На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Характеристика органзацї. Дослдження ринку та характеристика продукцї. План маркетингу. Виробничий, органзацйний та фнансовий плани. Оцнка ризикв страхування. Спввдношення ризику доходу. Агресивна модель фнансування поточних активв.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Маркетинг. Добавлен: 16.02.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Володимира Даля
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: Підприємництво ЗЕД
на тему: «Виробнича програма підприємницької зовнішньоекономічної діяльності»

Студентка гр..УП-253 Іванова О.М.
Перевірила ас. Свірідова О.В.
Луганськ 2009р
ЗМІСТ

Резюме
1. Загальна характеристика організації
2.Дослідження ринку та характеристика продукції
3.План маркетингу
4.Виробничий план
5.Організаційний план
6.Оцінка ризиків і страхування
7.Фінансовий план
8.Стратегія фінансування
9.Список використаної літератури
РЕЗЮМЕ

Підсумки конкурсу із продажу 76% акцій "Лугансктепловоза" Фонд держмайна (ФГИ) України оголосив 23 березня, визнавши переможцем керуючу компанію "Брянський машинобудівний завод" (БМЗ), "дочку" "Трансмашхолдинга". Пакет обійшовся йому в 292,5 млн. гривень ($57,9 млн.) при стартовій ціні 292 млн. гривень. До продажу ФГИ повідомляв, що ціна угоди складе порядку 430 млн. гривень ($86 млн.).
У квітні президент України Віктор Ющенко доручив генпрокуратурі й Службі безпеки України (СБУ) перевірити дотримання законодавства при проведенні торгів. Генпрокуратура вже звернулася в суд з вимогою повернути акції "Лугансктепловоза" державі й провести повторний приватизаційний конкурс. Розгляд у Господарському суді Києва призначено на 26 червня, повідомив представник ФГИ.
Фонд порушив законодавство, не сповістивши про проведення конкурсу за 75 днів, говориться в позові прокуратури (копія є в "Відомостей"). Другим порушенням прокурори вважають відмову ФГИ допускати до участі в конкурсі "Днепровагонмаш" і Марганецкий ГОК - вони не були визнані промисловими інвесторами, хоча перший купує продукцію "Лугансктепловоза", а другий може поставляти сировина на підприємство. СБУ напередодні конкурсу з, що БМЗ аффилирован з єдиним конкурентом.
Співробітник секретаріату Ющенко з "Відомостям", що президент засумнівався в законності приватизації тільки через занижену ціну. Це й стало помилкою покупця, погоджується керівник Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко, в іншому ж "Трансмашхолдинг" - кращий покупець, здатний урятувати "Лугансктепловоз" від банкрутства. По даним ФГИ, російський інвестор уже забезпечив підприємство замовленнями, які на 40% збільшать обсяг виробництва. Співробітник "Лугансктепловоза" підтверджує, що новий власник уже замовив 30 тепловозів для російської залізниці й забезпечив замовлення з боку "Укрзализницы". Перевірку діяльності іноземного інвестора ФГИ планує на кінець червня перед розглядом позову генпрокуратури в суді.
Представник ФГИ впевнений, що фонду вдасться відстояти правоту в суді. Представник покупця запевняє, що БМЗ не порушував ні закон, ні умови конкурсу. "Якщо госорганы перевищили свої повноваження, покупець не повинен нести за це відповідальність", - відзначає юрист української компанії "Магістр і з" Олексій Рєзников. Політолог Костянтин Бондаренко вважає, що влада не ризикне викликати нову хвилю реприватизації на Україні.
"Лугансктепловоз" уипускає магістральні й маневрові тепловози, електропоїзди. Виторг в 2006 р. - 442,2 млн. гривень ($87,6 млн.), чистий збиток - 15,8 млн. гривень ($
1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ

3 травня 1896 року - заснування заводу. 1900 - випущений перший паровоз.1906 - Луганський паровозобудівний завод за своїми виробничими потужностями зрівнявся з такими великими заводами Росії, як Брянський і Путилівський. Збільшився випуск паровозів. Завод випускав паровози наступних серій: вантажні - "Од"", "Ов", "Е", пасажирські - "З" і "Б". З метою залучення замовників у всіх економічних районах Росії (від Варшави до Іркутська) були засновані постійні представництва заводу. Велика реконструкція заводу, проведена в 1928-1933 роках, дала можливість освоїти найбільш могутні вантажні локомотиви типу 1-5-1, яким було привласнене ім'я Фелікса Дзержинського ("ФД"). По своїй технічній оснащеності новий завод був на той час самим досконалим у світі і найбільшим у Європі. У порівнянні зі старим заводом на ньому більш ніж у три рази зріс верстатний парк, у 3,5 рази збільшилася сумарна потужність піднімальних кранів. Завод мав власну могутню енергетичну базу. У цей же час був освоєний випуск пасажирського локомотива серії "ЙС" (Йосип Сталін). За паровози серії "ФД" і "ЙС" завод був нагороджений золотою медаллю на виставці в Парижі. З початком Великої Вітчизняної війни завод переходить на випуск продукції, необхідної фронтові. Після евакуації й окупації заводчани вже в 1943 році приступають до відновлення зруйнованого виробництва. Переборюючи неймовірних труднощів, колектив заводу в жовтні 1945 року випустив перший післявоєнний паровоз серії "СО" (Серго Орджонікідзе). За успішне виконання завдань уряду по відбудові заводу й організацію випуску важливої продукції для народного господарства, у зв'язку з 50-річчям завод наказом Президії Верховної Ради СРСР від 7 червня 1947 року був нагороджений орденом Леніна. До 1956 року завод спеціалізувався на випуску основної продукції - паровозів. За цей час було зроблено понад 12000 паровозів різниці типів потужністю від 600 до 1800 л. с.
Починаючи з 1956 року - року побудови першого тепловоза ТЕЗ по кресленнях Харківського заводу транспортного машинобудування. 19 жовтня 1956 року паровозобудівний завод був перейменований у тепловозобудівний. За короткий час було переустатковане виробництво на випуск тепловозів. Для зміни організаційно-технічної структури цехів були створені автоматичні, механізовані і потокові лінії, замкнуті ділянки, без яких був неможливий багатосерійний випуск тепловозів. Спостерігаючи історію розвитку тепловозобудування на заводі, можна виділити найбільш яскраві віхи, відзначені створенням принципово нових локомотивів, що обумовлюють нові напрямки в розвитку вітчизняного тепловозобудування .1956-1957 роки - створення й освоєння виробництва маневрових тепловозів з електричною передачею для роботи в умовах тропічного клімату на Бхилайському металургійному комбінаті в Індії. Це були перші тепловози, продані на експорт. 1958-1962 роки - створення гами магістральних тепловозів з гідропередачею (ТГ101, ТГ102, ТГ105, ТГ106) із секційною потужністю від 1500 до 4000 к. с.
1962 рік - початок виробництва тепловоза 2ТЕ10Л потужністю 2х3000 к. с. з електричною передачею постійного струму. Тепловози цього типу стали згодом основними для залізничних доріг СРСР, їхня загальна кількість - більше 12000 секцій. Згодом постійно проводилася робота з удосконалювання технічних параметрів, підвищенню надійності, економічності цього тепловоза, унаслідок чого були створені його модифікації ТЕП10Л, ТЕ10В, ТЕ10М, 4ТЕ10С, ТЕ10У. Тепловозу типу ТЕ10У в 1977 році одержав державний Знак якості. 1965 рік - почалося постачання тепловозів серії М62 потужністю 2000 к. с. в Угорську Народну Республіку. Згодом на його базі було створено більше 15 модифікацій для різних країн і регіонів СРСР. 1967 рік - створений тепловоз ТЕ109, що заклав перспективний ряд нових тепловозів з електричною передачею змінно-постійного струму. Цей тепловоз став згодом основною базовою моделлю по багатьом вузлам і схемам серії тепловозів 07, 130, 131, 132, 142, TЕ114, що поставлялися на експорт, а також тепловоза 2ТЕ116 для МШС. Високі технічні й експлуатаційні показники тепловозів серії 07, 132, 142 були відзначені великими золотими медалями і дипломами на Пловдівській і Лейпцігській міжнародних ярмарках у 1972, 1974, 1975 роках, а сам завод був відзначений міжнародною премією "Золотий Меркурій" за великий внесок у розвиток міжнародного торгівельного співробітництва. Тепловози ТЕ114 і 2ТЕ116 випускалися зі знаком якості. У 1960-70-і роки на заводі виконувався великий обсяг робіт з випуску широкої номенклатури інших важливих виробів для народного господарства країни і на експорт, у т.ч. хімобладнання, залізничні транспортери більш 10 типів різної вантажопідйомності.
З 1992 року завод переключився на створення й освоєння виробництва нових видів рейкового транспорту для залізниці , міського комунального господарства і гірничорудної промисловості. Роботи проводяться в рамках національної програми разом з найбільшими підприємствами України: Харківськими заводами "Електроважмаш" і транспортного машинобудування ім. Малишева, Запорізьким НДІ "Перетворювач" та іншими підприємствами й інститутами. Практично усі вантажні магістральні перевезення на неелектрифікованих ділянках залізниці країн бувшого СРСР здійснюються Луганськими локомотивами. За останні кілька десятків років створено і побудовано більше 40 типів і модифікацій маневрових, вантажних магістральних і пасажирських тепловозів потужністю від 1471 до 4411 квт у секції. Усього підприємством створено і поставлено більш 44000 тепловозів, у т.ч. більш 4000 локомотивів потужністю від 1020 до 2941 квт у 11 країн Європи, Азії, Африки і Латинської Америки. Крім рейкових транспортних засобів, які є основною продукцією підприємства, освоєне виробництво інших видів продукції: поворотного кола для рухомого складу, гірничошахтного устаткування (конвеєр шахтний скребковий, вагонетки, тяговий привід для шахтних електровозів, колісні пари); плавучих транспортних інженерних машин, для забезпечення водних переправ; сільськогосподарського устаткування, споживчих товарів. 19 травня 1995 року Президент України видав Указ "Про створення Державної холдингової компанії "Луганськтепловоз", а 3 жовтня Луганський міськвиконком провів її державну реєстрацію. Створення компанії повинне забезпечити концентрацію сил і коштів головного і дочірнього підприємств, сприяти ще більш тісній взаємодії і поглибленню виробничо-технологічних зв'язків в інтересах успішного виконання завдань освоєння нових, пріоритетних в Україні і конкурентноздатних видів продукції, прискоренню процесів структурної перебудови.
У період з 1997 по 2003 роки ВАТ "ХК "Луганськтепловоз" були створені нові види рухомого складу для залізниць :уніфікований пасажирський причіпний вагон для приміських перевезень. Виготовлено дослідний зразок у 1997 році, прийнятий МВК і запущений у виробництво; дизель-потяг локомотивної тяги ДПЛ1 з модернізованою секцією тепловоза 2М62У і причіпним головним вагоном з кабіною керування. Дослідний зразок побудований у 2001 році, прийнятий МВК і запущений у виробництво;
дизель-потяг локомотивної тяги ДПЛ2 з модернізованою секцією тепловоза 2ТЕ116 і причіпним головним вагоном з кабіною керування. Дослідний зразок побудований у 2001 році, прийнятий МВК і запущений у виробництво;
дизель-потяг ДЕЛ-01 з електропередачею змінного струму. Дослідний зразок виготовлений у 1998 році. Здійснюється комплекс приймальних іспитів і доводочних робіт з погодженого з замовником програми;
дизель-потяг ДЕЛ-02 з електропередачею змінного струму, з підрамним розташуванням силового і допоміжного устаткування. Дослідний зразок побудований у 2003 році. Здійснюється комплекс налагоджувальних і приймальних іспитів;
електропоїзд постійного струму ЕПЛ2Т. Дослідний зразок побудований у 2001 році, прийнятий МВК і запущений у виробництво;
електропоїзд перемінного струму ЕПЛ9Т. Дослідний зразок побудований у 2001 році, прийнятий МВК і запущений у виробництво;
грузопасажирський магістральний тепловоз ТЕ114І. За своїм конструктивним виконанням може експлуатуватися в умовах тропічного клімату і високої запиленості повітря
У 2001 році ДХК «Луганськтепловоз» вдалося вийти на беззбиткову діяльність (за підсумками 2000 року балансові збитки підприємства досягли 35 млн. грн.).
У 2002 році Міністерство транспорту та зв'язку і Укрзалізниця забезпечили компанію замовленнями та фінансуванням на 102,3 млн грн. 2002 року ДХК «Луганськтепловоз» виконала договори про постачання тепловозних вузлів і деталей Коломенському тепловозобудівному заводу на суму 4,3 млн грн, Зеленодольському заводу ім. Горького (Татарстан) -- на суму 141 тис. грн.
Для компанії «Мосгортранс» (Москва) підприємство виготовило перший трамвай ЛТ-5 і розпочало його випробування, ще три трамваї виготовлені в першому кварталі 2003 року.
Чистий прибуток ДХК за 2001 рік -- 18,9 млн. грн. -- був спрямований на погашення збитків попередніх років.
Послуги: Ремонт і оперативна поставка запасних частин, модернізація випускаємої продукції.
Продукція: тепловози магістральні типу 2ТЕ116, 2ТЕ10У, М62У їхня модернізація і капітально-відновлювальний ремонт, а також запасні частини до них;
поворотний круг для локомотивних депо віялового типу;
дизель-поїзд ДЕЛ-01 та дизель-поїзд із локомотивною тягою -- ДПЛ (секції тепловоза 2ТЭ116 і М62);
причіпні вагони приміського пасажирського сполучення для водіння модернізованими тепловозами 2ТЭ116 і 2М62;
електропоїзди постійного і змінного струму, устаткування гірничо-шахтне (скребковий конвеєр, мотовіз, вагонетки для перевезення людей);
плаваючі гусеничні транспортери;
трамваї.
Компанія «Луганськтепловоз» відзначила в 1996 році сторічний ювілей, це одне із найкрупніших підприємств в світі з виробництва залізничних транспортних тягових засобів.
2.ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ

Основні етапи дослідження
Центральне місце в маркетинговій діяльності займає дослідження ринку. Адже саме на ринку найбільш чітко виявляються попит на ті чи інші товари, інтереси і потреби споживачів. Вивчення їх є головним завданням для кожного підприємця.
На ринку завжди присутні чотири "господарі": попит, пропонування, ціна, конкуренція. Однак жоден з них не піддається строгому плануванню. Наприклад, попит як представлену на ринку потребу в товарах не можна планувати хоча б тому, що він включає в себе не лише матеріально-вартісні, а й духовні засади. Попит формується під впливом великої кількості факторів, частина яких не може бути виміряна на стадії розробки плану (мода, психологічні, естетичні, соціальні фактори). Він походить від людини, в поведінці якої на ринку дуже багато суб'єктивного, непередбаченого.
Ціна також непідвладна адміністративному впливу. Вона залежить від вартості та корисності товару, попиту й пропонування. Так само і пропонування товарів не можна чітко установити, оскільки воно визначається поставками продукції і нормативними запасами.
Якщо поставки продукції можна спланувати (хоча наша практика свідчить, що плани поставок часто не виконуються), то товарні запаси лише нормуються, бо вони прямо залежать від попиту, а саме попит - величина, точно не визначена..
Дослідження в галузі маркетингу можуть бути постійні й епізодичні. Систематичне проведення досліджень має істотне значення, бо підприємство при цьому одержує можливість оперативно змінювати свою політику у разі відповідних змін в основних факторах, що визначають попит. Водночас багато ситуацій маркетингу своєрідні (наприклад, надходження на ринок нового товару), що вимагає проведення окремих спеціальних досліджень. Можна виділити такі основні етапи дослідження маркетингу:
1. Обґрунтування необхідності проведення дослідження.
2. Аналіз факторів, що обумовили потребу в інформації, і формулювання проблеми.
3. Чітке формулювання цілі дослідження.
4. Визначення необхідних вихідних даних, методів їх збору і видів аналізу, які слід провести.
5. Збір даних: а) складання плану вибіркового обстеження (при використанні вибіркового методу); б) збір даних з другорядних джерел інформації - публікації в пресі і звітність підприємства, а також з первинних джерел - на місцях шляхом особистих інтерв'ю, опитування по телефону і розсилання поштою анкет.
6. Систематизація й аналіз даних.
7. Інтерпретація результатів і формулювання висновків і результатів.
8. Підготовка звіту про результати дослідження.
9. Аналіз прийнятих на основі дослідження заходів. До початку складання плану дослідження необхідно вивчити головні аспекти проблеми на основі аналізу вузького кола джерел даних і архіву підприємства, опитати керівництво підприємства і фінансові підрозділи. Інколи цінну інформацію вдається виявити навіть при поверховому перегляді опублікованих матеріалів. Одержавши необхідні дані, можна розробити детальний план із зазначенням видів інформації та джерел її одержання і скласти програму дослідження.
План повинен включати тимчасовий графік реалізації програми досліджень. Для цього важливо передбачити й оплату за комерційну інформацію, витрати на проведення опитування споживачів, розсипку поштових анкет, відрядження і телефонні розмови, пов'язані зі збором необхідних даних. У плані слід указати способи і методи збору кожного окремого виду інформації.
Збір даних є найбільш трудомістким і дорогим етапом дослідження маркетингу і вимагає особливої пунктуальності. Акцент має бути зроблений на вивчення опублікованих матеріалів, звітів та інших доступних і порівняно дешевих джерел. Якщо цих даних недостатньо, можна скористатися комерційною інформацією територіальних органів постачання і спеціальних кооперативів, проте вартість одержаної таким чином інформації значно вища. Безпосереднє опитування споживачів (особисті інтерв'ю) - найдорожчий метод збору даних. Він може бути замінений дешевшим - розсипкою анкет і опитуванням по телефону. Останні два методи дають, однак, менш точну інформацію. Тому вибір методів збору інформації має бути обґрунтований, з одного боку, з точки зору витрат, з іншого - корисності, достовірності одержаних даних.
Наступний етап дослідження маркетингу полягає в аналізі, оцінці та інтерпретації зібраних даних з метою одержання якомога результативнішої інформації. Тут можна виділити, по-перше, отримання відповідних середніх даних і дисперсії (зміщення); по-друге, складання комбінаційних таблиць для з'ясування найскладніших взаємозв'язків; по-третє, обчислення коефіцієнта кореляції і кореляційних відносин (ступеня тісноти зв'язку між показниками й факторами); по-четверте, проведення багатоваріантного аналізу даних з використанням таких статистичних методів, як регресивний, кореляційний та факторний аналізи і т. д. Аналітична робота дуже трудомістка, і для її виконання необхідно використовувати обчислювальну техніку.
2.Загальні методи дослідження ринку
На основі одержаних даних робляться висновки щодо основних тенденцій ринкової збалансованості і прогноз подальших перспектив збуту. При цьому доцільно скористатися досвідом західних фірм. Так, американські вчені рекомендують три основні методи аналізу ситуації на ринку.
Відповідно до першого методу остаточну оцінку ситуації на ринку робить призначене правлінням компанії "журі". Воно керується базою даних, яку надає управляючий збутом. Управляючий, в свою чергу, одержує їх від агентів по збуту, зіставляє із статистичними даними по ринку в цілому і на цій основі робить оцінку темпів зміни попиту на продукцію, яку передає "журі". Другий метод пов'язаний з використанням залучених зі сторони спеціалістів-консультантів для внесення коректив у початкову оцінку збутового відділу компанії. Емпіричний прогноз тут поєднується з науковим, у результаті відпрацьовується остаточна оцінка майбутньої ситуації на ринку. Третій метод застосовується за умови відносно обмеженого числа замовників. Він полягає в опитуванні безпосередньо замовника з метою виявлення його потреб, претензій і смаків. Наприклад, одна з оптових компаній США по збуту розчинників пластмас щорічно опитує 500 замовників, причому до опитувального листа додається невеликий подарунок (калькулятор тощо) для стимулювання заінтересованості адресата. Через тиждень компанія направляє нагадування з подякою за відповідь, яку ще не надіслали, і просить у випадку зайнятості відповісти на запитання по телефону. Одержавши таким чином 200 письмових відповідей, інші вона забезпечує через телефонні дзвінки й візитки.
Загалом групи і спеціалісти відділу дослідження маркетингу мають проводити роботу за такими напрямами:
1) дослідження ринку;
2) аналіз і прогнозування збуту;
3) дослідження товару;
4) аналіз діяльності конкурентів.
У процесі вивчення ринку мають бути визначені: його розмір і сегментація; розрахована питома вага товарів, що випускають конкуренти; установлена частка держзамовлення у загальному обсязі виробництва; досліджені структура, склад і організація робіт збутової мережі, що обслуговує ринок; проаналізовані загальноекономічні та інші зовнішні тенденції, які впливають на його структуру; запрогнозовано розвиток ринку. Всі питання, що стосуються ринку, мають досліджуватися окремо для товарів широкого споживання і товарів виробничо-технічного призначення. Аналіз ринку в загальному вигляді зводиться до кількісної оцінки наявного товарного пропонування й попиту і порівняння їх між собою за існуючого або прогнозованого рівня цін. Якщо між ними спостерігаються розходження, то робиться висновок про диспропорції ринку, з'ясовуються причини цих диспропорцій і шляхи їх усунення.
Дослідження попиту
Вивчення попиту або, за термінологією маркетологів, "аналіз споживача" - перший етап у дослідженні кон'юнктури ринків збуту. В практиці маркетингу він ділиться на три складові: а) сегментація ринку; б) вивчення мотивів попиту споживачів; в) виявлення незадоволених потреб.
Сегментація ринку передбачає насамперед визначення меж територіальних ділянок ринку. З цією метою він розбивається на географічні зони (республіка, область, район, місто, населений пункт), характеристика яких дається за такими показниками:
кліматичні умови, потреби, галузеві ознаки. Після того, як окреслені географічні зони, за звітними матеріалами міністерств і відомств, виконкомів можна досить точно визначити кількість і величину підприємств кожної зони збуту товару. На основі звітних даних підприємств, а також інформації про покупців оцінюються потреби кожного клієнта в товарах підприємства-виробника.
Далі ринок треба розбити на окремі сектори, виділивши групи основних покупців, які визначають диференціацію продукції і методи її збуту. Це дає змогу на практиці реалізувати принцип орієнтації на споживача. Наприклад, у маркетингу предметів споживання виділяються такі групи критеріїв сегментації:
географічні - географічні особливості попиту на продукти в різних регіонах, виходячи з історичних, кліматичних та інших особливостей. Треба виділити окремі райони, за якими вивчається ринок. Це - так звані сфери впливу:
демографічні - вік, стать, склад сім'ї, рівень доходів, професійна належність, освіта і т. д. Наприклад, обсяг ринку дитячих товарів визначається передусім кількістю дітей, ринок шкільних підручників - кількістю школярів у даній місцевості;
Соціально-психологічні - різні соціальні та психологічні мотиви поведінки споживача ("стиль життя", тип особистості). Приміром, одним треба щоденно сигарети, а іншим - шоколадне морозиво чи кава, у холостяків стиль життя й запити одні, а в багатосімейних - інші;
економічні - відмінності у попиті різних за рівнем доходів верств населення;
ставлення споживача до даного товару.
Масові дослідження різноманітності потреб споживачів дають змогу виділити численні варіанти й способи задоволення їхнього попиту. Кінцева мета таких досліджень полягає у визначенні сегментів ринку, для яких доцільне застосування різних стратегічних планів маркетингу. Наприклад, сегментація ринку споживачів цигарок дає можливість знайти такі види попиту: на сорти з низьким вмістом нікотину, на міцний тютюн, на цигарки без фільтру і т. д.
Не існує єдиного методу сегментації ринку, який забезпечував би незаперечний успіх у пошуках потенційного споживача. Скажімо, виробник хлібобулочної продукції може сегментувати свій ринок за географічною ознакою або за видами споживачів (особисте споживання, школи, ресторани і т. п.).
Сегментація ринку засобів виробництва (включаючи сировину, матеріали, машини та обладнання) має цілий ряд особливостей порівняно з ринком предметів споживання. Основна характерна риса - це відносно обмежене число важливіших критеріїв сегментації. Так, при сегментації ринку засобів виробництва, як правило, рекомендується виділяти такі критерії: а) виробничо-економічні характеристики споживача; б) специфіку організації закупок, особливості запитів споживача; в) особисті характеристики осіб, що представляють підприємство-замовника.
Провідну роль відіграють виробничо-економічні характеристики споживача. Вони включають: галузь, до якої належить підприємство-споживач; технологічний процес, що застосовується на підприємстві; розмір підприємства-споживача; економічний регіон, де розташований споживач засобів виробництва.
Слід окремо виділити роль такого критерію, як технологія, котрий фактично є вирішальним при виборі споживачем постачальника. Так, господарства, що застосовують передову технологію, орієнтуються переважно на провідних постачальників обладнання і матеріалів, продукція яких позитивно зарекомендувала себе на ринку. Вони виявляють попит на найскладніші види техніки, електронну апаратуру і т. п., надають перевагу дорожчим техніці й сировині, якщо останні мають вищу якість.
Друга група критеріїв пов'язана зі специфікою організацій закупок, особливостями запитів споживачів. Це, по-перше, певні вимоги у замовника щодо закупки засобів виробництва наприклад, швидкість поставок, особливі вимоги до параметрів обладнання і матеріалів;
по-друге, фактори, що враховуються замовником у закупівельній політиці (умови оплати, методи розрахунків, централізація або децентралізація операцій щодо закупки та ін.);
по-третє, форми взаємовідносин з постачальником (контрактна тривала основа, разові закупки тощо).
Третя група -- це характеристики суб'єктів, що представляють підприємство-замовника. На ринках промислових матеріалів і обладнання, де укладаються крупні угоди, число замовників у кожного постачальника часто досить обмежене; при цьому один замовник може представляти цілий економічний район або навіть країну. В даних умовах підприємство-виробник розробляє не тільки "індивідуальну" схему сегментації ринку, а й нерідко особливу стратегію маркетингу для кожного індивідуального замовника. В ній враховуються не лише індивідуальні параметри останнього за наведеними вище критеріями, а й особисті якості керівників, у тому числі схильність до прийняття ризикованих технічно нових рішень, ставлення до змін у збутовій політиці, підхід до вибору продавця і т. Поряд з сегментацією ринку величезне значення має вивчення мотивів попиту споживачів. Наприклад, один покупець магнітофона може керуватися мотивами дозвілля, тоді як для іншого він необхідний для виробничих потреб. Основна група мотивів, що визначають попит покупців на засоби виробництва, - це економічні мотиви: підвищення прибутковості на одиницю капіталовкладень, більш висока продуктивність нового обладнання та економія з його допомогою сировини й матеріалів. Економічні фактори визначають і попит того чи іншого сегмента на передову технологію у вигляді досконаліших машин і обладнання.
Одним з мотивів попиту споживачів на засоби виробництва може виступати також ритмічність їх поставок згідно з графіком і стандартами якості. Це має особливе значення для компаній із вчасним високотехнічним виробництвом, для галузей з безперервним технологічним циклом, а також для замовників обладнання, які здійснюють прискорену модернізацію і розширення виробничих потужностей. І навпаки, традиційні виробництва з тривалим виробничим циклом, що вимагають великих запасів сировини й матеріалів, пред'являють відносно менше претензій до ритмічності поставок.
До важливих факторів мотивації попиту у покупців машин і обладнання слід віднести їхню ціну, комплектність поставок та інжинірингових послуг, стабільність взаємовідносин з постачальником відповідно до загальноприйнятих норм.
Названі фактори мотивації попиту покупців засобів виробництва відносяться до найістотніших, але все ж вони не вичерпують усієї різноманітності форм і мотивів ринкової поведінки цього типу товарів. Додаткову роль відіграє цілий ряд критеріїв, починаючи з юридичних і політичних тенденцій і закінчуючи особистими мотивуваннями підприємств-покупців.
Заключним етапом вивчення попиту на ринку є виявлення незадоволених потреб. У практиці маркетингу використовується ряд підходів до визначення "ринкових ніш" незадоволеного попиту:
обговорення питань незадоволеного попиту з керівниками підприємств, які представляють найперспективніші сегменти ринку;
визначення проблем, з якими стикається використання даного типу продукції, після чого 100-200 фірм-замовників (або відповідне число індивідуальних споживачів) просять ранжиру вати виявлені проблеми за ступенем їхньої важливості, і відповідно розробляються заходи щодо вдосконалення продукції;
аналіз структури необхідних якостей і ступеня їх наявності У продукції, що поставляється.
Врахування інтересів споживачів не лише сприяє виявленню нових потреб, а й дає змогу одерж и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.