів), їх діяльність народні співці-музики держали в таємниці. Серед них були керівники - ,,цехмайстри”, ,,майстри”, вчителі та учні (підмайстри). Вони мали свої статут, касу, хоругву, особливу таємну мову, що називалась ,,лебійською”, свій суд. Братства регламентували діяльність кобзарів та лірників, піклувалися про підготовку молодих співців - музик тощо. Кобзарям і лірникам відводилась певна територія, на якій кожний із них мав право грати та співати. Правда, траплялися випадки, коли окремі кобзарі ще до того, як братства розпались, пускались у мандри (Остап Вересай за це навіть отримав прізьвисько ,,Лабза”).
Учнів брали вчити лише ті співці - музики, хто мав відповідний стаж, з 10 років. У кобзарську науку брали лише незрячих здібних дітей. Навчання тривало переважно 3 роки, інколи й довше. Після закінчення навчання відбувалась посвята в кобзарі та лірники - своєрідні випускні іспити. Церемонія посвяти називалась ,,одкліщинами”. У ній брали участь учитель і ще декілька (не менше трьох) повноправних ,,майстрів”. Перед майбутніми співцями - музиками ставились досить суворі вимоги - мусили показати, як засвоїли кобзарську, лірницьку науку, як навчились грати, співати. Учитель характеризував поведінку впродовж усього навчання. ,,Одкліщини” проходили неформально. Бували випадки, коли учень не виявляв необхідних знань. Через деякий час його слухали знову. І якщо учень при повторному іспиті не діставав визвілки (так називалось право на самостійне кобзарювання) , то інколи братство (гурт) карало вчителя (,,майстра”) - позбавляли його брати учнів на навчання 1, 2, 3 роки
Перефразовуючи Т.Г.Шевченка, можна з упевненістю сказ и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.