На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Життя та творчсть Анни Ахматової, дитинство, перш спогади. Перший збрник вршв Вечр, миттєва слава. Лрика Ахматової пероду її перших книг (Вечер, Чётки, Белая стая). Велика земна любов у лриц Ахматової, глибока туга залишеної жнки.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Литература. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Методичний кабінет Теофіпольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Реферат на тему:
АННА АХМАТОВА

Виконав:
___________________
Перевірив:
___________________
2006
На рубежі сторіч, напередодні революції, в епоху, вражену двома світовими війнами, у Росії виникла і склалася, може бути, сама значна у всій світовій літературі нового часу "жіноча" поезія - поезія Анни Ахматовій. Найближчою аналогією, що виникла вже в перших її критиків, виявилася давньогрецька співачка любові Сапфо: росіянка Сапфо часто називали молоду Ахматову.
Анна Андріївна Горенко народилася 11(23) червня 1889 року під Одесою. Однорічною дитиною вона була перевезена в Царське Село, де прожила до шістнадцяти років. Перші спогади Ахматової були царсько-сільськими: "... зелена, сира пишнота парків, вигін, куди мене водила нянька, іподром, де скакали маленькі строкаті конячки, старий вокзал... " Вчилася Анна в Царськосільскій жіночої гімназії. Пише про це так: "Училася я спочатку погано, потім набагато краще, але завжди неохоче". У 1907 році Ахматова закінчує Фундукліївськую гімназію в Києві, потім поступає на юридичний факультет Вищих жіночих курсів.
Початок 10-х років було відзначено в долі Ахматової важливими подіями: вона вийшла заміж за Миколу Гумілева, завела дружбу з художником Амадео Модільяні, а навесні 1912 року вийшов її перший збірник віршів "Вечір", що приніс Ахматовій миттєву славу. Відразу ж вона була дружно поставлена критиками в ряд найбільших російських поетів. Її книги стали літературною подією. Чуковський писав, що Ахматову зустріли "незвичайні, зненацька гучні тріумфи". Її вірші були не тільки почуті, - їх декламували, цитували в розмовах, переписували в альбоми, ними навіть освідчувались закохані. "Уся Росія, - відзначав Чуковський, - запам'ятала ту рукавичку, про яку говорить в Ахматової відкинута жінка, ідучи від того, хто відіпхнув її".
" Так беспомощно грудь холодела,
Но шаги мои были легки.
Я на правую руку надела
Перчатку с левой руки.
Песня последней встречи.
Лірика Ахматової періоду її перших книг ("Вечер", "Чётки", "Белая стая") - майже винятково лірика любові. Її новаторство як художника проявилося спочатку саме в цієї традиційно вічній, багаторазово і, здавалося б, до кінця розіграній темі.
Новизна любовної лірики Ахматової впала в око сучасникам чи ледве не з перших її віршів, опублікованих ще в "Аполлоні", але, на жаль, важкий прапор акмеїзму, під який встала молода поетеса, довгий час як би драпірував в очах багатьох її щирий, оригінальний вигляд і змушувало постійно співвідносити її вірші то з акмеїзмом, то із символізмом, то з тими або іншими або виходили на перший план лінгвістичними або літературознавчими теоріями.
Про "романтичність" лірики Ахматової цікаво писав Василь Гіппіус (1918) . Він бачив розгадку успіху і впливу Ахматової (а в поезії вже з'явилися її підголоски) і разом з тим об'єктивне значення її любовної лірики в тім, що ця лірика прийшла на зміну померлій або сплячій в той час формі роману. І дійсно, рядовий читач може недооцінити звукового і ритмічного багатства таких, наприклад, рядків: " и столетие мы лелеем еле слышный шорох шагов ", - але він не може не зачаруватися своєрідністю цих повістей-мініатюр, де розказана драма. Такі мініатюри-розповідь про сірооку дівчинку й убитого короля і розповідь про прощання у воріт (вірш "Сжала руки под темной вуалью... "), надрукований у перший же рік літературної популярності Ахматовій.
Потреба в романі - потреба, мабуть, насущна. Роман став необхідним елементом життя, як кращий сік, що витягається, говорячи словами Лермонтова, з кожної її радості. У ньому увічнювалися серця з неминущими особливостями, і круговорот ідей, і невловима дійсність милого побуту. Ясно, що роман допомагає жити. Але роман у колишніх формах, роман, як плавна і багатоводна ріка, став зустрічатися усе рідше, став змінюватися спочатку стрімкими струмочками ("новела") , а там і миттєвими "гейзерами". Приклади можна знайти, мабуть, у всіх поетів: так, особливо близький ахматовській сучасності лермонтовський "роман" - "Дитині", з його загадками, натяками і недомовками. У цьому роді мистецтва, у ліричному романі - мініатюрі, у поезії "гейзерів" Анна Ахматова досягла великої майстерності. От один з таких романів:
" Как велит простая учтивость,
Подошел ко мне, улыбнулся.
Полуласково, полулениво
Поцелуем руки коснулся.
И загадочных древних ликов
На меня посмотрели очи.
Десять лет замираний и криков.
Все мои бессонные ночи
Я вложила в тихое слово
И сказала его напрасно.
Отошел ты. И стало снова
На душе и пусто и ясно".
Смятение.
Роман кінчений. Трагедія десяти років розказана в одній короткій події, одному жесті, погляді, слові.
Нерідко мініатюри Ахматової були, відповідно до її улюбленої манери, принципово не довершені і подібні не стільки на маленький роман у його, так сказати, традиційній формі, скільки на випадково вирвану сторінку з роману або навіть частину сторінки, що не має ні початку, ні кінця і який заставляє читача додумувати те, що відбувалося між героями колись.
" Хочешь знать, как все это было?
-- Три в столовой пробило,
И прощаясь, держась за перила,
Она словно с трудом говорила:
"Это все... Ах, нет, я забыла,
Я люблю вас, я вас любила
Еще тогда! " "Да".
Хочешь знать, как все это было?
Можливо, саме такі вірші спостережливий Василь Гіппіус і називав "гейзерами", оскільки в подібних віршах-фрагментах, почуття дійсне як би миттєво виривається назовні з якогось тяжкого полону мовчання, терпіння, безнадійності і розпачу.
Вірш "Хочеш знати, як усе це було?.. " написано в 1910 році, тобто ще до того, як вийшла перша ахматовська книжка "Вечір" (1912) , але одна із самих характерних рис поетичної манери Ахматової, у ньому уже виразилася в очевидній і послідовній формі.
Нерідко вірші Ахматової подібні на швидкий і як би навіть не "оброблений" запис у щоденнику:
Он любил три вещи на свете:
За вечерней пенье, белых павлинов
И стертые карты Америки.
Не любил, когда плачут дети,
Не любил чая с малиной
И женской истерики.
... А я была его женой".
Он любил...
Іноді такі любовні "щоденникові" записи були більш розповсюдженими, містили в собі не двох, як звичайно, а трьох або навіть чотирьох осіб, а також якісь риси інтер'єра и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.