На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат За свою бльш як трьохтисячолтню сторю китайський народ внс вагомий вклад у розвиток науки та технки. Багато важливих вдкриттв та досягнень були зроблен ранше, нж у нших країнах. Особливого розвитку культура Китаю мала у XVI - XVII ст.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Культурология. Добавлен: 12.09.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Культура стародавнього Китаю
За свою більш як трьохтисячолітню історію китайський народ вніс вагомий вклад у розвиток науки та техніки. Багато важливих відкриттів та досягнень були зроблені раніше, ніж у інших країнах у тому числі європейських (винахід компасу, сейсмоскопу, спідометру, паперу, пороху, книгодруку). Особливого розвитку мала у 17 сторіччі математика, астрономія, географічні знання, медицина. Особливої уваги заслуговує розвиток культури періоду середньовіччя.
Китайська література є однією з найдревніших літератур світу та має свою багатовікову традицію. На початку 17 сторіччя були складені найбільш повні словники - ієрогліфний словник ”Канси цзидзянь” та словник рифм ”Пей вень юнь фу”. Пізніше створюються багато чисельні лексографічні, а також фонетичні. Початком у лінгвістичному плані вивчення китайської мови почалося тільки у1898 році - граматика Ма Нянь-чжуна „Ми-ши вєнь тунь”.Найвищим зразком драматургії цього періоду є „Понова бесідка” Тан Сянь-цзу- романтична історія про кохання, яка перемагає смерть, історична трагедія „ Замок безсмертя” Хун Шена та „ Веєр з персиковими квітами” кун Шан-Женя.
У кінці 16 сторіччя Юєнь Хун-дао та інші письменники виступали проти офіційного руху „повернення у старовину ”Відмічається новий підйом розмовної прози: фантастична епопея „Подорож на захід” у Чен-єня, історично - фантастичний роман „Плавання Чжен Хе по Індійському океану” Ло Мао-дена, анонімний соціально-побутовий роман „Цзинь, Пін, Мей”. Письменники Фен Мен-лун, Лин Мен-чу та інші опублікували багато чисельні обробки народних повістей, а також оригінальні новели.
Маньчжурське вторгнення обумовило появу плеяди опозиційної творчості настроєних поетів та мислителів, для творчості яких характерні просвітницькі тенденції: Хуан Цзун-сі, Гу Янь-у, Ван Фу-чжи. Появилися романи, що прославляють героїв минулого: „сказання про Юе Фзе” Цянь Цая. Пороки суспільства облачаються у насичених фантастикою та іроніях новелою Пу Сун-ліна. У Цзин-цзи у сатиричному романі „Неофіційна історія конфуціанців” клеймив з позицією „Справжнього” конфуціанства пошліть, кар'єризм і консерватизм служивої інтелігенції. Вершиною класичного Романа є „Сон у червоному теремі” Цао Сюе-ціня - психологічно насичена повість про моральний та економічний занепад феодальної аристократії подальшому, у обстановці посиленого цензурного тиску маньчжурської влади головне місце у літературі знову зайняли високі жанри ортодоксально - конфуціантської „тунченської школи”.
Такого ж високого розквіту досягло декоративно-образотворче мистецтво. Появилися багатообразні вироби із фарфору: напр.: білосніжний фарфор у яких зберігається монументальність форми древніх виробів. Відомі витонченно прості за формами сіро-голубі і сіро-зелені керамічні судини із майстерних сіл. Лунцюань-яо, Гуань-яо і Ге-яо, подражаючі дорогоцінними нефриту, білі судини з рельєфним орнаментом із Дінджоу-яо з малюнкам. Розповсюдилися тканини - „ке- си” узори яких створювалися за мотивами, запозиченими із живопису. Улюбленим та надлишковим алегоричним мотивом - бамбук. Майстри направляють живопису вчених використовують пористий папір, їх палітра монохромна чи неяскрава.
У Китаї відроджується в незмінному вигляді конфуціанська теорія музики, за якою основне - безпосереднє етична дія музики, другорядним - її естетичні принципи. Заключний етап у розвитку класичної музики Китаю відносяться до періоду династії Мін, коли Чжу Цзай-юй розвив принцип рівномірно-темперованого 12-ступеневого звукоряду, завершуючи досягнення системи люй. З 17 сторіччя до нового часу китайська музика залишається традиційною. Однак спостерігається тенденція до її демократизації.
Театральне мистецтво Китаю зародилося головним чином у народних формах пісенно-танцювально творчості. В 17 сторіччі були введені строгі цензурні обмеження на драматургію як самий демократичний літературний жанр. Багато спектаклів забронювалось. Подальший розвиток театру проходив головним чином на периферії, де складалися перші локальні театральні жанри: іянський театр такунь-цюй. Іяньський театр за тематикою та заходами акторської виразності був більш демократичним. Показ історичних подій обумовило розвиток акробатичної та фехтувальної техніки. Куньцюй - театр аристократичних прошарків суспільства та інтелігенції. Лірико-побутова тематика характерна для п'єс цього виду театру, відмінною особливістю його була віртуозна вокальна та танцювальна техніка виконавця.
З більшою підставою, ніж про будь-яку культуру, можна говорити про культурну єдність, своєрідність і замкненість культури, яка сформувалася в Стародавньому Китаї і майже без змін проіснувала аж до ХVII ст. н.е. Основні періоди (епохи) в історії Стародавнього Китаю традиційно носили назви династій і царств:
· Шан (або Інь) - XVI - XI ст. до н.е.
· Чжоу і Чжанго - XI - III ст. до н.е.
· Цінь - 221 - 207 рр. до н.е.
· Хань - 206 - 220 рр. до н.е.
Період Шан (Інь). Найдавніші племена на території Китаю селилися, як і в інших давньосхідних цивілізаціях, у долинах великих рік, головною з яких була Хуанхе. Одне з цих племен, яке себе називало Шан (сусіди дали йому ім'я Інь), змогло ближче до середини II тисячоліття до н.е. створити першу державу. Саме в цей період починають закладатися основи Давньокитайської культури. Було винайдено шовкопрядіння, бронзоливарну справу, ієрогліфічну писемність, зародилися основи містобудування.
Правителі держави - вани (князі) - одночасно вважалися верховними жерцями. При їх дворі працювали вчені, які вели літописи, спостерігали небесні явища, добре знали історичні події минулого. Велика увага приділялася астрономії. Була встановлена тривалість місяця з 29,5 дня і сонячного року з 366 днів. У календарі були чітко визначені сезони року. Місяць поділявся на декади - повний складався з 30 днів, неповний - з 29.
Іньська писемність з'являється в досить розвиненому вигляді, що дає можливість відносити її виникнення до більш раннього періоду. Найдавнішими є гадальні написи XIV - XI ст. до н.е. Існувало понад 3,5 тис. ієрогліфів, 2,5 тис. з яких збереглися і до наших днів. Для письма використовували гладку поверхню панцирів черепах і кісток тварин, а також довгі тонкі дерев'яні або бамбукові планки, які з'єднувалися потім шнурком або ременем.
Найдавніші твори китайського мистецтва датуються III тисячоліттям до н.е. Вони представлені в основному керамікою, виготовленою на гончарному крузі. В епоху Інь поширюються бронзові предмети. Найчастіше зустрічається бронзовий посуд для жертвоприношення з рельєфною поверхнею і зображеннями тварин.
Значну роль у житті шанського суспільства відігравала релігія. У всіх явищах природи давні китайці бачили волю духів і богів. Вони порівнювали з божествами грім, вітер, дощ тощо. Існував також культ предків. Верховним божеством вважали Небо, яке уявляли у вигляді кола, землю зображали у вигляді квадрата, в центрі якого поміщали свою батьківщину. Тому свою країну вони і назвали Піднебесною або Серединним царством.
Період Чжоу і Чжанго. У XI ст. до н.е. державу Шан завоювали племена Чжоу. Недовгий розквіт змінився роздробленістю і міжусобними війнами - епохою Чжанго - “Ворогуючих царств” (V - III ст. до н.е.).
Безперервні війни сприяють нагромадженню військового досвіду. Фундатором військової теорії вважається Сунь Цзи. Його “Трактат про військове мистецтво” став каноном військової науки свого часу і досі вважається класикою військово-стратегічної думки.
В епоху Чжоу продовжився бурхливий розвиток астрономії. З'явилися нові прилади для визначення координат небесних світил - армілярні сфери. За 600 років до н.е. було введено сонячно-місячний календар. На 350 р. до н.е. вченим стало відомо, що тривалість сонячного року - 365,25 доби, а місячного - 295 діб. Знаки 12 тварин служили для позначення “земних гілок” циклу в 600 років. У IV ст. до н.е. вченим Ші Шенєм було складено перший у світовій історії зоряний каталог, що включав 800 світил. Починаючи з 240 р. до н.е. точно відмічалася кожна поява комети, відомої зараз під назвою Галея.
Значними були досягнення давньокитайських медиків. Частина їх методів лікування не втратила своєї актуальності за наших часів: голкотерапія, пульсова діагностика, припікання тощо.
У періоди Чжоу і Чжанго формується китайська філософія. Виникають матеріалістичні переконання, в основі яких лежали уявлення про п'ять першоелементів (“стихій”) природи: води, вогню, металу, дерева, землі. Одночасно відбувається становлення головних принципів вчення про протилежні і взаємопов'язані сили Інь і Ян, дія яких розглядалася як причина руху і мінливості в природі. Це и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.