На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Контрольная сторя розвитку споживчого руху та його вплив на полтичне життя держави. Дяльнсть Державного Комтету України з питань технчного регулювання споживчої полтики. Характеристика розподлу товарв послуг та суть договрної маркетингової системи.

Информация:

Тип работы: Контрольная. Предмет: Маркетинг. Добавлен: 23.08.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


15
19

Кафедра менеджменту

Контрольна робота

з дисципліни “Маркетинг”

Зміст

1. Громадський рух споживачів. Захист прав споживачів в Україні

2. Договірні системи розподілу товарів та послуг

3адача

Список літератури

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Громадський рух споживачів. Захист прав споживачів в Україні

Батьківщиною споживчого руху є США. Починаючи з 60-х років ХХ століття цей рух поширився в багатьох країнах Європи і зараз має величезне значення у всіх сферах суспільного і політичного життя, економіки. А починалося воно ще в 60-80 роках ХІХ століття, коли в США пройшли перші компанії з захисту прав споживачів від залізничних монополій, що завищували ціни на перевезення пасажирів і вантажів. У результаті вдалося добитися того, щоб держава контролювала залізничні тарифи, створивши спеціальний орган - сенатську Комісію з торгівлі між штатами. У 1899 році була організована Національна ліга споживачів.

На початку ХХ століття боротьба за права споживачів розгорілася навколо законодавства про контроль за якістю харчових продуктів і медикаментів. У 1935 році був створений Союз споживачів, що нараховує сьогодні у своїх рядах понад п'ять мільйонів чоловік. Саме діячі цієї організації першими призвали до бойкоту товарів з фашистської Німеччини в 30-і роки.

У 1966 році відомий суспільний діяч Р. Нейдер створив Центр з досліджень якості продукції різних виробників, вірогідності реклами, стандартів рівня життя, безпеки промислових підприємств для екології. У цей же період з'явилося декілька "однопроблемних" груп: Центр безпеки автомобіля, Дослідницька група з охорони здоров'я, Центр дослідження телекомунікацій та ін. Ці групи займалися заявленими в їх назвах проблемами, збором і публікацією матеріалів, що стосуються інтересів і прав споживачів. Підсумки досліджень публікувалися в спеціальних споживацьких виданнях "Multinational monitor" і "Consumer Report". Стратегія Р.Нейдера передбачає пряме урядове регулювання тих областей економіки і соціальної сфери, де ринкові сили не мають можливості забезпечувати, зокрема охорону навколишнього середовища, безпеку працівників на робочих місцях. Разом зі своїми численними послідовниками, прозваними "десантом Нейдера", він домігся прийняття федеральних законів про безпеку газопроводів, упакування харчових продуктів, контроль за радіаційною обстановкою і заборону використання ДДТ як пестициду.

У 1968 році багато розрізнених загальнонаціональних і місцевих суспільств об'єдналися в Американську федерацію споживачів зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Її основні цілі - координація програм захисту споживачів від низької якості товарів, високих цін на продукти харчування, медичні препарати, медичне обслуговування, електроенергію і паливо.

Поступово споживчий рух став ще активніше впливати на політичне життя держави. 15 березня 1962 року президент США Дж. Кеннеді направив Конгресу США "Спеціальне послання про захист інтересів споживачів", у якому проголошувалися основні права споживача: право на вибір, право на безпеку, право бути вислуханим, право на інформацію. У посланні говорилося про значну роль споживача в економіці: без збільшення здатності громадян споживати і купувати товари і послуги, немає економічного розвитку і неможливий збалансований економічний ріст. Організація Об'єднаних Націй згодом оголосила 15 березня Всесвітнім днем прав споживачів. Улітку 1962 року за вказівкою Дж. Кеннеді була заснована Консультативна рада у справах споживачів, перетворена у 1971 році в Управління у справах споживачів. У деяких комітетах Конгресу США (з торгівлі, банків і фінансів, науці і транспорту й ін.) працюють підкомітети з проблем споживачів, їхні засідання проводяться за участю зацікавлених осіб і представників споживацьких організацій. За підсумками слухань окремими виданнями публікуються стенографічні звіти.

У США був покладений початок масовому руху споживачів, що нині поєднує більш 180 суспільних і державних організацій у 72 країнах світу.

Після 1945 року споживчий рух одержав широке розповсюдження в багатьох західноєвропейських державах.

У Швеції з 1971 року заснована посада омбудсмена з захисту прав споживачів. Він призначається на певний строк законодавчою владою держави. Інститут омбудсмена вперше був створений у 1810 році саме у Швеції і є службою, передбаченою актами законодавчої влади й очолюваною незалежною посадовою особою високого рангу. Він приймає скарги на державні органи, чиновників, наймачів чи діє за власним розсудом й уповноважений проводити розслідування, рекомендувати коригувальні дії і представляти інформацію владі про свою діяльність. Тільки після другої світової війни багато держав визнали інститут омбудсмена.

На сьогоднішній день у багатьох державах світу інститут омбудсмена став незамінною частиною правової системи. Існує безліч його модифікованих законодавчих форм, серед яких і спеціальні служби для захисту прав споживачів. Інститут омбудсмена дає можливість переборювати протиріччя між державою й особистістю, що, сприяє формуванню цивільного суспільства.

Відповідно до статистики, у Державне управління у справах споживачів щорічно надходить біля чотирьох тисяч справ. Однак лише близько 20 з них передаються на слухання в Комерційний суд. Це свідчить про те, що більшість юридичних конфліктів вирішується на основі переговорів за допомогою такого посередника, як омбудсмен, і їхні результати задовольняють усі сторони конфлікту

Споживчий рух у Росії

У 80-х роках ХХ століття в колишньому СРСР почали зароджуватися об'єднання, клуби й асоціації з захисту прав споживачів. У 1987-1988 роки вони об'єдналися у Федерацію об'єднань споживачів, президентом якої став Анатолію Собчак. До початку 1992 року Федерація перетворилися в Міжнародну конфедерацію об'єднань споживачів (Конфоп). У її склад увійшли об'єднання споживачів з колишніх союзних республік СРСР - Росії, Беларусі, України, Казахстану, Туркменістану, Таджикистану й ін. Представники споживчих організацій утворили Координаційну раду. На початку 1992 року пройшов перший конгрес Конфедерації. Базою Конфопа є численні суспільні споживчі організації, створені цивільними ініціативами. Громадські організації з захисту прав споживачів тісно співробітничають з іншими об'єднаннями, наприклад, з радами ветеранів Великої Вітчизняної війни, організаціями інвалідів, клубами автолюбителів, регіональними центрами стандартизації, метрології і сертифікації, незалежними експертами, державними органами з захисту прав споживачів.

Однією з основних цілей Конфоп є надання правдивої інформації про товари, роботи і послуги, реалізовані на російському ринку; формування споживчої культури в населення, безупинне споживацька освіта, що охоплює всі рівні системи освіти учнів і ін. Восени 1992 року разом з організацією з тестування товарів ФРН "Штифтунг Варентест" Конфоп організував випуск спеціалізованого споживчого журналу "Попит", що є популярним виданням у Росії.

З 1994 року Конфоп проводить порівняльні споживчі іспити, є членом міжнародної організації "International Testing" ("Міжнародні організації"). Її члени постійно обмінюються результатами іспитів, а деякі з них проводять спільно. Конфедерація веде активну роз'яснювальну політику, видає велику кількість матеріалів (статті, книги, брошури, буклети, методичну літературу і т.д.), що сприяють споживчій освіті громадян і допомагають суспільним об'єднанням з захисту прав споживачів.

Зараз споживацьким організаціям належить ведуча роль у справі пропаганди споживацьких знань у суспільстві, захисті населення від монополістів і несумлінних виробників, у рішенні проблеми безпечного виробництва, пропаганді ідей раціонального споживання і пошуках рішень проблем взаємодії людини і навколишнього середовища.

Державна споживча політика України.

Законодавча основа для здійснення споживацької політики в Україні була закладена ще з моменту прийняття в 1991 році Закону "Про захист прав споживачів". Посилення захисту прав споживачів відбувалося поступово, з прийняттям відповідних законодавчих актів і втіленням їх у життя. 28 липня 1996 року була прийнята Конституція України, відповідно до якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначені як найвища соціальна цінність. Так, у статті 42 Конституції України говориться: "Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпекою продукції усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів".

У січні 2002 року Президент України Л.Кучма підписав Указ "Про заходи для посилення державного захисту прав споживачів", у якому визначив цей напрямок як пріоритетне в державній політиці. Указ став могутнім імпульсом для всієї державної діяльності і надійною основою для продовження складної і необхідної роботи з захисту прав споживачів на якісно новому рівні. Його реалізація дала можливість кожному споживачу відчути турботу і захист держави.

Наступним важливим етапом стало підписання в жовтні 2002 року Президентом України Л. Кучмою Указу "Про Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживацької політики", що змінив вектор державної діяльності й усунув дисбаланс пріоритетів за рахунок значного підвищення уваги до проблем споживачів. Метою реорганізації став перехід до наступної фази реформування, вдосконалення і розвитку технічного регулювання в державі, що повинна бути орієнтована саме на людей, на забезпечення якості і безпеки їхнього життя. Створення умов для захисту прав споживачів, підтримка споживчого руху стала важливою складовою частиною державної політики.

Діяльність Державного Комітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики, визначається його основними задачами. Вони сформульовані таким чином: участь у формуванні державної споживацької політики в сфері якості, стандартизації і метрології, забезпечення її реалізації; координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних з підготовкою і забезпеченням виконання програм у сфері споживацької політики за рахунок залучення державних засобів; здійснення контролю за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів і рекламу; сприяння розвитку суспільного руху споживачів і співробітництво з громадськими організаціями споживачів у побудові загальнодержавної системи захисту прав споживачів і сумлінної реклами; здійснення держнагляду за дотриманням законодавства в сфері стандартизації, метрологічного контролю і нагляду, багато іншого.
11 грудня 2002 року Президент України Л. Кучма підписав Указ " Про Програму захисту прав споживачів на 2003 - 2005 роки". З метою підвищення ефективності реалізації державної політики в сфері захисту прав споживачів у рамках Указу затверджена Програма захисту прав споживачів.

Програма є унікальною у своїй концептуальній спрямованості, активну особисту участь у її створенні приймав Голова Державного Комітету України з питань технічного регулювання і споживацької політики Леонід Школьник.

Задоволення потреб споживачів у продовольчих і промислових товарах, побутових і комунальних послугах, говориться в цьому необхідному для кожного громадянина України документі, повинне здійснюватися на основі неухильного дотримання вимог щодо їхньої якості і безпеки, постійного контролю за цією сферою з боку держави. В умовах збільшення обсягів споживання і насичення ринку непродовольчими товарами, переважно іноземного виробництва, проблема забезпечення їхньої відповідності вимогам якості і безпеки усе більш загострюється. А зі збільшенням обсягів реклами викликає занепокоєння і низький рівень об'єктивності і вірогідності інформації про реальні споживчі характеристики продовольчих товарів, робіт і послуг. Сформована ситуація свідчить про необхідність підвищення рівня захисту прав споживачів, що повинний знаходитися в центрі постійної уваги органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Метою Програми є рішення комплексу проблем у сфері захисту прав споживачів, зокрема шляхом удосконалення самої системи захисту; створення відповідних умов для насичення споживацького ринку якісними і безпечними товарами, роботами і послугами; підвищення рівня захисту здоров'я і безпеки споживачів; удосконалення законодавства України в сфері захисту прав споживачів, його адаптація до законодавства Європейського Союзу; створення відповідних умов для реалізації громадянами - споживачами своїх законних інтересів і прав на території України. Реалізація заходів щодо забезпечення виконання Програми буде здійснюватися за рахунок засобів державного і місцевого бюджетів. Її виконання дає реальну можливість значно активізувати діяльність органів виконавчої влади з забезпечення захисту прав споживачів; підвищити рівень захисту споживацького ринку України від насичення його неякісними товарами чи товарами, небезпечними для здоров'я споживачів; розширити можливості доступу споживачів до корисної для них інформації, підвищити рівень споживацьких знань.

У розділу третьому ЗУ „Про захист прав споживачів” (статті 25-26) визначено значеня громадських організаційспоживачів.

З метою захисту своїх законних прав та інтересів громадяни мають право об'єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Об'єднання споживачів є громадськими організаціями, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" .

Держава підтримує діяльність об'єднань споживачів.

Об'єднання споживачів мають право:

- вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що випускаються і реалізуються, та ціни на них;

- проводити експертизу та випробування товарів (робіт, послуг);

- одержувати від органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

- сприяти державним органам у здійсненні контролю за якістю товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування;

- організовувати юридичну і консультаційну допомогу споживачам відповідно до законодавства;

- вносити пропозиції щодо розробки нормативних докум и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.