На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Визначення поняття дума. Структура, класифкаця дум. Тематика дум часв боротьби проти туркв татар. Думи пероду боротьби українського народу проти польської шляхти, про соцальну нервнсть та на суспльну тематику, про революцйн подї 1905 року.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Литература. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


ПРИДНІСТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Т.Г. ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
КУРСОВА РОБОТА з літератури
тема: образ козака в українських народних думах

керівник:
Третяченко А. В.
виконала студентка
303 групи
Каштанова Анастасія
Євгенівна
ТИРАСПОЛЬ, 2007 рік.
ЗМІСТ

I Вступна частина:
- Визначення поняття «дума»;
- Структура дум;
- Класифікація дум.
II Основна частина:
- Тематика дум часів боротьби проти турків і татар;
- Думи періоду боротьби українського народу проти польської шляхти (1648-1654рр.);
- Думи про соціальну нерівність та на суспільну тематику;
- Думи про революційні події 1905 року.
III Висновки
IV Список використаних джерел.
ВСТУП

ТЕМА нашої курсової роботи: Образ козака в народних думах.
Ми вважаємо цю тему актуальною тому, що образ козака - захисника Батьківщини, під час важливих для України подій, і борця проти соціальної несправедливості є найкращим відтворенням (втіленням) України, як самостійної та незалежної держави. Думи відіграли велику роль у пробудженні самосвідомості українського народу, в його згуртуванні для боротьби за своє соціальне і національне визволення, в розвитку його культури. Одночасно думи оспівують козацькі й селянські маси, що рішуче рвуть ланцюги неволі:
От тоді ж козаки, друзі-молодці, добре дбали,
Од сна уставали,
Руський отченаш читали,
На лядські табори наїжджали,
Лядські табори на три часті розбивали,
Ляхів, мостивих панів, упень рубали,
Кров їх лядську у полі з жовтим піском мішали,
Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подали.
(«Про Хмельницького та Барабаша»).
МЕТА курсової роботи: дослідити образ козака в українських народних думах на матеріалі двох збірок дум: «Наша дума, наша пісня», упорядкування О. М. Хмелівської та «Народні думи, пісні, балади», упорядкування В. В. Яременка.
Відповідно до мети роботи ми визначили такі ЗАВДАННЯ:
1) З'ясувати частоту вживання образу козака в народних думах.
2) Дослідити думи, в яких наявний образ козака.
3) Проаналізувати й порівняти образ козака у думах різних циклів.
ОБ'ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ є образ козака.
Для нашої курсової роботи ми обрали саме образ козака тому, що народ в усі віки пишався своїми героями, милувався їхньою відвагою і сумував, коли вони гинули, а хто, як не козаки завжди були справжніми героями Вітчизни. Дуже цікаво було б розвідати образ козака, як мужнього, благородного і сильного духом героя, який заради свободи і незалежності рідної землі готовий йти навіть на смерть.
Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. З незапам'ятної давнини до наших днів супроводжує пісня життя народу. У ній знайшли правдиве відображення важливі історичні події і родинний побут, жорстока класова боротьба і повсякденні турботи, будні і свята, праця і розваги. Вся багатовікова історія українського народу, сповнена героїчної боротьби проти іноземних загарбників, національного та феодально-капіталістичного гноблення. Через століття донесли пісні до нас подих життя своєї епохи, ті почуття, що хвилювали колись їх творців. Сила пісні - невичерпна! Вони зміцняли сили народу в часи лихоліть, зрівнювали його духовно з найрозвиненішими народами світу, будили надію на волю. Епос кожного народу є історичним свідченням зрілості нації, її здатності відчувати своє місце у всесвітній історії, утверджувати своє майбутнє. Український національний епос складають думи та історичні пісні - два типи народних епіко-ліричних героїчного та соціально - побутового характеру. Термін «дума» застосовано до творів цього жанру виник через кілька століть після їх появи. В українську фольклористику його ввів в XIX столітті відомий збирач народних пісень М. Максимович, але не заперечним є факт, що до цього українці вже мали досить розвинений героїчний епос, який ліг в основу виникнення дум. Первісно слово «дума» вживалось для означення жанру пісні на честь померлого чи загиблого лицаря - саме в такому значенні воно вживається у писемних пам'ятках XVI століття. Відтоді збереглися не лише окремі згадки про те, що українці виконували думи, а й описи манери їх виконання з вказівкою на те, що вони супроводжувались грою на музичному інструменті (кобзі). Однак термін «дума» вживався не лише на означення цього жанру в сучасному розумінні. У деяких випадках так називали сумні, елегійні, героїчні пісні на історичні теми, які мали чітку строфічну будову і лише змістом наближались до дум. Першу згадку про думи як жанр пісенної творчості пов'язують з «Анналами» Станіслава Сарніцького, польського письменника, надрукованими ще у 1587 році. Сарніцький виводить такі характеристичні особливості думи:
1) громадський зміст;
2) елегійний характер;
3) сумний мотив;
4) під час виконання - жестикуляція.
В деяких польських віршах XVI століття думи названі військовими псалмами, які є обов'язковим атрибутом козацького життя, і в яких герої оспівуються ще за життя. На основі цих та інших спостережень П. Житецький доходить висновків:
1) батьківщиною дум була земля Подільська - Галицька;
2) думами в давніх часах були пісні епічного змісту, одначе з ліричним настроєм, властивим елегії;
3) в козацькій добі народного життя постали думи військові, козацькі;
4) від українців ця форма поезії перейшла до польської літератури, де з'явився жанр думи, але не як народний твір, а як меланхолійна пісня, створена автором.
В українських писемних пам'ятках слово «дума» зустрічається в рукописних співаниках XVII століття, поетіках, віршах, літописних записах.
Структура дум.
Думи відзначаються стрункою, відшліфованою упродовж століть своєрідною поетичною формою, відмінно від усіх інших віршових форм українського фольклору, а саме мають різні за кількістю складів рядки, які найчастіше римуються поспіль. Кобзарі виконують такий вірш речитативом (протяжним наспівним промовлянням) під акомпанемент кобзи, рідше бандури чи ліри. Виконання дум - завжди імпровізація. У думах немає звичних строф (куплетів), які належать баладам, коломийкам та ін. Натомість - уступи, періоди чи тиради, що надають гнучкості словесному і музичному виразу. А рядки в думах виділяються за ознакою закінчення думки.
Весь вступ до думи називають заспівом. Здебільшого думи починаються окликом «гей» чи «ой», що вводить слухача в обставини дії. На початку часто звучить «заплачка» чи «жалощі» - це вибух ліризму. Після заспіву йде власне дума - епічна оповідь про події чи то далекої козацької доби, чи пізніших часів. Кінцівка думи має характер «славословія». Це переважно ліричні відступи, що славлять рідну землю, героїв чи містять добрі побажання «всім слухаючим головам».
Класифікація дум.
Існує багато класифікацій народних дум. Це, як правило, ведеться за хронологічними та тематичними принципами. Здебільшого думи створювалися безпосередньо після якихось важливих подій. Але в процесі побутування під впливом суспільно - політичних подій часу відбувалися зміни в їх тексті, з'являлись варіанти, змінювався також образ козака. Так, наприклад, М. Драгоманов пропонував таку класифікацію:
v пісні віку дружинного і княжого ( XIV - XV століття);
v поезія козацького віку ( XVI - середина XVIII ст.);
v пісні віку гайдамацького ( II половина XVIII ст.);
v пісні віку рекрутського і кріпацького (кінець XVIII - I половина XIX ст.);
v пісні про волю (II половина XIX століття).
Філарет Колесса подає хронологічні рамки, обмежуючи виникнення дум XVI - XVIII століття. За змістом він поділяє думи про боротьбу з татарами і турками на 5 тематичних груп:
­ думи про турецьку неволю;
­ думи про лицарську смерть козака;
­ думи про щасливий вихід із небезпеки та поворот із воєнного походу та поділ здобичі;
­ думи про Хмельниччину;
­ думи без історичного підкладу з виразною моралізаторською тенденцією.
Сучасна класифікація дум теж опирається на єдність хронологічного і тематичного принципів. Таким чином думи поділяються на:
1. думи часів боротьби проти турецько - татарського поневолення (XIV- XVст., рання козацька доба);
2. думи періоду визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти (XVI - поч. XVII ст., доба Хмельниччини і гетьманщини);
3. думи про соціальну нерівність та на суспільно - побутові теми (кінець XVII ст. - період Руїни, політичного занепаду);
4. думи про революційні події 1905 року (XIX - початок XX століття, доба капіталізму).
ОСНОВНА ЧАСТИНА

Думи часів боротьби проти турецько - татарського поневолення

Ми опрацювали 23 думи цього циклу, з них ми виявили 20 дум, де наявний образ козака. Також в думах «Маруся Богуславка», «Буря на Чорному морі» та «Вдова Сірка Івана» показано загальний образ козацтва, а в думі «Смерть Корецького» - образ українського гетьманства.
Джерела цих найдавніших дум, що дійшли до нас у записах XVII століття, слід шукати в епоху XIV - XV століття, коли грабіжницькі набіги кочових орд на українські землі були особливо активними. За тематикою, а значною мірою і за формою та стилем, з дум цієї групи перш за все виділяються «невільницькі плачі». Їх слід відносити до найдавніших зразків цього жанру, оскільки думи сформувались на основі похоронних речитативних плачів. Поетична форма цих дум генетично пов'язана з голосіннями. Зміст таких творів складала поетична сповідь про нечувані страждання невольників, їхню тугу за рідним краєм і, як правило, звільнення. Тут епічна розповідь, властива переважній більшості дум, поступається ліричним висловлюванням особистих переживань і почуттів. Зворушливий плач виконавців цих дум був спрямований на те, щоб викликати у слухачів співчуття до гіркої долі бранців та «всіх бідних невольників», спонукати молодих козаків на ратні подвиги в боротьбі проти загарбників - мусульман за безмежне бажання звільнити єдиновірних братів - земляків з кайданів та темниць.
Зміст таких творів складався з трьох основних мотивів:
1. Нечувані страждання невольників, нестерпне становище їх, закутих у кайдани у в'язницях . До цього розділу належать такі думи: «Козак Нетяга», «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Втеча трьох братів з Азова, з турецької неволі», «Розмова Дніпра з Дунаєм», «Смерть козака - бандуриста», «Про смерть трьох братів коло Самарки», «Отаман Матяш старий». Найяскравіше відображають ці почуття думи за назвою «Невольники», «Плач невольника», «Плач невольників», «Маруся Богуславка», «Іван Богуславець», «Втеча трьох братів з Азова».
Ось, наприклад, цитата з думи «Плач невольника»:
Ой ти, голубонько сивенький!
Ти далеко літаєш, ти далеко буваєш;
Полини ти в города християнськії
До отця мойого, до матусі,
Сядь, пади на подвір'ї отцевськім,
Жалобненько загуди,
Об моїй пригоді козацькій припом'яни.
2. Другий мотив - ностальгія, туга за рідним домом. Часто ці думи завершувалися описом звільнення та повернення до дому. Але коли врахувати той факт, що співцями - виконавцями дум були колишні воїни - козаки, які в бою чи частіше в полоні були осліплені, що після втечі з неволі ставали кобзарями, то їхні невольничі плачі були справжньою поетичною сповіддю, що викликала у слухачів співчуття до гіркої долі бранців. Творчість кобзарів сягала рівня загальнонародної, бо виконавці вкладали у свої твори не скорботу за конкретною людиною, а висловлювали думки народу про чужинську неволю, жорстоких ворогів, віру бусурманську, возвеличуючи силу волі бранців, що не зрадили свого народу і віри християнської, не втратили любові до рідної землі ( «Плач невольників» ):
Віро проклята бусурменськая,
Розлуко ти християнськая!
Ой, да же то ти не одного розлучила:
Чи брата з сестрою,
Чи мужа з вірною жоною,
А чи вірненького товариша з товаришем, гей!
Гей, визволь нас, визволь нас, господи, усіх бідних невольників,
Із тяжкої турецької неволі.
Характерно, що ця дума побудована в основному на монологах, які рідко зустрічаються в творах цього жанру.
3. Наступним тематичним циклом дум періоду турецько - татарських загарбань, який за змістом та ідейністю є спорідненим з першим, - є думи про визволення з турецької неволі, в яких прославляються герої, що ризикуючи власним життям, рвуть кайдани свої та своїх побратимів і, долаючи складні обставини, перешкоди, що трапляються на їхньому шляху, повертаються на рідну землю, додому. Найважливішим мотивом цих дум є не стільки особиста мужність, відвага і сила, а, перш за все, - відданість своєму товариству, єдиній спільній ідеї, всьому народові. У них високо підноситься ідея бойового братства, і водночас гостро засуджується віровідступництво людей, порушення норм моралі, суспільного співжиття українців, козацького побратимства.
Проведемо аналіз образу козака в найцікавіших і найяскравіших думах цього циклу.
«Самійло Кішка».
Це одна з найбільших українських дум (390 рядків). Учені вважають, що в основу думи лежить дійсний випадок. Самійло Кішка - історична постать кін. XVI - поч. XVII століття, був запорозьким кошовим, брав участь у козацьких походах.
В особі головного героя народ змальовує свого вірного сина. Кішка мудрий, сміливий і стійкий воїн. Дума розкриває й інші риси його характеру - розум і кмітливість:
Сам між козаків устав.
Кайдани із рук, із ніг у Чорне море пороняв;
У галеру входжає, козаків пробуджає,
Саблі булатні на вибір вибирає.
В образі Самійла Кішки народ узагальнено відтворив типові риси безіменних героїв, безмежно відданих батьківщині, готових прийняти за неї муки, терпіти наругу за свій народ, але не зрадити їх. Мова думи образна, яскрава, багата. Особливо часто вживають епітети, з допомогою яких характеризуються вчинки дійових осіб. Закінчення думи традиційне - уславлення Самійла Кішки за його подвиг. Отже, можна твердити, що дума є справді «поетичним літописом» української історії.
«Отаман Матяш старий»

Ця дума дійшла до нас в одному варіанті в записі 1805 р. за характером зображення героїв твір перегукується з російськими билинами. В думі, насамперед, цікавою є ідея, закладена в основу стосунків між мудрим, досвідченим літнім отаманом і молодими козаками. Отаман Матяш радить молодим козакам «небувальцям» бути на сторожі, бо ворог хитрий і підступний:
Не безпечне ви майте,-
Козацьких коней із припона не пущайте,
Сідла козацькії під голови покладайте,
Бо се долина Кайнарськая,
Недалече тут земля татарськая.
Не послухали молоді козаки поради Матяша і опинились у полоні. А Матяш не тільки уникнув полону, а й визволив своїх молодших побратимів. Так народ силою художнього слова утверджував мудрість і досвід бувалих воїнів, виховував честь і пошану до них з боку молоді.
«Івась Удовиченко, Коновченко»

Дума належить до найпопулярніших. Невипадково вона була записана більше ніж у 50-ти варіантах, однак важко прив'язати думу до якогось конкретного історичного моменту.
В творі через відважного молодого патріота - воїна розкривається тема захисту рідної землі. Син удови Грицихи Івась першим стає в ряди захисників Вітчизни. В поєдинку із загарбниками Івась показує себе справжнім героєм:
Не багато Коновченко по долині погуляв,-
Самих найстарших п'ятсот чоловік, рицарів, під меч пускав,
Шести живйом піймав,
На аркан зв'язав,
Перед Філоненка,
Корсунського полковника,
Язика примчав…
Три подвиги здійснив Коновченко, багато ворогів знищив, але напився горілки і був убитий бусурманами. У думі майстерно описується доля матері Івася, вдови - селянки, яка не діждалася сина і, зрозумівши, що він загинув, мати
Вся обомліла,
Удариться крижем о сирую землю…
Нещасна знедолена мати звертається до козаків:
«Отепера, козаки, панове - молодці,
Пийте да гуляйте,
Разом похорон і весілля одправляйте!»
Дума цікава за своїм стилем. Її автори гіперболізують подвиги мужнього воїна, в його образі помітна спільність із казковими богатирями. Твір увібрав у себе елементи казок, легенд, пісень, колядок. Це сприяло широкій епічній розповіді про героїзм народних мас у боротьбі з іноземними загарбниками.
«Хведір безрідний, бездольний»

Дума присвячена темі захисту Вітчизни. В основному ці думи були створені в XV - XVII століттях. Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро - турецькому полоні. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокритих гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літних людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу.
Тільки джура Ярема промешкає,
Та тільки Хведора безрідного та бездільного, на рани
Смертельнії постріляного та порубаного знаходжає,
Чотири рани широких, а чотири рани глибоких…
«Маруся Богуславка»

Тут, насамперед, описано патріотичний, героїчний подвиг української полоненої дівчини, яка, будучи дружиною турецького паші, у час його відсутності відпускає з темниці козаків - невольників, хоч знає, що за це вона буде тяжко покарана.
Не можна сказати, що постать «дівки - бранки Марусі, попівні Богуславки» історична. Однак дума є художнім вимислом, опертим на дійсні факти. У ній замальовується доля вродливих полонянок, які, як зафіксовано у літописах та усних переказах, часто ставали дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Вони, як відомо мали вплив на політику, тому могли зважуватись на такі патріотичні вчинки, як описано в думі. Показовим є те, що Маруся, яка «потурчилась, обусурманилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного», випускає в'язнів, що 30 років були в неволі, у день найбільшого християнського свята - Великодня. Отже й вона не втратила духовного зв'язку з Батьківщиною, пам'ятає звичаї своїх предків.
У думі Маруся зображена не тільки в епізоді звільнення бранців, a й у прощанні з ними. Вона, певно, вже давно у полоні і просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться.
Із зворушливою ніжністю в думі замальовується рідний край, куди якнайскоріше прагнуть повернутися невільники. Любовно змальований образ Батьківщини будив почуття патріотизму, закликав любити і захищати рідну землю.
«Втеча трьох братів з Азова, турецької неволі»

Записано понад 25 її варіантів. Вона пройнята ідеєю гуманізму, в ній утверджується побратимство, взаємодопомога і гнівно засуджується егоїзм, жорстокість. Сюжет думи гостро драматичний. Напруженість і динаміка його посилюється складною ситуацією: троє братів тікають з полону, старший і середульший - на конях, а найменший - «піший-пішениця» . характери братів різні:старший - жорстокий і егоїстичний, середульший - нерішучий і безвольний, а найменший - добрий і людяний. Це стало причиною трагедії. А саме, старші брати не схотіли взяти молодшого з собою, хоча середній дуже шкодував за ним, молодший помирає з голоду, а старших вбивають турки.
Дак будем наполу грунти-худобу паювати,
Не буде третій меж нами мішати.
Теє промовляли,
Відтіль поїжджали.
То ж не орли-чорнокрильці заклекотали,
Як їх турки-яничари з-за могил напали,
Постріляли, порубали,
Коней, здобичу назад завертали,
Полягла двох козаків голова вище річки Самарки,
А третя у Савур-могилі.
А слава сяє, - не умре і не поляже
Однині і до віка;
Даруй, боже, вам, господа,
Всім слушащим на многая літа.
Думи циклу про боротьбу українського народу проти татаро - турецьких загарбників вражають різноманітністю художніх форм. Трагізм чергується з глибоким ліризмом, широко використані метафори, метонімії, епітети тощо. Вся ця гама и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.