На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Статья Розташування пунктв спостережень та системних комп'ютерв. Комплексна радотехнчна аеродромна метеорологчна станця: призначення та основн функцї. Основн правила спостереження за метеоелементами та умови й порядок включення їх в зведення погоди.

Информация:

Тип работы: Статья. Предмет: Биология. Добавлен: 02.05.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор ДП УАМЦ

________ Дуденко Г.І.

„___” _________2009р.

ТЕХНОЛОГІЯ

проведення метеорологічних спостережень за погодою

на аеродромі Київ (Жуляни)

1. Розташування пунктів спостережень та системних комп'ютерів

Основний пункт спостережень розташован на 1-му поверсі КДП у середини ЗПС. Спостереження за атмосферними явищами, кількістю, формою та висотою хмарності (у випадку, якщо в шарi хмарностi є значнi розриви, внаслiдок чого висота хмарностi не може бути визначена iнструментально) проводяться техніком-метеорологом візуально з метеомайданчика, що знаходиться в 50 метрах від ОПС.

Автоматичні вимірювання метеовеличин (вітер, видимість MOR, висота хмар, температура та вологість повітря, атмосферний тиск) для метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі Київ здійснюються дистанційно за допомогою автоматизованої системи КРАМС-4.

КРАМС - 4 - це комплексна радіотехнічна аеродромна метеорологічна станція, призначена для збирання та обробки даних від аеродромних метеодатчиків і забезпечення інформацією про погоду диспетчерів, пілотів та інших споживачів.

КРАМС - 4 виконує наступні функції:

- вимірювання та збирання інформації про основні метеорологічні величини на аеродромі;

- ручне введення інформації о метеовеличинах та інших параметрах, які не вимірюються автоматично;

- обробку інформації, яка вимірюється автоматично і введеної вручну техніком-метеорологом;

- автоматичного формування та передачі метеорологічних зведень у кодовій формі METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL (у форматі місцевих регулярних та спеціальних зведень), телеграм про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища в кодовій формі WAREP;

- розповсюдження метеоінформації по лініям зв'язку та відображення інформації на МД;

- забезпечує резервне копіювання даних датчиків на резервному комп'ютері;

- забезпечує автоматичну передачу інформації на МД через 1 хвилину;

- забезпечує встановлення автоматичного режиму передачі телеграмм METAR, MET REPORT через 30 і 60 хвилин;

- проводить відлік часу;

- реєстрацію (архівацію) та друк інформації, що вимірюється або вводиться вручну;

- автоматичну реєстрацію журналу фактичної погоди АВ-6 (та друк АВ-6);

- обробку результатів кулепілотних спостережень (та друк даних кулепілотних спостережень).

КРАМС - 4 експлуатується у безперервному режимі під наглядом техніків-метеорологів та чергового інженера-електроніка.

Інформаційно-збираючий блок AWOS METPRO здійснює збір даних від датчиків IMPULSPHISYK (німецького виробництва): датчиків вітру WIND, датчиків видимості FLAMINGO, датчиків висоти нижньої межі хмар LD-12, датчику температури та вологості повітря МP-106А та нефелометру FD-12 фірми Vaisala (Фінляндія), КРАМС-4 проводить постійні автоматичні вимірювання та обробку даних атмосферного тиску за допомогою барометру БАР, який встановлений в робочому приміщенні техніка - метеоролога (ОПС).

Технік-метеоролог вводить в головне меню КРАМС-4 необхідні дані візуальних спостережень: явища поточної погоди, кількість, форму та висоту хмар (при необхідності). КРАМС-4 формує метеорологічну інформацію для передачі на МД споживачам, метеорологічні зведення погоди в кодовій формі METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL, телеграми про НЯ та СГЯ в кодовій формі WAREP та відправляє їх в канали зв'язку ГЦСТ та AFTN.

КРАМС-4 інформує техніка-метеоролога про початок часу редагування та відправлення метеозведень (звуковим сигналом).

При виникненні небезпечних для авіації метеорологічних умов (перехід через порогові значення метеовеличин) та закінченні (послабленні) цих умов, КРАМС-4 забезпечує автоматичне формування зведень та подальшу передачу (автоматично або вручну) спеціальних зведень погоди.

Метеорологічна інформація розповсюджується та відображається на Метеодисплеях (моніторах погоди), які знаходяться на слідуючих робочих місцях:

1. техніка-метеоролога (основний комп'ютер);

2. техніка-метеоролога (резервний комп'ютер);

3. техніка-метеоролога (мовлення погоди для ДВЧ-радіомовних передач);

4. синоптика (брифінг);

5. синоптика-прогнозиста;

6. диспетчера ДОП (PAR);

7. диспетчера АДВ «Вишки»;

8. диспетчера ТС-5 «Київ-Радар.

2. Опис комп'ютеру техніка-метеоролога

Взаємодія техніка-метеоролога з ЕОМ здійснюється як введенням команд з клавіатури ЕОМ, так і за допомогою клавішного пристрою, який називається мишка.

Після запуску КРАМС-4 (подвійним натисканням на ярлику КРАМС) на екрані виводиться головне вікно КРАМС-4. У верхній частині головного вікна розташований рядок заголовку „Станция КРАМС-4”. Нижче - рядок головного меню КРАМС-4, до якого входять п'ять розділів; панель інструментів КРАМС-4 (піктограми), яка складається з ряду кнопок-піктограм; рядок стану, де відображаються - інтервал передачі регулярних зведень METAR та MET REPORT; час доби, поточна дата та час; інформаційне вікно повідомлень.

Далі розташована робоча область програми КРАМС-4, яка зайнята фоновим вікном із зображенням ЗПС, датчиків та оброблених значень метеоелементів.

В фоновому вікні, у верхній його частині, відображаються наступні дані для двох курсів:

· ddd/ff-ffm - параметри вітру: магнітний напрямок вітру, середня швидкість вітру - осереднені дані за 2 хвилини; максимальна швидкість вибране значення за останні 10 хвилин;

· HHH,m - висота нижньої межі хмар (ВНМХ), вибрана за алгоритмом другого мінімума за 2 хвилини;

· MOR,m - видимість (MOR), осереднені за 1 хвилину значення для зони приземлення, середини, кінця ЗПС - дані неокруглені;

· RVR,m - видимість (MOR) округлені, осереднені дані за 1 хвилину для зони приземлення, середини, кінця ЗПС; в нічний час доби при умовах для визначення видимості на ЗПС (RVR), в цих вікнах відображаються значення RVR для зони приземлення, середини, кінця ЗПС (округлені, осереднені значення за 1 хвилину);

· QFE, mm - атмосферний тиск на рівні аеродрому, з урахуванням висоти порогу ЗПС (QFE) в мм рт.ст. для двох курсів.

В нижній частині фонового вікна відображаються наступні значення метеоелементів:

На блакитному фоні відображаються:

· P, гПа - миттєві виміряні значення атмосферного тиску з БАРу в гПа;

· QNH, гПа - миттєві розраховані значення тиску QNH в гПа;

· T,єС - миттєві виміряні значення температури повітря в градусах Цельсія;

· R,% - миттєві виміряні значення відносної вологості повітря у відсотках;

· Td - миттєві розраховані значення температури точки роси в градусах Цельсія;

· Явления погоды - дані про інтенсивність та вид опадів (допоміжні дані, відображаються у третьому вікні);

· I мм/ч - дані про кількість опадів в мм за годину (допоміжні дані);

· Время суток - зміна часу доби (ДЕНЬ, НІЧ) відображається автоматично по введеним в програму таблицям;

· TREND - прогноз на посадку, отриманий від синоптика по лініям зв'язку.

У вікнах з білим фоном технік-метеоролог вводить вручну наступні дані:

Панель "081/261" призначена для введення параметрів вітру, висоти нижньої межі хмар та видимості. Панель поділена на 2 частини: ліворуч - вікна для введення даних з МК81, праворуч - для введення даних з МК261, вікно по середині - для даних у середини ЗПС.

Група текстових віконDDD/FF-FFmпризначена для введення інформації про параметри вітру з двома курсами. При виходу з ладу датчиків вітру технік-метеоролог вводить вручну «999» у вікні напрямку вітру з тим курсом, з яким датчик вийшов з ладу, для подальшого кодування „/////MPS” в зведеннях MET REPORT/SPECIAL, METAR/SPECI, на МД вікна для відображення вітру будуть порожні (дані відсутні).

Група текстових вікон "ВНГО" призначена для введення інформації про висоту хмарності. Ліворуч - вікно для введення даних про висоту хмарності з МК81, праворуч - для введення даних з МК261. Висота нижньої межі хмар вводиться в метрах. Введене значення висоти автоматично включається у зведення MET REPORT/SPECIAL, METAR/SPECI та на МД.

Висота нижньої границі визначається візуально та вводиться в текстові вікна у випадку, якщо в першому шарі хмар є розриви та датчик не вимірює висоту нижньої межі хмар, або якщо спостерігаються хмари середнього або верхнього ярусу. У випадку виходу з ладу датчиків висоти нижньої межі хмар та, якщо висоту нижньої межі хмар неможливо визначити візуально або по даним кулепілотних спостережень технік-метеоролог вводить "9999" для кодування в телеграмах "///".

Група текстових вікон "MOR,м". У випадку виходу з ладу хоча б одного датчика або у випадку штучного заниження видимості при сході та заході сонця (див. розділ 6, п. 6.2), технік-метеоролог вводить видимість визначену візуально за схемою орієнтирів, однакове значення у три вікна, в метрах (Наприклад: 7000, 4000, 3000, 2500 та ін.). Технік-метеоролог вводить однакове значення в три вікна видимості, або ставить «галочку» біля середнього вікна видимості та вибирає потрібне значення видимості, воно продублюється у всіх вікнах. При переході на інструментальне визначення видимості - вікна треба очистити (стерти значення видимості).

В текстовому вікні "Курс" технік-метеоролог вибирає зі списку робочий курс посадки (81 або 261). При зміні курсу технік-метеоролог проводить перезапис у змінених даних погоди, відправляє інформацію на МД та телеграмму Special.

В текстовому вікні "Сцепление" технік-метеоролог вводить вручну коефіцієнт зчеплення.
Текстове вікно "TREND" призначене для введення вручну прогнозу на посадку. Якщо компґютер синоптика вийшов з ладу або по технічним причинам TREND не проходить по лініям зв'язку, внаслідок чого не може бути автоматично включений до зведень METAR/SPECI та MET REPORT/SPECIAL технік-метеоролог вводить вручну TREND, отриманий по телефону від синоптика, для автоматичного включення до зведень погоди.
В текстовому вікні "Время суток" - при ручному режимі введення, технік-метеоролог вибирає зі списка час доби (день, ніч).
Примітка: підказка про зміну часу доби в інформаційному рядку з'являється в будь-якому режимі установки часу доби (автоматичному або ручному).
Текстове вікно "Огни" призначене для введення вручну ступеню вогнів світлосигнальної системи. Технік-метеоролог вводить у відповідні вікна шляхом підбору ступінь ВМІ з курсом МК-81 при значеннях видимості в діапазоні 2-1км в програму КРАМС-4 вводиться сила світла вогнів 10% (від максимальної), при значеннях видимості менше 1000м - 30% (від максимальної):
Курс
МК-81
Видимість
< 2-1км
10%
< 1км
30%
Якщо вогні не включені, розрахунок видимості на ЗПС не проводиться, технік-метеоролог вибирає зі списка (0).
В текстовому вікні "Давление (гПа)" технік-метеоролог вводить атмосферний тиск в гПа (десяті долі відокремлюються крапкою).
В текстовому вікні "Температура (град)" технік-метеоролог вводить температуру повітря в градусах Цельсия (десяті долі відокремлюються крапкою). Якщо температура нижче 0єС, перед значенням температури технік-метеоролог вводить знак « ? ».
Текстове вікно "Влажность (%)" призначене для введення вручну даних відносної вологості повітря у відсотках. Введені дані використовуються для обчислення температури точки роси, пружності водяної пари та автоматично включаються у зведення погоды та заносяться в АВ-6.
Панель "Облачность" призначена для введення інформації про хмарність по группах для подальшого кодування в зведеннях MET REPORT/SPECIAL та на МД.
Технік-метеоролог вводить дані хмарності репрезентативні для зони заходження на посадку по групам, згідно прийнятим скороченням зазначеним в Міжнародних авіаційних метеорологічних кодах:
1-а група - кількість нижнього масиву хмар (вертикальна видимість), висота (при необхідності), форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).
2-а група - кількість хмар другого масиву хмар, їх висота, форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).
3-я група - кількість та висоту третього масиву хмар. Форма хмар не зазначається.
В текстовому вікні "Общее кол-во облаков (0-8)" технік-метеоролог вводить вручну загальну кількість та кількість хмарності нижнього шару, визначену візуально, шляхом підбору цифри октантів у відповідному вікні.
Форма хмар визначається візуально. Технік-метеоролог вибирає у вікнах зі списком відповідну форму хмарності - TCU, CB, Cu, St, Sc, Ns, Frnb, Stfr, Ac, Ci. На МД та в зведеннях METAR/SPECI, MET REPORT/SPECIAL кодується тільки купчасто-дощова (CB) або потужно купчаста (TCU) хмарність, всі форми хмарності заносяться до журналу погоди АВ-6 автоматично.
Технік-метеоролог використовує дані вимірювача висоти хмар для введення вручну висоти в другій та третій групі. У випадках, коли другий та третій масив хмар - середнього або верхнього шару та не вимірюється приладом, технік-метеоролог вводить дані візуальних спостережень.
Примітка: при відсутності 2-го та 3-го масиву хмар нижнього шару, у 2-й та 3-й групі вводяться кількість та висота хмар середнього або верхнього шару (при наявності).
Панель ?Явления погоды? призначена для введення явищ поточної погоди. В текстовому вікні ?Явления? технік-метеоролог вводить явища поточної погоди з клавіатури згідно таблиці 4768 Міжнародних метеорологічних авіаційних кодів або за допомогою кнопки відкриває вікно для вибору необхідних кодових груп явищ погоди. Вибрані групи явищ відображаються у вікні «Код Явлений погоды».
Для збереження даних та подальшого включення їх до зведень погоди технік-метеоролог натискає мишею на кнопку „Применить”.
При відсутності ручного введення у вікнах білого фона, відповідні параметри включаються в зведення по приладним вимірюванням автоматично.
В нижній частині головного вікна КРАМС-4 розташований рядок діагностики каналів з різнокольоровими квадратами з логотипом ИРАМ (в правому нижньому куті), які відображають роботу системи КРАМС-4.
3. Головне меню
Головне меню КРАМС-4 складається з п'яти розділів: ”Наблюдения”, ”Просмотр данных”, ”Настройка”, ”Техника” , ”Справка”, кожний з яких має меню зі списком файлів (вікон). Результатом виповнення команди є відкриття відповідного файлу (вікна).
Для активації будь-якого розділу головного меню КРАМС-4 та виведення на екран відповідного кожному розділу списку (меню) потрібно виконати наступні дії:
- підвести курсор мишки до найменування вибраного розділу (пункту меню);
- короткочасно один раз натиснути на ліву клавішу мишки;
- на екрані відкривається список (меню) функцій (команд).
Для відкриття будь-якого файлу (реалізації функції) із визначеного розділу потрібно:
- підвести курсор мишки до рядка з найменуванням вибраного файлу (функції);
- на екрані - вибрана функція (команда) меню виділяється світовим вікном;
- натиснути лівою клавішею мишки на світовому вікні;
- на екрані - результат реалізації вибраної функції (команди).
Швидкий виклик основних розділів головного меню здійснюється натиском лівої клавіші мишки на відповідну кнопку-піктограму.
4. Використання головного меню
4.1 Розділ „Наблюдения

4.1.1 Команда „Данные наблюдений
Команда „Данные наблюдений” відкриває вікно „Ручной ввод данных”. Робоче вікно „Ручной ввод данных” складається з двох закладок.
- Закладка «Облачность» призначена для введення даних спостережень за хмарністю для кодування в телеграмах METAR/SPECI.
В полі «METAR» технік-метеоролог вводить дані хмарності репрезентативні для всієї зони аеродрому по групам, згідно прийнятим скороченням зазначеним в Міжнародних авіаційних метеорологічних кодах:
1-а група - кількість нижнього масиву хмар (вертикальна видимість), форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).
2-а група - кількість хмар другого масиву хмар, їх висота, форма хмар (технік-метеоролог вибирає у вікні зі списком форм хмар).
3-я група - кількість та висоту третього масиву хмар. Форма хмар не зазначається.
Технік-метеоролог використовує дані вимірювача висоти хмар для введення вручну висоти в другій та третій групі. У випадках, коли другий та третій масив хмар - середнього або верхнього шару та не вимірюється приладом, технік-метеоролог вводить дані візуальних спостережень.
Примітка: при відсутності 2-го та 3-го масиву хмар нижнього шару, у 2-й та 3-й групі вводяться кількість та висота хмар середнього або верхнього шару (при наявності).
- Закладка «Бортовая» призначена для введення даних про обледеніння, турбулентність, зсув вітру (фактичний або очікуваний), інформації про грози штормового кільця, прізвища техніка-метеоролога, явищ нещодавньої погоди та вітру на висотах 100 і 500м.
Технік-метеоролог вводить інформацію про обледеніння та турбулентність по шарам, з зазначенням інтенсивності та зони розповсюдження (в хмарах, в хмарах та опадах, поза хмарами). Для введення інформації про обледеніння та турбулентність технік-метеоролог ставить „відмітку” біля відповідних вікон.
При отриманні інформації про зсув вітру визначеної інтенсивності технік-метеоролог натискає клавішу мишки у вікні зліва від напису «Зсув вітру» (у вікні з'явиться „відмітка”).
Текстове вікно «RMK» призначене для введення додаткової інформації.
В групу RMK автоматично включається інформація про зсув вітру відповідної інтенсивності на російській мові відкритим текстом (Наприклад: «ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ:УМЕРЕННЫЙ СДВИГ ВЕТРА»), іншу додаткову інформацію про фактичний зсув вітру технік-метеоролог вводить вручну в групі RMK.
У текстовому вікні „RMK” технік-метеоролог вводить вручну інформацію про фактичний або очікуваний зсув вітру, інформацію про грози з метеостанцій штормового кільця в радіусі 10км.
При відмові датчиків видимості та переході на візуальні спостереження у текстовому вікні „RMK” технік-метеоролог вводить вручну „Видимость менее 550м” при видимості менше 550м в денний час та „Видимость менее 1700м” при видимості менше 1700м в нічний час.
Вітер на висотах - у вікні „Ветер на высоте 100” технік-метеоролог вводить напрямок та швидкість вітру на висоті 100м визначені за допомогою кулепілотних спостережень або даних радіозондування; у вікні „Ветер на 500” вводить напрямок та швидкість вітру на висоті 500м визначених за допомогою кулепілотних спостережень або даних радіозондування, при відсутності - вводить напрямок та швидкість прогностичного вітру, отриманого від синоптика.
У текстовому вікні «Прошедшая погода» - технік-метеоролог вводить позначення явищ погоди в кодовій формі METAR вручну, згідно вимогам Міжнародного метеорологічного авіаційного коду.
У текстовому вікні «Наблюдатель» - технік-метеоролог вводить прізвище.
Інформація про закриття штучних перешкод („ипз”, „м/з”) включається в зведення автоматично при наявності хмарності висотою нижче 385м (висота телевізійної вежі - 385м). При наявності хмар висотою до 150м зазначається - „ипз”, від 150 до 385м зазначається „м/з”.
Після введення всіх даних технік-метеоролог натискає мишею на кнопку „OK”.
Для виходу з вікна „Ручной ввод данных” технік-метеоролог натискає мишею на кнопку «Х» у правому верхньому куті вікна.
4.1.2 Спостереження в строки 00 та 30 хвилин, „Запись срока”
Технік-метеоролог вводить необхідні дані в вікна ручного введення. Зведення METAR і MET REPORT формуються по результатам ручного введення даних та показанням датчиків.
При роботі в автоматичному режимі передачі зведень METAR і MET REPORT в 00 та 30 хвилин кожної години (або кожні 60 хвилин) передача зведень здійснюється автоматично. При роботі в автоматичному режимі технік-метеоролог не викликає редактор телеграм „Запис строку”, цей редактор вийде автоматично на головному вікні КРАМС-4 та зведення METAR відправиться в лінію зв'язку автоматично. Якщо є необхідність корекції зведення, то технік-метеоролог закриває редактор телеграм „Запись срока” зі сформованим зведенням METAR (кнопкою «Х» в правому верхньому куті вікна), вносить зміни у вікна ручного введення даних, далі - відкриває піктограму „Передача данных” зі сформованим зведенням METAR, перевіряє та відправляє в лінію зв'язку (натискає на кнопку „Передача телеграммы в выбранный канал связи ” в лівому верхньому куті).
При роботі не в автоматичному режимі передачі зведень - технік-метеоролог передає інформацію на МД, зведення METAR і MET REPORT вручну. Для передачі метеоінформації на МД та зведення MET REPORT в 00 та 30 хвилин (або кожні 60 хвилин) технік-метеоролог натискає клавішею миші на піктограму „Передача на индикатор”. Для передачі зведення METAR в ручному режимі технік-метеоролог не викликає редактор телеграм „Запис строку”, цей редактор вийде автоматично на головному вікні КРАМС-4, для відправлення зведення METAR в лінію зв'язку технік-метеоролог натискає клавішею миші на кнопку «Передача телеграммы в выбранный канал связи».
Після передачі зведення METAR в інформаційному рядку виходить повідомлення „Телеграмма отправлена”.
Якщо технік-метеоролог помітив помилку в зведенні METAR в групах, які вводяться вручну (явище поточної погоди, кількість, форму та висоту хмарності, якщо висота хмарності визначена візуально) технік-метеоролог викликає редактор телеграм, натиснувши на піктограму „Передача данных”, цей редактор вийде на головному вікні КРАМС-4, вибирає зведення METAR COR та коригує зведення вручну. Для відправлення зведення METAR COR в лінію зв'язку технік-метеоролог натискає клавішею миші на кнопку «Передача телеграммы в выбранный канал связи».
4.1.3 Спостереження між строками 00 та 30 хвилин
При переході через граничні значення даних вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, висоти хмарності (штормові критерії для передачі SPECIAL) зведення SPECIAL відправляються автоматично („режим шторм”); при появі, зміні інтенсивності та закінчені небезпечного явища погоди, при отриманні інформації про обледеніння, турбулентність, фактичний або очікуваний зсув вітру, інформації про грози зі штормового кола, зміні курсу або коефіцієнту зчеплення, при зміні прогнозу на посадку TREND, при сигналі „Тривога” - технік-метеоролог відправляє зведення SPECIAL вручну (натискає на піктограму „Передача на индикатор”).
При переході через граничні значення даних вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, висоти хмарності, при появі, зміні інтенсивності та закінчені небезпечного явища погоди (штормові критерії для передачі SPECI), в інформаційному рядку з'явиться повідомлення „Передайте телеграму SPECI”.
Для передачі SPECI технік-метеоролог відкриває піктограму „Запись SPECI”, перевіряє зведення та передає в лінію зв'язку (натискає на кнопку „Передача телеграммы в линию связи” в лівому верхньому куті).
При виникненні, посиленні, закінченні НЯ та СГЯ (штормові критерії для передачі WAREP), в інформаційному рядку з'явиться повідомлення „Передайте телеграмму WAREP”. Для передачі зведення WAREP технік-метеоролог відкриває піктограму „Передача данных”, вибирає зведення WAREP, перевіряє і доповнює зведення (при необхідності) та передає в лінію зв'язку.
Примітка: якщо по технічним причинам зведення METAR, SPECI, WAREP не потрапили до банку даних, необхідно провести повторну передачу зведень, слід натиснути мишею на піктограму „Передача данных”, вибрати потрібне зведення та відправити в лінію зв'язку.
Якщо технік-метеоролог помітив помилку в зведенні SPECI в групах, які вводяться вручну (група явищ поточної погоди, кількість хмарності, групи нещодавніх явищ погоди), технік-метеоролог викликає редактор телеграм, натиснувши на піктограму „Передача данных”, цей редактор вийде на головному вікні КРАМС-4, вибирає зведення SPECI COR та коригує зведення вручну. Для відправлення зведення SPECI COR в лінію зв'язку технік-метеоролог натискає клавішею миші на піктограму «Передача телеграммы в выбранный канал связи».
Спостереження по сигналу „Тривога” - при надходженні сигналу „Тривога” технік-метеоролог проводить спостереження в повному обсязі на протязі 1 хвилини та оновлює інформацію на МД, передає зведення SPECIAL (вручну), в журналі АВ-6 зазначає, що спостереження проводились по сигналу тривога. Проводить позачерговий випуск кулепілота. Визначає напрямок та швидкість вітру для стандартних рівнів (100,200,300,500,600,900м), та зазначає, що даний кулепілот випущений по сигналу тривога.
Примітка: після отримання інформації про сигнал „Тривога” на аеродромі Святошин, технік-метеоролог проводить позачерговий випуск кулі-пілота. При обробці даних кулепілотних спостережень технік-метеоролог зазначає „Ш/п по ТРЕВОГЕ Святошин» та передає визначені дані вітру на висотах по телефону ГОА Святошин.
4.1.4 Команда „Режим автоматической передачи”
Команда „Режим автоматической передачи” відкриває вікно „Настройка интервалов передачи метеосводок”. Вікно поділене на 2 поля: поле „Режим передачи местных регулярных сводок” та поле „Режим передачи сводок”. В полі „Режим передачи местных регулярных сводок” технік-метеоролог встановлює потрібний режим передачі зведень MET REPORT (30 або 60 хвилин). Якщо біля напису „Автоматическая передача с интервалом” технік-метеоролог встановить „відмітку” - зведення MET REPORT будуть передаватися автоматично. Якщо технік-метеоролог видалить „відмітку” - зведення MET REPORT будуть передаватися вручну.
В полі „Режими передачи сводок” технік-метеоролог встановлює інтервал автоматичної передачі зведень METAR (30, 60 хвилин). Якщо біля напису „Автоматическая передача METAP в канал” технік-метеоролог встановить „відмітку” - зведення METAR будуть передаватися автоматично. Якщо технік-метеоролог видалить „відмітку” - зведення METAR будуть передаватися вручну.
4.1.5 Команда „Шаропилотные наблюдения
Призначена для роботи з даними кулепілотних спостережень. Команда відкриває вікно „Шаропилотные наблюдения”. В цьому вікні вводяться дані в рядки, які відмічені синіми рисками. Місця, які помічені червоним кольором, заповнюються розрахованими величинами.
В верхній частині вікна „Шаропилотные наблюдения” знаходиться горизонтальне меню, яке містить два пункти: „Файл” та „Результаты”. Нижче горизонтального меню знаходиться панель-інструментів, яка містить шість кнопок.
Вікно „Шаропилотные наблюдения” поділене на дві частини. Ліву частину вікна необхідно заповнити результатами кулепілотних спостережень у відповідності з формою КАЭ-1. Технік-метеоролог заповнює позиції, які виділені синім кольором. Введення результатів кулепілотних спостережень здійснюється за допомогою клавіатури.
Після введення результатів, технік-метеоролог вибирає рядок „Расчёт” в меню „Результаты”, після чого в лівій частині вікна будуть відображатися результати розрахунку траєкторії руху кулепілота, в правій частині вікна будуть результати розрахунків для стандартних ізобаричних поверхонь.
Для запису результатів введення та розрахунків в архів, необхідно в меню „Файл” вибрати рядок ”Сохранить”.
Для виведення результатів на печать, необхідно в меню „Файл” вибрати рядок ”Печать”.
Перегляд траекторії руху кулепілота виконується при виборі рядку „Траекторія” в меню „Результати”.
У випадку, якщо треба продивитися результати за попередні строки, а також при необхідності їх реагування, потрібно вибрати рядок „Архивний” в меню „Файл”. При цьому на екран буде відкрите вікно „Архив”
У вікні необхідно встановити відповідний рік, місяць, день і строк та натиснути клавішу „Выбрать”. Після чого у вікні будуть виведені результати за вибраний строк.
Рядок „Новый” в меню „Файл” використовується для підготовки пустого шаблону для введення результатів спостережень.
По закінченню роботи з додатком необхідно вибрати рядок „Выход” в меню „Файл”.
4.2 Розділ „Просмотр данных»

4.2.1 Команда „Анализ архивных данных
Команда „Анализ архивных данных” відкриває вікно „Отображение архивных данных”, в якому містяться: графіки напрямку та швидкості вітру (з двома курсами), видимості (з двома курсами та середина ЗПС), висоти нижньої межі хмар (з двома курсами), атмосферного тиску, температури та вологості повітря.
4.2.2 Команда „Работа с АВ-6
В верхній частині вікна знаходиться рядок заголовку „Журнал АВ-6”. Нижче - рядок меню журналу АВ-6, який містить 7 пунктів. Далі - панель інструментів, яка складається з ряду кнопок-піктограм. Далі - область, яка називається робочою областю журналу АВ-6, в верхній частині якої - назви граф.
Дані вимірювань та ручного введення в строки передачі зведень MET REPORT та SPECIAL (відправлених автоматично або вручну) заносяться в журнал АВ-6 автоматично, дані в щоденнику погоди АВ-6 доповнюються техніком-метеорологом тільки відомостями про час початку та закінчення явищ погоди, про наявність додаткової інформації (зсув вітру, грози зі штормового кільця) та інші. Атмосферні явища, що вводяться вручну в нижній частині фонового вікна за допомогою „Таблицы явлений”, заносяться в АВ-6 автоматично у вигляді символів. У тому випадку, якщо відсутній символ явища в АВ-6, його можна записати вручну за допомогою символьної таблиці - підказки, яка виводиться на екран. Для цього необхідно установити курсор миші на піктограмі „Показать символьную таблицу” та клацнути кнопкою. На екран вийде таблиця із символами атмосферних явищ. Встановити курсор на графі АВ-6 „Особые явления погоды” відповідного строку спостережень, вибрати вид явища та натиснути на кнопку „OK”. Аналогічно записати інтенсивність явищ. Після доповнення даними слід натиснути на піктограму „Сохранить файл в архиве”. Журнал АВ-6 складається зі сторінки A та сторінки В. Для перегляду архіву журналу АВ-6 технік-метеоролог натискає мишкою на піктограму „Открыть файл из архива”, далі вибирає рік, дату, число місяця та натискає на кнопку „Выбрать”. Для друку журналу АВ-6 технік-метеоролог натискає на піктограму „Печатать текст”, спочатку роздруковує сторінку А, потім сторінку В. Після закінчення роботи з журналом АВ-6 технік-метеоролог натискає мишкою на кнопку „End”.
Зміст граф журналу АВ-6
- графа 1 - час спостережень - строки 00 та 30 хвилин кожної години, час складання спеціальних зведень та спостережень по запиту, при сигналі „Тривога”, зміні курсу та коефіцієнту зчеплення, прогнозу на посадку, додаткової інформації;
- графи 2,3 - вітер у землі, усереднені за 2 хв. значення напрямку та середньої швидкості вітру;
- графа 4 - максимальна швидкість вітру (за 10 хвилин);
- графи 5,6,7 та 8 - вітер на 100 м та 500 м (автоматично з вікна „Ручной ввод данных”), якщо дані вітру на 100 м відсутні автоматично в графу 5,6 заноситься скорочення «ПРОГН»;
- графа 9 - видимість (при ручному введені значень видимості, визначеної візуально, заноситься автоматично із нижньої частини фонового вікна; при інструментальному вимірювані видимості вказується осереднене за 1 хвилину мінімальне значення з трьох датчиків);
- графа 10 - ступінь ОМІ (заноситься автоматично з текстового вікна „Огни” з нижньої частини фонового вікна);
- графа 11 - дальність видимості на ЗПС з робочим курсом (осереднене значення за 1 хвилину);
- графа 12 - явища поточної погоди, при наявності явищ вручну вказується час початку, та закінчення явищ (заноситься автоматично з текстового вікна „Явления погоды” з нижньої частини фонового вікна);
- графа 13 - загальна кількість хмар та кількість хмар нижнього ярусу в октантах (дані заносятья автоматично з нижньої частини фонового вікна);
- графа 14 - скорочені латинські назви всіх форм хмарності, також CB та TCU (заносяться з текстового вікна „Форма облаков” з нижньої частини фонового вікна);
- графа 15 - висота хмар з робочим курсом з датчиків або визначена візуально;
- графа 16 - температура повітря з десятими долями;
- графа 17 - температура точки роси (°С) з десятими долями;
- граф и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.