На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Характеристика втамнв: будова, властивост, поширення. Фзологчна роль втамнв у життєдяльност рослин. Хмчн формули втамнв. Роль аскорбнової кислоти її участь в окисно-вдновних процесах. Стероли.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Биология. Добавлен: 02.07.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


27
Ужгородський національний університет
Біологічний факультет
Кафедра генетики і фізіології рослин

Біланич М.М.

27
Ужгород, 2007

ЗМІСТ

ВСТУП...................................................................................................................3
1. Характеристика вітамінів: будова, властивості, поширення….............4
2. Фізіологічна роль вітамінів у життєдіяльності рослин……………….14
ЛІТЕРАТУРА........................................................................................................25
Вступ
Вітаміни (від лат. Vita- життя) - низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, які виконують важливі біохімічні і фізіологічні функції в живих організмах. Для організму потрібні в дуже невеликих кількостях (від декількох мікрограм до кількох міліграм на добу), тому що володіють високою біологічною активністю.
Потрібні вітаміни всім живим організмам. Є організми, які здатні виробляти вітаміни, а також такі, що не можуть їх синтезувати, або не можуть синтезувати окремі вітаміни. Це, в основному, деякі тварини. В їх числі людина, пацюки та інші. Вітаміни, звичайно, необхідні і рослинам. Вони є продуцентами цих речовин. Але Овчаров К.Є. встановив, що є можливість виникнення авітамінозного і гіповітамінозного стану у рослин. Ним встановлено, що ці аномальні стани у рослин супроводжуються серйозними біохімічними порушеннями: подавляється активність аскорбіноксидази, поліфенолоксидази і пероксидази, затримується біосинтез вітамінів понижується поступання фосфору і азоту з поживного середовища (Строганов, Генкель,1976).
Важливим є те, що в продуцентах вітаміни можуть бути в формі провітамінів. Коли тварини споживають рослини, то провітаміни в тваринному організмі перетворюються у вітаміни.
Особливо вітаміни необхідні для насіння, яке проростає, що з тих чи інших причин може витратити передчасно запас вітамінів, який у ньому відклався при формуванні.
Також важливими продуцентами вітамінів (для людини) є мікроорганізми. По-перше деякі з них являються симбіотичними з нашим організмами, які живуть в кишечнику і постачають нас деякими вітамінами. По-друге, часто людина використовує мікроорганізми для синтезу цих біоактивних речовин в фармацевтиці, сільському господарстві (для тваринних кормів), у наукових дослідженнях (біотехнології) та з іншими цілями.
Розглянемо, які є вітаміни, їхні будову, біохімічні і фізіологічні властивості.
1. Характеристика вітамінів: будова, властивості, поширення
Жиророзчинні вітаміни.
1) Каротини. Вітамін А (Ретинол)
В рослинних продуктах вітамін А у вигляді ретинолу не накопичується. Рослини синтезують лише каротиноїди - провітаміни А. Каротиноїди - це пігменти, що надають овочам і фруктам жовте забарвлення або червоне. Із всіх каротинів найбільшою активністю володіє в-каротин, що перевищує активність Ь- і г- каротинів в 2-3 рази (Дунаєвський, 1990).
В організмах тварин в-каротин розщеплюється з утворенням двох молекул ретинола (Кретович, 1986).
СН3 СН3 СН3 СН3
СН = СН - С = СН - СН = СН - С = СН - СН2ОН
СН3
Ретинол.
Каротин термостійкий тому добре зберігається при тепловій обробці продуктів. Але каротин в 3 рази слабкіший ніж ретинол. Добова потреба людини в вітаміні А - 1,5-2,5 мг. Забезпечується добова потреба на 2/3 овочами і фруктами. З фруктів і ягід на каротин багаті абрикос і обліпиха, а менш багаті - вишні, сливи, горобина чорноплідна, малина, червона смородина та інші.
2) Вітамін К. Цей вітамін міститься в основному в рослинних продуктах, причому у більш активній формі, ніж у продуктах тваринного походження (Дунаєвський, 1990).
По всій хімічній природі вітаміни групи К являють собою похідні нафтохінона (Кретович, 1986).
Вітамін К1, що міститься в зелених листях (хлоропластах), має таку структуру:
0
СН3 СН3 СН3 СН3
Н2 - СН = С - (СН2)3 - СН - (СН2)3 - С
0 СН3
Вітамін К1.
У організмах людини і тварин грає важливу роль у процесах згортання крові. Він стимулює в людському організмі синтез протромбіну, фібриногену, утворення тромбопластину й тромбіну, показує позитивний вплив на тонус судин. Добова потреба в (філохіноні) вітаміні К для дорослої людини сягає приблизно 0,2-0,3мл.
Джерелом вітамінів з фруктів і ягід є суниці, яблука, виноград (Дунаєвський, 1990).
3) Вітаміни групи Е. Токофероли. В овочах і фруктах знаходяться в порівняно невеликих кількостях: 0,1-0,6 мг/100г (Дунаєвський, 1990).
Хімічна формула:
СН3 О СН3 СН3 СН3 СН3
НО С - (СН2)3 - СН - (СН2)3 - СН - (СН2)3 - СН
3HС СН3
СН3
Вітамін Е.
Цей вітамін бере участь у всіх видах обміну, має властивість ліотропної дії, стимулює діяльність серцевого м'язу у людини і тварин. Хоча механізм дії вітаміну Е на молекулярному рівні ще повністю не розшифровано, тим не менше багато проявів недостачі цьго вітаміну можуть бути зв`язані з пошкодженнями мембран і клітинних органел, які при цьому виникають ( Спиричев, Конь,1978).
4) Провітамін Д - стероли.
Вітаміни групи Д зустрічаються лише в тваринних організмах, В рослинах містяться стероли, з яких під дією ультрафіолетового опромінення утворюються вітаміни цієї групи. Найбільш важливим з цих стеролів являється ергостерол, що в великій кількості міститься в дріжджах і плісневих грибах.
Із ергостерола при його ультрафіолетовому опроміненні утворюється вітамін Д2 (Кретович, 1986).
Водорозчинні вітаміни.
Вітамін С. Аскорбінова кислота.
О О
С С
ОН - С - 2 Н О = С
ОН - С О О = С О
Н - С + 2 Н Н - С
ОН - С - Н ОН - С - Н
СН2ОН СН2ОН
відновлена форма окислена форма
(L-дегідроаскорбінова кислота)
Аскорбінову кислоту можна зобразити ще так:
СН2 - ОН
Н ОН
С
ОН
С - С
О
С - С
ОН О
Хімічні формули вітаміну С (Богатих, 1989)
Виділений угорським вченим Сандьорді в 1936 році. Для людини добова норма 50-100 мг. Міститься в шипшині, цитрусових, чорній смородині, у великих кількостях також міститься в обліписі і в сливах, у меншій кількості у черешнях, малині, винограді, в грецьких горіхах. В організмі деяких тварин і людини впливає на синтез колагена.
Важлива роль аскорбінової кислоти і її участь в окисно-відновних процесах, що проходять в живій клітині, зв'язані з тим, що вітамін існує в двох формах - власне аскорбінової кислоти і легко утворюючоїся з неї при окисленні дегідроаскорбінової кислоти; остання при відновленні знову дає аскорбінову кислоту (Кретович, 1986).
У клітинах також є аскорбіноген, який являється зв'язаною формою аскорбінової кислоти. Ця сполука найбільш стійка до окислення, однак вітамінна активність його в 2 рази слабкіша за активність аскорбінової кислоти. Дегідроаскорбінова кислота нестійка й при подальшому її окисленні втрачає вітамінні властивості.
Потреба людини в аскорбіновій кислоті в основному задовольняється за рахунок картоплі і капусти, а фрукти і ягоди служать лише допоміжним джерелом.
В покривних тканинах фруктів вміст аскорбінової кислоти вищий. Так в кожурі мандаринів, лимонів, апельсинів, яблук рівень її рівний відповідно 130, 140, 170 і 40 мг/100г, а в плодовій м'якоті мандаринів - 38, лимонів - 66, апельсинів - 55, яблук - 12-13мг/100г. Коливання кількості аскорбінової кислоти в різних сортах фруктів і овочів більше, ніж інших вітамінів (Дунаєвський, 1990).
Аскорбінова кислота являє собою безкольорові кристалики кислого смаку, добре розчиняється в воді, легко руйнується в розчинах, особливо при присутності повітря, світла і слідів міді або заліза (Кретович, 1986). Також можуть бути значні втрати вітаміну при зберіганні овочів і фруктів. В овочах і фруктах аскорбінова кислота має сильнішу біологічну дію, ніж в тваринних продуктах бо знаходиться в контакті з біофлавоноїдами, що посилюють дію цього вітаміну і застерігають його від пошкоджень.
Вітамін В1
Н ОН
N C-СН2 - N
СН3 N НС С - СН2 - СН2ОН
S
Вітамін В1.
Відкрив Казимір Фунг. Входить вітамін В1 до складу коферментів, наприклад до ТДФ - тіаміндифосфат або тіамінпірофосфат, ферментів ліаз. У плодах і овочах міститься десь 0,02 - 0,1мг/100г, а в фруктах трохи менше: 0,01 - 0,06мг/100г (Дунаєвський, 1990). Грає роль в вуглеводневому обміні тварин, рослин і бактерій, так як входить в склад фермента піруватдекарбоксилази, що розчеплює піровиноградну кислоту, яка утворюється при дисиміляції вуглеводів.
В кислому середовищі тіамін стійкий до нагрівання і кип'ятіння, але легко руйнується при нагріванні в нейтральному і лужному середовищі (Кретович, 1986)
3) Вітамін В2. Рибофлавін. Добова норма людини до 2 міліграм. У будову вітаміну входить ізоалоксазинове кільце:
СН2 - (СНOH)3 - СН2ОН
N N O
СН3
СН3 N
Вітамін В2.
Входить до складу аеробних дегідрогеназ: ФАД, ФМН, як кофермент. Авітаміноз у людини викликає катаракту. Гіповітаміноз викликає порушення апетиту, слабкість, больові відчуття в слизових рота і ріжучі відчуття в очах. (Кретович, 1986).
У плодоягідних культурах накопичується в малих кількостях. Наприклад, у фруктах в середньому 0,01-0,06 мг/100гр (Дунаєвський, 1990).
4) Вітамін Вс. Фолієва кислота
ОН
N СН2 - N - - C
H
2 N N
Фолієва кислота.
Вітамін В6 включає декілька біоактивних речовин: параамінбензойну кислоту, глутамінову кислоту, які входять в хімічну будову вітаміну. Вперше фолієва кислота була виділена з лисків шпинату (лат. follium - листок).
В рослинах вітамін знаходиться переважно в зв'язаній формі й немає у цій формі біологічної активності. Потрапляючи з харчами у дванадцятипалу кишку, переходить в вільну форму під дією ферментів. Вітамін входить в склад ферментів, що беруть участь в біосинтезі метіоніна, пуринових основ. Рослинними джерелами фолієвої кислоти являються листові овочі, картопля, яблука, абрикоси. Містяться і грецьких горіхах. В перестиглих плодах рівень її вищий. (Дунаєвський, 1990). Добова потреба в фолієвій кислоті у людини становить 200-300 мкг. Фолієва кислота позитивно впливає на лікування деяких важких форм анемії і малокрів'я людини. Похідні фолієвої кислоти, сама фолієва кислота і споріднені їй сполуки називають фолатами (Богатих, 1989).
5) Вітамін В3. Пантотенова кислота
Н СН3 ОН О
НО - С - С - С - С - N - СН2 - СН2 - СООН
Н СН3 Н
Вітамін В3. 2-метил - 3 - оксімасляна кислота.
Дуже поширена в продуктах, тому і має таку назву (лат. Panteas - всюдисущий). У вигляді коферменту А, вона входить в склад багатьох ферментів, і являється складовою частиною ацетилкоензиму А, який у людському організмі бере участь у синтезі багатьох речовин: холестерину, ацетилхоліну, гемоглобіну, а також являється важливим джерелом енергії. Цей вітамін функціонально пов'язаний з фолієвою кислотою і біотином.
Добова норма пантотенової кислоти для людини становить 5-10мг. З фруктів і ягід нею багаті чорна смородина, гранати, абрикоси, грецькі горіхи, персики та інше. Вітамін не стійкий, бо при тепловій обробці втрати його становлять 20-40%.
5) Вітамін В6. Пірідоксин.
С - Н
СН2 - ОН
Н3С N
Пірідоксин.
Пірідоксин у вигляді коферменту входить в склад ферментів, які регулюють білковий обмін. Необхідний для нормальної діяльності ЦНС тварин і людини. Потреба здорової людини в пірідоксині 2-3мг на добу. У багатьох овочах і фруктах, у яких він міститься, рівень його сягає 0,1-0,2мг/100гр. В дещо більшій кількості цього вітаміну можуть бути в гранатах, бананах і горіхах. Вітамін добре зберігається при тепловій обробці (Дунаєвський, 1990). Відсутність чи недостача вітаміну В6 в харчах приводить до порушень білкового обміну і синтезу жирів в тваринному організмі (Кретович, 1986).

6) Вітамін В7.(Н). Біотин
N
O=C S
N C-CH2-CH2-CH2-COOH
H H
Вітамін Н.
Вітамін стійкий до нагрівання, окислення, дії кислот і основ. В фруктах міститься в невеликих кількостях: 0,1-2,0мг/100гр. Трохи більше за середню концентрацію його є в чорній смородині, винограді, апельсинах. Добова норма його для людини 0,2-0,3мг на добу в зв'язку з високою активністю.
7) Нікотинова кислота. Ніацин. Вітамін РР або В5.
С
N
Хімічна формула нікотинової кислоти.
Якщо в даній формулі групу -СООН замістити на групу -NН2, то утворюються формула аміду нікотинової кислоти. Термін амід нікотинової кислоти потрібно називати нікотинамідом (Богатих, 1989).
Широко поширений цей вітамін в продуктах рослинного і тваринного походження. З плодів і ягід багаті ним абрикоси, персики, вишні, малина та деякі інші.
Ніацин входить в склад окисно-відновних ферментів, бере участь у вуглеводневому й білковому обмінах. Нікотинова кислота добре зберігається в овочах і фруктах при тепловій обробці їх, сушці і консервуванні (Дунаєвський,1990).
Вітаміноподібні речовини.
До вітаміноподібних речовин відносяться ряд сполук, що входять в склад рослинних продуктів, які по своїй ролі в організмі наближаються до вітамінів.
1) Параамінбензойна кислота. Вітамін В10

NH2 COOH
Хімічна формула ПАБК.
Параамінбензойна кислота являється складовою фолієвої кислоти (Вс), разом з якою утворює коферменти необхідні для синтезу нуклеїнових кислот, метіоніна, інших біологічно активних речовин. Вона стійка при нагріванні і зберігає активність при довгій тепловій обробці продуктів. (Дунаєвський, 1990).
В рослинах і тваринних тканинах пара-амінбензойна кислота головним чином зв'язана з білками, поліпептидами та амінокислотами, а також міститься в вигляді ацетильного похідного (Кретович, 1986).
2) Вітамін Р. Біофлавоноїди.
Біофлавоноїди відносяться до поліфенолів - складові органічних сполук, що мають в основі ароматичне кільце з двома і більше гідроксильними групами. Широко поширені в рослинному світі, біологічно високоактивні, грають важливу у житті рослин. В наш час число відомих поліфенолів сягає 2000 і більше.
З багатьох поліфенолів важливе значення мають флавоноїди. Основу їх структури складає флавон.
В рослинах флавоноїди існують у вільному стані і у стані, коли зв'язані з цукрами - глікозиди.
Вони регулюють процес росту рослин і грають роль в процесах біологічного окислення. Флавоноїди поділяються на декілька груп в залежності від хімічної структури. Частіше вони розчинені в клітинному соці, рідше знаходяться в клітинних оболонках. В тваринному організмі вони володіють Р-вітамінною активністю і надають укріплюючу дію на стінки капіляр і знижують ламкість судин. Вперше були виділені з червоного перцю у 1936 році.
До біофлавоноїдів відносяться антоціани. Кожен антоціан має своє забарвлення і в залежності від рН клітинного соку має свій відтінок. Наявність великої кількості різних антоціанів надає плодам і квітам різного забарвлення (чорна і червона смородина, малина, суниця, виноград, абрикоси і інші) (Дунаєвський, 1990).
До речовин, що мають Р-вітамінну активність, відносять широко поширені в рослинному світі глікозиди - рутин і геспередин, а також танін, що міститься в чайному листі і винограді. (Кретович, 1986).
3) Ліпоєва кислота. Протоген. Вона являє собою циклічний дисульфід, що має наступну будову.
CH2 O
H2C CH - CH2 - CH2 - CH2 - CH2 - C
OH
S S
Ліпоєва кислота.

Широко розповсюджена в природі й міститься в більшості продуктів харчування. Рівень ліпоєвої кислоти вищий у зеленій частині рослин. Є гіпотези й теорії про важливість участі ліпоєвої кислоти в процесі фотосинтезу. (Кретович, 1986).
4) Вітамін U. S-метилметіонін.
В плодах і ягодах міститься в невеликих кількостях, а в овочах у трохи більших кількостях. Наприклад, в помідорах 11-29мг/100гр. Вітамін термолабільний в зв'язку з чим є його значні втрати при тепловій обробці продуктів. (Дунаєвський, 1990).
2. Фізіологічна роль вітамінів у життєдіяльності рослин
Накопичені за останні десятиріччя факти показують, що вітаміни так само потрібні рослинам як і тваринам. Це не просто побічні продукти їх обміну речовин, а фізіологічно активні речовини, що беруть участь в життєво-важливих процесах. Далі вияснили, що рослини теж можуть мати вітамінну недостатність, хоча вона й не дуже значна, але якщо добавляти вітаміни в грунт або проводити вітамінні підкормки, то це дозволяє помітно підвищувати продуктивність рослин. (Овчаров, 1962).
Доказом того, що рослинам потрібні вітаміни може бути й такий факт, що при обробці насіння антивітамінами деяких вітамінів, відбувається затримка проростання або ж і зменшення схожості насіння. Також може відбуватися пригнічення росту органів проростків і, взагалі, загибель проростків. За даними деяких авторів (Смашевський, Копелевич, Гунар, 1986), Д-гомопантотенова кислота, яка являється антивітаміном пантотенової кислоти, в концентрації 1 г/л понижувала схожість насіння огірка на 24,5%, томату -24,1%, рису - 43,8% і кукурудзи - 5,3%. Також у цій концентрації цей антивітамін особливо пригнічував ріст проростків цих рослин. Пантотенова кислота у молярному відношенні 1 : 2 повністю знімала антивітамінну дію гомопантотенової кислоти.
Експерименти показують, що за допомогою вітамінів можна керувати деякими процесами: у рослин - посилювати або затримувати їх ріст, прискорювати утворення плодів і т.д.
Як відомо у всіх живих організмах є біологічні каталізатори-ферменти, дуже малі кількості яких в сотні тисяч разів прискорюють величезні кількості біохімічних реакцій.
Тепер твердо встановлено, що всі ферменти - білкові речовини. Вони складаються з білкового “носія” і особливої активної групи - коферменту, який вступає в хімічну взаємодію з субстратом.
Цією активною групою багатьох ферментів є вітаміни. В залежності від того з якими білками сполучається кофермент - вітамін, утворюється той чи інший фермент. Так, наприклад, вітаміни В2 здатен сполучатися більш, ніж з 20-ма білками (сполучається), утворюючи відповідне число ферментів з різними фізіологічними функціями. Вітамін В1 разом з двома молекулами фосфорної кислоти утворює активну групу карбоксилази - ферменту, дуже широко поширеного в рослинах і організмах тварин, необхідного для перетворення вуглеводів.
Вітаміни беруть участь в різноманітних процесах перетворення речовин і життєздатності рослинного організму.
У процесі фотосинтезу, на всіх етапах його, ми зустрічаємося з вітамінами. и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.