На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Загальна характеристика банквської системи України та її розвиток. Державн та приватн кредитн та кредитно-фнансов заклади. Емсйн, комерцйн, нвестицйн та потечн банки. Нацональний банк України. Динамка банквського сектору України.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


16
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ТОРГІВЛІ
Імені М. ТУГАН-БАРАНІВСЬКОГО
Кафедра економічної теорії
КУРСОВА РОБОТА
Банківська система України, та проблеми її розвитку

Донецьк 2008
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ТОРГІВЛІ
Імені М. ТУГАН-БАРАНІВСЬКОГО
Кафедра економічної теорії
КУРСОВА РОБОТА
По дисциплині «Економічна теорія»
Вариант 39.

Студентки групи ЗФім 08-С2 _____________________
Керівник доц. к.е.н. Іє О. Н. _____________________
Донецьк 2008
Реферат

Текст 43 с., 4 табл., 8 рис.
Банківська система, економіка, бюджет, оподаткування, доход, Національний Банк, бізнес, ресурси, капітал, цінні папери, баланс, установчий договір, кошти, депозити, актив, пасив, кредити.
У курсовій роботі проведений аналіз банківської системи держави, та виявлені проблеми її розвитку в України; розглянуті|розглядувати| показники сучасного стану Банковської системи , проведена її оцінка та дані шляхи подальшого розвитку.
ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….5
1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ..8
1.1. ВИДИ БАНКІВ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ…………………………………………8
1.2. СТРУКТУРА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ………………………………10
1.3.НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК-ГОЛОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
2.СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ………………………………………………….………..13
2.1. ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ……………..13
2.2. РОЗМІЩЕННЯ РЕСУРСІВ БАНКІВ УКРАЇНИ………………………16
2.3. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
3. ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ…28
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..43
ВСТУП

Враховуючи трансформацію української економіки та її бурхливий рух в напрямку будівництва ринкової економіки ефективна, дієва банківська система є запорукою успіху та фундаментом монетарної стабільності країни. Оскільки банківські установи є ефективним інструментом регулювання економічної активності в умовах вільного ринку, побудова незалежної та високопрофесійної банківської системи є запорукою успішного економічного розвитку країни. Банківські установи не лише акумулюють вільні економічні ресурси. Але і створюють умови для їх найбільш ефективного використання. Враховуючи високі темпи зростання споживчого кредитування в Україні банки стають посередником між магазинами та безпосередніми покупцями. Також через банківську систему проходять грошові розрахунки і платежі господарюючих суб'єктів та населення у цілому. Сучасною тенденцією розвитку банківського сектору є поступове злиття банківського та промислового капіталу, що створює передумови для організації безперервного процесу виробництва, особливо в умовах спаду темпів росту виробництва промислових товарів в Україні в 1990-х роках.
Український банківський сектор протягом останніх років розвивається досить динамічно і превалює у фінансовому середовищі. Незважаючи на кризові події 2008 року, а також уповільнення економічних процесів в Україні, у цьму році спостерігалися позитивні тенденції в розвитку банківського сектору. За результатами цього року в банківській системі зафіксовані найвищі темпи приросту показників діяльності за останніх п'ять років. Високі темпи приросту банківського кредитування і поліпшення його якісних характеристик сприяли отриманню найбільшого за обсягом прибутку за всі роки функціонування вітчизняної банківської системи та досягнення найвищого рівня рентабельності активів[3].
Поточний стан економіки та банківської справи дає змогу позитивно оцінити перспективи розвитку, зростання ролі та вкладу банківського сектору в економіку країни. Національний банк України, уся банківська система протягом 2008 року вирішували завдання, пов'язані із забезпеченням виконання найважливіших напрямів соціально-економічного розвитку країни, основних засад грошово-кредитної політики на 2008 рік.
Метою даної курсової роботи є вивчення загального стану та основних тенденцій розвитку сучасної банківської системи України, її організаційної структури та функцій .
Об`єктом дослідження виступає інформація про Національний банк України, Державний Ощадний банк та комерційні банки, які ведуть господарську діяльність на території України і складають банківську систему України. НБУ є центральним банком України та особливим економічно незалежним органом державного управління, який регулює діяльність комерційних банків, проводить їх ліцензування та фінансовий моніторинг, розроблює правове законодавство, яке найкращим чином відповідає сучасним економічним процесам та тенденціям в Україні. Ощадбанк разом з іншими комерційними банками здійснює комерційну діяльність та ощадну справу в Україні, а держава, в свою чергу, гарантує збереження вкладів та цінних паперів в комерційних банках, гарантує права вкладників [7].
Інформаційною базою написання роботи була спеціалізована статистична література в галузі банківської справи, інформація про Національний банк України, законодавство України.
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1. ВИДИ БАНКІВ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ

В залежності від того, кому належать кредитні та кредитно-фінансові заклади, в країнах з ринковою економікою розрізняються:
- державні кредитні та кредитно-фінансові заклади;
- приватні кредитні та кредитно-фінансові заклади.
Перша група - це центральні банки, які мають монопольне право випуску банкнот, окремі комерційні банки, поштово-збережні каси, деякі закладі, які виконують спеціальні функції по кредитуванню тієї чи іншої галузі господарства [5].
Розвиток державно-монополістичного капіталізму супроводжується зростом державної власності в різних сферах, в тому числі в сфері кредиту. За характером діяльності банки розділяються на:
- емісійні;
- комерційні;
- інвестиційні;
- іпотечні;
- забережні;
- спеціалізовані (наприклад, торгівельні).
Емісійні банки здійснюють випуск банкнот і є центрами кредитної системи. Вони займають в ній особливе положення та являються “банками банків”.
Комерційні банки являють собою банки, які здійснюють кредитування промислових, торгівельних та інших підприємств головним чином за рахунок тих грошових капіталів, які вони отримують у вигляді вкладів. За формою власності вони розділяються на:
а) приватні акціонерні;
б) кооперативні;
в) державні.
На початкових ступенях розвитку капіталізму переважали індивідуальні банкірські фірми, але з розвитком капіталізму і особливо в епоху імперіалізму деяка частина всіх банківських ресурсів зусередилась в акціонерних банках. Розвиток державно-монополістичного капіталізму знайшло вираження в одержавленні деяких комерційних банків.
Інвестиційні банки займаються фінансуванням та довгостроковим кредитуванням різних галузей, головним чином промисловості, торгівлі та транспорту. Через інвестиційні банки задовільняється значна сатина потреб промислових та інших підприємств в основному капіталі. Розвиток цієї складової кредичної системи характерно для сучасного ринкового господарства. На відміну від комерційних банків інвестиційні мабілізують частину своїх ресурсів шляхом випуску власних акцій та облігацій, а також отпримання кредитів від комерційних банків. Разом з тим вони відіграють активну роль у випуску та розміщенні акцій промислових та інших компаній.
Іпотечні банки пропонують довгострокові ссуди під заклад нерухомості - землі та будівель. Вони мобілізують ресурси за допомогою випуску особого виду цінних паперів - закладних паперів, забезпеченням яких є закладена в банках є фермери, населення, а в деяких випадках - підприємці. Іпотечний кредит фермери часто використовують для купівлі землі. Частково іпотечні ссуди використовуються для купівлі машин, добрива та інших засобів виробництва. Крім того, купівля землі дає цим фермерам можливість розширити своє господарство.
Спеціалізовані банківські заклади включають банки, які спеціально займаються зазначеним видом кредитування. Таким чином, зовнішньоторговельні банки спеціалізуються на кредитуванні експорту та імпорту товарів.
1.2. СТРУКТУРА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та комерційних банків різних видів і форм власності (рис. 1.).
Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та не депозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.
Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами. З січня 1998 року банківська система України перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і статистики [1].
Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України. НБУ є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.
Рис. 1. Банківська система України
Національний банк України (перший рівень) є центральним банком, особливим органом державного управління, який має статутний капітал у розмірі 10 мільйонів гривень, що є державною власністю. НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а в окремих випадках - також за рахунок Держбюджету України. Одержання прибутку не є метою його діяльності.
Традиційно виділяють чотири базові функції центрального банку:
1. емісія готівки та організація грошового обігу;
2. банк банків;
3. банк уряду;
4. реалізація грошово-кредитної політики.
Важливим аспектом дослідження місця і ролі центрального банку у фінансовій системі держави є визначення його правового статусу. Правовий статус суб'єктів адміністративно-правових відносин - це юридичне закріплення ролі та місця в системі відповідних органів державної влади і в системі органів управління. Національний банк за своїм правовим статусом є однією з найважливіших інституцій держави. Він не входить до жодної з гілок влади. Наявність владних повноважень є найважливішою ознакою правового статусу Національного банку України. Це означає, що НБУ має встановлювати обов'язкові для виконання правила і норми та контролювати їх виконання. З організаційного погляду важливим є факт того, що нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам та іншим законодавчим актам України.
Основні засади грошово-кредитної політики на 2008 рік розроблено на основі аналізу сучасних тенденцій в економіці, грошово-кредитній сфері та оцінки розвитку ситуації в наступному році, в них обґрунтовано цілі грошово-кредитної політики на 2008 р. та більш тривалий період, а також основні напрями та механізми забезпечення їх реалізації.
Минулого року в проведенні економічної політики було досягнуто певних успіхів. Зокрема, вдалося досягти зменшення тіньового сектору та покращити соціальні стандарти життя населення. Водночас погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури та уповільнення темпів росту інвестицій негативно вплинули на темпи економічного зростання - приріст реального ВВП у 2005 р. скоротився до 2,6 % із 8,5 % (у середньому) у 2000-2004 рр. та був забезпечений в основному за рахунок зростання внутрішнього попиту. Активна соціальна політика була одним з головних чинників збереження відносно високих темпів інфляції - індекс споживчих цін у 2005 р. становив 110,3 %. І був меншим, ніж у 2004 р. (112,3 %). Зменшенню інфляційних ризиків сприяло укріплення середньорічного обмінного курсу на 3,8 % - до 5,12 грн./дол. США. Відносно високі темпи зростання монетарної бази (на 53,9 %) і грошової маси (на 54,3 %) насамперед є наслідком відновлення довіри до банківської системи - загальний обсяг депозитів у 2005 р. збільшився на 59,9 % і частково відображав відновлення депозитної бази банків після подій 2004 року.
Проаналізувавши баланс НБУ на 01.01.2008 року слід відзначити, що найбільшу абсолютну вагу у активах займали кошти та депозити в іноземній валюті - 70,72 млрд. грн., цінні папери нерезидентів - 43,2 млрд. грн., внески в рахунок квоти МВФ - 10,4 млрд. грн., на долю інших статей активів припадало 10,8% від загальної вартості активів НБУ. Статутний капітал НБУ відповідно до Закону України «Про Національний банк України» складає 10 млн. грн. Найбільшу вагу у пасивах НБУ займають зобов'язання (95,8%), у тому числі банкноти та монети в обігу - 82,1 млрд. грн., кошти банків - 15,5 млрд. грн., кошти державних установ - 18,7 млрд. грн., зобов'язання з перерахунку прибутку до бюджету - 1,9 млрд. грн., депозитні сертифікати, емітовані НБУ - 0,2 млрд. грн., кредити отримані - 0,3 млрд. грн., зобов'язання перед МВФ - 14,7 млрд. грн., інші зобов'язання - 0,2 млрд. грн. На долю власного капіталу НБУ припадає 4,2% вартості пасивів НБУ, при цьому резерви переоцінки іноземної валюти та банківських металів становлять 3,3 млрд. грн., фонди та інші резерви - 1,8 млрд. грн., резерви переоцінки основних засобів - 0,8 млрд. грн [4].
Банки другого рівня банківської системи - комерційні банки. Комерційний банк - це кредитна установа, що здійснює універсальні банківські операції та надає різноманітні банківські послуги фізичним та юридичним особам всіх галузей народного господарства.
Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:
· фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників капіталів, що інвестується;
· випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій, тощо);
· купівля, продаж і зберігання державних цінних паперів, а також цінних паперів інших емітентів;
· видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, які передбачають Ії виконання у грошовій формі;
· касове виконання державного бюджету;
· придбання права вимоги з постачання товарів і надання послуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування (факторинг);
· купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;
· купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів, а також виробів з них;
· довірчі операції (залучення і розміщення коштів; управління цінними паперами тощо)за дорученням клієнтів;
· надання консультативних та інших послуг, пов'язаних із банківською та іншою комерційною і господарською діяльністю.
Комерційним банкам України категорично забороняється вести діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування. Їм забороняється використовувати свої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізацію ринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород, обмеження конкуренції у банківській справі.
Комерційні банки виконують такі основні функції як мобілізація вільних грошових коштів і перетворення їх у капітал, кредитування підприємств, держави та населення, здійснення депозитної емісії (випуск кредитних інструментів обігу на підставі створення банком вкладів), забезпечення розрахунково-платіжного механізму, також виконання емісійно-засновницької функції, надання економічної інформації та послуг консультаційного характеру.
Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації комерційного банку не може бути менше:
1) для місцевих кооперативних банків - 1 мільйона євро;
2) для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, - 3 мільйонів євро;
3) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, - 5 мільйонів євро.
Банківський капітал створюється тільки у грошовій формі.
Комерційні банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціальністю банки можуть бути ощадні, інвестиційні, іпотечні та розрахункові. В Україні існує два державних комерційних спеціалізованих банка у формі відкритих акціонерних товариств (Ощадний банк та Експортно-імпортний банк України), а решта комерційних банків є універсальними.
Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі документи:
1. заяву про реєстрацію банку;
2. установчий договір (крім державного банку);
3. статут банку;
4. рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або Постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;
5. бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки згідно із встановленими Національним банком України вимогами;
6. інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну участь у банку. У разі коли засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;
7. бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) - для учасників - юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) - для учасників - фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;
8. відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;
9. копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється Національним банком України;
10. нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;
11. копії звіту про проведення відкритої підписки на акції - для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;
12. відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку.
Таким чином, найактуальнішими на сьогодні завданнями для банківської системи України є:
· підтримка стабільності в грошовій сфері;
· формування сприятливих умов для розвитку реального сектору економіки, продовження економічного зростання, підвищення рівня життя народу, зростання всіх інших основних макроекономічних показників;
· зміцнення банківської системи, зростання прозорості її діяльності, підвищення ефективності обслуговування підприємств та населення, уключаючи розширення спектру банківських послуг, що надаються, залучення грошових коштів та надання кредитування.
Зареєстрована кількість банків станом на 1 січня 2008 року в державному реєстрі банків становить 193 банки, але з них, тільки 170 ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій, у тому числі: 134 банки засновані у формі акціонерних товариств (з них: 91 банки - ВАТ, 43 банків - ЗАТ), 35 банків - товариства з обмеженою відповідальністю, 35 банків з іноземним капіталом, в які входять 13 банків із 100% іноземним капіталом.
На основі даних НБУ, проаналізуємо кількісні зміни у складі банків за останні три роки.
Динаміка зміни кількості банків, у тому числі ліцензованих НБУ, банків, які ліквідуються, зображена на рис. 2.
Станом на 01.01.2004 року за реєстром НБУ в Україні було 179 банків. На 01.01.2008 року - 193. Спостерігається постійна динаміка зростання кількості комерційних банків, при цьому в 2006 році відбувався найбільший абсолютний приріст кількості банків - на 7, що свідчить про зростання розміру капіталу та про напрям його вкладення - у банківську сферу. Причиною цього може бути рівень прибутку, що отримують власники банківського капіталу порівняно з невисоким рівнем ризику діяльності банківської установи та низькою рентабельністю промислового капіталу.
Рис. 2. Динаміка банківського сектору України за період 2003-2007 років, од.
На території України станом на 01.01.2008 року функціонувало 1414 філій банків, 64 представництва на території України та за кордоном. У свою чергу в Україні діє 40 представництв іноземних банків.
Протягом 2006 року 5 іноземних банків «Айзкрауклес Банк» (Латвія), Банк «Сатурн» (Росія), Амерікен Експрес Лтд (США), Ю-Бі-Ес А-Ге (Швейцарія), «Сведбанк» (Швеція) відкрили свої представництва на території України.
Розподіл банків за організаційно-правовою формою зображено у таблиці 1.
Таблиця 1
Розподіл комерційних банків за організаційно-правовою формою
Рік
Акціонерні товариства
Кооперативні банки
Товариства з обмеженою відповідальністю
Всього банків, що мають ліцензію НБУ
ВАТ
ЗАТ
2004
94
40
0
28
157
2005
92
41
0
32
160
2006
92
43
0
35
165
Аналізуючи дані наведені у таблиці, слід відмітити, що питому вагу займають банки, засновані у формі акціонерних товариств. Вони займають приблизно 56% від загальної кількості діючих банків по всіх досліджуваних періодах. Серед акціонерних товариств найбільш поширені ВАТ, на долю яких припадає приблизно 68% всіх акціонерних товариств. Також у формі ВАТ засновані 2 державні банки. Помітно збільшилась кількість банків заснованих у формі ТОВ у період з 2004 по 2006 рік, - із 28 до 35. Кооперативних банків в Україні зараз не існує.
У 2006 році сума іноземного капіталу в зареєстрованому статутному капіталі банків України збільшилася на 4,2 млрд. грн., або у 2,3 рази і на 01.01.2007 оку становила 7,4 млрд. грн., що у свою чергу зумовило зростання іноземного капіталу в зареєстрованому статутному капіталі банків України з19,5% на 01.01.2006 року до 27,6% на 01.01.2007 року.
Кількісну характеристика банків з іноземним капіталом в Україні за останні три роки наведено в таблиці 1.2. З таблиці 1.2. видно, що кількість банків з іноземним капіталом зростала протягом 2004-2006 років, а у 2007 році склала 35 банків з іноземним капіталом, що свідчить про проникнення в банківську систему України не лише іноземного банківського капіталу, але і безпосередньо іноземних банків, які почали вести свою діяльність в Україні. Так у 2004-2005 роках кількість банків зі 100% іноземного капіталу склала 7, у 2006 році - 9, а на початок 2007 року - 13 банків.
Таблиця 2
Кількість банків з іноземним капіталом
Показники
Рік
2004
2005
2006
Банки з іноземним капіталом
19
19
23
Банки зі 100% іноземним капіталом
7
7
9
Здійснивши аналіз розподілу банків за регіонами можна зробити висновок, що найбільша концентрація банків зосереджена в м. Києві - 89 (2004 р.), 97 (2005 р.), 100 (2006 р.), на початок 2007 року в м. Київ діяло 104 банки. Стосовно інших областей України, то тут лідерами є Дніпропетровська, Харківська, Одеська та Донецька області, тому що в даних областях кількість банків приблизно однакова і знаходиться в межах від 9 до 13 банків. Є області в яких не існує жодного банку: Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська. Даний показник концентрації банків по географічній ознаці свідчить про тенденцію розміщення банків в промислово та економічно розвинутих регіонах України та столиці. В той же час банківський капітал інших регіонів є присутнім на ринку банківського капіталу України, але власники (засновники) банківських установ віддають перевагу реєстрації та розміщенню центральних відділень та представництв своїх банків саме в столиці, а не в регіонах.
Географічна концентрація переважної кількості банків в м. Києві пояснює концентрацію статутного капіталу, де на банківські установи в м. Київ припадає 17453 млн. грн. у 2006 році, або 66,2% статутного капіталу усіх банківських установ України (додаток Г). Наступні позиції займають Дніпропетровська. Харківська, Донецька, Львівська, Одеська області. Концентрація статутного капіталу у цих регіонах пояснюється географічним розміщенням банківських установ.
Особливість діяльності державних банків України ВАТ «Державний ощадний банк України» та «Державного експортно-імпортного банку України» (Укрексімбанку).
Особливістю у діяльності Ощадного банку є самостійне встановлення процентних ставок за вклади населення залежно від ставки рефінансування НБУ і ціни на комерційні кредитні ресурси. Ощадний банк - єдиний серед українських банків, який має закріплену законом державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою.
Після прийняття 20 березня 1991 року Закону України «Про банки та банківську діяльність» Ощадний банк України набув спеціального статусу. 31 грудня 1991 року Ощадбанк зареєстровано як самостійну банківську установу в Національному банку України - «Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України».
В умовах економічної кризи, що охопила всі сфери життєдіяльності суспільства, Ощадбанк проявив гнучкість та належну керованість процесами. Завдяки розвинутій мережі установ та кваліфікованим кадрам банк успішно виконав свої зобов'язання у державній приватизаційній програмі, провів обмін грошових знаків.
Враховуючи українську перспективу - масову приватизацію та розвиток малого бізнесу, Ощадбанк активно сприяє своїм клієнтам у їх діяльності як приватних власників та підприємців.
Державний Ощадний банк України - один з найбільших банків нашої країни. Мережа його підрозділів складає 25 регіональних управлінь, 441 відділення та 7416 філій, охоплюючи всі куточки країни.
Центральний апарат банку знаходиться в м. Києві. Ощадний банк - велике підприємство, де зайнято близько 35 тис. працівників. Ощадбанк контролює значну частину ринку особистих вкладів населення, оперує більш як 90 мільйонами рахунків. Банк має тісні зв'язки з іноземними банками в багатьох країнах світу. Вже не один рік Ощадбанк підтримує добрі відносини з німецькими ощадкасами, які мають багаторічний досвід ощадної справи, а також Фондом міжнародного співробітництва, Комітетом TACIS Європейської Комісії. На правах членства банк входить до всесвітньо відомих організацій Visa International, Europay International. Ощадбанком встановлено прямі кореспондентські відносини з провідними іноземними банками.
Ощадбанк - єдиний серед українських банків, який має передбачену законодавством України державну гарантію збереження вкладів громадян та їх видачі за першою вимогою. У 2006 році капітал Ощадбанку зріс у 2,3 рази, а питома вага в капіталі банківської системи зросла з 3,0% до 4,2%, що пояснюється спрямуванням КМУ коштів на капіталізацію Ощадбанку; частка Ощадбанку в активах банківського сектору зменшилася з 4,6% до 3,4%, зобов'язання зросли на 12%, чистий прибуток у 2006 році зріс у 7,2 рази.
Обсяг чистих активів банку за перший квартал 2007 року збільшився на суму понад 2,6 млрд. грн. і на 1 квітня 2007 року становив 14,2 млрд. грн. Обсяг дохідних активів досягнув 10,2 млрд. грн., або 72,0 % чистих активів.
Аналізуючи основні показники Ощадбанку на 01.04.2007 року можна зауважити, що статутний капiтал банку складав 722 млн. грн., обсяг кредитного портфеля - 7,7 млрд. грн., обсяг кредитів, наданих населенню - 3,0 млрд. грн., кошти фізичних осіб - 8,1 млрд. грн.
Стратегічна мета Банку - залишаючись банком загальнонаціонального рівня, відтворити позиції стабільної, прозорої, конкурентноздатної фінансової установи, яка співпрацює як з системними державними підприємствам, так і на традиційному для банку сегменті бізнесу - роздрібному.
1.3. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК-ГОЛОВНИЙ ЕЛЕМЕНТ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України є центральним банком держави і знаходиться в її власності. Національний банк України, будучи державним банком країни, разом із своїми філіями являє собою пер-ший рівень банківської системи України і є свого роду «банком бан-ків», так як виконує базові функції кредитної і резервної системи і обслуговує виконання державного бюджету країни.
Правова природа Національного банку України має свої особливості. З одного боку, Національний банк є юридичною особою (ст. 6) і може укладати цивільно-правові угоди з комерційними банками і дер-жавою. А з іншого, -- він має широкі владні повноваження щодо управління грошово-кредитною системою держави (ст. 8). Таким чином, Національний банк України має подвійну правову природу.
Національний банк України створений відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» і діє на основі законодавства України, свого Статуту, затвердженого постановою Президії Верховної Ради України від 7 жовтня 1991 р., а також договорів або інших угод України з іншими державами в галузі кредитно-грошових відносин [2].
Національний банк є емісійним центром України, підзвітний Верховній Раді України і має право законодавчої ініціативи. Він проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Національному банку належить монопольне право на випуск грошей в обіг, а також на випуск національних грошових знаків за рішенням Верховної Ради України. Національний банк створює державну скарбницю України та організує її діяльність, зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси.
Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міждержавне співробітництво передбачено на рівні центральних банків.
Національний банк України нагромаджує золотовалютні резерви, які зараховуються на баланс Національного банку, здійснює операції щодо їх розміщення, в тому числі в іноземних банках, самостійно або через банки, уповноважені ним на виконання зовнішньоекономічних операцій.
Основними завданнями Національного банку України є регулювання і дотримання сталого грошового обігу в державі, здійснення заходів, спрямованих на забезпечення конвертованості гривні і розвиток валютного ринку; забезпечення спрямування кредитних ре-сурсів у пріоритетні галузі економіки і, насамперед, -- на розвиток ринку товарів і послуг; аналіз грошово-кредитних відносин та їх прогнозування; здійснення функцій резервного банку, зберігання й управління резервними фондами грошових знаків, дорогоцінних металів і золотовалютних запасів; організація розрахунків між комерційними банками через кореспондентські розрахунки, а також інші кредитно-розрахункові операції згідно з діючим законодавством; контроль за до-держанням банками, їх філіями й установами положень та економічних нормативів, встановлених відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» [10].
Національний банк як суб'єкт права характеризується складною майновою і фінансовою структурою. Майно Національного банку складається із фондів основних і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі НБУ.
Джерелом формування майна Національного банку є статутний фонд на момент створення банку, доходи, одержані від банківської діяльності. Статутний фонд банку утворюється за рахунок коштів держави і слугує забезпеченням його зобов'язань. Розмір цього фон-ду встановлюється і змінюється рішеннями Верховної Ради України.
Доходи Національного банку України утворюються за рахунок надання позичок і гарантій, дисконтування векселів, продажу цінних паперів, валюти інших держав, проведення інших операцій. Витрати Національного банку: це одержання позичок і гарантій, купівля цінних паперів, валюти, інші операції. Основним показником госпрозрахункової діяльності Національного банку є прибуток. Національний банк та його установи, за винятком госпрозрахункових, звільняються від сплати всіх видів податків (крім земельного), зборів і державного мита.
Законодавством встановлено, що Національний банк України підзвітний Верховній Раді України, має автономний статус у системі органів виконавчої влади і не залежить від неї при вирішенні питань, що входять до компетенції центрального банку. Якщо раніше головний банк держави і вся кредитна система безпосередньо підпорядковувались уряду, то новий правовий статус банку забезпечує самостійність у проведенні банком єдиної державної грошово-кредитної політики, запобіганні неконтрольованої емісії грошей. Однак Національний банк щорічно (у квітні) подає Верховній Раді України звіт про свою роботу, баланс своєї діяльності і зведений баланс банківської системи держави. Верховна Рада України щорічно за поданням Національного банку затверджує розподіл його прибутку, а також основні напрями грошово-кредитної політики. В Національному банку, крім статутного фонду, утворюються резервний фонд, фонд основних коштів, фонд накопичення і споживання, фонд валютних відрахувань та ін.
Резервний фонд призначається для покриття можливих збитків по операціях Національного банку. Відрахування у резервний фонд проводяться за рахунок прибутку Національного банку до досягнення ним розміру статутного фонду. Якщо резервний фонд частково або повністю буде використано на покриття збитків, то відрахування у цей фонд поповнюються і проводяться до досягнення ним установленого розміру.
Слід відмітити, що для виконання своїх адміністративно-контрольних функцій Національний банк України має и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.