На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


Контрольная Поняття та визначення безпеки життєдяльност. Характеристика аналзаторв людини та вплив їх на предметну дяльнсть. Номенклатура небезпек для спецальност нженер. Поняття ризику, прийнятого ризику. Класифкаця надзвичайних ситуацй.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Охрана труда. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2006. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Вступ
Стихійні дії сил природи, поки ще не повною мірою підлеглі людині, наносять економіці держави і населенню величезний збиток Надзвичайні ситуації - стихійні лиха - такі явища природи, які викликають екстремальні ситуації, порушують нормальну життєдіяльність людей і роботу об'єктів. Найбільш характерні стихійні лиха для різних географічних районів нашої країни - землетрусу, повені, селеві потоки і зсуви, сніжні лавини, бури й урагани, пожежі. Стихійні лиха виникають раптово і носять надзвичайний характер. Вони можуть руйнувати будинки і спорудження, знищувати цінності, порушувати процеси виробництва, викликати загибель людей і тварин. По характеру свого впливу на об'єкти окремі явища природи можуть бути аналогічні впливу деяких вражаючих факторів ядерного вибуху й інших засобів нападу супротивника.
Не можна не відзначити актуальність обраних питань, для написання роботи. У сучасному світі, при сучасній екології дуже часто приходиться очікувати надзвичайних ситуацій саме з боку природи, а не сторони країни нападаючого супротивника. Самим наочним прикладом за останній рік служить надзвичайна природна ситуація - повінь у наслідку землетрусу в океані і цунамі, що відбулося в країнах Південної та Південно - Східної Азії, що забрало сотні тисяч життів.
Ціль даної роботи - розглянути найбільш часто виникаючі надзвичайні ситуації, дати їм коротку характеристику і розглянути основні способи захисту населення при виникненні подібних ситуацій.
Робота містить аркушів друкованого тексту, вступ, основну частину, висновки по роботі і список використаної літератури.
У роботі маються посилання на використану літературу.
1. Описати основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності

Безпека життєдіяльності (БЖД) - наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності (в т.ч. трудо-вої). Вона більш універсальна дисципліна, ніж охорона праці чи цивільна оборо-на, адже дві останні розглядають лише окремі випадки безпеки в конкретних ситуаціях. Охорона праці цікавиться людиною, яка знаходиться в умовах вироб-ництва, цивільна оборона - в надзвичайних ситуаціях, а безпека життєдіяльності у всіх життєвих обставинах. Завданням БЖД г розробка методів прогнозування, вивчення та ідентифікації шкідливих факторів, їх впливу на людину і довкілля. Курс БЖД призначений :
- сприяти усвідомленню, що в центрі уваги повинна бути людина, як головна цінність суспільства, та виховати в людині гуманне, свідоме ставлення до питань особистої безпеки та безпеки оточуючих в усіх сферах відносин;
- виробити навики ідентифікації небезпечних та шкідливих факторів і створення сприятливих умов життєдіяльності людей на певній території;
тримати на контролі проектування нової техніки і технологічних процесів
згідно з сучасними вимогами екології і з урахуванням стійкості господарських об'єктів та технічних систем;
прогнозувати можливу обстановку і приймати грамотні рішення в умовах
надзвичайних ситуацій щодо захисту населення та персоналу об'єктів від можливих негативних наслідків;
забезпечити якісне засвоєння нового стереотипу поведінки людини з ме-тою виживання в нових природних та антропогенних умовах.
Безпека життєдіяльності базується на досягненнях таких дисциплін, як інженерна психологія, фізіологія людини, охорона праці, екологія, ергономіка, економіка тощо. З древніх часів до наших днів людина прагнула забезпечити свою безпеку. З розвитком промисловості це по-требує спеціальних знань. БЖД особливо актуальна зараз, в добу науково-технічного прогресу. Вона покликана відіграти важливу роль в стабілізації людсь-кого суспільства.
2. Дати стислу характеристику аналізаторів людини та вплив їх на предметну діяльність (зоровий)

Понад 90% інформації про зовнішній світ ми дістаємо через зоровий аналізатор (світловідчуття). За незліченним розмаїттям деталей і відтінків, за своєю красою і повнотою зорові відчуття незрівнянно багатші за всі інші. Особливо велике значення, наприклад, має зоровий аналізатор для водіїв. Проведена в Німеччині перевірка зору у водіїв безпосередньо на місці ДТП показала, що водіїв, винних в аваріях через дефекти зору, в 5-6 разів більше, ніж водіїв з нормальним зором. Коли говорять про зоровий аналізатор, то мають на увазі досить велику сукупність утворень, що виконують функції побудови світлового зображення на світлочутливих елементах, трансформацію енергії електромагнітного випромінювання в нервове збудження, кодування й перекодування інформації про зоровий образ та його пізнання. Така різноманітність і складність функцій здійснюється завдяки роботі дивовижних за своїми властивостями окремих структур аналізатора. Іноді це такі властивості, яких не можна відтворити навіть найдосконалішими технічними пристроями.
Око пропускає промені світла таким чином, що зображення предметів фокусується на внутрішній оболонці очного яблука - сітківці. У сітківці розташовані рецептори ока - палички і колбочки. Палички - це рецептори, які реагують на слабке, присмеркове світло. Колбочки подразнюються тільки яскравим світлом, з ними пов'язане сприймання кольорів.
У сітківці світло перетворюється на нервові імпульси, які по зоровому нерву передаються в головний мозок до зорової зони кори великих півкуль. Тут відбувається остаточне розрізнення подразнень - форми предметів, їхнього за-барвлення, величини, освітленості, розташування і руху. Орган зору дає можливість нам бачити і в найгустіших сутінках, і при яскравому сонячному освітленні. Можливим це стає тому, що око має чудову властивість - змінювати свою світлочутливість залежно від умов освітленості (властивість адаптації). Освітленість за природних умов змінюється на 6-9 порядків, приблизно в такому самому діапазоні відповідно змінюється і світлова чутливість. Один із механізмів - це зміна діаметра зіниці, яка виконує функцію, аналогічну діафрагмі фотоапарата, другий - наявність двох рівнів чутливості, зумовлених паличковим і колбочковим рецепторами. Для розпізнавання предмету необхідно, щоб орган зору забезпечував сприй-мання кожної деталі цього предмету, щоб відчуття їх не зливалися. Найкраща гострота зору в центральному полі зору. Коли з центра ока умовно провести ко-нус, і о підмінна гострота зору буде в конусі з кутом 3°, добра - в конусі 5-6°, задовільна - в конусі 12-14°. Тому всі оперативні знаки (дорожні) повинні розміщуватися в границях зорового конуса з кутом не більше 12°.
Наші здорові відчуті не зовсім відповідають реальній дійсності. Описано ряд явищ, при яких зір «обманює» нас, призводячи іноді до курйозних ситуацій або й зовсім небажаних наслідків. Це так звані ентоптичні явища, міражі, гало, ілюзії тощо. Усі розглянуті випадки характеризуються тим, що поява незвичай-них зорових відчуттів зумовлена цілком певними фізичними причинами, і що ці відчуття навіть можна підтвердити способами реєстрації, вимірювань тощо. Зовсім інше походження мають відчуття, які найчастіше пояснюють як ілюзії.
Рух автомобіля з темними фарбуванням (чорним або темно зеленим) здається більш повільним, віддаль до нього більшою, ніж насправді. Якраз цим пояснюється , що автомобілі темних кольорів значно частіше попадають у аварії. Автомобілі світлих кольорів, а особливо червоного, добре виділяю на навколишньому фоні, сприймаються як такі, що знаходяться ближче і рухаються з більшою швидкістю, ніж насправді. Це змушує водіїв зустрічних автомобілів бути обережнішими, що підвищує безпеку дорожнього руху.
Швейцарські дослідники вважають найбільш безпечним автомобіль, пофарбований в яскраво - червоний колір, англійські - в білий колір; американські - в оранжево - червоний. Датські експерти встановили, що 61,3 % зіткнень стається між автомобілями темних кольорів, 32,6 % - темних із світлими лише 6,1% світлих із світлими.
Найрідше від усіх попадають в аварію жовті автомобілі. Для попе-редження ілюзій рекомендуються заходи, що спрямовані на зниження впливу монотонних подразників, які викликають сонливість Так, наприклад, у водіїв нерідко виникає сонливість при їзді на прямих ділянках дороги. Щоб цього не було, рекомендують при будівництві через кожні 3 км передбачувати криві ділянки доро-ги. Для зниження монотонності руху окремі ділянки дороги фарбують в різні ко-льори, озеленюю роздільні смуги тощо.
Можливість розрізняти особливості навколишнього середовища, яке обумов-лене ступенем освітленості предметів і прозорістю повітряного середовища, і є видимістю. Це залежить від часу доби і стану атмосфери. Вона понижується в темний час доби, а також в дощ, снігопад, туман.
До речі, для регулювання дорожнього руху вибрані червоний, зелений і жов-тий кольори, тому що в тумані зелений колір сприймається як жовтий, а жовтий як червоний. Така помилка нестрашна. Червоний же колір має найбільшу довжи-ну хвилі, поширюється з найменшими втратами, і його видно на велику відстань.
Освітлення повинно відповідати таким основним вимогам: бути рівномірним і досить сильним; не створювати різких тіней на місцях роботи і контрастів між освітленим робочим місцем і оточуючою обстановкою (підлога, стіни); не створювати зайвої яскравості і блиску в полі зору працюючих; давати правильний напрям світлового потоку; відповідати правилам техніки безпеки.
Організація правильного освітлення природним і штучним способом має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції. Світлове відчуття, яке викликає оптична частина спектра електромагнітних хвиль довжиною від 0,38 до 0,77 мк, оцінюється світловим потоком Ф, за одиницю якого прийнято люмен (лм).
Поверхнева щільність світлового потоку, що попадає на одиницю площі, називається освітленістю. За одиницю освітленості Е прийнято люкс (лк), що дорівнює освітленості, створюваній світловим потоком Ф = 1 лм, рівномірно розподіленим на площі S = 1 м2.
E = Ф / S
Орган зору людини здатний бачити об'єкт при освітленості від 0,1 до 100000 лк.
Видимість будь-якого предмета на робочому місці залежить від освітленості, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном і тривалості експозиції.
У навколишньому світі важко перелічити різноманітність кольорових відтінків, а проте колір -це також відображення в наших відчуттях такої фізичної якості, як спектральний склад випромінювання. Кольоровідчуття - це суб'єктив-ний образ спектра випромінювання, тобто характеристика його частотних складових. Людина розрізняє близько 150 кольорових тонів. Рецепторами, що забезпечують кольоросприймання, є колбочки.
Відомо, що кольори по-різному діють на психіку людини, викликають певні емоції. Наприклад, оранжевий колір сприймається як гарячий, він бадьорить, стимулює до активної діяльності. Голубий нагадує про воду. Він свіжий і прозорий, зменшує фізичну втому, заспокоює, регулює ритм серця. Червоний колір гарячий, енергійний. Коричневий-теплий, заспокійливий, але здатний викликати похмурий настрій, а з сірим відтінком насторожує, викликає занепокоєння. Жовтий - теплий, веселий колір, викликає хороший настрій. Зелений - заспокійливо діє на нервову систему. Білий - холодний. Сірий - діловий, сумовитий, здатний викликати апатію, нудьгу. Чорний - похмурий і важкий, різко знижує настрій.
Віконні рами і фрамуги фарбують у білий колір, бо він відбиває більше світла, ніж будь який інший (80%). Стелю і стіни, залежно від характеру виконуваної роботи і призначення приміщень, фарбують у білий і світлі кольори: голубий, жовтий (кремовий), зелений (салатовий).
Для конторських приміщень більш доцільним є колір кремовий, а для механічних майстерень білий, світло-голубий. Для кімнат відпочинку - ніжно-бірюзовий, салатовий. Різне обладнання (холодильники, сушильні шафи, комп-ресори) фарбують у світло-сірий і світло-зелений кольори, термічне обладнання -в алюмінієвий. У червоний колір фарбують елементи обладнання, щоб звернути увагу на існування небезпек або запобігання їм (кнопки «стоп», важелі виключен-ня, внутрішня поверхня кожухів, огородження, електрошафи, трубопроводи га-рячої води і пари, місткості з горючими речовинами тощо).
Жовтий колір застосовують для попередження про небезпеку і фарбують ним рухомі деталі обладнання, огородження рухомих деталей різних сільськогосподарських машин, кінці тросів волоків і сіток для розвантажування силосної маси з кузова транспортного засобу, балони з світильним газом. Жовтий колір мають сигнальні лампи. У жовтий колір з чорними смугами фарбують рухомі частини навантажувачів і борти електрокарів.
Нормальний режим роботи машин і різного обладнання позначається зеле-ними лампами. Синій колір застосовують для фарбування вказівних символів і знаків.
3. Розробити номенклатуру небезпек для спеціальностей ( інженер)
Як об'єкт для розгляду обрано науково - вишукувальний інститут у м. Херсон, у якому передбачена приточно-вытяжная вентиляція з механічним і природним спонуканням.
Час роботи з 8 до 18 години
Як теплоносія запропонована вода з параметрами 130/70 C
Висвітлення - люмінесцентне.
Стіни зі звичайної цегли товщиною в 2,5 цегли; R0=1,52 m2K/Ут
Покриття - = 0,45 м; R0=1,75 m2K/Ут; D=4,4; =29,7
Скло - одинарне в дерев'яних плетіннях із внутрішнім затіненням зі світлої тканини, R0=0,17 m2K/Ут
Розрахункові параметри зовнішнього повітря, а також географічна широта і барометричний тиск приймаються у залежності від положення об'єкта будівництва для теплого і холодного періодів року. Вибір розрахункових параметрів зовнішнього повітря робимо відповідно, а саме: для холодного періоду - по параметрах Б, для теплого - по параметрах А.
У перехідний період параметри приймаємо відповідно до п.2.17[1] при температурі 80С и ентальпії І=22,5 кдж/кг.св.
Усі дані зводимо в табл. 1.1
Таблиця 1.1
Розрахункові параметри зовнішнього повітря
Найменування примішення, місто, географічна широта
Період року
Параметр А
Параметр Б
В,
м/с
P ,
КПа
A ,
град

tн,
0C
I,
кДж/кг.св
,
%
d,
г/ кг.св.
tн,
0C
I,
кДж/кг.св.
,
%
d,
г/ кг.св.

Аудиторія на 20 чол
Т
21,7
79
70
11
3
99
11
П
8
22,5
80
5,5
3
99
11
Х
3
99
11
Для вентиляції використовуються припустимі значення параметрів внутрішнього повітря. Вони приймаються в залежності від призначення приміщення і розрахункового періоду року відповідно. У теплий період року температура припливу tпт = tнт (л), tпт =21,7 С, tрз =tпт +3 С=24,7 С
У холодний і перехідний періоди : tп = tрз - t, З, де tрз приймається, tрз=20 С.
Тому що висота приміщення більш 2 метрів, приймаємо t рівним 5 С. tпрхп =20-5=15 С.
Температура повітря, що видаляється з верхньої зони приміщення, визначається по формулі:
tуд = tрз +grad t(H-hрз), де:
tрз - температура повітря в робочій зоні, С.
grad t - перевищення температури на 1 м висоти вище робочої зони, З/м
H - висота приміщення, м; H=7,35м
hрз - висота робочої зони, м; hрз=2м.
grad t - перевищення температури на 1 м висоти вище робочої зони, З/м
H - висота приміщення, м; H=7,35м
hрз - висота робочої зони, м; hрз=2м.
grad t вибирає з таблиці VІІ.2 [3] у залежності від району будівництва.
grad tт = 0,5 С/м
grad tхп = 0,1 С/м
tудт = 24,7+0,5*(7,35-2)=27,38 С
tудхп =20+0,1*(7,35-2)=20,54 С
Результати зводимо в табл.
Таблиця 2.1
Розрахункові параметри внутрішнього повітря
Найменування
Пора року
Допустимі параметри
tн , С
tуд, С

tрз ,С
рз, %
, м/с

Аудиторія на 20 місць
Т
24,7
65
0,5
21,7
27,4
П
20
65
0,2
15
20,5
Х
20
65
0,2
15
20,5
У суспільних будинках, зв'язаних з перебуванням людей, до шкідливостей відносяться: надлишкове тепло і волога, вуглекислий газ, виділюваний людьми, а так само тепло від висвітлення і сонячної радіації.
Враховуємо, що в приміщенні знаходяться 20 чоловік: 13 чоловіків і 7 жінок - вони працюють сидячи, тобто займаються легкою роботою. У розрахунку враховуємо повне тепловиділення від людей і визначаємо повне теплопостачання по формулі:
де:
qм, qж - повне тепловиділення чоловіків і жінок, Ут/чіл;
nм, nж - число чоловіків і жінок у приміщенні.
Теплий період:
tрзт=24,7 С, q=145 Ут/чіл
Qлт=145*13,0+7,0*145*0,85=274,73 Ут
Холодний період:
tрзхп=20 С, q=151 Ут/чіл
Qлхп=151*13,0+7,0*151*0,85=286,15 Ут
Qосв, Ут, визначаємо по формулі:
де,
E - питома освітленість, лк, приймаємо по таблиці 2.3[6]
F - площа освітленої поверхні, м2;
qосв - питомі виділення тепла від висвітлення, Ут/( м2/лк),
осв - коефіцієнт використання теплоти для висвітлення, приймаємо по [6]
E=300 лк; F=247 м2; qосв=0,55; осв =0, 108Qосв=300*247*0,55*0,108=4402 Ут
Визначаємо як суму теплопостачаньчерез світлові прорізи і покриття в теплий період року.
, Вт
Таблиця 3.1
Теплопостачання через скло
Години
Теплопостачання через скло, Qост, Вт

Запад
Південь
1
2
3
8-9
56*1,4*0,9*1*1*0,4*84=1016
(378+91)*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=6027
9-10
58*1,4*0,9*1*1*0,4*84=1052
(193+76)*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=3457
10-11
63*1,4*0,9*1*1*0,4*84=1143
(37+67)*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=1336
11-12
(37+67) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=1887
63*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=810
12-13
(193+76) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=4881
58*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=745
13-14
(378+91) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=8510
56*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=720
14-15
(504+114) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=11213
55*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=707
15-16
(547+122) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=12138
48*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=617
16-17
(523+115) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=11576
43*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=553
17-18
(423+74) *1,4*0,9*1*1*0,4*84=9018
30*0,6*0,9*1*1*0,4*25,5=900
Складаємо зведену таблицю теплопостачань за рахунок сонячної радіації.
Таблиця 3.2
Зведена таблиця теплопостачаньза рахунок сонячної радіації
Години
Теплопостачання , Вт

Через покриття
Через скло
Разом

Запад
Схід
8-9
-1026
1016
6027
6017
9-10
-1387
1052
3457
3122
10-11
-1640
1143
1336
839
11-12
-1768
1887
810
929
12-13
-1768
4881
745
3858
13-14
-1640
8510
720
7590
14-15
-1387
11213
707
10533
15-16
-1026
12138
617
11729
16-17
-587
11576
553
11542
17-18
-353
9018
900
9565
На підставі розрахунку приймаємо максимальне значення теплопостачань за рахунок сонячної радіації, рівне Qср=11729 Вт у період з 16 до 17 годин.
Загальне теплопостачання визначаємо по формулі:
, Ут
У літній період:
Qпт=27478+0+11729=39207 Ут
У перехідний період:
Qпп=28614+4402+0,5*11729=38881 Ут
У зимовий період:
Qпх=28614+4402+0=33016 Ут
Надходження вологи від людей, Wвл, г/ч, визначається по формулі:
, де:
nл - кількість людей, що виконують роботу даної ваги;
wвл - питоме влаговыделение однієї людини, приймаємо по таблиці
Результати розрахунку усіх видів вредностей зводимо в табл.
Таблиця 3.3
Кількість шкідливостей, що виділяється
Найменування приміщення
Період року
Надлишки тепла, Qп, Вт
Надлишки вологи, Wвл, г/ч
Кількість СО2, МСО2, г/ч
Аудиторія на 20 місць
Т
39207
21793
4738
П
38881
14213
4738
Х
33016
14213
4738
Для теплого періоду року, tр.з.=24,7 С
wвл=115 г/ч*чіл
Wвлт = 130*115+70*115*0,85=21792,5 г/ч
Для холодного і перехідного періодів року, tр.з.=20 С
wвл=75 г/ч*чіл
Wвлт = 130*75+70*75*0,85=14212,5 г/ч
У приміщення адміністративно-побутових будинків боротьба з пилом здійснюється шляхом запобігання влучення її ззовні і видалення пилу, що утвориться в самих приміщеннях.
Подаваний у приміщеннях приточный повітря очищається в повітряних фільтрах. Оберемо фільтри для очищення приточного повітря.
1. Метою очищення повітря в аудиторії приймаємо захист людей, що там знаходяться, від пилу. Ступінь очищення в цьому випадку дорівнює тр=0,6 0,85
2. Вибираємо клас фільтра - ІІІ, вид фільтра змочений, тип - волокнистий, найменування - осередковий Фяу, що рекомендується повітряне навантаження на вхідний перетин 9000 м3/год
3. Розраховуємо необхідну площу фільтрації:
Fфтр=Ln/q, m2,
де Ln - колличество приточного повітря, м3/год
Fфтр=15634/9000=1.74 м2
4. Визначаємо необхідне колличество осередків:
nя=Fфтр/fя
де fя - площа осередку, 0.22 м2
nя=1.74/0.22=7.9 м2
Приймаємо 9 шт.
5. Знаходимо дійсну площу фільтрації:
Fфд=nя*fя=9*0.22=1.98 м2
6. Визначаємо дійсне повітряне навантаження:
qд=Ln/Fфд=15634/1.98=7896 м3/год
7. Знаючи дійсне повітряне навантаження й обраний тип фільтра, по номограмі 4.3 [4] вибираємо початковий опір:
Pф.ч.=44 Па
8. Опір фільтра при запиленні може збільшуватися в 3 рази і по номограмі 4.4 [4] знаходимо масу уловленого пилу m0, г/м2:
Pф.п.=132 Па;
m0=480 г/м2
9. при m0=480 г/м2 1- оч=0.13 => оч=0.87
оч > очтр
10. Розрахуємо колличество пилу, що осаджується на 1 м2 площі фільтрації в плині 1 години.
mуд=L*yn* n/fя*nя=15634*5*0.87/1.98=34.35 г/м2ч
11. Розрахуємо переодичность заміни фільтруючої поверхні:
рег=м0/муд=480/34.35=14 годин
12 Розрахуємо опір фільтра:
Pф= Pф.ч.+ Pф.п.=44+132= 176 Па
4. Дати поняття ризику, прийнятого ризику та визначити ризик

Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному слов-нику наводиться таке визначення поняття «ризик»: «Усвідомлена можливість небезпеки». Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: «Усвідомлена ймовірність небезпеки». В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протя-гом року становить 50 тис, ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:
50 000 смертей/рік: 200 000 000 =2,5x10 смертей: людино/рік
Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:
ризик (наслідок/час) - частота (подія / одиниця часу) х величина (наслідок/подія).
Повертаючись до розглянутого прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює 10 , то для ризику дістаємо такий вираз: ризик = (50 х 10 аварій/рік) (10 смертей/аварій) = 50 000 смертей/рік
З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях. У зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розра-хунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:
ризик (збитки/час) = частота (аварій/одиниця часу, х величина (збитки/аварій)
Імовірнісна оцінка 2,5 х 10 смертей / людино-рік означає, що якби усі гро-мадяни США мали рівні шанси загинути в автомобільній аварії, то, при умові відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/к, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к) , ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів, у даному випадку - людей. Будь-який водій може сказати: «Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж». І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік сто-совно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю оди-ниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибел-лю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості. Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює 10'6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії «рідкісних подій», до яких не можна застосовувати класичний статистичний імовірнісний підхід.
Методологія дослідження ризику
Попередній аналіз аварій (фаза І)
Метою цієї фази дослідження ризику є визначення системи і виявлення можливості аварій. Єдиним засобом до розуміння причин та умов виникнення аварій є інженерний здоровий глузд і детальний аналіз умов довкілля, самого процесу й необхідного обладнання. Фундаментальними щодо цього є знання з токсичності матеріалів. їх реактивності, стійкості до корозії, вибухонебезпечності та займистості, а також знання нормативних і чинних документів з проблеми за-безпечення безпеки.
Досить часто реалізація фази І дослідження ризику важить більше, ніж про-сто попереднє виявлення елементів системи та подій и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.