На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 27076


Наименование:


Диссертация «Правовий режим використання та охорони питної води в Україн»

Информация:

Тип работы: Диссертация. Предмет: Право. Добавлен: 17.12.2010. Сдан: 2011. Страниц: 180. Уникальность по antiplagiat.ru: уникальна.

Описание (план):


Актуальність теми дослідження. Проблема охорони навколишнього природного середовища в цілому і окремих її елементів не тільки продовжує залишатися однією з актуальних для України, а й потребує негайного вирішення.
Водні ресурси є необхідним елементом довкілля. Вони становлять важливий регулюючий і стабілізуючий компонент біосфери, який охороняється й використовується для задоволення духовних і матеріальних потреб громадян України. Проте, внаслідок антропогенного впливу значно скоротилися площі і зменшилася продуктивність нерестовищ в Азово-Чорноморському басейні. Інтенсивне забруднення вод призвело до зменшення кормової бази, ареалу нагулу, відтворення водних ресурсів і до різкого скорочення обсягів їх вилову. Проте, це вказує не лише на те, що невдовзі ми можемо залишится без харчових морепродуктів та живого різноманіття Світового океану, це вказує ще й на те, що незабаром ми й самі можемо залишитися без питних ресурсів, оскільки людина не думає, що саме і де забрудює : забруднила солону - з часом забруднить і прісну воду. А за прогнозами ООН вже до 2050 року дві третини населення планети зіткнуться з проблемою нестачі води.Тому на сучасному етапі залишається важливим пошук шляхів гармонійного співіснування суспільства і живої природи, встановлення балансу між економічними й екологічними потребами людей. Не останню роль у цьому процесі відіграє екологічне право. Це зумовлює потребу в дослідженні загальнотеоретичних аспектів та актуальних організаційно-правових засад по використанню й охороні водних ресурсів. Повільність темпів, цього процесу, свідчить про відсутність належного правового регулювання суспільних відносин у цій сфері.
Науковим підґрунтям для проведення дослідження зазначених питань послужили праці українських учених-правознавців у галузі екологічного права: В.І.Андрейцева, Г.В.Анісімової, Г.І.Балюк, А.Г.Бобкової, Ю.О.Вовка, М.П.Волика, А.П.Гетьмана, В.І.Гордєєва, І.І.Каракаша, Т.Г.Ковальчук, В.В.Костицького, М.В.Краснової, Н.Р.Малишевої, П.В.Мельника, В.Л.Мунтяна, В.В.Носіка, О.О.Погрібного, В.К.Попова, С.В.Размєтаєва, Б.Г.Розовського, А.К.Соколової, П.В.Тихого, Н.А.Торопової, М.О.Фролова, В.С. Шахова, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги, О.М.Шуміло та ін.
Дисертантом також були використані доробки представників радянської і російської правової науки в галузі екологічного права: С.О.Боголюбова, М.М.Бринчука, М.І.Васильєвої, О.К.Голіченкова, О.С.Колбасова, М.І.Краснова, М.С.Мехтієва, В.В.Петрова, Т.В.Петрової та ін.
Особливої уваги у сучасних умовах потребує питання вдосконалення законодавства, яке регулює порядок використання водних ресурсів, а саме: промислове, споживче використання водних ресурсів.
Усе це викликає необхідність проведення комплексного дослідження стосовно правового регулювання суспільних відносин, що складаються у сфері використання й охорони водних ресурсів.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теорії екологічного права знаннями щодо особливостей і закономірностей еколого-правового регулювання суспільних відносин у сфері використання й охорони водних ресурсів і розробка пропозицій щодо вдосконалення екологічного законодавства України в зазначеній галузі. Мета дослідження зумовила наступні завдання наукового пошуку:
- уточнити юридичні ознаки поняття „водні ресурси” як об’єкту правового;
- визначити суб’єктів правовідносин у сфері використання й охорони водних ресурсів, уточнити їх права й обов’язки;
- узагальнити положення про підстави й порядок виникнення і припинення суспільних відносин, які складаються у сфері використання та охорони питної води в Україні ;
- здійснити теоретичний аналіз поняття „державне управління у сфері використання питної води та питного водопостачання”;
- розробити пропозиції по вдосконаленню екологічного законодавства, що регулює суспільні відносини у сфері використання й охорони питної води. Об’єктом дослідження виступає сукупність суспільних відносин, що виникають у сфері використання й охорони водних ресурсів.
Предмет дослідження становить проблематика правового регулювання використання та охорони питної води, розв’язання якої дозволяє розробити напрямки удосконалення чинного законодавства та процесу його реалізації. Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проведено із використанням історичного, порівняльно-правового, формально-юридичного, системно-функціонального, комплексного та інших методів і наукових засобів теорії пізнання.
Історичний метод застосовано при дослідженні питань становлення й розвитку теоретичних наробок і правового регулювання суспільних відносин, що виникають у сфері використання й охорони водних ресурсів. Порівняльно-правовий ─ у процесі аналізу наукової літератури, окремих положень нормативно-правових актів України й деяких зарубіжних країн, що регулюють суспільні відносини у досліджуваній сфері. За допомогою формально-юридичного методу аналізувалися положення нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання й охорони питної води в Україні. Системно-функціональний метод застосовувався в ході дослідження міжнародно-правових документів по реалізації використання й охорони водних ресурсів та імплементації міжнародних стандартів у національне екологічне законодавство України.
Ці дослідницькі методи базуються на умовах об’єктивного і всебічного аналізу процесів і явищ суспільного розвитку, що спостерігаються у досліджуваній сфері, що дало змогу проаналізувати правовий інститут використання й охорони водних живих ресурсів.
Нормативною базою дослідження є Конституція України, закони та інші нормативно-правові акти, що регламентують екологічні відносини в Україні, законодавчі акти країн СНД, міжнародні еколого-правові документи. Наукового аналізу зазнали як сучасні нормативні акти, так і ті, що втратили чинність, але в історико-правовому аспекті мають наукову цінність.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація виконана на новому теоретичному рівні і є комплексним дослідженням особливостей правового регулювання суспільних відносин, що виникають у сфері використання й охорони водних ресурсів України.
До найбільш істотних результатів, які відбивають наукову новизну й виносяться на захист, належать такі положення:
1. Вперше розглянуто питання правового забезпечення екологі¬чної безпеки через раціональне використання та охорону питної води в Україні як об’єктивної категорії та суб’єктивного права . В юридичній літературі не здій¬снювались спеціальні дослідження правово¬го регулювання забезпечення питною водою населення України. Дисертаційні досліджен¬ня А.Л. Чернявського та В.О. Джуган присвячені насамперед охороні вод як при¬родного ресурсу, а не забезпеченню питного водопостачання.
2. Сформульване абсолютно нове поняття питної води як предмета правового регулювання, визначено його особливості та характерні ознаки.
3. Проаналізовано найбільш разючу неузгодженість між двома основоположними нормативними актами щодо регулювання відносин у сфері питного водопостачання – Водним кодексом України та Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" , а також запропоновано можливий варіант її усунення.
4. Запропоновано класифікацію, відповідно до якої водні ресурси можуть поділятися залежно від місця знаходження , запропоновані такі їх визнчення , які б не виключали з об’єкту правового регулювання воду виключену з ланцюгів природного кругообігу, тобто вода бутильна, фасована , водосховищ та ін.
5.Уперше рекомендується розглядати правові норми, що регулюють відносини у сфері використання й охорони водних ресурсів, як самостійний інститут, який формується в рамках екологічного права.
6.Отримало подальший розвиток питання суб’єктного складу правовідносин у досліджуваній сфері. Поділяючи їх на групи, дисертант з’ясовує й систематизує права й обов’язки зазначених суб’єктів.
7. Обґрунтовано юридичне поняття „використання водних ресурсів”, у зміст якого пропонується включити не тільки діяльність по вилученню корисних властивостей відповідних об’єктів, а й ту, що безпосередньо передує або створює умови для такого вилучення. Перелічено юридичні ознаки окремих різновидів використання водних ресурсів.
8. Дістало подальшого розвитку положення, що правова охорона водних ресурсів включає в себе систему засобів заохочення й відповідальність, які встановлені законодавством і впливають на поведінку суб’єктів відповідних правовідносин.
9. Сформульовано пропозиції щодо необхідності розробки нових норм чинного законодавства, в якому повинні міститися якісно нові, у відповідності до вимог часу, положення стосовно регулювання використання й охорони водних ресурсів України, а також запропоновано шляхи усунення ряду колізійних норм .
10. Дисертантом запропонована авторська класифікація системи законодаства України у сфері питної води та питного водопостачання, яка дала змогу певним чином угрупувати різнорідні як за часовими межами їх створення, так і колом суб’єктів, об’єктом правового регулювання, юридичною силою, кодифікованістю та систематизованістю нормативні акти, що дало змогу певним чином побачити їх теоретичну юридичну значущість, а також визначити їх первинність та вторинність, необхідність та спеціалізованість при застосуванні на практиці.
Практичне значення отриманих результатів. Викладені в дисертаційному дослідженні положення, рекомендації й висновки можуть бути використані при розробці й удосконаленні екологічного законодавства України, що регламентує відносини у сфері використання й охорони водних ресурсів, у науково-дослідних роботах у процесі подальших наукових досліджень порушеної проблеми.
Деякі результати роботи можуть застосовуватися у навчальному процесі при проведенні лекцій і практичних занять з курсу „Екологічне право України”, а також при підготовці підручників і навчальних посібників з відповідної навчальної дисципліни.



Подать заявку на покупку Диссертация по Праву

Ваше предложение по стоимости за работу: