На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти готовые бесплатные и платные работы или заказать написание уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов по самым низким ценам. Добавив заявку на написание требуемой для вас работы, вы узнаете реальную стоимость ее выполнения.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Быстрая помощь студентам

 

Результат поиска


Наименование:


Реферат Вивчення законв спадковост генетикою, основоположником якої є Г. Мендель. Схрещування особин, вирощування аналз потомства та гбридв. Популяцйний вдбр та схрещування, передача спадкових генв. Селективний пдхд до видового штучного вдбору.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Биология. Добавлен: 13.02.2010. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


- 8 -
Гілка біології, що займається явищами спадковості і вивченням законів, керівників схожістю і відмінностями між родинними організмами, називається ГЕНЕТИКОЮ. Зародившись на початку 21-го століття, ця наука швидко зробила великі успіхи, а в даний час розвивається особливо інтенсивно.
Основоположником генетики є чеський вчений Грегор Мендель (1822 - 1884 рр.). Їм встановлений ряд законів і розроблений метод гибридологического аналізу, який передбачає:
Ш схрещування особин з контрастними (альтернативними) ознаками;
Ш аналіз прояву в гібридів лише досліджуваних ознак;
Ш вирощування і аналіз потомства кожної особини окремо від інших;
Ш ведення кількісного обліку гібридів, що розрізняються по досліджуваних ознаках.
Грегор Мендель досяг успіху тому, що він вивчав спадкоємство одиничних контрастуючих ознак, підраховував число екземплярів кожного типа і вів ретельні записи всіх своїх схрещувань і підрахунків. Його досліди показали, що спадкоємство відбувається за певними законами і що якщо родовід двох особин відомий, то можна досить точно передбачити, які типи нащадків вийдуть від їх схрещування.
На основі своїх дослідів Мендель прийшов до виводу, що спадковість управляється одиницями (які він називав «чинниками»), що знаходяться в клітках кожного індивідуума. Він передбачив, що в дорослих рослин є по два таких чинника, які розділяються при утворенні пилкових зерен і яйцеклітин, так що в яйцеклітину або спермій потрапляє лише по одному чиннику, кожного сорту. Це блискучий висновок був підтверджений після того, як сталі відомі деталі клітинного ділення і запліднення. Мендель опублікував свої результати в одному маловідомому австрійському журналі в 1866 р., але вони не залучали уваги протягом більш ніж 30 років.
У 1900 р., після того, як були відкриті деталі процесів митоза, мейозу і запліднення три дослідники - де Фриз в Голландії, Корренс в Германії і Чермак в Австрії - незалежно один від одного повторно відкрили закони спадковості, сформульовані Менделем. Переглядаючи літературу, вони випадково виявили його роботу, і, таким чином, через 16 років після смерті Менделя два основні закони спадковості були названі його ім'ям.
ГЕНЕТИКА ПОПУЛЯЦІЇ

Початкуючих генетиків інколи бентежить питання: якщо гени карих очей домінують над генами блакитних, чому останні до цих пір не зникли? Перша частина відповіді на це питання полягає в тому, що рецесивний ген, на зразок гена голубоглазости, ніяк не змінюється в наслідок свого співіснування впродовж життя цілого покоління пліч-о-пліч з геном кареглазости. Другою частиною відповіді служить той чинник, що у відсутність спеціального відбору за кольором око (т. е, якщо блакитноокі люди мають стільки ж шансів одружитися і виробляти стільки ж дітей, скільки кароокі) в подальших поколіннях збережеться та ж пропорція блакитнооких і карооких, яка є в даному поколінні.
Короткий екскурс в математику покаже, чому це так. Розглянемо розподіл в популяції (людей, тварин або рослин) однієї пари генів - А і а. Кожен член популяції матиме один з наступних генотипів: АА, Аа або аа. Жодних інших можливостей не існує. Передбачимо, що в популяції ці генотипи представлені у відношенні ?АА : ?Аа : ?аа (доводжуване нами положення, що це співвідношення не міняється в послідовних поколіннях, залишається справедливим при будь-якому вихідному співвідношенні). Якщо всі члени популяції вибирають собі партнерів незалежно від того, чи мають вони генотип АА, Аа або аа, і якщо всі пари виробляють приблизно однакове число нащадків, то і подальших поколіннях співвідношення генотипів нащадків буде ?АА : ?Аа : ?аа. Це можна довести, врахувавши всіх можливих типів схрещувань, їх частоту за умови випадковості зустрічей, типів і чисельні співвідношення нащадків, що отримуються від кожного типа схрещування. Підсумувавши число нащадків всіх типів, ми виявимо, що в подальшому поколінні співвідношення генотипів також складе ?АА : ?Аа : ?аа.
ТАБЛИЦЯ.
ПОТОМСТВО ПОПУЛЯЦІЇ СКЛАДУ, ЩО ВІЛЬНО СХРЕЩУЄТЬСЯ ? АА ? Аа і ? аа.
Схрещування
ЧАСТОТА
ПОТОМСТВО
Самець Самка
АА * АА
АА * Аа
АА * аа
Аа * АА
Аа * Аа
Аа * аа
аа * АА
аа * Аа
аа * аа
? * ?
? * ?
? * ?
? * ?
? * ?
? * ?
? * ?
? * ?
? * ?
1/16 АА
1/16 + АА 1/16 Аа
1/16 Аа
1/16 АА + 1/16 Аа
1/16 АА + 1/8 Аа + 1/16 аа
1/16 Аа + 1/16 аа
1/16 Аа
1/16 Аа + 1/16 аа
1/16 аа
Всього: 4/16 АА + 8/16 Аа + 4/16 аа
Математик Харді і лікар Вейнберг незалежно один від одного відкрили в 1908 р., що частоти членів пари алельних генів в популяції розподіляються відповідно до коефіцієнтів розкладання бінома Ньютона. У только-то розглянутому прикладі ми прийняли, що вихідна популяція мала склад
?АА + ?Аа + ?аа. Ми можемо представити ці стосунки в загальній формі, позначивши частоту гена А в популяції через р і частоту гена а через q. Оскільки кожен ген має бути або А, або а, то р+q=1, і, знаючи одну з цих величин, ми можемо обчислити іншу.
Враховуючи всі схрещування, що відбуваються в даному поколінні, ми бачимо, що р яйцеклітин, що містять ген А, і q яйцеклітин, що містять ген а, запліднилися р сперматозоїдами, містять ген А, і q сперматозоїдами, що містять ген а:
(рА+qa) * (рА+qa). Співвідношення типів нащадків, що виникають в результаті всіх цих схрещувань, дається виразам алгебри: p^2AA+2pqAa+q^2aa. Якщо р - частота гена А - рівна ? , то q - частота гена а - рівна 1 - р, тобто 1- ? = ?. По формулі частота генотипу АА, тобто p^2, рівна ( ?)^2 = ?, а частота генотипу Аа, тобто 2pq, рівна 2* ?* ?= ?; частота генотипу аа, тобто q^2, рівна ( ?)^2, або ?. Будь-яка популяція, в якій розподіл аллелей А і а відповідають співвідношенню p^2AA+2pqAa+q^2aa, знаходяться в генетичній рівновазі. Відносні частоти цих аллелей в подальших поколіннях будуть такими ж (якщо вони не зміняться під дією відбору або в результаті мутацій). Це уявлення про математичну основу генетичної рівноваги в популяції і про зміни його під впливом мутацій і відбору складає фундамент сучасних концепцій про дію природного відбору в процесі еволюції.
Звідси витікає, що якщо p^2 (частота генотипу АА) або q^2 (частота генотипу аа) відома, то можна підрахувати частоту інших генотипів. Аби визначити ч и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.