На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Особенности территориального размещения спортивной инфраструктуры мира

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: География. Добавлен: 09.04.2012. Сдан: 2012. Страниц: 34. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КПІ ДВНЗ «КНУ»
КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ

«Допущено до захисту»
Завідувач кафедри
Реєстраційний № _________
_________ «___» __________ 2012 р.
«___» _________ 2012 р.


ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗМІЩЕННЯ ОБ’ЄКТІВ СПОРТИВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В СВІТІ



Курсова робота
студентки денної форми навчання,
спеціальності
«Географія, організатор краєзнавчо-
туристичної роботи»
групи ГОЕ-08-2
освітньо-кваліфікаційного рівня
«бакалавр»
Скворцової Марії Костянтинівни


Науковий керівник:
Д.п.н., професор
Бугрій Олена Володимирівна


Кривий Ріг
2012


ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СПОРТИВНУ ІНФРАСТРУКТУРУ ……………………………………………………………
1.1 Передумови та фактори розвитку спортивної інфраструктури ….
1.2 Спортивна інфраструктура: системно-історичний підхід ..………
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………

РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД ………………………………………………………………………..
2.1 Стадіон ……………………………………………………………….
2.2 Поле для гольфу ……………………………………………………..
2.3 Льодова арена …………………………... ………………………......
2.4 Велотрек ……………………………………………………………...
2.5 Тенісний корт ………………………………………………………..
2.6 Лижний трамплін ……………………………………………………
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………..


ВСТУП
спортивних комплексів. Більшість проектів приурочені до спортивних Актуальність курсової роботи. Фізична культура і спорт є невідємною частиною сучасного способу життя. Спортивні комплекси надають суспільству послуги повязані із зміцненням здоровя, профілактикою захворювань, пропагандою здорового способу життя. Крім того, від ступеня розвитку спортивної інфраструктури залежить рівень підготовки спортсменів, як професіоналів, так і любителів. Спорудження різноманітних спортивних обєктів найчастіше прямо повязане з проведенням масштабних спортивних змагань та інших заходів.
В нинішній час спорт відіграє величезну роль у житті людства. Для деяких він є способом життя і навіть професією, а для інших - задоволенням духовно-культурних потреб. Незаперечним залишається факт підвищеного інтересу до спортивних заходів: ігор і чемпіонатів.
У ХХ столітті будувалося величезна кількість подій світового та регіонального рівня.
Актуальними стають критерії, закономірності і причини вибору певного місця проведення спортивних змагань.
Обґрунтованість наукової проблеми в джерелах і літературі. В літературі не достатньо інформації щодо особливостей типології та географії спортивної інфраструктури. Велику увагу історії створення спортивних об’єктів, типології країн за рівнем розвитку спорту та фізіологічним особливостям спортсменів окремих регіонів приділив В.П. Максаковський. Дослідженню типології за призначенням приділили увагу такі російські вчені, як Е.Н. Шпитальна, С.А. Латухін. На сучасному етапі в науці дана тема вивчається.
Мета курсової роботи. З’ясувати географічні особливості розміщення об’єктів спортивної інфраструктури в світі.
Завдання курсової роботи:
1. Сформувати поняття спортивна інфраструктура.
2. Провести історичну періодизацію розвитку спортивної інфраструктури в світі.
3. Розробити класифікації спортивних об’єктів за їх місткістю.
4. Визначити фактори розміщення об’єктів спортивної інфраструктури.
5. Скласти графічні та картографічні додатки.
Об’єкт – спортивна інфраструктура світу.
Предметом дослідження є особливості територіального розміщення об’єктів спортивної інфраструктури в світі.
Методологічні основи дослідження. Основними методами дослідження були аналіз наукової літератури, порівняльний, узагальнення та картографічний.
Практична значущість дослідження полягає в можливості використання матеріалів курсової роботи при підготовці лекцій та завдань на лабораторні заняття з курсів: «Соціальна географія світу» та «Соціальна географія України», які викладаються у вузі.
Публікації:
Апробація матеріалів здійснювалася на Всеукраїнській конференції з міжнародною участю студентів, аспірантів та молодих вчених «Географічні та геоекологічні дослідження в Україні та суміжних територіях», яка проходила в Сімферополі 5 – 7 квітня 2012 року та на лекції «Географія спорту» з курсу «Соціальна географія світу».
Структура курсової роботи. Курсова робота складається з 2 основних розділів, в яких розглядається: загальні відомості про спортивну інфраструктуру, просторова організація спортивних об’єктів та їх класифікації. Курсова робота містить сторінок, з яких сторінок складають додатки. Під час роботи було опрацьовано підручників та електронних джерел.


РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СПОРТИВНУ ІНФРАСТРУКТУРУ
1.1. Передумови та фактори розвитку спортивної інфраструктури
Сучасний спорт неможливо уявити без сучасних спортивних споруд. Всі технічно складні, цікаві учаснику й глядачеві, види спорту в обовязковому порядку базуються на будь-яких облаштованих спортивних обєктах.
Як показує світова практика, найбільшого успіху в олімпійських видах спорту, професійному спорті домагається та країна, яка змогла забезпечити своїх спортсменів гідним місцем тренувань. Правило працює і в дрібному масштабі, наприклад, той регіон країни виховує чемпіонів країни, де є необхідні для цього умови, і в першу чергу це, звичайно ж, спортивна споруда – стадіон, басейн, льодовий палац чи арена. У них повинні бути створені умови, що забезпечують комфорт і безпеку спортсменів, технічне оснащення має відповідати санітарним і будівельним нормам.
Розвиток фізичної культури за будь-яких умов неможливий без будівництва матеріальної бази у вигляді спортивних споруд, спеціально обладнаних і правильно експлуатованих.
Для більш широкого охоплення населення заняттями фізичними вправами і спортом протягом усього року служать криті спортивні споруди.
Мережа фізкультурно-спортивних споруд вважається найскладнішою, найбільшою та найрізноманітнішою серед систем обслуговування населення. Вона є складовою частиною всіх структурних елементів населених місць, від початкових ступенів (найпростіші прибудинкові майданчики, приміщення для оздоровчих занять, вбудовані в перші поверхи житлових будинків) до найбільших загальноміських і заміських споруд, багатофункціональних залів, палаців спорту і олімпійських комплексів.
Саме поняття «спортивна споруда» дуже багатогранно обєднує в собі всі складні технічні особливості, які властиві будь-якій спортивній арені, з різноманітністю наповнення в залежності від функціонального призначення споруди. Сучасні спорткомплекси обладнані для більш ніж 160 різновидів спортивних занять та видів активного дозвілля. Різним видам спорту відповідають обєкти і споруди різних типів, з яких складається розвинена мережа фізкультурно-спортивних споруд.
Фізкультурно-спортивні споруди – це система, яка постійно змінюється і нерозривно повязана з розвитком суспільства в цілому. Останнім часом намітилася чітка інтеграція культурних і спортивних видів діяльності зі збільшенням частки активного дозвілля. У заняття залучаються різні групи населення, розвиваються різні форми сімейного дозвілля. Паралельно з цим розвивається і спорт вищих досягнень, висуває все нові рівні вимог до фізкультурно-спортивних споруд. В Україні простежується загальна тенденція підвищення питомої ваги будівель для активного відпочинку та оздоровлення в загальній структурі споруд. На державному рівні динамічно розвивається будівництво палаців спорту. Попит на спортивну нерухомість зростає завдяки збільшенню частки універсальних багатофункціональних приміщень, які володіють можливістю легкої трансформації із споруд для різних видів спортивно-видовищних заходів (тренувань, змагань з різних видів спорту) в приміщення для проведення масово-видовищних подій (концерти, виставки, конференції, зїзди політичних партій). Спостерігається повсюдне зростання будівництва критих споруд замість відкритих басейнів, стадіонів, кортів, ковзанярських доріжок. Такі тенденції закономірні: криті споруди можна використовувати протягом усього року, а відкриті – тільки сезонно. З іншого боку, активно розвиваються спеціалізовані спортивні центри: гірськолижні, вітрильні, кінно-спортивні, картингові. Позитивно відбивається на популярності занять спортом та пропаганди активного проведення дозвілля зростаюча комфортність споруд, покращення сфери обслуговування спортивних комплексів, естетичність інтерєрів, привабливість архітектурного вигляду.
В залежності від того, який планувальний підрозділ обслуговують спортивні споруди, вони діляться на:
- Мікрорайонні (7 хвилин пішохідної доступності);
- Районні (20 хвилин пішохідної доступності);
- Міжрайонні (20 хвилин транспортної доступності);
- Загальноміські (30 хвилин транспортної доступності).
Загальноміські спортивні споруди служать потребам усього міського населення, і найчастіше обслуговують великі змагання міського, регіонального, міжрегіонального та міжнародного рівнів. Такі споруди прийнято називати спорудами епізодичного користування.
Міжрайонні та районні спортивні споруди покликані задовольняти періодичні потреби городян, і їх радіус доступності зазвичай не перевищує 700-1200 метрів, що відповідає розміщенню цих установ в центрі житлових районів. У таких спорудах періодично проводяться змагання місцевого рівня, діють спеціалізовані та універсальні спортивні секції. Дані споруди в силу свого використання називають спорудами періодичного користування.
Мікрорайонні спортивні споруди є відкриті спортивні майданчики, невеликі спортивні зали, що обслуговують місцеве населення щодня, і задовольняють повсякденні потреби городян. Радіус доступності таких споруд не перевищує 500 метрів, що відповідає їх розміщенню в житловому районі, в мікрорайонах та житлових групах. Аналогічно першим двом групам, мікрорайонні спортивні споруди називають спорудами повсякденного користування.
Відповідно, тільки споруди повсякденного і періодичного користування можуть бути розміщені на території житлових районів, і відносяться до масових видів обслуговуючих установ.
Спортивні споруди також розрізняють за основним призначенням:
• навчально-тренувальні;
• демонстраційно-спортивні споруди, призначені в основному для змагань;
• фізкультурно-оздоровчі;
• дитячі спортивні споруди;
• спеціалізовані спортивні споруди, що обслуговують інвалідів та інші мобільні групи населення.
Спортивні споруди можуть як залежати від місцевих умов, так і мати можливість повсюдного поширення. Споруди, що не залежать від місцевих умов – це спортивні зали, басейни, площинні спортивні споруди.
Місцеві умови, що впливають на розміщення спортивних споруд, підрозділяються на:
• природні (кліматичні, орографічні);
• культурні (спортивні традиції);
• економічні умови (економічна доцільність).
Географія спорту багато в чому визначається природними умовами країни, регіону. Зимові види спорту краще розвиваються на територіях з помірно-холодною зимою, тривалим і стійким сніговим покривом. А гірськолижний спорт, як і ковзанярський - в горах (відома «фабрика рекордів» в Медео близько Алма-Ати, знамениті трампліни і траси в Альпах). З будівництвом закритих ковзанок займатися ковзанярським спортом стало можливо і в країнах з більш теплим кліматом, а хокей на льоду отримав розвиток у спекотній Каліфорнії і Флориді. У країнах і районах з довгою суворою зимою і коротким влітку заняття спортом на відкритому повітрі майже неможливі. Природні умови дозволяють розвивати споруди для водних, гірських, зимових видів спорту.
Спортивні традиції – споруди кінного, велосипедного, нових видів спорту.
Рівень економічного розвитку країни, району – одне з найважливіших умов розвитку спорту. Високі доходи дозволяють країні приймати Олімпійські ігри, світові чемпіонати та споруджувати відповідні до них об’єкти. ..................


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.