На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Капталзм замсть соцалзму: детермнанти полтико-культурної реставрацї. Лтературна дяльнсть. Письменники професйна сплка. Лтература раннього пероду - 1945-49р.р. Полтико-культурна публцистика. Манера письма 50-х рокв. Загибель лтератури

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Литература. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2003. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


21
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Р Е Ф Е Р А Т
на тему:
„Література ФРН”

ВИКОНАЛА:
здобувач кафедри
іноземних мов
Ковальчук Т.Г.

Рівне -- 2003
“ Коли закінчилась війна.”
Безумовна капітуляція Німеччини 8 травня 1945 року призвела всю країну до так званого політико-культурного вакууму . Із завершенням 12-річного панування націонал-соціалістів розпочалася водночас величезна, багатогранна ідеологічна і пропагандистська система, яка несла в собі мрію про третю, тисячолітню імперію, віру у всемогутність “фюрера”, усвідомлення переваги німецької раси над усіма іншими народами і націями. Профашистська демагогія була похована у міліонах воєнних гробниць, засипана під уламками міст, водночас з'явилась надія на новий початок. Вольфганг Борхерт свого часу писав у листі: “Ми були сліпими під час війни (нас змусили такими бути), але тепер, ставши зрячими, ми знаємо, що тільки причал до іншого нового берега може стати для нас порятунком.”
“Причал до нового берега “- це формулювання містить у собі надію цілого покоління на новий початок, який би розірвав усі зв'язки з фашистським терором.
Країни-переможниці ( Радянський Союз, США, Велика Британія і Франція) були готові до революційних переворотів, дій, змін, перебудов у країні, тому існувала потреба в спроможності німецького народу втілити ці дії у життя, незважаючи на шок пережитого, на шляху до радикально зміненого суспільства, нової громадської свідомості, нового способу життя. Така готовність була наявна принаймні серед молодої інтелігенції, яка пережила війну і полон.
Вже в особливих таборах військовополонених, які були споруджені під час війни американцями з метою підготовки німецьких військовополонених для подальшої діяльності на території переможеної Німеччини, існувала згода в тому, щоб створити (Німеччину) країну без фашизму, мілітаризму, вільну від диктаторських впливів. Німеччину, яка повинна розвиватися на основі американських уявлень демократичної державної конституції у мирній співпраці з європейськими державами.
До інтелектуалів, які знаходились у таких таборах, належать автори і публіцисти ,які у повоєнні роки мали великий вплив на німецьку літературу : Альфред Андреш і Ганс Вернер Ріхтер, Вальтер Кольбенгоф, Вальтер Маннцен і Густав Рене Хоке. В багатьох газетах розповсюджувались їхні і американські уявлення в таборах для військовополонених про новий початок, серед них газета “Заклик” ( `Der Ruf `), яку Альфред Андреш і Ганс Вернер Ріхтер пізніше за межами табору видавали, як власну публікацію.
“Коли закінчилась війна”- так звучить назва театральної вистави, яка вийшла у світ у 1947-48 р.р.( автор- Макс Фріш ). Під таким девізом увійшла в дискусію й німецька публіцистика, в якій поєднувалось бажання подолання минулого (переборення) з пафосом новопочинань.
Отже, історія німецької літератури після 1945 року у своїх початках визначалася як важливий фактор формування громадської свідомості і водночас як вираження емоцій та типу мислення громадськості (загалу).

Капіталізм замість соціалізму : детермінанти політико-культурної реставрації.

Літературний розвиток у ФРН важко осягнути, якщо не брати до уваги суспільні фактори, у взаємозв'язку з якими він виникає і проходить. Література ФРН формується трохи по-іншому, ніж література НДР, не під державним і партійним впливом, а відносно самостійно, навіть протиставляється політико-економічному суспільному процесу. Хоча, коли йдеться про оцінювання західно-німецької літератури, постійно виникають нові проблеми у питаннях відношення сучасної літератури до дійсності ФРН, її значення для федеративного суспільства.

Важливими для літературного розвитку 1945-48р.р. були політичні уявлення країн-переможниць в тогочасних окупованих частинах. Після перемоги союзників на перший план вийшли відмінності у тогочасних суспільних устроях. В той час як політика Радянського Союзу була націлена на вирішальні зміни у соціальній та економічній структурі, західні союзники, а серед них економічно найсильніші США, цікавились, в першу чергу, торгівельними відносинами, відновленням у сфері економіки.

“Редукація”- на відміну від “демократизації”, яка спрямовувалась на інституційні реформи - означала спробу змінити політико-культурну систему цінностей і свідомість, а також ідеологічні уявлення німецького народу і навіть індивідуальні демократичні уявлення прав і свобод громадян за американським зразком. Ця “редукація” була замінена “процесом” у книзі Ернста фон Заломона “ Fragebogen” (1951) і представлена у саркастичному вигляді.

Американська літературна політика могла служити тільки як взірець.

Справжніми альтернативами німецькому фашизму виступили: “християнство і демократія, соціалізм, пацифізм та інтернаціоналізм” (Осип К. Флехтхайм).

Не тільки думки соціалістичної Німеччини, але й навіть соціалістичної Європи знаходили широке поширення серед німецької інтелігенції, на сторінках газет : “Merkur”, “ Frankfurter Hefte” і “Der Kuf”. З точки зору всіх великих партій, соціалізм служив інтересам німецького новопочинання, але не інтересам західного капіталу і торгівлі

1948 рік можна розглядати, власне, як початок ФРН: в цьому році встановлені ті політичні та економічні орієнтири, які визначають нашу дійсність ще й до сьогодні. Література у наступні роки не стояла у такій чіткій залежності від суспільних передумов як у перші повоєнні роки, але все-таки вона неоднознчно реагувала на ці передумови: з протестом і критикою, резигнацією, меланхолією на “економічне диво”, а також на політичну реставрацію. Напруженість у відношенні сили і духу, політики і інтелігенції чітко і грунтовно охарактеризована в історії німецької літератури 20 ст. Інтелігенція представлена літераторами: Г. Бьоль, Гюнтер Грасс, Мартін Вальдер; філософський напрям мислення - школою Макса Горкхаймера і Теодора Адорно - “Франкфуртська школа”.

Літературна діяльність.

-Літературне підприємництво-

Німецька сучасна література є незалежною від політичного життя і впливу, але в той же час залежить від економічних передумов суспільного життя, які стосуються також галузі культури: від приватних організацій - видавництв, громадсько-правових структур радіо, телебачення, комерційних інтересів.Усі ці фактори літературного життя беруться до уваги,коли потрібно спрямувати продукт (реалізувати): окремий літературний твір.

“Літературне підприємство” - це поняття, зміст якого об'єднує в собі видавництво, поширення та сприйняття літератури. Літературна діяльність, що розуміється як сума всіх форм прояву літературного життя у ФРН, іншими словами,- це ринок, на якому головними дійовими особами виступають автор і сам твір. Авторсіка діяльність визначалась як вільна професія. Але письменники, які отримували прибутки тільки зі своїх власних творів, були винятками на цьому “літературному підприємстві”,тому що виробництво (продукція) літературних творів „белетристика” - це така галузь діяльності, що обов'язково повинна поєднуватись з якимось іншим видом діяльності, і ні в якому разі не бути найважливішою (основною).

Письменники і професійна спілка.

Генріх Бьоль оголосив про “Кінець скромності” на головних зборах спілки письменників Німеччини. Німецькі письменники дізналися, що вони свої інтереси будуть підпорядковувати спілкам, - як приклад комерційної необхідності, коли умови ринку не будуть диктуватися економічно сильними партнерами (наприклад, редакціями). Створення спілки означало намагання письменників переступити через різноманітні політичні позиції; з другої сторони - це означало поставити на передній план своєї діяльності рішучу, дієву спілку письменників, за допомогою якої можна було вплинути на різні інші організації.

Питання створення спілок стало дуже важливим і ще не достатньо вирішеним для письменників Німеччини. Уже в 1800 р. письменник і критик Фрідріх Шлегель закликав: “Як купці в середні віки, так і ми, митці, мусимо тепер об'єднуватися в Танзи, щоб однаковою мірою бути захищеним”. Перший крок у цьому напрямку було зрроблено в 1842 році з заснуванням у Ляйпцігу літературної спілки. Слідом за цим було створено:
1878р.- Загальну Німецьку Спілку письменників;
1885р.- Німецьке Об'єднання Письменників;
1887р.- об'єднання цих обох спілок в Німецьку Спілку Письменників.
Вимоги спілок посилилися з заснуванням в 1909р. Спілки захисту німецьких письменників, яка проіснувала до 1933р. Письменники відділилися таким чином від спілок робітників, службовців.
Після 1945р. авторські спілки намагалися спільно вирішувати інтереси своїх членів. Ці спілки функціонували в Східній і Західній Німеччині, тому, все-таки деякі розбіжності в поглядах тут існували. З поділом Німеччини ця спілка поділилася на Німецьку Спілку Письменників (НДР) та Об'єднання Спілок Німецьких Письменників (ФРН). Письменники, а саме їх спілки, перебували у постійній небезпеці бути знищеними різними способами іншими спілками та підприємницькими організаціями, оскільки ці спілки не мали постійної організаційної форми, яка слідкувала б за втіленням інтересів спілки.
При дослідженні економічної ситуації “духовної професії” в 50-х роках було виявлено, що молоді доценти, вчені, лікарі працювали майже без оплати; письменники жили на убогі гонорари, а безробітні музиканти та актори ледь живіли.
До основних поставлених цілей на перших спілках, а саме їх зборах, що висловив Дітер Латман, належали: втілення соціальної реформи щодо ситуації з письменниками того часу в Німеччині; соціальне страхування письменників. Щоб все це втілити в життя, необхідно було надати спілкам політичних прав, які б дали їм змогу впливати на різні організації та інститути. У 1973р. Німецька Спілка Письменників почала представляти політичні інтереси письменників.
Структурні проблеми виникли не лише через різні політичні точки зору всередині Спілки, що стосуються питань майбутнього шляху розвитку видавничої справи; а також було поставлено питання про те, що всі повинні працювати разом в медіа-сфері - і техніки, науковці, митці, музиканти.
Все ж таки через деякий час ряд письменників оголосили про свій вихід з головної Спілки ( Гюнтер, Грасс, Анна Йонас). Після 20 років від свого заснування Спілка стояла перед початком свого розпаду: причиною свого розпаду в цій спілці ряд письменників вбачали у самостійних цілях кожного з них.
Видавництва залишалися тими певними інстанціями, за допомогою яких виходив в друк той чи інший манускрипт. Лекторат, набір, друк, видавництво, книжкові магазини--ось всі ці інстанції, які має пройти манускрипт, щоб стати книгою, справжнім продуктом, гідним громадськості. Та чи ці книги стануть доступними для читача--це питання не літературного, а економічного контексту. Деякі дати, цифри статистики показують таке становище видавничої справи у 1981р.: в ФРН, зокрема, в Західному Берліні, було 2044 видавництв і 5100 книжкових магазинів. За цією статистикою ФРН посідає третє місце після США. Зокрема,4/5 всього виробництва титулок відбувалося в Німеччині.
В свідомості суспільства видавництва відігравали важливу роль--вони “створювали” літературу, “створювали” авторів. Видавництва повинні були, все-таки, орієнтуватися на читача. Вони слідкували за попитом книг, а також, щоб ці книги вчасно з'
являлися на полицях книгарень.
У Франкфурті було створено великий книжковий ярмарок. На цьому ярмарку справжні книги таких авторів, як Йоганес Марсо Зіммель, Гільдегард Кнеф витісняли своїми тисячними екземплярами інші, менш відомі книги.
Звичайно, спілки, видавництва книг повинні функціонувати, оскільки роблять великий внесок в популяризацію читання, презентують і оформляють різні твори.
Яку ж роль відіграє читання? Чи є у ФРН відповідна читацька культура? Яке значення має літературний твір для сучасності? Громадські бібліотеки--наукові, церковні, шкільні, спеціальні фахові--мають у своєму фонді близько 50 міліонів томів, а 115 міліонів видається читачам у рік. Художня, дитяча, та молодіжна література задіяна у видачі на 60%.
На рівень захопленості книгами у населення великий вплив мають як рівень освіти, так і класові відмінності. Чим вища шкільна освіта, тим більший інтерес до літератури для читання.
Безсумнівним є те, що на чолі цих передових авторів стоїть Бертольд Брехт, а улюбленими класиками вважаються--Лессінг, Шекспір, Мольєр та Ібсен.
Важливим моментом у визначенні якості літературних творів виступає суперечність громадської думки. В цій суперечці важливу роль відіграє професійна літературна критика; ці суперечності думок вирішуються як окремими формами літературної критики, так і окремими критиками.
Докладна, гарно сформульована критика певного твору, опублікована у важливому періодичному виданні, може стати вирішальною в успіху чи поразці на книжковому ринку, а також може вирішити літературне майбутнє автора. Літературний критик Марсель Райх-Раніцкий у своїй промові зазначав: “Літературна критика--це завжди полеміка. Рецензент бореться за або проти книги, напрямку,літератури.”
Критика
-- це аналіз, зрештою коментар до якогось видатного твору; продуктивний образ, есе.
Отже, своєрідність літературної діяльності визначається трьома взаємодіючими факторами:
приватно-капіталістичні видавничі організації;
масмедії: ЗМІ;
естетична цінність літературних творів.

Література раннього періоду - 1945-49р.р.

Крім засланської літератури, всередині Німеччини сформувалось 3 групи письменників:

-ті, які підтримували фашизм;

-ті, які зберігали дистанцію у відношенні до фашизму (“внутрішня еміграція”);

-ті, які намагалися чинити опір всередині літератури.

Після закінчення другої світової війни виявилась очевидна контроверсія щодо неоднакових успіхів літератури у засланні та літератури внутрішньої еміграції. Літературу внутрішньої еміграції представляли Томас Манн та Франк Тіз; література заслання представлена Вальтером фон Моло. Зовнішня контроверсія між літературами виявилася навіть тоді, коли Вальтер фон Моло звернувся до Томаса Манна з проханням про повернення до Німеччини. Т. Манн відхилив прохання, посилаючись на те, що за часів 12-річного панування фашистів у Німеччині, він був поза її межами.

З цією контроверсією між літературами відбувся поділ літератури на 2 табори, політичне підгрунтя яких дуже швидко стало очевидним. Проте кордон проліг не лише між зовнішньою і внутрішньою еміграцією, але й між двома частинами німецької держави. Крім того, поділ відбувся між соціал- комуністичною і буржуазно-консервативною літературою.

Після 1945р. зявилися два відатні твори буржуазної літератури у Західній Німеччині,які заслуговують на особливу увагу: романи Германа Гессена "Гра перлин" (1943) і Томаса Манна "Доктор Фауст" (1947). Ліричні твори представлені такими іменами: Фрідріх Юнгер, Гертруд фон Ле Форт, Георг фон дер Врінг.

Поети орієнтувались на такі зразки творів як сонет, балада, елегія.Відчутними у творах були релігійні та християнські мотиви. Автори бачили себе вісниками якоїсь вищої істини, яку можна осягнути далеко від емпіричної дійсності, і доступна вона тільки деяким, а саме--поетам.
Як винятки серед авторів-поетів внутрішньої еміграції стоять "політичні лірики-натуралісти" Гюнтер Айх, Карл Кролов, Вільгельм Леманн.

Політико-культурна публіцистика.

Особливої ваги у повоєнні роки набирає політико-культурна публіцистика, яка зявлялася у 4-х окупованих зонах. Такі газети часто давали можливість для розгортання громадської дискусії щодо певного книжного видання. Протягом 1945-46р.р. зявилося не менше 17 газет:" Die Wandlung", " Lancelot", " Aufbau", "Der Ruf"," Frankfurter Hefte"," Ost und West"," Merkur". Вони зосереджували увагу на тематично-змістовних кульмінаційних пунктах, а відрізнялись за політико-ідеологічними аргументаціями ( Wandlung , Ruf, Gedenwart) і за літературно-культурними аспектами ( Die Erzahlung, Das Karussel, Das Goldene Tor, Stoгy).

"Література з руїн"-- так закарбувалась література раннього повоєнного періоду, оскільки вона відображала реальність руїн--не тільки зруйнованих міст і будинків, але також і занепад ідеалів і надій. Це така література, за допомогою якої автори, повернувшись додому, намагались літературно обгрунтувати проблеми сучасності з тим, щоб їх побороти.

У молодих авторів повоєнного часу знаходимо ( як, наприклад, у Вольфганга Борхерта) при розповіді експресіоністичні та сюрреалістичні елементи стилю і зображення, які розвинулись на американських зразках прози, а ,особливо, типу "short story" Ернеста Хемінгуея. В. Борхерт--драма "Drauben vor der Tur"(1947).

Теми поетичних творів стосуються війни, повоєнних міграцій, проблеми обовязку, колективних зобовязань, настроїв між зруйнованою дійсністю і відчуттям відбудови.

Проза в цей час не набула широкого розмаху; розповідь базувалася на конструюванні і реконструкції дійсності ( Герман Касак "Die Stadt hinter dem Strom"(1947); Ернст Віхерст " Der Toten Wald"(1945)).

Манера письма 50-х років.

Література і політика ще ніколи не стояли так далеко одне від одного, як у 50-х роках.

Ейфорія "економічного дива", "деморалізація" робітничого класу, вхід у НАТО--ці, та деякі інші фак и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.