На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Економчно-правов основи органзацї господарської дяльност на пдприємств. Цноутворення на продукцю, роботи послуги пдприємства. Моделювання господарської дяльност пдприємства. Фнансовий результат господарської дяльност.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Маркетинг. Добавлен: 30.03.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


32
Особливості ціноутворення на продукцію промислового підприємства.
ПЛАН

ВСТУП - ст. 2

1 Економічно-правові основи організації господарської діяльності на підприємстві. - ст. 3
1.1 Загальна характеристика підприємства - ст. 3
1.2 Організаційна структура керування фірмою - ст. 5
1.3 Постачальники - ст. 7
1.4. Собівартість фотознімків - ст. 8
2. Ціноутворення на продукцію, роботи і послуги підприємства. - ст. 9
2.1 Економічна суть ціни на продукцію, роботи і послуги підприємства та функції цін. - ст.9
2.2 Види цін - ст.14
2.3 Методи встановлення цін - ст. 19
2.4 Проблеми ціноутворення на продукцію, роботи і послуги підприємства - ст. 22

3. Моделювання господарської діяльності підприємства - ст. 21
3.1. Методичні принципи розрахунку обсягів господарської діяльності підприємства - ст. 21
3.2 Формування витрат підприємства при здійсненні господарської діяльності - ст. 24
3.3 Формування доходів підприємства - ст. 29
3.4. Фінансовий результат господарської діяльності - ст..30
ВИСНОВОК - ст. 31
Використана література - ст. 32
ВСТУП
Із вступом вітчизняної економіки в ринкову стадію свого розвитку змінились форми ведення господарської діяльності. Господарюючому суб'єкту (називатимемо його „підприємством”) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, виборі способів організації виробництва, збуту продукції, ціноутворенню.
Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що результативність (ефективність) будь-якої виробничо-господарської та комерційної діяльності залежить передовсім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання. Також ефективність функціонування та тих чи інших суб'єктів господарювання забезпечується передусім вірною політикою ціноутворення. Тому вивчення проблем пов'язаних з порядком визначення ціни на продукцію підприємства та видами цін на сьогоднішній день є однією з найгостріших.
Основна мета даної курсової роботи - розглянути методи ціноутворення та види цін, дослідити проблеми пов'язані з ціноутворенням.
Курсова робота складається з трьох розділів.
В першому розділі ми розглядаємо, на прикладі діючого підприємства, його структуру та основні показники.
Другий розділ присвячений питанням ціноутворення, а також проблемам пов'язаним з ціноутворенням .
Третій розділ роботи розглядає питання моделювання господарської діяльності підприємства.
В ході роботи над даною курсовою роботою мною було використано цілу низку допоміжної літератури, список якої наводиться в кінці роботи.
Основні завдання, що стояли переді мною в процесі роботи:
· розглянути і вивчити аспекти пов'язані з ціноутворенням на продукцію підприємства;
· розглянути види цін;
· на прикладі діючого підприємства дослідити принципи розрахунку обсягів господарської діяльності підприємства;
· розглянути питання формування витрат та доходів підприємства і визначення фінансового результату.
1. Економічно-правові основи організації господарської діяльності на підприємстві.
1.1 Загальна характеристика підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю „Кодак - Смайл” було створено у 1998 році в м. Житомирі.
Підприємство надає наступні послуги:
1. Проявлення фотоплівок;
2. Друк фотознімків розміром від 2х3 см до 30х45 см, як з цифрових, так і зі звичайних фотокамер;
3. Друк фотознімків з відеокасет і цифрових відеокамер;
4. Реставрація і редагування фотознімків, розробка листівок, запрошень, віньєток, візиток і т.д.;
5. Виготовлення візиток, бейджів, віньєток, листівок, календарів і т.д.;
6. Зйомка у фотостудії;
7. Продаж супутніх товарів (фотоапаратів, фотоальбомів, фотоплівок, батарейок і т.д.).
Виробнича площа - 80 кв. метрів.
Таблиця 1.1
Необхідне основне і допоміжне устаткування, його вартість на 2002.
.
Найменування обладнання
Кількість одиниць
Ціна за одиницю, грн.
Основне устаткування:

Машина для проявки фотоплівок і друку фотокарток Frontier 525
1
660 000
комп'ютер Pentium III
2
8 800
фотокамера та устаткування для фотосалону
1
5 500
Слайд - сканер
2
27 500
Допоміжне устаткування:

принтер
1
825
кондиціонер
1
3300
меблі

27500
Касовий апарат Mini 600
1
550
комп'ютер
1
6 600
РАЗОМ,вартість основного та виробничого устаткування

740575
Таблиця 1.1
Основні характеристики підприємства станом на 01.01.2001р.
Показник
Одиниці виміру
Кількість
1. Статутний фонд
2. Кількість працюючих
3. Середньомісячна заробітна плата на
одного працюючого
4. Собівартість одиниці продукції
- фотознімки 10х15
- фотопослуги
5. Відпускна ціна
- фотознімки 10х15
- фотопослуги
6. Балансовий прибуток
7.Чистий прибуток
грн..
чол..
грн..
грн..
грн..
грн..
грн..
грн..
грн..
972230
12
385
0.8
2.1 - 4.5
1.07
2.5 - 5.0
53.55
37.04
1.2 Організаційна структура керування фірмою
мал..1.1
Схема 1. - Організаційна структура керування підприємством.
На схемі суцільними лініями показані взаємодії безпосереднього підпорядкування, крапками - функціональні взаємозв'язки, що носять непрямий, рекомендаційний характер.
Повноваження установчих зборів і директора товариства визначаються статутом товариства.
До функцій технічного директора відносяться:

1. він є заступником генерального директора;
2. контроль над дотриманням техніки безпеки і вимог до охорони праці на підприємстві;
3. контроль над станом устаткування, забезпечення своєчасного ремонту і профілактичних робіт;
4. контроль якості матеріалів, моніторинг запасів матеріалів, своєчасна доставка запасів зі складу.
До функцій економіста - маркетолога відносяться:

1. є заступником головного бухгалтера;
2. моніторинг, аналіз і планування поточної діяльності підприємства;
3. проведення маркетингових досліджень з можливим залученням фахівців на тимчасову роботу;
4. планування і керування запасами підприємства;
5. надання щорічного звіту в органи правління товариства.
До функцій головного бухгалтера відносяться:

1. ведення бухгалтерського і податкового обліку відповідно до національних стандартів і нормативних актів, що діють на Україні;
2. надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;
3. надання щорічного звіту в органи правління товариства.
Таблиця 1.3.
Штатний розклад адміністративно - управлінського персоналу.

Посада
оклад, грн.
річний ФОП, грн.
Відрахування, грн.
Генеральний директор
1
900
10800
4050
Технічний директор
1
800
9600
3600
Економіст - маркетолог
1
800
9600
3600
Головний бухгалтер
1
750
9000
3375
консультант
3
500
6000
2250
фотограф
2
550
6600
2475
оператор
1
173
2076
778,5
прибиральниця
2
150
1800
675
РАЗОМ
12
55476
20803,5
1.3 Постачальники

Основні постачальники видаткових матеріалів і супутніх товарів:
1. Вест м.Вінниця;
2. Фотопринт м. Житомир;
3. Fujі м. Київ;
4. Kodak м. Київ;
5. Konіca м. Київ.
Фірми, розташовані в місті Києві поставляють супутні товари (фотоапарати, фотоплівки, фотоальбоми, рамки і т.д.).
Фірми в Житомирі та Вінниці поставляють основні видаткові матеріали для печатки фотознімків і проявлення фотоплівок. Так як видаткові матеріали і фото аксесуари виробляються за рубежем, то ціни на них залежать від курсу долара стосовно національної валюти, зважаючи на це в системі керування запасами передбачено зміну нормативу запасів в залежності від очікуваного підвищення (зниження) курсу долара стосовно гривні.
Постачання видаткових матеріалів, фотоапаратів і іншої фотопродукції здійснюються один раз на місяць. Виходячи з інтервалу між постачаннями розраховані поточні, страхові і транспортні норми запасів. Середня норма запасів для підприємства встановлюється в розмірі 11 днів.
1.4. Собівартість фотознімків

Таблиця 1.4.
Калькуляція собівартості фотознімків.

Статті затрат

Сума, грн.

папір
0,19
Хімічні складники
0,08
вода
0,00
конверт
0,01
Всього,затрати на матеріали
0,28
електроенергія
0,00
заробітна плата
0,06
відрахування
0,02
разом, технологічна собівартість
0,35
накладні витрати
0,04
разом витрат
0,42
прибуток
0,13
ціна без ПДВ
0,55
ПДВ
0,05
ціна
0,60
2. Ціноутворення на продукцію, роботи і послуги підприємства.

2.1 Економічна суть ціни на продукцію, роботи і послуги підприємства та функції цін.
Ціна була і залишається найважливішим критерієм прийняття споживчих рішень. Але останнім часом одержали широкий розвиток інші, нецінові фактори конкуренції. Проте ціна зберігає свої позиції як традиційний елемент конкурентної політики, робить дуже великий вплив на ринкове положення і прибуток підприємства.
Разом з тим, цінова політика багатьох фірм нерідко виявляється недостатньо кваліфікованої. Найчастіше зустрічаються наступні помилки:
- ціноутворення надмірно орієнтоване на витрати;
- ціни слабко пристосовані до зміни ринкової ситуації;
- ціни недостатньо структуруються по різних варіантах товару і сегментах ринку;
- ціна використовується без взаємозв'язку з іншими елементами маркетингу.
Установлення цін припускає конкретну доріжку кроків
Рис. 2.1.
1. Постановка задачі ціноутворення.

Насамперед , фірмі треба буде визначитися, яких саме цілей вона прагне досягти за допомогою конкретного товару. Адже стратегія ціноутворення в основному визначається попередньо прийнятими рішеннями відносно позиціонування на ринку. Одночасно фірма може переслідувати також і якісь інші цілі. І чим ясніше уявлення про їх, тим легше визначатися з ціною. Прикладами таких часто зустрічающихся цілей можуть бути: забезпечення виживаності, максимізація поточного прибутку, завоювання лідерства на ринку.
Забезпечення виживаємості стає основною метою фірми в тих випадках, коли на ринку занадто багато виробників і панує гостра конкуренція чи різко міняються потреби клієнтів. Щоб забезпечити роботу підприємства і збут своїх товарів, фірми змушені встановлювати низькі ціни в надії на доброзичливу відповідну реакцію споживачів. Виживання важливіше прибутку. Доти, поки знижені ціни покривають витрати, фірми що потрапили в скрутний стан, можуть ще якийсь час продовжувати комерційну діяльність.
Багато фірм прагнучи максимізувати поточний прибуток проводять оцінку попиту і витрат стосовно до різних рівнів цін і вибирають таку ціну, що забезпечить максимальне надходження і готівки і максимальне відшкодування витрат. В усіх подібних випадках поточні фінансові показники для фірми важливіше довгострокових.
Інші фірми хочуть бути лідерами на ринку із міркувань, що компанія, який належить найбільша частка ринку, буде мати самі низькі витрати і найвищі довгострокові прибутки. Домагаючись лідерства на ринку, вони йдуть на максимально можливе зниження цін. Варіантом цієї мети є прагнення домогтися конкретного збільшення частки ринку.
Фірма може поставити собі мету домогтися, щоб її товар був самим високоякісним з усіх пропонованих на ринку. Звичайно це вимагає встановлення на нього високої ціни, щоб покрити витрати на досягнення високої якості і проведення дорогих досліджень.
2. Визначення попиту.
Будь-яка ціна, призначена фірмою, так чи інакше, позначиться на рівні попиту на товар. Залежність між ціною і сформованим у результаті цього рівнем попиту представлена кривої попиту (див. мал. 2.2.). Крива показує, яку кількість товару буде продано на ринку протягом конкретного відрізка часу. У звичайній ситуації попит і ціна знаходяться в зворотно пропорційній залежності. Так що, піднявши ціну з Ц1 до Ц2 фірма продає меншу кількості товару. Імовірно, споживачі з обмеженим бюджетом, зустрівшись з вибором альтернативних товарів, стануть купувати менше тих, ціни на які виявляються для них занадто високими. Більшість кривих попиту йде вниз по прямій чи вигнутій лінії, як на малюнку 2.2.а. Однак у випадках із престижними товарами крива попиту іноді має додатній нахил типу представленого на малюнку 2.2.б. Споживачі порахували більш високу ціну показником більш високої якості чи більшої бажаності товару. Однак при занадто високій ціні (Ц3) рівень попиту виявляється нижче, ніж при ціні Ц2.
ДВА МОЖЛИВИХ ВАРІАНТИ ПОПИТУ
Кількість штук товару, куплених за визначений період
А. Для більшості товарів Б. Для престижних товарів
Рис. 2.2.
Більшість фірм, так чи інакше, прагнуть проводити виміри зміни попиту. Розходження в підходах до розмірів диктуються типом ринку. В умовах чистої монополії крива попиту свідчить про те, що попит на товар обґрунтований ціною, що фірма за нього хоче. Однак з появленням одного чи більше конкурентів крива попиту буде мінятися в залежності від того, чи залишаються ціни конкурентів постійними чи міняються. У даному випадку будемо вважати, що вони залишаються немінливими.
Для виміру попиту необхідно провести його оцінку при різних цінах. При цьому треба пам'ятати, що на попиті можуть позначитися, крім ціни, і інші фактори, наприклад збільшення обсягів реклами, і стає неможливим визначити, яка частина збільшення попиту обумовлена зниженням ціни, а яка - збільшенням реклами. Під впливом нецінових факторів відбувається зрушення кривої попиту, а не змінення її форми. Якщо початковий рівень попиту представлений кривої З1 (див. мал. 2.3.), при цьому за ціною Ц продається К1 штук товару, і раптово змінилась ситуація в економіці чи продавець подвоїв рекламу, то рівень попиту, що підвищився в зв'язку з цим, відбивається у виді зрушення вгору по кривій попиту з положення З1 у положення З2. Не змінюючи ціни, продавець став продавати К2 штук товару.
ЗРУШЕННЯ КРИВОЇ ПОПИТУ ПІД ВПЛИВОМ ЗАХОДІВ
ПО СТИМУЛЮВАННЮ ЗБУТУ Й ІНШИХ НЕЦІНОВИХ ФАКТОРІВ
Кількість товару, закуплена протягом визначеного відрізка часу
Рис. 2.3.
3. Оцінка витрат.
Попит, як правило, визначає максимальну ціну, що фірма може запросити за свій товар, а мінімальна ціна визначається витратами фірми. Компанія прагне призначити на товар таку ціну, щоб вона повністю покривала усі витрати по його виробництву, розподілу і збуту, включаючи норму прибутку.
Витрати фірми бувають двох видів - постійні і перемінні.
Постійні витрати (називані також "накладні витрати") - це витрати, що залишаються незмінними. Так, фірма повинна щомісяця платити за оренду приміщення, теплопостачання, виплачувати відсотки, платню службовцям і т.д. Постійні витрати присутні завжди, незалежно від рівня виробництва.
Перемінні витрати міняються в прямій залежності від рівня виробництва. У розрахунку на одиницю продукції ці витрати звичайно залишаються незмінними. А перемінними їх називають тому, що їхня загальна сума міняється в залежності від числа вироблених одиниць товару.
Валові витрати являють собою суму постійних і перемінних витрат при кожному конкретному рівні виробництва. Керівництво прагне стягувати за товар таку ціну, що як мінімум покривала б усі валові витрати виробництва.
4. Аналіз цін і товарів конкурентів.
Хоча максимальна ціна може визначатися попитом, а мінімальна - витратами, на встановлення фірмою середнього діапазону цін впливають ціни конкурентів і їхні ринкові реакції. Фірмі необхідно знати ціни і якість своїх конкурентів. Цього можна домогтися декількома способами. Фірма може доручити своїм представникам зробити порівняльні покупки, щоб зіставити ціни і самі товари між собою. Вона може роздобути прейскуранти конкурентів, закупити їхнє устаткування і розібрати його. Вона може також попросити покупців висловитися з приводу того, як вони сприймають ціни і якість товарів конкурентів.
Використовуючи знання про ціни і товари конкурентів фірма може скористатися в якості відправної крапки для власного ціноутворення. Якщо її товар аналогічний товарам основного конкурента, вона змушена буде призначити ціну, близьку до ціни товару цього конкурента. У противному випадку вона може втратити збут. Якщо товар нижче по якості, фірма не зможе запросити за нього ціну таку ж, як у конкурента. Запросити більше, ніж конкурент, фірма може тоді, коли її товар вище по якості. Власне кажучи, фірма користується ціною для позиціонування своєї пропозиції щодо пропозиції конкурентів.
5. Вибір методу ціноутворення.
Знаючи графік попиту, розрахункову суму витрат і ціни конкурентів, фірма готова до вибору ціни власного товару. Ціна ця буде десь у проміжку між занадто низкою, що не забезпечує прибутку, і занадто високою, що перешкоджає формуванню попиту. Мінімально можлива ціна, як уже було відзначено вище, визначається собівартістю продукції, максимальна - наявністю якихось унікальних достоїнств у товарі фірми. Ціни товарів конкурентів і товарів замінників дають середній рівень, якого фірмі варто дотримувати при призначенні ціни. Більш конкретно методи встановлення цін будуть розглядатися в п.2.4.
6.Встановлення остаточної ціни.

Ціль усіх попередніх методик - звузити діапазон цін, у рамках якого і буде обрана остаточна ціна товару. Однак перед призначенням остаточної ціни фірма повинна розглянути ряд додаткових розумінь.
Психологія ціносприйняття.

Продавець повинний враховувати не тільки економічні, але і психологічні фактори ціни. Багато споживачів дивляться на ціну як на показник якості. Багатьом фірмам вдається збільшити збут своєї продукції підвищенням ціни на свої товари, і ці товари будуть вважатися престижними. Метод установлення ціни з урахуванням престижності товару виявляється особливо ефективним, наприклад, до парфумів чи дорогих автомобілів, що можуть коштувати в 10 разів дешевше, але люди платять за них у 10 разів дорожче, оскільки вважають, що така ціна припускає щось особливе.
Існує ще неписаний закон, якого дотримують майже всі продавці: ціна обов'язково повинна виражатися непарним числом. Наприклад, замість ціни $ 200 установлюють ціну $ 199, і тоді для багатьох споживачів цей товар буде коштувати $ 100 із зайвим, а не $ 200 із зайвим.
Політика цін фірми.
Передбачувану ціну варто перевірити на відповідність установкам практикуємої політики цін. Багато фірм виробили установки щодо свого бажаного цінового образа, надання знижок з ціни, і вживання відповідних заходів у відповідь на цінову діяльність конкурентів.
2.2 Види цін

Оскільки ціна обслуговує оборот по реалізації і/чи закупівлі товарів, то відповідно в ціні однаковою мірою повинні бути враховані інтереси і виробника, і споживача продукції, що, у свою чергу, залежить від того, де, коли і при яких умовах відбувається угода (покупка-реалізація).
Для вартісної оцінки результатів угоди і витрат використовуються різні види цін. І вітчизняний, і світовий досвід показує, що використовується безліч видів цін, пов'язаних з особливостями реалізації (сировина, полуфабрикати, що комплектують вироби і т.д.);
Незважаючи на безліч цін, що діють на ринку, вони між собою взаємозалежні. Варто тільки внести зміни в рівень однієї ціни, як ці зміни виявляються в рівнях інших цін.
Це пояснюється тим, що, по-перше, існує єдиний процес формування витрат на виробництво; по-друге, усі суб'єкти ринку взаємозалежні, між собою; по-третє, має місце тісна взаємозалежність всіх елементів ринкового господарського механізму.
У залежності від того, яка ознака взята для класифікації, всі види цін можна розділити на різні групи.
По характері обороту, що обслуговується, розрізняють такі види цін:
Оптові ціни покупки і продажу. Оптової вважається ціна, по якій підприємства реалізують зроблену продукцію іншим підприємствам, збутовим організаціям звичайно великими партіями (оптом).
До числа оптових цін відносяться закупівельні ціни, по яких сільськогосподарські виробники реалізують свою продукцію підприємствам, організаціям, фірмам, промисловим підприємствам для наступної переробки. Відмінність закупівельної ціни від інших видів цін полягає в тім, що в її склад не включається ПДВ і акцизи. ПДВ не включається також у вартість матеріально - технічних ресурсів, що здобуваються сільським господарством.
У міжнародній торгівлі угоди, за рідкісним винятком, являють собою оптові операції і відбуваються вони за оптовими цінами.
Біржова ціна також вважається оптовою.
Роздрібні ціни - це ціни продажу індивідуальному чи дрібнооптовому споживачу, переважно населенню. Відпускна ціна на підприємствах громадського харчування - особлива форма роздрібної ціни. Ціни на послуги населенню - також особливий вид роздрібної ціни. У сфері збуту діють знижки-націнки (оптово-збутова, роздрібна).
Різниця між ціною реалізації товару постачальницько-збутової організації й оптовою ціною підприємства-постачальника представляє постачальницько-збутову надбавку (націнку).
Різниця між оптовими цінами покупки (закупівлі) і продажу, між оптовою і роздрібною цінами являє собою торгову націнку (знижку).
У залежності від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції на ринку розрізняють вільні (ринкові) і регульовані види цін.
Вільні ціни (ринкові ціни) - це ціни, що встановлюються виробниками продукції і послуг на основі попиту та пропозиції на даному ринку.
До вільних цін відносяться: ціна попиту, ціна пропозиції, ціна виробництва.
Ціна попиту - ціна, що складається на ринку покупця.
Ціна пропозиції - ринкова ціна, вказується в оферті (офіційній пропозиції продавця) без знижок.
Ціна виробництва - ціна, що визначається на основі витрат виробництва з додаванням середнього прибутку на весь авансований капітал.
Регульовані ціни - це ціни, що встановлюються державними органами керування.
Регульовані ціни, у свою чергу, можуть бути гарантовані, що рекомендуються, лімітні, заставні, граничні (захисні) ціни. У числі регульованих цін виділяють:
Граничні ціни - це такі ціни, вище яких підприємства не можуть установлювати ціну своєї продукції чи послуг.
Фіксовані ціни - це ціни, установлювані на визначеному рівні, зміна яких можливо тільки за рішенням органа суб'єкта чи ринку, що затвердив їх.
За способом встановлення, фіксації розрізняють: тверді, рухливі, змінні ціни. Ці види цін встановлюються в договорі, контракті.
Тверді ц и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.