На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


сочинение Цннсть однєї з перших писемних пам'яток давньої руської лтератури. сторя та поетика твору, зв'язок «Слова...» з українською народною поезєю. сторична основа змст поеми (невдалий похд новгород-сверського князя горя Святославича на половцв).

Информация:

Тип работы: сочинение. Предмет: Литература. Добавлен: 03.03.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Князі у слові о полку Ігоревім
Одна з перших писемних пам'яток давньої руської літератури, „Слово о полку Ігоревім” є надзвичайно цінною навіть за належності неперевірених та невірних даних. Вона є зразцем близького до того часу погляду на не такі давні, як за наших часів вони є, події у світському та політичному житті країни.
Опис подій викладається бурхливо, непослідовно, істотно плутаючи необізнану у деталях історії людину. Автор постійно повертається в минуле засуджуючи чи вихваляючи різних правителів на землі руській з різних часових відрізків та територіально не співпадаючих областей події. Яро призиває не забувати історію руських земель та відважну їх боротьбу з різноманітними завойовниками.
Літопис починається зі згадки „бояня”, тобто співця, або літописця котрий зберігає події давнини для нащадків. Не зовсім зрозуміло, але здається він має навазі самого себе промовляючи про себе у третій особі. Згадуються і великі князі руські, сини Володимира Красно Сонечко, Ярослав Мудрий та Мстислав Хоробрий. „Который дотечаше та преди пЂснЂ пояше, старому Ярославу, храброму Мстиславу, иже зарЂза Редедю предъ полкы Косожьскыми, красному Романови Святъславличю.” Це схоже на характерну від початку для східних творів неодмінну та необхідну згадку у всіх історичних чи маючих відносини до історії документів та літописань про найбільш відомих та славетних правителів, що жили кілька поколінь тому.
Літописець досить поблажливо ставиться до пізніх Ольговичів: „... И речь ему буй Туръ Всеволодъ одинъ братъ, один свЂтъ свЂтлый ты Игорю, оба ес†Святъславличя”; Ігор змальвується хоробрим відважним воїном, поборником миру та захісником рідної землі: „Чрълень стягъ, бЂла хорюговь, чръвлена чолка, сребрено стружіе, храброму Святъславличю. Дремлеть въ полЂ Олгово хороброе гнЂздо далече залЂтЂло; не было нъ обидЂ порождено нисоколу, ни кречету, ни тебЂ черный воронъ, поганый Половчине.” Досить часто на підмостки виходить і брат Ігоря, Всеволод Святославич: „Яръ туре Всеволоде! стоиши на борони, прыщеши на вои стрелами, гремлеши о шеломы мечи харалужными. Камо туръ поскочаше, своимъ златымь шеломомъ посвЂчивая, тамо лежать поганыя головы Половецкыя; поскепаны саблями калеными шеломы оварьскыя отъ тебе яръ Туре Всеволоде.” В цих строках явно відчувається ярий поклик до війни, до збереження руських земель адресований здебільшого, напевне, не тільки Всеволоду, а й іншим руським князям.
Проте в подальших рядках він різко відкликається про Олега Святославича, котрий провів пів життя відвойовуючи батьківську спадщину: „Кая раны дорога братіе, забывь чти иживота, и града Чернигова, отня злата стола, и своя милыя хоти красныя ГлЂбовны свычая и обычая? Были вЂчи Трояни, минула лЂта Ярославля; были Полци Олговы, Олга Святъславлича. Той бо Олегъ мечемь крамолу коваше, и стрелы по земли сЂяше. Ступаетъ въ златъ стремень въ градЂ ТмутороканЂ. То же звонъ слыша давный великый Ярославь сынъ Всеволожъ: а Владиміръ по вся утра уши закладаше въ ЧерниговЂ; Бориса же Вячеславлича слава на судъ приведе, и на канину зелену па полому постла, за обиду Олгову храбра и млада Князя.” Літописець взагалі здається не схвалює практики поклику на допомогу чужинців, ким би вони не були чи то половцями, чи то угорцями, що їх приводив Святополк на противагу половчанам Олега та в яких би родинних відносинах з княжими родами вони не знаходились.
Невідомий письменник щиро та горісно оспівує смерть Ігоря що повернув на допомогу братові та загинув. „Ту кроваваго вина недоста; ту пиръ докончаша храбріи Русичи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую. Ничить трава жалощами, а древо стугою къ земли преклонилось.” Він засуджує усіх князів скопом за недбалість у захисті рідної землі, за спроби не тільки здобути належне по чину та спадщині, але і відхопити чуже. „Уже бо братіе невеселая година въстала, уже пустыни силу прикрыла; въстала обида въ силахъ Дажь-Божа внука. Вступилъ дЂвою на землю Трояню, въсплескала лебедиными крилы на синемь морЂ у Дону плещучи, убуди жирня времена, усобица княземь на поганыя погыбе. Рекоста бо братъ брату: се мое, а то моеже; и начаша князи про малое, се великое, молвити, а сами на себе крамолу ковати: а поганіи съ всЂхъ странъ прихождаху съ побЂдами на землю Рускую.” Він також висловлює непідробний жаль про загибель одного з останніх захисників землі руської з майже всією дружиною, жаліючи жінок що втратили своїх чоловіків. А згадуючи неприпинну смугу між князівських усобиць, ніби з сумом похитує головою: „О! далеч зайде соколъ, птиць бья къ морю: а Игорева храброго полку некресити. За нимь кликну Карнаижля поскочи по Ру и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.