На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат У дитячй нмецькй лтератур другої половини XIX - першої половини XX ст. помтного розквту набули два автори - це Вльгельм Буш Генрх Гофман. У 20-30-х роках великою популярнстю користувалася творчсть Берти Ласк, Августи Лазар Алекса Веддинга.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Литература. Добавлен: 20.12.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
Реферат з дитячої літератури
на тему:
«Дитяча література Німеччини другої половини XIX - XX ст.»
План

1. Дитяча література другої половини XIX і першої половини XX ст
2. Дитяча література 20 - 30-х років ХХ ст
3. Дитяча література 40-х років ХХ ст
4. Дитяча література ФРН
4.1. Отфрід Пройслер
4.2. Еріх Кестнер
4.3. Джеймс Крюс
4.4. Петер Хертлінг
1. Дитяча література другої половини XIX і першої половини XX ст

У дитячій німецькій літературі другої половини XIX - першої половини XX ст. помітного розквіту набули два автори, популярність яких переступила границі Німеччини. Це Вільгельм Буш (1832--1908) і Генріх Гофман (1809--1894).
Вільгельм Буш -- гуморист і сатирик, що блискуче володів словом, був нещадний до всіх пороків дрібнобуржуазного середовища. Особливу популярність одержали його книги «Шість історій для племінників і племінниць» (1884) і «Макс і Моріц» (1874). Ім'я Генріха Гофмана як творця «Степанка»(1874) відомо стало не дуже давно. Перетнувши границі, «Степанко» одержував різні імена, вірші Гофмана перевидавалися і переказувалися, а автора їх ніхто не пам'ятав. Наївність, своєрідна фольклорність мови й образів, ненав'язлива повчальність, м'який гумор створили їй славу.
В інших жанрах дитяча література цього періоду художньо-значних добутків не створила, але саме в цей період народився ряд напрямків, в основному буржуазних по характері, що мали продовження й у XX ст. Два дуже різнопланових явища породили в Німеччині хвилю своєрідних «робінзонад».
Характер «робінзонад» був досить різний: подорожували по світі, у минуле, по сторінках старих сказань. Так народилися незліченні серії історичних і пригодницьких («література про індіанців») романів. В області пригодницької літератури мав чималий успіх Карл Май (1842--1912). К. Май створив десятки романів, що перевидаються й у наші дні мільйонними тиражами в Німеччині і за її межами. У нас він відомий серією кінофільмів про індіанця Виниту, створеної на основі його романів. Екзотика пригод, спритно побудована інтрига, подвиги героїв, сильних особистостей -- усе це створювало і створює сьогодні в багатьох західних країнах популярність книгам К. Мая.
2. Дитяча література 20 - 30-х років ХХ ст

Великою популярністю користувалася в ці роки творчість Берти Ласк (1878--1967), Августи Лазар (1887--1970) і Алекса Веддинга (справжнє ім'я-- Грета Вейскопф, 1905--1966). Книги їх перевидаються і сьогодні. Особливу популярність одержав роман Веддинга «Еде й Унку» (1931).
Саме 20 - 30-і роки відзначені появою перших значних добутків для дітей письменників. Дивна доля письменника-антифашиста Лізи Тецнер (1894 -1963) -- збирачки, видавця казок різних народів для широкої, демократичної аудиторії («Найпрекрасніші казки світу». 1926--1953). Її проникнення в художній світ казки допомогло їй створити книгу про подорож юного героя в пошуках такої країни, де жили б за законами природи і краси. Країну таку вони знаходять у Росії («Ганс Уріан, або: Історія однієї кругосвітньої подорожі», 1929). Книга переводилася на багато мов і одержала високе схвалення Томаса Манна.
Велика заслуга в літературі для дітей належить Еріху Вейнерту (1890--1954). Особливо відома була його поема «Йокеле співає» -- про прекрасну мрію, про прекрасний світ, не вигаданий, а цілком реальний.
У плеяді прогресивних письменників значне місце займає ім'я Б. Травена (1882 або 1890--1969), доля, біографія і навіть справжнє ім'я якого до самої його смерті залишалося таємницею, хоча книги його користувалися і користуються популярністю в багатьох країнах світу. Чудове знання побуту і вдач тих країн, про які він пише, співчуття пригнобленим додавали його книгам особливу актуальність. Вони входили в коло читання і дітей, і дорослих. Його відома книга - «Похід у країну Каоба» (1959) та збірник новел і повістей «Народження божества» (1972).
3. Дитяча література 40-х років ХХ ст

Період фашизму почався для літератури 40-х років XX ст. з багать, у яких горіли книги не тільки сучасних авторів дорослих і дитячих книг, але і класиків світової літератури. Найменший натяк на вільнодумство грозив забороною книги. Один з документів цього часу затверджував необхідність виховання мужності, твердості, дисципліни і віри у вічний і істинно німецький дух. Величезними тиражами видавалися мальовані військові книжки і фотомонтажі, легенди і сказання, нарочито трансформовані в дусі нацизму. Те, що не можна було знищити з пам'яті людей, наприклад «Лорелею» Гейне, повідомляли добутком анонімним. Цікава деталь -- відкриття поезії і прози Г. Гейне молодим поколінням стало справжньою сенсацією. Два покоління німців не знали великого національного поета.
У цей час продовжують в еміграції свою діяльність більшість прогресивних письменників 20--30-х років. Л. Тецнер пише серію книг під загальною назвою «Одіссея юності» (1933--1949), де розповідає про долю дітей, а потім підлітків одного будинку пролетарської окраїни. А. Веддинг створює ряд історичних добутків і пригодницьку книгу «Північне море кличе» (1936). Перші книги для дітей пишуть М. Циммеринг, А. Лазар, В. Бауер, О. Вендлер.
В роки фашизму до казки звертається один з найбільших письменників Німеччини Ганс Фаллада (справжнє ім'я Рудольф Дітцен, 1893--1947). У 1935 році з'явилася «Казка писаря, що біг на лоно природи», а в 1936 році «Гоппель, Поппель, де ти?», у 1938 році «Історія з країни Муркеля». Написані вони одночасно із самими трагічними романами письменника про долі «маленької» людини в Німеччині. Роздуми над долею Німеччини, тривога за майбутнє батьківщини, її дітей народжують їх казки. Це дивні, дуже смутні казки, хоча і закінчуються вони, як правило, традиційно щасливим кінцем. Маленький читач не зрозуміє усього філософського підтексту казок, але їхні несподівані сюжети цікаві, мова й образи прості і привабливі, і тому вони входять у коло дитячого читання.
Читач старший обов'язково помітить у Фаллади теми, невластиві традиційним казкам. Так, у Фаллади мишка страждає від самітності, курка-невдаха, досягши вищого казкового щастя -- життя в принцеси в повному благополуччі, буде тужити за своїм курячим двором і невдалим звичайним життям і дружбою. Ганс-Жадюга в «Казці про золотий талер» буде жити в дивному селі «Скрізь», що символізує скоріше філософське, ніж казкове поняття незруйновності і безликості влади золота в буржуазному світі.
Казки Фаллади містять як би два рівні: їхня сюжетно-казкова основа адресована читачеві будь-якого віку, їхній філолофсько-реалістичний аспект адресований дітям старшого віку і дорослим. Фаллада нарочито трансформує звичну казкову форму, змушуючи задуматися над складністю світу реальним, непідвласного законам казки, де сам людина несе відповідальність за кожне своє діяння. У цьому змісті у Фаллади зливається казка (віра в кінцеву перемогу добра, краси, справедливості) і антиказка (суворе попередження письменника про те, що втілити казку можуть тільки самі люди, але навіть чарівники їм не допоможуть, якщо вони втратять людське достоїнство).
У 1945 році, після остаточної капітуляції, фашистська Німеччина перестала існувати як держава. Німеччина була розділена, а пізніше, в 1949 році, на її території утворилися дві самостійні держави -- ФРН і ДДР.
4. Дитяча література ФРН

Одна з найважливіших проблем літератури ФРН -- це проблема підростаючого покоління, від якого залежить майбутнє країни. Тому в літературі ФРН не менш значну роль, ніж у літературі ДДР, відіграє «роман - виховання». Дитина не випадково стала героєм багатьох добутків ведучих прогресивних письменників (Г. Белль, Г. Ріхтер, П. Шаллюк і багатьох інших).
З першими післявоєнними роками збігається творчість одного зі значних письменників ФРН Курта Лютгена , лауреата багатьох премій в області дитячої літератури. Темою його жваво і талановито написаних книг є далекі подорожі, за духом своєму протипоставлені ідейної спрямованості пригодницьких книг відомого К. Мая і подібної тривіальної літератури.
Публікуються казки Лізи Тецнер, романи Курта Клебера, розповіді Петера Лампеля. Плідно працює в ці роки й один з найбільших письменників-антифашистів Еріх Кестнер. Відроджуються незліченні «індійські романи», що розуміються як жанр, перекладна «ковбойська література», американські комікси і їхні німецькі аналоги з набором своїх «улюблених монстрів» і героїв, детективні серії із суперсищиками і суперзлочинцями. Відродився і розподіл на літературу для дівчинок і хлопчиків.
Ленц, Белль, Носсак, Ріхтер і багато інших «дорослих» письменників ФРН із великим болем і гіркотою писали про трагедії підростаючого покоління, покаліченого наслідками минулої війни. У дитячій літературі рівних їм по гостроті соціального звучання книг про проблеми виховання поки немає.
У літературі останніх десятиліть величезну роль грають документальні і науково-популярні жанри. У дитячих і юнацьких варіантах «солдатських серій», та й всіх інших теж, за накопиченням «фактів» і «точних» цитат важко буває уловити істину, тим більше дитині і підліткові. Подібну методику чудово осміяв Г. Белль у романі «Білліард о пів на десяту». Він робить нас слухачами радіопередачі для дітей про тварин. Мила дама, серед іншого, приводить приклади любові до кішечок і собачок великих людей, тут же згадується й любитель собачок дядько Гітлер.
Наприкінці 60-х років до проблем дитячої літератури звернулися письменники ФРН «групи 61-го» і «школи пишучих робітників». Були видані публіцистичні збірники: «Червоний дідусь розповідає» і «У п'ятнадцять років ще мрієш». Велике місце проблеми дитячої літератури займають у творчості члена «групи 61-го» Йосипа Рединга (р. 1929) - письменника дивної біографії. На батьківщині Рединг багато часу займається проблемою злочинності серед малолітніх, намагаючись зробити все можливе для дітей, яких суспільство перетворило в «знедолених», він багато пише про положення дітей. «Нещастя дітей світу» (1963) -- так називається одна з його численних книг. Вийшла його книга віршів, присвячена дітям, де піднімаються кричущі проблеми сучасності.
Увага до розвитку дитячої літератури, до її сучасних проблем позначилося, і в тім, що в останнє десятиліття значно активізувалася діяльність двох міжнародних центрів по вивченню дитячої літератури і дитячого читання: Міжнародній дитячій і юнацькій бібліотеці (МЮБ) у Мюнхені під керівництвом Вальтера Шерфа і Міжнародного інституту дитячої, юнацької і народної літератури у Відні. Вплив їх особливий помітно позначилося на розвитку прогресивної дитячої літератури і розширенні її міжнародних зв'язків. З діяльністю МЮБ пов'язані і найбільш цікаві дитячі письменники ФРН. Карл Зейферт (р. 1923) -- автор популярних історико-пригодницьких романів, лауреат ряду премій. Урсула Верфель (р. 1922) - автор цікавої нової абетки «Золоті А-Б-В» (1966) і хрестоматій з текстами класиків світової літератури для школярів.
В літературі ФРН неабияке місце посідає діяльність трьох найбільших дитячих письменників: О. Пройслера, Е. Кестнера, Дж. Крюса. Усім трьом письменникам властиве прагнення до відомого роду модернізації, трансформації старих жанрів: О. Пройслер трансформує народну казку, Э. Кестнер -- традиційні жанри детективних романів і психологічної повісті з побутовим описом життя «маленьких» людей, Дж. Крюс переосмислює і переробляє самі різні жанри на шляху створення своєрідного новаторського жанру «си и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.