На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Нарис життя великого французького письменника Федерка Стендаля, шлях його особистсного та творчого становлення, причини невизнання. сторя створення роману Червоне та чорне, його основна дея та вдтворення реальних подй псляреволюцйної Францї.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Литература. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



7

Федерік Стендаль. Життєвий та творчий шлях. «Червоне і чорне» - правдива розповідь про тогочасну добу

1. Життєвий та творчий шлях Федеріка Стендаля

Справжнє ім'я письменника - Марі Анрі Бейль. Рано усвідомивши своє покликання, ще у юнацькому віці зробивши не одну пробу пера, він, проте, закінчив свій перший художній твір майже в сорокап'ятирічному віці, а до цього прожив неспокійне життя військового, мандрівника, публіциста, критика, що вступав в палкі суперечки тих років про живопис, музику, театр.
Він був на шість років старшим за французьку революцію 1789 року. Народився майбутній письменник 23 січня 1783 року у Греноблі, на півдні Франції.
Хлопчаче бунтарство проти набожної благопристойності, застійної нудьги та розважливості, що царювали в оселі його батька, адвоката судової палати в місті Греноблі, підігрівалось в малолітньому руйнівнику сімейних Бастилій вістями про бунти, перевороти, битви, що надходили зі столиці і з фронтів.
Семирічною дитиною Стендаль втратив матір, котра все ж встигла, залишити в його пам'яті образ жінки мрійливої, ніжної та занадто вразливої, щоб довго виносити бездушне чванство та холодну поміркованість свого чоловіка. Вихований дідом по матері, вільнодумцем і прихильником просвітницьких вчень передреволюційного XVIII віку, він ріс допитливим, завзятим в міркуваннях юнаком.
Школа, перетворена згідно до республіканських декретів, остаточно вирвала його з-під впливу батьківської сім'ї.
В 1799 році Стендаль відправився в Париж з надією продовжити навчання в Політехнічній школі. Однак цей намір не здійснився. Захоплений буревієм наполеонівських походів, юнак вступив до війська Бонапарта, безвусим драгунським корнетом вперше потрапив до Італії, покохавши її на усе життя.
Проте, довго тягти армійську лямку молодий шукач, що мріяв про «славу видатного французького поета, рівного Мольєру», не захотів. Вийшовши у відставку, він повернувся до Парижу, поселився на горищі і взявся за книги. Захоплений пристрастю до письменництва, він вивчає праці древніх та сучасних мислителів, вивчає англійську та італійську мови, бере уроки акторського мистецтва, робить чернетки філософських есе, сцени двох комедій, що так і залишились незакінченими. Його кумири - Шекспір, Данте, Мольєр, Філдінг, він намагається вникнути в секрети їхньої майстерності.
Рятуючись від тягаря бездіяльності та письменницьких невдач та бажаючи проявити себе в іншій галузі, він в 1806 році знову записався до війська.
Особливо успішної кар'єри Стендаль не зробив, проте збагатився величезним запасом життєвих спостережень.
В якості інтенданта наполеонівських військ він багато мандрував дорогами Європи, Посада військового чиновника мала свої переваги для «спостерігача людських характерів», як себе називав Стендаль. На полях битв він бачив, як перевіряються люди під час смертельної небезпеки, виявляючи дійсну велич або ницість душ. Війна 1812 року завершила це виховання життям. Свідок Бородінської битви, вражений свідок пожежі Москви й відступу уславленої армії, що перетворилась в юрбу мародерів, він повернувся додому знеможений, відчуваючи зневагу до наполеонівських вояків. Не бажаючи залишатись в Парижі, куди повернулись з вигнання Бурбони зі своїми дворянсько-клерикальними прихвоснями, Стендаль залишив Францію,
В 1814 році він облаштувався в Мілані, де проводив життя вільного любителя мистецтв. Його дні проходять в картинних галереях, в древніх соборах, за старими рукописами та книгами, вечорами він незмінно в оперному театрі Ла-Скала. Іноді він здійснює подорожі в Гренобль, Париж, Лондон або мандрує Італією. Стендаль знайомий з вождями патріотичного руху карбонаріїв, зустрічається з Байроном. Виходять його перші книжки про композиторів та художників, дорожні нотатки «Рим, Неаполь і Флоренція», підписані вперше вигаданим ім'ям, назвою невеличкого містечка, «Стендаль», із поясненням: «Офіцер французької кінноти».
Участь у політичній боротьбі вимагала від письменника величезної затрати життєвих сил, розуму і стала серйозним випробуванням його характеру. До того ж серце Стендаля було розбите нещасливим коханням до надзвичайної жінки, Матильди Вісконті. Йому було 35 років, їй - 28. в минулому вона була замужем, мала двох дітей. Матильда пережила бурне захоплення революціонером Уго Фосколо і ледь не загинула разом з ним. Потім Фосколо змушений був емігрувати до Англії. Матильда Вісконті не відповідала Стендалю взаємністю. Він важко переживав її відмову, навіть думав про самогубство. Але все вирішили зовнішні обставини.
Різкі зауваження про владу мирську і духовну, що мали місце в книжках та статтях Стендаля, його вільнодумство та дружба з карбонаріями - вільнодумцями не сподобались австрійським можновладцям та святішому папі. За ним з підозрою слідкують. Не почуваючи себе в Мілані в безпеці, він в 1821 році повертається на батьківщину.
Париж зустрів його непривітно. Його було взято під нагляд поліції. В країні лютують суди, цензура затикає рота вільнодумцям, єзуїти та священнослужителі формують громадську думку. Із місяця в місяць Стендаль відсилає кореспонденції в англійські журнали, там їх друкують без підпису; маскування було настільки старанним, що лише через сто років їх було знайдено і знову переведено на французьку.
В публіцистичних дослідженнях «нравів» у Стендаля був свій особливий кут зору. В першу чергу його хвилювало те, в якій мірі спосіб життя забезпечує людям можливість добиватися щастя, «Шляхетна душа, - вважав Стендаль, діє в ім'я свого щастя, але її найбільше щастя є в тому, щоб давати щастя іншим».
Стендаль рахував себе «романтиком». А и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.