На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Маркетинг нтелектуальної власност як концепця управлння. Еволюця концепцї маркетингу, рзновиди концепцй та їх характеристика. Основн концепцї управлння маркетингом. Ефективнсть управлння маркетингом пдприємства й шляхи її пдвищення.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Маркетинг. Добавлен: 13.12.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Курсова робота
На тему Еволюція концепцій маркетингу

Федис Оксани Павлівни

Зміст

Вступ ___________________________________________________3

Розділ І. Маркетинг інтелектуальної власності як концепція управління. Еволюція концепції маркетингу __________________ 5

Розділ ІІ. Основні концепції управління маркетингом:

2.1. Концепція вдосконалювання виробництва та концепція удосконалення товару _____________________________________9

2.2. Концепція чистого маркетингу та інтенсифікації комерційних зусиль __________________________________________________15

2.3. Концепція соціально-етичного маркетингу та концепція міжнародного маркетингу _________________________________22

Розділ ІІІ. Ефективність управління маркетингом підприємства й шляхи її підвищення __________________________________ 31

Висновок _______________________________________________36

Список використаної літератури ____________________________39

Вступ

У сучасному світі маркетинг тільки ще починає розвиватися. Проведення стратегічної інвестиційної політики й стратегічного маркетингу утруднене через загальний нестійкий стан економіки, невизначеності політичної ситуації, не здійснення послідовної державної інвестиційної політики. У зв'язку із цим необхідно розробляти більше альтернативних варіантів стратегічних планів розвитку фірми, частіше коректувати цілі й стратегії залежно від нової ситуації. Але вже зараз більшість керівників розуміє, що успіх підприємства багато в чому залежить від ефективного керівництва, прийняття оптимальних рішень, вивчення ринку, добору кадрів. І все це повністю або частково входить у предметну область маркетингу.

У якості концепції управління (філософії бізнесу) маркетинг вимагає, щоб компанія розглядала споживання як «демократичний» процес, при якому споживачі мають право «голосувати» за потрібний їм продукт своїми грішми. Це визначає успіх компанії й дозволяє оптимально задовольнити потреби споживача. Тому ця тема актуальна й вимагає особливого вивчення й уваги.

Основна мета курсової роботи: вивчення маркетингу інтелектуальної власності, як концепції ринкового керування. Основні завдання:

Ю Виявлення особливостей процесу еволюції концепції маркетингу інтелектуальної власності.

Ю Визначення ролі інформаційної системи для підтримки прийняття управлінських рішень.

Ю Характеристика організації структури керування маркетингом інтелектуальної власності.

Першим типом ринку, який сформувався у розвинутих країнах світу був так званий ринок продавця.

Ринок продавця - такий ринок, на якому продавці мають більше влади і де найактивнішими «діячами ринку» змушені бути покупці.

Поступово, у міру зростання пропозиції порівняно з попитом, сформувався інший тип ринку - ринок покупця.

Ринок покупця - це такий ринок, на якому більше влади мають покупці й найактивнішими “ діячами ринку ” змушені бути продавці.

Ринок покупця є впровадженням у практику провідної ідеї концепції маркетингу: надійною гарантією ринкового успіху підприємства є визначення незадоволених потреб та бажань певної групи споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими ніжу конкурентів методами.
Сьогодні існує декілька десятків визначень маркетингу. Одним із засновників сучасної теорії маркетингу Філіп Котлер дає таке визначення:
Маркетинг - вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб через обмін.
Американська асоціація маркетингу (АМА) трактує його так:
Маркетинг - процес планування і втілення задуму щодо ціноутворення просування та реалізації ідей, товарів і послуг через обмін, який задовольняє цілі окремих організацій.
Існує також таке визначення:
Маркетинг - діяльність спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.
Маркетинг це водночас і філософія бізнесу, і активний процес. Як філософія бізнесу ця наука пропонує систему мислення та ідеологічну основу підприємницької діяльності. Як активний процес маркетинг вирішує низьку завдань, що виникають при функціонуванні підприємства в ринкових умовах і розглядаються як основа для досягнення цілей підприємства.

Розділ І. Маркетинг як концепція управління. Еволюція концепції маркетингу

У загальному значенні концепція часто розуміється як система поглядів, спосіб представлення тих або інших явищ у процесі організації й здійснення якої-небудь діяльності. Нерідко концепція розглядається як система основних ідей, загальний задум, ідеологія організації діяльності підприємства або окремого підприємця, інтегрована цільова філософія господарювання, склад мислення підприємця, спрямованість його дій. У цьому контексті концепція маркетингу являє собою науково обґрунтований задум (проект) організації діяльності взагалі й/або маркетингової діяльності зокрема, який ґрунтується на конкретній керівній ідеї, ефективній стратегії, необхідному оперативному інструментарії здійснення підприємництва з метою досягнення результатів, обумовлених стратегічним планом підприємства.

Концепція маркетингу повинна розроблятися на основі стратегічного аналізу планованої або здійснюваної діяльності підприємства. Розробка концепції маркетингу звичайно включає наступні етапи:

- здійснення стратегічного аналізу внутрішнього й зовнішнього середовища;

- визначення цілей підприємства й цілей маркетингової діяльності;

- обґрунтування маркетингової стратегії;

- вибір інструментарію маркетингової діяльності з метою досягнення запланованих результатів.

Залежно від рівня розвиненості проведення й попиту на запропоновані товари концепція маркетингу перетерплювала еволюційний розвиток.

Зміни концепції маркетингу в основному визначалися й визначаються станом і взаємодією в ринковому просторі таких суб'єктів, як виробник (продавець), споживач (покупець) і держава (влади).[2]

Світова наука й практика в області маркетингу й підприємництва обґрунтували й рекомендують виділяти наступні концепції в еволюції маркетингу: виробничу, товарну, збутову, традиційного маркетингу, соціально-етичного маркетингу й маркетингу взаємодії.

Запропонована класифікація концепції маркетингу не може розглядатися як правило, норма або стандарт для кожної країни. Еволюція маркетингу в кожній окремій країні залежно від рівня розвитку ринкових відносин має певні специфіку й особливості. Однак світовий досвід становлення маркетингу й розвитку ринкових відносин є корисним, тому що може використовуватися як орієнтир при формуванні ринкових відносин і організації підприємницької діяльності в конкретній країні. Крім того, стає відомою загальна тенденція розвитку маркетингу -- перенесення уваги із проведення товару на споживача, його потреби й потреби [3].

Таблиця 1 :

Еволюція концепції маркетингу

Роки
Концепція
Провідна ідея
Основний інструментарій
Головна мета
1860-1920
Виробнича
Проваджу те, що можу
Собівартість, продуктивність
Удосконалювання проведення, ріст продажів, максимізація прибутку
1920-1930
Товарна
Проведення якісних товарів
Товарна політика
Удосконалювання споживчих властивостей товару
1930-1950
Збутова
Розвиток збутової мережі, каналів збуту
Збутова політика
Інтенсифікація збуту товарів за рахунок маркетингових зусиль по просуванню й продажу товарів
1960-1980
Традиційного маркетингу
Проваджу те, що потрібно споживачеві
Комплекс маркетингу, дослідження споживача
Задоволення потреб цільових ринків
1980-1995
Соціально-етичного маркетингу
Проваджу те, що потрібно споживачеві, з урахуванням вимог суспільства
Комплекс маркетингу, дослідження соціальних і екологічних наслідків від проведення й споживання вироблених товарів і послуг
Задоволення потреб цільових ринків за умови заощадження людських, матеріальних, енергетичних і інших ресурсів, охорони навколишнього середовища
З 1995 р. по теперішній час
Маркетингу взаємодії
Проваджу те, що задовольняє споживачів і партнерів по бізнесу
Методи координації, інтеграції й мережного аналізу, комплекс маркетингу
Задоволення потреб споживачів, інтересів партнерів і держави в процесі їх комерційної й некомерційної взаємодії
Роль маркетингу в ринковій економіці з погляду макроекономіки дає змогу формувати потреби кінцевих споживачів, сприяє ефективнішому використанню ресурсів економіки завдяки прискоренню товарообігу та зменшенню товарних запасів, наявності маркетингової інформації про розміщення ресурсів.
З погляду мікроекономіки маркетинг створює умови, які сприяють пристосуванню підприємництв до вимог ринку. Щоб визначити роль маркетингу на підприємстві, можна провести аналогію з будовою людського тіла.
Якщо дослідження та розробки порівняти з людським мозком, технологічне виробництво з хребтом, а збут - з тілом, то маркетинг можна назвати вітамінами чи гормонами, які проходять через усі ці ділянки, активно впливаючи на них та підживлюючи їх енергію.
Від запровадження маркетингових підходів у підприємницьку діяльність виграє і споживач - завдяки зменшенню ризику щодо придбання товарів, розширенню асортименту й доступності товарів, підвищенню їх якості розширенню кола послуг, гнучкій ціновій політиці [6].
Концепції, на яких будуються взаємовідносини між виробниками і споживачами в умовах ринку.

Розділ ІІ. Основні концепції управління маркетингом

Існує ось такі альтернативні концепції, кожна з яких відповідає певному етапу становлення маркетингу.

2.1. Концепція вдосконалювання виробництва та концепція удосконалення товару

Концепція удосконалення виробництва стверджує, що споживачі надають перевагу широко розповсюдженим та доступним за ціною товарам.

Управління підприємством, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні виробництва та підвищенні системи розподілу товару.

Застосування даної концепції доцільне у двох ситуаціях:

- коли існує високий попит на ц і товари і покупці виявляють до них інтерес. У таких випадках виробники шукають шляхи збільшення випуску продукції;

коли собівартість надто висока її можна зменшити за рахунок підвищення продуктивності праці.

Виробнича концепція ставить в основу виробника й збільшення обсягів виробництва існуючого асортиментів товарів. Ця концепція є споконвічної, але й у цей час знаходить застосування. Відповідно до неї при організації проведення й реалізації продукції використовується відомий принцип поведінки споживача -- орієнтація на товари, які широко поширені й продаються за доступною ціною.

Керівництво підприємства в цьому випадку докладає зусиль для забезпечення великої серійності й продажу товару через різноманітні крапки збуту. Застосування цієї концепції має місце, наприклад, у наступних випадках:

1) коли основна частина реальних і потенційних споживачів на ринку має обмежений, невеликий дохід;

2) коли попит на даний товар перевищує пропозиція й частина споживачів, які хоча їм і не подобається запропонований товар, купують його, задовольняючи тим самим ненадовго свої потреби;

3) коли в умовах проведення, особливо нової продукції, собівартість велика й потрібно знайти спосіб її швидкого зниження з метою досягнення необхідної частки на ринку.

При використанні цієї концепції основний акцент падає на проведення. Головне -- зробити, а збути товар в умовах відсутності аналогічних товарів на ринку -- справа нескладна. У зв'язку із цим ефективність діяльності підприємства в основному визначається економікою проведення (збільшити серійність, знизити собівартість, більше продати). Про споживача не думають взагалі, ринок не досліджується, головне -- зробити дешевий товар із задовільними споживчими властивостями.[7]

Виробничої концепції маркетингу дотримувався у свій час Генрі Форд (1863-1947), творець суспільства масового споживання й соціальних гарантій, автомобільний король Америки. Талановитий інженер, організатор проведення й чудовий підприємець М. Форд вніс істотний вклад у розвиток концепції автомобілебудування. Справжнім тріумфом М. Форда стало впровадження автомобіля моделі "Т". Це був доступний за ціною автомобіль для багатьох тисяч "середніх американців". М. Форд завдяки своєму новаторському чуттю вчасно виявив потреби розвитку американського суспільства наприкінці XIX -- початку XX в.

Це був етап бурхливого розвитку промисловості США, який вимагав розвитому мережі доставки товарів на значні відстані за допомогою зроблених транспортних засобів. Будучи піонером масового проведення, М. Форд впроваджував принципи стандартизації й уніфікації технологічного процесу в системі автомобілебудування. Він одним з перших установив чітку систему контролю й планування проведення, що сприяло впровадженню конвеєрної технології й безперервності процесу виготовлення автомобілів, його автоматизації. На своїх підприємствах М. Форд установив 8овартовий робочий день. В умовах масового проведення він першим підвищив заробітну плату своїм робітником. Створюючи масове проведення, він формував масового споживача. Успіх перевершив усі очікування.

За роки проведення моделі "Т" (1908-1927) було продано понад 15 млн. автомобілів, що легко завоювали споживчий ринок. Основним принципом концепції вдосконалювання проведення, якого дотримувався М. Форд, був принцип економії на витратах проведення. Зараз видасться незрозумілим те, що автомобілі моделі "Т", що випускаються його підприємствами, мали тільки чорний колір. Це робилося саме для того, щоб знизити витрати проведення (чорна фарба в той час була найдешевший і швидко сохнула на конвеєрі) і скоротити час виготовлення автомобіля, тобто збільшити випуск автомобілів в одиницю часу.

Виробнича концепція й у цей час використовується в багатьох країнах. Використовувалася вона й у СРСР, коли попит на більшість товарів перевищував пропозицію, коли необхідно було постійно вдосконалювати проведення з метою збільшення обсягів виготовлення продукції.

У Росії також усе ще очолює виробнича концепція маркетингу. Але низький рівень конкурентоспроможності продукції, високі ціни не створюють умов для росту обсягів реалізації продукції. Це стосується в першу чергу товарів виробничо-технічного призначення, обсяги виробництва яких в окремих галузях скоротилися на 40-50% відносно 1990 р.[11]

Слід мати у виді й те, що виробнича концепція посильна не всім. Для того щоб її прийняти, треба мати досить більший капітал (у Росії це забезпечував довгий час держава), авторитетом, іміджем підприємства й мати розвинений внутрішній ринок для розпродажу виробленої продукції.

Концепція удосконалення товару передбачає, що споживачі віддають перевагу товарам із найвищою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками, отже підприємство має зосередити свої зусилля на постійному вдосконаленні товару.
Товарна концепція зосереджує увагу на тому, що споживач завжди сприятливо віднесе до товару, якщо він гарної якості й має помірну ціну. Споживач зацікавлений у таких товарах, знає про наявність виробів аналогів і здійснює свій вибір шляхом порівняння якості й цін на аналогічні товари інших підприємницьких організацій. Досягнення бажаного обсягу продажу й прибутки вимагає невеликих витрат на маркетингову діяльність.[2]
Цієї концепції дотримуються багато підприємств, у тому числі й некомерційні. Однак концепція товару не завжди приносить успіх, можливий прояв маркетингової короткозорості. Це має місце, коли ігнорується необхідність вивчення купівельної спроможності споживачів, товарів конкурентів, сумісності виготовлених комплектуючих виробів з існуючими апаратами, проведення яких має масовий характер. Знижуючи витрати на маркетинг, підприємство ризикує одержати значний збиток від невдачі на ринку.
Діяльність, заснована на збутовій концепції, починається з наявного в розпорядженні підприємства товару. При цьому головним завданням є досягнення обсягу продажу, необхідного для одержання прибутку за рахунок різних заходів щодо стимулювання збуту. Таким чином, передбачається, що споживачі будуть купувати пропоновані товари в достатньому обсязі лише в тому випадку, якщо компанією будуть прикладені певні зусилля по просуванню товарів і збільшенню їх продажу[1].
Передбачається, що споживачів можна змусити купувати пропоновані товари за допомогою різних методів продажу. Уважається, що або покупці будуть робити повторні покупки, або є достатня кількість потенційних споживачів. В організаціях зі збутовою концепцією є відділи маркетингу й реклами, підлеглі комерційному директорові. У цьому випадку майже завжди переслідуються короткострокові цілі: продати продукцію, виконати план поставок, знайти замовлення. Рідко ставиться питання: чи купить коли-небудь ще в нас покупець товар?
Звичайно підприємства, які дотримуються збутової концепції, реалізують товари в умовах дефіциту або монополії на ринку. Головний акцент у системі " проведення збут споживач" робиться на збут. Реалізація концепції збуту на практиці найчастіше перетворюється в нав'язування покупки. З одного боку, продавець будь-що-будь прагне укласти угоду, з іншого боку -- задоволення потреб покупця є другорядним результатом.
Ефективність концепції збуту протягом тривалого часу Ф. Котлер пояснює наступним:
- багато покупців уважають, що вони в стані захищати свої інтереси;
- покупці, не вдоволені покупкою, незабаром забувають про своє почуття незадоволеності;
- покупці, незадоволені покупкою, не дуже часто діляться своїми враженнями з іншими покупцями;
- покупці, незадоволені покупкою, навряд чи будуть звертатися зі скаргою в суспільство, що захищає їхні інтереси;
- завжди є досить велика кількість потенційних покупців.
Однак процес інтенсифікації продажів уже зроблених товарів, нав'язування покупки вимагає значної уваги до нарощування проведення й удосконалюванню товару. При цьому з поля зору звичайно випадають ринок і споживач, що знижує ефективність концепції збуту.
Традиційна маркетингова концепція змінює втримування концепції збуту. Вона оформилася близько середини 50-х років, тоді як сам маркетинг виник значно раніше. Концепція маркетингу -- це орієнтація на покупців, підкріплена комплексом заходів, націлених на задоволення потреб ринку.
Вона починається з виявлення реальних і потенційних покупців і їх потреб. Згідно із цією концепцією мети підприємства, особливо довгострокові, можуть бути досягнуті тільки завдяки дослідженню потреб і бажань таких груп споживачів, яким організація направляє й пропонує виробу й послуги, що задовольняють споживача по якості й ефективності.

2.2. Концепція чистого маркетингу та інтенсифікації комерційних зусиль

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в достатній кількості, якщо воно не докладає значних зусиль у сфері збуту товарів.
Підприємство, орієнтовані на дану концепцію, керується тим, що споживачі переважно не мають явного наміру придбати їхні товари і тому треба вживати активних заходів для збуту товару.
На практиці концепцію інтенсифікації комерційних зусиль реалізують, нав'язуючи покупку споживачеві, причому продавець намагається за будь-яких умов підписати угоду та здійснити продаж, а задоволення потреб споживача є для нього другорядною справою.
Багато компаній випливають концепції інтенсифікації комерційних зусиль. У її основі лежить вистава про те, що споживачі не будуть купувати товар, вироблений даної компанією, якщо не прийняти спеціальних заходів щодо просування товару на ринок і широкомасштабному продажу. Найчастіше ця концепція застосовується відносно так називаних товарів пасивного попиту - тих, про покупку яких покупець чи навряд замислюється (наприклад, енциклопедія або страховка). У цій ситуації сторона, що продає, повинна точно визначити коло потенційних покупців і роз'яснити їм переваги свого продукту [5].
Концепція інтенсифікації комерційних зусиль практикується також у некомерційній сфері. Політична партія, наприклад, енергійно «продає» виборцям свого кандидата як професіонала, який краще інших упорається з існуючими проблемами. Кандидат працює у своєму виборчому окрузі від зорі до зорі - потискує руки, цілує дітей, зустрічається із представниками організацій, що фінансують виборчу кампанію, і виголошує переконливі мови. Величезні гроші витрачаються на тілі, радіо й поштову рекламу й передвиборні плакати. Недоліки кандидатів приховуються від публіки, тому що метою тут, як і в будь-якому продажі, є здійснення угоди, а наступне задоволення або незадоволення громадськості політиків не турбує.
Багато компаній прибігають до концепції інтенсифікації комерційних зусиль у періоди надвиробництва. Їх ціль - продати те, що в них є, а не провадити те, що потрібно на ринку. Природно, маркетинг, заснований на стратегії агресивного продажу, пов'язаний з більшим ризиком. Він націлений винятково на сам акт продажу, а не на створення тривалих і вигідних відносин із клієнтами. Він припускає, що покупці, які погодилися на покупку товару, будуть їм задоволені.
А якщо ні, те згодом забудуть почуття розчарування й знову куплять товар цієї фірми. Такі припущення щодо покупців, зрозуміло, не виправдовуються. Більшість досліджень показують, що покупець не стане знову купувати товар, яким він залишився незадоволений. Що ще гірше, удоволений покупець розповідає про товар, який йому сподобався, у середньому трьом своїм знайомим, а незадоволений ділиться розчаруванням у середньому з десятьома.
Маркетингова концепція зобов'язує:[2]
- провадити те, що можна продати, замість спроб продати те, що можна зробити;
- любити споживача, а не свій товар;
- не продавати товари, а задовольняти потреби;
- вивчати не виробничі потужності, а потреби ринку й розробляти плани їх задоволення;
- погоджувати мети, вимоги споживачів і ресурсні можливості підприємства;
- адаптуватися до змін у структурі й характеристиках споживачів;
- оцінювати впливу конкуренції, державного регулювання й інші зовнішні впливи стосовно підприємства;
- орієнтуватися на довгострокову перспективу й розглядати потреби споживачів у широкому плані.
Концепція маркетингу передбачає, що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продуктивнішими, порівняно з конкурентами, методами.
Запроваджуючи цю концепцію, підприємство орієнтується передусім на задоволення потреб певної групи споживачів, для чого постійно проводиться дослідження ринку, аналіз і контроль маркетингової діяльності.
Концепція маркетингу - це сучасна концепція підприємницької діяльності, яка є досконалішою порівняно з трьома попередніми. Зіставлення концепції інтенсифікації комерційних зусиль та концепції маркетингу наведено на рисунку:
Якщо основним об'єктом уваги в першій з них є товар підприємства, який активно нав'язують споживачеві, то в концепції маркетингу основним об'єктом уваги є потреби цільової групи споживачів. А прибуток підприємство отримує завдяки досягненню і підтримці споживчої задоволеності.
Згідно з концепцією маркетингу продаж -- це кошт спілкування, комунікації й вивчення споживачів, і, якщо вони не задоволені, необхідно змінювати загальну політику, а не процес продажу.
Підприємство планує й координує розробку маркетингових програм, спрямованих на задоволення виявлених потреб. Вона дістає прибуток за допомогою задоволення потреб покупців. У такій ситуації рішення про те, що слід провадити, ухвалюється не підприємницькими одиницями, не урядом, а споживачами.[9]
Концепція маркетингу припускає, що досягнення компанією своїх цілей залежить від визначення потреб і запитів цільових ринків, а також від більш ефективного в порівнянні з компаніями конкурентами задоволення споживачів. Як не дивно, але цей підхід тільки недавно став використовуватися в підприємницькій практиці.
Діяльність компанії при цьому зводиться до завоювання споживача - до висновку одноразових, негайних угод; при цьому продавець не цікавиться, хто й чому здобуває його товар. Концепція маркетингу, навпаки, використовує підхід зовні всередину. Вона відштовхується від чіткого визначення ринків збуту, орієнтується на потреби споживача, координує всі види маркетингової діяльності, спрямованої на задоволення споживача, і має прибуток зі створення довгочасних відносин зі споживачем. Концепція маркетингу дозволяє компаніям провадити те, що потрібно споживачеві, поєднуючи задоволення клієнтів з одержанням прибутку.
У провідних компаніях, що використовують маркетинговий підхід, усі співробітники повинні постійно турбуватися про споживачів. У главу кута ставитися завдання втримати клієнтів компанії, і весь персонал виявляється утягненим у формування довгострокових відносин із клієнтами. Для успішного втілення в життя концепції маркетингу організація повинна зосередити увагу на одержання й правильнім використанні інформації, на відносинах усередині колективу, його мотивації з метою найкращого задоволення очікування й потреб клієнта [11].
У той же час, існує безліч компаній, які, на словах прийнявши концепцію маркетингового підходу, насправді їй не випливають. Вони створюють видимість маркетингу - призначають віце-президента по маркетингові й менеджерів по товарах, становлять плани реалізації й проводять маркетингові дослідження; однак усе це не означає, що вони орієнтуються на ринок і споживача. Головне, щоб компанія оперативно реагувала на зміни в запитах споживача й у стратегії конкурентів.
Процвітаючі в минулому компанії - General Motors, IBM, Philips, General Electric Company - втратили значні частки ринку, тому що виявилися нездатними перешикувати маркетингову стратегію відповідно до ринку, що змінився.
Щоб перетворити компанію, орієнтовану на продаж, у компанію, орієнтовану на маркетинговий підхід, потрібні роки напруженої роботи. Ціль такого перетворення - зробити задоволення споживача самою суттю всіх видів діяльності компанії. Один з маркетологів якось помітив: «У корпоративній Америці робота із задоволення споживача вже стала стилем життя, ...вона впроваджена в корпоративну культуру так само, як інформаційні технології й стратегічне планування».
Однак концепція маркетингового підходу не означає, що компанія повинна прагнути дати споживачам усі, чого вони прагнуть. Завдання маркетологів - зрівноважити створення високої споживчої цінності із прибутковістю компанії.
Ціль маркетингу - зовсім не зведення в абсолют задоволення споживача. Як сказав один з маркетологів, “саме коротке із усіх відомих мені визначень маркетингу - задоволення запитів з вигодою для себе”. Ціль маркетингу укладається в створенні споживчої цінності із прибутком для компанії. Суть у тому, що при зникненні споживчої цінності відносини зі споживачем будуть припинені. Завдання маркетолога - створювати для клієнтів усе більш високу споживчу цінність, але не віддавати йому останню сорочку. Це дуже тонка справа.

2.3. Концепція соціально-етичного маркетингу та концепція міжнародного маркетингу

В останні роки дедалі більшої популярності набуває концепція соціально-етичного маркетингу.

Концепція соціально-етичного маркетингу передбачає визначення потреб споживачів та їх задоволення ефективніше, ніж конкуренти, з урахуванням інтересів усіх членів суспільства.

Ця концепція виникла під впливом багатьох зовнішніх факторів, зокрема погіршення якості довкілля, обмеженості природних ресурсів, стрімкого приросту населення тощо.

Концепція вимагає збалансування усіх трьох чинників:

§ прибутків підприємства;

§ споживчих потреб цільової групи;

§ інтереси суспільства.

Завдяки орієнтації на концепцію соціально-етичного маркетингу д и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.