На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


сочинение Твори українських поетвлауреатв Нацональної премї м. Т.Г. Шевченка. Українськ поети новтнього часу створили Шевченков вкопомний памятник з своїх творв: Д. Павличко, В. Сосюра, О. Пчлка, Ю. Федькович, Б. Олйник, В. Симоненко, . Драч.

Информация:

Тип работы: сочинение. Предмет: Литература. Добавлен: 01.12.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Українські поети-лауреати Національної премії ім. Т.Г.Шевченка
„Ми тебе не забули,
ТАРАСЕ!”
Підготувала:
учениця 10В класу
спеціалізованої СЗШ №7
м. Бровари
- 2007 рік -
Святково прибраний кабінет. Великий портрет Шевченка, прикрашений вишитим рушником, виставка творів українських поетів - лауреатів Національної премії ім. Т.Г.Шевченка, вислови про Шевченка, ілюстрації. На почесному місці - „КОБЗАР”...
Ти, як небо, став широкоплечо
Над літами, що упали в грузь:
Віку двадцять першого предтечо,
Я до тебе одного молюсь.
Дмитро Павличко
Твої пісні нас кликали в бою,
До перемог вели нас за собою.
Ми огненну поезію твою
Взяли собі в житті за світлу зброю.
Володимир Сосюра
Коли не стало Шевченка, в поезіях, присвячених його пам'яті, чути було не тільки смуток і глибоку тугу, а й розуміння того, що означає ця Людина для України, для всього слов'янства. Місце поховання поета стало святим.
Олена Пчілка, вкотре побувавши на Чернечій горі, писала:
Я чую дух святої сили
Під тим проречистим хрестом.
І до великої могили
Я прихиляюся чолом.

З Буковини, з-над пруту й Черемошу, долинув голос Юрія Федьковича, Шевченкового послідовника:
Спомянімо ж, пани-браття,
Святого ми нині
Не вмерлого, а живого, -
Бо слово не гине.
Доля України, рідного народу була для Шевченка болем серця і найпершою турботою. У вірші „На роковини” Леся Українка наголошувала на вірності поета батьківській землі і її поневоленому люду:
Він перший за свою любов
Тяжкі дістав кайдани,
Але до скону їй служив
Без зради, без омани.
Усе знесла й перемогла.
Його любові сила,
Того великого вогню
І смерть не погасила.
Українські поети новітнього часу створили Шевченкові вікопомний пам'ятник зі своїх творів. Мудрі вірші, в яких по-філософськи узагальнюється визначальна роль Шевченка в історії України, написав Максим Рильський. Його знамените „Слово про рідну матір” починається рядками:
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
Шевченкові присвячували свої поезії Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Ліна Костенко, Дмитро Павличко, Борис Олійник, Василь Симоненко, Іван Драч та інші поети. З високим пієтетом ставилися до нього митці слова української діаспори. Великий поет-емігрант Євген Маланюк написав про нашого пророка прекрасного вірша - „Шевченко”.
Не поет - бо це ж до болю мало,
Не трибун - бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все - „Кобзар Тарас” -
Він, ким зайнялось і запалало.
Скорше - бунт буйних майбутніх рас,
Полум'я, на котрім тьма розтала,
Вибух крови, що зарокотала
Карою за довгу ніч образ.

Лютий зір прозрілого раба,
Гонта, що синів свяченим ріже, -
У досвітніх загравах - степа
З дужим хрустом випростали крижі.
А ось поруч - усміх, ласка, мати
І садок вишневий коло хати.
Неперевершений український лірик, лауреат Шевченківської премії Володимир Сосюра так сказав про невмирущість Кобзаревого слова у вірші „На могилі Шевченка”:
Над широким Дніпром у промінні блакить
І висока і тиха могила.
В тій могилі співець незабутній лежить,
Що народу віддав свої сили,
Що народу віддав своє серце й пісні,
Свої мрії про зорі досвітні...
Навколо лани вдалині, вдалині
Розлетілись, як птиці блакитні...
На могилу приносять розкішні вінки
З пишних квітів садів України
Кароокі дівчата, стрункі юнаки -
І всміхаються гори й долини...
Спи спокійно, поет! Образ огненний твій
Не зітерти ні бурі, ні часу.
У великій сім'ї, славній, вольній, новій,
Ми тебе не забули, Тарасе!
Наш знаменитий поет-пісняр Андрій Малишко у грізні роки війни аж до визволення України був на фронті військовим кореспондентом.
...Йшов рік третій, і наші війська з боями проривалися до Дніпра. Недалеко від Лютежа, біля невеликих Бірок, кілька підрозділ и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.